| dbo:abstract
|
- النسوية المؤيدة للجنس، وتُعرف أيضًا باسم نسوية الإيجابية جنسيًا أو النسوية الليبرالية جنسيًا، هي حركة بدأت في أوائل ثمانينيات القرن العشرين، لتركز على فكرة مفادها أن الحرية الجنسية تشكل مكونًا أساسيًا لحرية المرأة. انخرط البعض في الحركة النسوية المؤيدة للجنس؛ ردًا على النسويات المعاديات للإباحية وجهودهن في وضع الإباحية في بؤرة اهتمام التفسير النسوي لاضطهاد المرأة. كثيرًا ما يشار إلى هذه الفترة التي شهدت احتقانًا وجدلًا شديدًا بين النسويات المؤيدات للجنس والنسويات المعاديات للإباحية خلال أوائل ثمانينات القرن العشرين باسم حروب الجنس النسوية. انخرطت نسويات أخريات اعتبرن أنفسهن مؤيدات للجنس في الجدل القائم، ليس كمعارضات لنسويات أخريات بل استجابة لما اعتبرنه سيطرة أبوية على الحياة الجنسية. ترفض بعض النسويات الراديكاليات الانقسام بين النسوية «المؤيدة للجنس» والنسوية «المعارضة الجنس»، مشيرة إلى أن الانقسام الحقيقي هو بين النسوية الليبرالية والنسوية الراديكالية. من بين النساء اللاتي دافعن عن الحركة النسوية المؤيدة للجنس؛ كاثي آكر وكاميل باغليا، وميغان أنديلو، وسوزي برايت، وراتشيل كرامر باسول، وديانا كيغ، وافيدون كارول، وباتريك كيليفيا، وبيتي دودسون، ونانسي فرايداي، وجاين غالوب، لاسي غرين، نينا هارتلي، وجوزفين هوو، وأمبر إل. هولبو، وبريندا هوارد، ولورا كيبنيس، وويندي مكلروي، وإنغا موشيو، وجوان نستل، وكارول كوين، وكانديدا رويال، وغايل روبين، وآني سبرينكل، وتريستان تاورمينو، وإيلين ويليس، وميراي ميلر- يونغ (ar)
- Pro-sex, i també feminisme pro-sex, són termes inventats per en contraposició al feminisme abolicionista de la pornografia masclista i altres violències de gènere relacionades amb el sexe i la cosificació de la dona. Willis s'autoconsidera "feminista no tradicional" i pensa que la sexualitat és el centre de l'alliberament de la dona. Al segle xxi aquestes idees es consideren masclistes pel feminisme. A partir dels anys 80 van aparèixer nous discursos que inclouen com a subjectes polítics que havien estat oblidats fins llavors, com per exemple les prostitutes, les actrius porno i els insubmisos sexuals. La idea era incloure totes les dones al feminisme i lluitar per la millora de condicions de vida de totes elles. Aviat van veure que es tractava d'una "trampa", ja que cap d'aquestes dones faria aquest ús del seu cos si tingués prou llibertat econòmica i social, i que el fet que una dona pensi que val el que el seu cos pot valer per a un home és fruit del masclisme de la seva cultura i societat, ja que això no és intrínsec de l'espècie humana i mai els passa als homes. Així, als mateixos anys 80 van començar a manifestar-se als Estats Units discursos feministes anti-pornografia i abolicionistes amb la prostitució, perquè consideraven que la representació de les dones al voltant d'aquests eixos estava contribuint a la violència de gènere. Aquesta idea es sintetitza a l'afirmació de Robin Morgan : “la pornografia és la teoria, la violació és la pràctica”. Davant aquest feminisme estatal que començava a dictar lleis de regulació de la pornografia, apareixen autores feministes que defensen l'alliberació sexual. (ca)
- Sex-positiver Feminismus (engl. sex-positive feminism) ist eine Bewegung, die in den frühen 1980er Jahren in den Vereinigten Staaten entstand. Sie entstand als Reaktion auf die Versuche einiger Feministinnen wie Catharine MacKinnon oder Andrea Dworkin, die Pornografie in den Mittelpunkt feministischer Erklärungsmodelle für die Unterdrückung der Frau zu stellen. Im angelsächsischen Raum sind diese kontroversen Auseinandersetzungen zwischen sexpositiven und antipornografischen Feministinnen als Feminist Sex Wars bekannt. Andere sexpositive Feministinnen beteiligten sich an diesen Auseinandersetzungen, wobei sie sich aus ihrer Sicht nicht gegen andere Feministinnen richteten, sondern gegen eine Entwicklung, die sie als patriarchalische Kontrolle der Sexualität betrachteten. Zu den Autorinnen, die sexpositive Positionen vertreten, gehören unter anderem Nadine Strossen, Susie Bright, Patrick Califia, Gayle Rubin, Camille Paglia, Tristan Taormino und Betty Dodson. Im deutschsprachigen Raum nahm die Diskussion um die PorNO-Kampagne die wichtigsten Argumente und Forderungen der antipornografischen Seite auf, eine vergleichbar intensive Diskussion unter Feministinnen blieb jedoch weitgehend aus. (de)
- Ο σεξουαλικά φιλελεύθερος φεμινισμός είναι ένα κίνημα που ξεκίνησε στις αρχές της δεκαετίας του 1980 με επίκεντρο την ιδέα ότι η σεξουαλική ελευθερία είναι ουσιαστικό συστατικό της ελευθερίας των γυναικών. Μερικές φεμινίστριες συμμετείχαν στο κίνημα ως απάντηση στις προσπάθειες των άλλων φεμινιστικών ομάδων να θέσουν την πορνογραφία στο επίκεντρο μιας φεμινιστικής εξήγησης της καταπίεσης των γυναικών. Ο σεξουαλικά φιλελεύθερος φεμινισμός επικεντρώνεται στην ιδέα ότι η σεξουαλική ελευθερία είναι απαραίτητο συστατικό της ελευθερίας των γυναικών. Αντιτίθενται στις νομικές ή κοινωνικές προσπάθειες για τον έλεγχο των σεξουαλικών δραστηριοτήτων μεταξύ συναινετικών ενηλίκων, ανεξαρτήτως από το αν ξεκινούν από την κυβέρνηση, από άλλες φεμινίστριες, από τους αντιπάλους του φεμινισμού ή από οποιοδήποτε άλλο ίδρυμα. Αγκαλιάζουν ομάδες σεξουαλικών μειονοτήτων, τονίζοντας την αξία της αλληλεγγύης, και με περιθωριοποιημένες ομάδες. Ο σεξουαλικά φιλελεύθερος φεμινισμός συγκεντρώνει μεταξύ άλλων ακτιβιστές κατά της λογοκρισίας, ακτιβιστές ΛΟΑΤ, θεωρητικές φεμινίστριες, παραγωγούς πορνογραφίας και ερωτικών ταινιών και εκφράζει γενικά την άποψη ότι οι ίδιες οι πόρνες δεν πρέπει να ποινικοποιούνται ή να τιμωρούνται. (el)
- El feminismo prosexo, también conocido como feminismo sexual o feminismo sexualmente liberal es una corriente dentro del feminismos que comenzó a principios de los años ochenta. Se centra en la idea de que la libertad sexual es un componente esencial de la libertad de las mujeres. El movimiento nació como reacción al , que postula que la pornografía es parte de la opresión hacia las mujeres. Naomi Wolf escribió: "El orgasmo es la llamada natural del cuerpo a la política feminista." (es)
- Feminisme positif seks, disebut juga feminisme pro-seks, feminisme radikal seks, atau feminisme liberal dalam seks, adalah gerakan yang dibentuk pada awal tahun 1980-an. Beberapa orang menjadi terlibat dalam gerakan ini untuk menjawab gerakan antipornografi, seperti , Andrea Dworkin, dan . Periode penuh debat ini sering disebut "". Beberapa penulis dari gerakan feminisme positif seks termasuk , , , Camille Paglia, , , dan . (in)
- Le féminisme pro-sexe est un courant du féminisme, issu du milieu queer, qui apparaît dans les années 1980 aux États-Unis et qui voit en la sexualité un domaine qui doit être investi par les femmes et les minorités sexuelles. En faisant « du corps, du plaisir et du travail sexuel des outils politiques dont les femmes doivent s'emparer », il s'oppose au courant abolitionniste du féminisme radical. (fr)
- Sex-positive feminism, also known as pro-sex feminism, sex-radical feminism, or sexually liberal feminism, is a feminist movement centering on the idea that sexual freedom is an essential component of women's freedom. Sex-positive feminism centers on the idea that sexual freedom is an essential component of women's freedom. They oppose legal or social efforts to control sexual activities between consenting adults, whether they are initiated by the government, other feminists, opponents of feminism, or any other institution. They embrace sexual minority groups, endorsing the value of coalition-building with marginalized groups. Sex-positive feminism is connected with the sex-positive movement. Sex-positive feminism brings together anti-censorship activists, LGBT activists, feminist scholars, producers of pornography and erotica, among others. Sex-positive feminists generally agree that prostitutes themselves should not be criminalized or penalized. (en)
- セックス・ポジティブ・フェミニズム（Sex-positive feminism）は、性の解放は女性の自由の不可欠な要素であるという思想を中心とした、1980年代初頭に始まった運動。一部のフェミニストは、ポルノグラフィに反対するフェミニストに対抗して、セックス・ポジティブ・フェミニズム運動に関与するようになった。 1980年代初頭のセックス・ポジティブ・フェミニストと反ポルノグラフィ・フェミニストの間の激しい論争は、しばしばフェミニスト・セックス戦争と呼ばれている。 セックス・ポジティブ・フェミニズムは、セックス・ポジティブ運動と関連している。 セックス・ポジティブ・フェミニズムは特に、反検閲活動家、LGBT活動家、フェミニスト学者、ポルノグラフィやエロティカの製作者を結集させている。セックス・ポジティブ・フェミニストは一般的に、売春婦そのものが犯罪者とされたり、刑罰を受けたりするべきではないという考えで一致している。 (ja)
- Feminizm proseksualny (ang. pro-sex feminism) - nurt w feminizmie, którego powstanie datuje się na początek lat 80. XX wieku. Niektóre feministki zaangażowały się w feminizm proseksualny w odpowiedzi na wysiłek , takich jak Catharine MacKinnon, Andrea Dworkin, Robin Morgan i , by uczynić pornografię głównym czynnikiem wyjaśniającym dyskryminację kobiet. Ten okres intensywnej debaty i konfliktu pomiędzy feministkami proseksualnymi i antypornograficznymi, nazywa się często "". Część proseksualnych feministek zaangażowała się w ruch nie w opozycji do innych feministek, lecz by odpowiedzieć na to, co postrzegały jako patriarchalną kontrolę seksualności. Autorki (i autorzy), które można sklasyfikować jako przedstawicielki feminizmu proseksualnego to Camille Paglia, , Kathy Acker, , , Gayle Rubin, , Annie Sprinkle, , Tristan Taormino, i Betty Dodson, którą można uważać za pionierkę ruchu. (pl)
- Feminismo sexo-positivo, também conhecido como feminismo pró-sexo, feminismo sexo-radical, ou feminismo sexualmente liberal é um movimento de defesa da liberdade sexual como um componente essencial para a libertação das mulheres, surgido nos Estados Unidos da década de 1980, em meio aos debates que ficaram conhecidos como guerras sexuais feministas. (pt)
- Sexpositiv feminism, sexradikal feminism, sexliberal feminism, teoribildning och ideologi som framför allt syftar till att framställa sexualitet som en positiv kraft i strävandet efter jämställdhet. Sexpositiva feminister anser att den manliga heteronormativiteten lett till att annan sexualitet än den manligt heterosexuella - såsom kvinnans sexualitet, homo- och bisexualitet, transsexualism och BDSM förnekats och skambelagts. Den sexpositiva feminismen är delvis en motreaktion mot radikalfeminismens och den socialistiska feminismens protester mot pornografi, koppleri, sexköp och i vissa fall all heterosexualitet. Enligt den sexpositiva feminismen utnyttjar och stärker dessa protester äldre patriarkala tabun kring framför allt kvinnlig sexualitet. Sexpositiva feminister anser att sexuella tjänster mot betalning i vissa fall är en acceptabel och nyttig del av samhället, och att kriminalisering av sexköp och koppleri gör mer skada än nytta. Den sexpositiva feminismen har många kopplingar till både liberalfeminism och queerteori. Sexpositivismen har samtidigt kritiserats för att nedvärdera viktiga feministiska mål, och själva begreppet sexpositivism har på vissa håll setts som en strategisk namngivning för att undvika kritik. (sv)
- Сексуа́льно-либера́льный фемини́зм (просексуа́льный фемини́зм, сексуа́льно-радика́льный фемини́зм, или сексуа́льно-положи́тельный фемини́зм) — феминистское движение с центральной идеей сексуального раскрепощения женщин как необходимого компонента их свободы. Представителями сексуально-радикального феминизма являются Эллен Уиллис, Сьюзи Брайт, , Гейл Рубин, и . Движение оформилось в начале 1980-х годов, в период интенсивных секс-войн с лидирующими представительницами антипорнографического феминизма Кэтрин Элис Маккиннон, Андреа Дворкин, и , считающими, что порнография имеет сильную причинно-следственную связь с патриархальным контролем за сексуальностью женщин и провоцирует гендерное насилие. (ru)
- Секс-позитивний фемінізм, також відомий як просексуальний фемінізм, секс-радикальний фемінізм або секс-ліберальний фемінізм, — течія фемінізму, в центрі якої лежить ідея про те, що сексуальна свобода є важливим компонентом свободи жінок. Деякі феміністки взяли участь у секс-позитивному феміністському русі у відповідь на зусилля феміністок, що виступають проти порнографії, поставити порнографію в центр феміністичного пояснення жіночого гноблення. Цей період напружених дискусій і розбрату між секс-позитивними та антипорнографічними феміністками на початку 1980-х років, які часто називали феміністичними секс-війнами, започаткував третю хвилю фемінізму на початку 1990-х років. Інші феміністки, які визнали себе секс-позитивними, взяли участь у дебатах не в опозицію до інших феміністок, а як пряму відповідь на те, що вони вважали патріархальним контролем сексуальності. Секс-позитивний фемінізм зосереджується на ідеї, що сексуальна свобода є важливим компонентом свободи жінок. Вони виступають проти юридичних чи соціальних зусиль щодо контролю сексуальних дій між дорослими, що погоджуються, незалежно від того, ініціюються вони урядом, іншими феміністками, противниками фемінізму чи будь-якою іншою установою. Вони охоплюють групи сексуальних меншин, підтримуючи значення побудови коаліції з маргіналізованими групами. Секс-позитивний фемінізм пов'язаний із . Просексуальний фемінізм об'єднує антицензурних активістів, ЛГБТ-активістів, феміністичних вчених, виробників порнографії та еротики серед інших. Секс-позитивні феміністки, як правило, погоджуються з тим, що самі секс-працівниці не повинні криміналізуватися чи каратися. (uk)
- 性積極女性主義（sex-positive feminism）或稱為性解放女性主義（sexually liberal feminism），是女性主義的分支，認為「性」是成年人自由、可自行控制與決定的部份，因此許多性積極女性主義者參與許多非主流性別弱勢的運動。 該理論於起源1980年代，當代女性運動發起「反色情影片運動」，認為A片等色情影片是對女性身體的剝削，並傳達女性遭到強姦之意，性積極女性主義就是在這樣的氛圍下形成的，他們與反色情女性主義者的爭論被認為是女性主義的分裂。 性積極女性主義在色情片、性工作、BDSM、性取向、性別認同有著開放的態度，他們通常認為女生在社會結構壓力下常常被迫不能正面的談論性，這是父權主義的影響，唯有女性可以自主地決定自己身體，才是女性真正的解放。 在台灣最具代表性的團體便是日日春關懷互助協會，他們支持性工作者合法化，他們認為大眾對性的貶低反而污名化了這些女性，而合法化也可以減少妓女被剝削的機會；反色情女性主義代表團體則是勵馨基金會與婦女救援基金會，他們強烈反對性工作。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- El feminismo prosexo, también conocido como feminismo sexual o feminismo sexualmente liberal es una corriente dentro del feminismos que comenzó a principios de los años ochenta. Se centra en la idea de que la libertad sexual es un componente esencial de la libertad de las mujeres. El movimiento nació como reacción al , que postula que la pornografía es parte de la opresión hacia las mujeres. Naomi Wolf escribió: "El orgasmo es la llamada natural del cuerpo a la política feminista." (es)
- Feminisme positif seks, disebut juga feminisme pro-seks, feminisme radikal seks, atau feminisme liberal dalam seks, adalah gerakan yang dibentuk pada awal tahun 1980-an. Beberapa orang menjadi terlibat dalam gerakan ini untuk menjawab gerakan antipornografi, seperti , Andrea Dworkin, dan . Periode penuh debat ini sering disebut "". Beberapa penulis dari gerakan feminisme positif seks termasuk , , , Camille Paglia, , , dan . (in)
- Le féminisme pro-sexe est un courant du féminisme, issu du milieu queer, qui apparaît dans les années 1980 aux États-Unis et qui voit en la sexualité un domaine qui doit être investi par les femmes et les minorités sexuelles. En faisant « du corps, du plaisir et du travail sexuel des outils politiques dont les femmes doivent s'emparer », il s'oppose au courant abolitionniste du féminisme radical. (fr)
- セックス・ポジティブ・フェミニズム（Sex-positive feminism）は、性の解放は女性の自由の不可欠な要素であるという思想を中心とした、1980年代初頭に始まった運動。一部のフェミニストは、ポルノグラフィに反対するフェミニストに対抗して、セックス・ポジティブ・フェミニズム運動に関与するようになった。 1980年代初頭のセックス・ポジティブ・フェミニストと反ポルノグラフィ・フェミニストの間の激しい論争は、しばしばフェミニスト・セックス戦争と呼ばれている。 セックス・ポジティブ・フェミニズムは、セックス・ポジティブ運動と関連している。 セックス・ポジティブ・フェミニズムは特に、反検閲活動家、LGBT活動家、フェミニスト学者、ポルノグラフィやエロティカの製作者を結集させている。セックス・ポジティブ・フェミニストは一般的に、売春婦そのものが犯罪者とされたり、刑罰を受けたりするべきではないという考えで一致している。 (ja)
- Feminismo sexo-positivo, também conhecido como feminismo pró-sexo, feminismo sexo-radical, ou feminismo sexualmente liberal é um movimento de defesa da liberdade sexual como um componente essencial para a libertação das mulheres, surgido nos Estados Unidos da década de 1980, em meio aos debates que ficaram conhecidos como guerras sexuais feministas. (pt)
- Сексуа́льно-либера́льный фемини́зм (просексуа́льный фемини́зм, сексуа́льно-радика́льный фемини́зм, или сексуа́льно-положи́тельный фемини́зм) — феминистское движение с центральной идеей сексуального раскрепощения женщин как необходимого компонента их свободы. Представителями сексуально-радикального феминизма являются Эллен Уиллис, Сьюзи Брайт, , Гейл Рубин, и . Движение оформилось в начале 1980-х годов, в период интенсивных секс-войн с лидирующими представительницами антипорнографического феминизма Кэтрин Элис Маккиннон, Андреа Дворкин, и , считающими, что порнография имеет сильную причинно-следственную связь с патриархальным контролем за сексуальностью женщин и провоцирует гендерное насилие. (ru)
- 性積極女性主義（sex-positive feminism）或稱為性解放女性主義（sexually liberal feminism），是女性主義的分支，認為「性」是成年人自由、可自行控制與決定的部份，因此許多性積極女性主義者參與許多非主流性別弱勢的運動。 該理論於起源1980年代，當代女性運動發起「反色情影片運動」，認為A片等色情影片是對女性身體的剝削，並傳達女性遭到強姦之意，性積極女性主義就是在這樣的氛圍下形成的，他們與反色情女性主義者的爭論被認為是女性主義的分裂。 性積極女性主義在色情片、性工作、BDSM、性取向、性別認同有著開放的態度，他們通常認為女生在社會結構壓力下常常被迫不能正面的談論性，這是父權主義的影響，唯有女性可以自主地決定自己身體，才是女性真正的解放。 在台灣最具代表性的團體便是日日春關懷互助協會，他們支持性工作者合法化，他們認為大眾對性的貶低反而污名化了這些女性，而合法化也可以減少妓女被剝削的機會；反色情女性主義代表團體則是勵馨基金會與婦女救援基金會，他們強烈反對性工作。 (zh)
- النسوية المؤيدة للجنس، وتُعرف أيضًا باسم نسوية الإيجابية جنسيًا أو النسوية الليبرالية جنسيًا، هي حركة بدأت في أوائل ثمانينيات القرن العشرين، لتركز على فكرة مفادها أن الحرية الجنسية تشكل مكونًا أساسيًا لحرية المرأة. ترفض بعض النسويات الراديكاليات الانقسام بين النسوية «المؤيدة للجنس» والنسوية «المعارضة الجنس»، مشيرة إلى أن الانقسام الحقيقي هو بين النسوية الليبرالية والنسوية الراديكالية. (ar)
- Pro-sex, i també feminisme pro-sex, són termes inventats per en contraposició al feminisme abolicionista de la pornografia masclista i altres violències de gènere relacionades amb el sexe i la cosificació de la dona. Willis s'autoconsidera "feminista no tradicional" i pensa que la sexualitat és el centre de l'alliberament de la dona. Al segle xxi aquestes idees es consideren masclistes pel feminisme. (ca)
- Sex-positiver Feminismus (engl. sex-positive feminism) ist eine Bewegung, die in den frühen 1980er Jahren in den Vereinigten Staaten entstand. Sie entstand als Reaktion auf die Versuche einiger Feministinnen wie Catharine MacKinnon oder Andrea Dworkin, die Pornografie in den Mittelpunkt feministischer Erklärungsmodelle für die Unterdrückung der Frau zu stellen. (de)
- Ο σεξουαλικά φιλελεύθερος φεμινισμός είναι ένα κίνημα που ξεκίνησε στις αρχές της δεκαετίας του 1980 με επίκεντρο την ιδέα ότι η σεξουαλική ελευθερία είναι ουσιαστικό συστατικό της ελευθερίας των γυναικών. Μερικές φεμινίστριες συμμετείχαν στο κίνημα ως απάντηση στις προσπάθειες των άλλων φεμινιστικών ομάδων να θέσουν την πορνογραφία στο επίκεντρο μιας φεμινιστικής εξήγησης της καταπίεσης των γυναικών. (el)
- Sex-positive feminism, also known as pro-sex feminism, sex-radical feminism, or sexually liberal feminism, is a feminist movement centering on the idea that sexual freedom is an essential component of women's freedom. (en)
- Feminizm proseksualny (ang. pro-sex feminism) - nurt w feminizmie, którego powstanie datuje się na początek lat 80. XX wieku. Niektóre feministki zaangażowały się w feminizm proseksualny w odpowiedzi na wysiłek , takich jak Catharine MacKinnon, Andrea Dworkin, Robin Morgan i , by uczynić pornografię głównym czynnikiem wyjaśniającym dyskryminację kobiet. Ten okres intensywnej debaty i konfliktu pomiędzy feministkami proseksualnymi i antypornograficznymi, nazywa się często "". Część proseksualnych feministek zaangażowała się w ruch nie w opozycji do innych feministek, lecz by odpowiedzieć na to, co postrzegały jako patriarchalną kontrolę seksualności. Autorki (i autorzy), które można sklasyfikować jako przedstawicielki feminizmu proseksualnego to Camille Paglia, , Kathy Acker, , , Gayle Rubi (pl)
- Sexpositiv feminism, sexradikal feminism, sexliberal feminism, teoribildning och ideologi som framför allt syftar till att framställa sexualitet som en positiv kraft i strävandet efter jämställdhet. Sexpositiva feminister anser att den manliga heteronormativiteten lett till att annan sexualitet än den manligt heterosexuella - såsom kvinnans sexualitet, homo- och bisexualitet, transsexualism och BDSM förnekats och skambelagts. (sv)
- Секс-позитивний фемінізм, також відомий як просексуальний фемінізм, секс-радикальний фемінізм або секс-ліберальний фемінізм, — течія фемінізму, в центрі якої лежить ідея про те, що сексуальна свобода є важливим компонентом свободи жінок. Просексуальний фемінізм об'єднує антицензурних активістів, ЛГБТ-активістів, феміністичних вчених, виробників порнографії та еротики серед інших. Секс-позитивні феміністки, як правило, погоджуються з тим, що самі секс-працівниці не повинні криміналізуватися чи каратися. (uk)
|
