| dbo:abstract
|
- فرنسيسكو بي ي مارغال (بالإسبانية: Francisco Pi y Margall) (وُلد في الـ 29 من شهر أبريل عام 1824 – توفي في الـ 29 من شهر نوفمبر عام 1901) هو إسباني من أنصار الفيدرالية واشتراكي ليبرتاري ورجل دولة ومؤرخ وفيلسوف سياسي وكاتب رومانسي. كان فرانسيسكو بي رئيس الجمهورية الإسبانية الأولى نشأت عام 1873، لكنها لم تدم طويلًا. (ar)
- Francesc Pi i Margall (Barcelona, 20 d'abril de 1824 - Madrid, 29 de novembre de 1901) fou un polític català que va ser el segon president del govern de la Primera República Espanyola l'any 1873. El seu mandat va durar només trenta-vuit dies. (ca)
- Francisco Pi y Margall (katalánsky Francesc Pi i Margall, 29. dubna 1824 Barcelona – 29. listopadu 1901 Madrid) byl španělský politik. Usiloval o vyhlášení republiky na socialistických a liberálních základech a o sebeurčení národnostních menšin. Pocházel z dělnické rodiny, navštěvoval seminář a vystudoval práva na Barcelonské univerzitě. Od roku 1847 žil v Madridu, pracoval v bance a přispíval do novin, knižně vydal cestopis po Španělsku a dějiny malířství. Jeho politické názory ovlivnil Pierre-Joseph Proudhon, jehož díla překládal, byl odpůrcem monarchie a katolické církve. V roce 1866 byl obviněn z přípravy státního převratu a musel odejít do exilu do Francie, po návratu založil . Po vítězství revoluce v září 1868, kterou vedl Juan Prim, se stal poslancem. Po vyhlášení ho Estanislao Figueras pověřil funkcí ministra vnitra. Po Figeurasově rezignaci se 11. června stal hlavou státu. Představil program postupných reforem, radikální stoupenci decentralizace země však proti němu vyvolali a 18. července 1873 se rozhodl odstoupit. Po pádu republiky byl krátce vězněn, po propuštění se vrátil k zaměstnání právníka a k literární činnosti. Napsal dějiny Ameriky a studii o hře Josého Zorilly Don Juan Tenorio, vydával noviny El Nuevo Régimen. Od roku 1886 byl poslancem za Figueres. Uznával právo Kubánců na nezávislost a obdivoval demokracii v USA, proto odmítal španělsko-americkou válku. Byl také stoupencem iberismu. K jeho odkazu se hlásí španělští anarchisté i stoupenci katalánské nezávislosti. Jeho mladším bratrem byl výtvarník . (cs)
- Francisco Pi i Margall (* 20. April 1824 in Barcelona; † 29. November 1901 in Madrid) war ein liberaler spanischer Politiker und Schriftsteller der katalanischen Romantik. Er war 1873 Präsident der kurzlebigen Ersten Spanischen Republik. (de)
- Ο Φρανσίσκο Πι υ Μαργκάλ (Francisco Pi y Margall, 29 Απριλίου 1824 - 29 Νοεμβρίου 1901) ήταν ισπανός πολιτικός και ελευθεριακός σοσιαλιστής, ιστορικός, πολιτικός φιλόσοφος και ρομαντικός συγγραφέας. Υπήρξε πρόεδρος της σύντομης πρώτης Ισπανικής Δημοκρατίας το 1873. (el)
- Francisco (aŭ Francesc, laŭ la kataluna nomo) Pi i Margall (naskiĝis en 1824 en Barcelono, mortis en 1901 en Madrido) estis hispana politikisto, prezidento de la Unua Hispana Respubliko. Pi estis unu el la unuaj defendantoj de la ideoj federalistaj en la hispana regno. Li ankaŭ defendis tezojn demokratajn kaj respublikistajn, kun certa proksimeco al la socialismo, pro kio li devis diversfoje ekziliĝi. Post la sentronigo de la reĝino Izabela la 2-a de Hispanio en 1868 (La Glora Revolucio), li fariĝis deputito. Li defendis kiel formon de regado la respublikon, kiu fine alvenis en 1873. Dum pluraj monatoj li estis prezidento de la Unua Hispana Respubliko. La ekstremigo de la federalista ideo, kiu kondukis al la memproklamado de diversaj kantonoj, parte senkreditigis liajn ideojn, kaj li devis rezigni. Post la reveno de la monarkio en 1874 li parte retiriĝis. Poste li fondis propran gazeton, La Nova Reĝimo (kastilie El nuevo régimen), kaj post kelkaj jaroj denove fariĝis deputito, en radikala listo. En 1898 li publikigis artikolon en sia gazeto, defendante novan lingvon, kiu antaŭ nelonge estis alveninta al Hispanio, nome Esperanton. Diversaj pioniroj de la esperanta movado en Hispanio kaj precipe en Katalunio, inter kiuj Frederic Pujulà i Vallès, iel rilatis al la ideoj de Pi i Margall. (eo)
- Francesc Pi i Margall (Spanish: Francisco Pi y Margall) (29 April 1824 – 29 November 1901) was a Spanish federalist and republican politician and theorist who served as president of the short-lived First Spanish Republic in 1873. He was also a historian, philosopher, romanticist writer, and was also the leader of the Federal Democratic Republican Party and the Democratic Party. Pi was turned into a sort of secular saint in his time. A disciple of Pierre-Joseph Proudhon, his theoretical contributions left a lasting effect on the development of the anarchist movement in Spain. (en)
- Francesc Pi i Margall, gehienetan Francisco Pi y Margall gaztelaniazko grafiaz ezaguna (Bartzelona, 1824ko apirilaren 20a - Madril, 1901eko azaroaren 29a), Espainiako Lehen Errepublikako lehendakaria (1873ko ekainaren 11tik uztailaren 18ra) eta Ministroen Kontseiluko lehendakaria izan zen. Eredu federalistaren aldekoa, Phoudhonen eragina izan zuen. XIX. mendeko bigarren zatiko pentsalari intelektual onenetariko eredu hartua izan da. Errepublikazale federalisten lehendakaria izan zen. Hauteskundeak irabazi eta gero, hainbat gorabehera izan ziren Espainia antolatzeko erari dagokionez. Horregatik, errepublikazale federalistak bi taldetan banatu ziren: moldagarriak (Pi i Margallen eskutik) eta gogorrak. Moldagarriek zioten gizartean garrantzitsuena ordena lortzea zela. Horiek, goitik beherako antolaketaren alde zeuden; hau da, erabaki guztiak pertsona bakarrak —agintea zuenak— hartu behar zituela zeritzoten. Gogorrek, berriz, federakundea behetik eraiki behar zela zioten; hots, herriak hartu behar zituela erabakiak, eta horrela ordena etorriko zela. Moldagarriek eta gogorrek, bada, konstituzio federalaren egitasmo bana aurkeztu zuten, eta gogorrena onartu ez zenez, gogorrek Gorteetatik alde egin zuten. Ondorioz, kantoien matxinadak antolatu ziren, eta horrek Pi i Margallen gobernuaren garapena eragotzi zuen. Gainera, haren konstituziogaia onetsi ez zutenez, kargua utzi zuen. (eu)
- Francisco Pi y Margall (Barcelona, 29 de abril de 1824-Madrid, 29 de noviembre de 1901) fue un político, ensayista e historiador español de ideología republicana federal, presidente del Poder Ejecutivo de la Primera República. Pi y Margall, que estudió Derecho, fue partidario de un modelo federal para el Estado, conjugando influencias de Proudhon, el socialismo democrático y el socialismo libertario. Contrario a la monarquía en cualquiera de sus variantes y formas, participó activamente en la oposición a la misma, por lo que sufrió censura, cárcel y exilio. Después de la Revolución Gloriosa fue diputado en Cortes, donde dirigió el Partido Federal, y ministro de la Gobernación con Estanislao Figueras. Tras la dimisión de este, las Cortes le eligieron presidente, cargo que asumió el 11 de junio de 1873 y desde el cual se enfrentó a la Tercera Guerra Carlista y la Revolución Cantonal, defendiendo el Proyecto de Constitución Federal de 1873. Se vio obligado a dimitir poco más de un mes después, el 18 de julio, ante la imposibilidad de desarrollar su labor de gobierno tras el Cantón de Cartagena. Como intelectual se dedicó esencialmente a la historia, la filosofía y el arte. Se le considera como uno de los intelectuales representativos del pensamiento más avanzado de la segunda mitad del siglo XIX. Escribió multitud de obras y fue redactor y director de varios periódicos. Tuvo contacto con las grandes figuras de la intelectualidad europea de la época, lo que le granjeó una enorme reputación en España y fuera de ella. Con una biografía intachable debida a su honradez, acompañada por una dedicación intensa a sus principios políticos, se ha convertido en un referente de la tradición democrática española. Fue padre de los también políticos Francisco Pi y Arsuaga y Joaquín Pi y Arsuaga. (es)
- Francisco Pi y Margall (en catalan Fracesc Pi i Margall), né le 20 avril 1824 à Barcelone et mort le 29 novembre 1901 à Madrid, est un homme d'État espagnol et un écrivain romantique. Il a pu être qualifié de « principal théoricien du fédéralisme politique du XIXe siècle » . (fr)
- Francesc Pi i Margall (Barcellona, 29 aprile 1824 – Madrid, 29 novembre 1901) è stato un politico, storico, filosofo, traduttore e saggista spagnolo. Profondamente influenzato dal pensiero dell'anarchico mutualista Pierre-Joseph Proudhon, oltreché dalla tradizione radical-liberale incarnata da intellettuali quali Richard Price, Joseph Priestley, Thomas Paine e Thomas Jefferson, Pi i Margall s'impegnò attivamente al fine di rendere l'intera Spagna una federazione socialista libertaria, decentralizzata, cantonalistica e anti-statalistica, attraverso un'intensa attività parlamentare nelle file di partiti liberal-democratici e repubblicani. Fu il secondo presidente della Prima Repubblica spagnola dall'11 giugno al 18 luglio del 1873. Gli succedette Nicolás Salmerón. (it)
- 프란세스크 피 아이 마르갈(스페인어: Francisco Pi y Margall, 카탈루냐어: Francesc Pi i Margall 프란세스크 피 아이 마르갈, 1824년 4월 20일 ~ 1901년 11월 29일) 혹은 프란시스코 피 아이 마르갈은 스페인의 정치인이며, 스페인 제1공화국 시절 제2대 대통령이었다. 또한 그는 시인이기도 했다. (ko)
- Francisco Pi y Margall (in het Catalaans Francesc Pi i Margall) (Barcelona, 20 april 1824 - Madrid, 29 november 1901) was een Spaans filosoof, rechtskundige, socialistisch politicus en kortstondig de tweede president van de Eerste Spaanse Republiek van 11 juni tot 18 juli 1873. (nl)
- Francisco Pi y Margall, född den 29 april 1824 i Barcelona, död den 29 november 1901 i Madrid, var en spansk politiker och författare. Pi y Margall ingrep djupt i det politiska livet alltifrån 1866, då han emellertid på grund av sina utpräglade republikanska åsikter måste fly till Frankrike. Redan 1868 återvände Pi y Margall som cortesmedlem och var till 1874 de republikanska federalisternas ledare, inrikesminister 1873 efter Amadeus abdikation samt republikens president efter Figueras. Han försökte då att förena de olika fraktionerna av det republikanska partiet och att återställa disciplinen inom armén till bekämpande av karlistupproret och den kommunistiska autonomin i Andalusien samt bekläddes med diktatorisk makt. Pi y Margalls försök att bilda en försoningsministär misslyckades, och han trädde tillbaka för Salmerón den 18 juli 1873. Pi y Margall var åter kandidat till presidentskapet i september samma år, men besegrades av Castelar. Efter Alfons XIII:s tronbestigning levde Pi y Margall någon tid i tillbakadragenhet, men återinträdde senare i cortes som ledare för det doktrinära republikanska partiet. Under de sista levnadsåren deltog Pi y Margall endast föga aktivt i politiken. Som skriftställare och människa åtnjöt Pi y Margall allmän och berättigad aktning. Hans författarskap var ganska omfattande. Redan vid 18 års ålder började han utgivandet av España, Obras pintorescas et cetera, ett stort anlagt planschverk med underhållande text, varav dock endast första delen utkom. Pi y Margall fortsatte (1850) Recuerdos y bellezas de España av , som följdes av Historia de la pintura en España (1851) och Estudios de la Edad Media, som ådrog författaren exkommunicering. Påverkad av Comte och Proudhon, började Pi y Margall sin politiska och journalistiska verksamhet, utgav La reacción y la revolutión (1854), Las nacionalidades (1877–1883), en kraftig propaganda för federalismen, samtidigt med att han arbetade på sin Historia general de América (1878), ett monumentalt, men oavslutat verk. Bland övriga arbeten av Pi y Margall märks Joyas literarias (1876), Observaciónes sobre el carácter de Don Juan Tenorio, La federatión (1880), Las luchas de nuestros días (1884), Opúsculos. Wikimedia Commons har media relaterad till Francisco Pi y Margall. (sv)
- Франсиско Пи-и-Маргаль (кат. Francesc Pi i Margall, исп. Francisco Pi y Margall, 20 апреля 1824, Барселона— 29 ноября 1901, Мадрид) — испанский политический деятель, философ, юрист, историк и писатель, глава исполнительной власти и правительства во времена Первой испанской республики. Его сыновья и так же стали выдающимися политическими деятелями. В политике был сторонником федеративного устройства и республики, находился под влиянием Прудона и был близок к демократическому и либертарному социализму. Будучи противником испанской монархии был за это подвергнут цензуре, сидел в тюрьме и затем оказался в изгнании. После Славной революции был депутатом Генеральных кортесов, в которых возглавлял фракцию Федеративной партии и при Эстанислао Фигерасе. После отставки Фигераса, Кортесы избрали Пи-и-Маргаля Президентом, пост на котором ему пришлось отстаивать в условиях Третьей карлистской войны и Кантональной революции. После восстания кантона Картахены подал в отставку, ввиду невозможности дальнейшего выполнения своих обязанностей. Его интеллектуальная деятельность была посвящена в основном вопросам истории, философии и искусства. Пи-и-Маргаль считается одним из наиболее представительных и продвинутых мыслителей второй половины XIX века. Автор большого количества трудов; также выполнял обязанности редактора и директора в разных газетах. Находился в контакте с крупнейшими интеллектуалами своего времени и пользовался высокой репутацией как в Испании, так и за её границами. Благодаря своей незапятнанной биографии, порядочности и преданности политическим идеалам, стал одной из ключевых фигур испанской демократической традиции. (ru)
- Francisco Pi y Margall, em catalão Francesc Pi i Margall, (Barcelona, 20 de Abril de 1824 — Madrid, 29 de Novembro de 1901) foi um político, pensador e escritor espanhol. Foi o segundo presidente do Poder Executivo da Primeira República Espanhola (Fevereiro 1873 - Janeiro 1874), fundada após a renúncia de Amadeu I. Partidário de um modelo federalista para a Primeira República, soube unir as influências de Proudhon para levar a cabo a política do Estado. (pt)
- Франсеск (Франсіско) Пі-і-Марґаль (кат. Francesc Pi i Margall, ісп. Francisco Pi y Margall; нар. 19 квітня 1824, Барселона — пом. 29 листопада 1901, Мадрид) — іспанський політичний діяч каталонського походження, філософ, юрист, історик та письменник, очільник виконавчої влади та уряду за часів Першої іспанської республіки. Його сини Франсіско Пі-і-Арсуаґа та Хоакін Пі-і-Арсуаґа так само стали видатними політичними діячами. Був республіканцем та прихильником федеративного устрою Іспанії, перебував під впливом Прудона, був близький до демократичного та лібертарно соціалізму. Будучи противником іспанської монархії був підданий цензурі, сидів у в'язниці, згодом опинився у вигнанні. Після Славної революції був депутатом Генеральних кортесів , в яких очолював фракцію Федеративної партії і міністром внутрішніх справ при Естаніслао Фіґерасі. Після відставки Фіґерасі, Кортеси обрали Пі-і-Марґаля Президентом, пост на якому йому довелося відстоювати проект федеральної конституції 1873 року в умовах Третьої карлистской війни і кантональної революції. Після повстання кантону Картахени подав у відставку, зважаючи на неможливість подальшого виконання своїх обов'язків. Його інтелектуальна діяльність була присвячена в основному питанням історії, філософії та мистецтва. Пі-і-Марґаль вважається одним з найбільш представницьких та просунутих мислителів другої половини XIX століття. Він є автором великої кількості праць. Пі-і-Марґаль виконував обов'язки редактора і директора в різних газетах. Перебував у контакті з найбільшими інтелектуалами свого часу й користувався високою репутацією як в Іспанії, так і поза її межами. Завдяки своїй незаплямованою біографії, порядності та відданості політичним ідеалам, став однією з ключових фігур іспанської демократичної традиції. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- فرنسيسكو بي ي مارغال (بالإسبانية: Francisco Pi y Margall) (وُلد في الـ 29 من شهر أبريل عام 1824 – توفي في الـ 29 من شهر نوفمبر عام 1901) هو إسباني من أنصار الفيدرالية واشتراكي ليبرتاري ورجل دولة ومؤرخ وفيلسوف سياسي وكاتب رومانسي. كان فرانسيسكو بي رئيس الجمهورية الإسبانية الأولى نشأت عام 1873، لكنها لم تدم طويلًا. (ar)
- Francesc Pi i Margall (Barcelona, 20 d'abril de 1824 - Madrid, 29 de novembre de 1901) fou un polític català que va ser el segon president del govern de la Primera República Espanyola l'any 1873. El seu mandat va durar només trenta-vuit dies. (ca)
- Francisco Pi i Margall (* 20. April 1824 in Barcelona; † 29. November 1901 in Madrid) war ein liberaler spanischer Politiker und Schriftsteller der katalanischen Romantik. Er war 1873 Präsident der kurzlebigen Ersten Spanischen Republik. (de)
- Ο Φρανσίσκο Πι υ Μαργκάλ (Francisco Pi y Margall, 29 Απριλίου 1824 - 29 Νοεμβρίου 1901) ήταν ισπανός πολιτικός και ελευθεριακός σοσιαλιστής, ιστορικός, πολιτικός φιλόσοφος και ρομαντικός συγγραφέας. Υπήρξε πρόεδρος της σύντομης πρώτης Ισπανικής Δημοκρατίας το 1873. (el)
- Francesc Pi i Margall (Spanish: Francisco Pi y Margall) (29 April 1824 – 29 November 1901) was a Spanish federalist and republican politician and theorist who served as president of the short-lived First Spanish Republic in 1873. He was also a historian, philosopher, romanticist writer, and was also the leader of the Federal Democratic Republican Party and the Democratic Party. Pi was turned into a sort of secular saint in his time. A disciple of Pierre-Joseph Proudhon, his theoretical contributions left a lasting effect on the development of the anarchist movement in Spain. (en)
- Francisco Pi y Margall (en catalan Fracesc Pi i Margall), né le 20 avril 1824 à Barcelone et mort le 29 novembre 1901 à Madrid, est un homme d'État espagnol et un écrivain romantique. Il a pu être qualifié de « principal théoricien du fédéralisme politique du XIXe siècle » . (fr)
- Francesc Pi i Margall (Barcellona, 29 aprile 1824 – Madrid, 29 novembre 1901) è stato un politico, storico, filosofo, traduttore e saggista spagnolo. Profondamente influenzato dal pensiero dell'anarchico mutualista Pierre-Joseph Proudhon, oltreché dalla tradizione radical-liberale incarnata da intellettuali quali Richard Price, Joseph Priestley, Thomas Paine e Thomas Jefferson, Pi i Margall s'impegnò attivamente al fine di rendere l'intera Spagna una federazione socialista libertaria, decentralizzata, cantonalistica e anti-statalistica, attraverso un'intensa attività parlamentare nelle file di partiti liberal-democratici e repubblicani. Fu il secondo presidente della Prima Repubblica spagnola dall'11 giugno al 18 luglio del 1873. Gli succedette Nicolás Salmerón. (it)
- 프란세스크 피 아이 마르갈(스페인어: Francisco Pi y Margall, 카탈루냐어: Francesc Pi i Margall 프란세스크 피 아이 마르갈, 1824년 4월 20일 ~ 1901년 11월 29일) 혹은 프란시스코 피 아이 마르갈은 스페인의 정치인이며, 스페인 제1공화국 시절 제2대 대통령이었다. 또한 그는 시인이기도 했다. (ko)
- Francisco Pi y Margall (in het Catalaans Francesc Pi i Margall) (Barcelona, 20 april 1824 - Madrid, 29 november 1901) was een Spaans filosoof, rechtskundige, socialistisch politicus en kortstondig de tweede president van de Eerste Spaanse Republiek van 11 juni tot 18 juli 1873. (nl)
- Francisco Pi y Margall, em catalão Francesc Pi i Margall, (Barcelona, 20 de Abril de 1824 — Madrid, 29 de Novembro de 1901) foi um político, pensador e escritor espanhol. Foi o segundo presidente do Poder Executivo da Primeira República Espanhola (Fevereiro 1873 - Janeiro 1874), fundada após a renúncia de Amadeu I. Partidário de um modelo federalista para a Primeira República, soube unir as influências de Proudhon para levar a cabo a política do Estado. (pt)
- Francisco Pi y Margall (katalánsky Francesc Pi i Margall, 29. dubna 1824 Barcelona – 29. listopadu 1901 Madrid) byl španělský politik. Usiloval o vyhlášení republiky na socialistických a liberálních základech a o sebeurčení národnostních menšin. Jeho mladším bratrem byl výtvarník . (cs)
- Francisco (aŭ Francesc, laŭ la kataluna nomo) Pi i Margall (naskiĝis en 1824 en Barcelono, mortis en 1901 en Madrido) estis hispana politikisto, prezidento de la Unua Hispana Respubliko. Pi estis unu el la unuaj defendantoj de la ideoj federalistaj en la hispana regno. Li ankaŭ defendis tezojn demokratajn kaj respublikistajn, kun certa proksimeco al la socialismo, pro kio li devis diversfoje ekziliĝi. La ekstremigo de la federalista ideo, kiu kondukis al la memproklamado de diversaj kantonoj, parte senkreditigis liajn ideojn, kaj li devis rezigni. (eo)
- Francisco Pi y Margall (Barcelona, 29 de abril de 1824-Madrid, 29 de noviembre de 1901) fue un político, ensayista e historiador español de ideología republicana federal, presidente del Poder Ejecutivo de la Primera República. (es)
- Francesc Pi i Margall, gehienetan Francisco Pi y Margall gaztelaniazko grafiaz ezaguna (Bartzelona, 1824ko apirilaren 20a - Madril, 1901eko azaroaren 29a), Espainiako Lehen Errepublikako lehendakaria (1873ko ekainaren 11tik uztailaren 18ra) eta Ministroen Kontseiluko lehendakaria izan zen. Eredu federalistaren aldekoa, Phoudhonen eragina izan zuen. XIX. mendeko bigarren zatiko pentsalari intelektual onenetariko eredu hartua izan da. (eu)
- Francisco Pi y Margall, född den 29 april 1824 i Barcelona, död den 29 november 1901 i Madrid, var en spansk politiker och författare. Pi y Margall ingrep djupt i det politiska livet alltifrån 1866, då han emellertid på grund av sina utpräglade republikanska åsikter måste fly till Frankrike. Redan 1868 återvände Pi y Margall som cortesmedlem och var till 1874 de republikanska federalisternas ledare, inrikesminister 1873 efter Amadeus abdikation samt republikens president efter Figueras. Han försökte då att förena de olika fraktionerna av det republikanska partiet och att återställa disciplinen inom armén till bekämpande av karlistupproret och den kommunistiska autonomin i Andalusien samt bekläddes med diktatorisk makt. Pi y Margalls försök att bilda en försoningsministär misslyckades, och (sv)
- Франсиско Пи-и-Маргаль (кат. Francesc Pi i Margall, исп. Francisco Pi y Margall, 20 апреля 1824, Барселона— 29 ноября 1901, Мадрид) — испанский политический деятель, философ, юрист, историк и писатель, глава исполнительной власти и правительства во времена Первой испанской республики. Его сыновья и так же стали выдающимися политическими деятелями. (ru)
- Франсеск (Франсіско) Пі-і-Марґаль (кат. Francesc Pi i Margall, ісп. Francisco Pi y Margall; нар. 19 квітня 1824, Барселона — пом. 29 листопада 1901, Мадрид) — іспанський політичний діяч каталонського походження, філософ, юрист, історик та письменник, очільник виконавчої влади та уряду за часів Першої іспанської республіки. Його сини Франсіско Пі-і-Арсуаґа та Хоакін Пі-і-Арсуаґа так само стали видатними політичними діячами. (uk)
|
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}