| dbo:abstract
|
- يعد الاِستِشْرَاف (بالإنجليزية: flashforward) أو التأريخ السَّبقيّ أو التَبْكيرُ أو ما كان يعرف بالتوقع البلاغي (بالإنجليزية: prolepsis) مشهدًا يدفع مؤقتًا بزمن السرد من النقطة الحالية إلى مستقبل القصة في الأدب والسينما والتلفزيون ووسائل الإعلام الأخرى. غالبًا ما يستخدم الاستشراف لتمثيل الأحداث المتوقعة أو المرسومة مسبقا أو المتخيل حدوثها في المستقبل. قد يكشف الاستشراف أيضًا عن أجزاء مهمة من القصة لم تحدث بعد، لكنها ستكشف قريبًا بمزيد من التفصيل. إنه مشابه للتقنية السردية: التنبؤ، التي لا تظهر فيها الأحداث المستقبلية بل يتم التلميح إليها ضمنيًا. ومشابه أيضًا للحذْف الإيجازي، إلا أن الحذف يأخذ السرد إلى الأمام ويهدف إلى تصفح التفاصيل المملة أو غير المثيرة للاهتمام، على سبيل المثال فترة شيخوخة الشخصية. إنه في الأساس تقنية سردية تُنسب لأدب ما بعد الحداثة، سُمي بالقياس إلى الفلاش باك أو ما يعرف بالاسترجاع الفني (بالإنجليزية: flashback)، والذي يكشف عن الأحداث التي وقعت في الماضي. (ar)
- In der Literatur und im Film bezeichnet Vorausblende (auch Prospektive) eine nicht-lineare, nicht-chronologische Erzähltechnik. Sie wird auch Flash-forward, Vorausdeutung (Eberhard Lämmert) oder Prolepsis (Gérard Genette) genannt. Unter Vorausblende (Flash-forward) versteht man ein Ereignis (Einstellung oder Szene im Film), welches die Chronologie der Hauptgeschichte unterbricht, indem Bilder oder Handlungsteile vorweggenommen werden, die in der Hauptgeschichte erst später folgen. Die Vorausblende kann aus gestaltungstechnischen Gründen zum Einsatz kommen oder inhaltlich motiviert sein. Ein Beispiel für einen inhaltlich begründeten Einsatz ist die Visualisierung der präkognitiven Fähigkeiten des Protagonisten in Die letzte Flut (1977) von Peter Weir. Dagegen sind die Vorausblenden in Keoma (1976) von Enzo G. Castellari eher ein visuelles Gestaltungsmittel, deren Einsatz inhaltlich nicht zwingend erforderlich wäre. Das Gegenstück zur Vorausblende ist die (weitaus häufiger eingesetzte) Rückblende. (de)
- A flashforward (also spelled flash-forward, and more formally known as prolepsis) is a scene that temporarily takes the narrative forward in time from the current point of the story in literature, film, television and other media. Flashforwards are often used to represent events expected, projected, or imagined to occur in the future. They may also reveal significant parts of the story that have not yet occurred, but soon will in greater detail. It is similar to foreshadowing, in which future events are not shown but rather implicitly hinted at. It is also similar to an ellipsis, which takes the narrative forward and is intended to skim over boring or uninteresting details, for example the aging of a character. It is primarily a postmodern narrative device, named by analogy to the more traditional flashback, which reveals events that occurred in the past. (en)
- Dans une narration, un flashforward, ou saut en avant, intervient lorsque le spectateur est informé d'un élément du récit qui est censé se dérouler dans un temps futur par rapport au temps principal du récit, figure que l'on peut opposer au flashback. Il s'agit d'une inversion, en quelque sorte d'un anachronisme, le flashforward étant l'équivalent de la prolepse en littérature. Les flashforwards sont généralement très courts, réduits à une séquence, elle-même le plus souvent réduite à un seul plan. Ils peuvent apporter une information nécessaire aux spectateurs pour comprendre l'histoire ou alimenter le suspense. Un flashforward doit être suivi d'un retour au temps initial ; dans le cas contraire il s'agit plutôt d'une ellipse narrative, c'est-à-dire un saut temporel sans modification de la chronologie. Les flashforwards sont souvent présentés sous la forme d'une prémonition, ou plutôt d'une précognition d'un personnage. Les flashforwards présentent un futur pouvant soit être modifié soit amener les spectateurs à s'interroger sur les tenants et aboutissants conduisant à celui-ci. (fr)
- ( 다른 뜻에 대해서는 플래시포워드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 플래시포워드(Flashfoward)는 이야기의 장면을 잇는 기법 중 하나로서 문학, 영화에서 사용된다. 플래시포워드의 반대 뜻을 지닌 단어로는 플래시백(Flashback)이 있다. 이 기법은 이야기가 순차적으로 전개되고 있는 도중 갑자기 다른 장면으로 넘어가도록 하는데, 넘어간 그 장면의 시간대는 미래형이 된다. 이 기법은 추후 일어날 일을 미리 독자 또는 관객에게 보여 줌으로 해서 일종의 복선과 비슷한 역할을 한다. 그렇기 때문에 주로 극이 한참 전개되고 있는 도중에 사용되기보다는 극의 첫 장면에서 먼저 미래의 장면을 보여 준 뒤 플래시백으로 현재로 넘어와 이야기가 전개되도록 하는 데에 쓰인다. 즉, 플래시백으로 넘어온 과거 시점의 이야기가 사실은 현재가 되고, 플래시백이 사용되기 전의 시점이 미래가 되는 것이다. (ko)
- フラッシュフォワード（flashforward、flash-forward）は、文学、映画などで用いられる物語技法で、未来のことについて語る。prolepsis（先説法、予期的叙述法）とも呼ばれる。将来起こることが予想される出来事を表すために使用される場合が多い。過去について語るフラッシュバック（後説法、回想シーン）の反対で、ポストモダン文学で使われることが多い。類似のものに伏線やアーネスト・ヘミングウェイがつかった省略法（Ellipsis）がある。 (ja)
- Een flashforward (ook anticipatie) is een techniek die in literatuur en film vaak wordt toegepast om de lezer/kijker een blik in de (verre) toekomst van een verhaal te geven. Zo’n vooruitwijzing is in principe alleen mogelijk als een auctoriale verteller het verhaal rapporteert. De flashforward is ook een onderdeel van de verhaalanalyse. Een voorbeeld uit de filmliteratuur is Memento, waarin de gebeurtenissen in omgekeerde volgorde op het scherm verschijnen, zodat elke scène als een flashforward ten overstaan van elke volgende scène kan worden beschouwd. De flashforward is de tegenhanger van de flashback. (nl)
- Flashforward (também conhecido como prolepse) é a interrupção de uma sequência cronológica narrativa pela interpolação de eventos ocorridos posteriormente. É portanto uma forma de apresentar ao telespectador da série um momento futuro ao que está na corrente apresentação do programa. Foi utilizado atualmente no programa de televisão Lost e recebeu forte aceitação dos críticos das séries de Drama e Suspense, foi frequentemente confundido com um flashback. É uma mudança de plano temporal. (pt)
- Futurospekcja (także flashforward pisane też flash-forward (wym. [flæʃˈfɔːwəd]) z ang. flash – przebłysk; forward – wprzód albo prolepsis) – technika narracyjna polegająca na przedstawieniu w filmie, serialu i innych mediach spodziewanych albo pewnych wydarzeń z przyszłości. Jest przeciwieństwem retrospekcji, które ukazują przeszłość. Technika ta jest stosowana dużo rzadziej niż wymienione retrospekcje – ich podstawową „wadą” jest upewnienie odbiorcy co do losu danego bohatera (np. że nie zginie). Z drugiej strony, wprowadzanie futurospekcji jest z komercyjnego punktu widzenia rozsądne, jako środek przyciągający widza. Jednym ze słynniejszych przykładów jest tu serial Zagubieni, który, od ostatniego odcinka trzeciego sezonu, regularnie przedstawia przyszłe losy poszczególnych postaci. Twórcy serialu często, za pomocą rozmaitych trików, dopiero po jakimś czasie „rozstrzygają”, czy dany przebłysk jest retrospekcją czy futurospekcją, jednocześnie starając się nie ujawniać za dużo. Futurospekcja jest również głównym tematem oraz serialu o tym samym tytule (to już drugi po Zagubionych serial stacji ABC wykorzystujący ten motyw). Obie historie łączy tytułowa futurospekcja, w czasie której cała ludzkość traci na 2 minuty i 17 sekund przytomność i widzi wizję swojej przyszłości 29 kwietnia 2010 roku. W powieści, którą napisał kanadyjski pisarz science fiction, Robert J. Sawyer, przyczyną zdarzenia był Wielki Zderzacz Hadronów. (pl)
- Флешфорвард (від англ. Flash — спалах, осяяння; forward — вперед) — окремий випадок пролепсису: оповідна техніка, що є складовою у відхиленні оповідання в майбутнє. Протилежний прийом (звернення до минулих подій) — флешбек. При виникненні флешфорварду сюжетна лінія переривається і ми спостерігаємо дії, які відбуватимуться пізніше. Його використання обмежене в силу протиріччя з наративною логікою (передбачення майбутніх подій відноситься до області не реального, а інтуїтивно-містичного). Іноді для логічного пояснення флешфорвардів їх відносять до сновидінь персонажа. Прийом флешфорварду був популярний в літературі модернізму і перших фільмах — «Космічна одіссея» (1968), «Безтурботний їздець» (1969), «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» (1969). У фільмах «Злітна смуга» (1962) і «А тепер не дивись» (1973) флешфорвард грає сюжетоутворюючу роль. У фільмі «Меланхолія» (2011) Ларса фон Трієра флешфорвард на самому початку є одночасно вступом та епілогом (такий прийом має схожість з флешбеком, не слід їх плутати). Цей художній хід ставить акцент на змісті (суті) картини, роблячи основну сюжетну лінію другорядною. Флешфорварди нерідко використовуються в телесеріалах («Загублені», «Як я зустрів вашу маму», «Відчайдушні домогосподарки», «Пуститися берега» та ін.). В американському телесеріалі «Проблиски майбутнього» (оригінальна назва FlashForward) флешфорвард лежить в основі сюжету, а в серіалі «Як уникнути покарання за вбивство» флешфорварди використовуються у кожній серії як продовження основної лінії розвитку подій. (uk)
- Флешфо́рвард (от англ. flash — вспышка, озарение; forward — вперёд) — частный случай пролепсиса: повествовательная техника, состоящая в отклонении от реальности и повествования в будущее. Противоположный приём (обращение к прошлым событиям) — флешбэк. При возникновении флэшфорварда сюжетная линия прерывается и мы наблюдаем действия, которые будут происходить позднее. Его использование ограничено в силу противоречия с нарративной логикой (предвидение будущих событий относится к области не реального, а интуитивно-мистического). Иногда с целью логического объяснения флешфорварды вводятся в повествование как сновидения какого-либо персонажа. Приём флешфорварда был популярен в литературе модернизма («Петербург» Андрея Белого) и первых фильмах «Нового Голливуда» — «Космическая одиссея» (1968), «Беспечный ездок» (1969), «Загнанных лошадей пристреливают, не правда ли?» (1969). В фильмах «Взлётная полоса» (1962) и «А теперь не смотри» (1973) флешфорвард играет сюжетообразующую роль. В фильме «Меланхолия» (2011) Ларса Фон Триера флешфорвард в самом начале является одновременно вступлением и эпилогом (такой приём имеет схожесть с флешбэком, не следует их путать). Этот художественный ход ставит акцент на содержании (сути) картины, делая основную сюжетную линию второстепенной. Аналогичный прием использован в фильме «Две королевы» (2018).В фильме «Исчезнувшая» (2014) в самом начале демонстрируется небольшой отрывок из будущего, сопровождаемый мыслями автора повествования. Флешфорварды нередко используются в телесериалах («Остаться в живых», «Как я встретил вашу маму», «Отчаянные домохозяйки», «Во все тяжкие», «Бригада» и т. д.). Существует американский телесериал под названием «FlashForward» (в русском переводе «Вспомни, что будет»), в котором флешфорвард является основой сюжета. В сериале «Как избежать наказания за убийство» флешфорварды используются почти в каждой серии как продолжение основной линии развития событий. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- ( 다른 뜻에 대해서는 플래시포워드 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 플래시포워드(Flashfoward)는 이야기의 장면을 잇는 기법 중 하나로서 문학, 영화에서 사용된다. 플래시포워드의 반대 뜻을 지닌 단어로는 플래시백(Flashback)이 있다. 이 기법은 이야기가 순차적으로 전개되고 있는 도중 갑자기 다른 장면으로 넘어가도록 하는데, 넘어간 그 장면의 시간대는 미래형이 된다. 이 기법은 추후 일어날 일을 미리 독자 또는 관객에게 보여 줌으로 해서 일종의 복선과 비슷한 역할을 한다. 그렇기 때문에 주로 극이 한참 전개되고 있는 도중에 사용되기보다는 극의 첫 장면에서 먼저 미래의 장면을 보여 준 뒤 플래시백으로 현재로 넘어와 이야기가 전개되도록 하는 데에 쓰인다. 즉, 플래시백으로 넘어온 과거 시점의 이야기가 사실은 현재가 되고, 플래시백이 사용되기 전의 시점이 미래가 되는 것이다. (ko)
- フラッシュフォワード（flashforward、flash-forward）は、文学、映画などで用いられる物語技法で、未来のことについて語る。prolepsis（先説法、予期的叙述法）とも呼ばれる。将来起こることが予想される出来事を表すために使用される場合が多い。過去について語るフラッシュバック（後説法、回想シーン）の反対で、ポストモダン文学で使われることが多い。類似のものに伏線やアーネスト・ヘミングウェイがつかった省略法（Ellipsis）がある。 (ja)
- Flashforward (também conhecido como prolepse) é a interrupção de uma sequência cronológica narrativa pela interpolação de eventos ocorridos posteriormente. É portanto uma forma de apresentar ao telespectador da série um momento futuro ao que está na corrente apresentação do programa. Foi utilizado atualmente no programa de televisão Lost e recebeu forte aceitação dos críticos das séries de Drama e Suspense, foi frequentemente confundido com um flashback. É uma mudança de plano temporal. (pt)
- يعد الاِستِشْرَاف (بالإنجليزية: flashforward) أو التأريخ السَّبقيّ أو التَبْكيرُ أو ما كان يعرف بالتوقع البلاغي (بالإنجليزية: prolepsis) مشهدًا يدفع مؤقتًا بزمن السرد من النقطة الحالية إلى مستقبل القصة في الأدب والسينما والتلفزيون ووسائل الإعلام الأخرى. غالبًا ما يستخدم الاستشراف لتمثيل الأحداث المتوقعة أو المرسومة مسبقا أو المتخيل حدوثها في المستقبل. قد يكشف الاستشراف أيضًا عن أجزاء مهمة من القصة لم تحدث بعد، لكنها ستكشف قريبًا بمزيد من التفصيل. إنه مشابه للتقنية السردية: التنبؤ، التي لا تظهر فيها الأحداث المستقبلية بل يتم التلميح إليها ضمنيًا. ومشابه أيضًا للحذْف الإيجازي، إلا أن الحذف يأخذ السرد إلى الأمام ويهدف إلى تصفح التفاصيل المملة أو غير المثيرة للاهتمام، على سبيل المثال فترة شيخوخة الشخصية. إنه في الأساس تقنية سردية تُنسب لأدب ما بعد الحداثة، سُمي بالقياس إلى الفلاش باك أو ما يع (ar)
- In der Literatur und im Film bezeichnet Vorausblende (auch Prospektive) eine nicht-lineare, nicht-chronologische Erzähltechnik. Sie wird auch Flash-forward, Vorausdeutung (Eberhard Lämmert) oder Prolepsis (Gérard Genette) genannt. Unter Vorausblende (Flash-forward) versteht man ein Ereignis (Einstellung oder Szene im Film), welches die Chronologie der Hauptgeschichte unterbricht, indem Bilder oder Handlungsteile vorweggenommen werden, die in der Hauptgeschichte erst später folgen. Das Gegenstück zur Vorausblende ist die (weitaus häufiger eingesetzte) Rückblende. (de)
- A flashforward (also spelled flash-forward, and more formally known as prolepsis) is a scene that temporarily takes the narrative forward in time from the current point of the story in literature, film, television and other media. Flashforwards are often used to represent events expected, projected, or imagined to occur in the future. They may also reveal significant parts of the story that have not yet occurred, but soon will in greater detail. It is similar to foreshadowing, in which future events are not shown but rather implicitly hinted at. It is also similar to an ellipsis, which takes the narrative forward and is intended to skim over boring or uninteresting details, for example the aging of a character. It is primarily a postmodern narrative device, named by analogy to the more tra (en)
- Dans une narration, un flashforward, ou saut en avant, intervient lorsque le spectateur est informé d'un élément du récit qui est censé se dérouler dans un temps futur par rapport au temps principal du récit, figure que l'on peut opposer au flashback. Il s'agit d'une inversion, en quelque sorte d'un anachronisme, le flashforward étant l'équivalent de la prolepse en littérature. Les flashforwards présentent un futur pouvant soit être modifié soit amener les spectateurs à s'interroger sur les tenants et aboutissants conduisant à celui-ci. (fr)
- Futurospekcja (także flashforward pisane też flash-forward (wym. [flæʃˈfɔːwəd]) z ang. flash – przebłysk; forward – wprzód albo prolepsis) – technika narracyjna polegająca na przedstawieniu w filmie, serialu i innych mediach spodziewanych albo pewnych wydarzeń z przyszłości. Jest przeciwieństwem retrospekcji, które ukazują przeszłość. (pl)
- Een flashforward (ook anticipatie) is een techniek die in literatuur en film vaak wordt toegepast om de lezer/kijker een blik in de (verre) toekomst van een verhaal te geven. Zo’n vooruitwijzing is in principe alleen mogelijk als een auctoriale verteller het verhaal rapporteert. De flashforward is ook een onderdeel van de verhaalanalyse. Een voorbeeld uit de filmliteratuur is Memento, waarin de gebeurtenissen in omgekeerde volgorde op het scherm verschijnen, zodat elke scène als een flashforward ten overstaan van elke volgende scène kan worden beschouwd. (nl)
- Флешфо́рвард (от англ. flash — вспышка, озарение; forward — вперёд) — частный случай пролепсиса: повествовательная техника, состоящая в отклонении от реальности и повествования в будущее. Противоположный приём (обращение к прошлым событиям) — флешбэк. Приём флешфорварда был популярен в литературе модернизма («Петербург» Андрея Белого) и первых фильмах «Нового Голливуда» — «Космическая одиссея» (1968), «Беспечный ездок» (1969), «Загнанных лошадей пристреливают, не правда ли?» (1969). В фильмах «Взлётная полоса» (1962) и «А теперь не смотри» (1973) флешфорвард играет сюжетообразующую роль. (ru)
- Флешфорвард (від англ. Flash — спалах, осяяння; forward — вперед) — окремий випадок пролепсису: оповідна техніка, що є складовою у відхиленні оповідання в майбутнє. Протилежний прийом (звернення до минулих подій) — флешбек. При виникненні флешфорварду сюжетна лінія переривається і ми спостерігаємо дії, які відбуватимуться пізніше. Його використання обмежене в силу протиріччя з наративною логікою (передбачення майбутніх подій відноситься до області не реального, а інтуїтивно-містичного). Іноді для логічного пояснення флешфорвардів їх відносять до сновидінь персонажа. (uk)
|
