| dbo:abstract
|
- Els belgues o belgae (plural del llatí Belga) eren els membres d'un poble antic, assentat a l'Europa occidental poc abans de l'era cristiana, concretament a la Gàl·lia septentrional. A ells es deu el nom de la província romana Gallia Belgica i el de la Bèlgica moderna; avui se'ls coneix com els «antics belgues». Segons Estrabó, els seus dominis se situaven entre els rius Rin i Loira, i segons Juli Cèsar estaven separats dels celtes o gals pel riu Marne. (ca)
- Belgové (latinsky Belgae) byl starověký národ v severní Galii. Jmenuje se po nich Belgie, která leží přibližně v severní části jejich někdejšího území. Přišli asi ve 3. století př. n. l. a sídlili v oblasti mezi Seinou, Rýnem a Lamanšským průlivem. V 1. století př. n. l. dobyli Galii Římané a Gallia Belgica tvořila jednu ze tří částí, na kterou bylo toto území rozděleno. Julius Caesar ve svých Zápiscích o válce galské označuje Belgy za nejudatnější a vysvětluje to tím, že jsou daleko od civilizace a neustále vedou války s Germány za Rýnem. Belgové se také objevují na Britských ostrovech, v jižní Anglii v oblasti okolo města Venta Belgarum (dnes Winchester) a možná i v Irsku, kde by mohli být jedním z národů z keltských mýtů zvaným . Jazyk Belgů není znám. Některá toponyma jsou keltská, ale dle jiných se jazyk Belgů a Galů lišil, což píše už Caesar. Snad se tedy jednalo o indoevropský jazyk odlišný od keltských i germánských jazyků, který by byl v souladu s teorií o samostatném tzv. Severozápadním kulturním bloku (Nordwestblock). (cs)
- البِلْج (باللاتينية: Belgae) هم مجموعات سكانية عاشت في شمال بلاد الغال، وذلك ابتداء من القرن الثالث قبل الميلاد في أقل تقدير. كانت كنفدرالية كبيرة من القبائل التي تعيش في شمال بلاد الغال، بين بحر المانش، والضفة الغربية لنهر الراين، والضفة الشمالية لنهر السين، على الأقل من القرن الثالث قبل الميلاد. تم مناقشتها في العمق من قبل يوليوس قيصر في حسابه من حروبه في بلاد الغال. (ar)
- Belger oder Belgen (lateinisch Belgae) ist die Bezeichnung, die der römische Feldherr und Autor Gaius Iulius Caesar den gallischen Stämmen nördlich der Flüsse Sequana (Seine) und Matrona (Marne) gab. Ihr Siedlungsgebiet lag ursprünglich zwischen Seine und Rhein. Caesar unterschied die Belger von den Galliern und Aquitaniern, den anderen Stammesgruppen in dem von Rom als Gallien bezeichneten Gebiet, welches das heutige Frankreich samt einiger angrenzender Gebiete umfasste. Der heutige Staat Belgien, der so erst seit 1830 existiert, wurde historisierend nach den teilweise im heutigen Gebiet ansässigen Belgern benannt; eine durchgehende historische Verbindung von den Belgern zu den heutigen Belgiern existiert nicht. (de)
- Pri Belgoj PIV havas plurajn signifojn:
* anoj de kelta popolo, loĝantaj norde de Sejno
* anoj de Belgio La lasta signifo estas nur teorio, ja en Belgio loĝas flandroj, valonoj kaj iom da minoritatoj. En la praktiko "belgoj" estas malofte uzata. Povas okazi, ke temas pri belgiano, tute indiferente, ĉu iu estas flandro aŭ valono. En la hungara lingvo la vorto "belga" (belgo) krom la supre menciitaj signifas ankaŭ io alian. Se iu grupo havas 2 subgrupojn, la komuna estreco estas komplika. Se oni trovas personon, kiu apartenas al nek unu, nek la alia subgrupo, tiu estas belgo. Reĝo de la belgoj nepre estas belgo. Estas interese, ke tiu problemo anonciĝis ekzemple en Jugoslavio, kie precipe serboj kaj kroatoj vivis. La ŝtato komencis uzi la vorton "jugoslavo", kiu nocio aperis en la statistiko. Estis homoj, kiuj konfesis sin jugoslavo (nek serbo, nek kroato, nek ia minoritatano). (eo)
- The Belgae (/ˈbɛldʒiː, ˈbɛlɡaɪ/) were a large confederation of tribes living in northern Gaul, between the English Channel, the west bank of the Rhine, and the northern bank of the river Seine, from at least the third century BC. They were discussed in depth by Julius Caesar in his account of his wars in Gaul. Some peoples in Britain were also called Belgae, and O'Rahilly equated them with the Fir Bolg in Ireland. The Belgae gave their name to the Roman province of Gallia Belgica and, much later, to the modern country of Belgium; today "Belgae" is also Latin for "Belgians". (en)
- Los belgas (en latín belgae) son un pueblo antiguo, asentado en Europa occidental poco antes de la era cristiana, particularmente en la Galia septentrional. Según la mitología griega, la Diosa Belgasi después de ser escupida por un dragón dorado, se convirtió en símbolo de la región. Entonces la nombró Bélgica y actualmente, podemos conocer este mito en la Metamorfosis de Ovidio, fuente histórica primaria. A ellos se debe el nombre de la provincia romana Gallia Belgica y de la Bélgica moderna, donde se los conoce como los «antiguos belgas». Según Estrabón, sus dominios se situaban entre los ríos Rin y Loira, y según Julio César estaban separados de los celtas o galos por el río Marne. Así describe Julio César los pueblos que habitaban la Galia en De Bello Gallico: Gallia est omnis divisa in partes tres, quarum unam incolunt Belgae, aliam Aquitani, tertiam qui ipsorum lingua Celtae, nostra Galli appellantur. Toda la Galia está dividida en tres partes: una la habitan los belgas, otra los aquitanos y la tercera aquellos que en su propia lengua se llaman celtas y a los que nosotros llamamos galos. Prosigue precisando en su célebre «elogio» del pueblo belga que los belgas son los más fuertes («Horum omnium fortissimi sunt Belgæ») de estos tres pueblos porque, al ser los más alejados de la cultura y civilización romana, «los mercaderes llegan rara vez a ellos a propósito con esas cosas que afeminan los ánimos». Asimismo, explica que los belgas (del norte) descendían de tribus que habían atravesado el Rin mucho tiempo atrás. Según él, los belgas habían adquirido una ruda reputación al haber luchado contra los germanos. La arqueología moderna, sin embargo, contradice a César: los belgas no solo no estaban en absoluto atrasados, sino que incluso habían llegado a introducir las primeras monedas en Gran Bretaña. Tácito revela que el pueblo nervio rechazó ser llamado «galo». Esta actitud era probablemente la misma en la mayor parte de las tribus belgas del norte. (es)
- Cónaidhm mór de treibheanna Gallacha agus Gearmánacha iad na Belgae a bhíodh ina gcónaí i dtuaisceart na Gaille, idir an Muir nIocht, bhruach thiar na Réine, agus bruach thuaidh na Séine, ón 3ú haois RC ar a laghad amach. Phléigh Julius Caesar go domhan iad in , a chur síos mór le rá faoin a chathanna sa Ghaill. Bhí an t-ainm céanna Some roinnt dreamanna sa Bhreatain, agus de réir , b'ionann iad agus na Fir Bholg in Éirinn. Ainmníodh an cúige Rómhánaigh astu agus, sár i bhfad, an tír nua aimsire, an Bheilg. (ga)
- Les Belges (en latin Belgae, singulier inusité Belga) sont un groupe de populations antiques qui occupaient la Gaule septentrionale, entre la Manche et la rive gauche du Rhin, au nord de la Seine, au moins depuis le IIIe siècle av. J.-C.. Ils ont également colonisé des territoires sur l'île de Bretagne (ou Bretagne insulaire) et en Irlande. Sous l'Empire romain, ils donnent leur nom à la province de Gaule belgique qui recoupe en partie leur territoire. Les noms de Belgae (Belges) et Belgica (Belgique) sont ensuite employés en latin médiéval et moderne pour désigner les anciens Pays-Bas, tels que la Belgica Foederata pour les sept provinces qui s'émancipèrent des Pays-Bas espagnols en 1581 en formant les Provinces-Unies (qui devinrent grosso modo les Pays-Bas actuels), ou encore la Belgica Regia, désignant les provinces du sud qui restèrent sous le joug des Habsbourg d'Espagne et qui finirent par former le Royaume de Belgique que l'on connait de nos jours. Aujourd'hui, les Belges désignent les habitants de la Belgique, état indépendant depuis le 4 octobre 1830. (fr)
- Belgae (/ˈbɛldʒiː/ atau /ˈbɛlɡaɪ/) adalah sebuah konfederasi besar suku-suku yang tinggal di Galia utara semenjak abad ke-3 SM. Wilayah mereka terletak di antara Selat Inggris, tepi barat Sungai Rhein, dan tepi utara . Keberadaan mereka dijelaskan secara rinci oleh Julius Caesar dalam catatan perangnya di Galia. Beberapa suku di Britania juga dijuluki Belgae dan menyamakan mereka dengan di Irlandia. Belgae merupakan asal nama provinsi Romawi Gallia Belgica dan juga negara Belgia modern. (in)
- ベルガエ（ラテン語: Belgae）とは、ガリア（現在のフランス、ベルギー、スイス他）の内の北東部を指す古代ヨーロッパの地名である。また、ベルガエに住む部族を総称してベルガエ人（ベルガエ族）と呼ぶ。ライン川に面した地区であるため、元々はゲルマン系の部族とも考えられている。なお、ベルギー王国はこのベルガエの故地より名称を得ている。 (ja)
- 벨가이(Belgae)는 현재의 벨기에와 네덜란드, 프랑스의 일부를 합친 지역의 켈트족 원주민들을 일컫는 라틴어이다. 벨가이는 로마로부터 멀리 북쪽에 떨어져 있어 상인의 왕래조차 뜸한 지역이었으며 갈리아 전쟁을 계기로 역사에 등장했다. 율리우스 카이사르의 갈리아 전쟁기는 갈리아 전체를 갈리아, 아퀴타니아, 벨가이의 셋으로 나누며 언어, 관습, 제도가 서로 다르며 벨가이가 게르만족과 인접해 있는 까닭에 가장 호전적이라 기록했다. 갈리아 전쟁 이후 벨가이는 다른 중북부 갈리아와 합쳐 갈리아 코마타 속주의 일부가 되었다가 후에 벨기카로 나뉘었다. 갈리아 전쟁기에는 , 벨로바키족, , , 네르비족, , , 레미족 등이 언급되어 있으며 이 중 레미족은 기원전 58년 다른 벨가이 부족들이 율리우스 카이사르의 반로마 연합을 빠져나와 카이사르와 동맹, 후에 갈리아 전체의 유력 부족 중 하나로 떠올랐다. (ko)
- I Belgi erano un gruppo di nazioni o di tribù (un misto di popoli celtici e germanici) che vivevano nella Gallia del nord, sulla riva occidentale del Reno, nel I secolo a.C., e poi attestate dalle fonti anche in Britannia. Diedero il loro nome alla provincia romana della Gallia Belgica, e poi all'odierno Belgio, dove sono colloquialmente conosciuti col nome di antichi Belgi. (it)
- Belgae is de naam die de Romeinen, in het bijzonder Caesar in zijn boek Commentarii de bello Gallico, in de eerste eeuw voor Christus gaven aan de Keltische en Germaanse bewoners van Gallia Belgica, het gebied tussen de Noordzee, de Rijn, de Seine en de Marne en die ook in het zuiden van Britannia voorkwamen. Deze bewoners uit de Oudheid noemt men ook wel de Oude Belgen. (nl)
- Belgier (latin: Belgae) var keltiska folkstammar som levde i norra Gallien från 200-talet f Kr, från cirka 75 f Kr även i södra England. De belgier som levde i Gallien besegrades 57-46 f kr och upptogs i Romarriket. Den romerska provinsen Gallia Belgica inrättades under kejsar Augustus. (sv)
- Белги (лат. Belgae) — кельтські племена, що населяли Північну Галлію (між Сеною, Північним морем і Рейном) і почасти західне узбережжя Британії приблизно з 300 до н. е.. Найважливіші з белзьких племен: белловаки, (свессіони), , , атребати, , (менапійці), нервійці, , ебурони і . Також до белгів відносять і плем'я кантіїв, які якщо і не були складовим племенем белгів, то зазнали дуже значного впливу з боку белгів. Головним містом белгів вважався в області мешкання ремів (теперішній Реймс). У 58 — 51 до н. е. галльські белги були підкорені Юлієм Цезарем; пізніше, з 16 до н. е., країна белгів стала далекою периферією римської держави; південно-західна її частина увійшла до складу римської провінції Белгіка з центром у місті Августа Треверська (пізніше Белгіка II), а північно-східна частина — в складі утвореної 89 року римської провінції . У середині I століття римлянами остаточно була завойована територія розселення белгів у Британії. У V столітті після завоювання Белгіки франками, белги були частково знищені завойовниками, частково злилися з ними. Ця територія заселялася германськими племенами — франками, почасти також фризами і саксами, які значною мірою германізували колишнє белго-римське населення Північної Белгіки (згодом стало складовою частиною фламандської народності); германізація белго-римського населення Південної Белгіки була незначною (тут склалася згодом валлонська народність). Назва племені белгів збереглася у назві сучасної Бельгії. (uk)
- Бе́лги (лат. Belgae) — группа племён (нервии и др.), вероятно, смешанного происхождения, родственных кельтским и германским племенам, содержащих значительный германский компонент, представленный выходцами с территории Ясторфской археологической культуры. Белги населяли Северную Галлию (регион между Сеной, Рейном и Северным морем). Кроме того, племена белгов фрагментарно заселяли восточное и южное побережье Британии, согласно одной версии — примерно с 300 года до н. э., согласно другой белги проникли в Британию не ранее конца II века до н. э. Заслуживает внимания гипотеза, предполагающая, что по крайней мере часть белгов Британии (атребаты) мигрировала с континента уже после завоевания римлянами Галлии. (ru)
- 贝尔盖人（Belgae），属高卢人，公元前2世纪居住在莱茵河下游，曾多次反抗罗马；公元1世纪侵入不列颠，占据从怀特岛到布里斯托尔湾的地区。 羅馬帝國的比利時高盧行省及當今的比利時國家，其名稱源自「貝爾蓋」。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Els belgues o belgae (plural del llatí Belga) eren els membres d'un poble antic, assentat a l'Europa occidental poc abans de l'era cristiana, concretament a la Gàl·lia septentrional. A ells es deu el nom de la província romana Gallia Belgica i el de la Bèlgica moderna; avui se'ls coneix com els «antics belgues». Segons Estrabó, els seus dominis se situaven entre els rius Rin i Loira, i segons Juli Cèsar estaven separats dels celtes o gals pel riu Marne. (ca)
- البِلْج (باللاتينية: Belgae) هم مجموعات سكانية عاشت في شمال بلاد الغال، وذلك ابتداء من القرن الثالث قبل الميلاد في أقل تقدير. كانت كنفدرالية كبيرة من القبائل التي تعيش في شمال بلاد الغال، بين بحر المانش، والضفة الغربية لنهر الراين، والضفة الشمالية لنهر السين، على الأقل من القرن الثالث قبل الميلاد. تم مناقشتها في العمق من قبل يوليوس قيصر في حسابه من حروبه في بلاد الغال. (ar)
- The Belgae (/ˈbɛldʒiː, ˈbɛlɡaɪ/) were a large confederation of tribes living in northern Gaul, between the English Channel, the west bank of the Rhine, and the northern bank of the river Seine, from at least the third century BC. They were discussed in depth by Julius Caesar in his account of his wars in Gaul. Some peoples in Britain were also called Belgae, and O'Rahilly equated them with the Fir Bolg in Ireland. The Belgae gave their name to the Roman province of Gallia Belgica and, much later, to the modern country of Belgium; today "Belgae" is also Latin for "Belgians". (en)
- Cónaidhm mór de treibheanna Gallacha agus Gearmánacha iad na Belgae a bhíodh ina gcónaí i dtuaisceart na Gaille, idir an Muir nIocht, bhruach thiar na Réine, agus bruach thuaidh na Séine, ón 3ú haois RC ar a laghad amach. Phléigh Julius Caesar go domhan iad in , a chur síos mór le rá faoin a chathanna sa Ghaill. Bhí an t-ainm céanna Some roinnt dreamanna sa Bhreatain, agus de réir , b'ionann iad agus na Fir Bholg in Éirinn. Ainmníodh an cúige Rómhánaigh astu agus, sár i bhfad, an tír nua aimsire, an Bheilg. (ga)
- Belgae (/ˈbɛldʒiː/ atau /ˈbɛlɡaɪ/) adalah sebuah konfederasi besar suku-suku yang tinggal di Galia utara semenjak abad ke-3 SM. Wilayah mereka terletak di antara Selat Inggris, tepi barat Sungai Rhein, dan tepi utara . Keberadaan mereka dijelaskan secara rinci oleh Julius Caesar dalam catatan perangnya di Galia. Beberapa suku di Britania juga dijuluki Belgae dan menyamakan mereka dengan di Irlandia. Belgae merupakan asal nama provinsi Romawi Gallia Belgica dan juga negara Belgia modern. (in)
- ベルガエ（ラテン語: Belgae）とは、ガリア（現在のフランス、ベルギー、スイス他）の内の北東部を指す古代ヨーロッパの地名である。また、ベルガエに住む部族を総称してベルガエ人（ベルガエ族）と呼ぶ。ライン川に面した地区であるため、元々はゲルマン系の部族とも考えられている。なお、ベルギー王国はこのベルガエの故地より名称を得ている。 (ja)
- 벨가이(Belgae)는 현재의 벨기에와 네덜란드, 프랑스의 일부를 합친 지역의 켈트족 원주민들을 일컫는 라틴어이다. 벨가이는 로마로부터 멀리 북쪽에 떨어져 있어 상인의 왕래조차 뜸한 지역이었으며 갈리아 전쟁을 계기로 역사에 등장했다. 율리우스 카이사르의 갈리아 전쟁기는 갈리아 전체를 갈리아, 아퀴타니아, 벨가이의 셋으로 나누며 언어, 관습, 제도가 서로 다르며 벨가이가 게르만족과 인접해 있는 까닭에 가장 호전적이라 기록했다. 갈리아 전쟁 이후 벨가이는 다른 중북부 갈리아와 합쳐 갈리아 코마타 속주의 일부가 되었다가 후에 벨기카로 나뉘었다. 갈리아 전쟁기에는 , 벨로바키족, , , 네르비족, , , 레미족 등이 언급되어 있으며 이 중 레미족은 기원전 58년 다른 벨가이 부족들이 율리우스 카이사르의 반로마 연합을 빠져나와 카이사르와 동맹, 후에 갈리아 전체의 유력 부족 중 하나로 떠올랐다. (ko)
- I Belgi erano un gruppo di nazioni o di tribù (un misto di popoli celtici e germanici) che vivevano nella Gallia del nord, sulla riva occidentale del Reno, nel I secolo a.C., e poi attestate dalle fonti anche in Britannia. Diedero il loro nome alla provincia romana della Gallia Belgica, e poi all'odierno Belgio, dove sono colloquialmente conosciuti col nome di antichi Belgi. (it)
- Belgae is de naam die de Romeinen, in het bijzonder Caesar in zijn boek Commentarii de bello Gallico, in de eerste eeuw voor Christus gaven aan de Keltische en Germaanse bewoners van Gallia Belgica, het gebied tussen de Noordzee, de Rijn, de Seine en de Marne en die ook in het zuiden van Britannia voorkwamen. Deze bewoners uit de Oudheid noemt men ook wel de Oude Belgen. (nl)
- Belgier (latin: Belgae) var keltiska folkstammar som levde i norra Gallien från 200-talet f Kr, från cirka 75 f Kr även i södra England. De belgier som levde i Gallien besegrades 57-46 f kr och upptogs i Romarriket. Den romerska provinsen Gallia Belgica inrättades under kejsar Augustus. (sv)
- Бе́лги (лат. Belgae) — группа племён (нервии и др.), вероятно, смешанного происхождения, родственных кельтским и германским племенам, содержащих значительный германский компонент, представленный выходцами с территории Ясторфской археологической культуры. Белги населяли Северную Галлию (регион между Сеной, Рейном и Северным морем). Кроме того, племена белгов фрагментарно заселяли восточное и южное побережье Британии, согласно одной версии — примерно с 300 года до н. э., согласно другой белги проникли в Британию не ранее конца II века до н. э. Заслуживает внимания гипотеза, предполагающая, что по крайней мере часть белгов Британии (атребаты) мигрировала с континента уже после завоевания римлянами Галлии. (ru)
- 贝尔盖人（Belgae），属高卢人，公元前2世纪居住在莱茵河下游，曾多次反抗罗马；公元1世纪侵入不列颠，占据从怀特岛到布里斯托尔湾的地区。 羅馬帝國的比利時高盧行省及當今的比利時國家，其名稱源自「貝爾蓋」。 (zh)
- Belgové (latinsky Belgae) byl starověký národ v severní Galii. Jmenuje se po nich Belgie, která leží přibližně v severní části jejich někdejšího území. Přišli asi ve 3. století př. n. l. a sídlili v oblasti mezi Seinou, Rýnem a Lamanšským průlivem. V 1. století př. n. l. dobyli Galii Římané a Gallia Belgica tvořila jednu ze tří částí, na kterou bylo toto území rozděleno. Julius Caesar ve svých Zápiscích o válce galské označuje Belgy za nejudatnější a vysvětluje to tím, že jsou daleko od civilizace a neustále vedou války s Germány za Rýnem. (cs)
- Pri Belgoj PIV havas plurajn signifojn:
* anoj de kelta popolo, loĝantaj norde de Sejno
* anoj de Belgio La lasta signifo estas nur teorio, ja en Belgio loĝas flandroj, valonoj kaj iom da minoritatoj. En la praktiko "belgoj" estas malofte uzata. Povas okazi, ke temas pri belgiano, tute indiferente, ĉu iu estas flandro aŭ valono. (eo)
- Belger oder Belgen (lateinisch Belgae) ist die Bezeichnung, die der römische Feldherr und Autor Gaius Iulius Caesar den gallischen Stämmen nördlich der Flüsse Sequana (Seine) und Matrona (Marne) gab. Ihr Siedlungsgebiet lag ursprünglich zwischen Seine und Rhein. Caesar unterschied die Belger von den Galliern und Aquitaniern, den anderen Stammesgruppen in dem von Rom als Gallien bezeichneten Gebiet, welches das heutige Frankreich samt einiger angrenzender Gebiete umfasste. (de)
- Los belgas (en latín belgae) son un pueblo antiguo, asentado en Europa occidental poco antes de la era cristiana, particularmente en la Galia septentrional. Según la mitología griega, la Diosa Belgasi después de ser escupida por un dragón dorado, se convirtió en símbolo de la región. Entonces la nombró Bélgica y actualmente, podemos conocer este mito en la Metamorfosis de Ovidio, fuente histórica primaria. Así describe Julio César los pueblos que habitaban la Galia en De Bello Gallico: (es)
- Les Belges (en latin Belgae, singulier inusité Belga) sont un groupe de populations antiques qui occupaient la Gaule septentrionale, entre la Manche et la rive gauche du Rhin, au nord de la Seine, au moins depuis le IIIe siècle av. J.-C.. Ils ont également colonisé des territoires sur l'île de Bretagne (ou Bretagne insulaire) et en Irlande. Sous l'Empire romain, ils donnent leur nom à la province de Gaule belgique qui recoupe en partie leur territoire. Aujourd'hui, les Belges désignent les habitants de la Belgique, état indépendant depuis le 4 octobre 1830. (fr)
- Белги (лат. Belgae) — кельтські племена, що населяли Північну Галлію (між Сеною, Північним морем і Рейном) і почасти західне узбережжя Британії приблизно з 300 до н. е.. Найважливіші з белзьких племен: белловаки, (свессіони), , , атребати, , (менапійці), нервійці, , ебурони і . Також до белгів відносять і плем'я кантіїв, які якщо і не були складовим племенем белгів, то зазнали дуже значного впливу з боку белгів. Головним містом белгів вважався в області мешкання ремів (теперішній Реймс). У середині I століття римлянами остаточно була завойована територія розселення белгів у Британії. (uk)
|
