An Entity of Type: school, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

The Austrian School is a heterodox school of economic thought that is based on methodological individualism—the concept that social phenomena result exclusively from the motivations and actions of individuals.

Property Value
dbo:abstract
  • المدرسة النمساوية للاقتصاد وتعرف اختصارًا بالمدرسة النمساوية أو مدرسة فيينا، هي التوجه الفكري الاقتصادي البدعي المبني على التمسك الشديد بالفردية المنهجية -طريقة فلسفية تهدف لشرح وفهم التطورات الاجتماعية على أنها مجموعة من قرارات الأفراد في المجتمع الناجمة عن دوافعهم وأفعالهم. ترفض المدرسة النمساوية «الاعتماد الحصري على أساليب تُستخدم في العلوم الطبيعيّة لدراسة عمل الإنسان، وتقوم بدلًا من ذلك ببناء تكوينها الخارجي للاقتصاد على علاقات تتم عن طريق المنطق.» بمعنى آخر ترفض المدرسة النمساوية «الاقتصاد الكينزي»، نسبةً إلى كينز. نشأت المدرسة النمساوية في فيينا في أواخر القرن التاسع عشر وأوائل القرن العشرين مع أعمال كارل مينغر ويوجين بوم فون بافيرك وفردريش فون فيزر وآخرين. كانت ذات منهجية معاكسة للمدرسة التاريخية البروسية (في نزاع يُعرف باسم ميثودينستريت). يتواجد الاقتصاديون الحاليون العاملون بهذا المنهج في العديد من البلدان المختلفة، ولكن لا يزال يشار إلى أعمالهم باسم الاقتصاد النمساوي. من بين مساهمات النظريات للمدرسة النمساوية في السنوات الأولى، النظرية الذاتية للقيمة والنظرية الحدية في نظرية الأسعار وصياغة مشكلة الحساب الاقتصادي، والتي أصبح كُلّ منها جزءًا مقبولًا من الاقتصاد السائد. منذ منتصف القرن العشرين، كان علماء الاقتصاد السائد ينتقدون المدرسة النمساوية المعاصرة ويعتبرون رفضها للنمذجة الرياضية، والاقتصاد القياسي وتحليل الاقتصاد الكلي خارج الاقتصاد السائد، أو «البدعي». رغم أن المدرسة النمساوية اعتُبرت بدعية منذ أواخر ثلاثينيات القرن العشرين، إلا أنها جذبت اهتمامًا متجددًا في سبعينيات القرن العشرين بعد مشاركة فريدريش هايك بجائزة نوبل التذكارية في العلوم الاقتصادية لعام 1974. (ar)
  • L'Escola Austríaca es considera que fou fundada per Carl Menger i va néixer lligada a l'. És una escola de pensament econòmic que s'oposa a la utilització dels mètodes de les ciències naturals per a l'estudi de les accions humanes, ja que aquestes accions no poden ser reproduïdes en un laboratori per a la seva observació. Aquesta escola considera que s'han d'utilitzar mètodes lògics per als seus estudis, i el que és conegut com a introspecció o praxeologia. El seu origen es troba en el debat metodològic amb l', que en un ànim historicista intentava confinar les lleis del mercat a diferents etapes de la història. Aquesta escola generalment s'ha oposat a programes d'investigació com el marxisme, socialisme, nazisme, feixisme, keynesianisme, i se l'ha considerat pròxima al liberalisme i neoliberalisme per les seves idees sobre l'organització social, política i econòmica. Alguns dels membres destacats d'aquesta escola són Friedrich Hayek, , Friederich von Wieser, Ludwig von Mises, Murray Rothbard, Carl Menger i Israel Meir Kirzner. Els seus orígens s'atribueixen a l'Escola de Salamanca, en el segle xv, amb Juan de Mariana com el seu màxim exponent. A Catalunya, es troben aportacions del filòsof Jaume Balmes relacionades amb aquesta corrent de pensament. (ca)
  • Als Österreichische Schule, Wiener Schule oder Österreichische Grenznutzenschule wird eine Gruppe von Theoretikern bezeichnet, die eine bestimmte heterodoxe Lehrmeinung in der Volkswirtschaftslehre vertreten. Zentral ist die Idee der evolutorischen Schöpfung von Wissen durch den Unternehmer und die Betrachtung der dynamischen Unsicherheit wirtschaftlicher Abläufe. Die Schule betont die Bedeutung der einzelnen Menschen und deren individueller Vorlieben für die wirtschaftlichen Prozesse (Subjektivismus, Methodologischer Individualismus). Hinzu kommt eine Abneigung gegenüber der mathematischen Darstellungsform volkswirtschaftlicher Zusammenhänge. Diesem Ansatz gegenüber stehen die etwa gleichzeitig entstandene Lausanner Schule und weitere Theorien mit ihren mathematisch formulierten Gleichgewichtsmodellen (Neoklassische Theorie). Die Österreichische Schule ist bis heute der Ansicht, dass Theorien letztlich nicht durch Geschichte oder Empirie widerlegbar seien. Als Gründer der Österreichischen Schule wird gemeinhin Carl Menger (1840–1921) angesehen, der mit der Grenznutzenlehre zur Entwicklung der Grenznutzenschule beitrug: Er vertrat die Auffassung, dass das klassische Wertparadoxon, also die Frage nach dem Verhältnis von Wert und Nutzen, dadurch gelöst werden kann, dass der Wert eines Gutes durch den Beitrag einer weiteren Einheit eines Gutes zur Befriedigung eines menschlichen Bedürfnisses bestimmt wird. Bekannt wurde dieser Ansatz im Methodenstreit der Nationalökonomie mit der Historischen Schule, in dem Menger die These vertrat, die Wirtschaftstheorie sei gegenüber der Wirtschaftsgeschichte unabhängig. Eugen von Böhm-Bawerk (1851–1914) ergänzte Mengers Lehre um eine subjektivistische Kapitaltheorie, wonach der Kapitalzins in einem Marktprozess zwischen Individuen mit unterschiedlichen Zeitpräferenzen entsteht. Der Eigentümer von Kapital verzichte auf Konsum in der Gegenwart, um als Gegenleistung für seinen Verzicht den Zins zu erhalten. Ludwig von Mises baute auf dieser Basis eine Geld- und Konjunkturtheorie auf. Er erklärte Konjunkturzyklen mit der Verzerrung des Produktionsprozesses durch die Geldschöpfung der Zentralbanken, die durch zu niedrige Zinsen überhöhte Investitionen anregen. Friedrich von Hayek (1899–1992) präzisierte diese Theorie und stellte sich damit in scharfen Gegensatz zur Theorie John Maynard Keynes’ und zum Monetarismus (Chicagoer Schule). (de)
  • Rakouská škola je škola ekonomického myšlení vzniklá v 19. století v dílech vídeňských ekonomů Carla Mengera, Friedricha von Wiesera a Eugena von Böhm-Bawerka. Z toho důvodu se jí říká „rakouská škola“, ačkoliv dnes rakouští ekonomové působí v mnoha státech. Vliv rakouské školy zasahuje i do jiných vědeckých oblastí, do filosofie, etiky a práva a představuje tak ve společenských vědách ucelený myšlenkový proud. Od ostatních ekonomických škol myšlení se odlišuje zejména svou metodologií, jejíž podstatou je analýza lidského jednání (praxeologie) a využívání deduktivní logiky. Je skeptická k využívání empirických metod v ekonomii (zejména statistickým metodám a laboratorním experimentům), avšak někteří její moderní představitelé se jim nebrání. V současnosti je alternativním proudem k hlavnímu ekonomickému proudu představovanému neoklasickou syntézou. Politicky se její představitelé většinou řadí k klasickému liberalismu či libertarianismu. Čelní představitel rakouské školy Friedrich August Hayek získal v roce 1974 Cenu Švédské národní banky za rozvoj ekonomické vědy na památku Alfreda Nobela. (cs)
  • Η Αυστριακή Σχολή Οικονομικής Σκέψης είναι μια σχολή οικονομολόγων που δίνουν ιδιαίτερη έμφαση στις πράξεις των ανθρώπων και τις συνέπειες αυτών. Αν και δεν υπάρχει σύμπνοια μεταξύ των οικονομολόγων της σχολής αυτής σε όλα τα θέματα, συνήθως ως βασικά χαρακτηριστικά αναφέρονται η υποκειμενική θεωρία της αξίας, ο μεθοδικός ατομισμός και η χρήση λογικής αναλύσεως, έναντι των μαθηματικών που χρησιμοποιούν οι οικονομολόγοι της . (el)
  • La Aŭstria skolo estas skolo de fondita en 1871 per la eldonado de Grundsätze der Volkswirtschaftslehre (Principoj de ekonomiko) de Carl Menger. Ĝi helpis komenci la en ekonomiko je la malfruaj jardekoj de la dek-naŭa jarcento. Aŭstria ekonomiko estas nun intime rilatigata kun proponado de radikala vidpunkto laissez-faire (ekonomia neintervenismo). Ĉi tio ne estis ĉiam tute vera, ĉar pli fruaj aŭstriaj ekonomikistoj estis pli singardemaj kompare kun pli malfruaj ekonomikistoj, ekzemple Ludwig von Mises kaj Murray Rothbard. La frua aŭstria ekonomikisto Eugen von Böhm-Bawerk diris, ke li timis ke el la senbrida libera konkurenco rezultus "anarkiismo en produktado kaj konsumado". Tamen, la aŭstria skolo, precipe per la verkoj de Friedrich August von Hayek influis la libermerkatan reviviĝon de la 1980-aj jaroj. (eo)
  • The Austrian School is a heterodox school of economic thought that is based on methodological individualism—the concept that social phenomena result exclusively from the motivations and actions of individuals. The Austrian School originated in late-19th and early-20th century Vienna with the work of Carl Menger, Eugen Böhm von Bawerk, Friedrich von Wieser, and others. It was methodologically opposed to the younger Historical School (based in Germany), in a dispute known as Methodenstreit, or methodology struggle. Current-day economists working in this tradition are located in many different countries, but their work is still referred to as Austrian economics. Among the theoretical contributions of the early years of the Austrian School are the subjective theory of value, marginalism in price theory and the formulation of the economic calculation problem, each of which has become an accepted part of mainstream economics. Since the mid-20th century, mainstream economists have been critical of the modern day Austrian School and consider its rejection of mathematical modelling, econometrics and macroeconomic analysis to be outside mainstream economics, or "heterodox". In the 1970s, the Austrian School attracted some renewed interest after Friedrich Hayek shared the 1974 Nobel Memorial Prize in Economic Sciences. (en)
  • La escuela austriaca es una escuela de pensamiento económico heterodoxo​​​ que está basada en el individualismo metodológico — el concepto de que los fenómenos sociales resultan de las motivaciones y acciones de los individuos.​​​ La escuela austriaca se ha caracterizado por su fuerte crítica hacia las teorías económicas neoclásicas, marxistas, keynesianas y monetaristas. Si bien existen diferentes puntos de vista sobre política económica que pueden tener los austriacos, la escuela austriaca tiende a autodefinirse como «la ciencia económica del libre mercado».​​ La escuela austriaca se originó en la Viena de finales del siglo XIX y principios del XX, con el trabajo de Carl Menger, Eugen Böhm von Bawerk, Friedrich von Wieser y otros.​ En su nacimiento se opuso metodológicamente a la Escuela Histórica Prusiana (en una disputa conocida como Methodenstreit) insistiendo, hasta la actualidad, en que la ciencia económica se deriva de la lógica filosófica y que solo se puede desarrollar teoría económica sólida a partir de principios lógicos fundamentales. Los economistas actuales que trabajan en esta tradición están ubicados en muchos países diferentes, pero su trabajo aún se conoce como «economía austriaca». Entre las contribuciones teóricas de los primeros años de la escuela austriaca se encuentran la teoría del valor subjetivo, el marginalismo en la teoría de los precios y la formulación del problema del cálculo económico, cada una de las cuales se ha convertido en una parte aceptada de la economía ortodoxa.​ Desde mediados del siglo XX, los economistas tradicionales han criticado la escuela austriaca moderna y consideran que su metodología que rechaza elaborar teoría económica desde los modelos matemáticos, la econometría y el análisis macroeconómico está fuera de la economía convencional, o es «heterodoxa». La escuela austriaca atrajo un renovado interés en la década de 1970 después de que Friedrich Hayek compartió el Premio Nobel de Ciencias Económicas de 1974​ y luego de la crisis financiera mundial de 2008.​​ (es)
  • Zientzia ekonomikoan, austriar eskola XIX. mendean Carl Menger ekonomialariak (1840-1921) sortu zuen pentsamendu ekonomikoaren eskola bat da, metodoak ekonomiaren azterketarako baliozkoak ez direla, baina aldi berean ekonomia gobernatzen duen lege unibertsalak badaudela baieztatzen duen pentsamendu-joera da, garaiko eskola historikoa eta marxistak ez bezala. Lege hauek logikaz eta arrazonamenduz azalerazi behar direla defendatzen dute ekonomialari hauek. Psikologiako teorietan oinarriturik, kontzeptua sortu eta garatu zuten, marjinalismoaren markoaren barnean. Klasikoak eta marxistak ez bezala, balioaren kontzeptu subjetibo bat sortu eta indibidualismo metodologikoa bultzatu zuten horrela, ekonomia gizakiaren banakotasunetik aztertu behar dela ere defendatuz. Aldi berean eta klasikoak ez bezala, hazkunde ekonomikoa baino, baliabideen esleipen hobezinaz arduratzen ziren euren lanetan. Austriar eskolako ekonomialariek gobernuaren interbentzionismoaren aurka (inflazioa neurri handi batean gobernuko banku zentralaren erruz gertatzen dela azalduz, esaterako) eta ekimen pribatu askearen alde agertzen dira. Austriar izena eskolaren sortzaile eta lehenengo jarraitzaileen jatorriarengatik azaltzen da: Carl Menger eta bere lehenengo jarraitzaileak bertakoak ziren, hain zuzen. Besteak beste, Mengerek sortutako austriar eskolan kokatu ziren baita ere , Friedrich Hayek, eta Friedrich von Wieser ekonomialariak. Hala ere, XX. mendezehar eta gaurdaino mundu osoan zehar beste ekonomialari askok jarraitu dute austriar eskolaren tradizioa eta bizirik dirauen pentsamendu-eskola da. Hain zuzen, eskola honetako ekonomialariek aurreikusi zutela aipatu da . (eu)
  • L’école autrichienne d’économie est une école de pensée économique hétérodoxe. Elle se fonde sur l'individualisme méthodologique et rejette l'intervention de l’État. Elle s'oppose à l’application à l’économie des méthodes employées par les sciences naturelles. L'école autrichienne développe également une conception subjective de la valeur et l'importance du marché comme révélateur des préférences individuelles et régulateur de la société. Ses partisans défendent des idées très libérales en matière économique et plus généralement d’organisation de la société. On la fait généralement débuter en 1871 avec la publication par Carl Menger de ses Principes d'économie. Ses principaux représentants sont Carl Menger, Eugen von Böhm-Bawerk, Ludwig von Mises, Friedrich Hayek, Murray Rothbard et Jesús Huerta de Soto. L'expression « école autrichienne » a été utilisée pour la première fois vers 1870 par les économistes allemands de l'école historique, comme expression de mépris envers les thèses de Carl Menger, opposées aux leurs. (fr)
  • Mazhab Austria adalah yang didasarkan pada konsep , artinya fenomena sosial tercipta berkat motivasi dan tindakan seseorang. Mazhab ini muncul pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20 di Wina melalui karya-karya Carl Menger, Eugen Böhm von Bawerk, , dan lain-lain. Secara metodologis, mazhab ini berseberangan dengan . Perbedaan antara keduanya disebut ). Ekonom modern yang mengikuti mazhab Austria tersebar di berbagai negara, namun gagasan mereka tetap disebut ekonomi Austria. Kontribusi teori Mazhab Austria meliputi , dalam teori harga, dan perumusan , masing-masing sudah diterima sebagai bagian dari ekonomi arus utama. Banyak ekonom yang mengkritik Mazhab Austria modern dan menganggap penolakan ekonometrika dan analisis ekonomi makro agregatnya tidak sejalan dengan teori arus utama atau Sebaliknya, ekonom aliran Austria juga mengkritik ekonomi arus utama. Meski Mazhab Austria sudah dianggap heterodoks sejak akhir 1930-an, akademisi dan masyarakat mulai tertarik dengan mazhab ini pada tahun 1970-an. (in)
  • オーストリア学派(オーストリアがくは)は、経済学における限界革命において、レオン・ワルラス、ウィリアム・ジェボンズとともにその三大巨星であったウィーン大学のカール・メンガー、およびその流れをくむ経済学者たちのである。ウィーン学派とも呼ぶ。 限界革命の中心的概念は限界効用であるが、ワルラスにとってはそれが一般均衡理論の一つの道具にすぎなかったのに対して、オーストリア学派にとっては限界効用の意義ははるかに大きい(限界効用理論)。古典派経済学の労働価値説、が価格を費用により説明するのに対して、オーストリア学派の効用価値説は効用により消費財の価格を説明する。そして費用とは失われた効用であると考える機会費用の概念が説かれ、生産要素の価値はそれから生産される消費財の効用にもとづく価値が帰属するものであると考えられた。 (ja)
  • La scuola austriaca, conosciuta anche come la scuola di Vienna o la scuola psicologica, è una scuola di pensiero economico eterodosso che proclama una stretta aderenza all'individualismo metodologico. A livello politico, ha originato e influenzato le teorie e i movimenti libertariani e, in maniera minore, anche quelli liberisti.Il suo nome deriva dal fatto che molti dei suoi membri, come Friedrich von Hayek e Ludwig von Mises, erano austriaci ed ex-studenti dell'Università di Vienna. (it)
  • Szkoła austriacka (szkoła wiedeńska, prakseologiczna) – jedna ze szkół ekonomii. Prezentuje podejście subiektywno-marginalistyczne. (pl)
  • De Oostenrijkse school is een economische school die voorkomt uit het werk, sinds de jaren 1870, van Carl Menger en diens collega's te Wenen. Centraal staan een subjectieve waardetheorie en het principe van . De Oostenrijkse school heeft diverse concepten ontwikkeld, zoals grensnut en opportuniteitskosten, die een sterke invloed hebben gehad op de neoklassieke (mainstream) economische wetenschap. Door hun afkeer van wiskundige modellen gelden de 'Oostenrijkers' echter als heterodox, zeker sinds de opkomst van de econometrie in het midden van de twintigste eeuw. In de periode na de Tweede Wereldoorlog is de benaming van de school, vooral in het Angelsaksische taalgebied, veelal synoniem geworden met de Amerikaanse neo-Oostenrijkse stroming die haar oorsprong vindt in het werk van Ludwig von Mises. De neo-Oostenrijkers gaan uit van principe dat Mises praxeologie noemde: een verwerping van de empirische methode ten gunste van afleidingen uit a priori aangenomen principes. Hoewel sommige werken van Von Mises door de hoofdstroom in de economische wetenschap gewaardeerd worden als zinvolle bijdragen aan hun wetenschap, wordt de praxeologie als onwetenschappelijk beschouwd. Verspreiding van neo-Oostenrijkse ideeën is sinds de jaren 1970 de taak geweest van diverse rechts-liberale en libertarische denktanks in de VS. Vertegenwoordigers van deze neo-Oostenrijkse school zijn de Amerikaanse anarchokapitalistische economen Murray Rothbard en Walter Block. (nl)
  • A Escola Austríaca (também conhecida como Escola de Viena) é uma escola de pensamento econômico que enfatiza o poder de organização espontânea do mecanismo de preços. A Escola Austríaca afirma que a complexidade das escolhas humanas subjetivas faz com que seja extremamente difícil (ou indecidível) a modelação matemática do mercado em evolução e defende uma abordagem laissez-faire para a economia. Os economistas da Escola Austríaca defendem a estrita aplicação rigorosa dos acordos contratuais voluntários entre os agentes econômicos, e afirmam que transações comerciais devam ser sujeitas à menor imposição possível de forças coercitivas como as Governamentais e/ou Corporativistas. Seus membros defendem, por exemplo, o free banking (sistema bancário sem regulamentação e com emissão de moeda privada). A Escola Austríaca deriva seu nome de seus fundadores e adeptos iniciais predominantemente austríacos, incluindo Carl Menger, Eugen von Böhm-Bawerk e Ludwig von Mises. Outros proeminentes economistas da Escola Austríaca do século XX incluem Henry Hazlitt, Israel Kirzner, Murray Rothbard, e o vencedor do Prémio de Ciências Económicas Friedrich Hayek. Embora chamados de "austríacos", os atuais defensores da escola austríaca podem vir de qualquer parte do mundo. A Escola Austríaca foi influente no início do século XX e foi por um tempo considerada por muitos como sendo parte do pensamento econômico dominante (ou economia mainstream). Contribuições austríacas ao mainstream incluem ser uma das principais influências no desenvolvimento da teoria do valor neoclássica, incluindo a teoria do valor subjetivo em que se baseia, bem como as contribuições para o debate sobre o problema do cálculo econômico, que diz respeito à propriedades de alocação de uma economia planificada versus as propriedades de alocação de uma economia de livre mercado descentralizada. Entre os principais influenciados está o presidente norte-americano Ronald Reagan que afirmou que Milton Friedman, Friedrich Hayek e Ludwig von Mises formaram a "essência da sua agenda econômica como presidente", chamada de Reaganomics. A partir de meados do século XX em diante, foi considerada uma escola heterodoxa, e atualmente contribui relativamente pouco para o pensamento econômico dominante. No entanto, algumas afirmações de economistas da Escola Austríaca foram interpretados por alguns como avisos sobre a crise financeira de 2007-2009, que por sua vez levou ao interesse renovado em teorias da Escola. Economistas da Escola Austríaca defendem estrita observância do Individualismo metodológico, que eles descrevem como a analise da ação humana a partir da perspectiva dos agentes individuais. Economistas da Escola Austríaca argumentam que o único meio de se chegar a uma teoria econômica válida é derivá-la logicamente a partir dos princípios básicos da ação humana, um método denominado Praxeologia. Este método sustenta que permite a descoberta de leis econômicas fundamentais válidas para toda a ação humana. Paralelamente a praxeologia, essas teorias tradicionalmente defendem uma abordagem interpretativa da história para abordar acontecimentos históricos específicos. Além disso, enquanto economistas freqüentemente utilizam experimentos naturais, os economistas austríacos afirmam que testabilidade na economia é virtualmente impossível, uma vez que depende de atores humanos que não podem ser colocados em um cenário de laboratório sem que sejam alteradas suas possíveis ações. Economistas pertencentes ao mainstream acreditam que a metodologia adotada pela moderna economia austríaca carece de rigor científico; Os críticos argumentam que a abordagem austríaca falha no teste de falseabilidade. (pt)
  • Den österrikiska skolan är en nationalekonomisk inriktning som analyserar ekonomiska frågor utifrån ett logiskt perspektiv.[källa behövs] Forskningsfältet är således människans och människors samspelade agerande, där ekonomisk teori utgår från vad som kan sägas med säkerhet om individen. Därifrån dras slutsatser om ekonomiska händelser. Utifrån denna ansats har österrikiska ekonomer hävdat att alla värderingar är subjektiva, att alla priser har sin grund i subjektiva värderingar, att ekonomisk kalkylering i ett socialistiskt samhälle är omöjligt och att konjunkturcykeln uppstår på grund av att banker utfärdar pengar de inte har täckning för. (sv)
  • Австрийская школа (также психологическая школа, венская школа) — направление экономической теории в рамках маржинализма, подчеркивающее роль самоорганизующей силы рыночного ценового механизма. Основой данного подхода является утверждение, что сложность человеческого поведения и постоянное изменение характера рынков делает математическое моделирование в экономике исключительно сложным (если вообще возможным). В этой ситуации в сфере экономической политики главными становятся принципы свободной экономики (laissez-faire), экономический либерализм и либертарианство. Последователи австрийской школы выступают за защиту свободы договоров, заключаемых участниками рынка (экономическими агентами), и невмешательства в сделки (в особенности со стороны государства). (ru)
  • Австрійська економічна школа (англ. Austrian school) — школа економічної науки, яка базується на — понятті, яке стверджує, що соціальні явища є результатом виключно мотивацій та дій людей. Вона підкреслює можливості спонтанного впорядкування , та наголошує на тому, що складність суб'єктивного вибору людини робить математичне моделювання діючого ринку неймовірно складним (або неможливим) і тому підтримує підхід невтручання до економіки. Представники Австрійської школи захищають суворе дотримання добровільно укладених угод між економічними агентами, мінімально можливе втручання (особливо з боку держави) в економічну діяльність та максимальну відкритість особистого вибору (разом із вільним вибором засобів обміну). Школа зародилася наприкінці 19-го — початку 20-го століть у Відні з виходом економічних творів Карла Менгера, Ойґена фон Бем-Баверка, Фрідріха фон Візера та інших. Австрійська школа методологічно протилежна Німецькій історичній школі. Твори австрійських економістів також є основоположними для неокласичної економічної теорії, тобто австрійська економічна школа та неокласична економіка мають спільне коріння. Економісти сучасності, що працюють за цією традицією, знаходяться у багатьох різних країнах, але їхня робота досі називається австрійською економікою. Серед теоретичних внесків перших років австрійської школи — , маржиналізм у теорії цін та формулювання , кожен з яких став прийнятою частиною мейнстрімної економіки. Починаючи з середини 20-го століття, мейнстрімні економісти критично ставляться до сучасної австрійської школи і вважають її відмову від математичного моделювання, економетрії та макроекономічного аналізу такою, що знаходиться поза межами мейнстрімної економіки, або "гетеродоксу". У 70-х роках Австрійська школа викликала певний інтерес після того, як Фрідріх Хайєк розділив Нобелівську премію з економіки 1974 року. Ідеї Австрійської школи щодо неефективності і руйнівних наслідків втручання держави в економіку становлять основу економічної доктрини лібертаріанства. (uk)
  • 奧地利學派(英語:Austrian School,或译奥地利经济学派)是一種經濟學派,源自19世紀末的奧地利,延續至20世紀的美國等地,代表人物包括了卡爾·門格爾、歐根·博姆-巴維克、弗里德里克·哈耶克、路德維希·馮·米塞斯、穆瑞·羅斯巴德和漢斯-赫爾曼·霍普等人。 奧地利學派的研究方式和英國的古典經濟學相同。也因此,奧地利學派的研究方法可以視為是延續了15世紀以來的經濟思想,包含了大卫·休谟、亚当·斯密、大卫·李嘉图、弗雷德里克·巴斯夏等主要的經濟學家。奧地利學派認為,只有在邏輯上出自於人類行為原則的經濟理論才是真實的。這種理論的正式名稱是人類行為學(praxeology),而奧地利學派長期以來便提倡一種從這種理論所衍生的解釋方式。人類行為學的方法使得經濟學家們能以此探索適用於所有人類的經濟規律,而奧地利學派的解釋方式則可以用於針對特定的歷史時期進行研究。路德維希·馮·米塞斯與弗里德里克·哈耶克等人,認為奧地利學派在研究方法上堅持方法論的個人主義,是他們的特點。 奧地利學派所採用的亞里斯多德派/邏輯實證主義研究方式,與目前主流的新古典主義所採用的柏拉圖主義/理性主義不同,也與德國的經濟歷史學派所採用的(Historicism)不同。,奧地利學派的理論往往極具爭議性,而且也與主流的新古典主義理論不同,同時奧地利學派也徹底反對凱恩斯的理論和政策。奧地利學派的影響力相當廣泛,他們強調經濟的生產階段,並且質疑新古典主義經濟學的方法論基礎。 由於許多奧地利學派所主張的政策都要求政府減少管制、保護私人財產、並捍衛個人自由,因此,主張自由放任的自由主義、自由意志主義、和客觀主義團體都經常引用奧地利學派思想家的作品,但是要注意上述團體的主張奧地利學派的並不完全相同,如:艾茵·蘭德便和路德維希·馮·米塞斯處於競爭關係,客觀主義也對於奧地利學派中的無政府資本主義相當警戒。 (zh)
dbo:thumbnail
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 1030 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 69909 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1021888905 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • Η Αυστριακή Σχολή Οικονομικής Σκέψης είναι μια σχολή οικονομολόγων που δίνουν ιδιαίτερη έμφαση στις πράξεις των ανθρώπων και τις συνέπειες αυτών. Αν και δεν υπάρχει σύμπνοια μεταξύ των οικονομολόγων της σχολής αυτής σε όλα τα θέματα, συνήθως ως βασικά χαρακτηριστικά αναφέρονται η υποκειμενική θεωρία της αξίας, ο μεθοδικός ατομισμός και η χρήση λογικής αναλύσεως, έναντι των μαθηματικών που χρησιμοποιούν οι οικονομολόγοι της . (el)
  • オーストリア学派(オーストリアがくは)は、経済学における限界革命において、レオン・ワルラス、ウィリアム・ジェボンズとともにその三大巨星であったウィーン大学のカール・メンガー、およびその流れをくむ経済学者たちのである。ウィーン学派とも呼ぶ。 限界革命の中心的概念は限界効用であるが、ワルラスにとってはそれが一般均衡理論の一つの道具にすぎなかったのに対して、オーストリア学派にとっては限界効用の意義ははるかに大きい(限界効用理論)。古典派経済学の労働価値説、が価格を費用により説明するのに対して、オーストリア学派の効用価値説は効用により消費財の価格を説明する。そして費用とは失われた効用であると考える機会費用の概念が説かれ、生産要素の価値はそれから生産される消費財の効用にもとづく価値が帰属するものであると考えられた。 (ja)
  • La scuola austriaca, conosciuta anche come la scuola di Vienna o la scuola psicologica, è una scuola di pensiero economico eterodosso che proclama una stretta aderenza all'individualismo metodologico. A livello politico, ha originato e influenzato le teorie e i movimenti libertariani e, in maniera minore, anche quelli liberisti.Il suo nome deriva dal fatto che molti dei suoi membri, come Friedrich von Hayek e Ludwig von Mises, erano austriaci ed ex-studenti dell'Università di Vienna. (it)
  • Szkoła austriacka (szkoła wiedeńska, prakseologiczna) – jedna ze szkół ekonomii. Prezentuje podejście subiektywno-marginalistyczne. (pl)
  • Den österrikiska skolan är en nationalekonomisk inriktning som analyserar ekonomiska frågor utifrån ett logiskt perspektiv.[källa behövs] Forskningsfältet är således människans och människors samspelade agerande, där ekonomisk teori utgår från vad som kan sägas med säkerhet om individen. Därifrån dras slutsatser om ekonomiska händelser. Utifrån denna ansats har österrikiska ekonomer hävdat att alla värderingar är subjektiva, att alla priser har sin grund i subjektiva värderingar, att ekonomisk kalkylering i ett socialistiskt samhälle är omöjligt och att konjunkturcykeln uppstår på grund av att banker utfärdar pengar de inte har täckning för. (sv)
  • Австрийская школа (также психологическая школа, венская школа) — направление экономической теории в рамках маржинализма, подчеркивающее роль самоорганизующей силы рыночного ценового механизма. Основой данного подхода является утверждение, что сложность человеческого поведения и постоянное изменение характера рынков делает математическое моделирование в экономике исключительно сложным (если вообще возможным). В этой ситуации в сфере экономической политики главными становятся принципы свободной экономики (laissez-faire), экономический либерализм и либертарианство. Последователи австрийской школы выступают за защиту свободы договоров, заключаемых участниками рынка (экономическими агентами), и невмешательства в сделки (в особенности со стороны государства). (ru)
  • L'Escola Austríaca es considera que fou fundada per Carl Menger i va néixer lligada a l'. És una escola de pensament econòmic que s'oposa a la utilització dels mètodes de les ciències naturals per a l'estudi de les accions humanes, ja que aquestes accions no poden ser reproduïdes en un laboratori per a la seva observació. Aquesta escola considera que s'han d'utilitzar mètodes lògics per als seus estudis, i el que és conegut com a introspecció o praxeologia. (ca)
  • المدرسة النمساوية للاقتصاد وتعرف اختصارًا بالمدرسة النمساوية أو مدرسة فيينا، هي التوجه الفكري الاقتصادي البدعي المبني على التمسك الشديد بالفردية المنهجية -طريقة فلسفية تهدف لشرح وفهم التطورات الاجتماعية على أنها مجموعة من قرارات الأفراد في المجتمع الناجمة عن دوافعهم وأفعالهم. ترفض المدرسة النمساوية «الاعتماد الحصري على أساليب تُستخدم في العلوم الطبيعيّة لدراسة عمل الإنسان، وتقوم بدلًا من ذلك ببناء تكوينها الخارجي للاقتصاد على علاقات تتم عن طريق المنطق.» بمعنى آخر ترفض المدرسة النمساوية «الاقتصاد الكينزي»، نسبةً إلى كينز. (ar)
  • Rakouská škola je škola ekonomického myšlení vzniklá v 19. století v dílech vídeňských ekonomů Carla Mengera, Friedricha von Wiesera a Eugena von Böhm-Bawerka. Z toho důvodu se jí říká „rakouská škola“, ačkoliv dnes rakouští ekonomové působí v mnoha státech. Vliv rakouské školy zasahuje i do jiných vědeckých oblastí, do filosofie, etiky a práva a představuje tak ve společenských vědách ucelený myšlenkový proud. Od ostatních ekonomických škol myšlení se odlišuje zejména svou metodologií, jejíž podstatou je analýza lidského jednání (praxeologie) a využívání deduktivní logiky. Je skeptická k využívání empirických metod v ekonomii (zejména statistickým metodám a laboratorním experimentům), avšak někteří její moderní představitelé se jim nebrání. V současnosti je alternativním proudem k hlavním (cs)
  • Als Österreichische Schule, Wiener Schule oder Österreichische Grenznutzenschule wird eine Gruppe von Theoretikern bezeichnet, die eine bestimmte heterodoxe Lehrmeinung in der Volkswirtschaftslehre vertreten. Zentral ist die Idee der evolutorischen Schöpfung von Wissen durch den Unternehmer und die Betrachtung der dynamischen Unsicherheit wirtschaftlicher Abläufe. Die Schule betont die Bedeutung der einzelnen Menschen und deren individueller Vorlieben für die wirtschaftlichen Prozesse (Subjektivismus, Methodologischer Individualismus). Hinzu kommt eine Abneigung gegenüber der mathematischen Darstellungsform volkswirtschaftlicher Zusammenhänge. Diesem Ansatz gegenüber stehen die etwa gleichzeitig entstandene Lausanner Schule und weitere Theorien mit ihren mathematisch formulierten Gleichgew (de)
  • La Aŭstria skolo estas skolo de fondita en 1871 per la eldonado de Grundsätze der Volkswirtschaftslehre (Principoj de ekonomiko) de Carl Menger. Ĝi helpis komenci la en ekonomiko je la malfruaj jardekoj de la dek-naŭa jarcento. Aŭstria ekonomiko estas nun intime rilatigata kun proponado de radikala vidpunkto laissez-faire (ekonomia neintervenismo). Ĉi tio ne estis ĉiam tute vera, ĉar pli fruaj aŭstriaj ekonomikistoj estis pli singardemaj kompare kun pli malfruaj ekonomikistoj, ekzemple Ludwig von Mises kaj Murray Rothbard. La frua aŭstria ekonomikisto Eugen von Böhm-Bawerk diris, ke li timis ke el la senbrida libera konkurenco rezultus "anarkiismo en produktado kaj konsumado". Tamen, la aŭstria skolo, precipe per la verkoj de Friedrich August von Hayek influis la libermerkatan reviviĝon (eo)
  • The Austrian School is a heterodox school of economic thought that is based on methodological individualism—the concept that social phenomena result exclusively from the motivations and actions of individuals. (en)
  • La escuela austriaca es una escuela de pensamiento económico heterodoxo​​​ que está basada en el individualismo metodológico — el concepto de que los fenómenos sociales resultan de las motivaciones y acciones de los individuos.​​​ La escuela austriaca se ha caracterizado por su fuerte crítica hacia las teorías económicas neoclásicas, marxistas, keynesianas y monetaristas. Si bien existen diferentes puntos de vista sobre política económica que pueden tener los austriacos, la escuela austriaca tiende a autodefinirse como «la ciencia económica del libre mercado».​​ (es)
  • Zientzia ekonomikoan, austriar eskola XIX. mendean Carl Menger ekonomialariak (1840-1921) sortu zuen pentsamendu ekonomikoaren eskola bat da, metodoak ekonomiaren azterketarako baliozkoak ez direla, baina aldi berean ekonomia gobernatzen duen lege unibertsalak badaudela baieztatzen duen pentsamendu-joera da, garaiko eskola historikoa eta marxistak ez bezala. Lege hauek logikaz eta arrazonamenduz azalerazi behar direla defendatzen dute ekonomialari hauek. Psikologiako teorietan oinarriturik, kontzeptua sortu eta garatu zuten, marjinalismoaren markoaren barnean. Klasikoak eta marxistak ez bezala, balioaren kontzeptu subjetibo bat sortu eta indibidualismo metodologikoa bultzatu zuten horrela, ekonomia gizakiaren banakotasunetik aztertu behar dela ere defendatuz. Aldi berean eta klasikoak ez (eu)
  • L’école autrichienne d’économie est une école de pensée économique hétérodoxe. Elle se fonde sur l'individualisme méthodologique et rejette l'intervention de l’État. Elle s'oppose à l’application à l’économie des méthodes employées par les sciences naturelles. L'école autrichienne développe également une conception subjective de la valeur et l'importance du marché comme révélateur des préférences individuelles et régulateur de la société. Ses partisans défendent des idées très libérales en matière économique et plus généralement d’organisation de la société. (fr)
  • Mazhab Austria adalah yang didasarkan pada konsep , artinya fenomena sosial tercipta berkat motivasi dan tindakan seseorang. Mazhab ini muncul pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20 di Wina melalui karya-karya Carl Menger, Eugen Böhm von Bawerk, , dan lain-lain. Secara metodologis, mazhab ini berseberangan dengan . Perbedaan antara keduanya disebut ). Ekonom modern yang mengikuti mazhab Austria tersebar di berbagai negara, namun gagasan mereka tetap disebut ekonomi Austria. (in)
  • De Oostenrijkse school is een economische school die voorkomt uit het werk, sinds de jaren 1870, van Carl Menger en diens collega's te Wenen. Centraal staan een subjectieve waardetheorie en het principe van . De Oostenrijkse school heeft diverse concepten ontwikkeld, zoals grensnut en opportuniteitskosten, die een sterke invloed hebben gehad op de neoklassieke (mainstream) economische wetenschap. Door hun afkeer van wiskundige modellen gelden de 'Oostenrijkers' echter als heterodox, zeker sinds de opkomst van de econometrie in het midden van de twintigste eeuw. (nl)
  • A Escola Austríaca (também conhecida como Escola de Viena) é uma escola de pensamento econômico que enfatiza o poder de organização espontânea do mecanismo de preços. A Escola Austríaca afirma que a complexidade das escolhas humanas subjetivas faz com que seja extremamente difícil (ou indecidível) a modelação matemática do mercado em evolução e defende uma abordagem laissez-faire para a economia. Os economistas da Escola Austríaca defendem a estrita aplicação rigorosa dos acordos contratuais voluntários entre os agentes econômicos, e afirmam que transações comerciais devam ser sujeitas à menor imposição possível de forças coercitivas como as Governamentais e/ou Corporativistas. Seus membros defendem, por exemplo, o free banking (sistema bancário sem regulamentação e com emissão de moeda pr (pt)
  • Австрійська економічна школа (англ. Austrian school) — школа економічної науки, яка базується на — понятті, яке стверджує, що соціальні явища є результатом виключно мотивацій та дій людей. Вона підкреслює можливості спонтанного впорядкування , та наголошує на тому, що складність суб'єктивного вибору людини робить математичне моделювання діючого ринку неймовірно складним (або неможливим) і тому підтримує підхід невтручання до економіки. Представники Австрійської школи захищають суворе дотримання добровільно укладених угод між економічними агентами, мінімально можливе втручання (особливо з боку держави) в економічну діяльність та максимальну відкритість особистого вибору (разом із вільним вибором засобів обміну). (uk)
  • 奧地利學派(英語:Austrian School,或译奥地利经济学派)是一種經濟學派,源自19世紀末的奧地利,延續至20世紀的美國等地,代表人物包括了卡爾·門格爾、歐根·博姆-巴維克、弗里德里克·哈耶克、路德維希·馮·米塞斯、穆瑞·羅斯巴德和漢斯-赫爾曼·霍普等人。 奧地利學派的研究方式和英國的古典經濟學相同。也因此,奧地利學派的研究方法可以視為是延續了15世紀以來的經濟思想,包含了大卫·休谟、亚当·斯密、大卫·李嘉图、弗雷德里克·巴斯夏等主要的經濟學家。奧地利學派認為,只有在邏輯上出自於人類行為原則的經濟理論才是真實的。這種理論的正式名稱是人類行為學(praxeology),而奧地利學派長期以來便提倡一種從這種理論所衍生的解釋方式。人類行為學的方法使得經濟學家們能以此探索適用於所有人類的經濟規律,而奧地利學派的解釋方式則可以用於針對特定的歷史時期進行研究。路德維希·馮·米塞斯與弗里德里克·哈耶克等人,認為奧地利學派在研究方法上堅持方法論的個人主義,是他們的特點。 (zh)
rdfs:label
  • Austrian School (en)
  • المدرسة النمساوية (ar)
  • Escola Austríaca (ca)
  • Rakouská škola (cs)
  • Österreichische Schule (de)
  • Αυστριακή Σχολή Οικονομικής Σκέψης (el)
  • Aŭstria skolo de ekonomiko (eo)
  • Austriar eskola (eu)
  • Escuela austriaca (es)
  • Mazhab Austria (in)
  • École autrichienne (économie) (fr)
  • オーストリア学派 (ja)
  • Scuola austriaca (it)
  • 오스트리아 학파 (ko)
  • Oostenrijkse school (nl)
  • Szkoła austriacka (pl)
  • Escola Austríaca (pt)
  • Австрийская школа (ru)
  • Österrikiska skolan (sv)
  • Австрійська школа (uk)
  • 奧地利學派 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:differentFrom
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:field of
is dbo:ideology of
is dbo:knownFor of
is dbo:nationality of
is dbo:philosophicalSchool of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:field of
is dbp:focus of
is dbp:ideology of
is dbp:knownFor of
is dbp:purpose of
is dbp:schoolTradition of
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License