| dbo:abstract
|
- إمبراطورية المغول أو الإمبراطورية المغولية أو الإمبراطورية المنغولية (بالمغولية: Монголын Эзэнт Гүрэн، نقحرة: مونگولين إيزنت گورن) أكبر إمبراطورية بكتلة قارية واحدة، وثاني أضخم إمبراطورية مساحة في التاريخ بعد الإمبراطورية البريطانية، وأعظم رعب مر على تاريخ أوراسيا. وهي نتاج توحيد قبائل رحل مغولية وتركية في مايسمى حاليا منغوليا، فبدأت بتيموجين (جنكيز خان) الذي أعلن حاكما لها عام 1206 فكانت فاتحة للغزوات التي وصلت أقصى مدى لها عام 1405 من حوض الدانوب حتى بحر اليابان، ومن فيليكي نوفغورود بالقرب من الحدود الروسية الفنلندية حتى كمبوديا حيث حكمت شعوب تعدادها التقريبي 100 مليون نسمة ومساحة من الأرض مقدارها33,000,000 كـم2 (12,741,000 ميل2) أي 22% من مساحة اليابسة على الكرة الأرضية. ربطت الإمبراطورية العابرة للقارات الشرق بالغرب، والمحيط الهادئ بالبحر الأبيض المتوسط من خلال فرض الهيمنة المغولية، وانتشرت في معظم أنحاء العالم القديم، لذلك عرفت أيضا باسم الإمبراطورية المغولية العالمية. فانتشر في عهدها المطوّل العديد من التقنيات الجديدة والأيديولوجيات المختلفة، وسمح بنشر وتبادل التجارة عبر أنحاء أوراسيا. ظهرت بدايات تمزق تلك الإمبراطورية في أعقاب الحرب على وراثة الحكم ما بين عاميّ 1260 و1264 ما بين القبيلة الذهبية وخانية الجاغاطاي وهو بواقع الأمر بمثابة استقلال ورفض الخضوع لقوبلاي خان كخاقان للمغول. ولكن بعد موت قوبلاي خان انقسمت الإمبراطورية إلى أربعة خانات أو إمبراطوريات، كل منها يهدف لتحقيق مصالحه واهتماماته الخاصة، لكن الإمبراطورية ككل بقيت متماسكة، متحدة وقوية. اتخذ خانات أسرة يوان الكبار، لقب أباطرة الصين، وقاموا بنقل عاصمتهم من قراقورم إلى خان بالق (بكين حاليّا). وعلى الرغم من أن معظم الخانات تقبلوا هؤلاء الحكّام الجدد وقدموا لهم الولاء وبعض الدعم بعد معاهدة السلام عام 1304، فإن الخانات الثلاثة الغربية تمتعت باستقلال تام تقريبا، واستمر كل منها بالازدهار والنمو وحده، كدولة ذات سيادة. وبنهاية القرن الرابع عشر كانت معظم خانات الإمبراطورية قد تحللت وانتهى أمرها، على الرغم من أن أسرة يوان الشمالية استمرت بحكم منغوليا حتى القرن السابع عشر. (ar)
- Mongolská říše ( Yeke Mongγol Ulus, doslova „Veliký mongolský lid“, mongolsky Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren; Их Mонгол улс, Ikh Mongol Uls) byla druhou největší říší v dějinách lidstva. Existovala ve 13. a 14. století a v době svého největšího rozmachu ovládala území o rozloze 33 000 000 km2 (22 % souše). Pod mongolskou vládou žilo na 100 milionů obyvatel. Mongolská říše vznikla roku 1206, kdy Temüdžin sjednotil rozdrobené mongolské kmeny a stal se Čingischánem ("nejvyšším vládcem"). Čingischán započal mohutnou expanzi, při které byla dobyta Čína, Střední Asie, Persie, Kavkaz i východní Evropa. V roce 1241 se mongolská vojska ocitla i na Moravě a v Uhrách. Mongolové se též pokoušeli dobýt Indii, Japonsko, Jávu a Egypt, ale neúspěšně. Při mongolských nájezdech zemřelo více než 40 milionů lidí. V letech 1260 až 1264, v době Kublajchánova nástupu na trůn, proběhla válka o dědictví a Čagatajská říše a Zlatá horda odmítly uznat Kublaje vládcem. Po jeho smrti se říše definitivně rozdělila na čtyři nezávislé celky, a to na Čagatajskou říši, říši Ílchánů, Jüanskou říši a Zlatou hordu. Během 14. století se většina z těchto chanátů rozpadla. (cs)
- L'Imperi Mongol, fundat per Genguis Khan al segle xiii, va ser l'imperi contigu més extens, és a dir, el que més superfície seguida ha controlat al llarg de la història. Gairebé la meitat de la població mundial de l'època estava sota el domini mongol. Contenia els països des de la Mediterrània fins al Pacífic, des d'Europa central fins al sud-est asiàtic. Pel nord, manava sobre totes les terres habitades excepte racons de Sibèria i al sud només l'Índia quedava fora del seu abast. L'actual Mongòlia ocupa una part molt petita de l'imperi. Els mongols, originaris de les vores del riu Kerulen, a tocar del llac Baikal, es vanconvertir en un estat poderós quan Genguis Kahn va aconseguir unificar les tribus i organitzar l'exèrcit mongol en unitats basades en el sistema decimal capaces d'integrar no sols els mongols sinó també els pobles vençuts. La ferocitat amb què els mongols destruïen els qui se'ls resistien –especialment a les ciutats– va contribuir també a la rapidesa del seu avanç. La divisió de l'imperi entre els seus fills va donar un nou impuls a les conquestes, tot obrint la porta, però, a les lluites internes. De tots els kanats, el més estable va ser el de la Xina, que amb Khublai Khan va fundar la dinastia Yuan. (ca)
- Η Αυτοκρατορία των Μογγόλων ήταν μια αυτοκρατορία που κυριάρχησε στην Ασία και στην Ανατολική Ευρώπη τον 13ο και 14ο αιώνα. Ιδρυτής της ήταν ο Τζένγκις Χαν, ο οποίος το 1206 ένωσε όλες τις φυλές των Μογγόλων και δημιούργησε ένα ενιαίο κράτος. Ο αυτοκράτορας ονομαζόταν χάνος και είχε απόλυτη εξουσία. Στο απόγειό της κάλυπτε 26.000.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα, το 1/5 της Γης, όντας η μεγαλύτερη συνεχόμενη αυτοκρατορία στην ιστορία και η δεύτερη μεγαλύτερη μετά την Βρετανική Αυτοκρατορία. Ο πληθυσμός που κατοικούσε στην Μογγολική αυτοκρατορία έφτανε τα 100.000.000. Οι πόλεμοι που έλαβαν μέρος στην ανατολή για την επέκταση της αυτοκρατορίας, θα μπορούσαν να θεωρηθούν ως ένας Αρχαίος Παγκόσμιος Πόλεμος, καθώς οι Μογγόλοι αντιμετώπισαν υπερδυνάμεις του τότε καιρού, από την Ασία, την Ευρώπη και την Αφρική, και οι νεκροί στις Μογγολικές κατακτήσεις έφταναν τεράστιους αριθμούς (53.000.000) Παρά τις συνεχείς επεκτάσεις και κατακτήσεις των Μογγόλων, χάρις στην δημιουργία μιας χερσαίας αυτοκρατορίας τέτοιου μεγέθους κυρίως από τον Τζένγκις Χαν, ιδέες από την Ασία μεταφέρθηκαν στην Ευρώπη, καθώς και νέες τεχνολογίες, ενώ ο δρόμος του μεταξιού έγινε ανοιχτός. Παρόλα αυτά, η αυτοκρατορία άρχισε να χωρίζεται μετά τον πόλεμο της διαδοχής το 1260-1264, με τη Χρυσή Ορδή και το Χανάτο Τσαγκατάι να αρνούνται την κυριαρχία του Κουμπλάι Χαν και να καταλήγουν ανεξάρτητα κράτη. Από το θάνατο του Κουμπλάι Χαν, η Μογγολική Αυτοκρατορία χωρίστηκε σε τέσσερα διαφορετικά Χανάτα ή Αυτοκρατορίες, με το καθένα να έχει διαφορετικά ενδιαφέροντα και σκοπούς. Αλλά η Μογγολική Αυτοκρατορία παρέμεινε δυνατή και ενωμένη ως ενοποιητική «αναφορά» των απανταχού Μογγόλων. Οι Μεγάλοι Χαν από τη Δυναστεία των Γιουάν πήραν τον ρόλο των Κινέζων Αυτοκρατόρων και έκαναν πρωτεύουσα τους το Χάνμπαλικ (σημερινό Πεκίνο) μεταφέροντας την πρωτεύουσα των Μογγόλων από την παλαιότερη στο Καρακορούμ. Σταδιακά όμως, η μογγολική κυριαρχία στην Κίνα εξασθένησε και τελικώς κατέπεσε (1368), αν και η Δυναστεία Μπορζιγκίν επέζησε στη Μογγολία μέχρι και τον 17ο αιώνα. (el)
- Das Mongolische Reich war der Hauptsiedlungsraum der Mongolen und der größte zusammenhängende Herrschaftsbereich der Weltgeschichte. Der Begriff „Mongolen“ bezeichnet die ursprünglichen Völker der Mongolei, eines Lands nördlich der heutigen Volksrepublik China auf der Hochebene. Trotz ihrer geringen Zahl (um 1200 etwa 200.000) spielten die Mongolen eine bedeutende Rolle in der Weltgeschichte. (de)
- La Mongola Imperio (en mongola: Mongol-jn Ezent Güren; en mongola cirila alfabeto: Монголын эзэнт гүрэн; ankaŭ en rusa Орда ("Hordo") en rusaj kronikoj) (1206–1368) estis la plej granda samlandara imperio, kiu konsistis el pli ol 35 milionoj da km2 kaj pli ol 100 milionoj da homoj. (La Brita imperio estis pli granda laŭ areo, tamen tiu imperio estis transoceana). Ĝi estis fondita de Ĝingis-Ĥano en 1206 post kiam li unuigis la mongolajn tribojn kaj ĝi ampleksis multon el la teritorio de sudorienta Azio al meza Eŭropo. Origine en la stepoj de Centra Azio, la Mongola Imperio eventuale etendis el Centra Eŭropo al la Japana Maro, etende norden ĝis Siberio, oriente kaj suden al la Hindia subkontinento, Hindoĉinio, kaj al la Irana Altebenaĵo, kaj orienten tiom for kiom ĝis Levantenio kaj Arabio. Tiu imperio unuigis mongolajn kaj tjurkajn tribojn de historia Mongolio sub la esrtreco de Ĝingis-Ĥano, kiu estis proklamita reganto de ĉiuj mongoloj en 1206. La imperio rapide kreskiĝis sub lia regado kaj poste sub tiu de liaj posteuloj, kiuj sendis invadojn en ĉiuj direktoj. La ampleksega transkontinenta imperio konektis la orienton kun la okcidento per plifortigita Pax Mongolica (mongola paco) kiu permesis disvastigon de komerco, teknologioj, varoj, kaj ideologioj kaj interŝanĝoj tra Eŭrazio. Dum ĝia ekzisto de la 13-a ĝis la 14-a jarcento, la mongola imperio plifaciligis kulturan interŝanĝon trans Azio, Eŭropo kaj norda Afriko. (eo)
- Mongolen Inperioa (mongolieraz: Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren edo Их Mонгол улс, Ikh Mongol Uls) XIII. eta XIV. mendeetako inperioa izan zen, Ekialdeko Europatik Japoniako itsasoraino hedatzen zena. Menpeko lurrak ondoan izan dituen historiako inperiorik handiena izan da. Gengis Khanek sortu zuen inperioa, egungo Mongoliako tribu mongol eta turkiarrak batu eta bere burua mongol guztien buruzagi izendatu zuenean (1206), eta inbasioen bidez zabaldu zen. Hedapen handienean, Danubiotik Japoniako itsasoraino eta Artikotik Kanbodiaraino hedatzen zen, 33,000,000 km²ko azalera (munduko lur zabaleraren %22) eta 100 milioi biztanle zituela. Konkisten ostean lortu zen bake erlatiboaren azpian (Pax Mongolica), Mendebaldea eta Ekialdea lurrez lotuta geratu ziren, eta ideia eta ondasun andana trukatu eta sakabanatu ziren bereizitako bi mundu horien artean. Nolanahi ere, ondorengotza zela eta 1260-1264 bitartean inperioa zatitzen hasi zen. Urrezko Horda eta Txagatai khanerria, de facto, estatu independente bezala aritu ziren, Kublai Khan Khan Handia onartzeari muzin eginda. Kublai Khanaren heriotzaren garairako, Mongolen Inperioa lau zatitan zegoen bereizita. Adar nagusia Txinan kokatu zen. Khanak enperadore bilakatu ziren, Yuan dinastia osatuz eta hiriburua Karakorum hiri tradizionaletik egungo Beijing hirira eramanez. Mendebaldeko hiru khanerriek 1304ko bake hitzarmenaren ondoren subiranotzat hartzen bazuten ere eta zergak eta laguntza bidaltzen bazizkieten ere, nork bere interesak eta helburuak zituen, estatu independente gisa. Azkenean Txinan mongolen agintea 1368an amaitu zen, nahiz eta Borjigin leinuak XVII. mendera arte segi zuen Mongolian. (eu)
- El Imperio mongol (en mongol, Монголын Эзэнт Гүрэн) fue el segundo imperio más extenso de la historia y el mayor de los imperios constituidos por territorios continuos. Fue fundado por Gengis Kan en el año 1206 y tuvo su punto álgido cuando alcanzó aproximadamente unos 24 000 000 km² de extensión. Llegó a abarcar un territorio desde la península de Corea hasta el río Danubio, a albergar una población de más de 100 millones de habitantes y a incluir algunas regiones tan ricas e importantes como China, Mesopotamia, Persia, Europa Oriental, parte de la India o Rusia, entre otras. (es)
- L’Empire mongol, ou ikh mongol ulus (ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠤᠶᠯᠤᠰ, litt. « Grand État mongol ») est le nom donné à un vaste État fondé au début du XIIIe siècle par le souverain Gengis Khan et dirigé par ses descendants. Il recouvre, à son apogée, environ 33,2 millions de km2, ce qui fait de lui, le plus grand empire de l'histoire en termes de superficie continue et le second en termes de superficie totale derrière l'Empire britannique. Il s'appuie sur les vagues successives de migrations et de conquêtes effectuées par les hordes mongoles depuis le début du Moyen Âge. Ces conquêtes n'abolissent d'ailleurs pas toujours les formes antérieures d'administration mises en place par les États vaincus de part et d'autre de l'Eurasie, ce qui pose la question de la nature originale de l'Empire mongol sur le plan de son unité politique, linguistique, religieuse et économique. De plus, sa géographie, mêlant vastes territoires désertiques peu peuplés (steppes d'Asie centrale) et zones de peuplement denses (littoraux chinois et confins occidentaux), son rapide éclatement, ainsi que l'impossible gestion d'une telle superficie avec les moyens techniques et humains de l'époque soulèvent des questions de définition sur la nature précise de l'État mongol médiéval. À la fin du XIIIe siècle, il s'étend de la rive orientale de la Méditerranée à l'océan Pacifique sur une large bande incluant l'Europe extrême orientale, le Proche-Orient, le Moyen-Orient, l'Asie centrale, les steppes russes et une partie de la Sibérie jusqu'à la mer Baltique, le nord de l'Inde, la Mongolie, toute la Chine. Il n'inclut ni les territoires vassaux de l'ancien Empire de Russie ni l'Indochine. À partir de 1260, il se divise en quatre régions, gérées par quatre dynasties issues des descendants directs de Genghis Khan. Ces régions sont appelées ulus (mongol bitchig : ᠤᠯᠤᠰ, translittération : ulus ou mongol cyrillique : улс ; translittération : uls, littéralement : pays, région) :
* au Nord-ouest, les steppes russes, territoire de la Horde d'or où règnent les descendants de Djötchi, fils aîné de Gengis Khan ;
* au Sud-ouest, le domaine des Ilkhans de Perse descendants de Hülegü, fils de Tolui, le plus jeune fils de Gengis Khan ;
* au Centre, le khanat de Djaghataï, fief des descendants de Djaghataï, deuxième fils de Gengis Khan ;
* à l'Est, englobant la Mongolie, la Chine des Yuan, dynastie fondée par Kubilai Khan (frère de Hülegü, fils de Tolui et petit-fils de Gengis Khan), décrite notamment par Marco Polo. L'empire mongol voit rapidement son unité voler en éclat sous le règne de Kubilai Khan, petit-fils de Gengis Khan, dont le pouvoir se concentre sur la Chine - dont il a été fait empereur - tandis que les trois autres dynasties principales créent des États indépendants, chacune sur son ulus respectif. Après la disparition de l'empire unifié sous l'égide d'un même chef, le rêve de tous les dirigeants centre-asiatiques fut régulièrement de tenter de reconstituer l'empire mongol, sans jamais cependant pouvoir le réaliser, à l'image de la tentative de Tamerlan à la tête de l'Empire timouride. D'autres souverains asiatiques reprirent par la suite le nom même d'Empire Mongol et revendiquèrent une ascendance mongole, comme les grands Moghols qui règnent sur l'Inde du nord de 1526 à 1857, d'origine turcique (turcs d’Asie centrale) et non mongole. Certaines principautés (khanats) maintinrent une continuité dynastique jusque dans les années 1920. (fr)
- The Mongol Empire of the 13th and 14th centuries was the largest contiguous land empire in history. Originating in present-day Mongolia in East Asia, the Mongol Empire at its height stretched from the Sea of Japan to parts of Eastern Europe, extending northward into parts of the Arctic; eastward and southward into parts of the Indian subcontinent, attempted invasions of Southeast Asia and conquered the Iranian Plateau; and westward as far as the Levant and the Carpathian Mountains. The Mongol Empire emerged from the unification of several nomadic tribes in the Mongol homeland under the leadership of Temüjin, known by the more famous title of Genghis Khan (c. 1162–1227), whom a council proclaimed as the ruler of all Mongols in 1206. The empire grew rapidly under his rule and that of his descendants, who sent out invading armies in every direction. The vast transcontinental empire connected the East with the West, and the Pacific to the Mediterranean, in an enforced Pax Mongolica, allowing the exchange of trade, technologies, commodities and ideologies across Eurasia. The empire began to split due to wars over succession, as the grandchildren of Genghis Khan disputed whether the royal line should follow from his son and initial heir Ögedei or from one of his other sons, such as Tolui, Chagatai, or Jochi. The Toluids prevailed after a bloody purge of Ögedeid and Chagatayid factions, but disputes continued among the descendants of Tolui. A key reason for the split was the dispute over whether the Mongol Empire would become a sedentary, cosmopolitan empire, or would stay true to the Mongol nomadic and steppe-based lifestyle. After Möngke Khan died (1259), rival kurultai councils simultaneously elected different successors, the brothers Ariq Böke and Kublai Khan, who fought each other in the Toluid Civil War (1260–1264) and also dealt with challenges from the descendants of other sons of Genghis. Kublai successfully took power, but war ensued as he sought unsuccessfully to regain control of the Chagatayid and Ögedeid families. During the reigns of Genghis and Ögedei, the Mongols suffered the occasional defeat when a less skilled general received the command. The Siberian Tumeds defeated the Mongol forces under Borokhula around 1215–1217; Jalal al-Din defeated Shigi-Qutugu at the Battle of Parwan in 1221; and the Jin generals Heda and Pu'a defeated Dolqolqu in 1230. In each case, the Mongols returned shortly after with a much larger army led by one of their best generals, and were invariably victorious. The Battle of Ain Jalut in Galilee in 1260 marked the first time that the Mongols would not return to immediately avenge a defeat, due to a combination of the death of Möngke Khan in 1259, the Toluid Civil War between Ariq Böke and Kublai Khan, and Berke Khan of the Golden Horde attacking Hulagu Khan in Persia. Although the Mongols launched many more invasions of the Levant, briefly occupying it and raiding as far as Gaza after a decisive victory at the Battle of Wadi al-Khaznadar in 1299, they withdrew due to various geopolitical factors. By the time of Kublai's death in 1294, the Mongol Empire had fractured into four separate khanates or empires, each pursuing its own interests and objectives: the Golden Horde khanate in the northwest, the Chagatai Khanate in Central Asia, the Ilkhanate in the southwest, and the Yuan dynasty in the east, based in modern-day Beijing. In 1304, during the reign of Temür, the three western khanates accepted suzerainty of the Yuan dynasty. The part of the empire that fell first was the Ilkhanate which disintegrated in the period of 1335–1353. Next, the Yuan dynasty collapsed and lost control of Tibetan Plateau and China proper in 1354 and 1368 respectively after its capital of Dadu was taken over by the Ming Chinese rebels. The Genghisid rulers of the Yuan then retreated north and continued to rule the Mongolian Plateau. The regime is thereafter known as the Northern Yuan dynasty in historiography. The Golden Horde had broken into competing khanates by the end of the 15th century and was defeated and thrown out of Eastern Europe in 1480 by the Grand Duchy of Moscow while the Chagatai Khanate lasted in one form or another until 1687. (en)
- Kekaisaran Mongolia (bahasa Mongol: Монголын эзэнт гүрэн; bahasa Rusia: Монгольская империя) adalah kekaisaran kedua terbesar dalam sejarah dunia setelah Imperium Britania, menguasai sekitar 33 juta km² pada puncak kejayaannya, dengan perkiraan penduduk sebanyak di atas 100 juta orang dan menjadi yang paling kuat di antara semua kekaisaran Abad Pertengahan. (in)
- モンゴル帝国（モンゴルていこく）は、モンゴル高原の遊牧民を統合したチンギス・カンが1206年に創設した遊牧国家（ウルス）である。中世モンゴル語ではイェケ・モンゴル・ウルス （ᠶᠡᠭᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠣᠯᠣᠰ Yeke Mongγol Ulus）すなわち「大モンゴル・ウルス(大蒙古国)」と称した。 (ja)
- 대몽골국(: ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠤᠯᠤᠰ 예케 몽골 울루스, 몽골어: Их Монгол улс 이흐 몽골 올스), 또는 몽골 제국은 보르지긴 테무친이 1206년에 건국한 국가로, 13세기와 14세기의 몽골 제국은 역사상 가장 큰 육지 제국이었다. 몽골 제국은 칭기스 칸의 중앙 울루스를 중심으로 주치 카사르(1164?-1219?) 이하 동생들에게 흥안령 지역을, 장남 주치에게 알타이산에서 이르티시강 유역(킵차크 초원)을, 차가타이에게 알타이산에서 주변 츄강 유역(카라 키타이 고지), 그리고 우구데이에게 알타이산에서 우룽구강 일대(나이만 고지)를, 막내아들인 톨루이에게 몽골리아 지역을 분봉했다. (ko)
- L'Impero mongolo (in mongolo Ikh Mongol Uls, in caratteri cirillici Их Монгол Улс) (1206-1368) è stato il secondo impero più vasto della storia, coprendo, all'apice della sua estensione, 24,0 milioni di km², con una popolazione stimata intorno ai 100 milioni di persone, il 25,6% del totale mondiale. Fu inoltre il più vasto impero con totale continuità territoriale e il più vasto impero di terra, superando in questo persino l’impero britannico del 1921. Anche la sua costituzione fu eccezionale: la superficie di questo stato passò da 4,0 a 24,0 milioni di km² in soli 73 anni, crollando però in breve tempo. Fu formalmente riunito un'ultima volta nel 1309 con una superficie di 23,5 milioni di km². L'impero mongolo fu fondato da Gengis Khan nel 1206 dopo aver unificato le tribù turco-mongole del khanato khamag e aver compiuto numerose conquiste nell'Eurasia continentale. Fu la massima potenza medievale in assoluto ed uno degli stati più vasti di tutti i tempi, che alla sua massima espansione (1279) controllava un'area che andava dalla Corea a parte della Polonia, e disponeva del più grande esercito del suo tempo. Nel periodo della sua esistenza, la Pax mongolica facilitò gli scambi culturali e i commerci tra Occidente, Medio Oriente ed Estremo Oriente tra il XIII ed il XIV secolo. L'Impero ebbe un profondissimo impatto sulla demografia e la geopolitica dell'Eurasia, e diedero il via alla storia moderna di stati come Russia, Turchia, Cina, Iran e anche India. In considerazione della grande importanza che, all'interno dell'Impero mongolo, ricoprirono le popolazioni tatare, sicuramente inferiori numericamente ma molto più evolute militarmente, oggi si parla spesso di confederazione tataro-mongola, o semplicemente di Tataro-mongoli, soprattutto in riferimento all'invasione della Rus' di Kiev e dell'Europa (durante la quale il nome stesso dei Tatari venne storpiato in Tartari, in assonanza con un nome greco dell'inferno, il Tartaro appunto). L'Impero mongolo era dominato dal Gran Khan, tuttavia verso la fine del XIII secolo il potere era di fatto detenuto dai nobili locali. Dopo la morte di Gengis Khan, l'impero si divise in quattro parti (Dinastia Yuan, Khanato di Persia o Ilkhanato, Khanato Chagatai e Khanato dell'Orda d'Oro), ognuno dei quali aveva il proprio khan. Recenti ricerche hanno messo in evidenza come l'estensione dell'impero mongolo abbia ricadute visibili ancora oggi nel patrimonio genetico della popolazione eurasiatica. Si è calcolato che circa l'8% delle persone che vivono nei territori un tempo sottomessi ai Mongoli hanno cromosomi Y identici: l'ipotesi più accreditata è che questo sia proprio uno dei risultati delle invasioni mongole. (it)
- Het Mongoolse Rijk (Mongools: Их Монгол Улс, Ikh Mongol Uls; of Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren) werd in 1206 gesticht door Dzjengis Khan. Het omvatte op zijn hoogtepunt een gebied dat zich uitstrekte van Zuidoost-Azië tot Oost-Europa. Het is het op een na grootste imperium uit de wereldgeschiedenis, alleen het Britse Rijk was qua omvang groter. Na de dood van Koeblai Khan in 1294 viel het in meerdere, kleinere delen uiteen. (nl)
- Монго́льская импе́рия (монг. Монголын эзэнт гүрэн?, ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠨ ᠡᠵᠡᠨᠲᠦ ᠭᠦᠷᠦᠨ?; Их Монгол улс?, ᠶᠡᠺᠡ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ?, Yeke Mongɣol ulus — «Великое Монгольское государство») — государство, сложившееся в XIII веке в результате завоеваний Чингисхана и его преемников и включавшее в себя самую большую в мировой истории смежную завоёванную территорию от Восточной Европы до Японского моря и от Новгорода до Юго-Восточной Азии (площадь ок. 24 млн км² или 33 млн км²). В период расцвета включало обширные территории Центральной Азии, Южной Сибири, Восточной Европы, Ближнего Востока, Китая и Тибета. Во второй половине XIII века начался распад империи и закончился в 1269 году, когда каждый из ханов каждого улуса (кроме Хубилая, который управлял ядром империи) объявили себя независимыми и признали друг друга, как независимых ханов отдельных улусов, во главе которых стояли Чингизиды. Крупнейшими осколками Великой Монголии стали Империя Юань, Улус Джучи (Золотая Орда), Государство Хулагуидов (Ильханат) и Чагатайский улус. Великий хан Хубилай, принявший (1271) титул императора Юань и перенёсший столицу в Ханбалык (современный Пекин), претендовал на главенство над всеми улусами. К началу XIV века было восстановлено формальное единство империи в виде конфедерации фактически независимых государств. В 1368 году Империя Юань перестала существовать, а с этим окончательно перестала существовать и Монгольская империя. (ru)
- Imperium mongolskie (mong. ᠶᠡᠺᠡ ᠮᠣᠨᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ jeke monggol ułus – Wielki Ułus Mongołów) – trzynastowieczne państwo mongolskie, w szczytowym okresie swojego rozwoju terytorialnego obejmujące Azję Środkową, południową Syberię, północne Chiny, Ruś i Bliski Wschód. Zajmowało ono około 23 mln km² i było największym państwem w historii po Imperium Brytyjskim. (pl)
- O Império Mongol dos séculos XIII e XIV foi o maior império de terras contíguas da história e o segundo maior império em área, perdendo apenas para o Império Britânico. Originário da Mongólia no Leste Asiático, o Império Mongol chegou a se estender da Europa Oriental e partes da Europa Central até o Mar do Japão, além de também para o norte, em partes do Ártico; para o leste e para o sul no subcontinente indiano, no sudeste da Ásia continental e no planalto iraniano; e para o oeste até o Levante e as montanhas dos Cárpatos. O Império Mongol surgiu da unificação de várias tribos nômades na pátria mongol sob a liderança de Genghis Khan (c. 1162-1227) a quem um conselho proclamou como o governante de todos os mongóis em 1206. O império cresceu rapidamente sob seu domínio e de seus descendentes, que enviaram exércitos invasores em todas as direções. O vasto império transcontinental conectou o Oriente com o Ocidente, o Pacífico com o Mediterrâneo, em uma Pax Mongolica forçada, permitindo a disseminação e troca de comércio, tecnologias, mercadorias e ideologias em toda a Eurásia. O império começou a se dividir devido a guerras de sucessão, enquanto os netos de Genghis Khan disputavam se a linha real deveria seguir de seu filho e herdeiro inicial Ögedei ou de um de seus outros filhos, como Tolui, Chagatai ou Jochi. Os toluidas prevaleceram após um expurgo sangrento das facções ogedeida e chagataida, mas as disputas continuaram entre os descendentes de Tolui. A principal razão para a divisão foi a disputa sobre se o Império Mongol se tornaria um império cosmopolita e sedentário ou se permaneceria fiel ao estilo de vida nômade mongol baseado nas estepes. Após a morte de Möngke Khan (1259), conselhos rivais curultai elegeram simultaneamente diferentes sucessores, os irmãos Ariq Böke e Kublai Khan, que lutaram entre si na Guerra Civil Toluida (1260-1264) e também enfrentaram desafios dos descendentes de outros filhos de Genghis. Kublai tomou o poder, mas a guerra civil se seguiu e ele não recuperou o controle das famílias Chagatayid e Ögedeid. Durante os reinados de Gêngis e Ögedei, os mongóis sofreram derrotas ocasionais quando um general menos habilidoso recebeu o comando. Os mongóis siberianos tumedas derrotaram as forças mongóis sob o comando de Borokhula por volta de 1215-1217; Jalal al-Din derrotou Shigi-Qutugu na Batalha de Parwan em 1221; e os generais Jin Heda e Pu'a derrotaram Dolqolqu em 1230. Em cada caso, os mongóis retornaram logo depois com um exército muito maior liderado por um de seus melhores generais e foram, invariavelmente, vitoriosos. A Batalha de Ain Jalut na Galileia em 1260 marcou a primeira vez que os mongóis não voltariam para vingar imediatamente uma derrota, devido a uma combinação da morte de Möngke Khan em 1259, a Guerra Civil Toluida entre Ariq Böke e Kublai Khan, e Berke Khan da Horda de Ouro atacando Hulagu Khan na Pérsia. Embora os mongóis tenham lançado muito mais invasões ao Levante, ocupando-o brevemente e invadindo até Gaza após uma vitória decisiva na Batalha de Wadi al-Khaznadar em 1299, eles se retiraram devido a vários fatores geopolíticos. Na época da morte de Kublai em 1294, o Império Mongol havia se dividido em quatro canatos ou impérios separados, cada um perseguindo seus próprios interesses e objetivos: o Canato da Horda Dourada no noroeste, o Canato de Chagatai na Ásia Central, o Ilcanato no sudoeste e a dinastia Yuan no leste, baseada na atual cidade de Pequim. Em 1304, os três canatos ocidentais aceitaram brevemente a suserania nominal da dinastia Yuan, mas em 1368 a dinastia chinesa Ming assumiu a capital mongol. Os governantes Genghisid do Yuan recuaram para a pátria mongol e continuaram a governar lá como a dinastia Yuan do Norte. O Ilcanato se desintegrou entre 1335 e 1353. A Horda de Ouro havia se transformado em canatos concorrentes no final do século XV e foi derrotada e expulsa da Rússia em 1480 pelo Grão-Principado de Moscou, enquanto o Canato de Chagatai durou, de uma forma ou de outra, até o ano de 1687. (pt)
- Монго́льська імпе́рія (у деяких джерелах також Татарська імперія, Золота Орда, Ординське царство) (старомонг. Yeke Mongγol ulus[джерело?] — Велика держава Монголів; монг. Монголын Эзэнт Гүрэн, Их Монгол улс) — середньовічна імперія в Євразії, друга за площею імперія у світовій історії. Початок її утворенню поклало об'єднання монгольських племен під проводом Чингісхана у 1206 році. Вона збільшилася завдяки приєднання держав Східної і Середньої Азії, Близького Сходу і Східної Європи. За життя Чингісхана державною мовою його імперії була споріднена казахській уйгурська мова.[джерело?] На час найбільшого розквіту її площа становила 24 мільйони км² з населенням понад 100 млн людей. (uk)
- Mongolväldet (mongoliska: Монголын эзэнт гүрэн Mongol-yn ezent güren), i ryska krönikor ofta horden (ryska: Орда), kallas det mongoliska rike som skapades av Djingis khan år 1206. Det blev år 1279 världshistoriens största sammanhängande imperium som vid sin största utbredning sträckte sig 9700 km och hade en yta på 24 miljoner km². Den beräknade folkmängden var ca 100 miljoner människor. Imperiet bestod av större delen av Asien och stora delar av Östeuropa och under dess styre skedde ett teknologi- och kunskapsutbyte samt långväga handel mellan öst och väst. Redan direkt efter Djingis khans död började dock tronföljdsdispyter att destabilisera riket. Vid Khubilai khans död år 1294 hade Mongolväldet delats upp i fyra oberoende efterträdarstater styrda av ättlingar till Djingis khans fyra söner: Gyllene horden i nordväst, Ilkhanatet i sydväst, Tjagataikhanatet i Centralasien och Yuandynastin i öst. Man accepterade nominellt Yuandynastins kejsare som storkhaner av Mongolväldet men någon reell enande centralmakt fanns ej och vid Yuandynastins fall år 1368 försvann även de sista symboliska banden mellan efterträdarstaterna. (sv)
- 大蒙古國（蒙古语：ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠦᠯᠦᠰ，八思巴文：ꡗꡠ ꡀꡦ ꡏꡡꡃ ꡢꡡꡙ ꡖꡟ ꡙꡟꡛ，西里尔字母：Их Монгол Улс）（1206年－1635年6月12日），俗稱蒙古帝國，是一个横跨欧亚兩洲的全球帝國，也是歷史上鄰接版圖最遼闊的國家。當時在蒙古人武力最興盛的時期曾發動三次大規模的蒙古西征。在此之後的元憲宗九年（1259年）至至大二年（1309年）之間，大蒙古國體系的最大疆域曾達到約2400萬平方公里（一说为3450萬平方公里）。但自元憲宗九年（1259年）蒙哥去世後引發爭奪大汗之位的內戰，使帝國內部數度分裂以至走向瓦解。1217年至1368年蒙古人在中原建立了政權，1368年被明太祖朱元璋驅趕至長城以北，進入了北元時期，使其對於歐亞大陸的影響力從此逐漸式微。 大蒙古國是由蒙古人铁木真（成吉思汗）于元太祖元年（1206年）在斡难河边建立，國號“大蒙古國”。據《蒙古秘史》，其創始於斡难河河源，通常認為創建時間約為鐵木真征服蒙古高原各部落（塔塔尔、泰赤乌、蔑儿乞、乃蛮、克烈、汪古部以及由尼伦和迭列斤两大部落组成的蒙兀王国等）並始有「成吉思汗」之稱號時的元太祖元年（1206年）。大蒙古國建立後屢次對外擴張，成吉思汗在位時開始征伐西夏、金朝、西遼、花剌子模等國，其繼承人又經過兩次大規模的西征，至元憲宗九年（1259年）蒙哥去世前已占领包括蒙古高原、中國西北、西南、東北、華北、中亞、西亞以及東歐在內的廣大地域。 第一次西征（1219年－1221年 / 1223年）由成吉思汗發動並為主帥，滅西遼、花剌子模、亚美尼亚、格鲁吉亚和阿塞拜疆，并越過高加索山擊破钦察人各部。 第二次西征（1236年－1242年）於窩闊台汗在位時期發動、以拔都為主帥，首先征服了伏尔加保加利亚（卡马突厥国），接著滅亡位於东欧平原的基輔羅斯，進而擊潰波蘭王国，又使匈牙利王国、保加利亚第二帝国等國大敗，前锋遠達当时意大利威尼斯共和國東部在匈牙利治下的达尔马提亚以及現今原南斯拉夫地区的拉什卡。 第三次西征（1256年－1260年）於蒙哥汗在位時期發動、以旭烈兀為主帥，滅亡了木剌夷（暗杀组织）、兩河流域的阿拔斯王朝，並重創叙利亚的阿尤布王朝（蒙古军曾短暫占领叙利亚，后被新兴的马木路克王朝發起征伐而驱逐）。大蒙古国在三次的西征中共侵吞40多個國家。 然而，大蒙古國在中統元年（1260年）忽必烈和阿里不哥爭位所引發的內战之後走向分裂。尽管忽必烈于至元元年（1264年）击败阿里不哥，然而他主張其承襲了“蒙古大汗”之位的繼承權並沒有獲得一致承認，直到元成宗時期才達成內部共識，使元朝的宗主地位獲得認同；原屬大蒙古國的朮赤後王封地、察合臺後王封地、窩闊臺後王封地和忽必烈之弟旭烈兀的封地取得事實上的獨立地位，被稱為四大汗国；其他一些大蒙古國時期建立的小型汗國多依附于四大汗國。 至元八年（1271年），忽必烈立國號為“大元”全稱大元大蒙古國，自稱“蒙古大汗”。至元十六年（1279年）大元灭南宋。自此被元控制的領地包括蒙古高原和現今中國大部分地區。实际处于独立地位的蒙古四大汗国（欽察汗國、察合台汗国、窝阔台汗国、伊儿汗国）與大元之间互不统属，战争不断。在忽必烈身故後，其繼任者元成宗與四大汗國達成協議，以大元國皇帝為名義上的“蒙古大汗”，之後四大汗国的疆土又陆续经历演变。 大元皇帝元惠宗被漢人朱元璋建立的明朝於至正二十八年（1368年）驱逐出中原（長城以北），大元丟失中原地區後版圖縮小回蒙古高原地區，史稱北元。北元亡于天元十年（1388年），之後以統領東部蒙古的韃靼作為其後繼代表，主要由其首領繼承“蒙古大汗”的稱號，同時與西部蒙古的瓦剌以及韃靼東部的兀良哈等勢力並立，但這些蒙古勢力的控制範圍沒有再超出過蒙古高原。除此之外，明朝亦长期和察合台汗国和欽察汗国及其他的小汗國同時並存，直到17世紀蒙古人建立的主要汗國均致滅亡。明崇祯七年（1634年），最後一任蒙古大汗林丹汗被后金皇太極擊敗並病逝，明崇禎八年四月二十八日（1635年6月12日）其子额哲歸降皇太極，漠南蒙古諸部亦于後金天聪十年（1636年）正月聚瀋陽，承認皇太極為大汗、統轄漠南蒙古諸部，象徵“大蒙古國”的歷史正式結束。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Das Mongolische Reich war der Hauptsiedlungsraum der Mongolen und der größte zusammenhängende Herrschaftsbereich der Weltgeschichte. Der Begriff „Mongolen“ bezeichnet die ursprünglichen Völker der Mongolei, eines Lands nördlich der heutigen Volksrepublik China auf der Hochebene. Trotz ihrer geringen Zahl (um 1200 etwa 200.000) spielten die Mongolen eine bedeutende Rolle in der Weltgeschichte. (de)
- El Imperio mongol (en mongol, Монголын Эзэнт Гүрэн) fue el segundo imperio más extenso de la historia y el mayor de los imperios constituidos por territorios continuos. Fue fundado por Gengis Kan en el año 1206 y tuvo su punto álgido cuando alcanzó aproximadamente unos 24 000 000 km² de extensión. Llegó a abarcar un territorio desde la península de Corea hasta el río Danubio, a albergar una población de más de 100 millones de habitantes y a incluir algunas regiones tan ricas e importantes como China, Mesopotamia, Persia, Europa Oriental, parte de la India o Rusia, entre otras. (es)
- Kekaisaran Mongolia (bahasa Mongol: Монголын эзэнт гүрэн; bahasa Rusia: Монгольская империя) adalah kekaisaran kedua terbesar dalam sejarah dunia setelah Imperium Britania, menguasai sekitar 33 juta km² pada puncak kejayaannya, dengan perkiraan penduduk sebanyak di atas 100 juta orang dan menjadi yang paling kuat di antara semua kekaisaran Abad Pertengahan. (in)
- モンゴル帝国（モンゴルていこく）は、モンゴル高原の遊牧民を統合したチンギス・カンが1206年に創設した遊牧国家（ウルス）である。中世モンゴル語ではイェケ・モンゴル・ウルス （ᠶᠡᠭᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠣᠯᠣᠰ Yeke Mongγol Ulus）すなわち「大モンゴル・ウルス(大蒙古国)」と称した。 (ja)
- 대몽골국(: ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠤᠯᠤᠰ 예케 몽골 울루스, 몽골어: Их Монгол улс 이흐 몽골 올스), 또는 몽골 제국은 보르지긴 테무친이 1206년에 건국한 국가로, 13세기와 14세기의 몽골 제국은 역사상 가장 큰 육지 제국이었다. 몽골 제국은 칭기스 칸의 중앙 울루스를 중심으로 주치 카사르(1164?-1219?) 이하 동생들에게 흥안령 지역을, 장남 주치에게 알타이산에서 이르티시강 유역(킵차크 초원)을, 차가타이에게 알타이산에서 주변 츄강 유역(카라 키타이 고지), 그리고 우구데이에게 알타이산에서 우룽구강 일대(나이만 고지)를, 막내아들인 톨루이에게 몽골리아 지역을 분봉했다. (ko)
- Het Mongoolse Rijk (Mongools: Их Монгол Улс, Ikh Mongol Uls; of Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren) werd in 1206 gesticht door Dzjengis Khan. Het omvatte op zijn hoogtepunt een gebied dat zich uitstrekte van Zuidoost-Azië tot Oost-Europa. Het is het op een na grootste imperium uit de wereldgeschiedenis, alleen het Britse Rijk was qua omvang groter. Na de dood van Koeblai Khan in 1294 viel het in meerdere, kleinere delen uiteen. (nl)
- Imperium mongolskie (mong. ᠶᠡᠺᠡ ᠮᠣᠨᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ jeke monggol ułus – Wielki Ułus Mongołów) – trzynastowieczne państwo mongolskie, w szczytowym okresie swojego rozwoju terytorialnego obejmujące Azję Środkową, południową Syberię, północne Chiny, Ruś i Bliski Wschód. Zajmowało ono około 23 mln km² i było największym państwem w historii po Imperium Brytyjskim. (pl)
- Монго́льська імпе́рія (у деяких джерелах також Татарська імперія, Золота Орда, Ординське царство) (старомонг. Yeke Mongγol ulus[джерело?] — Велика держава Монголів; монг. Монголын Эзэнт Гүрэн, Их Монгол улс) — середньовічна імперія в Євразії, друга за площею імперія у світовій історії. Початок її утворенню поклало об'єднання монгольських племен під проводом Чингісхана у 1206 році. Вона збільшилася завдяки приєднання держав Східної і Середньої Азії, Близького Сходу і Східної Європи. За життя Чингісхана державною мовою його імперії була споріднена казахській уйгурська мова.[джерело?] На час найбільшого розквіту її площа становила 24 мільйони км² з населенням понад 100 млн людей. (uk)
- إمبراطورية المغول أو الإمبراطورية المغولية أو الإمبراطورية المنغولية (بالمغولية: Монголын Эзэнт Гүрэн، نقحرة: مونگولين إيزنت گورن) أكبر إمبراطورية بكتلة قارية واحدة، وثاني أضخم إمبراطورية مساحة في التاريخ بعد الإمبراطورية البريطانية، وأعظم رعب مر على تاريخ أوراسيا. وهي نتاج توحيد قبائل رحل مغولية وتركية في مايسمى حاليا منغوليا، فبدأت بتيموجين (جنكيز خان) الذي أعلن حاكما لها عام 1206 فكانت فاتحة للغزوات التي وصلت أقصى مدى لها عام 1405 من حوض الدانوب حتى بحر اليابان، ومن فيليكي نوفغورود بالقرب من الحدود الروسية الفنلندية حتى كمبوديا حيث حكمت شعوب تعدادها التقريبي 100 مليون نسمة ومساحة من الأرض مقدارها33,000,000 كـم2 (12,741,000 ميل2) أي 22% من مساحة اليابسة على الكرة الأرضية. ربطت الإمبراطورية العابرة للقارات الشرق بالغرب، والمحيط الهادئ بالبحر الأبيض المتوسط من خلال فرض الهيمنة المغولية، وا (ar)
- L'Imperi Mongol, fundat per Genguis Khan al segle xiii, va ser l'imperi contigu més extens, és a dir, el que més superfície seguida ha controlat al llarg de la història. Gairebé la meitat de la població mundial de l'època estava sota el domini mongol. Contenia els països des de la Mediterrània fins al Pacífic, des d'Europa central fins al sud-est asiàtic. Pel nord, manava sobre totes les terres habitades excepte racons de Sibèria i al sud només l'Índia quedava fora del seu abast. L'actual Mongòlia ocupa una part molt petita de l'imperi. (ca)
- Mongolská říše ( Yeke Mongγol Ulus, doslova „Veliký mongolský lid“, mongolsky Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren; Их Mонгол улс, Ikh Mongol Uls) byla druhou největší říší v dějinách lidstva. Existovala ve 13. a 14. století a v době svého největšího rozmachu ovládala území o rozloze 33 000 000 km2 (22 % souše). Pod mongolskou vládou žilo na 100 milionů obyvatel. (cs)
- Η Αυτοκρατορία των Μογγόλων ήταν μια αυτοκρατορία που κυριάρχησε στην Ασία και στην Ανατολική Ευρώπη τον 13ο και 14ο αιώνα. Ιδρυτής της ήταν ο Τζένγκις Χαν, ο οποίος το 1206 ένωσε όλες τις φυλές των Μογγόλων και δημιούργησε ένα ενιαίο κράτος. Ο αυτοκράτορας ονομαζόταν χάνος και είχε απόλυτη εξουσία. Στο απόγειό της κάλυπτε 26.000.000 τετραγωνικά χιλιόμετρα, το 1/5 της Γης, όντας η μεγαλύτερη συνεχόμενη αυτοκρατορία στην ιστορία και η δεύτερη μεγαλύτερη μετά την Βρετανική Αυτοκρατορία. Ο πληθυσμός που κατοικούσε στην Μογγολική αυτοκρατορία έφτανε τα 100.000.000. Οι πόλεμοι που έλαβαν μέρος στην ανατολή για την επέκταση της αυτοκρατορίας, θα μπορούσαν να θεωρηθούν ως ένας Αρχαίος Παγκόσμιος Πόλεμος, καθώς οι Μογγόλοι αντιμετώπισαν υπερδυνάμεις του τότε καιρού, από την Ασία, την Ευρώπη και τη (el)
- La Mongola Imperio (en mongola: Mongol-jn Ezent Güren; en mongola cirila alfabeto: Монголын эзэнт гүрэн; ankaŭ en rusa Орда ("Hordo") en rusaj kronikoj) (1206–1368) estis la plej granda samlandara imperio, kiu konsistis el pli ol 35 milionoj da km2 kaj pli ol 100 milionoj da homoj. (La Brita imperio estis pli granda laŭ areo, tamen tiu imperio estis transoceana). Ĝi estis fondita de Ĝingis-Ĥano en 1206 post kiam li unuigis la mongolajn tribojn kaj ĝi ampleksis multon el la teritorio de sudorienta Azio al meza Eŭropo. Origine en la stepoj de Centra Azio, la Mongola Imperio eventuale etendis el Centra Eŭropo al la Japana Maro, etende norden ĝis Siberio, oriente kaj suden al la Hindia subkontinento, Hindoĉinio, kaj al la Irana Altebenaĵo, kaj orienten tiom for kiom ĝis Levantenio kaj Arabio. (eo)
- Mongolen Inperioa (mongolieraz: Монголын Эзэнт Гүрэн, Mongolyn Ezent Güren edo Их Mонгол улс, Ikh Mongol Uls) XIII. eta XIV. mendeetako inperioa izan zen, Ekialdeko Europatik Japoniako itsasoraino hedatzen zena. Menpeko lurrak ondoan izan dituen historiako inperiorik handiena izan da. (eu)
- The Mongol Empire of the 13th and 14th centuries was the largest contiguous land empire in history. Originating in present-day Mongolia in East Asia, the Mongol Empire at its height stretched from the Sea of Japan to parts of Eastern Europe, extending northward into parts of the Arctic; eastward and southward into parts of the Indian subcontinent, attempted invasions of Southeast Asia and conquered the Iranian Plateau; and westward as far as the Levant and the Carpathian Mountains. (en)
- L’Empire mongol, ou ikh mongol ulus (ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠤᠶᠯᠤᠰ, litt. « Grand État mongol ») est le nom donné à un vaste État fondé au début du XIIIe siècle par le souverain Gengis Khan et dirigé par ses descendants. Il recouvre, à son apogée, environ 33,2 millions de km2, ce qui fait de lui, le plus grand empire de l'histoire en termes de superficie continue et le second en termes de superficie totale derrière l'Empire britannique. Il s'appuie sur les vagues successives de migrations et de conquêtes effectuées par les hordes mongoles depuis le début du Moyen Âge. Ces conquêtes n'abolissent d'ailleurs pas toujours les formes antérieures d'administration mises en place par les États vaincus de part et d'autre de l'Eurasie, ce qui pose la question de la nature originale de l'Empire mongol sur le plan (fr)
- L'Impero mongolo (in mongolo Ikh Mongol Uls, in caratteri cirillici Их Монгол Улс) (1206-1368) è stato il secondo impero più vasto della storia, coprendo, all'apice della sua estensione, 24,0 milioni di km², con una popolazione stimata intorno ai 100 milioni di persone, il 25,6% del totale mondiale. Fu inoltre il più vasto impero con totale continuità territoriale e il più vasto impero di terra, superando in questo persino l’impero britannico del 1921. Anche la sua costituzione fu eccezionale: la superficie di questo stato passò da 4,0 a 24,0 milioni di km² in soli 73 anni, crollando però in breve tempo. Fu formalmente riunito un'ultima volta nel 1309 con una superficie di 23,5 milioni di km². (it)
- O Império Mongol dos séculos XIII e XIV foi o maior império de terras contíguas da história e o segundo maior império em área, perdendo apenas para o Império Britânico. Originário da Mongólia no Leste Asiático, o Império Mongol chegou a se estender da Europa Oriental e partes da Europa Central até o Mar do Japão, além de também para o norte, em partes do Ártico; para o leste e para o sul no subcontinente indiano, no sudeste da Ásia continental e no planalto iraniano; e para o oeste até o Levante e as montanhas dos Cárpatos. O Império Mongol surgiu da unificação de várias tribos nômades na pátria mongol sob a liderança de Genghis Khan (c. 1162-1227) a quem um conselho proclamou como o governante de todos os mongóis em 1206. O império cresceu rapidamente sob seu domínio e de seus descendente (pt)
- Mongolväldet (mongoliska: Монголын эзэнт гүрэн Mongol-yn ezent güren), i ryska krönikor ofta horden (ryska: Орда), kallas det mongoliska rike som skapades av Djingis khan år 1206. Det blev år 1279 världshistoriens största sammanhängande imperium som vid sin största utbredning sträckte sig 9700 km och hade en yta på 24 miljoner km². Den beräknade folkmängden var ca 100 miljoner människor. Imperiet bestod av större delen av Asien och stora delar av Östeuropa och under dess styre skedde ett teknologi- och kunskapsutbyte samt långväga handel mellan öst och väst. (sv)
- Монго́льская импе́рия (монг. Монголын эзэнт гүрэн?, ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠨ ᠡᠵᠡᠨᠲᠦ ᠭᠦᠷᠦᠨ?; Их Монгол улс?, ᠶᠡᠺᠡ ᠮᠣᠩᠭᠣᠯ ᠤᠯᠤᠰ?, Yeke Mongɣol ulus — «Великое Монгольское государство») — государство, сложившееся в XIII веке в результате завоеваний Чингисхана и его преемников и включавшее в себя самую большую в мировой истории смежную завоёванную территорию от Восточной Европы до Японского моря и от Новгорода до Юго-Восточной Азии (площадь ок. 24 млн км² или 33 млн км²). В 1368 году Империя Юань перестала существовать, а с этим окончательно перестала существовать и Монгольская империя. (ru)
- 大蒙古國（蒙古语：ᠶᠡᠬᠡᠮᠣᠩᠭᠣᠯᠦᠯᠦᠰ，八思巴文：ꡗꡠ ꡀꡦ ꡏꡡꡃ ꡢꡡꡙ ꡖꡟ ꡙꡟꡛ，西里尔字母：Их Монгол Улс）（1206年－1635年6月12日），俗稱蒙古帝國，是一个横跨欧亚兩洲的全球帝國，也是歷史上鄰接版圖最遼闊的國家。當時在蒙古人武力最興盛的時期曾發動三次大規模的蒙古西征。在此之後的元憲宗九年（1259年）至至大二年（1309年）之間，大蒙古國體系的最大疆域曾達到約2400萬平方公里（一说为3450萬平方公里）。但自元憲宗九年（1259年）蒙哥去世後引發爭奪大汗之位的內戰，使帝國內部數度分裂以至走向瓦解。1217年至1368年蒙古人在中原建立了政權，1368年被明太祖朱元璋驅趕至長城以北，進入了北元時期，使其對於歐亞大陸的影響力從此逐漸式微。 第一次西征（1219年－1221年 / 1223年）由成吉思汗發動並為主帥，滅西遼、花剌子模、亚美尼亚、格鲁吉亚和阿塞拜疆，并越過高加索山擊破钦察人各部。 第二次西征（1236年－1242年）於窩闊台汗在位時期發動、以拔都為主帥，首先征服了伏尔加保加利亚（卡马突厥国），接著滅亡位於东欧平原的基輔羅斯，進而擊潰波蘭王国，又使匈牙利王国、保加利亚第二帝国等國大敗，前锋遠達当时意大利威尼斯共和國東部在匈牙利治下的达尔马提亚以及現今原南斯拉夫地区的拉什卡。 (zh)
|
.jpg){kind=link}
_mint.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
