| dbo:abstract
|
- La Simfonia número 14, op. 135, de Dmitri Xostakóvitx va ser composta l'any 1969. Es va estrenar el mateix any, el dia 29 de setembre, a Leningrad. Va ser interpretada pels cantants i i l' dirigida per Rudolf Barxai. L'obra està escrita per a soprano, baix i una petita orquestra de corda amb percussió. Consta d'onze escenes de poemes vinculats a quatre autors, Lorca, Apollinaire, Küchelbecker i Rilke, que tracten la idea de la mort. La va dedicar a Benjamin Britten. (ca)
- Die 14. Symphonie für Sopran, Bass und Kammerorchester von Dmitri Schostakowitsch (op. 135) wurde im Frühling 1969 fertiggestellt und am 29. September desselben Jahres in Leningrad unter der Leitung von Rudolf Barschai uraufgeführt. Das Werk ist angelegt für ein kleines Streichorchester mit Perkussionsinstrumenten und Gesangssolisten in den Stimmlagen Bass und Sopran. Enthalten sind elf Lieder auf Gedichte von vier Autoren. Ein Großteil der Texte behandelt das Thema Tod. Die Symphonie ist Benjamin Britten gewidmet. (de)
- La Sinfonía n.º 14, Op. 135 de Dmitri Shostakóvich, penúltima contribución al género del compositor, fue compuesta en 1969 y estrenada el 29 de septiembre 1969 por Rudolf Barshái. Es la sinfonía más atípica de Shostakóvich; en realidad es un ciclo de once canciones para solistas y orquesta de cámara sobre poesías de Apollinaire, García Lorca, y Rilke en torno a la muerte, en la línea de las Canciones y danzas de la muerte de Músorgski. El estilo de la música ya es plenamente representativo de su última etapa.
* Datos: Q188073 (es)
- La Symphonie no 14 en sol mineur op. 135 est l'avant-dernière des quinze symphonies du compositeur russe Dmitri Chostakovitch. Écrite sept ans après la Treizième Symphonie, elle est contemporaine de sa Sonate pour violon et piano, de ses Douzième et Treizième Quatuors à cordes, mais aussi de sa Quinzième Symphonie. Ode passionnée à la vie et la mort inspirée par les Chants pour les enfants morts de Gustav Mahler et par les Chants et danses de la mort, cycle de mélodies de Modeste Moussorgski que Chostakovitch a orchestré en 1962, la Quatorzième Symphonie fut composée au printemps 1969 par un Chostakovitch obsédé par la mort. Écrite pour soprano, basse et ensemble de cordes avec percussion, elle consiste en onze poèmes de quatre auteurs différents - Garcia Lorca, Apollinaire, Küchelbecker et Rilke, chacun formant l'un des onze mouvements de l'œuvre. La plupart d'entre eux abordent le thème de la mort, particulièrement lorsqu'elle est injuste ou prématurée. Ces poèmes ont été traduits en russe, mais il existe également une version de la symphonie dans laquelle ils sont dans leur langue originale. Dédiée à Benjamin Britten, la Quatorzième Symphonie a été créée à Léningrad le 29 septembre 1969 par l'Orchestre de chambre de Moscou sous la direction de Rudolf Barshaï, avec la soprano Galina Vishnevskaya et la basse Mark Réchétine. Son exécution demande un peu moins d'une heure. (fr)
- The Symphony No. 14 in G minor, Op. 135, by Dmitri Shostakovich was completed in the spring of 1969, and was premiered later that year. It is a work for soprano, bass and a small string orchestra with percussion, consisting of eleven linked settings of poems by four authors. Most of the poems deal with the theme of death, particularly that of unjust or early death. They were set in Russian, although two other versions of the work exist with the texts all back-translated from Russian either into their original languages or into German. The symphony is dedicated to Benjamin Britten (who gave the UK premiere the following year at Aldeburgh). (en)
- 交響曲第14番 ト短調 作品135は、ドミートリイ・ショスタコーヴィチが作曲した交響曲である。 (ja)
- Symfonie nr. 14 (opus 135) is een in de lente van 1969 voltooide symfonie van Dmitri Sjostakovitsj. (nl)
- La Sinfonia n. 14 (Op. 135) di Dmitrij Šostakovič è stata scritta nella primavera del 1969 ed eseguita per la prima volta dall', diretta da Rudolf Barshai, il 29 settembre dello stesso anno a Leningrado, con i soprano Galina Vishnevskaya e ed i bassi e . Šostakovič dedicò questa penultima sinfonia al suo amico e collega Benjamin Britten. (it)
- Симфония № 14, Op.135, — симфония Дмитрия Шостаковича, завершённая весной 1969 года и впервые исполненная в том же году. Симфония написана для сопрано, баса и малого струнного оркестра с ударными. В ней использованы стихи четырех авторов, все тексты так или иначе связаны с темой смерти, особенно несправедливой или преждевременной. Стихотворения звучат по-русски, хотя две другие версии существуют с текстами, переведёнными с русского либо на их первоначальные языки, либо на немецкий язык. Симфония посвящена Бенджамину Бриттену. (ru)
- Симфонія № 14, тв. 135 — симфонія Дмитра Дмитровича Шостаковича, написана в 1969 році і вперше виконана у тому ж році. Симфонія № 14 присвячена Бенджаміну Бріттену. Її написано під впливом вокального циклу Мусоргського «Пісні і пляски смерті», що був оркестрований Шостаковичем незадовго перед створенням симфонії. Виконавський склад: сопрано, камерний оркестр, що включає групу струнних (10 скрипок, 4 альти, 3 віолончелі, 2 контрабаси), ударні та челести.У симфонії №14 композитор звернувся до теми смерті - насильницької, передчасної, трагічної.В симфонії автор використав тексти Гарсіа Лорки (частини № 1,№ 2), Гійома Аполінера (частини №№ 3-8), В.Кюхельбекера (частина № 9) та Райнер Марія Рільке (частини № 10, № 11). Симфонія складається з 11-ти частин: 1.
* De Profundis(«з глибини», лірико-філософська) 2.
* Малагенья (зловісно-гротескне скерцо, з атональними елементами) 3.
* Лорелея (романтична балада про фатальне зіткнення краси із середньовічним фанатизмом) 4.
* Самогубець (скорботна елегія) 5.
* Напоготові (марш-кульмінація образів смерті) 6.
* Мадам, подивіться! (сюрреалістичний дует про загублене серце) 7.
* У в'язниці Санте (монолог засудженого) 8.
* Відповідь запорізьких козаків константинопольському султанові (сатира, глузування) 9.
* О Дельвіґ, Дельвіґ! (велично благородна елегія, утвердження високого етичного начала 10.
* Смерть поета (розв’язка трагедії) 11.
* Заключення (всевладна смерть) Ознаки сонатно-симфонічного циклу: № 1-2 – вступ, №3 – експозиція сонатного алєґро, №4 – повільна частина, № 5 – скерцо; № 6-9 – розробка, № 10 – реприза, № 11 – кода.Через всі частини проходить тема-зерно,що символізує оплакування померлого(соло скрипки). Як і більшість пізніх творів Шостаковича, ця симфонія значною мірою автобіографічна. (uk)
- 第14號交響曲，作品135，是俄國作曲家德米特里·德米特里耶维奇·肖斯塔科维奇的音樂作品，完成於1969年，是一首充滿陰暗色彩的作品。蕭士達高維契將作品獻給晚年結識的好友，英國作曲家本杰明·布里顿，布烈頓亦於1970年為此曲作英國首演。 雖然不少音樂評論將這首交響曲和作曲家7年前所寫的《第13號交響曲》視為同一組作品（因為兩首交響曲都使用了人聲），但《第14號交響曲》不僅和《第13號交響曲》風格迥異，與蕭士達高維契的其他交響曲相比也有很多獨特之處。 首先，《第14號交響曲》是唯一一首不註明調性的交響曲，比如調性亦不明顯的《第15號交響曲》被冠以「A大調」之名，《第14號交響曲》則刻意不註明調性。其次，本交響曲共有11個樂章，數量最多，而配器和所需人數卻是最少的。全曲只需要24名樂手：19名絃樂手、3名敲擊樂手和2名獨唱，規模上和一般室内樂的規模相近。最後，與其說這是一首交響曲，稱之為一套「聯篇歌曲」作品可能更為合適（類似於古斯塔夫·馬勒的《大地之歌》及數套管絃樂聯篇歌曲集）。每個樂章均配合一首詩篇，共11首，選自4位不同的作家。大部份的詩篇都是環繞「死亡」主題（特別是早逝和非正常去世的題裁）。所有詩篇都是以俄語寫成，但由於費德里戈·加西亞·洛爾卡是西班牙人，紀堯姆·阿波利奈爾是法國人，萊納·瑪利亞·里爾克則是德國人，因此本曲共有三個演繹版本：全俄語、全德語、以及一個按照作者國籍使用相關語言的版本。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- La Simfonia número 14, op. 135, de Dmitri Xostakóvitx va ser composta l'any 1969. Es va estrenar el mateix any, el dia 29 de setembre, a Leningrad. Va ser interpretada pels cantants i i l' dirigida per Rudolf Barxai. L'obra està escrita per a soprano, baix i una petita orquestra de corda amb percussió. Consta d'onze escenes de poemes vinculats a quatre autors, Lorca, Apollinaire, Küchelbecker i Rilke, que tracten la idea de la mort. La va dedicar a Benjamin Britten. (ca)
- Die 14. Symphonie für Sopran, Bass und Kammerorchester von Dmitri Schostakowitsch (op. 135) wurde im Frühling 1969 fertiggestellt und am 29. September desselben Jahres in Leningrad unter der Leitung von Rudolf Barschai uraufgeführt. Das Werk ist angelegt für ein kleines Streichorchester mit Perkussionsinstrumenten und Gesangssolisten in den Stimmlagen Bass und Sopran. Enthalten sind elf Lieder auf Gedichte von vier Autoren. Ein Großteil der Texte behandelt das Thema Tod. Die Symphonie ist Benjamin Britten gewidmet. (de)
- La Sinfonía n.º 14, Op. 135 de Dmitri Shostakóvich, penúltima contribución al género del compositor, fue compuesta en 1969 y estrenada el 29 de septiembre 1969 por Rudolf Barshái. Es la sinfonía más atípica de Shostakóvich; en realidad es un ciclo de once canciones para solistas y orquesta de cámara sobre poesías de Apollinaire, García Lorca, y Rilke en torno a la muerte, en la línea de las Canciones y danzas de la muerte de Músorgski. El estilo de la música ya es plenamente representativo de su última etapa.
* Datos: Q188073 (es)
- The Symphony No. 14 in G minor, Op. 135, by Dmitri Shostakovich was completed in the spring of 1969, and was premiered later that year. It is a work for soprano, bass and a small string orchestra with percussion, consisting of eleven linked settings of poems by four authors. Most of the poems deal with the theme of death, particularly that of unjust or early death. They were set in Russian, although two other versions of the work exist with the texts all back-translated from Russian either into their original languages or into German. The symphony is dedicated to Benjamin Britten (who gave the UK premiere the following year at Aldeburgh). (en)
- 交響曲第14番 ト短調 作品135は、ドミートリイ・ショスタコーヴィチが作曲した交響曲である。 (ja)
- Symfonie nr. 14 (opus 135) is een in de lente van 1969 voltooide symfonie van Dmitri Sjostakovitsj. (nl)
- La Sinfonia n. 14 (Op. 135) di Dmitrij Šostakovič è stata scritta nella primavera del 1969 ed eseguita per la prima volta dall', diretta da Rudolf Barshai, il 29 settembre dello stesso anno a Leningrado, con i soprano Galina Vishnevskaya e ed i bassi e . Šostakovič dedicò questa penultima sinfonia al suo amico e collega Benjamin Britten. (it)
- Симфония № 14, Op.135, — симфония Дмитрия Шостаковича, завершённая весной 1969 года и впервые исполненная в том же году. Симфония написана для сопрано, баса и малого струнного оркестра с ударными. В ней использованы стихи четырех авторов, все тексты так или иначе связаны с темой смерти, особенно несправедливой или преждевременной. Стихотворения звучат по-русски, хотя две другие версии существуют с текстами, переведёнными с русского либо на их первоначальные языки, либо на немецкий язык. Симфония посвящена Бенджамину Бриттену. (ru)
- La Symphonie no 14 en sol mineur op. 135 est l'avant-dernière des quinze symphonies du compositeur russe Dmitri Chostakovitch. Écrite sept ans après la Treizième Symphonie, elle est contemporaine de sa Sonate pour violon et piano, de ses Douzième et Treizième Quatuors à cordes, mais aussi de sa Quinzième Symphonie. Ode passionnée à la vie et la mort inspirée par les Chants pour les enfants morts de Gustav Mahler et par les Chants et danses de la mort, cycle de mélodies de Modeste Moussorgski que Chostakovitch a orchestré en 1962, la Quatorzième Symphonie fut composée au printemps 1969 par un Chostakovitch obsédé par la mort. Écrite pour soprano, basse et ensemble de cordes avec percussion, elle consiste en onze poèmes de quatre auteurs différents - Garcia Lorca, Apollinaire, Küchelbecker e (fr)
- 第14號交響曲，作品135，是俄國作曲家德米特里·德米特里耶维奇·肖斯塔科维奇的音樂作品，完成於1969年，是一首充滿陰暗色彩的作品。蕭士達高維契將作品獻給晚年結識的好友，英國作曲家本杰明·布里顿，布烈頓亦於1970年為此曲作英國首演。 雖然不少音樂評論將這首交響曲和作曲家7年前所寫的《第13號交響曲》視為同一組作品（因為兩首交響曲都使用了人聲），但《第14號交響曲》不僅和《第13號交響曲》風格迥異，與蕭士達高維契的其他交響曲相比也有很多獨特之處。 (zh)
- Симфонія № 14, тв. 135 — симфонія Дмитра Дмитровича Шостаковича, написана в 1969 році і вперше виконана у тому ж році. Симфонія № 14 присвячена Бенджаміну Бріттену. Її написано під впливом вокального циклу Мусоргського «Пісні і пляски смерті», що був оркестрований Шостаковичем незадовго перед створенням симфонії. Виконавський склад: сопрано, камерний оркестр, що включає групу струнних (10 скрипок, 4 альти, 3 віолончелі, 2 контрабаси), ударні та челести.У симфонії №14 композитор звернувся до теми смерті - насильницької, передчасної, трагічної.В симфонії автор використав тексти Гарсіа Лорки (частини № 1,№ 2), Гійома Аполінера (частини №№ 3-8), В.Кюхельбекера (частина № 9) та Райнер Марія Рільке (частини № 10, № 11). Симфонія складається з 11-ти частин: (uk)
|
