| dbo:abstract
|
- El coet Soiuz, del rus Союз (soiuz) que vol dir 'unió', és un vehicle de llançament d'un sol ús fabricat per a Samara, Rússia. S'utilitza com llançador per les naus tripulades Soiuz com a part del programa Soiuz. Ara a més s'utilitzen per llançar naus de subministrament Progress no tripulades fins a l'Estació Espacial Internacional i per llançaments comercials dirigits per TsSKB-Progress i el Port espacial de Kourou a la Guaiana Francesa. El combustible dels coets Soiuz-U és el querosè, però els coets Soiuz-U2 n'utilitzen una variant denominada . (ca)
- Raketa Sojuz (rus. Союз; "svaz" fonetická výslovnost "sajuz") je rodina nosných raket, vyvinutých OKB-1 a vyráběných firmou CSKB-Progress v Samaře. Podle Evropské kosmické agentury jsou nosné rakety Sojuz nejspolehlivější a nejčastěji používané nosné rakety na světě. V současnosti je využívaný typ Sojuz 2. V plánu je uvedení do provozu rakety Sojuz-5. (cs)
- Die Sojus [sʌˈjus] (russisch Союз‚ „Union“, „Vereinigung“) ist eine russische Trägerrakete. Mit über 1000 Einsätzen seit ihrem Erstflug im Jahr 1966 ist sie die meistgeflogene Rakete in der Raumfahrtgeschichte. Die Sojus entstand als Weiterentwicklung der ersten Interkontinentalrakete, der R-7. Von zahlreichen Varianten der Rakete sind heute noch die Sojus-2.1-Typen im Einsatz. (de)
- سويوز (بالروسية::Союз؛ بمعنى اتحاد) هي عائلة صواريخ روسية وسوفياتية غير قابلة لإعادة الاستخدام طورتها شركة أوه كيه بي 1 وصُنعت من قبل مركز بروجرس روكيت الفضائي في سامارا، روسيا. مع أكثر من 1900 مهمة فضائية منذ عام 1966، تُعتبر صواريخ سويوز مركبات الإطلاق الأكثر استخدامًا في العالم اعتبارًا من عام 2021. لعقد تقريبًا، بين الرحلة الأخيرة لبرنامج مكوك الفضاء في عام 2011 وأول مهمة مأهولة لصاروخ فالكون 9 التابع لشركة سبيس إكس في عام 2020، كانت صواريخ سويوز مركبات الإطلاق الوحيدة القادرة والمُؤهلة لنقل رواد الفضاء إلى محطة الفضاء الدولية. تُستخدم صواريخ سويوز لإطلاق مركبات سويوز المأهولة كجزء من برنامج سويوز، وكذلك لإطلاق مركبات بروجرس غير المأهولة لنقل المؤن إلى محطة الفضاء الدولية، ولإطلاق المهمات التجارية التي يتم التسويق لها وتشغيلها من قِبل شركتي ستار سيم وأريان سيبس. تستخدم جميع صواريخ وقود آر بّي 1 والأكسجين السائل، باستثناء صاروخ سويوز يو 2، الذي يستخدم وقود السينتين، الذي يُعتبر أخد نسخ وقود آر بّي 1، مع الأكسجين السائل. عائلة صواريخ سويوز هي مجموعة فرعية من عائلة صواريخ آر 7. (ar)
- El vector Soyuz o lanzador Soyuz (en ruso, Союз, AFI: [sɐˈjus], "Unión") es un vehículo de lanzamiento desechable fabricado por TsSKB-Progress en Samara, Rusia. Se ha usado como lanzador para las naves tripuladas Soyuz como parte del programa Soyuz. Actualmente se usan para lanzar naves de suministro Progress no tripuladas hasta la Estación Espacial Internacional y para lanzamientos comerciales dirigidos por TsSKB-Progress y el Puerto espacial de Kourou en la Guayana Francesa. El combustible de los cohetes Soyuz-U es el queroseno, pero los cohetes Soyuz-U2 usan una variante denominada . (es)
- Soyuz (Rusia: Союз, yang berarti "persatuan", indeks GRAU 11A511) adalah keluarga sistem peluncuran dibuat dikembangkan oleh OKB-1, dan diproduksi oleh TsSKB-Progress di Samara, Rusia. Menurut Badan Antariksa Eropa, kendaraan peluncur Soyuz adalah kendaraan peluncuran yang paling sering digunakan di dunia. Setelah program pesawat ulang-alik AS berakhir pada tahun 2011, roket Soyuz menjadi satu-satunya penyedia transportasi untuk astronaut di Stasiun Luar Angkasa Internasional. Soyuz digunakan sebagai peluncur untuk kendaraan pesawat berawak ruang angkasa Soyuz sebagai bagian dari program Soyuz, serta untuk meluncurkan pesawat ruang angkasa tak berawak Progress pasokan ke Stasiun Antariksa Internasional dan peluncuran komersial dipasarkan dan dioperasikan oleh Starsem dan Arianespace. Semua roket Soyuz menggunakan RP-1 dan propelan oksigen cair (LOX), dengan pengecualian dari Soyuz-U2, yang digunakan Syntin, varian-RP 1, dengan lox. Di Amerika Serikat, ia memiliki Library of Congress penunjukan A-2. Keluarga Soyuz merupakan subset dari keluarga R-7. (in)
- Soyuz (Russian: Союз, meaning "union", GRAU index 11A511) is a family of expendable Russian and Soviet carrier rockets developed by OKB-1 and manufactured by Progress Rocket Space Centre in Samara, Russia. With over 1,900 flights since its debut in 1966, the Soyuz is the most frequently used launch vehicle in the world as of 2021. For nearly a decade, between the final flight of the Space Shuttle program in 2011 and the 2020 first crewed mission of SpaceX's Falcon 9 rocket, Soyuz rockets were the only launch vehicles able and approved for transporting astronauts to the International Space Station. The Soyuz vehicles are used as the launcher for the crewed Soyuz spacecraft as part of the Soyuz programme, as well as to launch uncrewed Progress supply spacecraft to the International Space Station and for commercial launches marketed and operated by Starsem and Arianespace. All Soyuz rockets use RP-1 and liquid oxygen (LOX) propellant, with the exception of the Soyuz-U2, which used Syntin, a variant of RP-1, with LOX. The Soyuz family is a subset of the R-7 family. (en)
- Soyouz (du russe Союз /sajuz/, « Union ») est un lanceur soviétique puis russe dont la conception remonte aux années 1950 et qui fut utilisé initialement pour lancer les vaisseaux avec équipage du programme Soyouz. Ce lanceur, d'un peu plus de 310 tonnes et 46 mètres de haut, peut placer une charge utile de plus de 7 tonnes en orbite terrestre basse depuis les cosmodromes russes. Il est notamment utilisé de nos jours pour mettre en orbite des satellites militaires russes, les équipages de la Station spatiale internationale, lancer les vaisseaux cargo Progress qui ravitaillent la Station spatiale internationale et pour mettre sur orbite des satellites scientifiques russes ou européens. Grâce à sa fiabilité et son faible coût de production, il est toujours apprécié malgré la rusticité des techniques employées. À fin 2017, plus de 1 880 lanceurs Soyouz ont été lancés, avec un taux de réussite proche de 98 %. De juillet 2011 (retrait du service de la navette spatiale américaine) à mai 2020 (premier vol habité du Crew Dragon), le vaisseau Soyouz était le seul véhicule capable d'envoyer un équipage vers la station spatiale internationale. Tous les lanceurs Soyouz sont construits depuis le début dans l'usine Progress située à Samara, dans le sud-est de la Russie. Il se fabrique dans ce centre jusqu'à soixante lanceurs Soyouz par an au début des années 1980. Dans le cadre d'accords commerciaux avec Arianespace, le lanceur Soyouz peut être lancé depuis fin 2011 au Centre spatial guyanais (CSG), où des installations d'assemblage et de lancement servies par des équipes russes sont construites à Sinnamary près de Kourou. (fr)
- ソユーズロケット（ロシア語: Союз、GRAU index 11A511）は、ソビエト連邦が計画しOKB-1が開発した使い捨て型ロケット。アメリカ合衆国のアメリカ議会図書館は"A-2"と呼んでいた。欧州宇宙機関の2004年の時点における記事においては、「世界でもっとも頻繁に打ち上げられているロケット」とされる。 ソユーズロケットはソユーズ計画でのソユーズの有人打ち上げに使われるほか、国際宇宙ステーションへのプログレス補給船の輸送、スターセムやアリアンスペースの商用打ち上げなどに利用されている。ソユーズは燃料に液体酸素とRP-1 (RP-1) を使っており、ソユーズU2は液体酸素とシンチンを使っていた。ソユーズはR-7の派生形である。 なお、ソユーズロケットは中心に二段構成のロケットがあり、その周りに4基のロケットが存在している。日本やアメリカでは周辺の4基を補助ロケットとするが、ソユーズにおいてはこれを1段目としている。 (ja)
- De Sojoezraket (Russisch: Союз, unie) is een Russische draagraket.De eerste Sojoezraket werd in 1966 gebouwd en was gebaseerd op de R7-raket, die werd gebruikt voor het lanceren van de Vostokruimtevaartuigen. In het begin van de jaren 80 rolden er jaarlijks zo'n 60 Sojoezraketten van de band. In 2004 waren er al meer dan 1700 Sojoez-raketten gelanceerd, waarmee dit een van de succesvolste rakettypen aller tijden is. (nl)
- Sojuz (in russo: Союз?, "unione") è una famiglia di sistemi di lancio non riutilizzabili sviluppati da RKK Energija e prodotti dal a Samara, in Russia. Con più di 1700 voli all'attivo dal suo debutto nel 1966, il Sojuz è il lanciatore più utilizzato al mondo. Dal 2011 al 2020, è stato l'unico mezzo che potesse portare astronauti verso la Stazione Spaziale Internazionale a causa del pensionamento dello Space Shuttle, ma il 30 maggio 2020 la Crew Dragon prodotta da SpaceX in collaborazione con la NASA ha trasportato un equipaggio verso la stazione. I veicoli Sojuz sono usati come lanciatori delle capsule Sojuz con equipaggio Sojuz nell'ambito del programma Sojuz, nonché per lanciare i veicoli Progress senza equipaggio di rifornimento per la Stazione Spaziale Internazionale e per lanci commerciali gestiti da e Arianespace. Tutti i razzi Sojuz usano propellente a base di RP-1 e ossigeno liquido (LOX), con l'eccezione del , che usava , una variante del RP-1, con LOX. La famiglia Sojuz è un sottoinsieme della famiglia di lanciatori R-7. I Sojuz possono partire da vari spazioporti sparsi per il globo, dal Cosmodromo di Bajkonur, dal Cosmodromo di Pleseck, dal Cosmodromo Vostočnyj e dal Centre spatial guyanais. (it)
- Soyuz, em russo Союз, (União) - é uma família de veículos de lançamento descartáveisdesenvolvidos pelo OKB-1 na União Soviética desde a década de 1960, e fabricado no TsSKB-Progress,em Samara, na Rússia. O veículo de lançamento Soyuz, é o veículo de lançamento mais frequentemente usado no Mundo. Ele tem sido usado desde 1966 para lançar espaçonaves Soyuz, como parte do Programa Soyuz, assim como espaçonaves de carga Progress. Todos os modelos Soyuz, usam RP-1 e LOX como propelentes, exceto o Soyuz-U2, que usava Syntin, uma variante do RP-1.A família de foguetes Soyuz, é um subconjunto da família de foguetes R-7. Em 19 de Janeiro de 2005, a Agência Espacial Europeia e a Roscosmos concordaram em lançar os foguetes Soyuz/ST a partir do Centro Espacial de Kourou. O centro de lançamento equatorial vai permitir ao Soyuz colocar cargas úteis entre 2,7 e 4,9 toneladas em órbita heliossíncrona, dependendo do motor usado no terceiro estágio. A construção de uma plataforma específica para esse fim teve início em 2005 e foi completada em 2011. A plataforma usa integração vertical, como era usual naquela instalação, diferente da integração horizontal usada no Cosmódromo de Baikonur. Um lançamento simulado foi efetuado no início de Maio de 2011. O primeiro lançamento operacional desse modelo de foguete, a partir daquela base, ocorreu em 21 de Outubro de 2011. (pt)
- «Союз» (индекс УРВ РВСН — 11А511) — советская трёхступенчатая ракета-носитель (РН) среднего класса из семейства Р-7, предназначенная для выведения на круговую орбиту Земли с неизменным наклонением орбиты пилотируемых космических кораблей типа «Союз» и автоматических космических аппаратов серии «Космос». Разрабатывалась и изготавливалась в куйбышевском Филиале № 3 ОКБ-1 (ныне — ЦСКБ-Прогресс) под руководством Дмитрия Ильича Козлова и Сергея Павловича Королёва на основе ракет-носителей «Р-7А» и «Восход». С помощью ракеты-носителя «Союз» были запущены все «Союзы 7К-ОК», первые 11 космических кораблей «Союз 7К-Т», а также первые «» (для орбитальной станции «Салют-3»). Всего было произведено 32 запуска с 1966 года по 1976 год, из них 30 были успешными. На базе ракеты-носителя было разработано три модификации: «Союз-Л» — для проведения отработки лунной кабины ракетно-космического комплекса Н1-ЛЗ; «Союз-М» — для вывода на околоземную орбиту разведывательных спутников специального назначения типа «Зенит-4МТ»; и, впоследствии, «Союз-У» — для выведения на околоземную орбиту космических кораблей типа «Союз» и «Прогресс», а также множества космических аппаратов серий: «Космос», «Ресурс-Ф», «Фотон», «Бион» и ряда зарубежных аппаратов. Впоследствии были созданы более новые модификации, а также семейство ракет Союз-2, которые широко используется и в настоящее время (2020 год). 1 октября 2001 года в честь юбилея полёта Юрия Гагарина в космос и ракеты «Р-7», выпускаемой в Самаре с 1958 года, в Самаре был установлен монумент ракета-носитель «Союз» музея «Самара космическая» имени Д. И. Козлова. (ru)
- Raketen Sojuz (ryska: Союз, västerländsk beteckning A-2) är en rymdraket som tillverkas av i Samara, Ryssland. Den är avsedd att skjuta upp Sojuzfarkosten i Sojuzprogrammet. Den används nu även för att skjuta upp obemannande Progressfarkoster till Internationella rymdstationen och för kommersiella satelliter. Sojuz-U-raketer använder fotogen och flytande syre som drivmedel. Sojuzraketen introducerades 1966, baserad på som i sin tur var baserad på kärnvapenroboten R-7a. Den var ursprungligen en trestegsraket, men en variant tillverkades med ett fjärde raketsteg för att nå högt elliptiska molnijabanor. Tillverkningen av Sojuzraketer nådde sin höjdpunkt på 1980-talet, då 60 tillverkades varje år. Med sina 1 700 flygningar är den världens mest använda raket, långt fler än någon annan raket. Den har en gammal utformning, men har relativt låga kostnader och mycket hög tillförlitlighet, vilket är attraktivt för kommersiella kunder. Sedan 2011 skjuts Sojuzraketer upp ifrån raketrampen Ensemble de Lancement Soyouz i Franska Guyana i samarbete med ESA. (sv)
- 聯盟號運載火箭（又译为聯合號運載火箭，歐美簡稱A-2）是不可重複使用的發射系統，由科罗廖夫設計局製造研發，總部位在俄羅斯的薩馬拉，曾經發射過载人的太空船，是一個從聯合號出來的小分枝，目前用來發射自動運行補給太空火箭至國際太空站，也用於發射商業衛星發射系統由自動TSSKB公司與Starsem公司研發製造，在2001年有時一次發射；另外有九次在2001年，現在的聯合號火箭從哈薩克的白寇奴爾和普列谢茨克航天发射场發射。 (zh)
- «Союз» (індекс УРВ РВСН — 11А511) — радянська триступенева ракета-носій (РН) середнього класу з сімейства Р-7, призначена для виведення на кругову орбіту Землі з незмінним нахилом орбіти пілотованих космічних кораблів типу «Союз» і автоматичних космічних апаратів серії «Космос». Розроблялася і виготовлялася в Куйбишевському філіалі № 3 ОКБ-1 (нині — ЦСКБ-Прогрес) під керівництвом Дмитра Ілліча Козлова і Сергія Павловича Корольова на основі ракет-носіїв , «Восход». За допомогою ракети-носія «Союз» були запущені всі «Союз 7К-ОК», перші 11 космічних кораблів «Союз 7K-T», а також перші «Союз 7К-ТА» (для орбітальної станції «Салют-3»). Всього було здійснено 32 запуски з 1966 року по 1976 рік, з них 30 були успішними. На базі ракети-носія було розроблено три модифікації: «Союз-Л» — для здійснення відпрацювання місячної кабіни ракетно-космічного комплексу Н1-ЛЗ; — для виведення на навколоземну орбіту розвідувальних супутників спеціального призначення типу «Зеніт-4МТ»; І, згодом, «Союз-У» — для виведення на навколоземну орбіту космічних кораблів типу «Союз» і «Прогрес», а також безлічі космічних апаратів серії «Космос», «Ресурс-Ф», «Фотон», «Біон» і ряду зарубіжних апаратів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El coet Soiuz, del rus Союз (soiuz) que vol dir 'unió', és un vehicle de llançament d'un sol ús fabricat per a Samara, Rússia. S'utilitza com llançador per les naus tripulades Soiuz com a part del programa Soiuz. Ara a més s'utilitzen per llançar naus de subministrament Progress no tripulades fins a l'Estació Espacial Internacional i per llançaments comercials dirigits per TsSKB-Progress i el Port espacial de Kourou a la Guaiana Francesa. El combustible dels coets Soiuz-U és el querosè, però els coets Soiuz-U2 n'utilitzen una variant denominada . (ca)
- Raketa Sojuz (rus. Союз; "svaz" fonetická výslovnost "sajuz") je rodina nosných raket, vyvinutých OKB-1 a vyráběných firmou CSKB-Progress v Samaře. Podle Evropské kosmické agentury jsou nosné rakety Sojuz nejspolehlivější a nejčastěji používané nosné rakety na světě. V současnosti je využívaný typ Sojuz 2. V plánu je uvedení do provozu rakety Sojuz-5. (cs)
- Die Sojus [sʌˈjus] (russisch Союз‚ „Union“, „Vereinigung“) ist eine russische Trägerrakete. Mit über 1000 Einsätzen seit ihrem Erstflug im Jahr 1966 ist sie die meistgeflogene Rakete in der Raumfahrtgeschichte. Die Sojus entstand als Weiterentwicklung der ersten Interkontinentalrakete, der R-7. Von zahlreichen Varianten der Rakete sind heute noch die Sojus-2.1-Typen im Einsatz. (de)
- El vector Soyuz o lanzador Soyuz (en ruso, Союз, AFI: [sɐˈjus], "Unión") es un vehículo de lanzamiento desechable fabricado por TsSKB-Progress en Samara, Rusia. Se ha usado como lanzador para las naves tripuladas Soyuz como parte del programa Soyuz. Actualmente se usan para lanzar naves de suministro Progress no tripuladas hasta la Estación Espacial Internacional y para lanzamientos comerciales dirigidos por TsSKB-Progress y el Puerto espacial de Kourou en la Guayana Francesa. El combustible de los cohetes Soyuz-U es el queroseno, pero los cohetes Soyuz-U2 usan una variante denominada . (es)
- ソユーズロケット（ロシア語: Союз、GRAU index 11A511）は、ソビエト連邦が計画しOKB-1が開発した使い捨て型ロケット。アメリカ合衆国のアメリカ議会図書館は"A-2"と呼んでいた。欧州宇宙機関の2004年の時点における記事においては、「世界でもっとも頻繁に打ち上げられているロケット」とされる。 ソユーズロケットはソユーズ計画でのソユーズの有人打ち上げに使われるほか、国際宇宙ステーションへのプログレス補給船の輸送、スターセムやアリアンスペースの商用打ち上げなどに利用されている。ソユーズは燃料に液体酸素とRP-1 (RP-1) を使っており、ソユーズU2は液体酸素とシンチンを使っていた。ソユーズはR-7の派生形である。 なお、ソユーズロケットは中心に二段構成のロケットがあり、その周りに4基のロケットが存在している。日本やアメリカでは周辺の4基を補助ロケットとするが、ソユーズにおいてはこれを1段目としている。 (ja)
- De Sojoezraket (Russisch: Союз, unie) is een Russische draagraket.De eerste Sojoezraket werd in 1966 gebouwd en was gebaseerd op de R7-raket, die werd gebruikt voor het lanceren van de Vostokruimtevaartuigen. In het begin van de jaren 80 rolden er jaarlijks zo'n 60 Sojoezraketten van de band. In 2004 waren er al meer dan 1700 Sojoez-raketten gelanceerd, waarmee dit een van de succesvolste rakettypen aller tijden is. (nl)
- 聯盟號運載火箭（又译为聯合號運載火箭，歐美簡稱A-2）是不可重複使用的發射系統，由科罗廖夫設計局製造研發，總部位在俄羅斯的薩馬拉，曾經發射過载人的太空船，是一個從聯合號出來的小分枝，目前用來發射自動運行補給太空火箭至國際太空站，也用於發射商業衛星發射系統由自動TSSKB公司與Starsem公司研發製造，在2001年有時一次發射；另外有九次在2001年，現在的聯合號火箭從哈薩克的白寇奴爾和普列谢茨克航天发射场發射。 (zh)
- سويوز (بالروسية::Союз؛ بمعنى اتحاد) هي عائلة صواريخ روسية وسوفياتية غير قابلة لإعادة الاستخدام طورتها شركة أوه كيه بي 1 وصُنعت من قبل مركز بروجرس روكيت الفضائي في سامارا، روسيا. مع أكثر من 1900 مهمة فضائية منذ عام 1966، تُعتبر صواريخ سويوز مركبات الإطلاق الأكثر استخدامًا في العالم اعتبارًا من عام 2021. لعقد تقريبًا، بين الرحلة الأخيرة لبرنامج مكوك الفضاء في عام 2011 وأول مهمة مأهولة لصاروخ فالكون 9 التابع لشركة سبيس إكس في عام 2020، كانت صواريخ سويوز مركبات الإطلاق الوحيدة القادرة والمُؤهلة لنقل رواد الفضاء إلى محطة الفضاء الدولية. (ar)
- Soyouz (du russe Союз /sajuz/, « Union ») est un lanceur soviétique puis russe dont la conception remonte aux années 1950 et qui fut utilisé initialement pour lancer les vaisseaux avec équipage du programme Soyouz. Ce lanceur, d'un peu plus de 310 tonnes et 46 mètres de haut, peut placer une charge utile de plus de 7 tonnes en orbite terrestre basse depuis les cosmodromes russes. Il est notamment utilisé de nos jours pour mettre en orbite des satellites militaires russes, les équipages de la Station spatiale internationale, lancer les vaisseaux cargo Progress qui ravitaillent la Station spatiale internationale et pour mettre sur orbite des satellites scientifiques russes ou européens. Grâce à sa fiabilité et son faible coût de production, il est toujours apprécié malgré la rusticité des te (fr)
- Soyuz (Russian: Союз, meaning "union", GRAU index 11A511) is a family of expendable Russian and Soviet carrier rockets developed by OKB-1 and manufactured by Progress Rocket Space Centre in Samara, Russia. With over 1,900 flights since its debut in 1966, the Soyuz is the most frequently used launch vehicle in the world as of 2021. (en)
- Soyuz (Rusia: Союз, yang berarti "persatuan", indeks GRAU 11A511) adalah keluarga sistem peluncuran dibuat dikembangkan oleh OKB-1, dan diproduksi oleh TsSKB-Progress di Samara, Rusia. Menurut Badan Antariksa Eropa, kendaraan peluncur Soyuz adalah kendaraan peluncuran yang paling sering digunakan di dunia. Setelah program pesawat ulang-alik AS berakhir pada tahun 2011, roket Soyuz menjadi satu-satunya penyedia transportasi untuk astronaut di Stasiun Luar Angkasa Internasional. (in)
- Sojuz (in russo: Союз?, "unione") è una famiglia di sistemi di lancio non riutilizzabili sviluppati da RKK Energija e prodotti dal a Samara, in Russia. Con più di 1700 voli all'attivo dal suo debutto nel 1966, il Sojuz è il lanciatore più utilizzato al mondo. Dal 2011 al 2020, è stato l'unico mezzo che potesse portare astronauti verso la Stazione Spaziale Internazionale a causa del pensionamento dello Space Shuttle, ma il 30 maggio 2020 la Crew Dragon prodotta da SpaceX in collaborazione con la NASA ha trasportato un equipaggio verso la stazione. (it)
- Soyuz, em russo Союз, (União) - é uma família de veículos de lançamento descartáveisdesenvolvidos pelo OKB-1 na União Soviética desde a década de 1960, e fabricado no TsSKB-Progress,em Samara, na Rússia. O veículo de lançamento Soyuz, é o veículo de lançamento mais frequentemente usado no Mundo. Ele tem sido usado desde 1966 para lançar espaçonaves Soyuz, como parte do Programa Soyuz, assim como espaçonaves de carga Progress. (pt)
- «Союз» (индекс УРВ РВСН — 11А511) — советская трёхступенчатая ракета-носитель (РН) среднего класса из семейства Р-7, предназначенная для выведения на круговую орбиту Земли с неизменным наклонением орбиты пилотируемых космических кораблей типа «Союз» и автоматических космических аппаратов серии «Космос». Разрабатывалась и изготавливалась в куйбышевском Филиале № 3 ОКБ-1 (ныне — ЦСКБ-Прогресс) под руководством Дмитрия Ильича Козлова и Сергея Павловича Королёва на основе ракет-носителей «Р-7А» и «Восход». (ru)
- Raketen Sojuz (ryska: Союз, västerländsk beteckning A-2) är en rymdraket som tillverkas av i Samara, Ryssland. Den är avsedd att skjuta upp Sojuzfarkosten i Sojuzprogrammet. Den används nu även för att skjuta upp obemannande Progressfarkoster till Internationella rymdstationen och för kommersiella satelliter. Sojuz-U-raketer använder fotogen och flytande syre som drivmedel. Sedan 2011 skjuts Sojuzraketer upp ifrån raketrampen Ensemble de Lancement Soyouz i Franska Guyana i samarbete med ESA. (sv)
- «Союз» (індекс УРВ РВСН — 11А511) — радянська триступенева ракета-носій (РН) середнього класу з сімейства Р-7, призначена для виведення на кругову орбіту Землі з незмінним нахилом орбіти пілотованих космічних кораблів типу «Союз» і автоматичних космічних апаратів серії «Космос». Розроблялася і виготовлялася в Куйбишевському філіалі № 3 ОКБ-1 (нині — ЦСКБ-Прогрес) під керівництвом Дмитра Ілліча Козлова і Сергія Павловича Корольова на основі ракет-носіїв , «Восход». (uk)
|
_spacecraft.jpg){kind=link}
_spacecraft.jpg){kind=link}
