| dbo:abstract
|
- El litòfon és un instrument musical força rudimentari construït a base de pedres, tal com diu la mateixa paraula (lito= pedra, fono= so). A l'antiga cultura xinesa de la dinastia Shang ja es descriuen uns primers instruments fabricats amb pedres. A Europa, hi ha constància d'instruments similars des de mitjans segle xix. A Gran Bretanya, cap al 1785, Peter Crosthwaite, fundador del primer museu públic a Lake District, va crear un instrument similar amb peces de pedra que trobava al riu Greta, a Skiddaw (via Ruskin Rocks), segurament influenciat pels que havia vist viatjant a Àsia, i que més endavant coneixeríem com a litòfons. Quaranta anys després, Joseph Richardson va treballar en una versió més gran, tardant tretze anys en la seva construcció, i que li va permetre fer una gira europea. Altres van voler copiar l’invent amb aquestes pedres de Skiddaw, com els Abraham Brothers o William Till; l’instrument que feia servir als seus concerts, el Rock Armonicum (ca. 1880) (xilòfon de pedra), el trobem al Metropolitan Museum of Fine Art de Nova York. A Cuba, els sonores picaven entre si dues pedres de riu, i també a Mèxic tenien les “piedras que cantan” (Shepherd, 2003). A Togo els kabiye fan música amb la percussió de les pedres, o els chokwe d’Angola, que fan sonar unes campanes de pedra anomenades sango, i també la txalaparta basca, i així arreu del món. També les castanyoles tindrien un origen en les pedres, com les anomenades crusmata, o les que utilitzen els nens, anomenades “tarreñas”, més rústiques, o les basques (anomenades arxaluak). I encara algunes roques sonores que indiquen els límits d’un santuari, com la Roca de la Salve d’Encamp en relació al santuari de Meritxell, d’Andorra. A finals del segle xix Antoni Roca Várez idea i construeix un litòfon a Menorca. Aquest llicenciat en Filosofia i Lletres natural de Maó (Menorca), era un apassionat de la música i gaudia de l'anomenada oïda absoluta. Passejant per les seves terres, es va adonar que al colpejar pedres planes de diferent mida i gruix amb un bastó es produïen diferents sons, i així, va sorgir la idea d'ordenar un conjunt de pedres per tal d'aconseguir una escala de sons musicals completa. Per aconseguir el propòsit, Antoni Roca va haver de retallar, polir o reduir la grandària de les pedres elegides, ordenar-les i col·locar-les damunt d'uns suports especials, i escollir cuidadosament uns petits martells de determinades condicions amb els quals havia de percudir les pedres. El primer litòfon era capaç únicament d'emetre els sons de l'escala diatònica, però fent noves proves i investigacions va aconseguir perfeccionar l'instrument i ampliar-lo perquè fos capaç de donar tots els sons de l'escala cromàtica, la qual cosa el posava en condició de poder executar qualsevol peça musical. La construcció del litòfon cridà la curiositat de la gent del terme d’Alaior i es té constància d'un escrit que va publicar el diari El Bien Público el 8 de novembre de 1893 que deia: Està cridant l'atenció del veïnat un Litòfon que a la seva finca Torrealta té construït el nostre amic D. Antoni Roca. Dit instrument es compon, com el seu nom indica, de pedres que per mitjà de la percussió comuniquen el seu so, el qual es propaga a llarga distància, permetent sentir-se les seves melodies a dos quilòmetres de distància. Està compost de trenta notes i té d'extensió dos octaves i mitja sobresortint entre elles els baixos. Grups de músics i aficionats surten del poble cap a Torrealta incitats per la curiositat de veure i sentir un instrument per primera vegada en les seves vides, havent merescut l'entusiasta aprovació de tothom fins i tot de Mr. Solberg, que procedent dels Estats Units va passar per l'Illa per visitar els seus monuments. Permetins el Sr. Roca la nostra aprovació pel seu original invent molt merescut, per cert, per tan admirable treball. La curiositat despertada per l'estrany instrument del Sr. Roca Várez, el va fer decidir a organitzar un concert públic perquè poguessin adonar-se de les possibilitats del litòfon quantes persones ho desitgessin. L'acte, tingué lloc el capvespre de dia 9 d'agost de 1896 al lloc de Llumena Nou, propietat de l'inventor de l'instrument. Posteriorment, l'estiu de 1901, Antoni Roca i Várez va presentar l'instrument a l’Exposició Partenopea de la Ciutat de Nàpols i el dia 20 del mateix mes se li va atorgar el premi de la Medalla d'Or per la invenció de l'instrument en qüestió. (ca)
- الليثيوفون (بالإنجليزية: lithophone) هو أي آلة موسيقية تتكون من صخرة أو قطع صخرية تضرب لتنتج نوطات موسيقية. يمكن تصويت النوطات في آن واحد (مما ينتج عنه انسجام) أو على التوالي (لحن). الليثيوفون هو إيديوفون يشبه آلات مثل الغلوكنشبيل، الفيبرافون، الزيلوفون، والماريمبا. في نظام تصنيف هورنبوستيل-ساكس، تاخد الليثيوفونات رقم '111.22' لفئة ألواح الإيقاع المضروبة مباشرة. (ar)
- Als Lithophon (von griechisch λιϑος „Stein“ und φωνή „Klang“) oder Klangstein bezeichnet man Gegenstände, deren Klangkörper aus Stein bestehen und die auf mechanischem Wege (Anschlag, Reibung) in Schwingung versetzt werden. Entsprechend der grundlegenden Hornbostel-Sachs-Systematik gehören Lithophone zur Gruppe der Idiophone. Bevorzugtes Material ist auf Grund seiner besonderen Klangqualität das als Phonolith bekannte Lavagestein. Andere Mineralien sind Jade, Granit oder auch Serpentin. Im Unterschied zum Metallophon und Xylophon, bei denen zur Tonererzeugung metallische bzw. hölzerne Stäbe benutzt werden, sind Lithophone von beliebiger Gestalt, häufig bestehen sie aus stab- oder plattenförmig geformten, abgestimmten Steinen. (de)
- Kiel litofono ( greke λιϑος „ŝtono“ kaj φωνή „sono“) oni nomas ĉiujn muzikilojn, kies sonkorpoj konsistas el ŝtono - z. B. pendantaj sonŝtonoj en Ĉinio aŭ ksilofono el ŝtono ege disvastiĝinta en Sud-Orienta Azio. (eo)
- El litófono es un instrumento rudimentario construido a base de piedras, tal y como dice la misma palabra (lito= piedra, fono= sonido). En la antigua cultura china de la dinastía Shang ya se describen los primeros instrumentos fabricados con piedras. En Europa, no hay constancia de un instrumento similar hasta principios del siglo XX, cuando don Antonio Roca y Várez idea y construye el primer litófono moderno de la historia. Este licenciado en Filosofía y Letras natural de Mahón (Menorca), era un apasionado de la música y disfrutaba del llamado oído absoluto. Paseando por sus tierras, se dio cuenta de que al golpear piedras planas de diferentes medidas y grosores con un palo se producían diferentes sonidos, y así, surgió la idea de ordenar un conjunto de piedras con el fin de conseguir una escala de sonidos musicales completa. Posteriormente, en el verano de 1901, don Antonio Roca y Várez presentó el instrumento en la Exposición Partenopea de la ciudad de Nápoles y día 20 del mismo mes se le otorgó el premio de la Medalla de Oro por la invención del instrumento en cuestión. Los antiguos canarios, conocidos generalmente con el gentilicio de guanches, también aprovecharon las cualidades sonoras de determinados tipos de piedras, por lo que en la década de 1980, el grupo Taller Canario de Canción (Pedro Guerra, Andrés Molina y Rogelio Botanz) incorporó el litófono a sus canciones. Y en la Cumbre de Gran Canaria existen varios lugares conocidos con toponimia alusiva a piedras sonaras como por ejemplo: El Campanario de Los Canarios o "Las Campanas". Una hipótesis que se baraja es que, además de lugares de sentido ritual o religioso, también fueran empleadas la acústica de estas piedras como método de comunicación generalizada. En la Isla de La Gomera también se encuentran montañas y cuevas con estas peculiaridades, de rocas y piedras sonoras. Actualmente, el grupo de música contemporánea ENS − Ensamble Nacional del Sur, de Oscar Edelstein (Argentina) utiliza en sus actuaciones un litófono construido por Damián Anache y Axel Lastra (integrantes del ensamble durante el período de creación, 2008-2009). (es)
- A lithophone is a musical instrument consisting of a rock or pieces of rock which are struck to produce musical notes. Notes may be sounded in combination (producing harmony) or in succession (melody). It is an idiophone comparable to instruments such as the glockenspiel, vibraphone, xylophone and marimba. In the Hornbostel-Sachs classification system, lithophones are designated as '111.22' – directly-struck percussion plaques. (en)
- Litofon adalah alat musik berupa batu atau kumpulan batu yang menghasilkan nada apabila dipukul. Nadanya bisa diciptakan secara berbarengan (harmoni) atau berlanjutan (melodi). Litofon merupakan idiofon yang satu kelompok dengan , vibrafon, xilofon, dan . Dalam sistem klasifikasi Hornbostel-Sachs, litofon masuk kategori '111.22' (plakat perkusi pukullangsung). (in)
- Le lithophone (composé du préfixe litho-, du grec ancien λίθος, lithos, « pierre », et du suffixe -phone, du grec ancien φωνή, phônê, « son ») est un instrument de musique datant de la Préhistoire, rencontré en Chine notamment. Il s'agit d'un instrument de percussion de type idiophone formé d'un ensemble de pierres sonores, soit posé à terre soit suspendu par divers moyens, qui est frappé au moyen de baguettes en bois ou d'autres pierres. (fr)
- リソフォン(Lithophone)とは、岩石をそのまま、あるいは板状に加工して音階順に並べたものを叩いて演奏する打楽器。石琴とも呼ばれる。伴奏や、メロディーラインを受け持つ。 (ja)
- Een lithofoon (Grieks: lithos = steen; phōnē = klank) is een muziekinstrument dat bestaat uit één of meer stukken steen die een klank geven als men erop slaat. Het is een percussie-instrument. De stenen kunnen ophangen of, evenals bij de xylofoon, op een klanktafel liggen. (nl)
- Литофо́ны (от др.-греч. λίθος — 'камень' и φωνή — 'звук') — ударные музыкальные инструменты из камня. Относятся к так называемым идиофонам. По своему происхождению литофоны могут быть как искусственными, так и естественными (камни, валуны, сталактиты, сталагмиты и т. п.). В пещерах встречаются каменные складки, издающие звуки разной высоты и разного тембра, если по ним чем-либо ударить — по всей видимости, это их свойство было известно древнему человеку. Так, в азербайджанском горном заповеднике Гобустан охраняются два гавалдаша — древнейшие ударные музыкальные инструменты-литофоны естественного происхождения. Звук при игре на литофонах извлекается путём удара (колотушкой, другим камнем и т. п.); его высота может быть как фиксированной, так и нефиксированной. Собственно литофоны как целенаправленно изготовленные инструменты появляются в эпоху неолита. Так, в 1949 году в Южном Вьетнаме были обнаружены одиннадцать каменных прямоугольных плит длиной от 65 до 100 см, датируемые IV—III тысячелетием до н. э. В зависимости от своего размера они издают звуки разной высоты; интенсивность звучания, возможно, регулировалась резонатором в виде вырытой ямы. В настоящее время этот литофон является частью собрания парижского Музея человека. Помимо Вьетнама, где вплоть до настоящего времени существуют ансамбли литофонов (называющихся ), каменные инструменты распространены в Корее, Японии, Индии, Камбодже, Океании, Латинской Америке. Кроме того, литофоны известны у берберов, тувинцев, нанайцев и других народов. Особо важную роль литофоны играют в культуре Китая. В 1978 году были найдены наиболее древние из известных китайских литофонов, принадлежащие династии Ся (ок. 2070—1600 до н. э.). Для изготовления каменных инструментов использовались как символически значимые яшма и нефрит, так и обладающие хорошей звукопроводимостью жадеит, мрамор, гранит, известняк и пр. Чаще всего китайские литофоны представляли собой два ряда каменных пластин, подвешенных к деревянной раме, число которых могло варьироваться от 1 до 32. Инструменты из одного камня носили название тэцин, из нескольких — бяньцин. Наибольшее распространение получили бяньцин с 16 камнями. В разных странах и культурах встречаются разнообразные разновидности литофонов: каменные била, горизонтально или вертикально подвешенные наборы плиток или брусков, определённым образом расположенные каменные диски, так называемые «поющие колонны» и т. п. В Европе в XIX—XX веках создавались экспериментальные литофоны. К примеру, набор каменных пластинок, производящих хроматический звукоряд, использовал в своих композициях Карл Орф. (ru)
- Litofon (z gr. λιϑος skała i φωνή dźwięk) – instrument muzyczny, zaliczany do instrumentów perkusyjnych samobrzmiących, tzw. idiofonów. Dźwięki wytwarzane są poprzez uderzanie w zróżnicowane pod względem wielkości i formy kamienne sztaby. Litofony były popularne m.in. w starożytnym Wietnamie. Jednym z bardziej znanych litofonów był zabytek z I tysiąclecia p.n.e. odnaleziony na stanowisku w Mỹ Lộc, w południowowietnamskim dystrykcie Tân Uyên, w dolinie rzeki . W 1993 starożytny litofon, kopię wietnamskiego instrumentu przechowywanego w paryskim Muzeum Człowieka, zrekonstruowali w Polsce , muzyk i twórca zespołu Kwartet Jorgi oraz archeolog z Państwowego Muzeum Archeologicznego w Warszawie . Paryski zabytek znalazł w roku 1949 w Wietnamie w prowincji Đăk Lăk francuski etnolog . (pl)
- Litofon är ett musikinstrument bestående av stenar formade som plattor eller stavar i olika storlekar, vilka ger upphov till olika toner när de slås på med klubbor. Litofonen är en typ av idiofon och liknar xylofonen (av trä) och metallofonen (av metall). (sv)
- Літофони (от дав.-гр. λίθος — 'камінь' та φωνή — 'звук') — ударні музичні інструменти з каменю. Відносяться до так званих ідіофонів. За своїм походженням літофони можуть бути як штучними, так і природними (камені, валуни, сталактити, сталагміти тощо). У печерах зустрічаються кам'яні складки, що видають звуки різної висоти і різного тембру, якщо по ним чим-небудь вдарити - скоріше за все, ця їх властивість була відома стародавній людині. Звук при грі на літофонах витягується шляхом удару (калаталом, іншим каменем тощо); його висота може бути як фіксованою, так і нефіксованою. Власне літофони як цілеспрямовано виготовлені інструменти з'являються в епоху неоліту. Так, в 1949 році в Південному В'єтнамі були виявлені одинадцять кам'яних прямокутних плит довжиною від 65 до 100 см, що датуються IV-III тисячоліттям до н. е. Залежно від свого розміру вони видають звуки різної висоти; інтенсивність звучання, можливо, регулювалася резонатором у вигляді викопаної ями . Наразі цей літофон є частиною експонатів паризького Музею людини. Крім В'єтнаму, де аж до теперішнього часу існують ансамблі літофонів (що називаються ), кам'яні інструменти поширені в Кореї, Японії, Індії, Камбоджі, Океанії, Латинській Америці. Крім того, літофони відомі у берберів, тувинців, нанайців та інших народів. Особливо важливу роль літофони грають в культурі Китаю . У 1978 році були знайдені найдавніші з відомих китайських літофонів, що належать династії Ся (бл. 2070-1600 до н. е.). Для виготовлення кам'яних інструментів використовувалися як символічно значущі яшма та нефрит, так і жадеїт, мармур, граніт, вапняк та ін (володіють гарною звукопровідністю). Найчастіше китайські літофони представляли собою два ряди кам'яних пластин, підвішених до дерев'яної рами, число яких могло варіюватися від 1 до 32. Інструменти з одного каменю носили назву тецін, з декількох - бяньцін. Найбільшого поширення набули бяньцін з 16 камінням . У різних країнах та культурах зустрічаються різноманітні різновиди літофонів: кам'яні била, горизонтально або вертикально підвішені набори плиток або брусків, певним чином розташовані кам'яні диски, так звані «співаючі колони» тощо. У Європі в XIX-XX століттях створювалися експериментальні літофони . Наприклад, набір кам'яних пластинок, які виробляють , використовував в своїх композиціях Карл Орф. (uk)
- 石板琴是一類使用岩石板製成的樂器，靠打擊石板來發聲。它是一種體鳴樂器，原理與鐘琴、鋼片琴及編磬等相似。這種樂器發現於世界各地，印度奧里薩邦Sankarjan發現的史前石板琴為較早的例子。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الليثيوفون (بالإنجليزية: lithophone) هو أي آلة موسيقية تتكون من صخرة أو قطع صخرية تضرب لتنتج نوطات موسيقية. يمكن تصويت النوطات في آن واحد (مما ينتج عنه انسجام) أو على التوالي (لحن). الليثيوفون هو إيديوفون يشبه آلات مثل الغلوكنشبيل، الفيبرافون، الزيلوفون، والماريمبا. في نظام تصنيف هورنبوستيل-ساكس، تاخد الليثيوفونات رقم '111.22' لفئة ألواح الإيقاع المضروبة مباشرة. (ar)
- Als Lithophon (von griechisch λιϑος „Stein“ und φωνή „Klang“) oder Klangstein bezeichnet man Gegenstände, deren Klangkörper aus Stein bestehen und die auf mechanischem Wege (Anschlag, Reibung) in Schwingung versetzt werden. Entsprechend der grundlegenden Hornbostel-Sachs-Systematik gehören Lithophone zur Gruppe der Idiophone. Bevorzugtes Material ist auf Grund seiner besonderen Klangqualität das als Phonolith bekannte Lavagestein. Andere Mineralien sind Jade, Granit oder auch Serpentin. Im Unterschied zum Metallophon und Xylophon, bei denen zur Tonererzeugung metallische bzw. hölzerne Stäbe benutzt werden, sind Lithophone von beliebiger Gestalt, häufig bestehen sie aus stab- oder plattenförmig geformten, abgestimmten Steinen. (de)
- Kiel litofono ( greke λιϑος „ŝtono“ kaj φωνή „sono“) oni nomas ĉiujn muzikilojn, kies sonkorpoj konsistas el ŝtono - z. B. pendantaj sonŝtonoj en Ĉinio aŭ ksilofono el ŝtono ege disvastiĝinta en Sud-Orienta Azio. (eo)
- A lithophone is a musical instrument consisting of a rock or pieces of rock which are struck to produce musical notes. Notes may be sounded in combination (producing harmony) or in succession (melody). It is an idiophone comparable to instruments such as the glockenspiel, vibraphone, xylophone and marimba. In the Hornbostel-Sachs classification system, lithophones are designated as '111.22' – directly-struck percussion plaques. (en)
- Litofon adalah alat musik berupa batu atau kumpulan batu yang menghasilkan nada apabila dipukul. Nadanya bisa diciptakan secara berbarengan (harmoni) atau berlanjutan (melodi). Litofon merupakan idiofon yang satu kelompok dengan , vibrafon, xilofon, dan . Dalam sistem klasifikasi Hornbostel-Sachs, litofon masuk kategori '111.22' (plakat perkusi pukullangsung). (in)
- Le lithophone (composé du préfixe litho-, du grec ancien λίθος, lithos, « pierre », et du suffixe -phone, du grec ancien φωνή, phônê, « son ») est un instrument de musique datant de la Préhistoire, rencontré en Chine notamment. Il s'agit d'un instrument de percussion de type idiophone formé d'un ensemble de pierres sonores, soit posé à terre soit suspendu par divers moyens, qui est frappé au moyen de baguettes en bois ou d'autres pierres. (fr)
- リソフォン(Lithophone)とは、岩石をそのまま、あるいは板状に加工して音階順に並べたものを叩いて演奏する打楽器。石琴とも呼ばれる。伴奏や、メロディーラインを受け持つ。 (ja)
- Een lithofoon (Grieks: lithos = steen; phōnē = klank) is een muziekinstrument dat bestaat uit één of meer stukken steen die een klank geven als men erop slaat. Het is een percussie-instrument. De stenen kunnen ophangen of, evenals bij de xylofoon, op een klanktafel liggen. (nl)
- Litofon är ett musikinstrument bestående av stenar formade som plattor eller stavar i olika storlekar, vilka ger upphov till olika toner när de slås på med klubbor. Litofonen är en typ av idiofon och liknar xylofonen (av trä) och metallofonen (av metall). (sv)
- 石板琴是一類使用岩石板製成的樂器，靠打擊石板來發聲。它是一種體鳴樂器，原理與鐘琴、鋼片琴及編磬等相似。這種樂器發現於世界各地，印度奧里薩邦Sankarjan發現的史前石板琴為較早的例子。 (zh)
- El litòfon és un instrument musical força rudimentari construït a base de pedres, tal com diu la mateixa paraula (lito= pedra, fono= so). A l'antiga cultura xinesa de la dinastia Shang ja es descriuen uns primers instruments fabricats amb pedres. A Europa, hi ha constància d'instruments similars des de mitjans segle xix. A Gran Bretanya, cap al 1785, Peter Crosthwaite, fundador del primer museu públic a Lake District, va crear un instrument similar amb peces de pedra que trobava al riu Greta, a Skiddaw (via Ruskin Rocks), segurament influenciat pels que havia vist viatjant a Àsia, i que més endavant coneixeríem com a litòfons. (ca)
- El litófono es un instrumento rudimentario construido a base de piedras, tal y como dice la misma palabra (lito= piedra, fono= sonido). En la antigua cultura china de la dinastía Shang ya se describen los primeros instrumentos fabricados con piedras. En Europa, no hay constancia de un instrumento similar hasta principios del siglo XX, cuando don Antonio Roca y Várez idea y construye el primer litófono moderno de la historia. (es)
- Litofon (z gr. λιϑος skała i φωνή dźwięk) – instrument muzyczny, zaliczany do instrumentów perkusyjnych samobrzmiących, tzw. idiofonów. Dźwięki wytwarzane są poprzez uderzanie w zróżnicowane pod względem wielkości i formy kamienne sztaby. Litofony były popularne m.in. w starożytnym Wietnamie. Jednym z bardziej znanych litofonów był zabytek z I tysiąclecia p.n.e. odnaleziony na stanowisku w Mỹ Lộc, w południowowietnamskim dystrykcie Tân Uyên, w dolinie rzeki . (pl)
- Литофо́ны (от др.-греч. λίθος — 'камень' и φωνή — 'звук') — ударные музыкальные инструменты из камня. Относятся к так называемым идиофонам. По своему происхождению литофоны могут быть как искусственными, так и естественными (камни, валуны, сталактиты, сталагмиты и т. п.). В пещерах встречаются каменные складки, издающие звуки разной высоты и разного тембра, если по ним чем-либо ударить — по всей видимости, это их свойство было известно древнему человеку. Так, в азербайджанском горном заповеднике Гобустан охраняются два гавалдаша — древнейшие ударные музыкальные инструменты-литофоны естественного происхождения. (ru)
- Літофони (от дав.-гр. λίθος — 'камінь' та φωνή — 'звук') — ударні музичні інструменти з каменю. Відносяться до так званих ідіофонів. За своїм походженням літофони можуть бути як штучними, так і природними (камені, валуни, сталактити, сталагміти тощо). У печерах зустрічаються кам'яні складки, що видають звуки різної висоти і різного тембру, якщо по ним чим-небудь вдарити - скоріше за все, ця їх властивість була відома стародавній людині. Звук при грі на літофонах витягується шляхом удару (калаталом, іншим каменем тощо); його висота може бути як фіксованою, так і нефіксованою. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
