| dbo:abstract
|
- Rapsode (en grec antic: ῥαψῳδός, "rhapsōidos") era un recitador professional de la Grècia Antiga que recitava oralment i davant del públic els poemes compostos pels poetes del moment, o les cançons populars. El terme va sorgir al segle v aC per diferenciar-lo de l'aede, que componia i cantava les seves pròpies obres. És un terme que es segueix utilitzant actualment per denominar les persones especialitzades a recitar poemes. (ca)
- Ο Ραψωδός ήταν ένας επαγγελματίας της αρχαιότητας που απήγγειλε μπροστά σε κοινό επικά ή Λυρική ποίηση/λυρικά ποιήματα, κρατώντας ράβδο. Οι ραψωδοί συναρμολογούσαν/συνέρραπταν ποιήματα, έφτασαν όμως να απαγγέλουν ρυθμικά καταγεγραμμένα έπη άλλων ή δικά τους. Όπως παραδίδει ο Πλάτωνας, κάθε ραψωδός είχε στην κατοχή του τουλάχιστον μια μικρή συλλογή από επικά ποιήματα, άλλων ή δικά τους. Κατά κάποιους ο Όμηρος ήταν ο πρώτος που κράτησε ραβδί, εγκαινιάζοντας το είδος των ραψωδών. Οι ραψωδοί μετακινούνταν από τόπο σε τόπο απαγγέλοντας τα έπη τους και ήταν οργανωμένοι σε επαγγελματικά σωματεία. Οι ραψωδοί απάγγελαν τα έπη τους, κυρίως στις μεγάλες γιορτές των Ελλήνων, ώστε τα έπη να ακούγονται παντού όπου υπήρχαν Έλληνες. Η γενική πορεία της απαγγελίας του ποιήματος και των επεισοδίων του, μάλλον σχεδιαζόταν εκ των προτέρων, γιατί δεν ήταν δυνατό να διακόψει ο ραψωδός για να σκεφτεί πώς θα παρουσιάσει κάποιο επεισόδιο ή να υπολογίσει τα προτερήματα μιας φράσης συγκρίνοντας τη με μιαν άλλη. Έτσι, οι λεπτομέρειες ήταν θέμα τεχνικής πείρας του ραψωδού και ένα σημαντικό στοιχείο ήταν το απόθεμα του σε "φόρμουλες" ολόκληρων στίχων και μικρότερων φράσεων, που ένα μεγάλο μέρος τους ήταν απλοί συνδυασμοί από ένα ουσιαστικό και ένα επίθετο. Στη γιορτή των Παναθηναίων, εναλλασσόμενοι ραψωδοί απήγγειλαν ολόκληρες την Ιλιάδα και την Οδύσσεια και οφείλονται πολλά στον σεβασμό που έδειξαν στα έργα αυτά ώστε να διασωθούν μέχρι σήμερα. Επιπρόσθετα όμως, οφείλονται πολλά στο μέτρο που, σύμφωνα με διάφορες μαρτυρίες, πήρε είτε ο Σόλων, είτε ο Πεισίστρατος ή πιθανότερα ο Ίππαρχος, βάσει του οποίου εκδόθηκε διαταγή οι ραψωδοί να εκτελούν τις απαγγελίες «εφεξής, εξ υποβολής, εξ υπολήψεως», καθώς τα πιο δημοφιλή και εντυπωσιακά αποσπάσματα με τον καιρό έβαζαν στο περιθώριο τα υπόλοιπα, με κίνδυνο να λησμονηθούν. Σπουδαίος ραψωδός, ποιητής και φιλόσοφος της αρχαιότητας ήταν ο Ξενοφάνης από την Κολοφώνα της Ιωνίας που γύριζε από τόπο σε τόπο, ασκούσε αυστηρή κριτική στη θρησκεία και την ηθική της εποχής του και επιδίωξε να ελευθερώσει τους συνανθρώπους του από παλιές πλάνες και δεισιδαιμονίες. Περιπλανώμενους ραψωδούς συναντάμε και στη Μεσαιωνική Ευρώπη, τους λεγόμενους Τροβαδούρους και Τρουβέρους, όπου μέσα σε ταβέρνες τραγουδούσαν έναντι αμοιβής για τον πόλεμο, τον έρωτα, έλεγαν άσεμνα τραγούδια αλλά και μπαλάντες για τα κατορθώματα των Φράγκων ηρώων. (el)
- Rapsodo (greke raptein = komponi, odie = kanto) estis migra deklamisto de eposoj en la komenco de la helena civilizo. Rapsodoj migris de urbo al urbo kaj deklamis ĉe la princaj kortegoj aŭ ĉe solenaj kunvenoj. Ili estis akompanataj de liro, vestitaj en solena vesto kaj ornamitaj per laŭrokrono kaj rapsoda bastono. Komence ili disvastigis proprajn poemojn, poste kantojn el la homeraj eposoj, t.n. rapsodioj. Rapsodio estis unu spektaklo de rapsodo, en kiu li deklamis kutime unu kanton de esposo. Parencaj esprimoj estas aedo, bardo, skaldo, menestrelo, liriko. (eo)
- En la Grecia Antigua (más o menos durante el primer milenio antes de Cristo), un rapsoda era un recitador o pregonero ambulante que cantaba poemas homéricos u otras poesías épicas. Los aedos también lo hacían, pero a diferencia de los rapsodas los aedos componían las obras que declamaban. Los rapsodas se limitaban a declamar y recitar las obras de otros. Homero recitaba los dos poemas épicos por los que es conocido hoy en día: la Ilíada y la Odisea. No se tiene constancia de que él fuese el autor original y por eso se le considera más un rapsoda que un aedo. Los rapsodas, como así lo hacía seguramente también Homero, recorrían las ciudades de la Hélade prestando sus servicios como poetas y cantores, por los que recibían honorarios. También recitaban sucesos del pasado resaltando así las figuras de reyes y próceres de sus pueblos. En resumen, cantaban y recitaban en las fiestas populares, ferias y talleres. Se referían a la historia de la comunidad, las hazañas del país y triunfos militares. A diferencia de los aedos, no utilizaban acompañamiento musical sino que estaban sujetos a un texto escrito, por lo que no podían improvisar. Los rapsodas utilizaban el rapdos, una vara para acompañar su canto. Por lo general, eran poseedores de una memoria prodigiosa, al menos en la época en que la escritura no estaba todavía inventada en Grecia y la memoria y la oralidad eran las únicas herramientas posibles de transmisión de cantos y poemas. (es)
- Als Rhapsode (altgriechisch ῥαψῳδός rhapsodós, von ῥάπτω rhápto „zusammennähen“, übertragen „zusammensetzen“, und ᾠδή odē „Gesang“) wird ein wandernder Sänger im antiken Griechenland genannt, der bei Festen und feierlichen Anlässen epische Dichtungen wie die von Homer unter Benutzung eines Sprecherstabs deklamierte. Die Rhapsoden bildeten einen Teil der Nachfolge der homerischen Aöden (Sänger und Dichter volkstümlicher Epen), während die Kitharöden den lyrischen Gesang fortführten. Die Rhapsoden waren in Zünften, den Rhapsodenschulen, organisiert. In der Spätantike verloren die Rhapsoden an Bedeutung. Von den Rhapsoden wurde der Begriff „Rhapsodie“ abgeleitet. (de)
- Rapsoda (antzinako grezieraz: ῥαψῳδός, rhapsōdos) Antzinako Grezian, poema epikoak eta bereziki Homerorenak kantatuz herriz herri zebilen kantari profesionala, batzuetan liraz lagundurik kantatzen zuena. Poema epikoek belaunaldiz belaunaldi bizirik iraun zuten rapsodei esker, eta, esan ohi denez, haien ondoren, K.a. VIII. mendearen bigarren erdialdean alfabeto-idazkera asmatu zenean, Homeroren poemak idatziz finkatu ziren gaur egun ezagutzen diren bezala. (eu)
- A rhapsode (Greek: ῥαψῳδός, "rhapsōidos") or, in modern usage, rhapsodist, refers to a classical Greek professional performer of epic poetry in the fifth and fourth centuries BC (and perhaps earlier). Rhapsodes notably performed the epics of Homer (Iliad and Odyssey) but also the wisdom and catalogue poetry of Hesiod and the satires of Archilochus and others. Plato's dialogue Ion, in which Socrates confronts a star player rhapsode, remains the most coherent source of information on these artists. Often, rhapsodes are depicted in Greek art, wearing their signature cloak and carrying a staff. This equipment is also characteristic of travellers in general, implying that rhapsodes were itinerant performers, moving from town to town. Rhapsodes originated in Ionia, which has been sometimes regarded as Homer's birthplace, and were also known as Homeridai, disciples of Homer, or "singers of stitched lays." (en)
- Rapsoidos (bahasa Yunani Kuno: ῥαψῳδός, "rhapsōidos"; bahasa Yunani: Ραψωδός, translit. Rapsodós) adalah pada pemain atau seniman bayaran wiracarita Yunani klasik di abad kelima dan keempat SM (atau mungkin lebih awal). Rhapsode tidak hanya menampilkan epos karya Homer seperti (Iliad dan Odisseia), tetapi juga sastra hikmat dan katalog puisi Hesiod serta satir karya Archilochus atau karya lainnya. Dialog Ion karya Plato, ketika Socrates berhadapan dengan pemain bintang rhapsode, tetap menjadi sumber informasi yang paling koheren tentang para seniman ini. Istilah rhapsode berasal dari rhapsōidein (ῥαψῳδεῖν), yang berarti "menjahit lagu (bersama-sama)". Rhapsode sering kali digambarkan dalam Seni Yunani Kuno, mengenakan jubah khas dan membawa tongkat. Peralatan ini juga merupakan karakteristik dari para pelancong pada umumnya, menyiratkan bahwa rhapsode adalah pemain keliling, bergerak dari kota ke kota. Rhapsodes berasal dari distrik Ionia, yang kadang-kadang dianggap sebagai tempat kelahiran Homer, dan juga dikenal sebagai Homeridai, murid-murid Homer, atau "para penyanyi yang menjahit lagu bersama-sama (rhapsōidein)." (in)
- Un rhapsode ou rapsode (en grec ancien : ῥαψῳδός / rhapsôdós) est, en Grèce antique, un artiste qui va de ville en ville, récitant ou déclamant les œuvres écrites par un autre (principalement des épopées). Homère lui-même en présente deux dans l’Odyssée : Démodocos et Phémios. Vêtus de costumes somptueux, de couleur rouge ou pourpre pour les récitations d'Homère, les rhapsodes adoptent un jeu expressif dont l'art se rapproche par la mimique de celui des acteurs. C'est par ce jeu qu'ils plaisent au public et qu'ils font oublier qu'ils travaillent pour un salaire. Le premier à avoir fait œuvre de rhapsode serait Cynéthos de Chios à Syracuse, vers la 69e olympiade. Les rhapsodes apparaissent au VIIe siècle av. J.-C. et continuent leurs représentations jusqu'à l’époque hellénistique. Ils mènent une vie itinérante, allant de cité en cité pour trouver une audience. Peu à peu se mettent en place des concours civiques de rhapsodes, comme celui des Panathénées. La plus ancienne mention d'un tel concours se trouve chez Hérodote : il mentionne les concours de Sicyone à l'époque de Clisthène. Selon une hypothèse moderne, ce serait à l’occasion de tels concours que Pisistrate fit coucher par écrit les œuvres d'Homère. Platon se sert du verbe ῥαψῳδεῖν à propos d'Hésiode et d'Homère, qui récitaient leurs poèmes. Ce n'est que vers le VIe siècle av. J.-C. que le rhapsode se distingue de l’aède, qui compose lui-même ses poèmes et les chante, s'accompagnant d’un instrument (lyre ou phorminx). Le rhapsode ne s'accompagne d'aucun instrument. Lors de sa déclamation, il se tient généralement debout, un rameau de laurier, symbole d’Apollon, à la main. Il est également amené à jouer, comme au théâtre : en effet, les épopées comprennent nombre de passages au style direct. Dans Ion, Platon montre un rhapsode expliquant son art à Socrate : « De la scène où je suis, je regarde mon public : il faut que leurs pleurs, leurs regards étonnés, leur terreur même répondent à mes paroles ». Le répertoire des rhapsodes est consacré en premier lieu à Homère, mais ils récitent également les poèmes d’Archiloque de Paros ou encore de Simonide d'Amorgos. Une confrérie de rhapsodes, fondée à Chios, patrie présumée du poète, prétend descendre d’Homère (voir Homérides). (fr)
- Il rapsòdo è il cantore professionista che nell'antico mondo greco recita e canta a memoria, Poemi epici di Omero e di altri autori, ma anche poesie liriche, elegiache e giambiche. Il termine inizia ad apparire nella letteratura greca nel V secolo a.C. e da un passo di Pindaro (Nemea, 2.1) se ne ricava l'etimologia, collegabile al verbo ῥάπτειν ("cucire"), per cui il rapsodo sarebbe il "cucitor di canti". In base a questa etimologia, alcuni studiosi hanno dedotto che il rapsodo, a differenza dell'aedo, ripetesse semplicemente ciò che gli era stato trasmesso dalle generazioni precedenti. Altri, invece, pensano che anche i rapsodi intervenissero sul repertorio tradizionale, magari arricchendolo. Ad esempio si pensa che a loro sia dovuta la composizione di certi inni omerici, che nella recitazione precedevano certe parti dei poemi veri e propri. Resta fondamentale il loro ruolo di trasmissione del patrimonio mitico greco. Comunque sia, i rapsodi originariamente recitavano accompagnandosi con la lira, più tardi sostituita con un bastone, come si vede nelle raffigurazioni degli antichi vasi greci. Secondo Platone, Femio, il cantore che nell'Odissea è indicato come un aedo, è in realtà un rapsodo. L'età d'oro dei rapsodi è probabilmente tra i secoli V e IV a.C., quando essi erano molto diffusi e partecipavano a giochi e feste pubbliche, dove si facevano notare per la voce e l'abbigliamento vistosi e gareggiavano fra loro per vincere i premi. I rapsodi riuscivano a suscitare emozioni in chi li ascoltava mettendoci una passione che potrebbe avvicinarli ai moderni attori. L'importanza della trasmissione culturale da una generazione all'altra del patrimonio tradizionale portava a curare scrupolosamente l'addestramento dei rapsodi, tanto che essi mantennero nel repertorio la pronuncia omerica fino all'età alessandrina, forse anche per influsso e autorità degli Omeridi, la corporazione di Chio specializzata nel cantare la vita e le opere di Omero, che gli altri rapsodi consideravano arbitri e punto di riferimento per la categoria. Nonostante fossero giudicati con disprezzo dalla classe colta (ma il loro livello era comunque più alto di quello dell'attore omerico) e considerati inattendibili, l'attività dei rapsodi continuò a lungo, giungendo fino al III secolo d.C., cioè quasi alla fine dell'era pagana. (it)
- Een rapsode (niet te verwarren met rapsodie) is een rondtrekkende zanger bij de Oude Grieken, te vergelijken met een Keltische bard. Homeros is misschien wel de bekendste Griekse rapsode. Rapsoden werken in vergelijking met barden met gefixeerde teksten en improviseren niet, maar ze hebben de gedichten gememoriseerd. Ze traden vooral op in aristocratische milieus waar ze verhalen vertelden. (nl)
- ラプソドス（ギリシャ語：Ραψωδός, 英語：ラプソード、Rhapsode）は紀元前5世紀から紀元前4世紀、もしかするとそれ以前から存在した、古代ギリシアのプロの詩の朗読者、すなわち吟誦詩人（吟唱詩人）のこと。ラプソドスが朗読する詩はラプソディア（ギリシャ語： ῥαψῳδία, rhapsodia）と呼ばれ、それはホメーロス作とされる叙事詩（『イーリアス』、『オデュッセイア』のこと）や、ヘーシオドスの教訓詩（『仕事と日』）やカタログ詩（『神統記』）、アルキロコスの風刺詩などだった。プラトンの対話篇『イオン』の中で、ソクラテスが対話する人気者のラプソドスが、当時のラプソドスの姿を今に伝えている。ギリシア美術の中に描かれていることも多く、特徴的な外套を羽織り、杖を携えていた。こうした装いは通常旅人のものであり、ラプソドスが町から町に移動する遊歴の芸人であったことを意味している。 (ja)
- Rapsodo (en grego clássico ραψῳδός / rhapsôidós) foi um artista popular ou cantor que, na antiga Grécia, ia de cidade em cidade recitando poemas (principalmente epopeias). E que é meramente um contador de histórias. É diferente do aedo, que compõe os próprios poemas e os canta, acompanhado de um instrumento (lira ou fórminx). O rapsodo não é acompanhado de qualquer instrumento. Durante a declamação, fica geralmente em pé e segura um ramo de loureiro, símbolo de Apolo. Frequentemente também representa, como no teatro: de facto, as epopeias incluem numerosas passagens em estilo directo. Platão, no seu tratado de poesia Íon, explica a Sócrates a apresentação de uma rapsódia: «Da cena onde me encontro, observo o meu público: é necessário que o seu choro, o seu olhar espantado, até o seu terror responda às minhas palavras.» Os rapsodos apareceram no século VII a.C. e continuaram a representar até o Helenismo. Levavam uma vida itinerante, indo de cidade em cidade procurando audiência. Pouco a pouco foram sendo organizados concursos de rapsodos, como nas Panateneias. A mais antiga menção de um concurso desses é feita por Heródoto: ele menciona os concursos de Sicyone na época de Clistene. Teria sido por ocasião de um desses concursos que Pisístrato terá passado a escrito as obras de Homero. O repertório dos rapsodos era em primeiro lugar consagrado a Homero, mas também recitavam poemas de e ainda de . (pt)
- Rapsodowie (stgr. ῥαψῳδός rhapsōidos) – wędrowni śpiewacy w starożytnej Grecji. Do utworów wykonywanych przez rapsodów należały przede wszystkim poematy epickie w heksametrze, takich autorów, jak: Homer, Archiloch z Paros czy Symonides z Keos. W przeciwieństwie do tzw. aojdów rzadko śpiewali utwory własne. Podczas występów z okazji świąt, mieli głowy ozodobione złotymi lub laurowymi wieńcami. Trzymana przez nich laska oznaczała władzę nad publicznością. (pl)
- Rapsod kallades en kringvandrande professionell sångare och recitatör av berättelser och poesi i det antika Grekland. En av de mest kända rapsoderna var Homeros, mannen som traditionellt tillskrivs författandet av Iliaden och Odyssén. Denna artikel om antiken saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Рапсоды (согласно античным объяснениям термина — «сшиватели песен» или «певцы с жезлом в руке») — профессиональные исполнители эпических, главным образом гомеровских поэм в классической Греции; странствующие певцы, декламировавшие поэмы с жезлом в руке (жезл — символ права выступать на собрании). Рапсодика относится уже к более поздней стадии развития эпоса, к эпохе больших поэм с более или менее закрепленным текстом; на более ранней ступени эпическая песня импровизировалась аэдом, певцом, сопровождавшим своё пение игрой на лире. На рапсодической стадии исполнение уже отделилось от творчества, хотя отдельные рапсоды могли быть одновременно и поэтами (Гесиод). В историческую эпоху большие поэмы исполнялись обычно на празднествах в форме состязания рапсодов. Гомеровские поэмы рассчитаны уже на рапсодическое исполнение, хотя в самих поэмах, действие которых отнесено к далекому прошлому, упоминается лишь об аэдах. Рапсоды, иногда объединённые в целые школы, сыграли, по-видимому, значительную роль в деле собирания греческого эпоса на стадии его разложения. Древность представляла себе Гомера рапсодом, а гомеровская критика приписывала рапсодам создание гомеровских поэм, объединение отдельных малых песен в большой эпос. Существовали также так называемые «русские сказители-рапсоды», от которых русский славяновед и фольклорист Александр Фёдорович Гильфердинг (1831—1872 гг.) смог записать былины про богатырей Илью Муромца, Добрыню Никитича, Алешу Поповича, про славного князя Владимира, про Идолище Поганое и Соловья Разбойника, тем самым сохранив их для потомков. (ru)
- Рапсод (грец. ῥαψῳδός) — виконавці і, можливо, творці давньогрецьких епічних пісень. Питання про походження рапсодів і їх первісної діяльності видається спірним. Найдавніше свідоцтво (Геродот, V, 67) відноситься до 607 до н. е., коли сікіонський тиран Клісен з нагоди війни з Аргосом заборонив рапсоду в Сікіону рецитувати Гомера, оскільки останній прославив у своїх поемах Аргос і аргів'ян. Ймовірно, рапсоди існували і раніше, але з якого часу вони ведуть свій початок, яка була їх діяльність, де саме існували школи рапсодичного мистецтва — на всі ці питання можна відповідати лише припущеннями, над побудовою яких багато працювала новітня філологія, починаючи з кінця 19 століття. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Rapsode (en grec antic: ῥαψῳδός, "rhapsōidos") era un recitador professional de la Grècia Antiga que recitava oralment i davant del públic els poemes compostos pels poetes del moment, o les cançons populars. El terme va sorgir al segle v aC per diferenciar-lo de l'aede, que componia i cantava les seves pròpies obres. És un terme que es segueix utilitzant actualment per denominar les persones especialitzades a recitar poemes. (ca)
- Rapsodo (greke raptein = komponi, odie = kanto) estis migra deklamisto de eposoj en la komenco de la helena civilizo. Rapsodoj migris de urbo al urbo kaj deklamis ĉe la princaj kortegoj aŭ ĉe solenaj kunvenoj. Ili estis akompanataj de liro, vestitaj en solena vesto kaj ornamitaj per laŭrokrono kaj rapsoda bastono. Komence ili disvastigis proprajn poemojn, poste kantojn el la homeraj eposoj, t.n. rapsodioj. Rapsodio estis unu spektaklo de rapsodo, en kiu li deklamis kutime unu kanton de esposo. Parencaj esprimoj estas aedo, bardo, skaldo, menestrelo, liriko. (eo)
- Rapsoda (antzinako grezieraz: ῥαψῳδός, rhapsōdos) Antzinako Grezian, poema epikoak eta bereziki Homerorenak kantatuz herriz herri zebilen kantari profesionala, batzuetan liraz lagundurik kantatzen zuena. Poema epikoek belaunaldiz belaunaldi bizirik iraun zuten rapsodei esker, eta, esan ohi denez, haien ondoren, K.a. VIII. mendearen bigarren erdialdean alfabeto-idazkera asmatu zenean, Homeroren poemak idatziz finkatu ziren gaur egun ezagutzen diren bezala. (eu)
- Een rapsode (niet te verwarren met rapsodie) is een rondtrekkende zanger bij de Oude Grieken, te vergelijken met een Keltische bard. Homeros is misschien wel de bekendste Griekse rapsode. Rapsoden werken in vergelijking met barden met gefixeerde teksten en improviseren niet, maar ze hebben de gedichten gememoriseerd. Ze traden vooral op in aristocratische milieus waar ze verhalen vertelden. (nl)
- ラプソドス（ギリシャ語：Ραψωδός, 英語：ラプソード、Rhapsode）は紀元前5世紀から紀元前4世紀、もしかするとそれ以前から存在した、古代ギリシアのプロの詩の朗読者、すなわち吟誦詩人（吟唱詩人）のこと。ラプソドスが朗読する詩はラプソディア（ギリシャ語： ῥαψῳδία, rhapsodia）と呼ばれ、それはホメーロス作とされる叙事詩（『イーリアス』、『オデュッセイア』のこと）や、ヘーシオドスの教訓詩（『仕事と日』）やカタログ詩（『神統記』）、アルキロコスの風刺詩などだった。プラトンの対話篇『イオン』の中で、ソクラテスが対話する人気者のラプソドスが、当時のラプソドスの姿を今に伝えている。ギリシア美術の中に描かれていることも多く、特徴的な外套を羽織り、杖を携えていた。こうした装いは通常旅人のものであり、ラプソドスが町から町に移動する遊歴の芸人であったことを意味している。 (ja)
- Rapsodowie (stgr. ῥαψῳδός rhapsōidos) – wędrowni śpiewacy w starożytnej Grecji. Do utworów wykonywanych przez rapsodów należały przede wszystkim poematy epickie w heksametrze, takich autorów, jak: Homer, Archiloch z Paros czy Symonides z Keos. W przeciwieństwie do tzw. aojdów rzadko śpiewali utwory własne. Podczas występów z okazji świąt, mieli głowy ozodobione złotymi lub laurowymi wieńcami. Trzymana przez nich laska oznaczała władzę nad publicznością. (pl)
- Rapsod kallades en kringvandrande professionell sångare och recitatör av berättelser och poesi i det antika Grekland. En av de mest kända rapsoderna var Homeros, mannen som traditionellt tillskrivs författandet av Iliaden och Odyssén. Denna artikel om antiken saknar väsentlig information. Du kan hjälpa till genom att lägga till den. (sv)
- Рапсод (грец. ῥαψῳδός) — виконавці і, можливо, творці давньогрецьких епічних пісень. Питання про походження рапсодів і їх первісної діяльності видається спірним. Найдавніше свідоцтво (Геродот, V, 67) відноситься до 607 до н. е., коли сікіонський тиран Клісен з нагоди війни з Аргосом заборонив рапсоду в Сікіону рецитувати Гомера, оскільки останній прославив у своїх поемах Аргос і аргів'ян. Ймовірно, рапсоди існували і раніше, але з якого часу вони ведуть свій початок, яка була їх діяльність, де саме існували школи рапсодичного мистецтва — на всі ці питання можна відповідати лише припущеннями, над побудовою яких багато працювала новітня філологія, починаючи з кінця 19 століття. (uk)
- Als Rhapsode (altgriechisch ῥαψῳδός rhapsodós, von ῥάπτω rhápto „zusammennähen“, übertragen „zusammensetzen“, und ᾠδή odē „Gesang“) wird ein wandernder Sänger im antiken Griechenland genannt, der bei Festen und feierlichen Anlässen epische Dichtungen wie die von Homer unter Benutzung eines Sprecherstabs deklamierte. Von den Rhapsoden wurde der Begriff „Rhapsodie“ abgeleitet. (de)
- Ο Ραψωδός ήταν ένας επαγγελματίας της αρχαιότητας που απήγγειλε μπροστά σε κοινό επικά ή Λυρική ποίηση/λυρικά ποιήματα, κρατώντας ράβδο. Οι ραψωδοί συναρμολογούσαν/συνέρραπταν ποιήματα, έφτασαν όμως να απαγγέλουν ρυθμικά καταγεγραμμένα έπη άλλων ή δικά τους. Όπως παραδίδει ο Πλάτωνας, κάθε ραψωδός είχε στην κατοχή του τουλάχιστον μια μικρή συλλογή από επικά ποιήματα, άλλων ή δικά τους. Κατά κάποιους ο Όμηρος ήταν ο πρώτος που κράτησε ραβδί, εγκαινιάζοντας το είδος των ραψωδών. Οι ραψωδοί μετακινούνταν από τόπο σε τόπο απαγγέλοντας τα έπη τους και ήταν οργανωμένοι σε επαγγελματικά σωματεία. Οι ραψωδοί απάγγελαν τα έπη τους, κυρίως στις μεγάλες γιορτές των Ελλήνων, ώστε τα έπη να ακούγονται παντού όπου υπήρχαν Έλληνες. (el)
- En la Grecia Antigua (más o menos durante el primer milenio antes de Cristo), un rapsoda era un recitador o pregonero ambulante que cantaba poemas homéricos u otras poesías épicas. Los aedos también lo hacían, pero a diferencia de los rapsodas los aedos componían las obras que declamaban. Los rapsodas se limitaban a declamar y recitar las obras de otros. Homero recitaba los dos poemas épicos por los que es conocido hoy en día: la Ilíada y la Odisea. No se tiene constancia de que él fuese el autor original y por eso se le considera más un rapsoda que un aedo. (es)
- A rhapsode (Greek: ῥαψῳδός, "rhapsōidos") or, in modern usage, rhapsodist, refers to a classical Greek professional performer of epic poetry in the fifth and fourth centuries BC (and perhaps earlier). Rhapsodes notably performed the epics of Homer (Iliad and Odyssey) but also the wisdom and catalogue poetry of Hesiod and the satires of Archilochus and others. Plato's dialogue Ion, in which Socrates confronts a star player rhapsode, remains the most coherent source of information on these artists. Often, rhapsodes are depicted in Greek art, wearing their signature cloak and carrying a staff. This equipment is also characteristic of travellers in general, implying that rhapsodes were itinerant performers, moving from town to town. Rhapsodes originated in Ionia, which has been sometimes regar (en)
- Rapsoidos (bahasa Yunani Kuno: ῥαψῳδός, "rhapsōidos"; bahasa Yunani: Ραψωδός, translit. Rapsodós) adalah pada pemain atau seniman bayaran wiracarita Yunani klasik di abad kelima dan keempat SM (atau mungkin lebih awal). Rhapsode tidak hanya menampilkan epos karya Homer seperti (Iliad dan Odisseia), tetapi juga sastra hikmat dan katalog puisi Hesiod serta satir karya Archilochus atau karya lainnya. Dialog Ion karya Plato, ketika Socrates berhadapan dengan pemain bintang rhapsode, tetap menjadi sumber informasi yang paling koheren tentang para seniman ini. (in)
- Un rhapsode ou rapsode (en grec ancien : ῥαψῳδός / rhapsôdós) est, en Grèce antique, un artiste qui va de ville en ville, récitant ou déclamant les œuvres écrites par un autre (principalement des épopées). Homère lui-même en présente deux dans l’Odyssée : Démodocos et Phémios. « De la scène où je suis, je regarde mon public : il faut que leurs pleurs, leurs regards étonnés, leur terreur même répondent à mes paroles ». (fr)
- Il rapsòdo è il cantore professionista che nell'antico mondo greco recita e canta a memoria, Poemi epici di Omero e di altri autori, ma anche poesie liriche, elegiache e giambiche. Il termine inizia ad apparire nella letteratura greca nel V secolo a.C. e da un passo di Pindaro (Nemea, 2.1) se ne ricava l'etimologia, collegabile al verbo ῥάπτειν ("cucire"), per cui il rapsodo sarebbe il "cucitor di canti". In base a questa etimologia, alcuni studiosi hanno dedotto che il rapsodo, a differenza dell'aedo, ripetesse semplicemente ciò che gli era stato trasmesso dalle generazioni precedenti. (it)
- Rapsodo (en grego clássico ραψῳδός / rhapsôidós) foi um artista popular ou cantor que, na antiga Grécia, ia de cidade em cidade recitando poemas (principalmente epopeias). E que é meramente um contador de histórias. «Da cena onde me encontro, observo o meu público: é necessário que o seu choro, o seu olhar espantado, até o seu terror responda às minhas palavras.» O repertório dos rapsodos era em primeiro lugar consagrado a Homero, mas também recitavam poemas de e ainda de . (pt)
- Рапсоды (согласно античным объяснениям термина — «сшиватели песен» или «певцы с жезлом в руке») — профессиональные исполнители эпических, главным образом гомеровских поэм в классической Греции; странствующие певцы, декламировавшие поэмы с жезлом в руке (жезл — символ права выступать на собрании). (ru)
|
