| dbo:abstract
|
- La província d'Uti o Utiq (també esmentada com Outi, la Otene dels romans) fou una regió del nord-est d'Armènia, entre l'Artaskh i Aghuània. La ciutat més important fou Partav (Bardaa) al districte d'Arandznak. Limitava a l'oest amb el districte de Dzoropor al Gugarq; al nord amb els districtes aghuans de Kambejan, Getaru i Khaghats Dasht; a l'est amb els districtes de Rakot-Peroz i Vardanakert al Phaitakaran; i al sud amb l'Artaskh menys pel districte de Gardman que tocava al Sotq (Siunia) i pels districtes dels Sevordiq que tocava al Varaznuniq (Airarat). Estava dividida en els següents districtes (d'oest a est):
* Shakshe (Sevordiq)
* Alue
* Tudj-Katak
* Gardman
* Shakashen
* Arandznak
* Aranrot
* Tri
* Rot Payan (Rot Patsian) La dinastia d'Uti era considerada Hàikida o sigui d'origen urartià o almenys immemorial. Els prínceps governaven gran part de la província. El territori era poblat per aghuans. El 363, els príncep d'Ut va transferir la seva lleialtat del rei d'Armènia al d'Aghuània, sota el qual va romandre; fins vers el 600 va ser feudatària dels Mihrakan i després dels Garmanatsi, fin el 922 quan el darrer príncep, Moisès d'Uti, fou cegat per Aixot II, rei bagràtida d'Armènia, i el país d'Uti fou annexionat a Armènia. (ca)
- Utiko (armene Ուտիք, Utik) estas historia armena regiono de Kaŭkazio ĉe la dekstra bordo de la rivero Kura, en nuna Azerbajĝano, kaj ĝi ankaŭ troviĝas en parto de la armena provinco Tavuŝo. La geografio de Anania Ŝirakaci mencias ĝin kiel la 12-a provinco de la Armena reĝlando. Ekde la 13-a jarcento, parto de Utiko troviĝas en teritorio de Arcaĥo sub la nomo «Karabaĥo». (eo)
- Utik (en lengua armenia Ուտիք Utik o Utiq) es una región histórica armenia cerca del Cáucaso a la derecha del río Kura, en el actual Azerbaiyán, pero también parte de esta antigua provincia se encuentra en Tavush, Armenia. El libro de geografía medieval de Anania Shirakatsi la menciona como la provincia número 12 del Reino de Armenia. Desde el siglo XIII, parte de Utik se encuentra en el territorio de Artsaj con el nombre de «Karabaj». En la antigüedad, la zona estaba habitada por udíes, a quienes debe su nombre. Las crónicas armenias tempranas (siglo V) afirman que los jefes locales de Utik eran descendientes de una familia noble armenia llamada Sisakan y hablaban armenio.
* Datos: Q2280003
* Multimedia: Utik / Q2280003 (es)
- L'Outik, Utik, Utik’ (en arménien Ուտիք) ou Uti, est une région historique du Caucase correspondant à la rive droite de la Koura, en Azerbaïdjan, et à une petite partie du marz arménien de Tavush. Le géographe Anania de Shirak le mentionne comme étant la douzième province du royaume d'Arménie. (fr)
- Utik (Armenian: Ուտիք, also known as Uti, Utiq, or Outi) was a historic province of the Kingdom of Armenia. It was ceded to Caucasian Albania following the partition of Armenia between Sassanid Persia and the Eastern Roman Empire in 387 AD. Most of the region is located within present-day Azerbaijan immediately west of the Kura River, while a part of it lies within the Tavush province of present-day northeastern Armenia. (en)
- Utik (armeno: Ուտիք, nota anche come Uti, Utiq, oppure Outi o Otena da fonti latine) fu una provincia storica del Regno d'Armenia e dell'Albania Caucasica. La maggior parte della regione è situata attualmente nell'Azerbaigian, subito a ovest del fiume Kura, mentre una parte di essa si trova nella provincia di Tavush dell'attuale Armenia. (it)
- Утік (вірм. Ուտիք) — історичний регіон в Закавказзі, 12-та провінція Великої Вірменії. На території сучасного Азербайджану, що розташовувався уздовж південного берега середньої течії річки Кури, нижче нинішнього Мінгечауру.Площа Утіка становить 11315 км ². У греко-римських авторів — «Отена». Названа так на ім'я місцевого племені утіїв — предків нинішніх удін, іменем якого називався і центр області — гавар (округ) Уті Арандзак (власне Уті). Провінція (вірм. «ашхар» чи інакше «наханг») Утік, крім власне Утіку, мала у своєму складі також і сусідній з ним із заходу Шакашен, тобто всі землі по середній течії Кури. Клавдій Птолемей, I—II ст. Стефан Візантійський, VI ст. Населений Кавказо- та іраномовними племенами Утік був завойований Вірменією в II столітті до нашої ери. Під час заворушень у Вірменії в 360-х рр.. Утік разом з Шакашеном був зайнятий Албанією, але незабаром відбитий спарапетом Мушегом Маміконяном і остаточно відійшов до Албанії в 387 р., при розділі Великої Вірменії. У наступному столітті албанський цар Ваче в Утіку (і саме в Гаварі Уті) збудував місто Перозабад, або Партала (Барда), що став столицею Албанії. Там же, в Уті, знаходилося «велике село» , з якого родом був Мовсес Каганкатваці (VII або X ст.), знаменитий вірменський історик поліетнічної Албанії. У VI—VII ст. Утік значною мірою був вже вірменізований. Саме мова гаргарейців, тобто утійців, стала письмовою мовою Албанії; Мовсес Каганкатваці, розповідає про створення албанської писемності в таких висловах: "Прибули вони (албанці) до Месропу (Месроп Маштоц, творець вірменського алфавіту) і з ними разом [Месроп] створив письмена для багатого горловими, грубими, варварськими і складного звуками мови гаргарійцев ". Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує Утік так: Після відновлення у 886 році вірменської держави гірська частина Утіку була возз'єднана з Вірменією. Розповідаючи про воцаріння , повідомляє: Гавар управлявся намісниками вірменського царя. (uk)
- Otena (em latim: Otena; em grego: Otene; em armênio: Ուտիք, Utik’) foi uma região histórica do Cáucaso correspondente à margem direita do rio Cura, no Azerbaijão, e pequena parte do marz armênio de Tavuxe. A geografia de Ananias de Siracena coloca-a como a décima segunda província do Reino da Armênia. Em 387, sassânidas e romanos dividiram a Armênia de Ársaces III em duas: a porção romana ficou com Ársaces e a parte persa foi dada a Cosroes IV. Nessa repartição, Otena foi separada da Armênia e incorporada na Albânia. Durante as invasões árabes do século VII no Cáucaso, Otena e todo a Albânia foram fundidas com a Armênia numa província única. (pt)
- Ути́к, Ути (арм. Ուտիք, у греко-римских авторов — «Отена») — историческая область в Закавказье, в античности 12-я провинция Великой Армении, затем область Кавказской Албании. Ныне большей частью на территории современного Азербайджана. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Utiko (armene Ուտիք, Utik) estas historia armena regiono de Kaŭkazio ĉe la dekstra bordo de la rivero Kura, en nuna Azerbajĝano, kaj ĝi ankaŭ troviĝas en parto de la armena provinco Tavuŝo. La geografio de Anania Ŝirakaci mencias ĝin kiel la 12-a provinco de la Armena reĝlando. Ekde la 13-a jarcento, parto de Utiko troviĝas en teritorio de Arcaĥo sub la nomo «Karabaĥo». (eo)
- L'Outik, Utik, Utik’ (en arménien Ուտիք) ou Uti, est une région historique du Caucase correspondant à la rive droite de la Koura, en Azerbaïdjan, et à une petite partie du marz arménien de Tavush. Le géographe Anania de Shirak le mentionne comme étant la douzième province du royaume d'Arménie. (fr)
- Utik (Armenian: Ուտիք, also known as Uti, Utiq, or Outi) was a historic province of the Kingdom of Armenia. It was ceded to Caucasian Albania following the partition of Armenia between Sassanid Persia and the Eastern Roman Empire in 387 AD. Most of the region is located within present-day Azerbaijan immediately west of the Kura River, while a part of it lies within the Tavush province of present-day northeastern Armenia. (en)
- Utik (armeno: Ուտիք, nota anche come Uti, Utiq, oppure Outi o Otena da fonti latine) fu una provincia storica del Regno d'Armenia e dell'Albania Caucasica. La maggior parte della regione è situata attualmente nell'Azerbaigian, subito a ovest del fiume Kura, mentre una parte di essa si trova nella provincia di Tavush dell'attuale Armenia. (it)
- Ути́к, Ути (арм. Ուտիք, у греко-римских авторов — «Отена») — историческая область в Закавказье, в античности 12-я провинция Великой Армении, затем область Кавказской Албании. Ныне большей частью на территории современного Азербайджана. (ru)
- La província d'Uti o Utiq (també esmentada com Outi, la Otene dels romans) fou una regió del nord-est d'Armènia, entre l'Artaskh i Aghuània. La ciutat més important fou Partav (Bardaa) al districte d'Arandznak. Limitava a l'oest amb el districte de Dzoropor al Gugarq; al nord amb els districtes aghuans de Kambejan, Getaru i Khaghats Dasht; a l'est amb els districtes de Rakot-Peroz i Vardanakert al Phaitakaran; i al sud amb l'Artaskh menys pel districte de Gardman que tocava al Sotq (Siunia) i pels districtes dels Sevordiq que tocava al Varaznuniq (Airarat). (ca)
- Utik (en lengua armenia Ուտիք Utik o Utiq) es una región histórica armenia cerca del Cáucaso a la derecha del río Kura, en el actual Azerbaiyán, pero también parte de esta antigua provincia se encuentra en Tavush, Armenia. El libro de geografía medieval de Anania Shirakatsi la menciona como la provincia número 12 del Reino de Armenia. Desde el siglo XIII, parte de Utik se encuentra en el territorio de Artsaj con el nombre de «Karabaj».
* Datos: Q2280003
* Multimedia: Utik / Q2280003 (es)
- Otena (em latim: Otena; em grego: Otene; em armênio: Ուտիք, Utik’) foi uma região histórica do Cáucaso correspondente à margem direita do rio Cura, no Azerbaijão, e pequena parte do marz armênio de Tavuxe. A geografia de Ananias de Siracena coloca-a como a décima segunda província do Reino da Armênia. (pt)
- Утік (вірм. Ուտիք) — історичний регіон в Закавказзі, 12-та провінція Великої Вірменії. На території сучасного Азербайджану, що розташовувався уздовж південного берега середньої течії річки Кури, нижче нинішнього Мінгечауру.Площа Утіка становить 11315 км ². Клавдій Птолемей, I—II ст. Стефан Візантійський, VI ст. Вірменський географ VII ст. Ананія Ширакаці описує Утік так: Після відновлення у 886 році вірменської держави гірська частина Утіку була возз'єднана з Вірменією. Розповідаючи про воцаріння , повідомляє: Гавар управлявся намісниками вірменського царя. (uk)
|
