| dbo:abstract
|
- Die Verfassung von Tarnowo (bulgarisch Търновска Конституция) war die erste Verfassung des 1878 unabhängig gewordenen bulgarischen Staates (1878–1908 Fürstentum Bulgarien und 1908–1946 Zarentum Bulgarien). Sie wurde von der Nationalversammlung am 28. April 1879 in Weliko Tarnowo verabschiedet. Als Vorbild galt die zu jener Zeit recht neue und moderne Verfassung Belgiens. Die Verfassung von Tarnowo galt bis 1947. (de)
- La Constitution de Tarnovo est la première constitution de la Bulgarie. Elle a été adoptée le 16 avril 1879 (28 avril greg.) par l'Assemblée nationale installée à Veliko Tarnovo, la capitale de la Principauté de Bulgarie. La Constitution, inspirée de la Constitution belge, adopte un charactère bourgeois-libéral et définit les fonctions et les compétences des organes centraux de l'État selon le principe de la séparation des pouvoirs entre le législatif, l'exécutif et le judiciaire. L'inviolabilité du Prince, couvert par la responsabilité ministérielle, l'immunité des députés et l'inviolabilité de la propriété privée sont proclamés. La Constitution inclut également un article 37 qui établit formellement l'Église orthodoxe bulgare comme religion d'État: « La religion dominante dans le royaume de Bulgarie est la religion chrétienne-orthodoxe, de confession orientale ». Il est toutefois précisé dans l'article 40 que « Les chrétiens non orthodoxes, ainsi que les adeptes d’autres religions, Bulgares d’origine ou naturalisés, et aussi les étrangers habitant en permanence ou temporairement la Bulgarie, ont le libre exercice de leur culte, à condition toutefois que leurs rites ne violent pas les lois existantes. » Alors que l'esclavage n'a formellement été aboli dans l'Empire ottoman qu'en 1889, il l'était déjà dix ans plus tôt en Bulgarie : « Nul, dans le royaume de Bulgarie, ne peut acheter ni vendre une personne humaine. Tout esclave, de quelque sexe, religion ou nationalité qu’il soit, devient libre dès lors qu’il met le pied sur le territoire bulgare. » (article 61). Avec les révisions de 1893 et de 1911, due au passage à un système monarchique, la Constitution de Tarnovo est restée en vigueur jusqu'au 4 décembre 1947, jour où elle a été remplacée par la . (fr)
- The Tarnovo Constitution (Bulgarian: Търновска конституция) was the first constitution of Bulgaria. It was adopted on 16 April 1879 (O.S.) by the Constituent National Assembly held in Veliko Tarnovo as part of the establishment of the Principality of Bulgaria. It remained the fundamental law of Bulgaria after the country was elevated to a kingdom in 1908. Based on the Belgian charter of 1831, the constitution was liberal in character, and was considered advanced for its time. It defined the function and competence of the central organs of state authority according to the principle of separation of powers among an executive, a legislative, and a judiciary branch. It provided for ministerial responsibility, immunity of the deputies, and inviolability of private property. The constitution included a clause that formally established the Bulgarian Orthodox Church as the official religion of the nation, although people of other religions were considered equal to those who followed the official faith. With amendments in 1893 and 1911 that strengthened royal power, the Tarnovo Constitution remained in use until 4 December 1947, when it was replaced by the Dimitrov Constitution. (en)
- La Costituzione di Tărnovo (in bulgaro: Търновска конституция, Tărnovska konstitucija, nome ufficiale bulgaro: Конституция на Българското Княжество, Konstitucija na Bălgarskoto Knjažestvo, in russo: Конституція Княжества Болгарскаго, Konstitucija Knjažestva Bolgarskago) fu la prima costituzione della Bulgaria. Venne adottata il 16 aprile 1879 dalla tenutasi a Tărnovo come parte della formazione del Principato di Bulgaria. La costituzione era di carattere borghese-liberale e definiva le funzione e le competenze degli organi centrali dell'autorità statale secondo il principio della separazione dei poteri in ramo esecutivo, legislativo e giudiziario. Vennero inoltre descritte e proclamate le responsabilità ministeriali, l'immunità dei deputati e l'inviolabilità della proprietà privata. La costituzione inoltre includeva una clausola che stabiliva la chiesa ortodossa bulgara come religione ufficiale dello Stato. Ricorretta nel 1893 e nel 1911, al fine di rafforzare il potere monarchico, la costituzione di Tărnovo rimase in vigore fino al 4 dicembre 1947, quando venne rimpiazzata dalla . (it)
- Konstytucja tyrnowska (bułg. Търновска конституция Tyrnowska konstitucija); Konstytucja Księstwa Bułgarii (bułg. конституция на Българското княжество Konstitucija na Byłgarskoto kniażestwo) – konstytucja Bułgarii przyjęta 16/28 kwietnia 1879; pierwsza ustawa zasadnicza Bułgarii od czasu odzyskania przez nią niepodległości. W momencie uchwalenia była jednym z bardziej postępowych aktów prawnych tego typu w Europie. Obowiązywała do 1947. (pl)
- Тырновская конституция (болг. Търновска конституция, официально Конституция Болгарского княжества, болг. Конституция на Българското княжество, принята 16 (28) апреля 1879 года) — первая конституция Болгарии (Княжество Болгария). В разработке конституции принимали участие болгарские эмигранты с западноевропейским юридическим образованием. Принята учредительным Великим Народным собранием в Велико-Тырново. Содержала значительные по тем временам ограничения княжеской власти (правительство было ответственно перед парламентом, депутаты неприкосновенны), допускала избрание князя. Требовала в случае вакансии престола коллективное регентство из трёх человек. Предусматривала разделение властей и официальный статус БПЦ. В 1893 и 1911 годах при князе (c 1908 царе) Фердинанде I в конституцию были внесены поправки, усилившие власть монарха и ограничившие демократию. При Борисе III в мае 1934 года произошёл военный переворот, после чего действие конституции было фактически приостановлено. Действовала до декабря 1947 года, когда образована Народная Республика Болгария. (ru)
- Ти́рновська конститу́ція (болг. Търновска конституция) — перша конституція Болгарії, ухвалена на установчому засіданні Народних зборів Болгарії 16 (28) квітня 1879 року у місті Велико-Тирново у північній Болгарії. Відіграла величезну роль у становленні нової незалежної болгарської держави. Тирновська конституція мала буржуазно-ліберальний характер та визначила функції та повноваження центральних органів влади згідно з на законодавчу, виконавчу та судову. Також конституція проголосила підзвітність міністерств, депутатську недоторканність, недоторканність приватної власності та містила положення, що формально проголошували Болгарську православну церкву офіційною церквою країни. З поправками 1893 та 1911 років, що посилювали владу монарха, Тирновська конституція діяла до 4 грудня 1947 року. Згодом замість неї було проголошено . (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Die Verfassung von Tarnowo (bulgarisch Търновска Конституция) war die erste Verfassung des 1878 unabhängig gewordenen bulgarischen Staates (1878–1908 Fürstentum Bulgarien und 1908–1946 Zarentum Bulgarien). Sie wurde von der Nationalversammlung am 28. April 1879 in Weliko Tarnowo verabschiedet. Als Vorbild galt die zu jener Zeit recht neue und moderne Verfassung Belgiens. Die Verfassung von Tarnowo galt bis 1947. (de)
- Konstytucja tyrnowska (bułg. Търновска конституция Tyrnowska konstitucija); Konstytucja Księstwa Bułgarii (bułg. конституция на Българското княжество Konstitucija na Byłgarskoto kniażestwo) – konstytucja Bułgarii przyjęta 16/28 kwietnia 1879; pierwsza ustawa zasadnicza Bułgarii od czasu odzyskania przez nią niepodległości. W momencie uchwalenia była jednym z bardziej postępowych aktów prawnych tego typu w Europie. Obowiązywała do 1947. (pl)
- La Constitution de Tarnovo est la première constitution de la Bulgarie. Elle a été adoptée le 16 avril 1879 (28 avril greg.) par l'Assemblée nationale installée à Veliko Tarnovo, la capitale de la Principauté de Bulgarie. Alors que l'esclavage n'a formellement été aboli dans l'Empire ottoman qu'en 1889, il l'était déjà dix ans plus tôt en Bulgarie : « Nul, dans le royaume de Bulgarie, ne peut acheter ni vendre une personne humaine. Tout esclave, de quelque sexe, religion ou nationalité qu’il soit, devient libre dès lors qu’il met le pied sur le territoire bulgare. » (article 61). (fr)
- The Tarnovo Constitution (Bulgarian: Търновска конституция) was the first constitution of Bulgaria. It was adopted on 16 April 1879 (O.S.) by the Constituent National Assembly held in Veliko Tarnovo as part of the establishment of the Principality of Bulgaria. It remained the fundamental law of Bulgaria after the country was elevated to a kingdom in 1908. With amendments in 1893 and 1911 that strengthened royal power, the Tarnovo Constitution remained in use until 4 December 1947, when it was replaced by the Dimitrov Constitution. (en)
- La Costituzione di Tărnovo (in bulgaro: Търновска конституция, Tărnovska konstitucija, nome ufficiale bulgaro: Конституция на Българското Княжество, Konstitucija na Bălgarskoto Knjažestvo, in russo: Конституція Княжества Болгарскаго, Konstitucija Knjažestva Bolgarskago) fu la prima costituzione della Bulgaria. Venne adottata il 16 aprile 1879 dalla tenutasi a Tărnovo come parte della formazione del Principato di Bulgaria. (it)
- Тырновская конституция (болг. Търновска конституция, официально Конституция Болгарского княжества, болг. Конституция на Българското княжество, принята 16 (28) апреля 1879 года) — первая конституция Болгарии (Княжество Болгария). В 1893 и 1911 годах при князе (c 1908 царе) Фердинанде I в конституцию были внесены поправки, усилившие власть монарха и ограничившие демократию. При Борисе III в мае 1934 года произошёл военный переворот, после чего действие конституции было фактически приостановлено. Действовала до декабря 1947 года, когда образована Народная Республика Болгария. (ru)
- Ти́рновська конститу́ція (болг. Търновска конституция) — перша конституція Болгарії, ухвалена на установчому засіданні Народних зборів Болгарії 16 (28) квітня 1879 року у місті Велико-Тирново у північній Болгарії. Відіграла величезну роль у становленні нової незалежної болгарської держави. З поправками 1893 та 1911 років, що посилювали владу монарха, Тирновська конституція діяла до 4 грудня 1947 року. Згодом замість неї було проголошено . (uk)
|
