| dbo:abstract
|
- القصر الإمبراطوري أو المدينة المحرّمة (بالـصينية: 紫禁城) والتي تعني المدينة القرمزية المحرّمة، من المعالم التاريخية لمدينة بكين. يقع القصر في قلب المدينة، وعلى الشمال من ميدان "تيانانمن. صنفته منظمة اليونيسكو ضمن التراث الثقافي العالمي. يعتبر من أهم الأماكن السياحية في الصين. يقع القصر الإمبراطوري وسط مدينة بكين. وكان مقر إقامة الأباطرة من أسرتي «مينغ» ثم «تشينغ». ويشتهر بـ«المدينة المحرمة». استغرق تشييده 14 سنة (1406-1420 م). ويعتبر أكبر مجموعة من القصور القديمة المحفوظة في الصين. يوجد في القصر الإمبراطوري حوالي مليون قطعة من التحف الفنية النادرة. وأصبح اليوم متحفا شاملا يجمع بين الفنون المعمارية القديمة والآثار الإمبراطورية والفنون القديمة المختلفة. (ar)
- Zakázané město (čínsky v českém přepisu C’-ťin-čcheng, pchin-jinem Zǐjìnchéng, znaky 紫禁城, doslova „Purpurové zakázané město“) je komplex budov vybudovaných v Pekingu v nitru Vnitřního města během vlády dynastie Ming. Celkem bylo na území Zakázaného města vystavěno kolem 800 budov a spolu s rozlehlými zahradami tvoří uzavřený celek o rozloze 720 000 m2; je obehnáno 8,5 m širokou zdí a 52 m širokým vodním příkopem. Většina budov postavených za říše Ming byla zničena a v období říše Čching byla znovu vybudována. Komplex je od roku 1925 přeměněn v muzeum, jehož název je Palácové muzeum (čínsky v českém přepisu Ku-kung po-wu-jüan, pchin-jinem Gùgōng Bówùyuàn, znaky zjednodušené 故宫博物院, tradiční 故宮博物院). Roku 1987 bylo zapsáno na seznam světového dědictví UNESCO. V Číně je obecně známo jako Bývalý palác (čínsky v českém přepisu Ku-kung, pchin-jinem Gùgōng, znaky zjednodušené 故宫, tradiční 故宮) (cs)
- La Ciutat Prohibida va ser el palau imperial xinès des de la dinastia Ming fins al final de la dinastia Qing. Es troba al centre de Pequín (Xina) i en l'actualitat és el Museu del Palau. Durant gairebé 500 anys, va ser la llar dels emperadors de la Xina i la seva cort, així com centre cerimonial i polític del govern xinès. Fou construït entre 1406 i 1420. El complex alberga 980 edificis i 9.999 habitacions repartits entre 720.000 m². El conjunt exemplifica l'arquitectura tradicional dels palaus de la Xina i ha influït en el desenvolupament cultural i arquitectònic de l'Àsia oriental i altres parts del món, de manera que la Ciutat Prohibida va ser declarada Patrimoni de la Humanitat el 1987. A més a més, és considerada per la Unesco com el major conjunt d'estructures antigues de fusta al món. Des de 1925, la Ciutat Prohibida ha estat sota control del Museu del Palau, que conté una extensa col·lecció d'obres d'art i objectes que van pertànyer a les col·leccions imperials de les dinasties Ming i Qing. Part de l'antiga col·lecció del museu es troba avui al Museu Nacional del Palau a Taipei, ja que tots dos museus van pertànyer a la mateixa institució i es van dividir després de la Guerra Civil xinesa. (ca)
- Η Αυτοκρατορική Πόλη ή Απαγορευμένη Πόλη (κινέζικα: Gugong, Γκουγκόνγκ 故宫 ή 紫禁城 zijincheng)είναι η πόλη – ανάκτορο των αυτοκρατόρων της Κίνας, η οποία συμβολίζει τον αυτοκράτορα ως γιο του ουρανού. Βρίσκεται στην καρδιά της παλιάς πόλης του Πεκίνου, την οποία οι Δυτικοί αποκαλούσαν «Ταταρική Πόλη». Στα νότια της αυτοκρατορικής πόλης βρίσκεται η ιστορική Πλατεία Τιενανμέν κινέζικα(天安门)της κινεζικής πρωτεύουσας. Ήταν κινεζικό αυτοκρατορικό παλάτι από τη Δυναστεία Μινγκ μέχρι το τέλος της Δυναστείας Τσινγκ. Είναι πλέον δημόσιο μουσείο γνωστό ως το Παλάτι Μουσείο με μεγάλη συλλογή κινέζικης τέχνης. (el)
- En la centro de la ĉina ĉefurbo Pekino troviĝas ore brilanta, solena kaj mistera ensemblo. Jen estas la monde konata Malpermesita Urbo, nome la Imperiestra Palaco. En la jaro 1987, la Imperiestra Palaco de Pekino estis enlistigita de Unesko en la Katalogon de Mondaj Kulturaj kaj Naturaj Heredaĵoj. La Imperiestra Palaco, konata al okcidentanoj kiel la Malpermesita Urbo, situas tuj malantaŭ la Pordegturo de Tian’anmen en la centro de Pekino. Sume 24 imperiestroj de la dinastioj Ming kaj Qing rezidis ĉi tie dum 491 jaroj de la meza periodo de la 14-a jarcento ĝis la komenco de la 20-a jarcento. La Imperiestra Palaco nun estas malfermita al la publiko kiel la Palaca Muzeo. La konstruaĵoj de la Imperiestra Palaco kun proksimume 9 mil ĉambroj datiĝas jam de pli ol 560 jaroj, kaj estas la plej granda ekzistanta ensemblo de la ĉina tradicia arkitekturo. La tuta palaca tereno rektangula kun la areo de 720 mil kvadrataj metroj, estas ĉirkaŭata de muroj dek metrojn altaj kaj fosaĵo 52 metrojn larĝa. Ĉe ĉiu angulo de la muro staras turo, kies tegmento kun multtavolaj firstohavaj tagmentrandoj estas tegita per flave glazuritaj tegoloj. La konstruado de la Imperiestra Palaco startis en la jaro 1406 en la regperiodo de Yongle, la tria imperiestro de la dinastio Ming. Origine, la ĉefurbo de la dinastio Ming estis Nankino. En la komenco de la 15-a jarcento, Yongle, kiu garnizonis en Pekino, uzurpis la tronon de sia nevo kaj faris Pekinon la ĉefurbo. En la jaro 1406, li ordonis konstrui la Imperiestran Palacon. Centmiloj da metiistoj kaj milionoj da masonistoj partoprenis en la konstruado, kaj fine plenumis la laboron en la jaro 1420. Post la fondiĝo de la nova Ĉinio en la jaro 1949, la Malpermesita Urbo ne plu estas nealirebla por la ordinara civitano. La Palaca Muzeo, la iama Imperiestra Palaco, nun estas trezorejo de kulturaj relikvoj, kvankam nemalmultaj el la valoraĵoj kolektitaj de imperiestraj familioj dum ilia kvincentjara regado jam perdiĝis pro fajro, milito, ŝtelo aŭ vandalismo. La halo por elmontri pentraĵojn havas majstroverkojn de la dinastioj Song (960 – 1279), Ming kaj la komenca periodo de la dinastio Qing. Ĉi tie vidiĝas rimarkinda klasika pejzaĝopentraĵo titolita “Printempa Ekskurso” farita de Zhan Ziqian antaŭ pli ol 1 400 jaroj. Aliaj trezoraĵoj en la halo estas verkoj de eminentaj kaligrafoj kreitaj ekde la tria jarcento post nia erao. La Palaca Muzeo konservas en si bronzaĵojn de multaj dinastioj, plej elstarajn porcelanaĵojn kaj la grandan nombron da ornamaĵoj el oro, arĝento, jado, juveloj kaj gemoj, lakitaj objektoj kaj klozoneaĵoj. La Palaco abundis je tiaj objektoj, ĉar en ĝi troviĝis imperiaj farejoj de artaĵoj kaj metiartaĵoj, tie laboris majstraj metiistoj el la tuta lando. La Palaco havis ankaŭ proprajn presejon kaj bibliotekon. La nuna Malpermesita Urbo ĝuigas per sia ĉarmo proksimume dekmil vizitantojn ĉiutage. (eo)
- Die Verbotene Stadt (chinesisch 故宮 / 故宫, Pinyin Gùgōng – „alter Palast / ehemaliger Palast“ bzw. 紫禁城, Zǐjìnchéng – „Purpurne Verbotene Stadt“) ist eine Palastanlage im Zentrum Pekings. Dort lebten und regierten bis zur Revolution 1911 die chinesischen Kaiser der Dynastien Ming und Qing. Der einfachen Bevölkerung war der Zutritt verwehrt – was den Namen Verbotene Stadt erklärt. Die Verbotene Stadt liegt am nördlichen Ende des Tian’anmen-Platzes. 1987 wurde sie von der UNESCO zum Weltkulturerbe erklärt. Die Verbotene Stadt stellt ein Meisterwerk der chinesischen Architektur dar. Ihre Anlage entsprach der Weltsicht der kaiserlichen Herrscher: ein annähernd rechtwinkliger Grundriss – ausgerichtet entsprechend dem Prinzip von Yin und Yang an der Nord-Süd-Achse – und die Verbotene Stadt als Machtsymbol des Kaisers in der Mitte. In ihr befanden sich unter anderem die Paläste der Herrscher. Die Dächer der meisten Hauptgebäude waren teilvergoldet und mit in Gelb, der Symbolfarbe des chinesischen Kaisers, glasierten Ziegeln gedeckt. Kein Gebäude in Peking durfte die Verbotene Stadt in der Höhe überragen. (de)
- The Forbidden City (Chinese: 紫禁城; pinyin: Zǐjìnchéng) is a palace complex in Dongcheng District, Beijing, China, at the center of the Imperial City of Beijing. It is surrounded by numerous opulent imperial gardens and temples including the 22 ha (54-acre) Zhongshan Park, the sacrificial Imperial Ancestral Temple, the 69 ha (171-acre) Beihai Park, and the 23 ha (57-acre) Jingshan Park. It is officially administered by the Palace Museum. The Forbidden City was constructed from 1406 to 1420, and was the former Chinese imperial palace and winter residence of the Emperor of China from the Ming dynasty (since the Yongle Emperor) to the end of the Qing dynasty, between 1420 and 1924. The Forbidden City served as the home of Chinese emperors and their households and was the ceremonial and political center of the Chinese government for over 500 years. Since 1925, the Forbidden City has been under the charge of the Palace Museum, whose extensive collection of artwork and artifacts were built upon the imperial collections of the Ming and Qing dynasties. The Forbidden City was declared a World Heritage Site in 1987. The complex consists of 980 buildings, encompassing 8,886 rooms and covering 720,000 m2 (72 ha)/178 acres. The palace exemplifies the opulence of the residences of the Chinese emperor and the traditional Chinese palatial architecture, and has influenced cultural and architectural developments in East Asia and elsewhere. It is listed by UNESCO as the largest collection of preserved ancient wooden structures in the world. Since 2012, the Forbidden City has seen an average of 14 million visitors annually, and received more than 19 million visitors in 2019. In 2018, the Forbidden City's market value was estimated at 70 billion USD, making it both the world's most valuable palace and the most valuable piece of real estate anywhere in the world. Some sources describe it as the largest palace in the world still in existence, but other Chinese imperial residences far exceed it in size, namely the 6.1 km2 (610 ha) Zhongnanhai which lies just west of the Forbidden City, the 2.9 km2 (290 ha) Summer Palace in Haidian District, Beijing, and the 5.6 km2 (560 ha) Chengde Mountain Resort in Chengde, Hebei Province. The Forbidden City in Beijing is one of the largest and most well-preserved ancient wooden structures in the world. It was listed as the first batch of national key cultural relics in 1961. (en)
- Hiri Debekatua (txinera tradizionalez: 紫禁城; pinyinez: Zǐjìn Chéng, euskaraz: «Hiri Gorrindol Debekatua») Txinako enperadore-enperatrizen jauregia izan zen, Ming dinastiaren garaitik eta Qing dinastiaren azkenera arte, hots, 1420tik 1912 arte. Gotorlekua da, 8 metro garai den harresi batek inguratua. Antzinako Pekingo erdigune zehatzean bertan dago, eta gaur egun Jauregi Museoaren (txinera tradizionalez: 故宫博物院; pinyinez: Gùgōng Bówùyùan) egoitza da. Hiri Debekatua Txinako enperadore-enperatrizen eta haien familien bizileku izan da, bai eta Txinako gobernuaren zeremonia eta politika arloko erdigunea ere, ia 500 urtez. Gaur egun, txinatar subiranotasunaren eta Pekingo hiriaren ikurra da, eta Txinako Herri Errepublikako zigiluetan agertzen da. Munduko erakargarri turistikorik handienetakoa da. (eu)
- La Ciudad Prohibida es un complejo palaciego situado en Pekín, capital de China. Durante casi quinientos años, desde la dinastía Ming hasta el final de la dinastía Qing, fue la residencia oficial de los emperadores de China y su corte, así como centro ceremonial y político del Gobierno chino. En la actualidad es una atracción turística que alberga el Museo del Palacio. Construido entre 1406 y 1420 por orden del emperador Yongle, el complejo actual consta de 980 edificios y ocupa una superficie de 72 hectáreas. El conjunto ejemplifica la arquitectura palacial tradicional de China y ha influido en el desarrollo cultural y arquitectónico de Asia oriental y otras partes del mundo, por lo que la Ciudad Prohibida fue declarada Patrimonio de la Humanidad en 1987. Además, está considerado por la Unesco como el mayor conjunto de estructuras antiguas de madera en el mundo. Desde 1925 la Ciudad Prohibida está gestionada por el Museo del Palacio, que cuenta con una extensa colección de obras de arte y objetos que pertenecieron a las colecciones imperiales de las dinastías Ming y Qing. Parte de la antigua colección del museo se encuentra hoy en el Museo Nacional del Palacio en Taipéi, pues ambos museos pertenecieron a la misma institución y se dividieron tras la Guerra Civil China. (es)
- Impirí Ming a thóg an Chathair Thoirmiscthe , an pálás Síneach impiriúil, ag deireadh . Tá sí suite i lár Bhéising, an tSín, agus tá Músaem an Pháláis lonnaithe ann. Ar feadh beagnach chúig céad bliain, d'fhreastail sí mar bhaile dúchais na n-impirí agus a gcuid teaghlach, agus mar ionad deasghnátha agus polaitiúla rialtas na Síne chomh maith. Tógtha idir 1406-1420, tá 980 foirgneamh sa choimpléasc le 8,707 seomraí, agus clúdaíonn sé 720.000 m2 (7,800,000 troigh cearnach). Léiríonn an coimpléasc ailtireacht thraidisiúnta phálásach na Síne, agus bhí tionchar aici ar fhorbairtí cultúrtha agus ailtireachta san Áise Thoir agus in áiteanna eile. Ghnóthaigh sí stádas mar Suíomh Oidhreachta Domhanda UNESCO sa bhliain 1987 (ga)
- La Cité interdite (chinois : 紫禁城 ; pinyin : Zǐjìnchéng), généralement appelé par les Chinois le palais ancien (故宫, gùgōng), également appelé musée du palais (故宫博物院, gùgōng bówùyuàn) est le palais impérial au sein de la Cité impériale de Pékin dont la construction fut ordonnée par Yongle, troisième empereur de la dynastie Ming, et réalisée entre 1406 et 1420. Cet immense palais — il s'étend sur une superficie de 72 hectares — fait partie des palais les plus anciens et les mieux conservés de Chine. De nos jours, il est le musée du palais impérial, qui conserve les trésors impériaux de la civilisation chinoise ancienne et de très nombreuses œuvres d'art chinois de première importance : peintures, bronzes, céramiques, instruments de musique, laques, etc. (fr)
- Kota Terlarang (Hanzi: 紫禁城; Pinyin: Zǐjìn Chéng, secara harfiah bermakna "Kota Terlarang Ungu"), juga disebut "Bekas Istana" (Gùgōng 故宫) dan "Museum Istana" (Gùgōng Bówùyùan 故宫博物院), merupakan kompleks istana kekaisaran dan kediaman Kaisar Tiongkok beserta anggota rumah tangganya selama periode Dinasti Ming dan Dinasti Qing, antara tahun 1420 sampai 1924. Tempat ini juga menjadi pusat pemerintahan Tiongkok hampir selama lima abad. Memiliki luas sekitar 720.000 meter persegi, 980 bangunan, dan lebih dari 8.000 ruangan, Kota Terlarang disebut merupakan koleksi terbesar struktur kayu kuno di dunia oleh UNESCO dan terdaftar sebagai salah satu Situs Warisan Dunia UNESCO pada 1987 sebagai "Istana Kekaisaran Dinasti Ming dan Qing". Lokasinya berada di utara dari lapangan Tiananmen dan dapat diakses dari lapangan tersebut melalui Gerbang Tiananmen. Walaupun tidak lagi ditempati oleh kalangan bangsawan, Kota Terlarang tetap merupakan simbol dari kekuasaan Tiongkok. Gambarnya sendiri muncul pada lambang negara Republik Rakyat Tiongkok. Museum Istana sekarang ini merupakan salah satu lokasi yang paling menarik wisatawan di dunia. (in)
- 紫禁城（しきんじょう、簡体字中国語: 紫禁城、拼音: Zǐjìnchéng、満州語：ᡩᠠᠪᡣᡡᠷᡞᡩᠣᠷᡤᡞᡥᠣᠳᠣᠨ、転写：dabkūri dorgi hoton）または故宮（こきゅう、簡体字中国語: 故宫、拼音: Gùgōng）は、中華人民共和国の北京市に存在している明王朝と清王朝の旧皇宮に当たる伝統建築。 「北京と瀋陽の明・清王朝皇宮」の一つとしてユネスコの世界遺産（文化遺産）となっている。敷地面積は72haあり、世界最大の木造建築群が建ち並んでいる。別称の故宮とは「古い宮殿、昔の宮殿」という意味で、現在は博物館（故宮博物院）になっている。孔廟・岱廟と並ぶ中国三大宮廷建築の一つと言われている。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 자금성 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 자금성(중국어: 紫禁城, 병음: Zǐjìnchéng 쯔진청[*])은 베이징의 중심에 있는 명과 청 왕조의 궁궐이다. 자금성의 규모는 궁궐로는 세계 최대의 규모이다. 현재는 황실이 사라져서 중국어권에서는 주로 고궁(중국어 간체자: 故宫, 정체자: 故宮, 병음: Gùgōng 구공[*])이라고도 불리며, 1925년 10월 고궁 박물원(중국어 간체자: 故宫博物院, 정체자: 故宮博物院, 병음: Gùgōng Bówùyùan)으로 용도가 변경되어 일반에게 공개되고 있다. 동서로 760m, 남북으로 960m, 72만 m²의 넓이에 높이 11m, 사방 4km의 담과 800채의 건물과 일명 9999개의 방(실제로는 8707칸이라고 한다)이 배치되어 있다.자금성은 500년에 가까운 세월 동안 중국의 정치적,상징적 수도였다. 1406년에서 1420년까지 지어졌으며, 980개에 달하는 건물들로 이루어져 있고, 72헥타르나 되는 면적을 차지한다. 전통적 중국 궁궐의 형식을 지니고 있으며, 동아시아 곳곳에 영향을 끼쳤다. 1961년 전국중점문물보호단위로 지정되었고, 1987년 "명·청 시대의 궁궐"이라는 이름으로 유네스코의 세계유산으로 지정되었다. 1925년부터 고궁 박물원으로 바뀌어, 명,청 시대의 황실이 수집한 엄청난 규모의 작품들을 소장, 전시하고 있다. 다만 자금성에 있던 유물들의 일부는 국공내전으로 인해 국민당이 가져가면서 현재 타이완의 국립 고궁 박물관에 소장되어 있다. 2012년부터 자금성은 매년 1500만 명이 넘는 관광객들을 맞고 있으며, 2016년과 2017년에는 1600만 명이 넘게 자금성을 다녀갔다. (ko)
- De Verboden Stad was de plaats van waaruit de Chinese keizers van de Ming- en de Qing-dynastie hun rijk bestuurden. De in de Chinese hoofdstad Peking (Beijing) gelegen stad werd gebouwd en voltooid onder de keizer Yongle, in 1422. (nl)
- La Città Proibita (cinese: 紫禁城S, ZǐjìnchéngP, letteralmente "Città Purpurea") è stata il palazzo imperiale delle dinastie Ming e Qing. Situata nel centro di Pechino, occupava il centro dell'antico sistema di fortificazioni della città e per quasi cinque secoli è servita come abitazione degli imperatori e delle loro famiglie, così come centro cerimoniale e politico del governo cinese. Costruito tra il 1406 e il 1420, il complesso si compone di 980 edifici per un totale di 8 707 camere e 720 000 m², che ne fanno il più grande palazzo del mondo. Il complesso esemplifica la sontuosa architettura tradizionale cinese e ha influenzato gli sviluppi culturali e architettonici di tutta l'Asia orientale. Dal 1925 è diventata un museo, noto come "Museo del Palazzo", la cui vasta collezione di opere d'arte e manufatti è stata realizzata grazie alle collezioni imperiali delle dinastie Ming e Qing. Questo museo non va confuso con l'omonima istituzione di Taipei (Taiwan), il "Museo nazionale del palazzo": entrambi i musei derivano dalla stessa istituzione, ma furono divisi dopo la guerra civile cinese. Nel 1987 la Città Proibita è stata inserita nell'elenco dei Patrimoni dell'umanità dell'UNESCO, che la riconosce come la più grande collezione di antiche strutture in legno che si sia conservata fino ai giorni nostri. (it)
- A Cidade Proibida (chinês: 紫禁城; pinyin: zǐ jìn chéng; literalmente "Cidade Proibida Púrpura") foi o palácio imperial da China desde meados da Dinastia Ming até ao fim da Dinastia Qing. Fica localizada no centro da antiga cidade de Pequim, acolhendo actualmente o "Palácio Museu". Durante quase 500 anos serviu como residência do Imperador e do seu pessoal doméstico, sendo o centro cerimonial e político do governo chinês. O título de Cidade Proibida surgiu pelo facto de somente o imperador, sua família e empregados especiais terem permissão para entrar no conjunto de prédios do palácio. Trata-se de uma cidade dentro de outra cidade. Sede de um governo burocrático que comandou o império mais populoso da Terra, é o maior palácio do planeta, cujos rumores sempre apontavam a existência de 9 999 divisões. Durante séculos, apenas a família do imperador, além dos oficiais e empregados mais graduados tinham permissão de entrar no local. Qualquer outra pessoa que ousasse atravessar seus portões sem a devida autorização era sujeita a uma execução sumária e dolorosa. Construído entre 1406 e 1420, o complexo consiste em 980 edifícios sobreviventes, com 8 707 secções de salas e cobre 720 mil metros quadrados. O complexo exemplifica a arquitectura palaciana tradicional chinesa, tendo exercido influências culturais e arquitectónicas desenvolvidas na Ásia Oriental e um pouco por todo o lado. A Cidade Proibida foi declarada Património Mundial da Humanidade em 1987, estando listado pela UNESCO como a maior colecção de antigas estruturas de madeira preservadas no mundo. No século XX, a Cidade Proibida sofreu uma transformação extraordinária. O século começou com o fim de uma dinastia e a expulsão do último imperador, Puyi. A sua queda em 1912 marcou o fim de séculos de imperialismo e 500 anos da Cidade Proibida como capital do Império Chinês. O palácio foi aberto como museu em 1925, mas sofreu com a ofensiva japonesa em 1931, quando cerca de 19 mil caixas contendo artefatos foram retiradas da Cidade Proibida. Os objectos voltaram a Pequim após a Segunda Guerra Mundial, mas o palácio estava totalmente degradado. O trabalho de recuperação começou em 1950. Notáveis e inesperadas descobertas ainda estão sendo feitas à medida que técnicas antigas são combinadas com a tecnologia moderna para restaurar um dos palácios mais magníficos da Terra. (pt)
- Zakazane Miasto (chiń. 故宫, Gù Gōng, dosł. „Starożytny Pałac”) – dawny pałac cesarski dynastii Ming i Qing, znajdujący się w centrum Pekinu. W 1987 roku obiekt został wpisany na listę światowego dziedzictwa UNESCO. (pl)
- Запретный город (кит. упр. 紫禁城, пиньинь Zǐjìnchéng, палл. Цзыцзиньчэн, буквально: «Пурпурный запретный город»; в наши дни обычно именуется кит. упр. 故宫, пиньинь Gùgōng, палл. Гугун, буквально: «Бывший дворец») — самый обширный дворцовый комплекс в мире (961 x 753 метров, 720 тыс. м², 980 зданий). Находится в центре Пекина, к северу от главной площади Тяньаньмэнь и восточнее озёрного квартала (резиденции современных руководителей страны). Главный дворцовый комплекс китайских императоров начиная с династии Мин и до конца династии Цин, то есть с 1420 по 1912 годы; на протяжении всего этого времени служил как местом жительства императоров и членов их семей, так и церемониальным и политическим центром китайского правительства. Отсюда Поднебесной правили 24 императора династий Мин и Цин. Построенный в период с 1406 по 1420 годы как дворец китайских императоров Мин, дворцовый комплекс с тех пор претерпел множество изменений. Будучи образцом традиционной китайской дворцовой архитектуры, комплекс повлиял на культурное и архитектурное развитие как Восточной Азии, так и других регионов. С 1925 года Запретный город находится в ведении , чья обширная коллекция произведений искусства и артефактов была сформирована на базе императорских коллекций династий Мин и Цин. Часть бывшей музейной коллекции сейчас расположена в Музее императорского дворца в Тайпее; оба музея берут своё начало от одного и того же учреждения, однако после Гражданской войны в Китае разделились. В 1987 году Запретный город первым из китайских объектов был занесён ЮНЕСКО в список всемирного наследия человечества. Включён ЮНЕСКО в число крупнейших в мире собраний сохранившихся древних деревянных строений. (ru)
- Förbjudna staden (kinesiska: 故宫; Gùgōng) är ett kinesiskt kejserligt palatsområde och användes av hovet under Ming- och Qingdynastierna. Palatset, som totalt täcker 72 hektar, ligger precis norr om Himmelska fridens torg i centrala Peking i Kina. 24 kejsare har styrt Kina från Förbjudna staden sedan dess invigning år 1421 fram till att Qingdynastin störtades 1911. Förbjudna staden är till ytan världens i dag största palats. Palatset påstås ha 9 999 ½ rum, men det verkliga antalet är 9 371. I dag är Förbjudna staden ett av Kinas och världens mest besökta turistmål och inrymmer bland annat Palatsmuseet. Sedan 1987 är Förbjudna staden listat av Unesco som världsarv. (sv)
- Заборонене місто (кит. спр. 紫禁城, піньїнь: Zǐjìnchéng, акад. Цзицзіньчен, буквально «Пурпурове заборонене місто»; в наші дні зазвичай іменується кит. спр. 故宫, піньїнь: Gùgōng, акад. Ґуґун, буквально «Колишній палац») — найбільший палацовий комплекс у світі (961 x 753 метрів, 720 тис. м2, 980 будівель), головний палацовий комплекс китайських імператорів від XV до початку XX століття. Розташований в центрі Пекіна, на північ від головної площі Тяньаньмень і на схід від озерного кварталу (резиденції сучасних керівників країни). Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін і Цин. Першим із китайських об'єктів занесений ЮНЕСКО до списку всесвітньої спадщини людства (1987 року). Включений ЮНЕСКО до числа найбільших у світі зібрань збережених стародавніх дерев'яних будівель. (uk)
- 故宮，即紫禁城（满语：ᡩᠠᠪᡴᡡᡵᡳᡩᠣᡵᡤᡳᡥᠣᡨᠣᠨ，穆麟德轉寫：dabkūri dorgi hoton），明清兩朝二十四位皇帝的皇宮。故宮始建于明成祖永樂四年（1406年），永樂十八年（1420年）落成；位於北京中軸線的中心，占地面積72萬平方米，建築面積約15萬平方米，為世界上現存規模最大的宮殿型建築。北京故宫是第一批全国重点文物保护单位、第一批国家5A级旅游景区，1987年入选《世界文化遗产》名录。故宮现为故宫博物院，藏品主要以明、清两代宫廷收藏为基础；是国家一级博物馆。 明初定都于南京应天府。建文年间，燕王朱棣自北平起兵，发动靖难之变。永樂元年（1403年），朱棣頒詔改北平为北京。从永乐元年至三年，多次下令从各地迁入人口至北京。永乐五年闰七月，朱棣颁诏开始营建紫禁城。主持营建工程为泰宁候陈珪、工部侍郎吴中、刑部侍郎张思恭、设计师。大量以北方工匠为主体包括部分南方工匠，如（今江苏）流传的石工陆祥、瓦工杨青等，在永乐五年五月到达北京。建造紫禁城和改造北京是同时进行的，以原来的元大都城为基础改建。紫禁城工程开始後不久，即受到长陵建设及永乐八年、十一年两次北伐蒙古战役影响而放慢，至永乐十六年六月方才开始重新开工。 永乐十八年（1420年）十二月紫禁城完工。永乐十九年（1421年）正月初一，永乐迁都完成；同年五月遭雷擊，發生大火，前三殿被焚毀。1440年（正統五年），重建前三殿及乾清宮。1459年（天順三年），營建西苑。1557年（嘉靖三十六年），紫禁城大火，前三殿、奉天門、、午門全部被焚毀，至1561年才全部重建完工。萬曆二十五年（1597年），紫禁城大火，焚毀前三殿、後三宮。復建工程直至天啟七年（1627年）方完工。 崇禎十七年（1644年），李自成軍攻陷北京，明朝滅亡。未幾，明朝山海關總兵吳三桂引清兵入關，擊敗李自成；李自成向陝西撤退前焚毀紫禁城，僅武英殿、建極殿、英華殿、南薰殿、四周角樓和未焚。同年清順治帝至北京，以皇极门为常朝场所，以未被焚毁的建极殿为位育宫，作为顺治帝寝宫；摄政王多尔衮在武英殿办公。顺治元年至顺治十四年，重建了午门、天安门、外朝前三殿，将位育宫恢复为建极殿，改名为保和殿；又整修内廷、东路、和西路的建築。康熙六年重建端门。康熙二十二年（1683年），開始部分重建紫禁城其餘被毀建築。雍正十三年（1735年），清高宗（乾隆帝）即位，此后六十年間對紫禁城大規模增建和改建。嘉慶十八年（1813年），天理教徒林清率教眾攻打紫禁城。光绪十四年（1886年）太和门护军值班室发生火灾，由于救火设施不完善，大火烧了两天，贞度门、太和门、被焚。此次损坏直到光绪二十年才修复完毕。 民国元年（1912年）清帝溥仪在宣統退位後仍居於宮內。至民國十三年（1924年）冯玉祥率胡景翼、孫岳在北京发动甲子兵变（又稱北京政變），推翻曹錕，十一月五日，黃郛攝政內閣公布修正清室優待條件第五條，廢除皇帝尊號，請廢帝溥儀出宮。政府代表李煜瀛、京師警衛司令鹿鍾麟、警察總監張璧，於六日接管皇宮，封存文物。後經攝政內閣核准，經一年之整理，故宮博物院於民國十四年國慶日（1925年10月10日）正式成立開幕。 2012年单日最高客流量突破18万人次，2019年全年客流量突破1900万人次，可以说是世界上接待游客最繁忙的博物馆。2013年5月18日起，故宫博物院范围内禁绝明火，全体员工、在院合作单位和游客，不管在室内和室外，不分开放区与工作区，一律禁止吸烟、禁用明火。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Η Αυτοκρατορική Πόλη ή Απαγορευμένη Πόλη (κινέζικα: Gugong, Γκουγκόνγκ 故宫 ή 紫禁城 zijincheng)είναι η πόλη – ανάκτορο των αυτοκρατόρων της Κίνας, η οποία συμβολίζει τον αυτοκράτορα ως γιο του ουρανού. Βρίσκεται στην καρδιά της παλιάς πόλης του Πεκίνου, την οποία οι Δυτικοί αποκαλούσαν «Ταταρική Πόλη». Στα νότια της αυτοκρατορικής πόλης βρίσκεται η ιστορική Πλατεία Τιενανμέν κινέζικα(天安门)της κινεζικής πρωτεύουσας. Ήταν κινεζικό αυτοκρατορικό παλάτι από τη Δυναστεία Μινγκ μέχρι το τέλος της Δυναστείας Τσινγκ. Είναι πλέον δημόσιο μουσείο γνωστό ως το Παλάτι Μουσείο με μεγάλη συλλογή κινέζικης τέχνης. (el)
- La Cité interdite (chinois : 紫禁城 ; pinyin : Zǐjìnchéng), généralement appelé par les Chinois le palais ancien (故宫, gùgōng), également appelé musée du palais (故宫博物院, gùgōng bówùyuàn) est le palais impérial au sein de la Cité impériale de Pékin dont la construction fut ordonnée par Yongle, troisième empereur de la dynastie Ming, et réalisée entre 1406 et 1420. Cet immense palais — il s'étend sur une superficie de 72 hectares — fait partie des palais les plus anciens et les mieux conservés de Chine. De nos jours, il est le musée du palais impérial, qui conserve les trésors impériaux de la civilisation chinoise ancienne et de très nombreuses œuvres d'art chinois de première importance : peintures, bronzes, céramiques, instruments de musique, laques, etc. (fr)
- 紫禁城（しきんじょう、簡体字中国語: 紫禁城、拼音: Zǐjìnchéng、満州語：ᡩᠠᠪᡣᡡᠷᡞᡩᠣᠷᡤᡞᡥᠣᠳᠣᠨ、転写：dabkūri dorgi hoton）または故宮（こきゅう、簡体字中国語: 故宫、拼音: Gùgōng）は、中華人民共和国の北京市に存在している明王朝と清王朝の旧皇宮に当たる伝統建築。 「北京と瀋陽の明・清王朝皇宮」の一つとしてユネスコの世界遺産（文化遺産）となっている。敷地面積は72haあり、世界最大の木造建築群が建ち並んでいる。別称の故宮とは「古い宮殿、昔の宮殿」という意味で、現在は博物館（故宮博物院）になっている。孔廟・岱廟と並ぶ中国三大宮廷建築の一つと言われている。 (ja)
- De Verboden Stad was de plaats van waaruit de Chinese keizers van de Ming- en de Qing-dynastie hun rijk bestuurden. De in de Chinese hoofdstad Peking (Beijing) gelegen stad werd gebouwd en voltooid onder de keizer Yongle, in 1422. (nl)
- Zakazane Miasto (chiń. 故宫, Gù Gōng, dosł. „Starożytny Pałac”) – dawny pałac cesarski dynastii Ming i Qing, znajdujący się w centrum Pekinu. W 1987 roku obiekt został wpisany na listę światowego dziedzictwa UNESCO. (pl)
- Заборонене місто (кит. спр. 紫禁城, піньїнь: Zǐjìnchéng, акад. Цзицзіньчен, буквально «Пурпурове заборонене місто»; в наші дні зазвичай іменується кит. спр. 故宫, піньїнь: Gùgōng, акад. Ґуґун, буквально «Колишній палац») — найбільший палацовий комплекс у світі (961 x 753 метрів, 720 тис. м2, 980 будівель), головний палацовий комплекс китайських імператорів від XV до початку XX століття. Розташований в центрі Пекіна, на північ від головної площі Тяньаньмень і на схід від озерного кварталу (резиденції сучасних керівників країни). Звідси Піднебесною правили 24 імператори династій Мін і Цин. Першим із китайських об'єктів занесений ЮНЕСКО до списку всесвітньої спадщини людства (1987 року). Включений ЮНЕСКО до числа найбільших у світі зібрань збережених стародавніх дерев'яних будівель. (uk)
- القصر الإمبراطوري أو المدينة المحرّمة (بالـصينية: 紫禁城) والتي تعني المدينة القرمزية المحرّمة، من المعالم التاريخية لمدينة بكين. يقع القصر في قلب المدينة، وعلى الشمال من ميدان "تيانانمن. صنفته منظمة اليونيسكو ضمن التراث الثقافي العالمي. يعتبر من أهم الأماكن السياحية في الصين. يقع القصر الإمبراطوري وسط مدينة بكين. وكان مقر إقامة الأباطرة من أسرتي «مينغ» ثم «تشينغ». ويشتهر بـ«المدينة المحرمة». استغرق تشييده 14 سنة (1406-1420 م). ويعتبر أكبر مجموعة من القصور القديمة المحفوظة في الصين. (ar)
- La Ciutat Prohibida va ser el palau imperial xinès des de la dinastia Ming fins al final de la dinastia Qing. Es troba al centre de Pequín (Xina) i en l'actualitat és el Museu del Palau. Durant gairebé 500 anys, va ser la llar dels emperadors de la Xina i la seva cort, així com centre cerimonial i polític del govern xinès. (ca)
- Zakázané město (čínsky v českém přepisu C’-ťin-čcheng, pchin-jinem Zǐjìnchéng, znaky 紫禁城, doslova „Purpurové zakázané město“) je komplex budov vybudovaných v Pekingu v nitru Vnitřního města během vlády dynastie Ming. Celkem bylo na území Zakázaného města vystavěno kolem 800 budov a spolu s rozlehlými zahradami tvoří uzavřený celek o rozloze 720 000 m2; je obehnáno 8,5 m širokou zdí a 52 m širokým vodním příkopem. Většina budov postavených za říše Ming byla zničena a v období říše Čching byla znovu vybudována. (cs)
- En la centro de la ĉina ĉefurbo Pekino troviĝas ore brilanta, solena kaj mistera ensemblo. Jen estas la monde konata Malpermesita Urbo, nome la Imperiestra Palaco. En la jaro 1987, la Imperiestra Palaco de Pekino estis enlistigita de Unesko en la Katalogon de Mondaj Kulturaj kaj Naturaj Heredaĵoj. (eo)
- The Forbidden City (Chinese: 紫禁城; pinyin: Zǐjìnchéng) is a palace complex in Dongcheng District, Beijing, China, at the center of the Imperial City of Beijing. It is surrounded by numerous opulent imperial gardens and temples including the 22 ha (54-acre) Zhongshan Park, the sacrificial Imperial Ancestral Temple, the 69 ha (171-acre) Beihai Park, and the 23 ha (57-acre) Jingshan Park. It is officially administered by the Palace Museum. (en)
- Die Verbotene Stadt (chinesisch 故宮 / 故宫, Pinyin Gùgōng – „alter Palast / ehemaliger Palast“ bzw. 紫禁城, Zǐjìnchéng – „Purpurne Verbotene Stadt“) ist eine Palastanlage im Zentrum Pekings. Dort lebten und regierten bis zur Revolution 1911 die chinesischen Kaiser der Dynastien Ming und Qing. Der einfachen Bevölkerung war der Zutritt verwehrt – was den Namen Verbotene Stadt erklärt. Die Verbotene Stadt liegt am nördlichen Ende des Tian’anmen-Platzes. 1987 wurde sie von der UNESCO zum Weltkulturerbe erklärt. (de)
- Hiri Debekatua (txinera tradizionalez: 紫禁城; pinyinez: Zǐjìn Chéng, euskaraz: «Hiri Gorrindol Debekatua») Txinako enperadore-enperatrizen jauregia izan zen, Ming dinastiaren garaitik eta Qing dinastiaren azkenera arte, hots, 1420tik 1912 arte. Gotorlekua da, 8 metro garai den harresi batek inguratua. Antzinako Pekingo erdigune zehatzean bertan dago, eta gaur egun Jauregi Museoaren (txinera tradizionalez: 故宫博物院; pinyinez: Gùgōng Bówùyùan) egoitza da. Hiri Debekatua Txinako enperadore-enperatrizen eta haien familien bizileku izan da, bai eta Txinako gobernuaren zeremonia eta politika arloko erdigunea ere, ia 500 urtez. (eu)
- La Ciudad Prohibida es un complejo palaciego situado en Pekín, capital de China. Durante casi quinientos años, desde la dinastía Ming hasta el final de la dinastía Qing, fue la residencia oficial de los emperadores de China y su corte, así como centro ceremonial y político del Gobierno chino. En la actualidad es una atracción turística que alberga el Museo del Palacio. (es)
- Impirí Ming a thóg an Chathair Thoirmiscthe , an pálás Síneach impiriúil, ag deireadh . Tá sí suite i lár Bhéising, an tSín, agus tá Músaem an Pháláis lonnaithe ann. Ar feadh beagnach chúig céad bliain, d'fhreastail sí mar bhaile dúchais na n-impirí agus a gcuid teaghlach, agus mar ionad deasghnátha agus polaitiúla rialtas na Síne chomh maith. (ga)
- Kota Terlarang (Hanzi: 紫禁城; Pinyin: Zǐjìn Chéng, secara harfiah bermakna "Kota Terlarang Ungu"), juga disebut "Bekas Istana" (Gùgōng 故宫) dan "Museum Istana" (Gùgōng Bówùyùan 故宫博物院), merupakan kompleks istana kekaisaran dan kediaman Kaisar Tiongkok beserta anggota rumah tangganya selama periode Dinasti Ming dan Dinasti Qing, antara tahun 1420 sampai 1924. Tempat ini juga menjadi pusat pemerintahan Tiongkok hampir selama lima abad. (in)
- La Città Proibita (cinese: 紫禁城S, ZǐjìnchéngP, letteralmente "Città Purpurea") è stata il palazzo imperiale delle dinastie Ming e Qing. Situata nel centro di Pechino, occupava il centro dell'antico sistema di fortificazioni della città e per quasi cinque secoli è servita come abitazione degli imperatori e delle loro famiglie, così come centro cerimoniale e politico del governo cinese. (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 자금성 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 자금성(중국어: 紫禁城, 병음: Zǐjìnchéng 쯔진청[*])은 베이징의 중심에 있는 명과 청 왕조의 궁궐이다. 자금성의 규모는 궁궐로는 세계 최대의 규모이다. 현재는 황실이 사라져서 중국어권에서는 주로 고궁(중국어 간체자: 故宫, 정체자: 故宮, 병음: Gùgōng 구공[*])이라고도 불리며, 1925년 10월 고궁 박물원(중국어 간체자: 故宫博物院, 정체자: 故宮博物院, 병음: Gùgōng Bówùyùan)으로 용도가 변경되어 일반에게 공개되고 있다. 동서로 760m, 남북으로 960m, 72만 m²의 넓이에 높이 11m, 사방 4km의 담과 800채의 건물과 일명 9999개의 방(실제로는 8707칸이라고 한다)이 배치되어 있다.자금성은 500년에 가까운 세월 동안 중국의 정치적,상징적 수도였다. (ko)
- A Cidade Proibida (chinês: 紫禁城; pinyin: zǐ jìn chéng; literalmente "Cidade Proibida Púrpura") foi o palácio imperial da China desde meados da Dinastia Ming até ao fim da Dinastia Qing. Fica localizada no centro da antiga cidade de Pequim, acolhendo actualmente o "Palácio Museu". Durante quase 500 anos serviu como residência do Imperador e do seu pessoal doméstico, sendo o centro cerimonial e político do governo chinês. (pt)
- Förbjudna staden (kinesiska: 故宫; Gùgōng) är ett kinesiskt kejserligt palatsområde och användes av hovet under Ming- och Qingdynastierna. Palatset, som totalt täcker 72 hektar, ligger precis norr om Himmelska fridens torg i centrala Peking i Kina. 24 kejsare har styrt Kina från Förbjudna staden sedan dess invigning år 1421 fram till att Qingdynastin störtades 1911. (sv)
- Запретный город (кит. упр. 紫禁城, пиньинь Zǐjìnchéng, палл. Цзыцзиньчэн, буквально: «Пурпурный запретный город»; в наши дни обычно именуется кит. упр. 故宫, пиньинь Gùgōng, палл. Гугун, буквально: «Бывший дворец») — самый обширный дворцовый комплекс в мире (961 x 753 метров, 720 тыс. м², 980 зданий). Находится в центре Пекина, к северу от главной площади Тяньаньмэнь и восточнее озёрного квартала (резиденции современных руководителей страны). Главный дворцовый комплекс китайских императоров начиная с династии Мин и до конца династии Цин, то есть с 1420 по 1912 годы; на протяжении всего этого времени служил как местом жительства императоров и членов их семей, так и церемониальным и политическим центром китайского правительства. Отсюда Поднебесной правили 24 императора династий Мин и Цин. (ru)
- 故宮，即紫禁城（满语：ᡩᠠᠪᡴᡡᡵᡳᡩᠣᡵᡤᡳᡥᠣᡨᠣᠨ，穆麟德轉寫：dabkūri dorgi hoton），明清兩朝二十四位皇帝的皇宮。故宮始建于明成祖永樂四年（1406年），永樂十八年（1420年）落成；位於北京中軸線的中心，占地面積72萬平方米，建築面積約15萬平方米，為世界上現存規模最大的宮殿型建築。北京故宫是第一批全国重点文物保护单位、第一批国家5A级旅游景区，1987年入选《世界文化遗产》名录。故宮现为故宫博物院，藏品主要以明、清两代宫廷收藏为基础；是国家一级博物馆。 明初定都于南京应天府。建文年间，燕王朱棣自北平起兵，发动靖难之变。永樂元年（1403年），朱棣頒詔改北平为北京。从永乐元年至三年，多次下令从各地迁入人口至北京。永乐五年闰七月，朱棣颁诏开始营建紫禁城。主持营建工程为泰宁候陈珪、工部侍郎吴中、刑部侍郎张思恭、设计师。大量以北方工匠为主体包括部分南方工匠，如（今江苏）流传的石工陆祥、瓦工杨青等，在永乐五年五月到达北京。建造紫禁城和改造北京是同时进行的，以原来的元大都城为基础改建。紫禁城工程开始後不久，即受到长陵建设及永乐八年、十一年两次北伐蒙古战役影响而放慢，至永乐十六年六月方才开始重新开工。 (zh)
|
_b_445.jpg){kind=link}
_-_China-6164.jpg){kind=link}
_-_China-6237.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_b_445.jpg){kind=link}
_-_China-6164.jpg){kind=link}
_-_China-6237.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_West_wing_interior_2015_December.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
