| dbo:abstract
|
- Pancharatra, Sanskrit Pāñcarātra, sind Agama-Schriften des Vishnuismus. Sie bestehen aus mehr als 200 Einzeltexten, die zu unterschiedlichen Zeitpunkten im 3. Jahrhundert v. Chr. und im Intervall 600 bis 850 AD entstanden sind. (de)
- En el marco de la literatura hinduista, los Pañcaratra o Pañcaratra (literalmente, ‘cinco noches’, en sánscrito) son textos devocionales dedicados a diversos dioses. Según la doctrina vedanta, el Brahman hinduista existe en varios aspectos:
* su forma absoluta (param-brahman o parabrahman, el Brahman supremo),
* sus formas vyuha (forma), como la Trimurti de los dioses Brahmá, Visnú y Shiva),
* sus avataras (encarnaciones) y
* sus murti (ídolos o imágenes divinas). (es)
- Pancharatra (IAST: Pāñcarātra) was a religious movement in Hinduism that originated in late 3rd-century BCE around the ideas of Narayana and the various avatars of Vishnu as their central deities. The movement later merged with the ancient Bhagavata tradition and contributed to the development of Vaishnavism. The Pancharatra movement created numerous literary treatises in Sanskrit called the Pancharatra Samhitas, and these have been influential Agamic texts within the theistic Vaishnava movements. Literally meaning five nights (pañca: five, rātra: nights), the term Pancharatra has been variously interpreted. The term has been attributed to a sage Narayana who performed a sacrifice for five nights and became a transcendent being and one with all beings. The Pancharatra Agamas constitute some of the most important texts of many Vaishnava philosophies including the Madhva Sampradaya or Brahma Sampradaya of Madhvacharya and the Sri Vaishnava Sampradaya of Ramanuja. The Pancharatra Agamas are composed of more than 200 texts; likely composed between 600 AD to 850 AD. The Shandilya Sutras (~100 CE) is the earliest known text that systematized the devotional Bhakti pancharatra doctrine and 2nd-century CE inscriptions in South India suggest Pancharatra doctrines were known there by then. The 8th-century Adi Shankara criticized elements of the Pancharatra doctrine along with other theistic approaches stating Pancaratra doctrine was against monistic spiritual pursuits and non-Vedic. The 11th-century Ramanuja, the influential Vaishnavism scholar, developed a qualified monism doctrine which bridged ideas of Pancharatra movement and those of monistic ideas in the Vedas. The Pancharatra theology is a source of the primary and secondary avatar-related doctrines in traditions of Hinduism. (en)
- Le Pancharatra est une branche du vishnouisme, des adorateurs du dieu Vishnu dans l'hindouisme, qui date des premiers siècles de notre ère. Naturellement les rituels de ce courant sont spécifiques et sont issus des Pancaratras Agamas et de l'Ishvara Samhita entre autres. Le Pancharatra a influencé, en Inde, de nombreux courants à travers les siècles. (fr)
- Панчара́тра (санскр. पञ्चरात्र, IAST: pāñcarātra — «пятидневный период») — одна из разновидностей литературы индуизма, санскритские вайшнавские ритуальные тексты традиции бхакти, посвящённые культу Вишну или Нараяны в различных его формах и ипостасях. Панчаратрой также называют средневековую вайшнавскую традицию, раннюю форму вайшнавизма, основанную на этих текстах. Тексты панчаратра относятся к агамам и вместо ритуальных ведийских жертвоприношений предписывают поклонение мурти в храме. Непостижимый Парабрахман входит в контакт с материальным миром и его обитателями, давая возможность живым существам соприкоснуться с Богом, через пять аспектов:
* пара — невидимый, вечный;
* вьюха — божественные эманации;
* аватара (вайбхава) — воплощения высшего в различных югах (эпохах), такие как десять аватар Вишну;
* антарьямин — непосредственно не воспринимается, но может быть логически выведен, аспект, чьё присутствие может почувствовать преданный;
* арча — видимая изобразительная форма, наполненная символикой, освящённая в храмах или почитаемые изображения внутри дома (шалаграма, раковина), средство воспоминания и медитации. По мнению ряда учёных теистические воззрения Панчаратры опровергаются в «Веданта-сутрах». (ru)
- Панчаратра (Pāñcarātra IAST) — один із різновидів літератури індуїзму, санскритські вайшнавські ритуальні тексти традиції бгакті, присвячені культу Вішну або в різних його формах й іпостасях. Панчаратрою також називають середньовічну вайшнавську традицію, ранню форму вайшнавізму, засновану на цих текстах. Тексти панчаратра відносяться до агам і замість ритуальних ведичних жертвоприношень наказують поклоніння божествам у храмах. Центральним елементом у панчаратрі є божество, яке проявляє себе в п'яти різних формах: пара, вьюха, вібхава, антарьямін і арча. Через ці п'ять аспектів незбагненний входить у контакт із матеріальним світом і його мешканцями, даючи можливість живим істотам стикнутися з Крішною. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Pancharatra, Sanskrit Pāñcarātra, sind Agama-Schriften des Vishnuismus. Sie bestehen aus mehr als 200 Einzeltexten, die zu unterschiedlichen Zeitpunkten im 3. Jahrhundert v. Chr. und im Intervall 600 bis 850 AD entstanden sind. (de)
- En el marco de la literatura hinduista, los Pañcaratra o Pañcaratra (literalmente, ‘cinco noches’, en sánscrito) son textos devocionales dedicados a diversos dioses. Según la doctrina vedanta, el Brahman hinduista existe en varios aspectos:
* su forma absoluta (param-brahman o parabrahman, el Brahman supremo),
* sus formas vyuha (forma), como la Trimurti de los dioses Brahmá, Visnú y Shiva),
* sus avataras (encarnaciones) y
* sus murti (ídolos o imágenes divinas). (es)
- Le Pancharatra est une branche du vishnouisme, des adorateurs du dieu Vishnu dans l'hindouisme, qui date des premiers siècles de notre ère. Naturellement les rituels de ce courant sont spécifiques et sont issus des Pancaratras Agamas et de l'Ishvara Samhita entre autres. Le Pancharatra a influencé, en Inde, de nombreux courants à travers les siècles. (fr)
- Панчаратра (Pāñcarātra IAST) — один із різновидів літератури індуїзму, санскритські вайшнавські ритуальні тексти традиції бгакті, присвячені культу Вішну або в різних його формах й іпостасях. Панчаратрою також називають середньовічну вайшнавську традицію, ранню форму вайшнавізму, засновану на цих текстах. Тексти панчаратра відносяться до агам і замість ритуальних ведичних жертвоприношень наказують поклоніння божествам у храмах. Центральним елементом у панчаратрі є божество, яке проявляє себе в п'яти різних формах: пара, вьюха, вібхава, антарьямін і арча. Через ці п'ять аспектів незбагненний входить у контакт із матеріальним світом і його мешканцями, даючи можливість живим істотам стикнутися з Крішною. (uk)
- Pancharatra (IAST: Pāñcarātra) was a religious movement in Hinduism that originated in late 3rd-century BCE around the ideas of Narayana and the various avatars of Vishnu as their central deities. The movement later merged with the ancient Bhagavata tradition and contributed to the development of Vaishnavism. The Pancharatra movement created numerous literary treatises in Sanskrit called the Pancharatra Samhitas, and these have been influential Agamic texts within the theistic Vaishnava movements. (en)
- Панчара́тра (санскр. पञ्चरात्र, IAST: pāñcarātra — «пятидневный период») — одна из разновидностей литературы индуизма, санскритские вайшнавские ритуальные тексты традиции бхакти, посвящённые культу Вишну или Нараяны в различных его формах и ипостасях. Панчаратрой также называют средневековую вайшнавскую традицию, раннюю форму вайшнавизма, основанную на этих текстах. Тексты панчаратра относятся к агамам и вместо ритуальных ведийских жертвоприношений предписывают поклонение мурти в храме. По мнению ряда учёных теистические воззрения Панчаратры опровергаются в «Веданта-сутрах». (ru)
|
