| dbo:abstract
|
- Pierre Joseph Cambon (* 16. Juni 1756 in Montpellier; † 15. Februar 1820 in Saint-Josse-ten-Noode in der Nähe von Brüssel) war ein französischer Politiker, der während der Französischen Revolution versuchte, durch die Ausgabe von Assignaten den wirtschaftlichen Verfall der Währung aufzuhalten. Ab 1791 gehörte er der Nationalversammlung, 1792 dem Konvent und ab 1793 dem Wohlfahrtsausschuss an. Nachdem er an politischem Einfluss verlor, wurde er in der Ära der Restauration 1816 verbannt. (de)
- Pierre-Joseph Cambon né le 10 juin 1756 à Montpellier et mort le 15 février 1820 à Saint-Josse-ten-Noode est un négociant en toiles, député de l'Hérault à la Convention nationale et auteur du Grand Livre de la Dette Publique. (fr)
- Pierre-Joseph Cambon (French pronunciation: [pjɛʁ ʒozɛf kɑ̃bɔ̃], 10 June 1756 – 15 February 1820) was a French statesman. He is perhaps best known for speaking up against Maximilien Robespierre at the National Convention, sparking the end of Robespierre's reign. Born in Montpellier, Cambon was the son of a wealthy cotton merchant. In 1785, his father retired, leaving Pierre and his two brothers to run the business, but in 1788 Pierre entered politics, and was sent by his fellow-citizens as deputy suppliant to the Estates-General, where he was mostly a spectator. In January 1790 he returned to Montpellier, was elected a member of the municipality, co-founded the Jacobin Club in that city, and on the flight to Varennes of King Louis XVI in 1791, he drew up a petition to invite the National Constituent Assembly to proclaim a Republic —the first in date of such petitions. Elected to the Legislative Assembly, Cambon was viewed as independent, honest, and talented in the financial domain. He was the most active member of the committee of finance and was often charged to verify the state of the treasury. His analytical skills were recorded in his remarkable speech of 24 November 1791. It was Cambon who made the initial suggestion for the state debt to be "rendered republican and uniform" and it was he who proposed to convert all the contracts of the creditors of the state into an inscription in a great book, which should be called the "Great Book of the Public Debt". This proposal was implemented in 1792 when the Great Book of the Public Debt was created as a consolidation of all the states debts. He held his distance from political clubs and even factions, but nonetheless defended the new institutions of the state. On 9 February 1792, he succeeded in having a law passed confiscating the possessions of the émigrés, and tried to arrange the deportation of non-juring priests to French Guiana. He was the last president of the Legislative Assembly. Re-elected to the National Convention, Cambon opposed the pretensions of the Paris Commune and the proposed grant of money to the municipality of Paris by the state. On 15 December 1792, he persuaded the Convention to adopt a proclamation to all nations in favour of a universal republic. In the year after he denounced Jean-Paul Marat's placards as inciting to murder, summoned Georges Danton to give an account of his ministry, supervised the furnishing of military supplies to the French Revolutionary Army, and was a strong opponent of Charles François Dumouriez, in spite of the general's great popularity. Cambon incurred the hatred of the theist Maximilien Robespierre (see Cult of the Supreme Being) by proposing the suppression of the pay to the clergy, which would have meant the separation of church and state. His authority grew steadily. Although he took part in toppling Robespierre in July 1794, Cambon was targeted and pursued by the Thermidorian Reaction, and had to live in hiding in Montpellier. During the Hundred Days, he was a deputy to the lower chamber, but only took part in debates over the budget. Proscribed by the Bourbon Restoration in 1816, he died at Saint-Josse-ten-Noode, near Brussels. (en)
- ピエール・ジョゼフ・カンボン（仏: Pierre Joseph Cambon, 1756年6月10日 - 1820年2月15日）は、フランス革命で活躍したプレーヌ派（平原派）あるいは山岳派の政治家である。立法議会議員および国民公会議員。 革命初期から財政問題を担当し、財政委員会の主要メンバーで専断的であったことから「財政のロベスピエール」と渾名されたが、政局ではしばしばロベスピエールとは激しく対立し、テルミドールのクーデターでその打倒に貢献した。しかし末期国民公会では暴動に連座して失脚して財政委員会を追われた。しばらく潜伏したが、恩赦を受けて許され、引退した。王政復古では国王弑逆者の1人として追放された。 (ja)
- Pierre Joseph Cambon (ur. 10 czerwca 1756 w Montpelliere, zm. 15 lutego 1820 w Brukseli) – francuski finansista, członek Konwentu. Pochodził z rodziny kupieckiej. W wyborach z 1791 został wybrany do zgromadzenia prawodawczego. Urzędował w wydziale skarbowym. W konwencie głosował za śmiercią króla. Przyczynił się do upadku Robespierra, ale stanął w obronie Billauda i Collota skutkiem czego musiał usunąć się z polityki i osiadł w swoim majątku pod Montpellier. W 1816 został oskarżony o królobójstwo i musiał uciekać do Brukseli. (pl)
- Пьер-Жозе́ф Камбо́н (фр. Pierre-Joseph Cambon; родился 10 июня 1756 года, Монпелье, Франция — умер 15 февраля 1820 года, Брюссель) — французский государственный и политический деятель, в период с 19 сентября по 3 октября 1793 года исполнявший обязанности председателя национального Конвента. (ru)
- Pierre-Joseph Cambon, född 10 juni 1756 i Montpellier, död 15 februari 1820 i Saint-Josse-ten-Noode, var en fransk politiker. Cambon var ursprungligen affärsman. Politiskt intresserad blev Cambon president i Montpelliers jakobinklubb och invaldes 1791 i lagstiftande församlingen, och 1792 i konventet. Vid inrättandet av välfärdsutskottet 1793 blev han en av dess första medlemmar. Sin viktigaste insats gjorde han dock i finanskommittén såsom en av franska revolutionens ekonomiskt mest sakkunniga politiker. Hänsyn till ekonomiska faktorer spelade en stor roll i Cambons politik; och därför var det statsfinansiella skäl, som betingade hans arbete på skilsmässa mellan stat och kyrka och beslagtagandet av den senares egendomar. Cambon tillhörde jakobinernas parti men var ingen ytterlighetsman och motarbetade såväl girondisternas våldsamma störtande som reaktionen mot skräckväldets koryféer. Efter 1795 spelade han inte någon politisk roll. Cambon landsförvisades 1816 som kungamördare och avled i Belgien. (sv)
- П'єр Жозеф Камбон (фр. Pierre Joseph Cambon; 10 червня 1754, Монпельє — 15 лютого 1820, Брюссель) — французький політичний діяч. На початку Великої французької революції Камбон завідував торговельною фірмою. Обраний до Законодавчих зборів, а потім і до Конвенту (де займав посаду головуючого в період з 19 вересня по 2 жовтня 1793 року), він швидко став відомим завдяки гарному знанню фінансів і здобув настільки велике визнання, що Конвент доручив йому управляти всіма фінансами. Він склав головну книгу державного боргу — справа величезної ваги, котра внесла порядок у французькі фінанси. П'єр Камбон — людина працелюбна, самовіддана, чесна. Він скрізь переслідував зловживання, вимагаючи звітів від Дантона, звинувачуючи Дюмур'є і Фабр д'Еглантіна, марно намагаючись зменшити надлишок асигнацій. Як політичний діяч, він голосував за страту короля, однак підтримував жирондистів під час їхньої немилості; не схвалював терору та підтримував падіння Робесп'єра. Він продовжував завідувати фінансами республіки до квітня 1795 р., хоча й не схвалював реакції проти республіканців. Після 1 преріалю (20 травня 1795) він був оголошеним поза законом, однак амністія 4 брюмеру (26 жовтня цього ж року) дозволила йому повернутися в рідне місто, у котрому його було вибрано членом муніципалітету. Незважаючи на наполегливі прохання своїх друзів, він вирішив залишитися незалежною людиною, і тільки 1815 р., в період Ста днів, погодився на обрання в палату депутатів. Вигнаний 1816 як царевбивця, Камбон помер в Брюсселі 1820 року (uk)
- 皮埃尔-约瑟夫·康邦（法語：Pierre-Joseph Cambon，法语发音：[pjɛʁ ʒozɛf kɑ̃bɔ̃]，1756年6月10日－1820年2月15日），法国大革命时期企业家、政治人物，曾在法国大革命时期试图改善经济以阻止货币贬值。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Pierre Joseph Cambon (* 16. Juni 1756 in Montpellier; † 15. Februar 1820 in Saint-Josse-ten-Noode in der Nähe von Brüssel) war ein französischer Politiker, der während der Französischen Revolution versuchte, durch die Ausgabe von Assignaten den wirtschaftlichen Verfall der Währung aufzuhalten. Ab 1791 gehörte er der Nationalversammlung, 1792 dem Konvent und ab 1793 dem Wohlfahrtsausschuss an. Nachdem er an politischem Einfluss verlor, wurde er in der Ära der Restauration 1816 verbannt. (de)
- Pierre-Joseph Cambon né le 10 juin 1756 à Montpellier et mort le 15 février 1820 à Saint-Josse-ten-Noode est un négociant en toiles, député de l'Hérault à la Convention nationale et auteur du Grand Livre de la Dette Publique. (fr)
- ピエール・ジョゼフ・カンボン（仏: Pierre Joseph Cambon, 1756年6月10日 - 1820年2月15日）は、フランス革命で活躍したプレーヌ派（平原派）あるいは山岳派の政治家である。立法議会議員および国民公会議員。 革命初期から財政問題を担当し、財政委員会の主要メンバーで専断的であったことから「財政のロベスピエール」と渾名されたが、政局ではしばしばロベスピエールとは激しく対立し、テルミドールのクーデターでその打倒に貢献した。しかし末期国民公会では暴動に連座して失脚して財政委員会を追われた。しばらく潜伏したが、恩赦を受けて許され、引退した。王政復古では国王弑逆者の1人として追放された。 (ja)
- Pierre Joseph Cambon (ur. 10 czerwca 1756 w Montpelliere, zm. 15 lutego 1820 w Brukseli) – francuski finansista, członek Konwentu. Pochodził z rodziny kupieckiej. W wyborach z 1791 został wybrany do zgromadzenia prawodawczego. Urzędował w wydziale skarbowym. W konwencie głosował za śmiercią króla. Przyczynił się do upadku Robespierra, ale stanął w obronie Billauda i Collota skutkiem czego musiał usunąć się z polityki i osiadł w swoim majątku pod Montpellier. W 1816 został oskarżony o królobójstwo i musiał uciekać do Brukseli. (pl)
- Пьер-Жозе́ф Камбо́н (фр. Pierre-Joseph Cambon; родился 10 июня 1756 года, Монпелье, Франция — умер 15 февраля 1820 года, Брюссель) — французский государственный и политический деятель, в период с 19 сентября по 3 октября 1793 года исполнявший обязанности председателя национального Конвента. (ru)
- 皮埃尔-约瑟夫·康邦（法語：Pierre-Joseph Cambon，法语发音：[pjɛʁ ʒozɛf kɑ̃bɔ̃]，1756年6月10日－1820年2月15日），法国大革命时期企业家、政治人物，曾在法国大革命时期试图改善经济以阻止货币贬值。 (zh)
- Pierre-Joseph Cambon (French pronunciation: [pjɛʁ ʒozɛf kɑ̃bɔ̃], 10 June 1756 – 15 February 1820) was a French statesman. He is perhaps best known for speaking up against Maximilien Robespierre at the National Convention, sparking the end of Robespierre's reign. Elected to the Legislative Assembly, Cambon was viewed as independent, honest, and talented in the financial domain. He was the most active member of the committee of finance and was often charged to verify the state of the treasury. His analytical skills were recorded in his remarkable speech of 24 November 1791. (en)
- Pierre-Joseph Cambon, född 10 juni 1756 i Montpellier, död 15 februari 1820 i Saint-Josse-ten-Noode, var en fransk politiker. Cambon var ursprungligen affärsman. Politiskt intresserad blev Cambon president i Montpelliers jakobinklubb och invaldes 1791 i lagstiftande församlingen, och 1792 i konventet. Vid inrättandet av välfärdsutskottet 1793 blev han en av dess första medlemmar. Sin viktigaste insats gjorde han dock i finanskommittén såsom en av franska revolutionens ekonomiskt mest sakkunniga politiker. Hänsyn till ekonomiska faktorer spelade en stor roll i Cambons politik; och därför var det statsfinansiella skäl, som betingade hans arbete på skilsmässa mellan stat och kyrka och beslagtagandet av den senares egendomar. Cambon tillhörde jakobinernas parti men var ingen ytterlighetsman oc (sv)
- П'єр Жозеф Камбон (фр. Pierre Joseph Cambon; 10 червня 1754, Монпельє — 15 лютого 1820, Брюссель) — французький політичний діяч. На початку Великої французької революції Камбон завідував торговельною фірмою. Обраний до Законодавчих зборів, а потім і до Конвенту (де займав посаду головуючого в період з 19 вересня по 2 жовтня 1793 року), він швидко став відомим завдяки гарному знанню фінансів і здобув настільки велике визнання, що Конвент доручив йому управляти всіма фінансами. Він склав головну книгу державного боргу — справа величезної ваги, котра внесла порядок у французькі фінанси. (uk)
|
