| dbo:abstract
|
- Gruit (též grut) je původně směs bylin používaná pro ochucení a dodání hořkosti pivu namísto chmele, může ale znamenat též samotné pivo vyrobené (ochucené) tímto postupem. Slovo pochází z oblasti dnešní Belgie, Nizozemska a severozápadního Německa. Belgické pivo Gageleer ochucené vřesnou bahenní (cs)
- Grut (auch Gruit) ist eine in ihrer Zusammensetzung variable Kräutermischung, die zum Würzen von Bier eingesetzt wird. Klassisch mit Grut gebraute Biere werden auch als Grutbiere bezeichnet und waren über Jahrhunderte vor allem entlang der Nordseeküste weit verbreitet, zwischen dem 13. und dem 16. Jahrhundert wurden sie zunehmend vom Hopfenbier verdrängt. (de)
- El gruit (en algunas ocasiones mencionado como grut o gruyt) es la mezcla de hierbas que aromatizaba la cerveza antes del empleo del lúpulo. El empleo de lúpulo en la historia de la cerveza es relativamente reciente en su devenir. Antes del siglo XII se aromatizaba la cerveza con mezclas de hierbas diversas (generalmente mezclas secretas). El empleo de lúpulo marcó un hito, ya que tiene propiedades conservantes además de proporcionar un sabor amargo característico. (es)
- Gruit (alternately grut or gruyt) is a herb mixture used for bittering and flavouring beer, popular before the extensive use of hops. The terms gruit and grut ale may also refer to the beverage produced using gruit. Historically, gruit is the term used in an area today covered by the Netherlands, Belgium, and westernmost Germany. Today, however, gruit is a colloquial term for any beer seasoned with gruit-like herbs. Gruit is a combination of herbs, commonly including:
* Common heather (Calluna vulgaris).
* Ground ivy (Glechoma hederacea)
* Horehound (Marrubium vulgare)
* Mugwort (Artemisia vulgaris)
* Sweet gale (Myrica gale)
* Yarrow (Achillea millefolium) Gruit varied somewhat; each gruit producer included different herbs to produce unique flavors and effects. Other adjunct herbs include juniper berries, ginger, caraway seed, aniseed, nutmeg, cinnamon, mint, and occasionally hops in variable proportions (although gruit today is often sought out for lacking hops). (en)
- Le gruit (du moyen néerlandais gruyte ; en français gruau) est un mélange ancestral de plantes sauvages courant au Moyen Âge. Il servait principalement en tant qu'additif conservateur dans la cervoise et la bière au Pays-Bas, en Belgique et en Allemagne. Le gruit a également été apprécié pour améliorer la couleur et le goût de la bière. (fr)
- Il gruit (oppure grut o gruyt) è una miscela di erbe utilizzata per la birra amara e aromatizzante, popolare prima dell'ampio uso del luppolo. Gruit o Grut Ale possono anche riferirsi alla bevanda prodotta usando gruit. Storicamente, gruit è il termine usato in un'area oggi coperta da Paesi Bassi, Belgio e Germania occidentale. Il termine gruit è di origine tedesca e indicava originariamente la combinazione di tre erbe: mirto di palude, achillea millefoglie e rosmarino di palude. Diffuso in aree limitate, in particolare vicino al mare del Nord, dal XIII al XVI secolo è stato sostituito dalla birra col luppolo anche a seguito del Decreto di purezza di origine bavarese che fu poi esteso ad altre aree dell'odierna Germania. (it)
- Gruit of gruut is een kruidenmengsel om bier te brouwen. Tot voor kort was het een middeleeuws bier, sinds de 21e eeuw is er ook modern gekruid craftbier zonder hop. Gruitbieren worden ook wel kortweg gruit genoemd, evenals het monopolie om dit ingrediënt te produceren en te verkopen, de omzetbelasting die voortvloeide uit dit monopolie. (nl)
- Грюйт (Gruit) — травяное пиво, употреблявшееся в Западной Европе до распространения пивоварения на основе хмеля. В состав грюйта входили растительные компоненты, обладающие тонизирующим, лёгким наркотическим и афродизиакальным действиями: восковница, полынь, тысячелистник, вереск, багульник. Добавлялись также ароматические добавки и специи, состав которых мог разниться: ягоды можжевельника, еловая смола, имбирь, тмин, анис, мускатный орех, корица и т. п. При приготовлении напитка использовался мёд. Термин появился в Нидерландах и Бельгии, где право на торговлю грюйтом было монополией различных местных властей и фактически являлась налогом на пиво. С появлением хмеля, на который монополия не распространялась, спрос на грюйт как тонизирующий напиток неуклонно снижается; кроме того, хмель является консервантом, хотя и не тонизирует. Во времена реформации грюйт ассоциировался с католичеством и запрещался из религиозных соображений. К началу XVI века в германских государствах грюйт запретили к производству по закону о чистоте пива. (ru)
- Gruit é o nome que se dá a uma antiga mistura de ervas usadas para dar amargor e aroma à cerveja, que era popular antes do uso extensivo do lúpulo. Gruit ou Grut ale também pode referir-se à bebida produzida usando gruit. Gruit era uma combinação de ervas, comumente incluindo mírica (Myrica gale), artemísia (Artemisia vulgaris), aquileia (Achillea millefolium), erva-de-são-joão (Glechoma hederacea), marroio (Marrubium vulgare), e urze (Calluna vulgaris). Cada produtor de gruit incluía ervas diferentes para produzir sabores únicos. Havia, ainda outras ervas que também eram adicionadas: bagas de zimbro, gengibre, sementes de cominho, anis, noz-moscada, canela, e até mesmo o lúpulo em proporções variáveis. Algumas formas tradicionais de cerveja sem lúpulo sobreviveram, como a sahti na Finlândia. (pt)
- Грют (нід. gruit, gruut, нім. grut) — затирка із суміші ячмінних зерен і трав, з допомогою якої в Західній Європі виготовляли пиво до поширення пивоваріння на основі хмелю. Так часом називають і сам напій, виготовлений на основі грюту (грютовий ель або ж грютове пиво), а також грошовий збір, які сплачували броварі за право його варити. Точний рецепт грюту до нашого часу не зберігся. Цілком можливо, що було кілька варіантів суміші, що відрізнялися між собою, — для різних монастирів і країн. Проте більшість дослідників сходяться у тому, що головною складовою більшості з них була мирта болотна (лат. Myrica gale), яку ще називають ягідним вересом (не плутати з вересом звичайним). Зазвичай до неї також додавали ще й деревій та багульник, рослини, які мають не лише антисептичні, але й певною мірою наркотичні властивості. Додавалися також ароматичні добавки і спеції: полин, ягоди ялівцю, ялинова смола, імбир, кмин, аніс, мускатний горіх, кориця і т. д. Рідше при приготуванні напою використовувався мед. Суміш інгредієнтів поширювалася у вигляді порошку, право на торгівлю яким у багатьох місцях був монополією католицької церкви. Від грютового елю п'яніли швидше, аніж від сучасного пива, і він радше збуджував, аніж розслабляв пияків — хоча, звичайно, чимало залежало від кількості випитого. На смак напій був солодкуватим, подібним до теперішніх вермутів, а кольором зазвичай нагадував червоний бурштин або ж темний мед. На першому етапі грют допоміг модернізувати і «цивілізувати» пивоваріння, запровадити сталі стандарти напою і започаткувати справді масштабне виробництво — оскільки монастирі варили його не лише для себе, а для королівських і князівських палаців, а згодом — і на продаж. З часом привілей варити грютове пиво почав надаватися (провадаватися) і світським та приватним броварням. Зрештою, однак, продаж привілеїв на його виготовлення із засобу поширення корисної технології перетворився на звичайне джерело церковних доходів. А «грютовий внесок» — на податок на пивоваріння. Збір якого вже не був пов'язаний з купівлею інгридієнтів для елю. І лише збагачував церкву, а також купців-посередників, які купували в неї право стягувати його з власників броварень. Контори із збору грюту — так звані — були чи не найбільшими і найрозкішнішими світськими будівлями в містах середньовічної Європи, поступаючись хіба що ратушам. З появою технології пивоваріння з застосуванням хмелю, на який монополія церкви не поширювалася, грютове пиво втратило свої позиції. На межі XV—XVI сторіч світська влада взагалі почала забороняти використання грюту — під гаслом забезпечення «належної рецептури» пива. У Франції в 1498 році броварів зобов'язали варити напій лише з води, солоду і хмелю, без жодних інших додатків. В 1516 році був ухвалений баварський «Закон про чистоту пива». В ньому також говорилося, що «справжнє» пиво може бути лише охмеленим. За прикладом Баварії схожі закони почали видавати і в інших німецьких князівствах — за цілковитої підтримки місцевих броварів. Фактично грют оголосили поза законом. І церква вже не мала сил зупинити цей процес. З початком Реформації грют почав асоціюватися із «зловживаннями» католицької церкви, поруч із продажем індульгенцій. В Англії «травяне» пиво остаточно заборонили у XVIII ст. , а до кінця цього сторіччя пиво без хмелю варили лише у віддалених закутках Шотландії чи Швеції. При цьому до напою ставилися із підозрою, як до відьомського зілля. Подейкували, що саме зловживання трунком з деревію (одного зі складових грюту) спричинив повстання селян та гірників у шведській , яке увійшло до історії під назвою . Остаточно грютове пиво вишло із вжитку з початком промислової революції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Gruit (též grut) je původně směs bylin používaná pro ochucení a dodání hořkosti pivu namísto chmele, může ale znamenat též samotné pivo vyrobené (ochucené) tímto postupem. Slovo pochází z oblasti dnešní Belgie, Nizozemska a severozápadního Německa. Belgické pivo Gageleer ochucené vřesnou bahenní (cs)
- Grut (auch Gruit) ist eine in ihrer Zusammensetzung variable Kräutermischung, die zum Würzen von Bier eingesetzt wird. Klassisch mit Grut gebraute Biere werden auch als Grutbiere bezeichnet und waren über Jahrhunderte vor allem entlang der Nordseeküste weit verbreitet, zwischen dem 13. und dem 16. Jahrhundert wurden sie zunehmend vom Hopfenbier verdrängt. (de)
- El gruit (en algunas ocasiones mencionado como grut o gruyt) es la mezcla de hierbas que aromatizaba la cerveza antes del empleo del lúpulo. El empleo de lúpulo en la historia de la cerveza es relativamente reciente en su devenir. Antes del siglo XII se aromatizaba la cerveza con mezclas de hierbas diversas (generalmente mezclas secretas). El empleo de lúpulo marcó un hito, ya que tiene propiedades conservantes además de proporcionar un sabor amargo característico. (es)
- Le gruit (du moyen néerlandais gruyte ; en français gruau) est un mélange ancestral de plantes sauvages courant au Moyen Âge. Il servait principalement en tant qu'additif conservateur dans la cervoise et la bière au Pays-Bas, en Belgique et en Allemagne. Le gruit a également été apprécié pour améliorer la couleur et le goût de la bière. (fr)
- Gruit of gruut is een kruidenmengsel om bier te brouwen. Tot voor kort was het een middeleeuws bier, sinds de 21e eeuw is er ook modern gekruid craftbier zonder hop. Gruitbieren worden ook wel kortweg gruit genoemd, evenals het monopolie om dit ingrediënt te produceren en te verkopen, de omzetbelasting die voortvloeide uit dit monopolie. (nl)
- Gruit (alternately grut or gruyt) is a herb mixture used for bittering and flavouring beer, popular before the extensive use of hops. The terms gruit and grut ale may also refer to the beverage produced using gruit. Historically, gruit is the term used in an area today covered by the Netherlands, Belgium, and westernmost Germany. Today, however, gruit is a colloquial term for any beer seasoned with gruit-like herbs. Gruit is a combination of herbs, commonly including: (en)
- Il gruit (oppure grut o gruyt) è una miscela di erbe utilizzata per la birra amara e aromatizzante, popolare prima dell'ampio uso del luppolo. Gruit o Grut Ale possono anche riferirsi alla bevanda prodotta usando gruit. Storicamente, gruit è il termine usato in un'area oggi coperta da Paesi Bassi, Belgio e Germania occidentale. Il termine gruit è di origine tedesca e indicava originariamente la combinazione di tre erbe: mirto di palude, achillea millefoglie e rosmarino di palude. (it)
- Gruit é o nome que se dá a uma antiga mistura de ervas usadas para dar amargor e aroma à cerveja, que era popular antes do uso extensivo do lúpulo. Gruit ou Grut ale também pode referir-se à bebida produzida usando gruit. Algumas formas tradicionais de cerveja sem lúpulo sobreviveram, como a sahti na Finlândia. (pt)
- Грюйт (Gruit) — травяное пиво, употреблявшееся в Западной Европе до распространения пивоварения на основе хмеля. В состав грюйта входили растительные компоненты, обладающие тонизирующим, лёгким наркотическим и афродизиакальным действиями: восковница, полынь, тысячелистник, вереск, багульник. Добавлялись также ароматические добавки и специи, состав которых мог разниться: ягоды можжевельника, еловая смола, имбирь, тмин, анис, мускатный орех, корица и т. п. При приготовлении напитка использовался мёд. (ru)
- Грют (нід. gruit, gruut, нім. grut) — затирка із суміші ячмінних зерен і трав, з допомогою якої в Західній Європі виготовляли пиво до поширення пивоваріння на основі хмелю. Так часом називають і сам напій, виготовлений на основі грюту (грютовий ель або ж грютове пиво), а також грошовий збір, які сплачували броварі за право його варити. Суміш інгредієнтів поширювалася у вигляді порошку, право на торгівлю яким у багатьох місцях був монополією католицької церкви. (uk)
|
