| dbo:abstract
|
- La reentrada atmosfèrica es refereix al moviment dels objectes, naturals o artificials, que entren a l'atmosfera d'un planeta des de l'espai exterior des d'una altitud superior a la de la "frontera de l'espai". Aquest article sobretot descriu el procés controlat de reentrada de vehicles que es pretén arribin sencers a la superfície del planeta, de totes maneres també s'inclouen casos de reentrada descontrolada (o mínimament controlada) com el desorbitament destructiu de satèl·lits o la caiguda de brossa espacial a causa de la degradació de la seva òrbita. Els vehicles que normalment passen per l'experiència de la reentrada són els que retornen d'òrbita (generalment astronaus) o els que venen d'un vol sub-orbital com poden ser els míssils balístics intercontinental o algunes astronaus que travessen per ben poc la frontera de l'espai sense arribar a orbitar la terra. Donat que la velocitat a la que es produeix la reentrada a l'atmosfera és altíssima (de l'ordre de milers de kilòmetres per hora) ha calgut desenvolupar diverses tècniques que permetessin controlar la trajectòria dels vehicles així com disposar d'algun mètode especial de protecció per evitar l'escalfament produït per la fricció de l'aire contra l'objecte a aquestes velocitats extremes. (ca)
- «دخول الغلاف الجوي» هو حركة جسم قادم من الفضاء الخارجي عبر غازات الغلاف الجوي لكوكب أو كوكب قزم أو قمر طبيعي. هناك نوعان رئيسيان للدخول في الغلاف الجوي: الدخول غير المُنضبط، مثل ذلك الخاص بدخول الأجرام الفلكية، أو الحطام الفضائي، أو النيازك المتفجرة. والدخول المُنضبط (أو إعادة الدخول) لمركبة فضائية خاضعة للتحكم تتبع مسارًا محددًا مسبقًا. يُطلق على التقنيات والإجراءات، التي تسمح بدخول المركبة الفضائية ونزولها وهبوطها عبر الغلاف الجوي بشكل خاضع للسيطرة، اسم إي دي إل. تتعرض الأجسام التي تدخل الغلاف الجوي للمقاومة المهوائية، التي تؤثر بضغط ميكانيكي على الجسم، والتسخين الحركي الهوائي - الذي يحدث غالبًا بسبب انضغاط الهواء أمام الجسم، ولكن أيضًا بسبب المقاومة الهوائية. يمكن أن تسبب هذه القوى فقدان الجسم لكتلته أو حتى التفكك الكامل للأجسام الأصغر، ويمكن أن تنفجر الأجسام ذات القدرة الضعيفة على مقاومة الانضغاط. يجب إبطاء سرعة المركبات الفضائية المأهولة إلى سرعات دون سرعة الصوت قبل نشر المظلات أو المكابح الهوائية. تتمتع هذه المركبات بطاقةٍ حركيةٍ تتراوح عادةً بين 50 و1800 ميجا جول، ويُعتبر تبديد تلك الطاقة في الغلاف الجوي الطريقة الوحيدة للتخلص منها. ستكون كمية الوقود المطلوبة لإبطاء المركبة مساويةً تقريبًا للكمية المُستخدمة لتسريعها في البداية نحو الفضاء، وبالتالي فمن غير العملي استخدام الصواريخ الكبحية خلال إعادة الدخول في الغلاف الجوي. في حين أن درجة الحرارة العالية المتولدة على سطح الدرع الحراري تعود إلى الضغط الأديباتي (الكظومي)، تُفقد الطاقة الحركية للمركبة في النهاية نتيجة الاحتكاك الغازي (اللزوجة) بعد مرور المركبة عبر الغلاف الجوي. تشمل طرائق أخرى ضعيفة لتبديد الطاقة إشعاع الجسم الأسود النابع مباشرةً من الغازات الساخنة والتفاعلات الكيميائية بين الغازات المتأينة. لا تتطلب الرؤوس الحربية البالستية والمركبات المُستهلكة إبطاء سرعتها عند إعادة الدخول في الغلاف الجوي، وفي الواقع، فهي تتمتع بشكل انسيابي للحفاظ على سرعتها. علاوة على ذلك، لا تتطلب العودة ذات السرعة البطيئة إلى الأرض من الفضاء القريب، مثل الفقز المظلي من المناطيد، درعًا حراريًا لأن تسارع الجاذبية لجسم يبدأ من السكون نسبيًا من داخل الغلاف الجوي (أو فوقه بمسافةٍ قليلة) لا يمكن أن يقود لسرعة كافية لتوليد الكثير من التسخين الجوي. بالنسبة للأرض، يبدأ الدخول في الغلاف الجوي عند «خط كارمان» على ارتفاع 100 كيلومتر (62 ميل؛ 54 ميل بحري) فوق سطح الأرض وفقاً لتعريف العلماء، بينما يبدأ على ارتفاع 250 كيلومتر (160 ميل؛ 130 ميل بحري) على كوكب الزهرة وعلى ارتفاع 80 كيلومتر (50 ميل؛ 43 ميل بحري) تقريبًا على كوكب المريخ. تصل الأجسام غير المُنضبطة إلى سرعات عالية أثناء تسارعها عبر الفضاء نحو الأرض تحت تأثير جاذبيتها، وتتباطأ بسبب الاحتكاك عند الدخول في الغلاف الجوي الأرضي. غالبًا ما تسافر الشهب أيضًا بسرعة كبيرة بالنسبة للأرض، وذلك نظرًا لاختلاف مسار مدارها عن مدار الأرض قبل أن تواجه بئر الجاذبية الأرضية. تدخل معظم الأجسام المُنضبطة الغلاف الجوي بسرعات تفوق سرعة الصوت بكثير بسبب مساراتها دون المدارية (على سبيل المثال، إعادة دخول الصواريخ البالستية العابرة للقارات في الغلاف الجوي) أو المدارية (مثل مركبة «سويوز») أو المسارات غير المقيدة (مثل النيازك). طُورت العديد من التقنيات المتقدمة لتمكين الدخول والتحليق في الغلاف الجوي بسرعات هائلة. يعد الطفو طريقةً بديلة منخفضة السرعة للدخول المنضبط في الغلاف الجوي، إذ تلائم الكواكب ذات الأغلفة الجوية السميكة أو الجاذبية القوية أو كلا العاملين خلال عمليات الدخول المعقدة الأسرع بكثير من الصوت، مثل الغلاف الجوي الخاص بكوكب الزهرة والقمر تيتان والكواكب الغازية العملاقة. (ar)
- Atmospheric entry is the movement of an object from outer space into and through the gases of an atmosphere of a planet, dwarf planet, or natural satellite. There are two main types of atmospheric entry: uncontrolled entry, such as the entry of astronomical objects, space debris, or bolides; and controlled entry (or reentry) of a spacecraft capable of being navigated or following a predetermined course. Technologies and procedures allowing the controlled atmospheric entry, descent, and landing of spacecraft are collectively termed as EDL. Objects entering an atmosphere experience atmospheric drag, which puts mechanical stress on the object, and aerodynamic heating—caused mostly by compression of the air in front of the object, but also by drag. These forces can cause loss of mass (ablation) or even complete disintegration of smaller objects, and objects with lower compressive strength can explode. Crewed space vehicles must be slowed to subsonic speeds before parachutes or air brakes may be deployed. Such vehicles have kinetic energies typically between 50 and 1,800 megajoules per kilogram, and atmospheric dissipation is the only way of expending the kinetic energy. The amount of rocket fuel required to slow the vehicle would be nearly equal to the amount used to accelerate it initially, and it is thus highly impractical to use retro rockets for the entire Earth reentry procedure. While the high temperature generated at the surface of the heat shield is due to adiabatic compression, the vehicle's kinetic energy is ultimately lost to gas friction (viscosity) after the vehicle has passed by. Other smaller energy losses include black-body radiation directly from the hot gases and chemical reactions between ionized gases. Ballistic warheads and expendable vehicles do not require slowing at reentry, and in fact, are made streamlined so as to maintain their speed. Furthermore, slow-speed returns to Earth from near-space such as parachute jumps from balloons do not require heat shielding because the gravitational acceleration of an object starting at relative rest from within the atmosphere itself (or not far above it) cannot create enough velocity to cause significant atmospheric heating. For Earth, atmospheric entry occurs by convention at the Kármán line at an altitude of 100 km (62 miles; 54 nautical miles) above the surface, while at Venus atmospheric entry occurs at 250 km (160 mi; 130 nmi) and at Mars atmospheric entry at about 80 km (50 mi; 43 nmi). Uncontrolled objects reach high velocities while accelerating through space toward the Earth under the influence of Earth's gravity, and are slowed by friction upon encountering Earth's atmosphere. Meteors are also often travelling quite fast relative to the Earth simply because their own orbital path is different from that of the Earth before they encounter Earth's gravity well. Most objects enter at hypersonic speeds due to their sub-orbital (e.g., intercontinental ballistic missile reentry vehicles), orbital (e.g., the Soyuz), or unbounded (e.g., meteors) trajectories. Various advanced technologies have been developed to enable atmospheric reentry and flight at extreme velocities. An alternative method of controlled atmospheric entry is buoyancy which is suitable for planetary entry where thick atmospheres, strong gravity, or both factors complicate high-velocity hyperbolic entry, such as the atmospheres of Venus, Titan and the gas giants. (en)
- In der Raumfahrttechnik bezeichnet der Wiedereintritt die kritische Phase des Eintritts eines Flugkörpers in die Atmosphäre des Planeten, von dem er gestartet ist. Der Eintritt in die Atmosphäre eines anderen Himmelskörpers wird im Allgemeinen nicht Wiedereintritt, sondern Atmosphäreneintritt genannt. Im Nachfolgenden ist der Wiedereintritt auf die Erde bezogen. Beim Wiedereintritt bremst die Atmosphäre den Flugkörper von dessen typischerweise hoher Bahngeschwindigkeit ab und es wandelt sich in kurzer Zeit viel kinetische Energie in Wärme um. Objekte ohne Hitzeschild werden dabei zerstört. Das durch die Kompression der Luft vor dem Objekt sowie Reibungshitze entstehende heiße Plasma unterbricht auch eine Funkverbindung (Blackout). Auf Grund ihrer Abmessungen und des relativ flachen Eintritts wurden die Space Shuttles nicht komplett vom Plasma eingehüllt, dadurch war für sie seit 1988 unter Nutzung des S-Bandes eine durchgängige Funkverbindung über TDRS prinzipiell möglich. Ein vorheriges Abbremsen auf eine weniger kritische Geschwindigkeit würde nach der Raketengleichung einen hohen Energieeinsatz und damit große Treibstoffmassen erfordern. Dies schließt ein solches Verfahren bisher aus. Der Begriff wird nicht nur für bemannte Raumfahrzeuge verwendet, sondern auch für Raumsonden, Sprengköpfe von Interkontinentalraketen, Kapseln mit Probenmaterial, sowie für Objekte, die verglühen dürfen oder sollen, wie ausgebrannte Raketenstufen oder ausgediente Satelliten. Oft befindet sich das Objekt zuvor in einer Umlaufbahn und der Abstieg beginnt mit der Bremszündung entgegen der Flugrichtung. Zum Wiedereintritt zählen nicht die späteren Phasen des Abstiegs, in denen die thermische Belastung gering ist. Aus dem gleichen Grund wird der Begriff für Objekte, die nur einen kleinen Bruchteil der Orbitalgeschwindigkeit erreicht haben, nicht verwendet. (de)
- El reingreso o la reentrada atmosférica es el movimiento, desde el espacio exterior, de objetos naturales o hechos por humanos, a través de la atmósfera de un planeta. En el caso de la Tierra desde una altitud por encima del "límite del espacio". Al referirse a reentrada atmosférica a menudo se entiende el proceso de reentrada controlada de vehículos que intentan alcanzar la superficie de un planeta intactos, pero el concepto también incluye casos no controlados (o escasamente controlados), tales como los sucesos intencionados o circunstanciales, el desorbitado destructiva de satélites y la caída al planeta de "chatarra espacial" debida al deterioro orbital. Los vehículos típicos que se someten a este proceso incluyen los que regresan desde órbita, en el caso de naves espaciales, y aquellos en trayectorias exo-orbitales durante vuelos suborbitales, como los vehículos de reentrada ICBM o alguna nave espacial. Normalmente este proceso requiere métodos especiales de protección contra el calentamiento aerodinámico. Se han desarrollado varias tecnologías avanzadas para permitir la reentrada atmosférica y el vuelo a velocidades extremas. (es)
- Atmosferan sartzea objektu batek kanpo-espaziotik planeta baten atmosferako gasetara sartzeko eta gas horiek zeharkatzeko egiten duen mugimendua da. Atmosferan sartzea bi motatakoa izan daiteke: inkontrolatua (hala nola argizagiak, espazioko zaborak, bolidoak) edota kontrolatua (adibidez, espazio-ontziak Lurrera itzultzea). Lurraren kasuan, objektu gehienak atmosferan sartzean erre egiten dira, babes egokia ez dutelako edo eraso-angelu handiegiarekin sartzen direlako. (eu)
- Proses penetrasi atmosfer adalah proses dari segala gerakan benda baik yang dibuat oleh manusia ataupun yang berasal dari angkasa luar saat mereka masuk ke dalam atmosfer sebuah planet (dalam hal ini bumi) di mana mereka mempenetrasi atmosfer bumi dari ketinggian batas antara lapisan terluar bumi dan angkasa luar. (in)
- La rentrée atmosphérique est la phase durant laquelle un objet naturel (météoroïde) ou artificiel (satellite, capsule spatiale ou fragment de fusée ou de tout autre corps) pénètre dans l'atmosphère d'une planète et atteint des couches suffisamment denses pour provoquer des effets mécaniques et thermiques. (fr)
- Il rientro atmosferico è il processo per mezzo del quale i veicoli che sono all'esterno dell'atmosfera di un pianeta possono entrare nell'atmosfera stessa e raggiungere intatti la superficie planetaria. I veicoli che effettuano questa operazione sono sonde spaziali, navette, missili balistici intercontinentali. Il rientro atmosferico richiede tipicamente dei metodi speciali per la protezione del veicolo dal surriscaldamento. A questo scopo, sono state sviluppate diverse tecnologie. (it)
- ( 재진입은 여기로 연결됩니다. 컴퓨터 과학 용어에 대해서는 재진입성 문서를 참고하십시오.) 대기권 진입(Atmospheric entry)은 우주 공간에서 행성, 소행성, 위성의 대기권으로 물체가 떨어지는 것을 말한다. 대기권 재진입, 재돌입(Atmospheric Re-entry)라고 하기도 한다. 통제의 여부로 통제되는 진입, 통제되지 않는 진입로 나뉜다. 대기권 재진입, 하강, 착륙(Entry, Descent, and Landing)를 하는 과정 혹은 그 과정을 실행하는데 필요한 기술력을 EDL이라고 부른다. 대기권에 진입할 때는 엄청난 항력이 발생하며, 이는 물체에 큰 충격을 입힌다. 또한 공력가열이 발생하는데, 이는 충격파로 인한 단열압축효과 혹은 항력 때문에 발생한다. 대기권으로 진입하는 물체는 분해될 수 있으며, 압축강도가 낮은 물체는 폭발할 수도 있다. 유인우주선은 속도를 음속 이하로 줄여야 낙하산 혹은 에어브레이크를 펼칠 수 있다. 속도를 줄이기 위해서는 역추진로켓을 사용한다. 유인우주선이 대기권으로 떨어질 때 그 유인우주선은 50MJ에서 1,800MJ 정도의 운동 에너지를 가지고 있다. 탄도유도탄이나 소모성 우주 발사체는 대기권 진입 시 감속을 할 필요가 없으며, 오히려 속도를 유지시키기 위해 유선형으로 제작된다. 지구 대기권 진입은 상공 100km, 화성은 상공 80km, 금성은 상공 250km 지점에서 발생한다. 대기권 진입을 하려고 많은 기술들이 개발되었다. 부력을 이용하는 대기권 진입은 두꺼운 대기권, 강력한 중력 혹은 가스 행성에서 사용할 수 있다. (ko)
- Binnenkomst in de atmosfeer (Engels: atmospheric entry) betreft onder meer terugkeer in de atmosfeer (Engels: re-entry into the atmosphere), de terugkeer van door de mens vervaardigde voorwerpen in de atmosfeer van de aarde, en kan daarnaast betrekking hebben op het binnengaan van de atmosfeer van een andere planeet, of de binnenkomst in de aardse atmosfeer van voorwerpen van buiten, zoals een meteoroïde. In het eerste geval gaat het meestal om de terugkeer van kunstsatellieten of onderdelen daarvan vanuit een aardbaan. Of om delen van ballistische projectielen die boven het gebied geweest zijn dat men als de grens van de atmosfeer definieert. Het meest in het oog springende verschijnsel hierbij is de verwarming door het tot plasma samendrukken van het atmosfeergas. (nl)
- 大気圏再突入（たいきけんさいとつにゅう 英語: atmospheric re-entry）とは、宇宙船や大陸間弾道ミサイルなどの物体が、天体の大気圏から宇宙空間に出てから大気圏に再度進入すること。単に再突入（さいとつにゅう re-entry）ともいう。 大気圏と宇宙空間の境界は明確ではないが、再突入する物体においては、超高温・高圧が発生し最も危険が大きいフェイズのひとつであるため、その前後のフェーズ（軌道離脱や着陸まで）を含めて呼ばれることもある。 この用語は地上から打ち上げた宇宙機や物体の「帰還」に限って用いる。対義語および上位概念として大気圏突入（たいきけんとつにゅう、英: atmospheric entry）という言葉があり、地上から打ち上げる物体や、隕石など外来のものを含む物体が、大気圏を通過することを表す場合に用いる。 (ja)
- Wejście w atmosferę - proces, w którym pojazdy znajdujące się poza atmosferą planety są zdolne do wejścia w nią i osiągnięcia powierzchni w stanie nienaruszonym. Zazwyczaj proces ten wymaga specjalnych metod ochrony przed . (pl)
- Entrada atmosférica refere-se ao movimento de objetos naturais (tais como meteoroides) ou artificiais (tais como satélites artificiais) na atmosfera de um certo planeta, do espaço em direção à superfície planetária. Estes podem acontecer de forma natural, como nos meteoroides citados previamente, ou também com lixo espacial, em que resultam na destruição dos mesmos devido ao intenso calor gerado pelo aquecimento aerodinâmico gerado pelo processo de reentrada. Ou de forma controlada, com naves espaciais ou mísseis balísticos intercontinentais, que possuem um escudo térmico para evitar a destruição dos mesmos por esse calor. (pt)
- Входження в атмосферу — рух об'єкта із космічного простору через атмосферні гази планети, карликової планети чи природного супутника. Аеродинамічний опір, що виникає при цьому, призводить до значного нагрівання об'єкта і може поступово дезінтегрувати його. Якщо тіло має низьку міцність на стиснення, то воно може навіть вибухнути. Існують два основних типи входження в атмосферу:
* неконтрольоване — таке, як вхід астрономічного об'єкта, космічного сміття та болідів;
* контрольоване (re-entry — при поверненні на Землю, entry — при посадці на іншу планету, супутник тощо) — керований рух космічного апарату (КА) заданим курсом. Створені людьми об'єкти, що знаходяться на орбіті, з часом втрачають швидкість і падають в атмосферу. Таке може спричинятися і через помилки у процесі виведення КА на орбіту. Верхні ступені ракет-носіїв після виконання своєї місії падають і згоряють. Іноді транспортні засоби спеціально програмують на знищення в атмосфері, щоб вони не перетворилися на космічне сміття (деорбітація). На Землі входження в атмосферу починається нижче лінії Кармана, що знаходиться на висоті більш ніж 100 км від її поверхні (для Венери ця висота складає 250 км, а для Марсу — 80 км). Перше велике розпадання крупного об'єкта відбувається на висоті 83-74 км. Поступово шматочки зменшуються, але іноді згоряють неповністю, а падають на Землю. Єдиний офіційно підтверджений випадок падіння уламка космічного об'єкта на людину був зафіксований у місті Tusla, Оклахома, США: Lottie Williams повідомила, що під час прогулянки її у плече вдарив обгорілий уламок розміром з долоню, що впав з неба. Дослідження показали, що це була частинка паливного бака ракети Delta-2, що запускала супутник у 1996 році. Зазвичай кінетична енергія транспортного засобу під час спуску становить 50-1800 МДж, і зменшується вона завдяки атмосферній дисипації. Тобто, кінетична енергія витрачається на тертя об атмосферні гази, при цьому адіабатичне стиснення призводить до значного підвищення температури на поверхні теплового щита (покриття) апарату. Значно менші витрати йдуть на так зване випромінювання чорного тіла від гарячих газів та на хімічні реакції між іонізованими газами. Керовані об'єкти спрямовують до Землі попередньо розрахованими траєкторіями, наприклад, суборбітальною (міжконтинентальна балістична ракета) чи орбітальною (Спейс Шаттл). Космічні апарати багаторазового використання під час входження в атмосферу потрібно сповільнювати до дозвукових швидкостей перед розкриттям їх парашутів, інакше вони можуть зруйнуватися. Кількість пального, що витрачається на гальмівний імпульс, майже дорівнює кількості пального, що необхідна для підйому апарата. Тому існують альтернативні методи сповільнення, що використовують плавучість тіла, особливо там, де присутній значний шар атмосфери (Венера, Титан та інші газові планети). Значно зменшити швидкість спуску об'єкта може підіймальна сила, що з'являється при правильно підібраному кутові атаки, який можна змінювати тангажем літального засобу. Існують наступні конструкційні способи зменшення швидкості літального апарату: крила із додатковими елементами можуть підійматися в потрібний момент, створюючи ефект волана (SpaceShipOne), або насадка на верхівці спускного апарату, що складається із вакуумнозапакованих кевларових кільцеподібних трубок, які надуваються в необхідний момент і утворюють щит у формі грибного капелюшка, що значно збільшує площу опору атмосфері (Hypersonic Inflatable Aerodynamic Decelerator). (uk)
- Вход в атмосферу в космической технике обозначает фазу входа космического аппарата в атмосферу. Из-за аэродинамического сопротивления внешней газовой среды оболочка аппарата, движущегося на большой скорости, нагревается до значительных температур. Если объект должен выдержать вход в атмосферу, ему необходима тепловая, как правило абляционная, защита. Термин используется не только для пилотируемых летательных объектов, но и для космических зондов, боеголовок межконтинентальных ракет, капсул с пробами, а также для объектов, которые могут или должны сгореть, например, израсходованные ракетные ступени или отслужившие срок спутники. Понятие не применяется для объектов, которые достигли лишь незначительной части орбитальной скорости, и поэтому термическая нагрузка остаётся небольшой. Сход с орбиты начинается с включения тормозных двигателей. Американский космический челнок, например, для тормозного импульса (deorbit burn) включает маломощные двигатели системы орбитального маневрирования примерно на три минуты. Уменьшение скорости всего на 1 % (примерно 90 м/с) позволяет войти в атмосферу по эллиптической траектории на противоположной стороне Земли. Форма и угол атаки ракетоплана вызывают подъёмную силу, которая задерживает спуск в плотные слои атмосферы и, таким образом, растягивает диссипацию энергии во времени. (ru)
- 再入（英語：Re-entry，正體中文譯為重返）是指自然物体或人造物体从外層空间进入行星大气层的运动过程。如果人造物体（如人造卫星、飞船、火箭导弹、空天飞机等）离开地球大气层，再从外太空重新进入地球大气层的运动，称为“重返”（reentry）大气层。例如，流星進入地球大氣墜落的隕石不算重返。 弹道弹头和消耗性飞行器在再入大气层时不需要减速，事实上，它们被制成流线型以保持速度。此外，从临近空间慢速返回地球（如从气球上跳伞）不需要热屏蔽，因为重力加速度不会对从大气层本身（或在大气层上方不远处）开始相对静止的物体产生足够的速度以造成显著的加热。 对于地球来说，重返发生在卡门线处，海拔100公里（62英里，54海里）上方的高度，而在金星则发生在250公里（160英里，30海里）处，火星在约80公里（50英里，43海里）处。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Atmosferan sartzea objektu batek kanpo-espaziotik planeta baten atmosferako gasetara sartzeko eta gas horiek zeharkatzeko egiten duen mugimendua da. Atmosferan sartzea bi motatakoa izan daiteke: inkontrolatua (hala nola argizagiak, espazioko zaborak, bolidoak) edota kontrolatua (adibidez, espazio-ontziak Lurrera itzultzea). Lurraren kasuan, objektu gehienak atmosferan sartzean erre egiten dira, babes egokia ez dutelako edo eraso-angelu handiegiarekin sartzen direlako. (eu)
- Proses penetrasi atmosfer adalah proses dari segala gerakan benda baik yang dibuat oleh manusia ataupun yang berasal dari angkasa luar saat mereka masuk ke dalam atmosfer sebuah planet (dalam hal ini bumi) di mana mereka mempenetrasi atmosfer bumi dari ketinggian batas antara lapisan terluar bumi dan angkasa luar. (in)
- La rentrée atmosphérique est la phase durant laquelle un objet naturel (météoroïde) ou artificiel (satellite, capsule spatiale ou fragment de fusée ou de tout autre corps) pénètre dans l'atmosphère d'une planète et atteint des couches suffisamment denses pour provoquer des effets mécaniques et thermiques. (fr)
- Il rientro atmosferico è il processo per mezzo del quale i veicoli che sono all'esterno dell'atmosfera di un pianeta possono entrare nell'atmosfera stessa e raggiungere intatti la superficie planetaria. I veicoli che effettuano questa operazione sono sonde spaziali, navette, missili balistici intercontinentali. Il rientro atmosferico richiede tipicamente dei metodi speciali per la protezione del veicolo dal surriscaldamento. A questo scopo, sono state sviluppate diverse tecnologie. (it)
- 大気圏再突入（たいきけんさいとつにゅう 英語: atmospheric re-entry）とは、宇宙船や大陸間弾道ミサイルなどの物体が、天体の大気圏から宇宙空間に出てから大気圏に再度進入すること。単に再突入（さいとつにゅう re-entry）ともいう。 大気圏と宇宙空間の境界は明確ではないが、再突入する物体においては、超高温・高圧が発生し最も危険が大きいフェイズのひとつであるため、その前後のフェーズ（軌道離脱や着陸まで）を含めて呼ばれることもある。 この用語は地上から打ち上げた宇宙機や物体の「帰還」に限って用いる。対義語および上位概念として大気圏突入（たいきけんとつにゅう、英: atmospheric entry）という言葉があり、地上から打ち上げる物体や、隕石など外来のものを含む物体が、大気圏を通過することを表す場合に用いる。 (ja)
- Wejście w atmosferę - proces, w którym pojazdy znajdujące się poza atmosferą planety są zdolne do wejścia w nią i osiągnięcia powierzchni w stanie nienaruszonym. Zazwyczaj proces ten wymaga specjalnych metod ochrony przed . (pl)
- Entrada atmosférica refere-se ao movimento de objetos naturais (tais como meteoroides) ou artificiais (tais como satélites artificiais) na atmosfera de um certo planeta, do espaço em direção à superfície planetária. Estes podem acontecer de forma natural, como nos meteoroides citados previamente, ou também com lixo espacial, em que resultam na destruição dos mesmos devido ao intenso calor gerado pelo aquecimento aerodinâmico gerado pelo processo de reentrada. Ou de forma controlada, com naves espaciais ou mísseis balísticos intercontinentais, que possuem um escudo térmico para evitar a destruição dos mesmos por esse calor. (pt)
- 再入（英語：Re-entry，正體中文譯為重返）是指自然物体或人造物体从外層空间进入行星大气层的运动过程。如果人造物体（如人造卫星、飞船、火箭导弹、空天飞机等）离开地球大气层，再从外太空重新进入地球大气层的运动，称为“重返”（reentry）大气层。例如，流星進入地球大氣墜落的隕石不算重返。 弹道弹头和消耗性飞行器在再入大气层时不需要减速，事实上，它们被制成流线型以保持速度。此外，从临近空间慢速返回地球（如从气球上跳伞）不需要热屏蔽，因为重力加速度不会对从大气层本身（或在大气层上方不远处）开始相对静止的物体产生足够的速度以造成显著的加热。 对于地球来说，重返发生在卡门线处，海拔100公里（62英里，54海里）上方的高度，而在金星则发生在250公里（160英里，30海里）处，火星在约80公里（50英里，43海里）处。 (zh)
- «دخول الغلاف الجوي» هو حركة جسم قادم من الفضاء الخارجي عبر غازات الغلاف الجوي لكوكب أو كوكب قزم أو قمر طبيعي. هناك نوعان رئيسيان للدخول في الغلاف الجوي: الدخول غير المُنضبط، مثل ذلك الخاص بدخول الأجرام الفلكية، أو الحطام الفضائي، أو النيازك المتفجرة. والدخول المُنضبط (أو إعادة الدخول) لمركبة فضائية خاضعة للتحكم تتبع مسارًا محددًا مسبقًا. يُطلق على التقنيات والإجراءات، التي تسمح بدخول المركبة الفضائية ونزولها وهبوطها عبر الغلاف الجوي بشكل خاضع للسيطرة، اسم إي دي إل. (ar)
- La reentrada atmosfèrica es refereix al moviment dels objectes, naturals o artificials, que entren a l'atmosfera d'un planeta des de l'espai exterior des d'una altitud superior a la de la "frontera de l'espai". Aquest article sobretot descriu el procés controlat de reentrada de vehicles que es pretén arribin sencers a la superfície del planeta, de totes maneres també s'inclouen casos de reentrada descontrolada (o mínimament controlada) com el desorbitament destructiu de satèl·lits o la caiguda de brossa espacial a causa de la degradació de la seva òrbita. (ca)
- In der Raumfahrttechnik bezeichnet der Wiedereintritt die kritische Phase des Eintritts eines Flugkörpers in die Atmosphäre des Planeten, von dem er gestartet ist. Der Eintritt in die Atmosphäre eines anderen Himmelskörpers wird im Allgemeinen nicht Wiedereintritt, sondern Atmosphäreneintritt genannt. Im Nachfolgenden ist der Wiedereintritt auf die Erde bezogen. (de)
- Atmospheric entry is the movement of an object from outer space into and through the gases of an atmosphere of a planet, dwarf planet, or natural satellite. There are two main types of atmospheric entry: uncontrolled entry, such as the entry of astronomical objects, space debris, or bolides; and controlled entry (or reentry) of a spacecraft capable of being navigated or following a predetermined course. Technologies and procedures allowing the controlled atmospheric entry, descent, and landing of spacecraft are collectively termed as EDL. (en)
- El reingreso o la reentrada atmosférica es el movimiento, desde el espacio exterior, de objetos naturales o hechos por humanos, a través de la atmósfera de un planeta. En el caso de la Tierra desde una altitud por encima del "límite del espacio". Al referirse a reentrada atmosférica a menudo se entiende el proceso de reentrada controlada de vehículos que intentan alcanzar la superficie de un planeta intactos, pero el concepto también incluye casos no controlados (o escasamente controlados), tales como los sucesos intencionados o circunstanciales, el desorbitado destructiva de satélites y la caída al planeta de "chatarra espacial" debida al deterioro orbital. (es)
- ( 재진입은 여기로 연결됩니다. 컴퓨터 과학 용어에 대해서는 재진입성 문서를 참고하십시오.) 대기권 진입(Atmospheric entry)은 우주 공간에서 행성, 소행성, 위성의 대기권으로 물체가 떨어지는 것을 말한다. 대기권 재진입, 재돌입(Atmospheric Re-entry)라고 하기도 한다. 통제의 여부로 통제되는 진입, 통제되지 않는 진입로 나뉜다. 대기권 재진입, 하강, 착륙(Entry, Descent, and Landing)를 하는 과정 혹은 그 과정을 실행하는데 필요한 기술력을 EDL이라고 부른다. 대기권에 진입할 때는 엄청난 항력이 발생하며, 이는 물체에 큰 충격을 입힌다. 또한 공력가열이 발생하는데, 이는 충격파로 인한 단열압축효과 혹은 항력 때문에 발생한다. 대기권으로 진입하는 물체는 분해될 수 있으며, 압축강도가 낮은 물체는 폭발할 수도 있다. 유인우주선은 속도를 음속 이하로 줄여야 낙하산 혹은 에어브레이크를 펼칠 수 있다. 속도를 줄이기 위해서는 역추진로켓을 사용한다. 유인우주선이 대기권으로 떨어질 때 그 유인우주선은 50MJ에서 1,800MJ 정도의 운동 에너지를 가지고 있다. (ko)
- Binnenkomst in de atmosfeer (Engels: atmospheric entry) betreft onder meer terugkeer in de atmosfeer (Engels: re-entry into the atmosphere), de terugkeer van door de mens vervaardigde voorwerpen in de atmosfeer van de aarde, en kan daarnaast betrekking hebben op het binnengaan van de atmosfeer van een andere planeet, of de binnenkomst in de aardse atmosfeer van voorwerpen van buiten, zoals een meteoroïde. (nl)
- Входження в атмосферу — рух об'єкта із космічного простору через атмосферні гази планети, карликової планети чи природного супутника. Аеродинамічний опір, що виникає при цьому, призводить до значного нагрівання об'єкта і може поступово дезінтегрувати його. Якщо тіло має низьку міцність на стиснення, то воно може навіть вибухнути. Існують два основних типи входження в атмосферу: (uk)
- Вход в атмосферу в космической технике обозначает фазу входа космического аппарата в атмосферу. Из-за аэродинамического сопротивления внешней газовой среды оболочка аппарата, движущегося на большой скорости, нагревается до значительных температур. Если объект должен выдержать вход в атмосферу, ему необходима тепловая, как правило абляционная, защита. (ru)
|
_tile,_c_1980._(9663807484).jpg){kind=link}
