| dbo:abstract
|
- Die Wiener Stadtbahn, auch als Wiener Stadt- und Verbindungsbahn bezeichnet, war ein 1898 eröffnetes öffentliches Nahverkehrsmittel in der österreichischen Hauptstadt Wien und ihrer Umgebung. Ursprünglich war die Stadtschnellbahn eine von den k.k. Staatsbahnen mit Dampflokomotiven betriebene und als Vollbahn klassifizierte normalspurige Eisenbahn, die neben dem Personenverkehr auch dem Transport von Post, Gepäck und Gütern diente. Ihr 37,918 Kilometer langes engeres Netz bestand aus sechs Einzelstrecken, namentlich der Oberen Wientallinie, der Unteren Wientallinie, der Donaukanallinie, der Gürtellinie, dem Verbindungsbogen und der Vorortelinie. 1925 übernahm schließlich die kommunal betriebene Wiener Elektrische Stadtbahn einen Großteil dieses Netzes, die wiederum zwischen 1976 und 1989 in der Wiener U-Bahn aufging. Nur die Vorortelinie blieb bei der Staatsbahn, sie ist seit 1987 Teil der Wiener S-Bahn. Das engere Netz ist somit heute durchgängig elektrifiziert und wird von den Wiener Linien (WL) mit den Linien U4 und U6 sowie den Österreichischen Bundesbahnen (ÖBB) mit der Linie S45 bedient. Lediglich ein kurzes Stück der Gürtellinie, der größte Teil des Verbindungsbogens sowie die Zwischenstation Unter-Döbling sind heute stillgelegt. Die Stadtbahn war auch im dicht verbauten Stadtgebiet von Beginn an durchgehend kreuzungsfrei, das heißt ohne Bahnübergänge, und damit sehr aufwändig trassiert. Sie erhielt zahlreiche als Hochbahn ausgeführte Abschnitte auf Brücken, Viadukten und den charakteristischen gemauerten Stadtbahnbögen sowie weitere Teilstrecken in Tieflage in Einschnitten, in Galerien oder als Unterpflasterbahn direkt unter der Straßenoberfläche. Sie zählt zu den Hauptwerken des Architekten Otto Wagner, der nicht nur den Unterbau und sämtliche Hochbauten wie Stützwände, Futtermauern, Brücken, Viadukte, Tunnelportale und Stationen einheitlich gestaltete, sondern auch alle zugehörigen Fahrkarten- und Gepäckschalter, Bodenbeläge, Geländer, Aufzüge, Gitter, Tore, Möbel, Wasserleitungen sowie Heiz- und Beleuchtungskörper. Die Infrastruktur blieb in weiten Teilen erhalten und zählt als Gesamtkunstwerk im Übergangsstil zwischen Späthistorismus und frühem Jugendstil zu den Sehenswürdigkeiten der Stadt. Sämtliche Anlagen sind heute denkmalgeschützt. (de)
- La urbfervojo de Vieno (germanlingve Wiener Stadtbahn) estis sistemo de fervojoj en Vieno ekzistinta tiunome de 1898 ĝis 1989. Origine konstruite por trafiko per vaporlokomotivoj, en 1925 ĝi estis elektrigita. Ekde 1976 iom post iom transprenis ĝian rolon la metroo (linioj U4 kaj U6) kaj S-Bahn (linio S45) de Vieno; en 1989 la lastan urbfervojan segmenton transprenis metrolinio, kaj tial de tiam la nomo "urbfervojo" ne plu estas uzata en Vieno. Pri la arĥitektur-arta konceptado de la urbfervojo respondecis Otto Wagner. Origine, la urbfervojo estis konceptita kiel plena fervojo utila ne nur por transportado de pasaĝeroj ene de Vieno, sed ankaŭ por konekti Vienon al malsupr-aŭstrujaj komunumoj (tiucele estis konektoj al la resta fervoja reto) kaj por frajtotransportado. Tamen post la elektrigo de la urbfervojo, tio ne plu eblis manke de konekto al la resta fervoja reto. (eo)
- Wiener Stadtbahn (secara harfiah berarti "Jalur Kereta Api Kota Wina") adalah sistem transportasi umum yang beroperasi dengan nama tersebut dari tahun 1898 hingga 1989. Kini jalur U4 dan U6 di U-Bahn Wina dan jalur S-Bahn Wina beroperasi di bekas jalur Wiener Stadtbahn. Namanya berasal dari penggunaan istilah ini pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20 untuk menyebut jalur kereta api di kawasan perkotaan yang terpisah dari lalu lintas lainnya. Istilah ini tidak terkait dengan istilah yang digunakan di Jerman seusai Perang Dunia II. Beberapa bangunan di jaringan Stadtbahn merupakan salah satu contoh bangunan bergaya Art Nouveau awal di kota Wina. Bangunan-bangunannya yang paling dikenal adalah dua pintu masuk stasiun di Karlsplatz yang kini dijadikan kafe dan museum, serta Hofpavillon yang merupakan stasiun yang dibangun khusus untuk Kaisar Franz Joseph yang terletak di ujung timur stasiun . Stasiun-stasiun lain yang masih ada adalah stasiun-stasiun di dan kawasan suburban lainnya. Jaringan Wiener Stadtbahn sendiri dirancang oleh arsitek ternama Austria, Otto Wagner. (in)
- ウィーンのシュタットバーン（独・Wiener Stadtbahn、ウィーンの都市鉄道の意）は、1898年から1989年まで運行されていた公共交通である。今日、ウィーン地下鉄のU4号線とU6号線、そしてが、かつてのシュタットバーンの路線を走っている。 (ja)
- The Vienna Stadtbahn (German: Wiener Stadtbahn) was a rail-based public transportation system operated under this name from 1898 until 1989. Today, the Vienna U-Bahn lines U4 and U6 and the Vienna S-Bahn (commuter rail) run on its former lines. The Stadtbahn is one of Vienna's better-known examples of early Art Nouveau architecture. Its most famous buildings are the two former station entrances on Karlsplatz, now used as a café and a museum respectively, and the Hofpavillon, a station built specifically for Emperor Franz Joseph, located at the eastern end of Hietzing station. Other preserved historical stations are the elevated stations along the Gürtel and in some of the suburbs. The use of the term Stadtbahn in the line's name derives from the 19th century usage of the term to simply mean a railway in an urban area, in a similar way to the naming of the roughly contemporaneous Berlin Stadtbahn. It is not related to the usage of the term stadtbahn in post-World War II Germany to mean light rail lines upgraded from street tramways. The use of tram type vehicles on much of the Vienna Stadtbahn after 1925 is entirely coincidental, and happened long after the line got its name. (en)
- Wiedeńska kolej miejska (Wiener Stadtbahn) – system estakad oraz pawilonów w stylach historyzujących i secesyjnym stacji kolei miejskiej w Wiedniu zrealizowany w latach 1893–1901. Wiedeńska kolej miejska stanowiła jedno z głównych dzieł Ottona Wagnera. (pl)
- Венский штадтбан (нем. Wiener Stadtbahn) — бывшая система общественного транспорта Вены, функционировавшая под этим названием с 1898 по 1989 год. Сегодня линии венского метро (нем. U-Bahn) U4 и U6, а также местная скоростная железная дорога используют инфраструктуру бывшего штадтбана. Название «штадтбан» восходит к использованию данного термина на рубеже XIX—XX веков для обозначения «полномасштабной» железной дороги в черте города, отделённой от всех других видов транспорта; иной смысл имеет термин «Stadtbahn», который стал использоваться в Германии после Второй мировой войны. Венский штадтбан является одним из наиболее известных образцов городской архитектуры в стиле ар-нуво. Наиболее известными зданиями являются два бывших входа на станции Карлсплац, которые в настоящее время используются как кафе и музей, а также отдельный павильон Хофпавиллон, построенный специально для императора Франца-Иосифа и расположенный в восточной части станции Хитцинг; сохранились и некоторые другие исторические станции, в том числе — в пригородах Вены. (ru)
- Wiens stadsbana är ett järnvägsnät som öppnades stegvis mellan 1898 och 1901. Det anlades delvis i en kanal som torrlagts genom reglering av floden Wien, delvis längs Donaukanal och delvis som högbana genom staden och längs dess ytterkanter. Stadsbanan anlades mer för att förbinda trupptransporter på de olika stambanorna än för att betjäna lokaltrafiken. 1989 upphörde banan att fungera som en egen enhet men hade då integrerats i Wiens tunnelbane- och pendeltågsnät. Wiens stadsbana har särskilt blivit känd för sin arkitektur i jugendstil av Otto Wagner. (sv)
- Віденський штадтбан (нім. Wiener Stadtbahn) — колишня система громадського транспорту Відня, що функціонувала під цією назвою з 1898 по 1989 рік. Сьогодні лінії віденського метро (нім. U-Bahn) U4 і U6, а також місцева швидкісна залізниця що використовує інфраструктуру колишнього штадтбану. Назва «штадтбан» походить від використання даного терміна межі XIX—XX століть для позначення «повномасштабної» залізниці у межах міста, відокремленої від інших видів транспорту; інший сенс має такий же термін "Stadtbahn", який став використовуватися в Німеччині після Другої світової війни. Віденський штадтбан є одним із найвідоміших зразків міської архітектури в стилі ар-нуво. Найбільш відомими будинками є два колишні входи на станції Карлсплац, які в даний час використовуються як кафе та музей, а також окремий павільйон Хофпавілон, побудований спеціально для імператора Франца Йосифа і розташований у східній частині станції Хітцінг; збереглися й деякі інші історичні станції, у тому числі у передмісті Відня. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- ウィーンのシュタットバーン（独・Wiener Stadtbahn、ウィーンの都市鉄道の意）は、1898年から1989年まで運行されていた公共交通である。今日、ウィーン地下鉄のU4号線とU6号線、そしてが、かつてのシュタットバーンの路線を走っている。 (ja)
- Wiedeńska kolej miejska (Wiener Stadtbahn) – system estakad oraz pawilonów w stylach historyzujących i secesyjnym stacji kolei miejskiej w Wiedniu zrealizowany w latach 1893–1901. Wiedeńska kolej miejska stanowiła jedno z głównych dzieł Ottona Wagnera. (pl)
- Wiens stadsbana är ett järnvägsnät som öppnades stegvis mellan 1898 och 1901. Det anlades delvis i en kanal som torrlagts genom reglering av floden Wien, delvis längs Donaukanal och delvis som högbana genom staden och längs dess ytterkanter. Stadsbanan anlades mer för att förbinda trupptransporter på de olika stambanorna än för att betjäna lokaltrafiken. 1989 upphörde banan att fungera som en egen enhet men hade då integrerats i Wiens tunnelbane- och pendeltågsnät. Wiens stadsbana har särskilt blivit känd för sin arkitektur i jugendstil av Otto Wagner. (sv)
- La urbfervojo de Vieno (germanlingve Wiener Stadtbahn) estis sistemo de fervojoj en Vieno ekzistinta tiunome de 1898 ĝis 1989. Origine konstruite por trafiko per vaporlokomotivoj, en 1925 ĝi estis elektrigita. Ekde 1976 iom post iom transprenis ĝian rolon la metroo (linioj U4 kaj U6) kaj S-Bahn (linio S45) de Vieno; en 1989 la lastan urbfervojan segmenton transprenis metrolinio, kaj tial de tiam la nomo "urbfervojo" ne plu estas uzata en Vieno. (eo)
- Die Wiener Stadtbahn, auch als Wiener Stadt- und Verbindungsbahn bezeichnet, war ein 1898 eröffnetes öffentliches Nahverkehrsmittel in der österreichischen Hauptstadt Wien und ihrer Umgebung. Ursprünglich war die Stadtschnellbahn eine von den k.k. Staatsbahnen mit Dampflokomotiven betriebene und als Vollbahn klassifizierte normalspurige Eisenbahn, die neben dem Personenverkehr auch dem Transport von Post, Gepäck und Gütern diente. Ihr 37,918 Kilometer langes engeres Netz bestand aus sechs Einzelstrecken, namentlich der Oberen Wientallinie, der Unteren Wientallinie, der Donaukanallinie, der Gürtellinie, dem Verbindungsbogen und der Vorortelinie. 1925 übernahm schließlich die kommunal betriebene Wiener Elektrische Stadtbahn einen Großteil dieses Netzes, die wiederum zwischen 1976 und 1989 in (de)
- Wiener Stadtbahn (secara harfiah berarti "Jalur Kereta Api Kota Wina") adalah sistem transportasi umum yang beroperasi dengan nama tersebut dari tahun 1898 hingga 1989. Kini jalur U4 dan U6 di U-Bahn Wina dan jalur S-Bahn Wina beroperasi di bekas jalur Wiener Stadtbahn. Namanya berasal dari penggunaan istilah ini pada akhir abad ke-19 dan awal abad ke-20 untuk menyebut jalur kereta api di kawasan perkotaan yang terpisah dari lalu lintas lainnya. Istilah ini tidak terkait dengan istilah yang digunakan di Jerman seusai Perang Dunia II. (in)
- The Vienna Stadtbahn (German: Wiener Stadtbahn) was a rail-based public transportation system operated under this name from 1898 until 1989. Today, the Vienna U-Bahn lines U4 and U6 and the Vienna S-Bahn (commuter rail) run on its former lines. (en)
- Венский штадтбан (нем. Wiener Stadtbahn) — бывшая система общественного транспорта Вены, функционировавшая под этим названием с 1898 по 1989 год. Сегодня линии венского метро (нем. U-Bahn) U4 и U6, а также местная скоростная железная дорога используют инфраструктуру бывшего штадтбана. Название «штадтбан» восходит к использованию данного термина на рубеже XIX—XX веков для обозначения «полномасштабной» железной дороги в черте города, отделённой от всех других видов транспорта; иной смысл имеет термин «Stadtbahn», который стал использоваться в Германии после Второй мировой войны. Венский штадтбан является одним из наиболее известных образцов городской архитектуры в стиле ар-нуво. Наиболее известными зданиями являются два бывших входа на станции Карлсплац, которые в настоящее время используютс (ru)
- Віденський штадтбан (нім. Wiener Stadtbahn) — колишня система громадського транспорту Відня, що функціонувала під цією назвою з 1898 по 1989 рік. Сьогодні лінії віденського метро (нім. U-Bahn) U4 і U6, а також місцева швидкісна залізниця що використовує інфраструктуру колишнього штадтбану. Назва «штадтбан» походить від використання даного терміна межі XIX—XX століть для позначення «повномасштабної» залізниці у межах міста, відокремленої від інших видів транспорту; інший сенс має такий же термін "Stadtbahn", який став використовуватися в Німеччині після Другої світової війни. Віденський штадтбан є одним із найвідоміших зразків міської архітектури в стилі ар-нуво. Найбільш відомими будинками є два колишні входи на станції Карлсплац, які в даний час використовуються як кафе та музей, а також (uk)
|
