| dbo:abstract
|
- Kleftové (řecky κλέφτης, plurál κλέφτες kleftis, kleftes, což původně znamenalo pouze zloději) byli řečtí bandité a bojovní horští lidé, kteří žili na venkově v období nadvlády Osmanské říše nad Řeckem. Vzhledem k vývoji má nyní termín kleft spíše pozitivní význam a označuje Řeky žijící v tehdejší době. Kleftové za osmanské éry byli většinou lidé snažící se uniknout pomstě, daním, dluhům a stíhání osmanskou správou. Pořádali nájezdy na lidi cestující jejich územím či na izolované osady a žili v nepřístupných horách a odlehlých krajích. Slova jako kleptomanie a kleptokracie jsou stejného původu jako termín kleft. Pocházejí od slova κλέπτειν, což znamená „krást“. (cs)
- Κλέφτες, ονομάζονταν τα μέλη ένοπλων παράνομων ομάδων του βουνού, την περίοδο της Τουρκοκρατίας, αλλά και πριν οι οποίοι έδωσαν το όνομά τους στα φημισμένα κλέφτικα δημοτικά τραγούδια. (el)
- Als Klephten (griechisch Κλέφτες Kleftes „Räuber“), auch Kleften, bezeichnet man Rebellen im Freiheitskampf der Griechen gegen die osmanische Herrschaft. Die Klephten rekrutierten sich ursprünglich aus Griechen, die sich aus verschiedenen Gründen der türkischen Justiz entzogen und in die Berge gingen. Sie wandelten sich im Lauf der Zeit von Räuberbanden zu Widerstandskämpfern. Ihr Anführer war Theodoros Kolokotronis. Seit der Eroberung Konstantinopels durch die Osmanen im Jahre 1453 und dem darauffolgenden Zerfall des Byzantinischen Reiches hatte es kleinere, meist bedeutungslose Aufstandsversuche von Kleingruppen und einzelnen Siedlungen gegeben, die stets von den örtlichen osmanischen Streitkräften niedergeschlagen wurden. Dennoch gab es viele, die für ihren Freiheitskampf auf Berge und in Wälder zogen, um von dort aus immer wieder Angriffe zu unternehmen. Hauptsächlich wurden unter osmanischer Flagge ziehende Karawanen und Nachschubverbände überfallen. Die Rebellen waren keineswegs in der gesamten Bevölkerung beliebt, mussten doch die meist unschuldigen Bauern für ihre Anschläge büßen. 1770 organisierten sie einen Aufstand gegen die türkische Fremdherrschaft. Zwar gab es bis zum Beginn der Revolution 1821 keine weiteren Erfolge seitens der Griechen, doch wurde ein Mythos geboren, der Mut und Hoffnung gab. So hatten die Klephten einen nicht unbedeutenden Anteil am Freiheitskampf. Ihr freies Leben in den Gebirgsregionen Griechenlands fand in Volksliedern und Balladen seinen Niederschlag und lebt bis heute in den sogenannten Klephtenliedern und Legenden fort. (de)
- Klephts (/klɛfts/; Greek κλέφτης, kléftis, pl. κλέφτες, kléftes, which means "thieves" and perhaps originally meant just "brigand") were highwaymen turned self-appointed armatoloi, anti-Ottoman insurgents, and warlike mountain-folk who lived in the countryside when Greece was a part of the Ottoman Empire. They were the descendants of Greeks who retreated into the mountains during the 15th century in order to avoid Ottoman rule. They carried on a continuous war against Ottoman rule and remained active as brigands until the 19th century. The terms kleptomania and kleptocracy are derived from the same Greek root, κλέπτειν (kléptein), "to steal". (en)
- Los kleftes (en griego κλέφτης, pl. κλέφτες - kléftis, pl. kléftes) eran bandidos que vivían en las montañas de Grecia durante la ocupación otomana. Originariamente se trataba de fuerzas irregulares al servicio de los nobles bizantinos, bajo el nombre de «kappos» y más tarde de los terratenientes turcos bajo el nombre de «armatolós», desempeñándose en el cobro de impuestos, débitos y venganzas de sangre rozando la marginalidad, por lo que al pasar a la clandestinidad se constituían en simples bandidos, siendo su actividad principal el asaltar caminos y desfiladeros. A menudo se dividían en unidades de cincuenta hombres liderados por un «kapetánios», quien solía combinar sus funciones con las de jefe de clan. (es)
- Les klephtes (grec moderne : κλέφτες, « voleurs » ) sont à l'origine des bandits des montagnes de Grèce durant la période de la Grèce ottomane. Appelés haïdouks (du turc haydut : hors-la-loi) dans les autres pays balkaniques sous domination ottomane, ainsi qu'en Arménie et dans les principautés roumaines, les klephtes attaquaient indistinctement les chrétiens riches et les Turcs ou autres musulmans ottomans de toute condition, mais en prenant soin de redistribuer aux chrétiens pauvres de leur zone d'action une partie de leur butin, afin de s'assurer complicités et refuges. Leurs attaques contre les symboles du pouvoir ottoman, les collecteurs d'impôts en particulier, en firent, dans l'imagination populaire, des défenseurs des Grecs et autres chrétiens balkaniques opprimés par l'Empire ottoman. On leur prêta vite des capacités surhumaines de force, de courage et d'endurance. Le « berceau » des klephtes est le (el), ainsi que les régions des Agrafa et Xirómero. (fr)
- I Clefti (gr. κλέφτης/kléftis, pl. κλέφτες/kléftes, "ladro" o "bandito") erano una milizia irregolare greca anti-turca, attiva durante il dominio ottomano sulla Grecia, molto affine al fenomeno balcanico degli aiduchi. Per contrastare il fenomeno dei clefti, i turchi crearono la milizia degli armatoli, ma i due gruppi finirono per fare fronte comune contro la Sublime Porta, divenendo il "lievito della rivolta" greca. (it)
- クレフテス（希:κλέφτης（複数形）、山岳党とも）とはギリシャがオスマン帝国領であった時代、田園地方に存在した山賊、もしくは反オスマン帝国活動を行なった人々のこと。彼らは15世紀にギリシャがオスマン帝国に征服された際、オスマン帝国の抑圧を避けるため山岳地帯へ逃亡したギリシャ人らの子孫であり、19世紀後半まで山賊として活発な活動を行なった。彼らは山岳地帯で自由に生活しており、オスマン帝国の支配に対して戦いを続けた。トルコ・ギリシャ関係の発展に伴い、意味自体は「泥棒」を意味しているが、クレフテスはオスマン帝国支配時代に屈しなかったギリシャ人として、現在のギリシャ人らにとって特別な意味を与えられている。 オスマン帝国支配下でのクレフテスは、通常、オスマン帝国当局からの復讐、税の納付、債務の返済、軍事的報復を避けていた人々であった。彼らは旅行者を襲撃したり、村落を孤立化させたりしながら険しい山岳地帯や僻地に居住していた。クレフテスらの大部分は何らかの形でギリシャ独立戦争に参加している。 また、クレプトマニア（盗癖、窃盗症）、クレプトクラシー（泥棒政治）はクレフテスの語源である「κλέπτειν (kleptein)」と由来を同じくする。 (ja)
- Kleften (Grieks: Κλέφτες) waren vrijheidsstrijders die sinds het einde van de 18e eeuw vochten voor de Griekse onafhankelijkheid. Het woord betekent letterlijk dieven of rovers: het is afgeleid van het Oudgriekse werkwoord κλεπτω, kleptō dat stelen betekent (vergelijk het woord kleptomaan). In de ontoegankelijke bergstreken van de Balkan met zijn schaarse landbouwgronden is de bevolkingsaanwas steeds een probleem geweest. Mannen emigreerden of zochten elders werk gedurende de zomerperiode, ze konden als huurling in dienst gaan, maar ze konden ook in de buurt blijven, zich aan de bestaande wetsorde onttrekken en rovers = kleftès worden. Deze levenswijze bestond in feite reeds in de Oudheid en zeker in de Byzantijnse tijd, maar toen de Balkan geheel onder de voet gelopen werd door de Turken, ontstond er een betekenisverschuiving in de rol die de bandiet in (of beter naast) de maatschappij speelde. De plundertochten van de kleften, die in principe zonder aanzien des persoons roofden, kregen in de ogen van de bevolking een patriottisch kleurtje als hun slachtoffers bij gelegenheid Turkse bezetters waren. Zo kregen de kleften geleidelijk het imago van de sympathieke schurken met een aureool van Robin Hood. Al leefden de meeste kleften in feite als herders, wier zwervende levensstijl sowieso op slechte voet stond met wet en orde, door de schaarse middelen in de bergen was de stap naar het banditisme erg klein. De gelederen van de kleften-benden werden voortdurend aangevuld met nieuwkomers van allerlei slag, want elke nieuwe maatregel van de Turkse overheid bracht weer een stroom van christelijke ontevredenen in beweging om zich in de bergen te verschansen. De Turkse heersers bezorgden de Griekse dorpelingen wel wapens om de kleften te bestrijden, maar deze zogenaamde armatoloi ontweken vaak het gevecht tegen hun "broeders", en in vele gevallen sloten zij zich zelfs bij de kleften aan. Op die manier bleven verschillende delen van Griekenland, zoals de Mani (op de Peloponnesos), Souli (in Epirus) en Sfakia (op Kreta) in de praktijk "vrije" gebieden. Door de avontuurlijke levenswijze van de kleften werden hun al gauw de meest fantastische vermogens en talenten toegedicht, en vormden hun avonturen en exploten de stof van talloze kleftenliederen. En inderdaad, met hun ongeëvenaarde kennis van het terrein wisten zij meestal elke achtervolger op een dwaalspoor te brengen. Ze gebruikten hun eigen vakjargon, vermeden de open strijd, en bestookten hun tegenstanders vanuit hinderlagen. De hoogste waarde was de eervolle dood op het slagveld, op een andere wijze omkomen was oneervol en schandelijk. Het ergste wat een kleft kon overkomen was gearresteerd te worden door de Turkse overheid: zo'n gevangene werd op staande voet letterlijk een kopje kleiner gemaakt, en zijn hoofd werd, op een paal gespietst, te kijk gezet. Daarom ook smeekten zwaargewonde en stervende kleften hun pallikária (strijdmakkers) de overheid voor te zijn en hun hoofd die schande te besparen... De bewondering voor de kleften vanwege hun vrijheidszin en hun avontuurlijke levenswijze in de vrije natuur zal wel in veel gevallen eerder een projectie zijn van romantische zielen en nationalistische historici dan werkelijkheidsgetrouw. (nl)
- Os cleftes (em grego: κλέφτης, significando "ladrão", talvez originalmente "bandido") eram milicianos gregos independentes, insurgentes anti-otomanos, que viviam nas montanhas durante o jugo otomano sobre os gregos. Eles eram descendentes dos gregos que, fugindo da dominação dos Balcãs pelos turcos no século XV, foram para as montanhas no norte da Grécia e na Macedônia, desde então até o século XIX empreendendo esforços bélicos contra o Império. Os cleftes, juntamente aos armatoloi, milícias gregas antes sujeitas ao sultão que se voltaram contra o Império, se destacaram durante a guerra de independência da Grécia. Entre os cleftes mais notáveis deste período estão Athanasios Diakos, Theodoros Kolokotronis, Nikitas Stamatelopoulos e . (pt)
- Клефты (греч. κλέφτες, букв. «разбойники, воры») — в Греции времён Османской империи участники незаконных вооруженных организаций (отрядов), боровшихся против османского господства, горцы. Аналогичное явление в других государствах представляли собой такие социальные группы, как казаки, балканские гайдуки. Существовали морские клефты — пираты, нападавшие на турецкие корабли. Во время войны за независимость Греции клефты организовали эскадру вооруженных кораблей, которая могла противостоять морским силам Османской империи. (ru)
- Клефти (грец. Κλέφτες — дослівно «грабіжники») — грецькі селяни-партизани, боролися проти турецького панування. Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці 17 століття легалізувати частину загонів клефтів (так звані, арматоли), доручивши їм функції внутрішньої варти. У грецькій національно-визвольній революції 1821-29 рр. клефти та арматоли складали основний кістяк повстанських сил. Збереглися численні народні пісні про подвиги клефтів. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Κλέφτες, ονομάζονταν τα μέλη ένοπλων παράνομων ομάδων του βουνού, την περίοδο της Τουρκοκρατίας, αλλά και πριν οι οποίοι έδωσαν το όνομά τους στα φημισμένα κλέφτικα δημοτικά τραγούδια. (el)
- Los kleftes (en griego κλέφτης, pl. κλέφτες - kléftis, pl. kléftes) eran bandidos que vivían en las montañas de Grecia durante la ocupación otomana. Originariamente se trataba de fuerzas irregulares al servicio de los nobles bizantinos, bajo el nombre de «kappos» y más tarde de los terratenientes turcos bajo el nombre de «armatolós», desempeñándose en el cobro de impuestos, débitos y venganzas de sangre rozando la marginalidad, por lo que al pasar a la clandestinidad se constituían en simples bandidos, siendo su actividad principal el asaltar caminos y desfiladeros. A menudo se dividían en unidades de cincuenta hombres liderados por un «kapetánios», quien solía combinar sus funciones con las de jefe de clan. (es)
- I Clefti (gr. κλέφτης/kléftis, pl. κλέφτες/kléftes, "ladro" o "bandito") erano una milizia irregolare greca anti-turca, attiva durante il dominio ottomano sulla Grecia, molto affine al fenomeno balcanico degli aiduchi. Per contrastare il fenomeno dei clefti, i turchi crearono la milizia degli armatoli, ma i due gruppi finirono per fare fronte comune contro la Sublime Porta, divenendo il "lievito della rivolta" greca. (it)
- クレフテス（希:κλέφτης（複数形）、山岳党とも）とはギリシャがオスマン帝国領であった時代、田園地方に存在した山賊、もしくは反オスマン帝国活動を行なった人々のこと。彼らは15世紀にギリシャがオスマン帝国に征服された際、オスマン帝国の抑圧を避けるため山岳地帯へ逃亡したギリシャ人らの子孫であり、19世紀後半まで山賊として活発な活動を行なった。彼らは山岳地帯で自由に生活しており、オスマン帝国の支配に対して戦いを続けた。トルコ・ギリシャ関係の発展に伴い、意味自体は「泥棒」を意味しているが、クレフテスはオスマン帝国支配時代に屈しなかったギリシャ人として、現在のギリシャ人らにとって特別な意味を与えられている。 オスマン帝国支配下でのクレフテスは、通常、オスマン帝国当局からの復讐、税の納付、債務の返済、軍事的報復を避けていた人々であった。彼らは旅行者を襲撃したり、村落を孤立化させたりしながら険しい山岳地帯や僻地に居住していた。クレフテスらの大部分は何らかの形でギリシャ独立戦争に参加している。 また、クレプトマニア（盗癖、窃盗症）、クレプトクラシー（泥棒政治）はクレフテスの語源である「κλέπτειν (kleptein)」と由来を同じくする。 (ja)
- Клефты (греч. κλέφτες, букв. «разбойники, воры») — в Греции времён Османской империи участники незаконных вооруженных организаций (отрядов), боровшихся против османского господства, горцы. Аналогичное явление в других государствах представляли собой такие социальные группы, как казаки, балканские гайдуки. Существовали морские клефты — пираты, нападавшие на турецкие корабли. Во время войны за независимость Греции клефты организовали эскадру вооруженных кораблей, которая могла противостоять морским силам Османской империи. (ru)
- Kleftové (řecky κλέφτης, plurál κλέφτες kleftis, kleftes, což původně znamenalo pouze zloději) byli řečtí bandité a bojovní horští lidé, kteří žili na venkově v období nadvlády Osmanské říše nad Řeckem. Vzhledem k vývoji má nyní termín kleft spíše pozitivní význam a označuje Řeky žijící v tehdejší době. Kleftové za osmanské éry byli většinou lidé snažící se uniknout pomstě, daním, dluhům a stíhání osmanskou správou. Pořádali nájezdy na lidi cestující jejich územím či na izolované osady a žili v nepřístupných horách a odlehlých krajích. (cs)
- Als Klephten (griechisch Κλέφτες Kleftes „Räuber“), auch Kleften, bezeichnet man Rebellen im Freiheitskampf der Griechen gegen die osmanische Herrschaft. Die Klephten rekrutierten sich ursprünglich aus Griechen, die sich aus verschiedenen Gründen der türkischen Justiz entzogen und in die Berge gingen. Sie wandelten sich im Lauf der Zeit von Räuberbanden zu Widerstandskämpfern. Ihr Anführer war Theodoros Kolokotronis. (de)
- Klephts (/klɛfts/; Greek κλέφτης, kléftis, pl. κλέφτες, kléftes, which means "thieves" and perhaps originally meant just "brigand") were highwaymen turned self-appointed armatoloi, anti-Ottoman insurgents, and warlike mountain-folk who lived in the countryside when Greece was a part of the Ottoman Empire. They were the descendants of Greeks who retreated into the mountains during the 15th century in order to avoid Ottoman rule. They carried on a continuous war against Ottoman rule and remained active as brigands until the 19th century. (en)
- Les klephtes (grec moderne : κλέφτες, « voleurs » ) sont à l'origine des bandits des montagnes de Grèce durant la période de la Grèce ottomane. Appelés haïdouks (du turc haydut : hors-la-loi) dans les autres pays balkaniques sous domination ottomane, ainsi qu'en Arménie et dans les principautés roumaines, les klephtes attaquaient indistinctement les chrétiens riches et les Turcs ou autres musulmans ottomans de toute condition, mais en prenant soin de redistribuer aux chrétiens pauvres de leur zone d'action une partie de leur butin, afin de s'assurer complicités et refuges. Leurs attaques contre les symboles du pouvoir ottoman, les collecteurs d'impôts en particulier, en firent, dans l'imagination populaire, des défenseurs des Grecs et autres chrétiens balkaniques opprimés par l'Empire otto (fr)
- Kleften (Grieks: Κλέφτες) waren vrijheidsstrijders die sinds het einde van de 18e eeuw vochten voor de Griekse onafhankelijkheid. Het woord betekent letterlijk dieven of rovers: het is afgeleid van het Oudgriekse werkwoord κλεπτω, kleptō dat stelen betekent (vergelijk het woord kleptomaan). De bewondering voor de kleften vanwege hun vrijheidszin en hun avontuurlijke levenswijze in de vrije natuur zal wel in veel gevallen eerder een projectie zijn van romantische zielen en nationalistische historici dan werkelijkheidsgetrouw. (nl)
- Os cleftes (em grego: κλέφτης, significando "ladrão", talvez originalmente "bandido") eram milicianos gregos independentes, insurgentes anti-otomanos, que viviam nas montanhas durante o jugo otomano sobre os gregos. Eles eram descendentes dos gregos que, fugindo da dominação dos Balcãs pelos turcos no século XV, foram para as montanhas no norte da Grécia e na Macedônia, desde então até o século XIX empreendendo esforços bélicos contra o Império. (pt)
- Клефти (грец. Κλέφτες — дослівно «грабіжники») — грецькі селяни-партизани, боролися проти турецького панування. Клефти нападали, головним чином, на місцевих турецьких феодалів і представників турецької адміністрації, а також на грецьких землевласників-кодзабасів, які й дали їм прізвисько «злодії». У 17-18 ст. рух клефтів, незважаючи на каральні заходи турецької влади, набув значного розмаху, що змусило турецький уряд наприкінці 17 століття легалізувати частину загонів клефтів (так звані, арматоли), доручивши їм функції внутрішньої варти. (uk)
|
