| dbo:abstract
|
- القطعة وحدة مقتطعة (صوت) من الكلام، تصدر من مخرج محقق في الغالب، وقد تصدر متصفة بصفة (صويت) تأتي في أكثر الأوقات من مخرج مقدر وتسمى صفة فوق قطعية. تأتي القطعة في أدنى مراتب الأصوات ليس تحتها سوى مرتبة الصفة. خذ مثلا عبارة فيها من قبيل «من يعمل» حيث جاء مقطع «من» مركبا من قطعتين وصفة فوق قطعية — وهي الحرفان الصامت والمصوت ثم الغنة. الغنة هنا صفة فوق قطعية أي أنه لا يمكن لها أن تأتي منفردة بل لا بد لها من التركيب بقطعة أي أن تكون محمولة بها. (ar)
- الحرف الأصلي هو كل صوت يخرج من مخرج محقق يمكن تمييزه من بقية الأصوات. يطلق في اصطلاح النحاة وأهل التجويد على حروف اللغة العربية المعروفة. خلافها الحروف الفرعية. (ar)
- Ein Segment in der Linguistik ist ein analysierter Teil einer sprachlichen Äußerung. Segmente können auf jeder Ebene der Sprachanalyse gewonnen werden. (de)
- Hizkuntzalaritzan, segmentua "mintzoan, dela fisikoki edo dela belarriz, identifikatu daitekeen unitate diskretua" da. Termino hau inon baino gehiago fonetika eta fonologian erabiltzen da, hotsei erreferentzia egiteko, baina edozein alorretan erabil daiteke alor horretan esanguratsua den gutxieneko unitateari buruz hitz egiteko, hala nola silabari, morfemari edo keinu hizkuntzetako buruz. Segmentuak "diskretu" direla esaten da bereiziak eta banakoak direlako (adibidez, hala kontsonanteak nola bokalak zein bere aldetik hauteman ohi ditugu) eta bakoitza bere ordenan agertzen direlako (esate baterako, bake hitza entzunez gero, lehenik b entzungo dugu, gero a, eta abar). Mintzoaren beste osagai kontrastiboak hainbat segmenturekin batera agertzen dira, hala nola prosodia (tonua, azentua), baita batzuetan artikulazio bigarrenkariak ere, hala nola sudurkaritzea (hau zer den jakiteko gogoan har ditzakegu zubereraren bokal sudurkariak, esaterako). Batera agertzen direnez, ezin dira diskretuki ordenatu euren artean, beste segmentu bat balira bezala. Honegatik osagai hauek suprasegmental (hots, nolabait esanda, "segmentu gaineko") deituak dira. (eu)
- La segmentation représente, en linguistique, un prétraitement d'un ou de plusieurs documents textuels dans le but de pouvoir par la suite les traiter, représenter graphiquement et/ou le plus souvent les indexer. Le principe est de segmenter une chaîne de caractères en mots (ou éléments sémantiques). Cette opération est très sensible car une mauvaise segmentation entraine des problèmes d'interprétation du document, notamment si certains mots ne sont pas correctement indexés voire perdus. Dans la langue française, bien que les espaces, apostrophes et signes de ponctuation délimitent souvent des mots aisément identifiables, certains types de mots peuvent poser problème :
* Les composés lexicaux à apostrophe : " aujourd’hui " ne devra pas être segmenté en {" aujourd' ", " hui "} alors que " l'encyclopédie " devra devenir {" l' ", " encyclopédie "}
* Les acronymes : " P.-V " ne devra pas se retrouver scinder en deux lettres distinctes
* Les formes contractés : " M'sieur " etc. Chaque langue a ainsi ses spécificités à prendre en compte. Pour l'allemand, ce sera le fait que les noms composés s’écrivent sans espaces et donc complexifie l'étape de segmentation. Pour les langues chinoises, le défi est d'autant plus grand qu'il n'y a aucun espace entre les caractères pour faciliter cette segmentation (qui est actuellement un défi majeur pour réussir une indexation efficace, la méthode la plus utilisée étant la séparation en groupe de caractères, qui reste une méthode grandement améliorable). (fr)
- In linguistics, a segment is "any discrete unit that can be identified, either physically or auditorily, in the stream of speech". The term is most used in phonetics and phonology to refer to the smallest elements in a language, and this usage can be synonymous with the term phone. In spoken languages, segments will typically be grouped into consonants and vowels, but the term can be applied to any minimal unit of a linear sequence meaningful to the given field of analysis, such as a mora or a syllable in prosodic phonology, a morpheme in morphology, or a chereme in sign language analysis. Segments are called "discrete" because they are, at least at some analytical level, separate and individual, and temporally ordered. Segments are generally not completely discrete in speech production or perception, however. The articulatory, visual and acoustic cues that encode them often overlap. Examples of overlap for spoken languages can be found in discussions of phonological assimilation, coarticulation, and other areas in the study of phonetics and phonology, especially autosegmental phonology. Other articulatory, visual or acoustic cues, such as prosody (tone, stress), and secondary articulations such as nasalization, may overlap multiple segments and cannot be discretely ordered with them. These elements are known as suprasegmentals. (en)
- Onder segment wordt zowel in de fonetiek als in de fonologie de " kleinst mogelijke eenheid in de spraak die fysiek of auditief te onderscheiden is" verstaan. Het gaat in dit verband hoofdzakelijk om fonemen, zowel medeklinkers als klinkers. Prosodische eenheden als intonatie en klemtoon overstijgen meestal het niveau van een enkel segment en hangen niet duidelijk met één bepaald segment samen. Ze worden daarom als "suprasegmenteel" beschouwd. In sommige talen geldt dit ook voor verschijnselen als nasalisatie en klinkerharmonie. In de fonetiek is de foon het kleinst waarneembare segment. In de fonologie wordt spraak opgesplitst in fonemen. Over het algemeen worden deze als de "taalkundige supersnaren" beschouwd, ofwel als de kleinst mogelijke (ondeelbare) segmenten. (nl)
- Сегмента́ция в лингвистике — линейное членение речевого потока на составляющие отрезки, называемые сегментами. Сегменты противопоставляются накладывающимся на них нелинейным суперсегментным (сверхсегментным) единицам языка:
* просодическим элементам (долгота, тон, интонация, мелодика, ритм, интенсивность);
* показателям стыка сегментных единиц. Иная классификация подразделяет суперсегментные единицы на суперсегментные фонемы ( для долготы, тонемы для тона, фонемы стыка и др.) и суперсегментные морфемы (регулярно участвующие в выражении грамматических значений единицы). Сегмент характеризуется воспроизводимостью в различных цепочках «без потери тождества». Результаты сегментации разных высказываний служат для выявления эмических (относящихся собственно к языку) единиц языка. (ru)
- Segment, är ett begrepp som används inom fonetiken för att referera till de enskilda, diskreta språkljuden. Ett segment är inom lingvistiken (speciellt fonetiken) ett distinkt ljud som frambringas av talapparaten och som ingår i det talade språket. Ett segment kan alltså vara en vokal eller en konsonant som klart går att urskilja från de omkringliggande ljuden, antingen auditivt eller visuellt i ett spektrogram. När man studerar tal på segmentell nivå delar man in det löpande talet i små delar, där varje del motsvarar ett språkljud. Om man studerar fenomen som rör sig över flera segment, suprasegmentella fenomen, så är det prosodi man intresserar sig för. Det är viktigt att inse att det är talljuden som utgör segmenten, och inte den skriftliga representationen av ord. Ordet 'röd' innehåller tre segment på samma sätt som ordet 'dusch' gör. Flera segment kan sättas ihop till en stavelse, och en eller flera stavelser kan bilda ett ord. Segment kan delas in i fonem; språkljud som kan göra en skillnad i betydelse i ett språks ordförråd. Detta studeras inom disciplinen fonologi. Segment som hör till samma fonem kallas allofoner, det vill säga språkljud som skiljer sig uttalsmässigt, men inte på ett sätt som kan vara betydelseskiljande i det aktuella språket. I svenska är till exempel ö-ljudet i röd och ö-ljudet i röra allofoner. (sv)
- Segment – jednostka, którą można wydzielić analizując dowolny ciąg mowy ludzkiej. W fonetyce podstawową jednostką jest głoska, natomiast w fonologii – fonem. Oba poziomy analizy uznają jednak fakt podzielności mowy na jednostki występujące jedna po drugiej. Dział fonologii zajmujący się zjawiskami zachodzącymi na poziomie segmentów nazywany jest fonologią segmentalną, natomiast dział opisujący zjawiska obejmujące większe jednostki niż segmenty – fonologią suprasegmentalną. W teorii klasycznej fonologii generatywnej segment jest definiowany jako wiązka cech dystynktywnych, na których operują reguły fonologiczne. Sam segment nie jest jednak w świetle tej teorii operatywną jednostką fonologiczną. (pl)
- Сегментація — лінійне членування мовного потоку на складові відрізки, звані сегментами. Найменшим сегментом мовлення вважають звук, найбільшим — фразу. Сегменти протиставляються нелінійним суперсегментним (надсегментним) одиницям мови:
* просодичним елементам (довгота, тон, інтонація, мелодика, ритм, інтенсивність);
* показникам стику сегментних одиниць. Інша класифікація поділяє суперсегментні одиниці на суперсегментні фонеми (хронеми для довготи, тонеми для тону, фонеми стику і ін.) і суперсегментні морфеми, що регулярно беруть участь у вираженні граматичних значень одиниці. Сегмент характеризується відтворюваністю в різних ланцюжках «без втрати тотожності». Результати сегментації різних висловлювань служать власне для виявлення одиниць мови. (uk)
- 音段（Segment）是一個語言學術語，指「任何可以在語音流中以物理或聽覺方式識別的離散單元」。這個術語在語音學和音韻學中常用於代指「語言中的最小元素」；當解為此義時，與語音大致同義。 在口語中，片段通常是輔音和元音的總稱，但該術語可以使用於任何所研究領域中有意義的線性序列的最小單位，例如韻律音韻學中的音節或音拍，词法学中的語素，或手語分析中的手語語素（chereme）。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- القطعة وحدة مقتطعة (صوت) من الكلام، تصدر من مخرج محقق في الغالب، وقد تصدر متصفة بصفة (صويت) تأتي في أكثر الأوقات من مخرج مقدر وتسمى صفة فوق قطعية. تأتي القطعة في أدنى مراتب الأصوات ليس تحتها سوى مرتبة الصفة. خذ مثلا عبارة فيها من قبيل «من يعمل» حيث جاء مقطع «من» مركبا من قطعتين وصفة فوق قطعية — وهي الحرفان الصامت والمصوت ثم الغنة. الغنة هنا صفة فوق قطعية أي أنه لا يمكن لها أن تأتي منفردة بل لا بد لها من التركيب بقطعة أي أن تكون محمولة بها. (ar)
- الحرف الأصلي هو كل صوت يخرج من مخرج محقق يمكن تمييزه من بقية الأصوات. يطلق في اصطلاح النحاة وأهل التجويد على حروف اللغة العربية المعروفة. خلافها الحروف الفرعية. (ar)
- Ein Segment in der Linguistik ist ein analysierter Teil einer sprachlichen Äußerung. Segmente können auf jeder Ebene der Sprachanalyse gewonnen werden. (de)
- 音段（Segment）是一個語言學術語，指「任何可以在語音流中以物理或聽覺方式識別的離散單元」。這個術語在語音學和音韻學中常用於代指「語言中的最小元素」；當解為此義時，與語音大致同義。 在口語中，片段通常是輔音和元音的總稱，但該術語可以使用於任何所研究領域中有意義的線性序列的最小單位，例如韻律音韻學中的音節或音拍，词法学中的語素，或手語分析中的手語語素（chereme）。 (zh)
- Hizkuntzalaritzan, segmentua "mintzoan, dela fisikoki edo dela belarriz, identifikatu daitekeen unitate diskretua" da. Termino hau inon baino gehiago fonetika eta fonologian erabiltzen da, hotsei erreferentzia egiteko, baina edozein alorretan erabil daiteke alor horretan esanguratsua den gutxieneko unitateari buruz hitz egiteko, hala nola silabari, morfemari edo keinu hizkuntzetako buruz. (eu)
- In linguistics, a segment is "any discrete unit that can be identified, either physically or auditorily, in the stream of speech". The term is most used in phonetics and phonology to refer to the smallest elements in a language, and this usage can be synonymous with the term phone. In spoken languages, segments will typically be grouped into consonants and vowels, but the term can be applied to any minimal unit of a linear sequence meaningful to the given field of analysis, such as a mora or a syllable in prosodic phonology, a morpheme in morphology, or a chereme in sign language analysis. (en)
- La segmentation représente, en linguistique, un prétraitement d'un ou de plusieurs documents textuels dans le but de pouvoir par la suite les traiter, représenter graphiquement et/ou le plus souvent les indexer.
* Les composés lexicaux à apostrophe : " aujourd’hui " ne devra pas être segmenté en {" aujourd' ", " hui "} alors que " l'encyclopédie " devra devenir {" l' ", " encyclopédie "}
* Les acronymes : " P.-V " ne devra pas se retrouver scinder en deux lettres distinctes
* Les formes contractés : " M'sieur " etc. (fr)
- Onder segment wordt zowel in de fonetiek als in de fonologie de " kleinst mogelijke eenheid in de spraak die fysiek of auditief te onderscheiden is" verstaan. Het gaat in dit verband hoofdzakelijk om fonemen, zowel medeklinkers als klinkers. Prosodische eenheden als intonatie en klemtoon overstijgen meestal het niveau van een enkel segment en hangen niet duidelijk met één bepaald segment samen. Ze worden daarom als "suprasegmenteel" beschouwd. In sommige talen geldt dit ook voor verschijnselen als nasalisatie en klinkerharmonie. In de fonetiek is de foon het kleinst waarneembare segment. (nl)
- Segment – jednostka, którą można wydzielić analizując dowolny ciąg mowy ludzkiej. W fonetyce podstawową jednostką jest głoska, natomiast w fonologii – fonem. Oba poziomy analizy uznają jednak fakt podzielności mowy na jednostki występujące jedna po drugiej. Dział fonologii zajmujący się zjawiskami zachodzącymi na poziomie segmentów nazywany jest fonologią segmentalną, natomiast dział opisujący zjawiska obejmujące większe jednostki niż segmenty – fonologią suprasegmentalną. (pl)
- Сегмента́ция в лингвистике — линейное членение речевого потока на составляющие отрезки, называемые сегментами. Сегменты противопоставляются накладывающимся на них нелинейным суперсегментным (сверхсегментным) единицам языка:
* просодическим элементам (долгота, тон, интонация, мелодика, ритм, интенсивность);
* показателям стыка сегментных единиц. Иная классификация подразделяет суперсегментные единицы на суперсегментные фонемы ( для долготы, тонемы для тона, фонемы стыка и др.) и суперсегментные морфемы (регулярно участвующие в выражении грамматических значений единицы). (ru)
- Segment, är ett begrepp som används inom fonetiken för att referera till de enskilda, diskreta språkljuden. Ett segment är inom lingvistiken (speciellt fonetiken) ett distinkt ljud som frambringas av talapparaten och som ingår i det talade språket. Ett segment kan alltså vara en vokal eller en konsonant som klart går att urskilja från de omkringliggande ljuden, antingen auditivt eller visuellt i ett spektrogram. När man studerar tal på segmentell nivå delar man in det löpande talet i små delar, där varje del motsvarar ett språkljud. Om man studerar fenomen som rör sig över flera segment, suprasegmentella fenomen, så är det prosodi man intresserar sig för. (sv)
- Сегментація — лінійне членування мовного потоку на складові відрізки, звані сегментами. Найменшим сегментом мовлення вважають звук, найбільшим — фразу. Сегменти протиставляються нелінійним суперсегментним (надсегментним) одиницям мови:
* просодичним елементам (довгота, тон, інтонація, мелодика, ритм, інтенсивність);
* показникам стику сегментних одиниць. Інша класифікація поділяє суперсегментні одиниці на суперсегментні фонеми (хронеми для довготи, тонеми для тону, фонеми стику і ін.) і суперсегментні морфеми, що регулярно беруть участь у вираженні граматичних значень одиниці. (uk)
|
