In cosmology, the cosmological constant (usually denoted by the Greek capital letter lambda: Λ) is the energy density of space, or vacuum energy, that arises in Albert Einstein's field equations of general relativity. It is closely associated to the concepts of dark energy and quintessence. Since the 1990s, studies have shown that around 68% of the mass–energy density of the universe can be attributed to so-called dark energy. The cosmological constant Λ is the simplest possible explanation for dark energy, and is used in the current standard model of cosmology known as the ΛCDM model.

Property Value
dbo:abstract
  • الثابت الكوني (بالإنجليزية: cosmological constant) (يرمز له غالبا بالرمز لامبدا: Λ) هو ثابت فيزيائي وضعه العالم ألبرت أينشتاين حتي تتفق معادلاته مع مفهوم أن الكون ثابت وساكن غير متمدد، وهو ما ثبت خطؤه وقد تم إلغاء هذا الثابت فيما بعد، غير أن بعض القياسات الحديثة تقترح أن لهذا الثابت قيمة غير صفرية. قدم «آينشتاين» هذا المفهوم في الأصل عام 1917، لموازنة آثار الجاذبية لتحقيق الكون الساكن في النسبية العامة، وهي وجهة النظر المقبولة في ذلك الوقت. تخلى آينشتاين عن المفهوم في عام 1931 بعد اكتشاف «هابل» حقيقة توسع الكون. من الثلاثينات وحتى أواخر التسعينات، افترض معظم الفيزيائيين أن الثابت الكوني يساوي الصفر. تغير هذا مع الاكتشاف المفاجئ في عام 1998 الذي أظهر تسارع توسع الكون، ما يعني إمكانية وجود قيمة غير صفرية موجبة للثابت الكوني. منذ التسعينات، أظهرت الدراسات أن نحو 68% من كثافة طاقة وكتلة الكون يمكن أن تُعزى إلى ما يسمى بالطاقة المظلمة. الثابت الكوني (لامبدا Λ) هو أبسط تفسير ممكن للطاقة المظلمة، ويستخدم في النموذج القياسي الحالي لعلم الكونيات المعروف باسم «نموذج لامبدا سي دي إم». في حين أن الطاقة المظلمة غير مفهومة بشكل جيد على المستوى الأساسي، تشير الخصائص الأساسية المطلوبة للطاقة المظلمة إلى وظيفتها كنوع من أنواع الجاذبية المضادة، إذ تخف كثافتها ببطء مع توسع الكون أكثر بكثير من المادة، وتتجمع مكونةً عناقيد بشكل أضعف بكثير من المادة، أو ربما لا تفعل ذلك الإطلاق. وفقًا لـ «نظرية الحقل الكمومي» (كيو إف تي) التي تقوم عليها فيزياء الجسيمات الحديثة، يُعرف الفضاء الفارغ من خلال «الفراغ الكمي» التي هي عبارة عن مجموعة من الحقول الكمومية. تختبر كل هذه الحقول الكمومية تقلبات في حالتها القاعية (أدنى كثافة لطاقة) الناشئة عن «طاقة النقطة الصفر» الموجودة في كل مكان في الفضاء. يجب أن تساهم تقلبات نقطة الصفر هذه في الثابت الكوني لامبدا، ولكن عند إجراء العمليات الحسابية، تولد هذه التقلبات طاقة فراغ هائلة. يعد التناقض بين طاقة الفراغ النظرية في نظرية الحقل الكمومي وطاقة الفراغ المرصودة من علم الكونيات مصدرًا لخلاف كبير، إذ تتجاوز قيم التنبؤات القيم المرصودة بنحو 120 قيمة أسية، وهو تناقض أطلِق عليه لقب «أسوأ تنبؤ نظري في تاريخ الفيزياء!». يُطلق على هذه المعضلة اسم «مشكلة الثابت الكوني» وهي إحدى أعظم الألغاز في العلم، إذ يعتقد العديد من علماء الفيزياء أن «الفراغ يحمل مفتاح الفهم الكامل للطبيعة». (ar)
  • La constant cosmològica és un terme representat per Λ afegit per Albert Einstein a les seves equacions del camp gravitatori, amb l'objecte que hi hagués una solució en forma d'univers estàtic. Albert Einstein pensava que vivíem en un univers estàtic. En intentar escriure les equacions de la relativitat general, es va trobar amb un problema: si només existís la gravetat, totes les coses de l'univers es col·lapsarien en un punt, potser un forat negre. Òbviament, l'univers real no era així i semblava estable així que Einstein va afegir un altre terme a la seva teoria per contrarestar la gravetat a fi que les seves equacions fossin correctes. Amb el temps va considerar que la introducció d'aquesta constant "antigravitatòria" havia estat el seu error més greu i la va deixar de fer servir, tal com van fer altres físics. El terme va ser conservat però se li va atorgar un valor zero per descartar-lo. A la dècada de 1990, dos grups d'astrònoms que dibuixaven un mapa de les supernoves llunyanes van descobrir un patró que suggeria que l'expansió de l'univers no era constant, com deia la llei de Hubble, sinó que patia una acceleració. Aquest fet va sorprendre la comunitat cosmològica i encara avui es discuteix. Els resultats aportats pels estudis de les supernoves encaixaven amb les equacions d'Einstein, però només després de passar el valor de Λ de zero a 0,7. Un altre cop calia una nova força repulsiva que contrarestés la gravetat, aquest terme d'energia negativa es va batejar amb el nom d'energia fosca. Finalment, Edwin Hubble trobà indicis que moltes de les anomenades, en aquell temps, nebuloses eren objectes exteriors a la Via Làctia, i com aquesta, galàxies molt extenses i que, segons la hipòtesi del mateix Hubble, s'allunyaven de la nostra galàxia a una velocitat que augmentava amb la distància. (ca)
  • Kosmologická konstanta je označení pro Einsteinem uměle zavedený konstrukt, který měl v jeho rovnicích obecné relativity umožnit existenci stacionárního vesmíru. To se s Hubbleovým objevem rozpínání vesmíru ukázalo nejenom jako nepotřebným, ale také nefunkčním krokem a Einstein ho později označil za svůj největší omyl. Moderní kosmologie však možnost takového faktoru oživuje v úvahách o hypotetické temné energii. Na základě přesných měření rychlosti vzdalování vzdálených galaxií se zdá, že se rozpínání vesmíru zrychluje, což by šlo vysvětlit právě nenulovou kosmologickou konstantou. Vyvstává však potřeba objevení nějaké fundamentální příčiny pro toto zrychlování. (cs)
  • Η κοσμολογική σταθερά (συνήθως συμβολίζεται με κεφαλαίο Λ) προτάθηκε από τον Άλμπερτ Αϊνστάιν ως μια τροποποίηση της αρχικής του θεωρίας της γενικής σχετικότητας ώστε να επιτύχει ένα . Μετά την ανακάλυψη από τον Χαμπλ της ερυθράς μετατόπισης του φάσματος των γαλαξιών (νόμος του Χαμπλ) και την εισαγωγή της αντίληψης του διαστελλόμενου σύμπαντος, ο Αϊνστάιν εγκατέλειψε την ιδέα. Ωστόσο, η ανακάλυψη της επιτάχυνσης της κοσμικής διαστολής κατά την δεκαετία του 1990 έχει ανανεώσει το ενδιαφέρον γύρω από την κοσμολογική σταθερά. (el)
  • In cosmology, the cosmological constant (usually denoted by the Greek capital letter lambda: Λ) is the energy density of space, or vacuum energy, that arises in Albert Einstein's field equations of general relativity. It is closely associated to the concepts of dark energy and quintessence. Einstein originally introduced the concept in 1917 to counterbalance the effects of gravity and achieve a static universe, a notion which was the accepted view at the time. Einstein abandoned the concept in 1931 after Hubble's discovery of the expanding universe. From the 1930s until the late 1990s, most physicists assumed the cosmological constant to be equal to zero. That changed with the surprising discovery in 1998 that the expansion of the universe is accelerating, implying the possibility of a positive nonzero value for the cosmological constant. Since the 1990s, studies have shown that around 68% of the mass–energy density of the universe can be attributed to so-called dark energy. The cosmological constant Λ is the simplest possible explanation for dark energy, and is used in the current standard model of cosmology known as the ΛCDM model. According to quantum field theory (QFT) which underlies modern particle physics, empty space is defined by the vacuum state which is a collection of quantum fields. All these quantum fields exhibit fluctuations in their ground state (lowest energy density) arising from the zero-point energy present everywhere in space. These zero-point fluctuations should act as a contribution to the cosmological constant Λ, but when calculations are performed these fluctuations give rise to an enormous vacuum energy. The discrepancy between theorized vacuum energy from Quantum Field Theory and observed vacuum energy from cosmology is a source of major contention, with the values predicted exceeding observation by some 120 orders of magnitude, a discrepancy that has been called "the worst theoretical prediction in the history of physics!". This issue is called the cosmological constant problem and it is one of the greatest mysteries in science with many physicists believing that "the vacuum holds the key to a full understanding of nature". (en)
  • Die kosmologische Konstante (gewöhnlich abgekürzt durch das große griechische Lambda ) ist eine physikalische Konstante in Albert Einsteins Gleichungen der allgemeinen Relativitätstheorie, welche die Gravitationskraft als geometrische Krümmung der Raumzeit beschreibt. In SI-Einheiten hat die Dimension 1/L2 (Einheit: m−2). Ihr Wert kann a priori positiv, negativ oder null sein. (de)
  • En relatividad general, la constante cosmológica (denotada usualmente por Lambda, ) es una constante propuesta por Albert Einstein en 1917 ​ como una modificación de su ecuación original del campo gravitatorio para conseguir una solución que diera un universo estático. Einstein rechazó esta idea en 1931 una vez que el corrimiento al rojo de las galaxias observado por Edwin Hubble sugiriese que el universo no era estático y de que Eddington demostrara en 1930 que el universo estático de la relatividad general con constante cosmológica era inestable.​ Sin embargo, el descubrimiento de la aceleración cósmica en 1998 que consiguió el Premio Nobel de Física en 2011,​ ha renovado el interés en la constante cosmológica. (es)
  • Erlatibitate orokorraren teorian, konstante kosmologikoa (Lambda, , hizkiaren bidez adierazi ohi da) konstante bat da, Albert Einsteinek, 1917. urtean, eremu grabitatorioaren jatorrizko ekuazioaren aldaketa gisa, unibertso estatiko bat lortzeko proposatu zuen konponbidea, hain zuzen. Einsteinek ideia hori arbuiatu zuen 1931n, Edwin Hubblek behatutako galaxien gorriranzko lerrakuntzak unibertso ez estatikoaren ideia indartu zuelako eta 1930ean, Eddingtonek, konstante kosmologikodun Erlatibitate Orokorrak aurreikusitako unibertso estatikoa ezegonkorra zela frogatu zuelako. Hala ere, 1998an aurkitu zen azelerazio kosmikoak (2011an, Fisikako Nobel Sariaren erantzule izan zen) konstante kosmologikoarekiko jakin-min eta interesa berpiztu du. (eu)
  • Tairiseach a thug Einstein isteach sna cothromóidí do theoiric na coibhneasachta ginearálta chun samhail na Cruinne a bheith statach. Níos déanaí cheap sé gurbh earráid é sin. I é A a shiombail, tá a shín anaithnid, a mhéid níos lú ná 10-25 kg m3, agus uaireanta glactar mar nialas é. Sa chosmeolaíocht, baineann an méid is an tsín le forleathnú nó crapadh na Cruinne. (ga)
  • La constante cosmologique est un paramètre ajouté par Einstein en février 1917 à ses équations de la relativité générale (1915), dans le but de rendre sa théorie compatible avec l'idée qu'il y avait alors d'un Univers statique. La constante cosmologique est notée . Elle a la dimension d'une courbure de l'espace, en m−2. Depuis les années 1990, les développements de la cosmologie ont montré que l'expansion de l'Univers, interprétée en termes de masse et d'énergie, pouvait être attribuée à 68 % à une « énergie sombre » dont l'effet est celui de la constante cosmologique. Le mécanisme suivant lequel cette constante se manifeste reste mystérieux ; sa principale conséquence est qu'elle induit une sorte d'anti-gravité. Elle a le même effet qu'une densité d'énergie du vide intrinsèque , associée à une pression négative . (fr)
  • Con costante cosmologica (usualmente indicata con la lettera greca lambda: Λ) ci si riferisce in generale a una componente di energia in grado di integrare il modello cosmologico derivante dalla relatività generale. Il primo esempio storico di costante cosmologica fu il termine aggiunto da Albert Einstein all'equazione di campo della sua teoria, implicante un universo dinamico, allo scopo di ottenere una soluzione per un universo statico. La costante cosmologica ha assunto oggi un nuovo ruolo: essa tenta di spiegare l'accelerazione dell'espansione dell'universo e il modello più accreditato è attualmente quello dell'energia del vuoto prevista dalla meccanica quantistica. (it)
  • 宇宙定数(うちゅうていすう、cosmological constant)は、アインシュタインの重力場方程式の中に現れる宇宙項(うちゅうこう)の係数。宇宙定数はスカラー量で、通常Λ(ラムダ)と書き表される。 (ja)
  • 우주상수 (宇宙常數, cosmological constant, 기호 Λ)는 물리우주론에서, 진공의 에너지 밀도를 나타내는 기본 물리 상수다. 단위는 역제곱초(s−2)다. 역사적으로, 우주 상수는 알베르트 아인슈타인이 팽창하지 않는 우주 모형을 얻기 위하여 일반 상대성 이론의 아인슈타인 방정식에 우주 상수 항을 추가하면서 도입되었다. 이후 에드윈 허블이 우주가 실제로 팽창한다는 사실을 발견하자, 아인슈타인은 이 항의 도입을 철회하였다. 그러나 고전 물리학에서는 우주 상수가 없어도 되지만, 양자장론에서는 우주 상수가 자연스럽게 생긴다. 실제로 관측 결과 미세하지만 0이 아닌 작은 값의 우주 상수가 관측되었으나, 이는 양자론적인 예측값과 전혀 다르다 (우주 상수 문제). 아직 왜 우주 상수가 예측한 값보다 아주 작은지는 알려지지 않았다. 우주 상수는 공간 그 자체의 에너지를 나타내기 때문에, 우주론에서는 암흑 에너지에 속하고, 우주의 팽창에 기여한다. 우주상수는 로 표기한다. (ko)
  • De kosmologische constante wordt binnen de kwantummechanica gezien als de energie-inhoud van het vacuüm. (nl)
  • Stała kosmologiczna (zazwyczaj oznaczana wielką literą lambda – Λ) – stała zaproponowana przez Alberta Einsteina jako modyfikacja do jego własnej ogólnej teorii względności mająca pomóc w wyjaśnieniu modelu kosmologicznego Wszechświata znanego jako statyczny model Wszechświata. Stała kosmologiczna Einsteina jest niezależna od czasu i przestrzeni. Odkrycie w 1929 prawa Hubble’a, potwierdzające rozszerzanie się Wszechświata, kwestionowało wprowadzenie tej stałej. Również w samej konstrukcji teorii względności taki dodatek był sztuczny. Sam Einstein wprowadzenie tej stałej nazwał największą pomyłką swojego życia. O koncepcji stałej kosmologicznej przypomniano sobie podczas prób kwantowania pola grawitacyjnego. Energia próżni, zakrzywiająca przestrzeń, zachowuje się analogicznie do stałej kosmologicznej: ciśnienie jest równe minus gęstości energii. Jednakże na gruncie obecnej teorii cząstek elementarnych, wartość energii próżni oszacowana na podstawie skali Plancka przekracza o kilkadziesiąt rzędów wielkości wielkość akceptowalną z punktu widzenia kosmologii, a w szczególności obserwowanych rozmiarów Wszechświata. Od lat 90. o stałej kosmologicznej mówi się z powodu obserwacji dalekich supernowych, z których wynika, że Wszechświat rozszerza się coraz szybciej zamiast coraz wolniej. Można to wyjaśnić zakładając, że gęstość energii-materii jest zdominowana przez ciemną energię lub właśnie stałą kosmologiczną. Ponadto okazało się, że wiek Wszechświata oszacowany na podstawie obserwacji najstarszych gromad kulistych, powinien wynosić ponad 13 miliardów lat. W modelu Einsteina – de Sittera (bez stałej kosmologicznej) byłby on za mały w porównaniu z obserwacjami, przy założeniu stałej Hubble’a około 70 km/s/Mpc. Równanie pola ma następująca postać: gdzie: – tensor krzywizny Ricciego, – skalar krzywizny Ricciego, – tensor metryczny, – stała kosmologiczna, – tensor energii-pędu, – liczba pi, – prędkość światła w próżni, – stała grawitacji. Wyraz ze stałą kosmologiczną można przenieść na drugą stronę równania Einsteina i zinterpretować jako tensor energii-pędu Stała kosmologiczna odpowiada materii, której ciśnienie jest ujemne. można zapisać jako z Człon podobnie jak skalar krzywizny przestrzeni, ma wymiar odwrotności powierzchni [m−2]. Przyjmuje się, że stała kosmologiczna jest bardzo bliska zera. Stała kosmologiczna o wartości dodatniej oznacza ujemne ciśnienie, a zatem przyspieszoną ekspansję próżni. Istnienie stałej kosmologicznej jest związane z ciemną energią (w XXI wieku określenie to jest coraz częściej używane w pracach kosmologów jako określenie neutralne) oraz z kosmiczną inflacją. Jako alternatywa dla energii próżni, rozważane jest pole skalarne występujące w roli ciemnej energii. Pole takie nazywane jest kwintesencją (wg Arystotelesa – piąty element przyrody). Stała kosmologiczna jest często uznawana za szczególny przypadek kwintesencji, z równaniem stanu w którym Z kolei z równań Einsteina wynika, iż aby uzyskać efekt przyspieszonej ekspansji, musi pojawić się W ogólności, współczynnik w równaniu stanu nie musi być stały w czasie i może zależeć od przesunięcia ku czerwieni. Proponowane są różne modele potencjału pola skalarnego, szybko i wolnozmienne. Jednym z egzotycznych modeli jest tzw. gaz Czapłygina, w którym ciśnienie zależy od gęstości nieliniowo. Bezpośrednia rekonstrukcja postaci potencjału pola skalarnego na podstawie danych obserwacyjnych byłaby obecnie bardzo trudna, ponieważ dane dla najdalszych supernowych sięgają tylko do około z=1,5. W 2017 roku kilka zespołów badawczych przedstawiło analizy danych obserwacyjnych, zgodnie z którymi wartość stałej kosmologicznej zwiększa się wraz z wiekiem wszechświata. (pl)
  • A constante cosmológica (geralmente denotada por lambda maiúsculo Λ) foi proposta por Albert Einstein como uma modificação da teoria original da relatividade geral ao concluir um universo estacionário. Após a descoberta do deslocamento para o vermelho de Hubble e introdução do paradigma do universo em expansão, Einstein abandonou esse conceito. Entretanto, a descoberta de que a expansão do universo ainda está acelerando na década de 1990 renovou o interesse pela constante cosmológica. A constante cosmológica Λ aparece nas equações de campo modificadas de Einstein na forma onde R e g pertencem à estrutura do espaço-tempo, T pertence à matéria, e G e c são fatores de conversão com o qual surge do uso tradicional de unidades de medida. Quando Λ é zero, ela se reduz à equação de campo original da relatividade. Quando T é zero, a equação de campo descreve um espaço vazio (o vácuo). As unidades de Λ são segundo-2. A constante cosmológica possui o mesmo efeito de uma densidade de energia intrínseca do vácuo, ρvac. Neste contexto, é comumente definida como fator proporcional a 8π: Λ = 8πρvac, onde conversões modernas da relatividade geral já estão inseridas (do contrário, os fatores G e c também apareceriam). (pt)
  • Den kosmologiska konstanten, oftast betecknad med ett grekiskt versalt lambda: Λ, är en storhet inom kosmologin. Den infördes av Albert Einstein i den allmänna relativitetsteorin. Själv kallade Einstein den "sitt största misstag", men den kosmologiska konstanten spelar idag en avgörande roll i flera kosmologiska modeller. Den fysikaliska förklaringen av den kosmologiska konstanten är att den uppträder som motkraft till gravitation, alltså en repulsiv kraft mellan galaxer. Därmed skulle den kunna förklara att man experimentellt observerat att universums expansionshastighet ökar med tiden. (sv)
  • Космологи́ческая постоя́нная, иногда называемая лямбда-член (от названия греческой буквы Λ, используемой для её обозначения в уравнениях общей теории относительности) — физическая постоянная, характеризующая свойства вакуума, которая вводится в общей теории относительности. С учётом космологической постоянной уравнения Эйнштейна имеют вид где — космологическая постоянная, — метрический тензор, — тензор Риччи, — скалярная кривизна, — тензор энергии-импульса, — скорость света, — гравитационная постоянная Ньютона. Космологическая постоянная была введена Эйнштейном для того, чтобы уравнения допускали пространственно однородное статическое решение. После построения теории эволюционирующей космологической модели Фридмана и получения подтверждающих её наблюдений, отсутствие такого решения у исходных уравнений Эйнштейна не рассматривается как недостаток теории. До 1997 года достоверных указаний на отличие космологической постоянной от нуля не было, поэтому она рассматривалась в общей теории относительности как необязательная величина, наличие которой зависит от эстетических предпочтений автора. В любом случае её величина (меньше чем г/см3) позволяет пренебрегать эффектами, связанными с её наличием, вплоть до масштабов скоплений галактик, то есть практически в любой рассматриваемой области, кроме космологии. В космологии, однако, наличие космологической постоянной может существенно изменять некоторые этапы эволюции наиболее распространённых космологических моделей. В частности, космологические модели с космологической постоянной предлагалось использовать для объяснения некоторых свойств распределения квазаров. В 1998 году двумя группами астрономов, изучавших сверхновые звёзды, практически одновременно было объявлено об открытии ускорения расширения Вселенной (см. тёмная энергия), которое предполагает в простейшем случае объяснения ненулевую положительную космологическую постоянную. К настоящему времени эта теория хорошо подтверждена наблюдениями, в частности, со спутника WMAP. Величина Λ соответствует плотности энергии вакуума Дж/м3. Член можно включить в тензор энергии-импульса и рассматривать как тензор энергии-импульса вакуума. Этот член инвариантен по отношению к преобразованиям локальной группы Лоренца, что соответствует принципу лоренц-инвариантности вакуума в квантовой теории поля. С другой стороны, можно рассматривать как тензор энергии-импульса некоего статического космологического скалярного поля. Сейчас активно развиваются оба подхода. По мнению многих физиков, занимающихся квантовой гравитацией, малая величина космологической постоянной трудно согласуется с предсказаниями квантовой физики и поэтому составляет отдельную проблему, именуемую «проблемой космологической постоянной». Всё дело в том, что у физиков нет теории, способной однозначно ответить на вопрос: почему космологическая постоянная так мала или вообще равна 0? Если рассматривать эту величину как тензор энергии-импульса вакуума, то она может интерпретироваться как суммарная энергия, которая находится в пустом пространстве. Естественным разумным значением такой величины считается её планковское значение, даваемое и различными расчётами энергии квантовых флуктуаций. Оно, однако, отличается от экспериментального на 120 порядков, что некоторые авторы называют «худшим теоретическим предсказанием в истории физики». (ru)
  • Космологічна стала — параметр рівняння Ейнштейна, яке описує метрику простору-часу та її зв'язок з речовиною. Позначається зазвичай грецькою літерою . Особливістю космологічної сталої є те, що вона є однаковою для всього простору. Альберт Ейнштейн дописав член із космологічною сталою до своїх рівнянь для того, щоб отримати стаціонарний Всесвіт. Однак, було показано, що отриманий Ейнштейном розв'язок все одно нестабільний. Окрім того, астрономічні спостереження показали, що Всесвіт розширюється, про що свідчить червоний зсув спектральних ліній. Тому Ейнштейн відмовився від космологічної сталої. Однак, інтерес до космологічної сталої відновився у зв'язку з новими спостереженнями над рухом галактик, які свідчать про існування у Всесвіті більшої маси, ніж можна спостерігати — темної матерії. Тому точне числове значення космологічної сталої залишається невідомим. Хоча космологічна стала входить у рівняння Ейнштейна окремим членом, їх можна переписати таким чином, щоб включити цей член в тензор енергії-імпульсу й інтерпретувати як сталу всюди енергію вакууму, або темну енергію. (uk)
  • 宇宙學常數(cosmological constant)或宇宙常數由阿爾伯特·愛因斯坦首先提出,現前常標為希臘文「Λ」,與度規張量相乘後成為宇宙常數項而添加在愛因斯坦方程式中,使方程式能有靜態宇宙的解。若不加上此項,則廣義相對論所得原版本的愛因斯坦方程式會得到動態宇宙的結果。 這是出於愛因斯坦對靜態宇宙的哲學信念。在哈伯提出膨脹宇宙的天文觀測結果哈伯紅移後,愛因斯坦放棄宇宙學常數,認為是他「一生中最大的錯誤」。 但是1998年天文物理與宇宙學對宇宙加速膨脹的研究則讓宇宙學常數死而復生,認為雖然其值很小,但可能不為零。宇宙常數項的貢獻被認為與暗能量有關。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 38992 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 39956 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986123563 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:e
  • -70 (xsd:integer)
  • -52 (xsd:integer)
  • -35 (xsd:integer)
  • 17 (xsd:integer)
dbp:u
  • m2 (en)
  • m-2 (en)
  • m2⋅s−2 (en)
  • s-2 (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • Η κοσμολογική σταθερά (συνήθως συμβολίζεται με κεφαλαίο Λ) προτάθηκε από τον Άλμπερτ Αϊνστάιν ως μια τροποποίηση της αρχικής του θεωρίας της γενικής σχετικότητας ώστε να επιτύχει ένα . Μετά την ανακάλυψη από τον Χαμπλ της ερυθράς μετατόπισης του φάσματος των γαλαξιών (νόμος του Χαμπλ) και την εισαγωγή της αντίληψης του διαστελλόμενου σύμπαντος, ο Αϊνστάιν εγκατέλειψε την ιδέα. Ωστόσο, η ανακάλυψη της επιτάχυνσης της κοσμικής διαστολής κατά την δεκαετία του 1990 έχει ανανεώσει το ενδιαφέρον γύρω από την κοσμολογική σταθερά. (el)
  • Die kosmologische Konstante (gewöhnlich abgekürzt durch das große griechische Lambda ) ist eine physikalische Konstante in Albert Einsteins Gleichungen der allgemeinen Relativitätstheorie, welche die Gravitationskraft als geometrische Krümmung der Raumzeit beschreibt. In SI-Einheiten hat die Dimension 1/L2 (Einheit: m−2). Ihr Wert kann a priori positiv, negativ oder null sein. (de)
  • En relatividad general, la constante cosmológica (denotada usualmente por Lambda, ) es una constante propuesta por Albert Einstein en 1917 ​ como una modificación de su ecuación original del campo gravitatorio para conseguir una solución que diera un universo estático. Einstein rechazó esta idea en 1931 una vez que el corrimiento al rojo de las galaxias observado por Edwin Hubble sugiriese que el universo no era estático y de que Eddington demostrara en 1930 que el universo estático de la relatividad general con constante cosmológica era inestable.​ Sin embargo, el descubrimiento de la aceleración cósmica en 1998 que consiguió el Premio Nobel de Física en 2011,​ ha renovado el interés en la constante cosmológica. (es)
  • Erlatibitate orokorraren teorian, konstante kosmologikoa (Lambda, , hizkiaren bidez adierazi ohi da) konstante bat da, Albert Einsteinek, 1917. urtean, eremu grabitatorioaren jatorrizko ekuazioaren aldaketa gisa, unibertso estatiko bat lortzeko proposatu zuen konponbidea, hain zuzen. Einsteinek ideia hori arbuiatu zuen 1931n, Edwin Hubblek behatutako galaxien gorriranzko lerrakuntzak unibertso ez estatikoaren ideia indartu zuelako eta 1930ean, Eddingtonek, konstante kosmologikodun Erlatibitate Orokorrak aurreikusitako unibertso estatikoa ezegonkorra zela frogatu zuelako. Hala ere, 1998an aurkitu zen azelerazio kosmikoak (2011an, Fisikako Nobel Sariaren erantzule izan zen) konstante kosmologikoarekiko jakin-min eta interesa berpiztu du. (eu)
  • Tairiseach a thug Einstein isteach sna cothromóidí do theoiric na coibhneasachta ginearálta chun samhail na Cruinne a bheith statach. Níos déanaí cheap sé gurbh earráid é sin. I é A a shiombail, tá a shín anaithnid, a mhéid níos lú ná 10-25 kg m3, agus uaireanta glactar mar nialas é. Sa chosmeolaíocht, baineann an méid is an tsín le forleathnú nó crapadh na Cruinne. (ga)
  • 宇宙定数(うちゅうていすう、cosmological constant)は、アインシュタインの重力場方程式の中に現れる宇宙項(うちゅうこう)の係数。宇宙定数はスカラー量で、通常Λ(ラムダ)と書き表される。 (ja)
  • 우주상수 (宇宙常數, cosmological constant, 기호 Λ)는 물리우주론에서, 진공의 에너지 밀도를 나타내는 기본 물리 상수다. 단위는 역제곱초(s−2)다. 역사적으로, 우주 상수는 알베르트 아인슈타인이 팽창하지 않는 우주 모형을 얻기 위하여 일반 상대성 이론의 아인슈타인 방정식에 우주 상수 항을 추가하면서 도입되었다. 이후 에드윈 허블이 우주가 실제로 팽창한다는 사실을 발견하자, 아인슈타인은 이 항의 도입을 철회하였다. 그러나 고전 물리학에서는 우주 상수가 없어도 되지만, 양자장론에서는 우주 상수가 자연스럽게 생긴다. 실제로 관측 결과 미세하지만 0이 아닌 작은 값의 우주 상수가 관측되었으나, 이는 양자론적인 예측값과 전혀 다르다 (우주 상수 문제). 아직 왜 우주 상수가 예측한 값보다 아주 작은지는 알려지지 않았다. 우주 상수는 공간 그 자체의 에너지를 나타내기 때문에, 우주론에서는 암흑 에너지에 속하고, 우주의 팽창에 기여한다. 우주상수는 로 표기한다. (ko)
  • De kosmologische constante wordt binnen de kwantummechanica gezien als de energie-inhoud van het vacuüm. (nl)
  • Den kosmologiska konstanten, oftast betecknad med ett grekiskt versalt lambda: Λ, är en storhet inom kosmologin. Den infördes av Albert Einstein i den allmänna relativitetsteorin. Själv kallade Einstein den "sitt största misstag", men den kosmologiska konstanten spelar idag en avgörande roll i flera kosmologiska modeller. Den fysikaliska förklaringen av den kosmologiska konstanten är att den uppträder som motkraft till gravitation, alltså en repulsiv kraft mellan galaxer. Därmed skulle den kunna förklara att man experimentellt observerat att universums expansionshastighet ökar med tiden. (sv)
  • 宇宙學常數(cosmological constant)或宇宙常數由阿爾伯特·愛因斯坦首先提出,現前常標為希臘文「Λ」,與度規張量相乘後成為宇宙常數項而添加在愛因斯坦方程式中,使方程式能有靜態宇宙的解。若不加上此項,則廣義相對論所得原版本的愛因斯坦方程式會得到動態宇宙的結果。 這是出於愛因斯坦對靜態宇宙的哲學信念。在哈伯提出膨脹宇宙的天文觀測結果哈伯紅移後,愛因斯坦放棄宇宙學常數,認為是他「一生中最大的錯誤」。 但是1998年天文物理與宇宙學對宇宙加速膨脹的研究則讓宇宙學常數死而復生,認為雖然其值很小,但可能不為零。宇宙常數項的貢獻被認為與暗能量有關。 (zh)
  • الثابت الكوني (بالإنجليزية: cosmological constant) (يرمز له غالبا بالرمز لامبدا: Λ) هو ثابت فيزيائي وضعه العالم ألبرت أينشتاين حتي تتفق معادلاته مع مفهوم أن الكون ثابت وساكن غير متمدد، وهو ما ثبت خطؤه وقد تم إلغاء هذا الثابت فيما بعد، غير أن بعض القياسات الحديثة تقترح أن لهذا الثابت قيمة غير صفرية. (ar)
  • La constant cosmològica és un terme representat per Λ afegit per Albert Einstein a les seves equacions del camp gravitatori, amb l'objecte que hi hagués una solució en forma d'univers estàtic. Albert Einstein pensava que vivíem en un univers estàtic. En intentar escriure les equacions de la relativitat general, es va trobar amb un problema: si només existís la gravetat, totes les coses de l'univers es col·lapsarien en un punt, potser un forat negre. Òbviament, l'univers real no era així i semblava estable així que Einstein va afegir un altre terme a la seva teoria per contrarestar la gravetat a fi que les seves equacions fossin correctes. Amb el temps va considerar que la introducció d'aquesta constant "antigravitatòria" havia estat el seu error més greu i la va deixar de fer servir, tal c (ca)
  • Kosmologická konstanta je označení pro Einsteinem uměle zavedený konstrukt, který měl v jeho rovnicích obecné relativity umožnit existenci stacionárního vesmíru. To se s Hubbleovým objevem rozpínání vesmíru ukázalo nejenom jako nepotřebným, ale také nefunkčním krokem a Einstein ho později označil za svůj největší omyl. (cs)
  • In cosmology, the cosmological constant (usually denoted by the Greek capital letter lambda: Λ) is the energy density of space, or vacuum energy, that arises in Albert Einstein's field equations of general relativity. It is closely associated to the concepts of dark energy and quintessence. Since the 1990s, studies have shown that around 68% of the mass–energy density of the universe can be attributed to so-called dark energy. The cosmological constant Λ is the simplest possible explanation for dark energy, and is used in the current standard model of cosmology known as the ΛCDM model. (en)
  • La constante cosmologique est un paramètre ajouté par Einstein en février 1917 à ses équations de la relativité générale (1915), dans le but de rendre sa théorie compatible avec l'idée qu'il y avait alors d'un Univers statique. (fr)
  • Con costante cosmologica (usualmente indicata con la lettera greca lambda: Λ) ci si riferisce in generale a una componente di energia in grado di integrare il modello cosmologico derivante dalla relatività generale. (it)
  • Stała kosmologiczna (zazwyczaj oznaczana wielką literą lambda – Λ) – stała zaproponowana przez Alberta Einsteina jako modyfikacja do jego własnej ogólnej teorii względności mająca pomóc w wyjaśnieniu modelu kosmologicznego Wszechświata znanego jako statyczny model Wszechświata. Stała kosmologiczna Einsteina jest niezależna od czasu i przestrzeni. Odkrycie w 1929 prawa Hubble’a, potwierdzające rozszerzanie się Wszechświata, kwestionowało wprowadzenie tej stałej. Również w samej konstrukcji teorii względności taki dodatek był sztuczny. Sam Einstein wprowadzenie tej stałej nazwał największą pomyłką swojego życia. (pl)
  • A constante cosmológica (geralmente denotada por lambda maiúsculo Λ) foi proposta por Albert Einstein como uma modificação da teoria original da relatividade geral ao concluir um universo estacionário. Após a descoberta do deslocamento para o vermelho de Hubble e introdução do paradigma do universo em expansão, Einstein abandonou esse conceito. Entretanto, a descoberta de que a expansão do universo ainda está acelerando na década de 1990 renovou o interesse pela constante cosmológica. A constante cosmológica Λ aparece nas equações de campo modificadas de Einstein na forma (pt)
  • Космологи́ческая постоя́нная, иногда называемая лямбда-член (от названия греческой буквы Λ, используемой для её обозначения в уравнениях общей теории относительности) — физическая постоянная, характеризующая свойства вакуума, которая вводится в общей теории относительности. С учётом космологической постоянной уравнения Эйнштейна имеют вид где — космологическая постоянная, — метрический тензор, — тензор Риччи, — скалярная кривизна, — тензор энергии-импульса, — скорость света, — гравитационная постоянная Ньютона. (ru)
  • Космологічна стала — параметр рівняння Ейнштейна, яке описує метрику простору-часу та її зв'язок з речовиною. Позначається зазвичай грецькою літерою . Особливістю космологічної сталої є те, що вона є однаковою для всього простору. Альберт Ейнштейн дописав член із космологічною сталою до своїх рівнянь для того, щоб отримати стаціонарний Всесвіт. Однак, було показано, що отриманий Ейнштейном розв'язок все одно нестабільний. Окрім того, астрономічні спостереження показали, що Всесвіт розширюється, про що свідчить червоний зсув спектральних ліній. Тому Ейнштейн відмовився від космологічної сталої. (uk)
rdfs:label
  • ثابت كوني (ar)
  • Constant cosmològica (ca)
  • Kosmologická konstanta (cs)
  • Kosmologische Konstante (de)
  • Cosmological constant (en)
  • Κοσμολογική σταθερά (el)
  • Constante cosmológica (es)
  • Konstante kosmologiko (eu)
  • Constante cosmologique (fr)
  • Tairiseach cosmeolaíochta (ga)
  • 宇宙定数 (ja)
  • Costante cosmologica (it)
  • 우주상수 (ko)
  • Stała kosmologiczna (pl)
  • Kosmologische constante (nl)
  • Constante cosmológica (pt)
  • Космологическая постоянная (ru)
  • Космологічна стала (uk)
  • Kosmologiska konstanten (sv)
  • 宇宙學常數 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:homepage
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:knownFor of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of