| dbo:abstract
|
- اتفاقية باريس لحماية الملكية الصناعية هي اتفاقية أبرمت في 20 مارس 1833 في باريس وهي اتفاقية تحدد القواعد التي يجب أن تكون عليها الممتلكات الفكرية (الممتلكة من قبل الصناعة) بشكل يهدف مباشرة إلى تطوير الصناعة، وتعتبر أول اتفاقية حول الملكية الفكرية. تستهدف هذه الاتفاقية بشكل رئيسي، براءات الاختراع، حقوق التصميم، حقوق العلامات التجارية وغيرها من الحقوق التي تحتاج إلى تسجيل في دوائر الدولة. تم تعديل هذه الاتفاقية 6 مرات حتى عام 1967، ويشارك في الاتفاقية حاليا 177 بلدا. (ar)
- Die Pariser Verbandsübereinkunft zum Schutz des gewerblichen Eigentums (PVÜ) ist einer der ersten internationalen Verträge auf dem Gebiet des gewerblichen Rechtsschutzes. Sie wird von der WIPO verwaltet und wurde am 20. März 1883 geschlossen und zuletzt im Jahre 1979 verändert. Sie umfasst neben dem Patent-, Kennzeichen- (Marken), Musterrecht auch die Unterdrückung des unlauteren Wettbewerbs. Unter anderem sind darin einheitliche Regeln für Patente und Handelsmarken vereinbart. Zum Beispiel wurde vereinbart, dass in keinem der Verbandsländer der Gebrauch patentierter Einrichtungen an Bord von Schiffen in bestimmten Fällen als Eingriff in die Rechte des Patentinhabers angesehen wird. Vorarbeiten begannen 1873 und führten 1883 zu einer ersten Fassung, die seitdem mehrfach geändert wurde. Inzwischen gehören 176 Staaten diesem Abkommen an, jedoch nicht alle der aktuellen (Stockholmer) Fassung. Die wichtigste Regelung ist die Priorität (Art. 4 PVÜ), auch Unionspriorität genannt. Wird ein Schutzrecht in einem Mitgliedstaat angemeldet, so kann es innerhalb einer Prioritätsfrist von einem Jahr bei Patenten und Gebrauchsmustern und 6 Monaten bei Marken und Geschmacksmustern in jedem anderen Mitgliedstaat unter Inanspruchnahme der Priorität der Erstanmeldung angemeldet werden. Eine beliebige Priorität zwischen verschiedenen Schutzrechtsarten ist jedoch nicht uneingeschränkt möglich. So können beispielsweise für eine Patentanmeldung beim Europäischen Patentamt keine Prioritäten aus Geschmacksmustern beansprucht werden. Das Prioritätsrecht ist deswegen für den Patentanmelder wichtig, weil durch ein Patent nur eine Erfindung geschützt werden kann, die gegenüber dem Stand der Technik neu ist und auf einer erfinderischen Tätigkeit beruht. Wird für eine Patentanmeldung eine Priorität in Anspruch genommen, so ist für die Beurteilung von Neuheit und erfinderischer Tätigkeit das Prioritätsdatum maßgeblich, d. h. der Anmeldetag der Prioritätsanmeldung, so dass zwischenzeitliche Veröffentlichungen unberücksichtigt bleiben. Ein weiteres Prinzip der PVÜ ist der Grundsatz der Inländerbehandlung, der in Art. 2 I PVÜ verankert ist. Das Prinzip besagt, dass die Angehörigen eines jeden der Verbandsländer in allen übrigen Ländern des Verbandes in Bezug auf den Schutz des gewerblichen Eigentums die Vorteile genießen, welche die betreffenden Gesetze den eigenen Staatsangehörigen gegenwärtig gewähren oder in Zukunft gewähren werden. Ferner findet sich in Art. 6 quinquies PVÜ eine telle quelle-Klausel (franz. So wie sie ist). "Jede im Ursprungsland vorschriftsmäßig eingetragene Fabrik- oder Handelsmarke soll so, wie sie ist, unter den Vorbehalten dieses Artikels in den anderen Verbandsländern zur Hinterlegung zugelassen und geschützt werden." Nach Art. 19 PVÜ können Verbandsländer einzeln untereinander Sonderabkommen zum Schutz des gewerblichen Eigentums treffen, sofern diese Abkommen den Bestimmungen des PVÜ nicht zuwiderlaufen. Solche Sonderabkommen sind beispielsweise der Zusammenarbeitsvertrag (PCT), der ein gemeinsames Anmeldeverfahren für alle seine Vertragsstaaten regelt, oder das Europäische Patentübereinkommen (EPÜ), das das Verfahren zur Patenterteilung für seine Vertragsstaaten vereinheitlicht und zentralisiert. Auch das Madrider Abkommen über die internationale Registrierung von Marken ist ein solcher Sonderverband. Deutschland stand der PVÜ lange Zeit ablehnend gegenüber und trat erst mit Wirkung zum 1. Mai 1903 dem Vertrag bei. (de)
- El Convenio de París para la Protección de la Propiedad Industrial (conocido como Convenio de París o Convención de París), firmado en 1883 y entrado en vigor el 7 de julio de 1884, es un tratado internacional aplicable a la propiedad industrial en su más amplia acepción, pues incluye inventos, marcas, diseños industriales, modelos de uso práctico, nombres comerciales, denominaciones geográficas y la represión de la competencia desleal. La Organización Mundial de la Propiedad Intelectual (OMPI), basada en Ginebra, administra el Convenio. Pueden adherirse al Convenio todos los Estados, depositando sus instrumentos de ratificación o de adhesión al director general de la OMPI. Cuenta con 177 Estados Partes a 1 de octubre de 2020. (es)
- La Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle est un traité signé à Paris en 1883. Il fut l'un des premiers traités sur les brevets et le droit des marques. Sa dernière version date du 28 septembre 1979. Elle est administrée par l'Organisation mondiale de la propriété intellectuelle. (fr)
- The Paris Convention for the Protection of Industrial Property, signed in Paris, France, on 20 March 1883, was one of the first intellectual property treaties. It established a Union for the protection of industrial property. The convention is currently still in force. The substantive provisions of the Convention fall into three main categories: national treatment, priority right and common rules. (en)
- Konvensi Paris tentang Perlindungan Kekayaan Industri (Paris Convention for the Protection of Industrial Property) ditandatangani di Paris, Prancis pada 20 Maret 1883 adalah salah satu dari perjanjian internasional mengenai kekayaan intelektual. Perjanjian ini juga menegakkan konvensi atau hak prioritas Konvensi Paris (hak prioritas Uni) yang menjamin pemohon hak kekayaan intelektual dari negara peserta untuk menggunakan tanggal pengajuan permohonan pertama (di salah satu negara peserta) sebagai tanggal efektif pengajuan permohonan di negara lain yang juga menjadi peserta, asalkan pemohon mengajukan permohonan dalam waktu 6 bulan (untuk desain industri dan merek dagang) atau 12 bulan (untuk paten dan ) dari tanggal pertama kali mengajukan permohonan. (in)
- La Convenzione di Parigi per la Protezione della Proprietà Industriale, conosciuta come "Convenzione di Parigi", firmata a Parigi il 20 marzo 1883 ed entrata in vigore il 7 luglio 1884, fu uno dei primi trattati sulla proprietà intellettuale e proprietà industriale. Lo scopo fondamentale della Convenzione di Parigi è di assicurare che i diritti di proprietà industriale in uno Stato membro siano protetti in tutti gli altri Stati membri. Insieme alla Convenzione di Berna per la protezione delle opere letterarie e artistiche, costituisce l'insieme di "leggi fondamentali" per la protezione del "hard power" economico e del "soft power" culturale su scala mondiale. Si stabilì un'Unione di Paesi per proteggere questo diritto. La convenzione, con alcune modifiche e miglioramenti, è tutt'oggi in vigore. (it)
- Het Unieverdrag van Parijs van 20 maart 1883 tot bescherming van de industriële eigendom (ook gekend als 'Verdrag van Parijs') regelt een aantal belangrijke aspecten van industriële eigendom. Hieronder worden begrepen octrooien, gebruiksmodellen, tekeningen en modellen, handelsmerken en dienstenmerken, handelsnamen, aanduidingen van oorsprong, en de bestrijding van oneerlijke mededinging. Het Unieverdrag werd inmiddels herzien te Brussel, op 14 december 1900, te Washington, op 2 juni 1911, te 's-Gravenhage, op 6 november 1925, te Londen, op 2 juni 1934, te Lissabon, op 31 oktober 1958, te Stockholm, op 14 juli 1967, en geamendeerd op 28 september 1979. Een voor de praktijk belangrijke bepaling van het Verdrag van Parijs is de creatie van het 'voorrangsrecht'. Wie in een van de landen van de Unie een eerste aanvraag indient voor het verkrijgen van een octrooi of een gebruiksmodel voor een bepaalde vinding, geniet gedurende 12 maanden een recht van voorrang dat hem toelaat om in andere landen van de Unie bescherming te vragen voor de in de oorspronkelijke aanvraag beschreven uitvinding. De latere aanvragen worden door de respectieve buitenlandse octrooiverlenende instanties behandeld alsof zij op dezelfde datum waren ingediend als de oorspronkelijke aanvraag - de verdere behandeling van de verschillende nationale of regionale aanvragen is evenwel onafhankelijk van die van de oorspronkelijke aanvraag. Voor merken en modellen is het systeem hetzelfde, maar bedraagt de duur van het voorrangsrecht slechts 6 maanden. Het TRIPs-verdrag verwijst naar het Unieverdrag van Parijs, waardoor de bepalingen van het Unieverdrag bindend zijn voor de leden van de Wereldhandelsorganisatie. (nl)
- 공업소유권의 보호를 위한 파리 협약(Paris Convention for the Protection of Industrial Property)은 세계지적재산권기구(WIPO)의 주관 아래 1883년 3월 20일 프랑스 파리에서 서명된 최초의 지적재산권 협정 중의 하나이다. 이 협정에 따르면 한 나라의 특허를 포함한 지적재산 체계는 다른 나라에 의해 재생될 수 있다는 것이다. 특히, 실용신안, 디자인, 상표 및 상호, 산지표시 및 원산지명명 등 지적재산권의 보호를 목적으로 하고 있으며 불공정경쟁을 억제하는 것을 추구하고 있다. 3대 원칙이 있는데, 내국민 대우의 원칙, 우선권 제도, 각국 산업 재산권 독립의 원칙이 있다. 그것은 하나의 계약한 나라에서 출원자는 그 최초의 등록일을 다른나라에서의 유효 등록일로 사용할 수 있다. (ko)
- 工業所有権の保護に関するパリ条約（こうぎょうしょゆうけんのほごにかんするパリじょうやく、仏：Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle）は、1883年にパリにおいて、特許権、商標権等の工業所有権の保護を目的として、「万国工業所有権保護同盟条約」として作成された条約。フランス語が正文であり、英語などの公定訳文がある。「内国民待遇の原則」、「優先権制度」、「各国工業所有権独立の原則」などについて定めており、これらをパリ条約の三大原則という。 (ja)
- Konwencja paryska o ochronie własności przemysłowej (ang. Paris Convention for the Protection of Industrial Property, fr. Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle) – umowa międzynarodowa podpisana w Paryżu 20 marca 1883, kilkakrotnie uzupełniana, zmieniona w Sztokholmie 14 lipca 1967. Ustanowiła Międzynarodowy Związek Ochrony Własności Przemysłowej (Union internationale pour la protection de la propriété industrielle). Należy do niego 177 państw. Polska przystąpiła do Związku w 1919 r. Każde państwo – strona musi przyznać taką samą ochronę własności przemysłowej obywatelom innych państw – stron, jaką przyznaje swoim (art. 2 i 3). Dokonanie prawidłowego zgłoszenia o udzielenie patentu na wynalazek, zgłoszenia wzoru użytkowego, wzoru przemysłowego lub znaku towarowego uprawnia do prawa pierwszeństwa w innych państwach (art. 4). Po zmianach z 1967 depozytariuszem jest Dyrektor Generalny WIPO (art. 21). Spory rozpatruje Międzynarodowy Trybunał Sprawiedliwości, chyba że strony rozwiążą spór w inny w sposób (art. 28). Językiem autentycznym jest jęz. francuski (art. 29). Zobacz też: Konwencja berneńska o ochronie dzieł literackich i artystycznych, Układ o współpracy patentowej. (pl)
- Pariskonventionen för industriellt rättsskydd är ett av de första immaterialrättsliga traktaten. Det skrevs under i Paris 20 mars 1883 och omfattar i början av 2017 totalt 177 länder där Afghanistan är den senaste medlemmen. Konventionen omfattar skydd för patent, varumärken och mönster och mot . Huvudprincipen är nationell behandling vilket innebär att ett land ska ge samma rättsskydd till utländska företag och medborgare inom unionen, som de ger till inhemska. Konventionen innefattar även en företrädesrätt som innebär att en utländsk sökande av en registrering av ett patent eller varumärke ska få samma registreringsdatum som i hemlandet om ansökningen sker inom 12 månader efter den första registreringen. Pariskonventionen administreras av World Intellectual Property Organization i Genève. (sv)
- Парижская конвенция по охране промышленной собственности (англ. Paris Convention for the Protection of Industrial Property) — международное соглашение по охране промышленной собственности, впервые принятое в Париже (Франция) 20 марта 1883 г. Пересматривалось в Брюсселе в 1900 г., в Вашингтоне в 1911 г., в Гааге в 1925 г., в Лондоне в 1934 г., в Лиссабоне в 1958 г. и в Стокгольме в 1967 г. Была изменена 2 октября 1979 г. Является первым и ключевым международным соглашением в области охраны прав на промышленную собственность. В настоящее время администрируется Всемирной организацией интеллектуальной собственности. СССР присоединился к Парижской конвенции в 1965 году. По состоянию на 2022 год участниками являются 179 государств. (ru)
- Паризька конвенція про охорону промислової власності (англ. Paris Convention for the Protection of Industrial Property) підписана у Парижі 20 березня 1883 року є однією з найперших та найважливіших міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. За цією конвенцією патенти будь-якої країни-учасниці є доступними всім іншим учасникам цієї конвенції. Окрім того, ця конвенція встановила так зване право пріоритету: воно забезпечує, що подавач заявки в одній з країн-членів конвенції може використовувати дату своєї першої заявки (що подана у межах однієї з країн-членів) як дату наступної заявки до будь-якої іншої держави-учасниці конвенції, якщо він подав цю наступну заявку у межах 6 (для торговельних марок та промислових зразків) або 12 місяців (для патентів та корисних моделей) з дати першої заявки. За станом на 21 вересня 2013 року, країнами-членами даної конвенції є 175 країн світу. (uk)
- A Convenção de Paris é o primeiro acordo internacional relativo à Propriedade Intelectual, assinado em 1883 em Paris, para a Proteção da Propriedade Industrial (CUP), continua em vigor em sua versão de Estocolmo, inclusive por força do Acordo TRIPs. Sua contrapartida no campo do Direito autoral é a Convenção da União de Berna. A Convenção da União de Paris - CUP, de 1883, deu origem ao hoje denominado , e foi a primeira tentativa de uma harmonização internacional dos diferentes sistemas jurídicos nacionais relativos a Propriedade Industrial. Surge, assim, o vínculo entre uma nova classe de bens de natureza imaterial e a pessoa do autor, assimilado ao direito de propriedade. Os trabalhos preparatórios dessa Convenção Internacional se iniciaram em Viena, no ano de 1873. Cabe lembrar que o Brasil foi um dos 14 (quatorze) países signatários originais. A Convenção de Paris sofreu revisões periódicas, a saber: Bruxelas (1900), Washington (1911), Haia (1925), Londres (1934), Lisboa (1958) e Estocolmo (1967). Conta atualmente com 173 (cento e setenta e três) países signatários. A Convenção de Paris foi elaborada de modo a permitir razoável grau de flexibilidade às legislações nacionais, desde que fossem respeitados alguns princípios fundamentais. Tais princípios são de observância obrigatória pelos países signatários. Cria-se um "território da União", constituído pelos países contratantes, onde se aplicam os princípios gerais de proteção aos Direitos de Propriedade Industrial. (pt)
- 《保护工业产权巴黎公约》（Paris Convention for the Protection of Industrial Property），1883年订立于法国巴黎，史称《巴黎公约》，后历经7次修订。《与贸易有关的知识产权协定》援引的是该公约1979年的最新修订文本。《巴黎公约》是人类历史上第一个保护知识产权的重要公约，迄今已有175个缔约方，是缔约方最为广泛的知识产权条约之一。 在公约签订的同时，成立了巴黎联盟。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- اتفاقية باريس لحماية الملكية الصناعية هي اتفاقية أبرمت في 20 مارس 1833 في باريس وهي اتفاقية تحدد القواعد التي يجب أن تكون عليها الممتلكات الفكرية (الممتلكة من قبل الصناعة) بشكل يهدف مباشرة إلى تطوير الصناعة، وتعتبر أول اتفاقية حول الملكية الفكرية. تستهدف هذه الاتفاقية بشكل رئيسي، براءات الاختراع، حقوق التصميم، حقوق العلامات التجارية وغيرها من الحقوق التي تحتاج إلى تسجيل في دوائر الدولة. تم تعديل هذه الاتفاقية 6 مرات حتى عام 1967، ويشارك في الاتفاقية حاليا 177 بلدا. (ar)
- La Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle est un traité signé à Paris en 1883. Il fut l'un des premiers traités sur les brevets et le droit des marques. Sa dernière version date du 28 septembre 1979. Elle est administrée par l'Organisation mondiale de la propriété intellectuelle. (fr)
- The Paris Convention for the Protection of Industrial Property, signed in Paris, France, on 20 March 1883, was one of the first intellectual property treaties. It established a Union for the protection of industrial property. The convention is currently still in force. The substantive provisions of the Convention fall into three main categories: national treatment, priority right and common rules. (en)
- 공업소유권의 보호를 위한 파리 협약(Paris Convention for the Protection of Industrial Property)은 세계지적재산권기구(WIPO)의 주관 아래 1883년 3월 20일 프랑스 파리에서 서명된 최초의 지적재산권 협정 중의 하나이다. 이 협정에 따르면 한 나라의 특허를 포함한 지적재산 체계는 다른 나라에 의해 재생될 수 있다는 것이다. 특히, 실용신안, 디자인, 상표 및 상호, 산지표시 및 원산지명명 등 지적재산권의 보호를 목적으로 하고 있으며 불공정경쟁을 억제하는 것을 추구하고 있다. 3대 원칙이 있는데, 내국민 대우의 원칙, 우선권 제도, 각국 산업 재산권 독립의 원칙이 있다. 그것은 하나의 계약한 나라에서 출원자는 그 최초의 등록일을 다른나라에서의 유효 등록일로 사용할 수 있다. (ko)
- 工業所有権の保護に関するパリ条約（こうぎょうしょゆうけんのほごにかんするパリじょうやく、仏：Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle）は、1883年にパリにおいて、特許権、商標権等の工業所有権の保護を目的として、「万国工業所有権保護同盟条約」として作成された条約。フランス語が正文であり、英語などの公定訳文がある。「内国民待遇の原則」、「優先権制度」、「各国工業所有権独立の原則」などについて定めており、これらをパリ条約の三大原則という。 (ja)
- 《保护工业产权巴黎公约》（Paris Convention for the Protection of Industrial Property），1883年订立于法国巴黎，史称《巴黎公约》，后历经7次修订。《与贸易有关的知识产权协定》援引的是该公约1979年的最新修订文本。《巴黎公约》是人类历史上第一个保护知识产权的重要公约，迄今已有175个缔约方，是缔约方最为广泛的知识产权条约之一。 在公约签订的同时，成立了巴黎联盟。 (zh)
- Die Pariser Verbandsübereinkunft zum Schutz des gewerblichen Eigentums (PVÜ) ist einer der ersten internationalen Verträge auf dem Gebiet des gewerblichen Rechtsschutzes. Sie wird von der WIPO verwaltet und wurde am 20. März 1883 geschlossen und zuletzt im Jahre 1979 verändert. Sie umfasst neben dem Patent-, Kennzeichen- (Marken), Musterrecht auch die Unterdrückung des unlauteren Wettbewerbs. Unter anderem sind darin einheitliche Regeln für Patente und Handelsmarken vereinbart. Deutschland stand der PVÜ lange Zeit ablehnend gegenüber und trat erst mit Wirkung zum 1. Mai 1903 dem Vertrag bei. (de)
- El Convenio de París para la Protección de la Propiedad Industrial (conocido como Convenio de París o Convención de París), firmado en 1883 y entrado en vigor el 7 de julio de 1884, es un tratado internacional aplicable a la propiedad industrial en su más amplia acepción, pues incluye inventos, marcas, diseños industriales, modelos de uso práctico, nombres comerciales, denominaciones geográficas y la represión de la competencia desleal. (es)
- Konvensi Paris tentang Perlindungan Kekayaan Industri (Paris Convention for the Protection of Industrial Property) ditandatangani di Paris, Prancis pada 20 Maret 1883 adalah salah satu dari perjanjian internasional mengenai kekayaan intelektual. (in)
- La Convenzione di Parigi per la Protezione della Proprietà Industriale, conosciuta come "Convenzione di Parigi", firmata a Parigi il 20 marzo 1883 ed entrata in vigore il 7 luglio 1884, fu uno dei primi trattati sulla proprietà intellettuale e proprietà industriale. Lo scopo fondamentale della Convenzione di Parigi è di assicurare che i diritti di proprietà industriale in uno Stato membro siano protetti in tutti gli altri Stati membri. Insieme alla Convenzione di Berna per la protezione delle opere letterarie e artistiche, costituisce l'insieme di "leggi fondamentali" per la protezione del "hard power" economico e del "soft power" culturale su scala mondiale. Si stabilì un'Unione di Paesi per proteggere questo diritto. La convenzione, con alcune modifiche e miglioramenti, è tutt'oggi in vi (it)
- Het Unieverdrag van Parijs van 20 maart 1883 tot bescherming van de industriële eigendom (ook gekend als 'Verdrag van Parijs') regelt een aantal belangrijke aspecten van industriële eigendom. Hieronder worden begrepen octrooien, gebruiksmodellen, tekeningen en modellen, handelsmerken en dienstenmerken, handelsnamen, aanduidingen van oorsprong, en de bestrijding van oneerlijke mededinging. Voor merken en modellen is het systeem hetzelfde, maar bedraagt de duur van het voorrangsrecht slechts 6 maanden. (nl)
- Konwencja paryska o ochronie własności przemysłowej (ang. Paris Convention for the Protection of Industrial Property, fr. Convention de Paris pour la protection de la propriété industrielle) – umowa międzynarodowa podpisana w Paryżu 20 marca 1883, kilkakrotnie uzupełniana, zmieniona w Sztokholmie 14 lipca 1967. Ustanowiła Międzynarodowy Związek Ochrony Własności Przemysłowej (Union internationale pour la protection de la propriété industrielle). Należy do niego 177 państw. Polska przystąpiła do Związku w 1919 r. (pl)
- A Convenção de Paris é o primeiro acordo internacional relativo à Propriedade Intelectual, assinado em 1883 em Paris, para a Proteção da Propriedade Industrial (CUP), continua em vigor em sua versão de Estocolmo, inclusive por força do Acordo TRIPs. Sua contrapartida no campo do Direito autoral é a Convenção da União de Berna. (pt)
- Парижская конвенция по охране промышленной собственности (англ. Paris Convention for the Protection of Industrial Property) — международное соглашение по охране промышленной собственности, впервые принятое в Париже (Франция) 20 марта 1883 г. Пересматривалось в Брюсселе в 1900 г., в Вашингтоне в 1911 г., в Гааге в 1925 г., в Лондоне в 1934 г., в Лиссабоне в 1958 г. и в Стокгольме в 1967 г. Была изменена 2 октября 1979 г. Является первым и ключевым международным соглашением в области охраны прав на промышленную собственность. СССР присоединился к Парижской конвенции в 1965 году. (ru)
- Pariskonventionen för industriellt rättsskydd är ett av de första immaterialrättsliga traktaten. Det skrevs under i Paris 20 mars 1883 och omfattar i början av 2017 totalt 177 länder där Afghanistan är den senaste medlemmen. Konventionen omfattar skydd för patent, varumärken och mönster och mot . Huvudprincipen är nationell behandling vilket innebär att ett land ska ge samma rättsskydd till utländska företag och medborgare inom unionen, som de ger till inhemska. Pariskonventionen administreras av World Intellectual Property Organization i Genève. (sv)
- Паризька конвенція про охорону промислової власності (англ. Paris Convention for the Protection of Industrial Property) підписана у Парижі 20 березня 1883 року є однією з найперших та найважливіших міжнародних угод у сфері інтелектуальної власності. За цією конвенцією патенти будь-якої країни-учасниці є доступними всім іншим учасникам цієї конвенції. За станом на 21 вересня 2013 року, країнами-членами даної конвенції є 175 країн світу. (uk)
|
