| dbo:abstract
|
- El terme Sapa Inca (que significa « Inca principal» en quítxua), designa els emperadors de Cusco d'origen quítxua durant el període precolombí a la Serralada dels Andes El primer Sapa Inca és mític, Manco Cápac, fundador de la capital del «Melic del món» i de la dinastia de Cusco que regnarà durant molts segles sobre un territori d'Amèrica del Sud. (ca)
- الإنكا سابا ("أو الإنكا العظيم")، المعروف أيضا باسم أبا ("اللاهوت")، وإنكا قاباك ("الإنكا العظيم")، أو ببساطة سابا ("واحد العظمى") الحاكم في المملكة في وقت لاحق لمملكة كوزكو، إمبراطور . اصول الأسطورة هي لمؤسس مدينة كوزكو ولكن من الناحية التاريخية يبدو أنها قد خرجت إلى الوجود في جميع أنحاء الإمبراطورية عام 1100. إن منصب الإنكا سابا وراثية، ابن خلفاً لأبيه الراحل. كان هناك اثنين من السلالات المعروفة، بقيادة هنان وهورين على التوالي. والأخير كان في السلطة في وقت اتصالهم مع الإمبراطورية الإسبانية. كان آخر سابا الإنكا هو ، الذي أعدم من قبل الإسبان في 1533، على الرغم من وجود العديد من الأشخاص الذين تولي هذا المنصب في رائيهم. (ar)
- Sapa Inka (quechua Sapa Inka = „der einzige Inka“ bzw. Sapay Inka = „ich, der einzige Inka“; hispanisiert Çapa[y] Inca bzw. Sapa[y] Inca) war der Titel des Herrschers des Inkareichs Tawantinsuyu. Der Sapa Inka verstand sich symbolisch als „Inti Churin“ bzw. „Intipchurin“ (quechua = Sohn der Sonne) und ließ sich mit der Sonne identifizieren. Er genoss eine kultische Verehrung als übernatürlicher Gott-Kaiser. (de)
- Sapa Inka (kitxuaz: Sapay Inqa; «Inka bakarra»), Apu edo Cápac Inka (kitxuaz: Qapaq Inqa; «Inka ahaltsua») ere deitua, Inka Inperioko enperadorea zen. Cusco hiriburuko jauregi batean bizi zen, arreba zaharrenarekin ezkontzen zen, eta konkubinak izateko eskubidea zuen. Enperadorea hiltzean, haren seme batek, ez zuen nahitaez premua izan beharrik, hartzen zuen aginpidea. (eu)
- Sapa inca (del quechua: Sapan Inka) o simplemente Inca (del quechua: inqa o inka, ‘inca’) fue el soberano del Imperio incaico, cuyo dominio se extendió inicialmente al curacazgo del Cuzco y luego al Tahuantinsuyo, entidad política que existió en el occidente de América del Sur desde el siglo xiii hasta el siglo xvi. También era usado el término Cápac inca (del quechua clásico: Khapaq Inka, ‘el poderoso Inca’). El primer sinchi cusqueño en utilizar el título de sapa Inca fue Inca Roca, fundador de la dinastía Hanan Cuzco. El último inca en gobernar de manera independiente fue Atahualpa. Tras la conquista española se siguió nombrando incas titulares durante un breve tiempo. Y posteriormente, el título fue empleado por los jefes de la resistencia contra los españoles, como Manco Inca o Túpac Amaru I, quienes son conocidos como Incas de Vilcabamba. El centro del imperio, y residencia de los incas, se encontraba en Cuzco. Los miembros de la sociedad incaica consideraban que sus gobernantes eran descendientes y sucesores de Manco Cápac, el fundador mitológico y héroe cultural que (según el punto de vista incaico) introdujo la vida civilizada en los Andes, y en quien apoyaba su legitimidad el régimen político incaico. De acuerdo con los cronistas de Indias y los testimonios de algunos conquistadores españoles como Francisco Pizarro, el poder del Inca era absoluto; por ello era poseedor no solo de las tierras del Tahuantinsuyo, sino de todo aquello que se encontraba dentro de sus límites, incluyendo las vidas de sus súbditos. Tras aproximadamente un siglo de existencia, el Tahuantinsuyo inició su desaparición con la llegada de los europeos. (es)
- Le terme Sapa Inca désigne en quechua le kuraka (noble, responsable, gouverneur) le plus élevé de l'Empire inca et a été traduit par « Unique Seigneur », « Seul souverain », « Inca principal » ou « Inca suprême » avec la connotation de « plus important de tous les êtres du monde », ou de « principe générateur et vital ». Il désigne les empereurs cusquéniens d'origine quechua qui ont gouverné l'Empire inca et l'ont amené à une extension territoriale et une unité administrative exceptionnelles, exprimant la dernière des civilisations précolombiennes des Andes. Celle-ci s'effondra à l'arrivée sur son territoire des conquistadores espagnols commandés par Francisco Pizarro en 1528 et 1531. (fr)
- Kaisar Dewa Kekaisaran Inka (bahasa Quechua: Inka Qhapaq) dari Andes (daerah yang termasuk Peru, Ekuador, dan Bolivia modern) menggunakan gelar Sapa Inka ("satu-satunya Inka"), Sapa ("satu-satunya"), dan Apu ("kedewaan"). Gelar ini setara dengan gelar Kaisar dalam terjemahan modern. Sistem kepemimpinan di segala tingkat Kekaisaran Inka disusun oleh moietas yang disebut Hanan (atas) dan Hurin (bawah), untuk menjaga gagasan dwifungsi. (in)
- The Sapa Inca (from Quechua Sapa Inka "the only Inca") was the monarch of the Inca Empire (Tawantinsuyu), as well as ruler of the earlier Kingdom of Cusco and the later Neo-Inca State. While the origins of the position are mythical and originate from the legendary foundation of the city of Cusco, it seems to have come into being historically around 1100 CE. Although the Inca believed the Sapa to be the son of Inti (the Inca Sun god) and often referred to him as Intip Churin or ‘Son of the Sun,’ the position eventually became hereditary, with son succeeding father. The principal wife of the Inca was known as the Coya or Qoya. The Sapa Inca was at the top of the social hierarchy, and played a dominant role in the political and spiritual realm. There were two known dynasties, led by the Hurin and Hanan moieties respectively. The latter was in power at the time of Spanish conquest. The last effective Sapa Inca of Inca Empire was Atahualpa, who was executed by Francisco Pizarro and his conquistadors in 1533, but several successors later claimed the title. Other terms for Sapa Inca, also spelled Sapan Inca, include Apu ("divinity"), Inka Qhapaq ("mighty Inca"), or simply Sapa ("the only one"). (en)
- サパ・インカ（Sapa Inka、英: Sapa Inca、ケチュア語で唯一の王）は、インカ帝国で使用された君主の称号(君主号)。一般に『皇帝』と訳されることが多い｡ (ja)
- De goddelijke keizer van het Incarijk werd aangeduid met de titel Sapa Inca (Nederlands: De enige Inca). De Sapa Inca werd vereerd door het volk als bovennatuurlijke zoon van de zon. (nl)
- 사파 잉카(케추아어: Sapa Inka→유일한 잉카)는 쿠스코 왕국 및 그 후신인 타완틴수유 제국, 신타완틴수유국의 지배자 칭호이다. 1100년경을 전후해 사용되기 시작한 것으로 보이며, 그 외에도 아푸(케추아어: Apu→신), 잉카 카팍(케추아어: Inka Qhapaq→강력한 잉카), 사파(케추아어: Sapa→유일자)라고도 불렸다. 사파 잉카는 세습군주직이었으며, 전임자가 죽으면 아들이 승계한다. 사파 잉카는 신적 존재로 추앙의 대상이었다. 사파 잉카의 정처는 코야(케추아어: Coya)라고 했다. 알려진 왕조는 두 개가 있는데, 각각 후린(Hurin) 반족과 하난(Hanan) 반족이라고 한다. 이 중 스페인의 잉카 정복 당시 권력을 잡고 있던 것은 하난 반족이다. 최후의 유의미한 사파 잉카는 아타우알파로, 그는 1533년 스페인인들에게 처형당했다. (ko)
- Qhapaq Inca (traslitterato Sapa Inca in spagnolo e Sapa Inka nelle lingue quechua), conosciuto anche come Apu (divinità), o semplicemente come Sapa (unico), è il titolo attribuito ai sovrani Inca secondo quanto riportato dai cronisti spagnoli dell'epoca. (it)
- Chronologiczna lista władców Imperium Inków, początkowo władających niewielkim królestwem w dolinie Cuzco, z czasem, na drodze podbojów, przekształconym w imperium sięgające od dzisiejszej Kolumbii do północnego Chile i Argentyny. Zgodnie z legendą pierwszy król Inków i założyciel dynastii Manco Inca, syn boga słońca Inti i bogini księżyca Mamy Qulli zrodzony został nad jeziorem Titicaca i poślubił swoją siostrę, Mamę Ocllo, co stało się w inkaskiej rodzinie królewskiej tradycją. Mama Ocllo stała się w ten sposób pierwszą coyą, najważniejszą małżonką Manco i królową Inków. Królowie Inków uważani byli więc za Synów Słońca, oddawano im cześć boską. Każdemu kolejnemu władcy przysługiwał tytuł Capac Inca (kecz. "Wspaniały Pan") oraz Sapa Inca (kecz. "Jedyny Pan"). Używano również wobec osoby króla określenia Apu, co można przetłumaczyć jako "boski". Wstępując na tron, po otrzymaniu od bogów sprzyjających znaków wieszczych, odbywała się w świątyni Coricancha w Cuzco uroczysta koronacja nowego władcy. Najważniejszym symbolem jego władzy była opaska Mascapaicha. Po śmierci ciało władcy Inków było mumifikowane i osadzane na złotym tronie w sanktuarium boga Inti w świątyni Coricancha. Historię inkaskiej dynastii panującej dzieli się na cztery okresy. Pierwszy okres panowania legendarnej , starszej linii królewskiego rodu zakończony powstaniem i przejęciem władzy przez młodszą linię rodu. Drugi okres to panowanie legendarnych władców dynastii Hanan. Kolejny to okres imperialny, gdy Królestwo Inków osiągnęło szczyt swojej potęgi, zakończony hiszpańskim podbojem. Ostatni okres, nazywany od nazwy stolicy Królestwem Vilcabamba to okres walk ostatnich potomków królewskiego rodu z Hiszpanami. Informacje dotyczące małżonek, matek oraz niektórych dat są niepełne. (pl)
- En förteckning över alla inkor blir av naturliga skäl osäker då historiska urkunder saknas. En sammanställning av alla inkor – 13 till antalet om man räknar in Atahualpa – är i denna lista följande: (sv)
- И́нка, И́нка Ка́пак (кечуа Inka Qhapaq) — титул связанной узами кровного родства высшей знати в Империи инков Тауантинсуйю, представлявшей собой особую этнокультурную общность. Полноценным инкой мог считаться только прямой потомок Манко Капака и Мамы Окльо как по мужской, так и по женской линиям. Девушки рода инков носили титул Нюста (кечуа Ñust'a), а замужние женщины — Палья (кечуа Palla). Помимо инков по крови, существовал слой так называемых «инков по привилегии» — людей низшего происхождения, получавших право называть себя инками и носить одежду инков за те или иные личные заслуги. (ru)
- Imperador inca (em quéchua inka Qhapaq ou "governante dos incas") também denominado Sapa Inca, é a expressão usada para referir-se aos governantes do Império Inca. É costume referir-se também a eles apenas como o Inca. Uma das qualidades mais notáveis do Império Incaico era seu governo altamente organizado, centralizado em Cuzco, a capital, onde o imperador vivia. O imperador inca, o "filho do Sol", era visto como um deus. Tinha poderes absolutos sobre toda a sociedade (inclusive nobres e sacerdotes). Era cercado por milhares de servidores, que viviam dos tributos pagos pela população. (pt)
- Са́па І́нка (кеч. Sapa Inka — «Єдиний Інка» або «Єдиний Імператор») — титул правителя держави інків Тауантінсую. Також його часто називали такими титулами як Інка Ка́пак (кеч. Inka Qhapaq — «Бог-Імператор»), Сапа (кеч. Sapa — «Єдиний») або Апу (кеч. Apu — «Божествений»), «Інтіп Чурін», тобто «син Сонця». Перші правителі носили титул Інка Капак (або Капак Інка), аналогічний титулам Капак, що мали володарі інших андських держав, оскільки за своєю потугою дорівнювали місто-державі Куско або перевершували його. Лише після суттєвого розширення держави Куско за часи Пачакутека, перетворення її на імперію у 1438 році було впроваджено титул Сапа Інка. (uk)
- 薩帕·印卡（西班牙語：Sapa Inca；克丘亞語：Inka Qhapaq，音印嘎·卡巴吉），或譯薩帕·印加，是古代印加帝國君主的稱銜，「薩帕」，意為「獨一無二」，「印卡」意為君王，意思就是「獨一無二的君主」，常被直譯為大王、大君。從傳說中的第一代印加君王曼科·卡帕克開始，便採用此一稱銜，以代表這是最高統治者。到了印加帝國末代王阿塔瓦爾帕，被西班牙征服者所擒殺，標誌著「薩帕·印卡」失去了印加帝國的統治權，但其後的西班牙人所立傀儡，以及反西班牙人的印加領袖（见新印加王国），仍採用這個稱銜。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El terme Sapa Inca (que significa « Inca principal» en quítxua), designa els emperadors de Cusco d'origen quítxua durant el període precolombí a la Serralada dels Andes El primer Sapa Inca és mític, Manco Cápac, fundador de la capital del «Melic del món» i de la dinastia de Cusco que regnarà durant molts segles sobre un territori d'Amèrica del Sud. (ca)
- الإنكا سابا ("أو الإنكا العظيم")، المعروف أيضا باسم أبا ("اللاهوت")، وإنكا قاباك ("الإنكا العظيم")، أو ببساطة سابا ("واحد العظمى") الحاكم في المملكة في وقت لاحق لمملكة كوزكو، إمبراطور . اصول الأسطورة هي لمؤسس مدينة كوزكو ولكن من الناحية التاريخية يبدو أنها قد خرجت إلى الوجود في جميع أنحاء الإمبراطورية عام 1100. إن منصب الإنكا سابا وراثية، ابن خلفاً لأبيه الراحل. كان هناك اثنين من السلالات المعروفة، بقيادة هنان وهورين على التوالي. والأخير كان في السلطة في وقت اتصالهم مع الإمبراطورية الإسبانية. كان آخر سابا الإنكا هو ، الذي أعدم من قبل الإسبان في 1533، على الرغم من وجود العديد من الأشخاص الذين تولي هذا المنصب في رائيهم. (ar)
- Sapa Inka (quechua Sapa Inka = „der einzige Inka“ bzw. Sapay Inka = „ich, der einzige Inka“; hispanisiert Çapa[y] Inca bzw. Sapa[y] Inca) war der Titel des Herrschers des Inkareichs Tawantinsuyu. Der Sapa Inka verstand sich symbolisch als „Inti Churin“ bzw. „Intipchurin“ (quechua = Sohn der Sonne) und ließ sich mit der Sonne identifizieren. Er genoss eine kultische Verehrung als übernatürlicher Gott-Kaiser. (de)
- Sapa Inka (kitxuaz: Sapay Inqa; «Inka bakarra»), Apu edo Cápac Inka (kitxuaz: Qapaq Inqa; «Inka ahaltsua») ere deitua, Inka Inperioko enperadorea zen. Cusco hiriburuko jauregi batean bizi zen, arreba zaharrenarekin ezkontzen zen, eta konkubinak izateko eskubidea zuen. Enperadorea hiltzean, haren seme batek, ez zuen nahitaez premua izan beharrik, hartzen zuen aginpidea. (eu)
- Kaisar Dewa Kekaisaran Inka (bahasa Quechua: Inka Qhapaq) dari Andes (daerah yang termasuk Peru, Ekuador, dan Bolivia modern) menggunakan gelar Sapa Inka ("satu-satunya Inka"), Sapa ("satu-satunya"), dan Apu ("kedewaan"). Gelar ini setara dengan gelar Kaisar dalam terjemahan modern. Sistem kepemimpinan di segala tingkat Kekaisaran Inka disusun oleh moietas yang disebut Hanan (atas) dan Hurin (bawah), untuk menjaga gagasan dwifungsi. (in)
- サパ・インカ（Sapa Inka、英: Sapa Inca、ケチュア語で唯一の王）は、インカ帝国で使用された君主の称号(君主号)。一般に『皇帝』と訳されることが多い｡ (ja)
- De goddelijke keizer van het Incarijk werd aangeduid met de titel Sapa Inca (Nederlands: De enige Inca). De Sapa Inca werd vereerd door het volk als bovennatuurlijke zoon van de zon. (nl)
- 사파 잉카(케추아어: Sapa Inka→유일한 잉카)는 쿠스코 왕국 및 그 후신인 타완틴수유 제국, 신타완틴수유국의 지배자 칭호이다. 1100년경을 전후해 사용되기 시작한 것으로 보이며, 그 외에도 아푸(케추아어: Apu→신), 잉카 카팍(케추아어: Inka Qhapaq→강력한 잉카), 사파(케추아어: Sapa→유일자)라고도 불렸다. 사파 잉카는 세습군주직이었으며, 전임자가 죽으면 아들이 승계한다. 사파 잉카는 신적 존재로 추앙의 대상이었다. 사파 잉카의 정처는 코야(케추아어: Coya)라고 했다. 알려진 왕조는 두 개가 있는데, 각각 후린(Hurin) 반족과 하난(Hanan) 반족이라고 한다. 이 중 스페인의 잉카 정복 당시 권력을 잡고 있던 것은 하난 반족이다. 최후의 유의미한 사파 잉카는 아타우알파로, 그는 1533년 스페인인들에게 처형당했다. (ko)
- Qhapaq Inca (traslitterato Sapa Inca in spagnolo e Sapa Inka nelle lingue quechua), conosciuto anche come Apu (divinità), o semplicemente come Sapa (unico), è il titolo attribuito ai sovrani Inca secondo quanto riportato dai cronisti spagnoli dell'epoca. (it)
- En förteckning över alla inkor blir av naturliga skäl osäker då historiska urkunder saknas. En sammanställning av alla inkor – 13 till antalet om man räknar in Atahualpa – är i denna lista följande: (sv)
- И́нка, И́нка Ка́пак (кечуа Inka Qhapaq) — титул связанной узами кровного родства высшей знати в Империи инков Тауантинсуйю, представлявшей собой особую этнокультурную общность. Полноценным инкой мог считаться только прямой потомок Манко Капака и Мамы Окльо как по мужской, так и по женской линиям. Девушки рода инков носили титул Нюста (кечуа Ñust'a), а замужние женщины — Палья (кечуа Palla). Помимо инков по крови, существовал слой так называемых «инков по привилегии» — людей низшего происхождения, получавших право называть себя инками и носить одежду инков за те или иные личные заслуги. (ru)
- Imperador inca (em quéchua inka Qhapaq ou "governante dos incas") também denominado Sapa Inca, é a expressão usada para referir-se aos governantes do Império Inca. É costume referir-se também a eles apenas como o Inca. Uma das qualidades mais notáveis do Império Incaico era seu governo altamente organizado, centralizado em Cuzco, a capital, onde o imperador vivia. O imperador inca, o "filho do Sol", era visto como um deus. Tinha poderes absolutos sobre toda a sociedade (inclusive nobres e sacerdotes). Era cercado por milhares de servidores, que viviam dos tributos pagos pela população. (pt)
- Са́па І́нка (кеч. Sapa Inka — «Єдиний Інка» або «Єдиний Імператор») — титул правителя держави інків Тауантінсую. Також його часто називали такими титулами як Інка Ка́пак (кеч. Inka Qhapaq — «Бог-Імператор»), Сапа (кеч. Sapa — «Єдиний») або Апу (кеч. Apu — «Божествений»), «Інтіп Чурін», тобто «син Сонця». Перші правителі носили титул Інка Капак (або Капак Інка), аналогічний титулам Капак, що мали володарі інших андських держав, оскільки за своєю потугою дорівнювали місто-державі Куско або перевершували його. Лише після суттєвого розширення держави Куско за часи Пачакутека, перетворення її на імперію у 1438 році було впроваджено титул Сапа Інка. (uk)
- 薩帕·印卡（西班牙語：Sapa Inca；克丘亞語：Inka Qhapaq，音印嘎·卡巴吉），或譯薩帕·印加，是古代印加帝國君主的稱銜，「薩帕」，意為「獨一無二」，「印卡」意為君王，意思就是「獨一無二的君主」，常被直譯為大王、大君。從傳說中的第一代印加君王曼科·卡帕克開始，便採用此一稱銜，以代表這是最高統治者。到了印加帝國末代王阿塔瓦爾帕，被西班牙征服者所擒殺，標誌著「薩帕·印卡」失去了印加帝國的統治權，但其後的西班牙人所立傀儡，以及反西班牙人的印加領袖（见新印加王国），仍採用這個稱銜。 (zh)
- Sapa inca (del quechua: Sapan Inka) o simplemente Inca (del quechua: inqa o inka, ‘inca’) fue el soberano del Imperio incaico, cuyo dominio se extendió inicialmente al curacazgo del Cuzco y luego al Tahuantinsuyo, entidad política que existió en el occidente de América del Sur desde el siglo xiii hasta el siglo xvi. También era usado el término Cápac inca (del quechua clásico: Khapaq Inka, ‘el poderoso Inca’). (es)
- The Sapa Inca (from Quechua Sapa Inka "the only Inca") was the monarch of the Inca Empire (Tawantinsuyu), as well as ruler of the earlier Kingdom of Cusco and the later Neo-Inca State. While the origins of the position are mythical and originate from the legendary foundation of the city of Cusco, it seems to have come into being historically around 1100 CE. Although the Inca believed the Sapa to be the son of Inti (the Inca Sun god) and often referred to him as Intip Churin or ‘Son of the Sun,’ the position eventually became hereditary, with son succeeding father. The principal wife of the Inca was known as the Coya or Qoya. The Sapa Inca was at the top of the social hierarchy, and played a dominant role in the political and spiritual realm. (en)
- Le terme Sapa Inca désigne en quechua le kuraka (noble, responsable, gouverneur) le plus élevé de l'Empire inca et a été traduit par « Unique Seigneur », « Seul souverain », « Inca principal » ou « Inca suprême » avec la connotation de « plus important de tous les êtres du monde », ou de « principe générateur et vital ». (fr)
- Chronologiczna lista władców Imperium Inków, początkowo władających niewielkim królestwem w dolinie Cuzco, z czasem, na drodze podbojów, przekształconym w imperium sięgające od dzisiejszej Kolumbii do północnego Chile i Argentyny. Zgodnie z legendą pierwszy król Inków i założyciel dynastii Manco Inca, syn boga słońca Inti i bogini księżyca Mamy Qulli zrodzony został nad jeziorem Titicaca i poślubił swoją siostrę, Mamę Ocllo, co stało się w inkaskiej rodzinie królewskiej tradycją. Mama Ocllo stała się w ten sposób pierwszą coyą, najważniejszą małżonką Manco i królową Inków. (pl)
|
.jpg){kind=link}
..jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
..jpg){kind=link}
