| dbo:abstract
|
- El Tratado de Bila Tserkva fue una tregua que pactaron las autoridades de la Confederación polaco-lituana y el atamán cosaco Bogdán Jmelnitski el 28 de septiembre de 1651 cerca de la localidad homónima. (es)
- Le traité de Bila Tserkva est un traité de paix signé entre l'Union de Pologne-Lituanie et les cosaques ukrainiens au lendemain de la bataille de Berestechko. Il fut signé par Mikołaj Potocki et Bohdan Khmelnytsky à Bila Tserkva le 28 septembre 1651. Selon l'accord conclu, le nombre de cosaques enregistrés a été réduit de 40 000 (traité de Zboriv) à 20 000 et leur résidence limitée à la région de la voïvodie de Kiev. De plus, les voïvodies de Bratslav et de Tchernihiv sont rendues aux administrateurs du gouvernement polonais et les nobles sont autorisés à retourner dans leurs propriétés. Les Juifs sont également autorisés à retourner en Ukraine. La horde tatare est sommée de rentrer immédiatement chez elle, et le hetman cosaque doit demeurer le servant loyal et subordonné du roi et de la République. Le traité fut bloqué par une seule voix (voir « liberum veto »), et ne fut donc jamais ratifié par la diète polonaise. « De plus, par une résolution du 18 février 1652, la Chambre des délégués a élevé une protestation assez nette contre le traité et l'a déclaré invalide (en raison du dépassement de l'instruction donnée aux commissaires de la Diète)... ils devaient accepter 6 000 Cosaques, et non 20 000 ». Néanmoins, Khmelnytsky a décidé de respecter ses dispositions et a même délégué un détachement de Cosaques pour pacifier un soulèvement de paysans contre les nobles qui revenaient dans la voïvodie de Kiev. (fr)
- The Treaty of Bila Tserkva was a peace treaty signed on 28 September 1651, between the Polish–Lithuanian Commonwealth and the Ukrainian Cossacks in the aftermath of the Battle of Bila Tserkva. It was signed for the Poles by Mikołaj Potocki, Marcin Kalinowski, Adam Kisiel, Stanisław Lanckoroński, palatine of Bratslav, , castellan of Kyiv, , deputy judge of Bratslav. Signing for Lithuania, were Prince Janusz Radziwill (1612-1655), Palatine , and Wincenty Gosiewski. Signing for the Zaporozhian Host were Bohdan Khmelnytsky "on behalf of the entire host". According to the concluded agreement, the number of Registered Cossacks was reduced from 40,000 (the Treaty of Zboriv) to 20,000 and their residence restricted to the area of the Kiev Voivodeship. Additionally, the Brastlav and Chernihiv palatinates were given back to Polish governmental administrators, and the noblemen were permitted to return to their properties. "The Greek religion to which the Zaporozhian Host adheres is to be considered to have its ancient liberties according to the old laws", "the noblemen of the Roman and Greek faith who were in the Zaporozhian Host...are to be amnestied", and "the Jews who lived in royal and nobiliary estates and held leases there are to do so now also". Most importantly, "the Horde...is immediately to be sent home" and "the present Hetman...will have any relations or agreements with it or with foreign rulers, but will remain totally and inviolably in loyal subordination to the king and the Commonwealth, faithfully and benevolently serving the Commonwealth in everything." "Envoys from the hetman and the Zaporozhian Host are to be sent to the very next Diet, with humble thanks for the mercy and favor of the king and the entire Commonwealth." The treaty was blocked by a single vote, the Liberum Veto, and thus never ratified by the Polish diet. "Moreover, by a resolution of 18 February", 1652, "the House of Delegates raised a rather definite protest against it and declared it invalid (owing to the overstepping of the instruction given to the Diet commissioners)...they were to agree to 6,000 Cossacks, not 20,000". Nevertheless, Khmelnytsky decided to fulfill its provisions and even ordered a Cossack detachment to pacify a peasant uprising against returning nobles in the Kiev palatinate. (en)
- Ugoda w Białej Cerkwi (ukr. Білоцерківський мирний договір) – traktat między Rzecząpospolitą a Kozaczyzną, wymuszony na obu stronach powstaniem Chmielnickiego i bitwą pod Beresteczkiem. Polacy nie mieli możliwości całkowitego zduszenia powstania, Kozacy zaś potrzebowali miesięcy spokoju dla odbudowy sił. Wkrótce po kolejnej bitwie, pod Białą Cerkwią, 28 września 1651 roku w tymże miasteczku Bohdan Chmielnicki i Mikołaj Potocki podpisali ugodę, zmniejszającą rejestr kozacki o połowę, do 20 tysięcy i zakazującą Kozakom przebywania poza królewszczyznami w województwem kijowskim, które jako jedyne już miało cieszyć się kozacką autonomią. Polscy magnaci i szlachta uzyskali prawo powrotu do swoich majątków. Chmielnicki obiecał zrezygnować z sojuszu z Chanatem Krymskim, jak również z prowadzenia samodzielnej polityki zagranicznej w ogóle. W kwestii wyznaniowej ugoda potwierdzała prawosławnym prawo do posiadania przez nich obiektów religijnych w Kijowie oraz, z drugiej strony, gwarantowała wolność wyznaniową dla ludności unickiej. Ugoda okazała się krótkotrwała, nie zadowalałając żadnej ze stron. Szczególnie dotkliwą porażką była dla kozactwa, tracącego poprzedni stan posiadania uzyskany po ugodzie zborowskiej. Mający ratyfikować ugodę Sejm zwołany w początkach 1652 został zerwany przez posła upickiego Władysława Sicińskiego. Wiosną 1652 wojna została wznowiona, kończąc się dla armii koronnej klęską pod Batohem. (pl)
- Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651, Білоцерківські статті — договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Посол вального сейму Речі Посполитої уніят Владислав Сіцінський своїм 1-м голосом не дозволив сейму затвердити цей договір. Умови договору були важкими для Гетьманщини. За Білоцерківським договором Гетьманщина залишалася під владою Речі Посполитої.
* Шляхті Речі Посполитої поверталися маєтки у Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
* територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
* реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
* Гетьманщина була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
* гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з Гетьманщини татарські загони.
* гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Народні маси Гетьманщини й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою. Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти Речі Посполитої. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір у травні 1652 був анульований Богданом Хмельницьким. (uk)
- Белоцерковский мир — мирный договор, заключённый Богданом Хмельницким с поляками после Берестечского поражения 18 (28) сентября 1651 года, на следующих условиях: 1.
* число реестровых казаков не должно превышать 20000 человек (½ числа, определенного Зборовским трактатом, в августе 1649), причём казаки обязывались жить только в одних королевских имениях, в воеводстве Киевском, «не касаясь воеводств Брацлавского и Черниговского»; 2.
* коронное войско не должно стоять в воеводстве Киевском, где будут реестровые казаки; 3.
* обыватели воеводств Киевского, Брацлавского и Черниговского вступают во владение своими имениями и пользуются всеми доходами и судопроизводством; 4.
* Чигирин остаётся при гетмане, который должен состоять под властью гетмана коронного; 5.
* Евреи могут жить и арендовать земли только в имениях королевских и шляхетских; 6.
* Гетман обязывается отпустить татарские войска и не вступать в отношения с иностранными государствами. Так как эти условия ставили казаков почти в то же положение, в каком они находились до 1648 г., и к тому же они одинаково нарушались обеими сторонами — в конце следующего года возгорелась между казаками и поляками ещё более ожесточённая война. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- El Tratado de Bila Tserkva fue una tregua que pactaron las autoridades de la Confederación polaco-lituana y el atamán cosaco Bogdán Jmelnitski el 28 de septiembre de 1651 cerca de la localidad homónima. (es)
- Le traité de Bila Tserkva est un traité de paix signé entre l'Union de Pologne-Lituanie et les cosaques ukrainiens au lendemain de la bataille de Berestechko. Il fut signé par Mikołaj Potocki et Bohdan Khmelnytsky à Bila Tserkva le 28 septembre 1651. (fr)
- The Treaty of Bila Tserkva was a peace treaty signed on 28 September 1651, between the Polish–Lithuanian Commonwealth and the Ukrainian Cossacks in the aftermath of the Battle of Bila Tserkva. It was signed for the Poles by Mikołaj Potocki, Marcin Kalinowski, Adam Kisiel, Stanisław Lanckoroński, palatine of Bratslav, , castellan of Kyiv, , deputy judge of Bratslav. Signing for Lithuania, were Prince Janusz Radziwill (1612-1655), Palatine , and Wincenty Gosiewski. Signing for the Zaporozhian Host were Bohdan Khmelnytsky "on behalf of the entire host". (en)
- Ugoda w Białej Cerkwi (ukr. Білоцерківський мирний договір) – traktat między Rzecząpospolitą a Kozaczyzną, wymuszony na obu stronach powstaniem Chmielnickiego i bitwą pod Beresteczkiem. Polacy nie mieli możliwości całkowitego zduszenia powstania, Kozacy zaś potrzebowali miesięcy spokoju dla odbudowy sił. (pl)
- Белоцерковский мир — мирный договор, заключённый Богданом Хмельницким с поляками после Берестечского поражения 18 (28) сентября 1651 года, на следующих условиях: 1.
* число реестровых казаков не должно превышать 20000 человек (½ числа, определенного Зборовским трактатом, в августе 1649), причём казаки обязывались жить только в одних королевских имениях, в воеводстве Киевском, «не касаясь воеводств Брацлавского и Черниговского»; 2.
* коронное войско не должно стоять в воеводстве Киевском, где будут реестровые казаки; 3.
* обыватели воеводств Киевского, Брацлавского и Черниговского вступают во владение своими имениями и пользуются всеми доходами и судопроизводством; 4.
* Чигирин остаётся при гетмане, который должен состоять под властью гетмана коронного; 5.
* Евреи могут жить и аре (ru)
- Білоцеркі́вський ми́рний до́говір 1651, Білоцерківські статті — договір між урядом Речі Посполитої і гетьманом Війська Запорізького Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Посол вального сейму Речі Посполитої уніят Владислав Сіцінський своїм 1-м голосом не дозволив сейму затвердити цей договір. Умови договору були важкими для Гетьманщини. За Білоцерківським договором Гетьманщина залишалася під владою Речі Посполитої. (uk)
|
