| dbo:abstract
|
- Konbang Thibau, o Thibaw Min, va ser l'últim monarca de Birmània, pertanyent a la Dinastia Konbaung, que va regnar entre 1878 i 1885. (ca)
- Thibaw Min (Birmanisch: သီပေါမင်း* 1. Januar 1859 in Mandalay, Birma; † 19. Dezember 1916 in Ratnagiri, Indien) war zwischen 1878 und 1885 der letzte König der Konbaung-Dynastie in Birma. Seine Herrschaft endete mit der birmanischen Niederlage gegen das britische Eroberungsheer 1885. (de)
- Thibaw Min aŭ Reĝo Tibo (1-a de januaro 1858, Mandalajo, Birmo (Mianmaro) – 19-an de decembro 1916, , Hindio) estis lasta reĝo de Birmo, lian regadon (1878–85) finis okupado de Supra Birmo, fare de Britio, dum la epoko nome Brita Birmo. Li estis filo de Reĝo Mindon (regis 1853–78) kaj edukiĝis en budhisma monaĥejo. Kiel reĝo, lin grave influis la edzino kaj lia patrino. Lian surtroniĝon akompanis multaj perfortoj kaj preskaŭa enlanda milito. La britoj konkeris dum regado de lia patro malsupran Birmon, Thibaw en 1883 sendis komisionon al Parizo por peti helpon de la francoj kontraŭ la agreso. Post du jaroj, la du landoj subskribis komercan traktaton kaj alvenis la unua reprezentanto de la franca registaro en Mandalajo. Ĉar la ekonomiaj avantaĝoj estis por la francoj, la britoj postulis tutan okupon de Birmo. La okupado okazis en 1885 kaj la britoj forpelis la reĝon en Hindion. La hinda aŭtoro Amitav Ghosh verkis pri sia ekzila vivo en sia romano La vitra palaco. (eo)
- Konbang Thibau fue el último monarca de Birmania, perteneciente a la Dinastía Konbaung, que reinó entre 1878 y 1885. (es)
- Thibaw Min (birman သီပေါမင်း) ; né Maung Pu le 1er janvier 1859 – 19 décembre 1916 ; ou simplement Thibaw, Theebaw, ou Theobaw (Thibau dans Une histoire birmane de George Orwell) fut le dernier roi de Birmanie, onzième souverain de la dynastie Konbaung. Son règne, inauguré dans le sang, prit fin avec la défaite de son pays dans la Troisième guerre anglo-birmane en novembre 1885. (fr)
- Thibaw Min (bahasa Myanmar: သီပေါမင်း, diucapkan ; 1 Januari 1859 – 19 Desember 1916) adalah raja terakhir dari dinasti Konbaung di Myanmar dan juga terakhir di sejarah Myanmar. Pemerintahannya berakhir ketika Burma dikalahkan oleh pasukan dari Kerajaan Inggris di , pada tanggal 29 November 1885, sebelum aneksasi resmi pada 1 Januari 1886. (in)
- Thibaw Min, also Thebaw or Theebaw (Burmese: သီပေါမင်း, pronounced [θìbɔ́ mɪ́ɰ̃]; 1 January 1859 – 19 December 1916) was the last king of the Konbaung dynasty of Burma (Myanmar) and also the last Burmese monarch in the country's history. His reign ended when the forces of the Burmese Empire were defeated by the forces of the British Empire in the Third Anglo-Burmese War, on 29 November 1885, prior to its official annexation on 1 January 1886. (en)
- ティーボー王（Thibaw Min; ビルマ語: သီပေါမင်း、ALA-LC翻字法: Sīpo Maṅʻ"、IPA: /t̪ìbɔ́ mɪ́N/, 1859年1月1日 - 1916年12月19日）は、コンバウン王朝の最後の国王（在位：1878年10月1日 - 1885年11月29日）。 (ja)
- Konbang Thibaw (Mandalay, 1º gennaio 1859 – Ratnagiri, 19 dicembre 1916) fu l’ultimo Re della Birmania. Regnò dal 1878 al 1885. (it)
- 띠버왕(버마어: သီပေါမင်း 띠뻐민, 1859년 1월 1일~1916년 12월 19일)은 꾼바웅 왕조의 마지막 왕이자 버마의 마지막 왕이다. 그의 통치는 왕립 버마 군대가 1886년 1월 1일 공식 합병되기 전인 1885년 11월 29일 제3차 영국-버마 전쟁에서 대영 제국의 군대에 패배하면서 끝났다. 존호는 스리빠워라 위자야난따 야사띨러까 디빠띠 빤디따 마하담마라자디라자(버마어: သိရီပဝရ ဝိဇယာနန္တ ယသတိလောကာ ဓိပတိ ပဏ္ဍိတ မဟာဓမ္မရာဇာဓိရာဇာ)이다. (ko)
- Thibaw Min (1 de janeiro de 1859 - 19 de dezembro de 1916) foi o último rei da Dinastia Konbaung da Birmânia (Mianmar). Seu reinado iniciou-se em 1 de outubro de 1878 e terminou quando a Birmânia foi derrotada pelas forças do Império Britânico na Terceira Guerra Anglo-Birmanesa, em 29 de novembro de 1885, resultando na anexação total de Birmânia em 1 de janeiro de 1886. (pt)
- Тибо Мин или Тибо (бирм. သီပော္မင္း; 1 января, 1859, Мандалай, Бирманское царство — 19 декабря, 1916, Ратнагири, Британская Индия) — последний бирманский король династии Конбаун. При нём столица Мандалай была занята английскими войсками в 1885, и последнее оставшееся от Бирмы государство было аннексировано Британской империей в 1886. (ru)
- Тібо Мін або Тібо, іноді Тхібав (бірм. သီပော္မင္း, англ. Thibaw; 1 січня, 1859, Мандалай, Бірманське царство — 19 грудня, 1916, Ратнагірі, Британська Індія) — останній бірманський король династії Конбаун. При ньому столиця Мандалай була зайнята англійськими військами в 1885, і остання держава, що залишилася від Бірми була анексована Британською імперією в 1886. Тібо народився в Мандалаї, пройшов навчання в буддійському монастирі. Його батько, король Міндон зробив його принцом північного штату Тібо, в 1878 він став королем з допомогою вдови свого батька, яка змогла підступно вбити всіх претендентів на трон. Він одружився з двома своїми зведеними сестрами, молодша з яких Супаялат серйозно втручалася в державні справи. За її наполяганням, зійшовши на трон, щоб уникнути династичної боротьби та інтриг він винищив усю свою рідню, яка потенційно могла претендувати на владу. Для цього він наказав стратити 80 своїх найближчих родичів, принців і принцес, помістивши їх у вельветові мішки і задушивши або затоптавши слонами. Він не приховував своїх намірів повернути ті території, які відняла Британія в результаті декількох англо-бірманських воєн. Для цього він намагався зблизитися з Францією. Конфлікт з Англією почався ще за його батька, коли англійський представник увійшов у палац не знявши черевики. Коли він зайняв трон, відносини з Англією ще більш погіршилися; її посол був осміяний, і у вересні 1879 р. італійський консул прийняв під своє заступництво англійських підданих. У столиці залишився французький єпископ для Бірми — Бурбон. Положення зробилося дуже натягнутим, Бірма стягнула до англійського кордону війська; англійська влада посилила прикордонні гарнізони, але до сутички не дійшло. Згодом Бірма марно шукала зближення з Британською Індією. Лише в 1882 р. Англія погодилася прийняти посольство в Індії. Місяцями тяглися переговори про укладення дружнього і торгового договору, але зрештою вони перервалися, бо король вперто наполягав, щоб торгівля найвигіднішими продуктами була визнана королівською монополією, і не погоджувався на заборону ввезення в Бірму зброї. Після припинення переговорів Бірма потрапила в абсолютно ізольоване положення, король опинився у владі своїх придворних, в руках яких державне господарство експлуатувалося на користь приватних інтересів декількох сімейств. Страти з метою вимагання стали звичайним явищем і відбувалися інші зловживання. Відповідно до традиційних анімістичних уявлень бірманців, при заснуванні Мандали під воротами і кутовими вежами стіни палацового комплексу, а також безпосередньо під троном були замуровані 52 людини як жертви духам-натам (як правило, в якості «будівельних жертв» використовувалися злочинці, засуджені до смертної кари). В основі кутових веж були поміщені також чотири глечики з маслом, які раз у 7 років повинні були перевірятися астрологами. На третю перевірку, в 1880 році, з'ясувалося, що масло в двох глечиках висохло. Крім того, з'явилося чимало інших недобрих ознак. Астрологи порадили королю Тібо перенести столицю. Король категорично відмовився. Тоді було прийнято рішення умилостивити натів принесенням великої кількості ритуальних жертв, загальним числом 600 осіб — 100 чоловіків і 100 жінок, 100 хлопчиків, 100 дівчаток, 100 солдатів і 100 іноземців. Королівський указ було оголошено публічно, почалися арешти, і в Мандалаї настала загальна паніка. Жителі втекли з міста, а іноземні держави, і в першу чергу Велика Британія, під приводом захисту своїх підданих стали недвозначно загрожувати інтервенцією. У відповідь на англійський ультиматум арешти припинилися, але 100 заарештованих все ж були таємно замуровані живцем. Намагаючись уникнути остаточної колонізації своєї країни Великою Б(англ.)ританією (до того часу вже встигла розв'язати дві англо-бірманська війни, в ході яких вона анексувала усю Нижню Бірму), король Тібо підписав договір з Францією про будівництво залізниці з Лаосу в Мандалай і організації спільного військового флоту на Іраваді. Проте всі дипломатичні зусилля Тібо, включаючи виряджання декількох посольств до Європи та запізнілу спробу зіграти на політичних суперечностях між Лондоном і Парижем (зберігши, подібно сусідньому Сіаму (нині Таїланд), хоча б формальний суверенітет), виявилися безуспішними. На півночі країни почалося повстання шанів. Проти повсталих був відправлений загін в 5000 солдатів, але повстання розросталося, і Китай, який мав у Бамо дипломатичного агента, зайняв в 1884 р. Бамо. Скарги британських купців і особливо Бірмано-Бомбейської торгової компанії все росли, утиски від бірманської влади зі вступом на престол Тібо не припинялися; нарешті в 1885 індобританський уряд заборонив під страхом війни приведення у виконання деяких розпоряджень короля. Але цю вимогу, як очікували, було відхилено бірманським урядом, внаслідок чого індійський уряд негайно відкрив вже здавна підготовану військову кампанію. Під командою ген.-лейтенанта Прендергаста зібралося біля Рангуна 11000 осіб, що склали розділений на три бригади корпус. Війська повинні були під прикриттям флотилії сера Фрідеріка Річарда відправитися на річкових ботах вгору по Іраваді до околиць столиці Мандали, що і вдалося без особливих труднощів. 16 листопада відбувся незначний бій для усунення річкової загати; 17-го, після нетривалої сутички, флотилія заволоділа укріпленнями біля Мінли, експедиційний корпус рушив вперед по Іраваді і зайняв без опору Мінгіаре. Тоді король Тібо, переконавшись у марності продовження боротьби, здався 1 грудня і був відправлений через Рангун в Індію. Столиця Мандалай була зайнята британськими військами, і генерал Прендергаст вступив 4 грудня в управління королівством, яке маніфестом віцекороля Індії було оголошено (1 січня 1886 р.) складовою частиною Британської імперії. Резиденція генерал-губернатора Бірми була перенесена в Янгон. Король Тібо і королева Супаялат були відправлені в заслання вглиб Індії, де і прожили до кінця життя. (uk)
- 錫袍（緬甸語：သီပေါမင်း，缅甸语委转写：Thibaw Min；1859年1月1日－1916年12月19日）是緬甸貢榜王朝的末代國王。1878年10月1日至1885年12月29日在位。 錫袍在位期間，英國人的勢力已經控制了半個緬甸。錫袍希望收復被英國佔領的下緬甸，因此試圖與法國結為同盟關係。1885年，英國以緬甸向英國公司罰款為由，派遣11000名士兵入侵緬甸，並於同年攻佔了首都曼德勒。貢榜王朝滅亡，錫袍被囚於王宮之中。1886年1月1日，緬甸正式成為英屬印度的一個省。錫袍則與他的王后和子女們被帶往印度的勒德納吉里，在那裡度過了餘生。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Konbang Thibau, o Thibaw Min, va ser l'últim monarca de Birmània, pertanyent a la Dinastia Konbaung, que va regnar entre 1878 i 1885. (ca)
- Thibaw Min (Birmanisch: သီပေါမင်း* 1. Januar 1859 in Mandalay, Birma; † 19. Dezember 1916 in Ratnagiri, Indien) war zwischen 1878 und 1885 der letzte König der Konbaung-Dynastie in Birma. Seine Herrschaft endete mit der birmanischen Niederlage gegen das britische Eroberungsheer 1885. (de)
- Konbang Thibau fue el último monarca de Birmania, perteneciente a la Dinastía Konbaung, que reinó entre 1878 y 1885. (es)
- Thibaw Min (birman သီပေါမင်း) ; né Maung Pu le 1er janvier 1859 – 19 décembre 1916 ; ou simplement Thibaw, Theebaw, ou Theobaw (Thibau dans Une histoire birmane de George Orwell) fut le dernier roi de Birmanie, onzième souverain de la dynastie Konbaung. Son règne, inauguré dans le sang, prit fin avec la défaite de son pays dans la Troisième guerre anglo-birmane en novembre 1885. (fr)
- Thibaw Min (bahasa Myanmar: သီပေါမင်း, diucapkan ; 1 Januari 1859 – 19 Desember 1916) adalah raja terakhir dari dinasti Konbaung di Myanmar dan juga terakhir di sejarah Myanmar. Pemerintahannya berakhir ketika Burma dikalahkan oleh pasukan dari Kerajaan Inggris di , pada tanggal 29 November 1885, sebelum aneksasi resmi pada 1 Januari 1886. (in)
- Thibaw Min, also Thebaw or Theebaw (Burmese: သီပေါမင်း, pronounced [θìbɔ́ mɪ́ɰ̃]; 1 January 1859 – 19 December 1916) was the last king of the Konbaung dynasty of Burma (Myanmar) and also the last Burmese monarch in the country's history. His reign ended when the forces of the Burmese Empire were defeated by the forces of the British Empire in the Third Anglo-Burmese War, on 29 November 1885, prior to its official annexation on 1 January 1886. (en)
- ティーボー王（Thibaw Min; ビルマ語: သီပေါမင်း、ALA-LC翻字法: Sīpo Maṅʻ"、IPA: /t̪ìbɔ́ mɪ́N/, 1859年1月1日 - 1916年12月19日）は、コンバウン王朝の最後の国王（在位：1878年10月1日 - 1885年11月29日）。 (ja)
- Konbang Thibaw (Mandalay, 1º gennaio 1859 – Ratnagiri, 19 dicembre 1916) fu l’ultimo Re della Birmania. Regnò dal 1878 al 1885. (it)
- 띠버왕(버마어: သီပေါမင်း 띠뻐민, 1859년 1월 1일~1916년 12월 19일)은 꾼바웅 왕조의 마지막 왕이자 버마의 마지막 왕이다. 그의 통치는 왕립 버마 군대가 1886년 1월 1일 공식 합병되기 전인 1885년 11월 29일 제3차 영국-버마 전쟁에서 대영 제국의 군대에 패배하면서 끝났다. 존호는 스리빠워라 위자야난따 야사띨러까 디빠띠 빤디따 마하담마라자디라자(버마어: သိရီပဝရ ဝိဇယာနန္တ ယသတိလောကာ ဓိပတိ ပဏ္ဍိတ မဟာဓမ္မရာဇာဓိရာဇာ)이다. (ko)
- Thibaw Min (1 de janeiro de 1859 - 19 de dezembro de 1916) foi o último rei da Dinastia Konbaung da Birmânia (Mianmar). Seu reinado iniciou-se em 1 de outubro de 1878 e terminou quando a Birmânia foi derrotada pelas forças do Império Britânico na Terceira Guerra Anglo-Birmanesa, em 29 de novembro de 1885, resultando na anexação total de Birmânia em 1 de janeiro de 1886. (pt)
- Тибо Мин или Тибо (бирм. သီပော္မင္း; 1 января, 1859, Мандалай, Бирманское царство — 19 декабря, 1916, Ратнагири, Британская Индия) — последний бирманский король династии Конбаун. При нём столица Мандалай была занята английскими войсками в 1885, и последнее оставшееся от Бирмы государство было аннексировано Британской империей в 1886. (ru)
- 錫袍（緬甸語：သီပေါမင်း，缅甸语委转写：Thibaw Min；1859年1月1日－1916年12月19日）是緬甸貢榜王朝的末代國王。1878年10月1日至1885年12月29日在位。 錫袍在位期間，英國人的勢力已經控制了半個緬甸。錫袍希望收復被英國佔領的下緬甸，因此試圖與法國結為同盟關係。1885年，英國以緬甸向英國公司罰款為由，派遣11000名士兵入侵緬甸，並於同年攻佔了首都曼德勒。貢榜王朝滅亡，錫袍被囚於王宮之中。1886年1月1日，緬甸正式成為英屬印度的一個省。錫袍則與他的王后和子女們被帶往印度的勒德納吉里，在那裡度過了餘生。 (zh)
- Thibaw Min aŭ Reĝo Tibo (1-a de januaro 1858, Mandalajo, Birmo (Mianmaro) – 19-an de decembro 1916, , Hindio) estis lasta reĝo de Birmo, lian regadon (1878–85) finis okupado de Supra Birmo, fare de Britio, dum la epoko nome Brita Birmo. Li estis filo de Reĝo Mindon (regis 1853–78) kaj edukiĝis en budhisma monaĥejo. Kiel reĝo, lin grave influis la edzino kaj lia patrino. Lian surtroniĝon akompanis multaj perfortoj kaj preskaŭa enlanda milito. La okupado okazis en 1885 kaj la britoj forpelis la reĝon en Hindion. (eo)
- Тібо Мін або Тібо, іноді Тхібав (бірм. သီပော္မင္း, англ. Thibaw; 1 січня, 1859, Мандалай, Бірманське царство — 19 грудня, 1916, Ратнагірі, Британська Індія) — останній бірманський король династії Конбаун. При ньому столиця Мандалай була зайнята англійськими військами в 1885, і остання держава, що залишилася від Бірми була анексована Британською імперією в 1886. Він не приховував своїх намірів повернути ті території, які відняла Британія в результаті декількох англо-бірманських воєн. Для цього він намагався зблизитися з Францією. (uk)
|
