| dbo:abstract
|
- El Clàssic de mil caràcters (en xinés, 千字文; transcrit en pinyin com Qiānzìwén), també conegut com el Text de mil caràcters, és un poema xinés que es feia servir com una cartilla per a l'ensenyament de caràcters xinesos als infants des del segle VI. Conté exactament mil caràcters, cadascú emprat només una vegada, organitzat en 250 línies de quatre caràcters cadascuna i agrupat en quatre versos de rima de línia perquè siga fàcil de memoritzar. Es canta d'una manera semblant a la dels infants que aprenien l'alfabet llatí cantant una "cançó d'alfabet". Juntament amb el Clàssic de tres caràcters i els Cent cognoms de família, formava la base de l'alfabetització en la Xina tradicional. La primera línia n'és Tian di xuan huang (xinés simplificat: 天地玄黄, xinés tradicional: 天地玄黃; pinyin: Tu'ndì xuán huáng; jyutping: tin1 dei6 jyun4 wong4) (‘Cel i Terra fosc i groc’) i la darrera línia, Yan zai hu ye (xinés: 焉哉乎也; pinyin: Iān zāi hū iě; jyutping: yin1 zoi1 fu1 jaa5) explica l'ús de les partícules gramaticals «yan», «zai», «hu» i «ye». (Paar, ed., 1963, p. 7, 36) (ca)
- Text o tisíci znacích či Esej o tisíci znacích (čínsky v českém přepisu Čchien c’ wen, pchin-jinem Qiānzìwén, znaky 千字文) je čínská čítanka z počátku 6. století určená k výuce nejběžnějších znaků čínského písma. Obsahuje jeden tisíc znaků ve 250 čtyřznakových verších. S Knihou tří znaků a Sto rodinnými jmény tvořila od sungské doby do 20. století triádu „Tři, sto, tisíc“ nejrozšířenějších čínských slabikářů. (cs)
- Der Tausend-Zeichen-Klassiker (chinesisch 千字文, Pinyin Qianziwen, Jyutping cin1zi6man4; jap.: senjimon) war ein Buch für die Elementarerziehung im alten China. Der Originaltitel des Werkes war Ci Yunwang Xi zhi Shuqianzi – 《次韻王羲之書千字》 / 《次韵王羲之书千字》 (zu deutsch: "In Reimform gesetzte tausend Zeichen von Wang Xizhi"). Der Text besteht aus genau eintausend Schriftzeichen in Form eines Gedichts, die auf 250 Versen zu je 4 Zeichen entfallen. Jedes Schriftzeichen taucht dabei genau ein Mal auf. Der Text beginnt mit den berühmten Worten Tian Di Xuan Huang (天地玄黃 / 天地玄黄) und endet mit Yan Zai Hu Ye (焉哉乎也). Als Muster wurde die Kalligrafie Wang Xizhis (王羲之) genommen, des berühmtesten Kalligrafen Chinas. Kompiliert wurde das Werk von Zhou Xingsi (周興嗣 / 周兴嗣), der von 470 bis 521 lebte. (de)
- El Clásico de mil caracteres (en chino, 千字文; transcrito en pinyin como Qiānzìwén), también conocido como el Texto de mil caracteres, es un poema chino que se utilizó como una cartilla para la enseñanza de caracteres chinos a los niños a partir del siglo VI en adelante. Contiene exactamente mil caracteres, cada uno utilizado solo una vez, organizado en 250 líneas de cuatro caracteres cada uno y agrupado en cuatro versos de rima de línea para que sea fácil de memorizar. Se canta de una manera similar a los niños que aprenden el alfabeto latino cantando una "canción del alfabeto". Junto con el Clásico de tres caracteres y los Cien apellidos de familia, formó la base de la alfabetización en la China tradicional. La primera línea es Tian di xuan huang (Chino simplificado: 天地玄黄, chino tradicional: 天地玄黃; pinyin: Ti'ndì xuán huáng; Jyutping: tin1 dei6 jyun4 wong4) (‘Cielo y Tierra oscuro y amarillo’) y la última línea, Yan zai hu ye (chino: 焉哉乎也; pinyin: Yān zāi hū yě; Jyutping: yin1 zoi1 fu1 jaa5) explica el uso de las partículas gramaticales «yan», «zai», «hu» y «ye». (es)
- Le Classique des mille caractères (chinois : 千字文 ; pinyin : qiānzìwén) est un des Classiques chinois (voir Autres classiques). Il sert à enseigner les caractères chinois aux enfants. Il contient exactement mille caractères, chacun utilisé une seule fois. (fr)
- The Thousand Character Classic (Chinese: 千字文; pinyin: Qiānzì Wén), also known as the Thousand Character Text, is a Chinese poem that has been used as a primer for teaching Chinese characters to children from the sixth century onward. It contains exactly one thousand characters, each used only once, arranged into 250 lines of four characters apiece and grouped into four line rhyming stanzas to make it easy to memorize. It is sung in a way similar to children learning the Latin alphabet sing an "alphabet song." Along with the Three Character Classic and the Hundred Family Surnames, it has formed the basis of literacy training in traditional China. The first line is Tian di xuan huang (traditional Chinese: 天地玄黃; simplified Chinese: 天地玄黄; pinyin: Tiāndì xuán huáng; Jyutping: tin1 dei6 jyun4 wong4; lit. 'Heaven and Earth Dark and Yellow') and the last line, Yan zai hu ye (焉哉乎也; Yān zāi hū yě; yin1 zoi1 fu4 jaa5) explains the use of the grammatical particles "yan", "zai", "hu", and "ye". (en)
- ( 다른 뜻에 대해서는 천자문 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 천자문(千字文)은 중국 남조 양(502~549)의 가 6세기 초반인 502~521년 사이에 양 무제의 명을 받아 지은 책으로, 모두 다른 한자 1000자로 1구 4자의 사언 고시 250구로 되어 있다. 동진 왕희지의 필적에서 해당되는 글자를 모았다고 하는데, 더 오래전에 중국 위나라 종요의 필적을 모은 것이라는 설도 있고 천자문을 종요가 손수 만들었다는 설도 있다. '천지현황(天地玄黃)'으로 시작해서 '언재호야(焉哉乎也)'의 어조사로 끝나는데, 자연 현상부터 인륜 도덕에 이르는 넓은 범위의 글귀를 수록하여 한문의 입문서로 널리 쓰였다.허.허당나라부터 빠르게 보급되어 여러 판본이 만들어졌는데, 가장 유명한 것은 왕희지의 7대손 이 진서와 초서의 두 서체로 만든 《진초천자본(眞草千字本)》으로 1109년에 새긴 석각이 남아 있으며 둔황에서 발견된 문서에 그 필사본이 많다고 한다. 송나라부터는 완전히 정착되어 《속(續)천자문》을 만들기도 하고 《서고천자문(敍古千字文)》과 같이 전혀 다른 글자를 이용한 새로운 천자문이 생기기도 했으며, 천자문의 순서를 이용해 문서 번호를 붙이는 풍습도 생겼다. 전설에는 주흥사가 무제의 명에 따라 하룻밤 사이에 만들어야 했으나 마지막 4자를 짓지 못하여 고심하고 있는데, 홀연히 귀신이 나타나서 어조사 언재호야의 마무리를 알려주었다고 알고있다. 하지만그게 사실인지는모른다. 완성한 후에 보니 머리털이 하얗게 세었다고 하여 "백수문(白首文)"이라는 별명이 붙었다. 천자문은 모든 한자가 없어서 팬그램이 아니다. 드라마에서 한자 교육 장면이 나오면 꼭 천자문을 읽게 하고 읽지 못하면 체벌을 내리는 장면이 나온다. (ko)
- 『千字文』（せんじもん、中国語ピンイン：Qiānzìwén）は、子供に漢字を教えたり、書の手本として使うために用いられた漢文の長詩である。1000の異なった文字が使われていて、全て違った文字で、一字も重複していない。 (ja)
- De Qianziwen of het gedicht van de duizend tekens is een van de Sanbaiqian en een belangrijk boek dat vóór de tijden der Chinese Volksrepubliek gebruikt werd om basisschoolkinderen te onderwijzen. Het was geschreven door 周興嗣 (470─521). Het boek is sterk beïnvloed door confucianisten en werd tot ongeveer 1950 onderwezen in China. In het boek worden de normen en waarden van de Chinese cultuur, basiskennis en de dagelijkse dingen verteld. Het boek bestaat hoofdzakelijk uit een gedicht dat bestaat uit duizend verschillende tekens die ieder slechts eenmaal in het boek voorkomen. (nl)
- «Тысячесловие» (кит. 千字文, пиньинь qiānzìwén, палл. цяньцзывэнь, буквально: «текст в тысячу знаков») — классический китайский мнемонический текст философского содержания, применяемый для заучивания иероглифов. Состоит из 1000 неповторяющихся иероглифов, разделённых на 125 строф, каждая из которых состоит из двух рифмующихся строк по 4 иероглифа. Авторство «Тысячесловия» приписывают известному литератору и высокопоставленному чиновнику Чжоу Синсы (周兴嗣, ум. в 521 году), составившему его по повелению императора У-ди из разрозненных иероглифов, написанных известным каллиграфом Ван Сичжи (321–379). Поскольку «Тысячесловие» приобрело широкую известность, его иероглифы иногда использовались для обозначения чисел от 1 до 1000 (например, в игре кено). (ru)
- «Тисячослів» (кит. трад. 千字文, піньїнь: qiānzìwén, акад. Цяньцзивень, буквально «тисячосимвольна класика») — дидактично-філософський римований вірш китайської літератури, що складається з тисячі ієрогліфів, жоден з яких не повторюється. Написаний у 6 ст., вірш впродовж століть використовувався для навчання дітей ієрогліфіці та каліграфії. Текст поділяють на сім умовних глав, 125 строф (по вісім ієрогліфів) чи 250 мікротекстів або четвериць (по чотири ієрогліфи). (uk)
- 《千字文》原名為《次韻王羲之書千字》，南朝梁（502年─549年）周興嗣所作的一首長韻文。它是一篇由一千個不重複的漢字組成的文章。據說是梁武帝取了王羲之寫的一千個字體，令其親人練習書法，而後覺得雜亂無章，於是又命周興嗣（470年─521年）編為一篇文章。 《千字文》全篇主題清晰，章句文理一脈相承，層層推進，語言優美，詞藻華麗，幾乎是句句引經，字字用典。出典包括《易經》、《淮南子》、《詩經》、《尚書》、《禮記》、《春秋》、《論語》、《孝經》、《孟子》、《史記》、《神農本草經》、《管子》、《韓非子》、《莊子》、《漢書》。《千字文》以儒家思想為主體，兼納自然、歷史、社會常識，寓意深刻、結構清晰、語言簡明優美，可以說是一首四言長詩。是用來教授兒童基本漢字之重要啓蒙讀物，和《三字經》、《百家姓》、《千家诗》合稱“三百千千”。《千字文》是其他幾篇也公認為不錯的訓蒙讀物不能比的。所以歷代書法家都競相書寫，如智永、懷素、歐陽詢、趙佶、趙孟頫、文徵明等都有留傳至今的帖本。同時在漢字文化圈各國也受到重視。 (zh)
|
| dbo:thumbnail
| |
| dbo:wikiPageExternalLink
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 19546 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:bpmf
| |
| dbp:c
| |
| dbp:first
| |
| dbp:gr
| |
| dbp:hangul
| |
| dbp:hanja
| |
| dbp:hp
|
- Bǎi tǐ qīngwén (en)
- Chénqǐliàng (en)
- Mǎn hàn qiān zì wén (en)
- Qīngshū qiān zì wén (en)
- Tiāndì xuán huáng (en)
- Yóu Zhēn (en)
- Yān zāi hū yě (en)
|
| dbp:j
|
- Cin1zi6 Man4 (en)
- baak3 tai2 cing1 man4 (en)
- cam4 kai2 loeng6 (en)
- cing1 syu1 cin1 zi6 man4 (en)
- jau4 zan1 (en)
- mun5 hon3 cin1 zi6 man4 (en)
- tin1 dei6 jyun4 wong4 (en)
- yin1 zoi1 fu4 jaa5 (en)
|
| dbp:kana
| |
| dbp:kanji
| |
| dbp:l
|
- Heaven and Earth Dark and Yellow (en)
|
| dbp:labels
| |
| dbp:links
| |
| dbp:mc
| |
| dbp:mr
| |
| dbp:myr
| |
| dbp:p
|
- Qiānzì Wén (en)
- Zhōu Xìngsì (en)
|
| dbp:pic
|
- An Authentic Thousand Character Classic.gif (en)
|
| dbp:piccap
|
- A calligraphic work titled An Authentic "Thousand Character Classic", Song dynasty (en)
|
| dbp:poj
| |
| dbp:qn
| |
| dbp:romaji
| |
| dbp:rr
| |
| dbp:s
|
- 千字文 (en)
- 周兴嗣 (en)
- 天地玄黄 (en)
- 沉启亮 (en)
- 清书千字文 (en)
- 满汉千字文 (en)
- 百体清文 (en)
|
| dbp:showflag
| |
| dbp:t
|
- 千字文 (en)
- 周興嗣 (en)
- 天地玄黃 (en)
- 沈啓亮 (en)
- 清書千字文 (en)
- 滿漢千字文 (en)
- 百體清文 (en)
|
| dbp:title
|
- Thousand Character Classic (en)
|
| dbp:tl
| |
| dbp:w
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dbp:wuu
| |
| dbp:y
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Text o tisíci znacích či Esej o tisíci znacích (čínsky v českém přepisu Čchien c’ wen, pchin-jinem Qiānzìwén, znaky 千字文) je čínská čítanka z počátku 6. století určená k výuce nejběžnějších znaků čínského písma. Obsahuje jeden tisíc znaků ve 250 čtyřznakových verších. S Knihou tří znaků a Sto rodinnými jmény tvořila od sungské doby do 20. století triádu „Tři, sto, tisíc“ nejrozšířenějších čínských slabikářů. (cs)
- Le Classique des mille caractères (chinois : 千字文 ; pinyin : qiānzìwén) est un des Classiques chinois (voir Autres classiques). Il sert à enseigner les caractères chinois aux enfants. Il contient exactement mille caractères, chacun utilisé une seule fois. (fr)
- 『千字文』（せんじもん、中国語ピンイン：Qiānzìwén）は、子供に漢字を教えたり、書の手本として使うために用いられた漢文の長詩である。1000の異なった文字が使われていて、全て違った文字で、一字も重複していない。 (ja)
- De Qianziwen of het gedicht van de duizend tekens is een van de Sanbaiqian en een belangrijk boek dat vóór de tijden der Chinese Volksrepubliek gebruikt werd om basisschoolkinderen te onderwijzen. Het was geschreven door 周興嗣 (470─521). Het boek is sterk beïnvloed door confucianisten en werd tot ongeveer 1950 onderwezen in China. In het boek worden de normen en waarden van de Chinese cultuur, basiskennis en de dagelijkse dingen verteld. Het boek bestaat hoofdzakelijk uit een gedicht dat bestaat uit duizend verschillende tekens die ieder slechts eenmaal in het boek voorkomen. (nl)
- «Тисячослів» (кит. трад. 千字文, піньїнь: qiānzìwén, акад. Цяньцзивень, буквально «тисячосимвольна класика») — дидактично-філософський римований вірш китайської літератури, що складається з тисячі ієрогліфів, жоден з яких не повторюється. Написаний у 6 ст., вірш впродовж століть використовувався для навчання дітей ієрогліфіці та каліграфії. Текст поділяють на сім умовних глав, 125 строф (по вісім ієрогліфів) чи 250 мікротекстів або четвериць (по чотири ієрогліфи). (uk)
- 《千字文》原名為《次韻王羲之書千字》，南朝梁（502年─549年）周興嗣所作的一首長韻文。它是一篇由一千個不重複的漢字組成的文章。據說是梁武帝取了王羲之寫的一千個字體，令其親人練習書法，而後覺得雜亂無章，於是又命周興嗣（470年─521年）編為一篇文章。 《千字文》全篇主題清晰，章句文理一脈相承，層層推進，語言優美，詞藻華麗，幾乎是句句引經，字字用典。出典包括《易經》、《淮南子》、《詩經》、《尚書》、《禮記》、《春秋》、《論語》、《孝經》、《孟子》、《史記》、《神農本草經》、《管子》、《韓非子》、《莊子》、《漢書》。《千字文》以儒家思想為主體，兼納自然、歷史、社會常識，寓意深刻、結構清晰、語言簡明優美，可以說是一首四言長詩。是用來教授兒童基本漢字之重要啓蒙讀物，和《三字經》、《百家姓》、《千家诗》合稱“三百千千”。《千字文》是其他幾篇也公認為不錯的訓蒙讀物不能比的。所以歷代書法家都競相書寫，如智永、懷素、歐陽詢、趙佶、趙孟頫、文徵明等都有留傳至今的帖本。同時在漢字文化圈各國也受到重視。 (zh)
- El Clàssic de mil caràcters (en xinés, 千字文; transcrit en pinyin com Qiānzìwén), també conegut com el Text de mil caràcters, és un poema xinés que es feia servir com una cartilla per a l'ensenyament de caràcters xinesos als infants des del segle VI. Conté exactament mil caràcters, cadascú emprat només una vegada, organitzat en 250 línies de quatre caràcters cadascuna i agrupat en quatre versos de rima de línia perquè siga fàcil de memoritzar. Es canta d'una manera semblant a la dels infants que aprenien l'alfabet llatí cantant una "cançó d'alfabet". Juntament amb el Clàssic de tres caràcters i els Cent cognoms de família, formava la base de l'alfabetització en la Xina tradicional. (ca)
- Der Tausend-Zeichen-Klassiker (chinesisch 千字文, Pinyin Qianziwen, Jyutping cin1zi6man4; jap.: senjimon) war ein Buch für die Elementarerziehung im alten China. Der Originaltitel des Werkes war Ci Yunwang Xi zhi Shuqianzi – 《次韻王羲之書千字》 / 《次韵王羲之书千字》 (zu deutsch: "In Reimform gesetzte tausend Zeichen von Wang Xizhi"). (de)
- El Clásico de mil caracteres (en chino, 千字文; transcrito en pinyin como Qiānzìwén), también conocido como el Texto de mil caracteres, es un poema chino que se utilizó como una cartilla para la enseñanza de caracteres chinos a los niños a partir del siglo VI en adelante. Contiene exactamente mil caracteres, cada uno utilizado solo una vez, organizado en 250 líneas de cuatro caracteres cada uno y agrupado en cuatro versos de rima de línea para que sea fácil de memorizar. Se canta de una manera similar a los niños que aprenden el alfabeto latino cantando una "canción del alfabeto". Junto con el Clásico de tres caracteres y los Cien apellidos de familia, formó la base de la alfabetización en la China tradicional. (es)
- The Thousand Character Classic (Chinese: 千字文; pinyin: Qiānzì Wén), also known as the Thousand Character Text, is a Chinese poem that has been used as a primer for teaching Chinese characters to children from the sixth century onward. It contains exactly one thousand characters, each used only once, arranged into 250 lines of four characters apiece and grouped into four line rhyming stanzas to make it easy to memorize. It is sung in a way similar to children learning the Latin alphabet sing an "alphabet song." Along with the Three Character Classic and the Hundred Family Surnames, it has formed the basis of literacy training in traditional China. (en)
- ( 다른 뜻에 대해서는 천자문 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 천자문(千字文)은 중국 남조 양(502~549)의 가 6세기 초반인 502~521년 사이에 양 무제의 명을 받아 지은 책으로, 모두 다른 한자 1000자로 1구 4자의 사언 고시 250구로 되어 있다. 동진 왕희지의 필적에서 해당되는 글자를 모았다고 하는데, 더 오래전에 중국 위나라 종요의 필적을 모은 것이라는 설도 있고 천자문을 종요가 손수 만들었다는 설도 있다. '천지현황(天地玄黃)'으로 시작해서 '언재호야(焉哉乎也)'의 어조사로 끝나는데, 자연 현상부터 인륜 도덕에 이르는 넓은 범위의 글귀를 수록하여 한문의 입문서로 널리 쓰였다.허.허당나라부터 빠르게 보급되어 여러 판본이 만들어졌는데, 가장 유명한 것은 왕희지의 7대손 이 진서와 초서의 두 서체로 만든 《진초천자본(眞草千字本)》으로 1109년에 새긴 석각이 남아 있으며 둔황에서 발견된 문서에 그 필사본이 많다고 한다. 송나라부터는 완전히 정착되어 《속(續)천자문》을 만들기도 하고 《서고천자문(敍古千字文)》과 같이 전혀 다른 글자를 이용한 새로운 천자문이 생기기도 했으며, 천자문의 순서를 이용해 문서 번호를 붙이는 풍습도 생겼다. (ko)
- «Тысячесловие» (кит. 千字文, пиньинь qiānzìwén, палл. цяньцзывэнь, буквально: «текст в тысячу знаков») — классический китайский мнемонический текст философского содержания, применяемый для заучивания иероглифов. Состоит из 1000 неповторяющихся иероглифов, разделённых на 125 строф, каждая из которых состоит из двух рифмующихся строк по 4 иероглифа. Авторство «Тысячесловия» приписывают известному литератору и высокопоставленному чиновнику Чжоу Синсы (周兴嗣, ум. в 521 году), составившему его по повелению императора У-ди из разрозненных иероглифов, написанных известным каллиграфом Ван Сичжи (321–379). (ru)
|
| rdfs:label
|
- Clàssic de mil caràcters (ca)
- Text o tisíci znacích (cs)
- Tausend-Zeichen-Klassiker (de)
- Clásico de mil caracteres (es)
- Classique des mille caractères (fr)
- 千字文 (ja)
- 천자문 (ko)
- Qianziwen (nl)
- Thousand Character Classic (en)
- Тысячесловие (ru)
- Тисячослів (uk)
- 千字文 (zh)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:depiction
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is dbo:wikiPageRedirects
of | |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
