| dbo:abstract
|
- Melik (armenisch Մելիք, georgisch მელიქი meliki, deutsch ‚Prinz‘; von arabisch ملك Malik für „König“) war ein erblicher armenischer Adelstitel in verschiedenen Gebieten des östlichen historischen Armeniens. Der Titel und die damit verbundenen Herrschaftsgebiete wurde mit der Herrschaft der Qara Qoyunlu über das Gebiet zwischen Kura und Aras bedeutsam und bleib es in der danach folgenden Zeit wechselnder, oft persischer oder osmanischer Fremdherrschaft. Unter dieser waren die Meliks Herren über Fürstentümer oder auch nur einzelne Ortschaften mit unterschiedlichen Graden an Autonomie. Mit der Einverleibung in das russische Reich erloschen die Herrschaftsgebiete bis 1828. Robert Hewsen zählt über 40 Meliktümer allein im persischen Machtbereich. In Bergkarabach gab es fünf armenische Herrschaftsgebiete, die fünf Fürstentümer von Karabach, die einem Melik unterstanden: Chatschen, Disak, Dschraberd, Gulistan und Waranda (Chatschen und Dschraberd unter Linien der Dynastie Hassan-Dschalaljan). Auch die benachbarten Melik von Zar (Familie der Dschahanschahid), das die meiste Zeit zu Chatschen gehörte, zählten zu den mächtigeren Melik. Im Khanat Jerewan herrschen Melik in:
* Jerewan
* Gegham/Sotk (Fam. Schahanschahid, Geghamian)
* Ghulalli
* Parakank
* Dalughardasch
* Gandsak/Noradus
* Karbi
* Garni
* Surmalu
* Akori
* Dawalu Im Khanat Nachitschewan herrschen Melik in:
* Sissian/Angeghakot (Fam. Tangian)
* Tatew (Fam. Parsadanian)
* Kapan/Bech (Fam. Parsadanian)
* Meghri/Kenawus
* Barguschat
* Tschawendur
* Kaschatagh/Zaghadsor/Sangesur (Fam. Barchudarian, Hajkasian)
* Etir
* Nachitschewan
* Tschugha/Dschulfa
* Agulis
* Ordubad Im Khanat Gandscha herrschen Melik in:
* Hatschakap
* Barsum
* Gardman/Oskanapat
* Getaschen Darüber hinaus gab es je einen Melik in weiteren vier Khanaten: Khanat Schirwan (in Schemacha), Khanat Scheki, Khanat Baku, und . Im Inneren Persiens bestanden Melik-Herrschaften in Salmas, Marand und in Karadagh im Dorf Muschkambar. Gelegentlich werden der Region um Derbent Melik zugeschrieben, wo es jedoch nie solche gab. Es handelt sich dabei um eine Verwechslung mit den Melik von Kapan, das im Persischen die gleichen Namensbedeutung hat. In Georgien gab es vier Melik:
* Tiflis: Melik-Mamasachlissi (Familie Ivangulashvili, Mirimanishvili, Bebutaschwili etc.)
* Innerkartlien (Schida Kartli): Goris Meliki
* Niederkartlien (Kwemo Kartli): Somchitis Meliki (Melikischwili) und Loris Meliki (Loris-Melikischwili, russifiziert Loris-Melikow) (de)
- Мelik (también transliterado meliq) (en armenio, Մելիք, melikʿ; y en árabe, ملك, romanizado: malik, lit. 'rey' era un título nobiliario hereditario armenio que se utilizó en varios principados orientales armenios denominados melicatos. Estos ocuparon las tierras de las modernas regiones de Ereván, Kars, Najicheván, Seván, Lori, Artsaj, Persia noroccidental y Syunik desde la Baja Edad Media hasta finales del siglo XIX. Después de las invasiones del selyúcidas, mongolas, timuríes y turcomanas, las familias que ostentaban este título se consideraban depositarias de los restos de soberanía armenia en la zona. Los territorios de los melíks fueron semiindependientes durante gran parte de su existencia, cuando no lo fueron totalmente; tenían sus propias cortes, denominadas darbas, ejércitos, castillos y fortalezas (llamadas sghnaj), y sus señores impartían justicia y recaudaban impuestos. Los melíks ejercían fundamentalmente de jefes militares, más que de señores feudales. En estos señoríos los campesinos no podían tener tierras, pero eran libres y sí poseían otras propiedades. Los melíks conservaron sus derechos y privilegios tras la anexión rusa de Armenia oriental; muchos de ellos, entre los que descollaron los melíks de Karabaj, alcanzaron el grado de general en el Ejército ruso. (es)
- Мelik (also transliterated as Meliq) (Armenian: Մելիք melikʿ; from Arabic: ملك malik (king)) was a hereditary Armenian noble title, in various Eastern Armenian principalities known as melikdoms encompassing modern Yerevan, Kars, Nakhichevan, Sevan, Lori, Artsakh, Northwestern Persia and Syunik starting from the Late Middle Ages until the end of the nineteenth century. After the invasions of the Seljuk Turks, Mongols, Timurlenk and Turkmen tribes these families saw themselves as holding onto the last bastion of Armenian independence in the region. The realm of the meliks was almost always semi-independent and often fully independent, they had their own court, known as a darbas, army, castles and military fortifications known as sghnakh, carried out justice in the form of trials and collected tax. The relationship between meliks and their subordinates was that of a military commanding general and junior officers, and not of feudal lord and a serfs. Peasants were not allowed to own land, but otherwise were free and owned property. Meliks preserved their rights and privileges after Eastern Armenia became part of the Russian Empire, many of them, especially meliks from Karabakh became Russian generals. (en)
- Мелик (арм. Մելիք, груз. მელიქი) — восточный дворянский титул и титул владетельного феодала. Слово происходит от арабского малик (араб. ملك) — царь. В армянской дворянской традиции титул «мелик» соответствует титулу «князя» («ишхан»). Титул армянских меликов изначально соответствовал ханам, позже грузинскому титулу тавади и мусульманским бекам Закавказья. (ru)
- Мелік (азерб. Məlik, вірм. Մելիք, груз. მელიქი) — східний, зокрема, вірменський дворянський титул та титул можновладного феодала, нащадка старовинної місцевої мусульманської та християнської знаті на території Вірменії й Азербайджану. Слово походить від арабського малик (араб. ملك) — «король». У вірменській дворянської традиції, титул «Мелік» відповідає титулу «князя» («ішхан»). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Мелик (арм. Մելիք, груз. მელიქი) — восточный дворянский титул и титул владетельного феодала. Слово происходит от арабского малик (араб. ملك) — царь. В армянской дворянской традиции титул «мелик» соответствует титулу «князя» («ишхан»). Титул армянских меликов изначально соответствовал ханам, позже грузинскому титулу тавади и мусульманским бекам Закавказья. (ru)
- Мелік (азерб. Məlik, вірм. Մելիք, груз. მელიქი) — східний, зокрема, вірменський дворянський титул та титул можновладного феодала, нащадка старовинної місцевої мусульманської та християнської знаті на території Вірменії й Азербайджану. Слово походить від арабського малик (араб. ملك) — «король». У вірменській дворянської традиції, титул «Мелік» відповідає титулу «князя» («ішхан»). (uk)
- Melik (armenisch Մելիք, georgisch მელიქი meliki, deutsch ‚Prinz‘; von arabisch ملك Malik für „König“) war ein erblicher armenischer Adelstitel in verschiedenen Gebieten des östlichen historischen Armeniens. Der Titel und die damit verbundenen Herrschaftsgebiete wurde mit der Herrschaft der Qara Qoyunlu über das Gebiet zwischen Kura und Aras bedeutsam und bleib es in der danach folgenden Zeit wechselnder, oft persischer oder osmanischer Fremdherrschaft. Unter dieser waren die Meliks Herren über Fürstentümer oder auch nur einzelne Ortschaften mit unterschiedlichen Graden an Autonomie. Mit der Einverleibung in das russische Reich erloschen die Herrschaftsgebiete bis 1828. Robert Hewsen zählt über 40 Meliktümer allein im persischen Machtbereich. (de)
- Мelik (also transliterated as Meliq) (Armenian: Մելիք melikʿ; from Arabic: ملك malik (king)) was a hereditary Armenian noble title, in various Eastern Armenian principalities known as melikdoms encompassing modern Yerevan, Kars, Nakhichevan, Sevan, Lori, Artsakh, Northwestern Persia and Syunik starting from the Late Middle Ages until the end of the nineteenth century. After the invasions of the Seljuk Turks, Mongols, Timurlenk and Turkmen tribes these families saw themselves as holding onto the last bastion of Armenian independence in the region. (en)
- Мelik (también transliterado meliq) (en armenio, Մելիք, melikʿ; y en árabe, ملك, romanizado: malik, lit. 'rey' era un título nobiliario hereditario armenio que se utilizó en varios principados orientales armenios denominados melicatos. Estos ocuparon las tierras de las modernas regiones de Ereván, Kars, Najicheván, Seván, Lori, Artsaj, Persia noroccidental y Syunik desde la Baja Edad Media hasta finales del siglo XIX. Después de las invasiones del selyúcidas, mongolas, timuríes y turcomanas, las familias que ostentaban este título se consideraban depositarias de los restos de soberanía armenia en la zona. (es)
|
