| dbo:abstract
|
- Europa (též Jupiter II) je měsíc planety Jupiter, druhý nejbližší a současně nejmenší z Galileovských měsíců. Při zahrnutí malých měsíců je v pořadí od planety šestý. Objevili ji už v 17. století Galileo Galilei a nezávisle na něm i jeho současník Simon Marius. Byla pojmenována podle Európy, jedné z milenek boha Dia, dcery vládce Týru, právě na základě Mariova návrhu. Europa má 3100 km v průměru, takže je jen o něco málo menší než pozemský Měsíc, a současně je šestým největším měsícem ve sluneční soustavě. Předpokládá se, že plášť Europy je tvořen převážně z křemičitanů, které obklopují železné jádro. Okolo Europy se vyskytuje slabá atmosféra tvořená převážně z kyslíku, pod ní se nachází ledová krusta tvořící pevný a hladký povrch. je jen řídce poset impaktními krátery, což naznačuje, že je velice mladý. Led je místy porušen a protkán systémy prasklin a trhlin. Malé množství kráterů, hladký povrch a praskliny vedly vědce k hypotéze, že se pod ledovým povrchem nachází oceán kapalné vody, který by teoreticky mohl poskytovat útočiště jednoduchému mimozemskému životu. Podobně, jako v případě Io i Europa je vystavována silným slapovým jevům vlivem gravitačního působení Jupiteru, které by mohly teoreticky udržovat oceán tekutý a umožňovat dynamickou geologickou aktivitu. Okolo Europy proletělo několik sond, které podrobněji zkoumaly vlastnosti měsíce. Nejčerstvější data pocházejí od americké sondy Galileo. Dříve měsíc zkoumala i dvojice sond Voyager 1 a Voyager 2. Na rok 2020 se plánuje vyslat k Europě další sondu Europa Jupiter System Mission (EJSM), která by se měla pokusit poodhalit existenci oceánu pod ledovým příkrovem. (cs)
- Europa (Júpiter II) és un satèl·lit de Júpiter, el sisè més pròxim al planeta i el més petit dels quatre satèl·lits galileans, però tot i això el quart més gran de Júpiter i el sisè de tot el sistema solar. Fou descobert l'any 1610 per Galileo Galilei i batejat en honor d'Europa, filla del rei de Tir que esdevengué una de les amants de Zeus. Progressivament les millors observacions d'Europa s'han produït al llarg dels segles pels telescopis terrestres, i per sobrevols de sondes espacials a partir de la dècada de 1970. Lleugerament més petit que la Lluna, Europa està primordialment compost de roca de silicat, té una escorça de gel i probablement un nucli de ferro i níquel. Té una atmosfera tènue composta sobretot d'oxigen. La seva superfície està estriada d'esquerdes i ratlles, mentre que els cràters hi són infreqüents. Té la superfície més llisa de qualsevol sòlid conegut del sistema solar. Les aparents joventut i llisor de la superfície han conduït a la hipòtesi que existeix un oceà d'aigua a sota, el qual podria servir de llar a vida extraterrestre. Aquesta hipòtesi proposa que la calor de l'acceleració de marea manté l'oceà en estat líquid i provoca una activitat geològica similar a la tectònica de plaques. El 8 de setembre de 2014, la NASA reportà haver trobar proves que suportaven la hipòtesi de la tectònica de plaques a la closca gelada d'Europa (el primer signe de tal activitat geològica a un altre planeta). El 12 de maig de 2015 els científics anunciaren que la sal marina d'un oceà subterrani podria ser la causant d'alguns trets geològics d'Europa, suggerint que l'oceà interactua amb el fons marí. Això pot ser important per determinar si Europa podria ser habitable. El desembre de 2013, la NASA reportà la detecció de minerals argilosos (concretament fil·losilicats) a l'escorça gelada d'Europa. A més, el telescopi espacial Hubble va detectar plomalls de vapor d'aigua similars al del satèl·lit saturnià Encèlad; es creu que és degut a en erupció. La sonda Galileo, llançada el 1989, va proveir la informació coneguda d'Europa fins avui. Cap nau espacial ha aterrat encara a Europa, però les seves característiques intrigants han conduït a diverses propostes d'exploració ambicioses. El Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE) de l'Agència Espacial Europea és una missió a Ganimedes que es llançarà el 2023 i sobrevolarà dues vegades Europa. L'Europa Clipper previst per la Nasa s'hauria de llançar el 2024. (ca)
- قمر أوروبا (بالإنجليزية: Europa) سادس أقرب قمر للمشتري، ورابع أقماره من حيث الحجم. اكتشفه غاليليو غاليلي في 7 يناير 1610، عندما كان غاليلو غير قادر على مراقبة القمر[؟] ليلا. يبلغ متوسط نصف قطرة 1560.8 كم ليحتل المرتبة السادسة في النظام الشمسي.ويتكون أوروبا في المقام الأول من صخور السيليكات، وله قشرة من الجليد ودرجة الحرارة ليست أكثر من -150 درجة مئوية (ar)
- Η Ευρώπη (αγγλικά: Europa) ή Δίας II είναι ο τέταρτος μεγαλύτερος φυσικός δορυφόρος του πλανήτη Δία. Η Ευρώπη, σχεδόν σφαιρικό σώμα, έχει διάμετρο 3.122 χιλιόμετρα, δηλαδή κατά 10% μικρότερη από τη διάμετρο της Σελήνης ή 4 φορές μικρότερη της γήινης. Ο όγκος όμως της Ευρώπης είναι μόλις το 1,5% του γήινου και η έκταση της επιφάνειας το 6% της γήινης. Η μέση απόστασή της από το κέντρο του Δία είναι 671.079 χιλιόμετρα. Ο δορυφόρος διαθέτει μια αραιότατη ατμόσφαιρα από οξυγόνο και μία από τις πλέον λείες επιφάνειες στο Ηλιακό σύστημα. Η Ευρώπη ανακαλύφθηκε στις 7 Ιανουαρίου 1610 από τον Γαλιλαίο (και, ανεξάρτητα, από τον Σίμωνα Μάριο λίγο μετά) και είναι ο μικρότερος από τους 4 «δορυφόρους του Γαλιλαίου», που ανακαλύφθηκαν από αυτόν τον Ιανουάριο εκείνου του έτους. Από τη Γη παρατηρείται ως αστέρας με φαινόμενο μέγεθος 5,3 Εξαιτίας της πιθανής υπάρξεως υπόγειου ωκεανού κάτω από την παγωμένη της επιφάνεια, η Ευρώπη αναφέρεται ως πιθανό λίκνο εξωγήινης ζωής. Υπάρχουν φιλόδοξα σχέδια για εξερευνητικές αποστολές που θα προσεδαφιστούν, ενώ μέχρι σήμερα μόνο από κοντινά περάσματα (flybys) διαστημοπλοίων υπάρχουν πληροφορίες. (el)
- Europa (auch Jupiter II) ist der zweitinnerste Mond des Planeten Jupiter. Sie ist mit einem Durchmesser von 3121 km der kleinste der vier großen Jupitermonde und der sechstgrößte Mond im Sonnensystem. Europa ist ein Eismond. Obwohl die Temperatur auf der Oberfläche von Europa maximal −130 °C erreicht, lassen Messungen des äußeren Gravitationsfeldes und der Nachweis eines induzierten Magnetfeldes in der Umgebung Europas mit Hilfe der Galileo-Sonde darauf schließen, dass sich unter der mehrere Kilometer mächtigen Wassereishülle ein etwa 100 km tiefer Ozean aus flüssigem Wasser befindet. (de)
- Eŭropo (J II Europa) estas la 6-a plej proksima satelito de Jupitero eltrovita ĝis nun. Ĝi estas la plej malgranda el la kvar Galilejaj satelitoj. Ĝia surfaco estas ege glata kaj konsistas el glacio. Oni kredas ke ekzistas oceano de akvo sub la glacio. (eo)
- Europa /jʊˈroʊpə/, or Jupiter II, is the smallest of the four Galilean moons orbiting Jupiter, and the sixth-closest to the planet of all the 80 known moons of Jupiter. It is also the sixth-largest moon in the Solar System. Europa was discovered in 1610 by Galileo Galilei and was named after Europa, the Phoenician mother of King Minos of Crete and lover of Zeus (the Greek equivalent of the Roman god Jupiter). Slightly smaller than Earth's Moon, Europa is primarily made of silicate rock and has a water-ice crust and probably an iron–nickel core. It has a very thin atmosphere, composed primarily of oxygen. Its white-beige surface is striated by light tan cracks and streaks, but craters are relatively few. In addition to Earth-bound telescope observations, Europa has been examined by a succession of space-probe flybys, the first occurring in the early 1970s. In September 2022, the Juno spacecraft flew within about 200 miles of Europa for a more recent close-up view. Europa has the smoothest surface of any known solid object in the Solar System. The apparent youth and smoothness of the surface have led to the hypothesis that a water ocean exists beneath the surface, which could conceivably harbor extraterrestrial life. The predominant model suggests that heat from tidal flexing causes the ocean to remain liquid and drives ice movement similar to plate tectonics, absorbing chemicals from the surface into the ocean below. Sea salt from a subsurface ocean may be coating some geological features on Europa, suggesting that the ocean is interacting with the sea floor. This may be important in determining whether Europa could be habitable. In addition, the Hubble Space Telescope detected water vapor plumes similar to those observed on Saturn's moon Enceladus, which are thought to be caused by erupting cryogeysers. In May 2018, astronomers provided supporting evidence of water plume activity on Europa, based on an updated analysis of data obtained from the Galileo space probe, which orbited Jupiter from 1995 to 2003. Such plume activity could help researchers in a search for life from the subsurface Europan ocean without having to land on the moon. The Galileo mission, launched in 1989, provides the bulk of current data on Europa. No spacecraft has yet landed on Europa, although there have been several proposed exploration missions. The European Space Agency's Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE) is a mission to Ganymede that is due to launch in 2023 and will include two flybys of Europa. NASA's planned Europa Clipper should be launched in 2024. (en)
- Europa Jupiterren satelite bat da, berengandik 670.900 km-ra kokatua. Beti aurpegi bera erakusten dio Jupiterri, Ilargiak Lurrari bezala. Eguzki-sistemako 6. satelite handiena da. (eu)
- Europa es el sexto satélite natural de Júpiter en orden creciente de distancia y el más pequeño de los cuatro satélites galileanos. Fue descubierto en 1610 por Galileo y nombrado por Europa, la madre del rey Minos de Creta y amante de Zeus. Simon Marius sugirió el nombre tras su descubrimiento, pero este nombre, así como el nombre de los otros satélites galileanos, no fue de uso común hasta mediados del siglo XX. En gran parte de la literatura astronómica temprana aparece mencionado por su designación numeral romana, Júpiter II, o como el segundo satélite de Júpiter. Además de haber sido observado mediante telescopios terrestres, varias sondas espaciales (las primeras a principios de los años 1970) lo han examinado de cerca. Es el sexto satélite más grande del sistema solar. Ligeramente más pequeño que la Luna, Europa está compuesto principalmente por silicatos, tiene una corteza de hielo de agua y un probable núcleo de hierro y níquel. Cuenta con una tenue atmósfera compuesta de oxígeno, entre otros gases. Su superficie está estriada por grietas y rayas, mientras que los cráteres son relativamente raros. Tiene la superficie más lisa de cualquier objeto conocido del sistema solar. Esta aparente juventud y suavidad ha dado lugar a la hipótesis de que existe un océano debajo de la superficie, el cual podría servir de morada para la vida. Esta hipótesis propone que el calor de las fuerzas de marea causa que el océano se mantenga líquido y conduzca la actividad geológica igual que lo harían las placas tectónicas. El 8 de septiembre de 2014 la NASA informó de que había encontrado pruebas que apoyaban indicios tempranos de placas tectónicas en la gruesa cubierta helada de Europa, la primera señal de tal actividad geológica en otro mundo distinto de la Tierra. El 12 de mayo de 2015, varios científicos anunciaron que la sal marina del océano subsuperficial podía estar cubriendo algunas características geológicas de Europa, lo que sugiere que el océano está interactuando con el fondo del mar. Esto puede ser importante para determinar si el satélite podría ser apto para la vida. (es)
- Gealach de chuid Iúpatair í Europa, agus í ar an seachtú is cóngaraí don phláinéad sin. Ceann de Ghealacha Galileo atá ann, is é sin, na gealacha a d'aithin Galileo Galilei roimh aon duine eile sa bhliain 1610. Is í Europa an ceann is lú den cheathrar seo. Tá sé de chuma ar Europa nach bhfuil ann ach liathróid oighir, ach le fírinne, creideann na saineolaithe go bhfuil fórsaí imtharraingthe Iúpatair agus na ngealach eile ag coinneáil an uisce leáite faoi dhromchla na gealaí seo, ionas gur féidir go bhfuil farraige iomlán istigh ansin. Táthar ag déanamh, fiú, go bhféadfadh miocrorgánaigh a bheith beo san fharraige sin. Fuair Europa a hainm ó , an réalteolaí Gearmánach a thug le fios gurbh eisean, seachas Galileo, ba thúisce a chonaic an ghealach. Ní raibh na réalteolaithe sásta na hainmneacha a thug Marius ar na gealacha a úsáid, agus ar feadh i bhfad, thugaidís "Iúpatar a Dó" ar Europa, agus iad ag baint úsáide as córas ainmnithe na ngealach a bhí céadcheaptha ag Galileo féin. Mar sin, níor éirigh "Europa" coitianta mar ainm ach san fhichiú haois. Tá Europa ainmnithe as "Europa", iníon i miotaseolaíocht na Gréige. B'é rí na Tíre é, mar Agenor. Seanchathair Fhéiníceach í an Tír atá suite i Liobáin an lae inniu. Deirfiúir le Cadmus ab ea Europa freisin - b'é Cadmus a bhunaigh an Téib sa Ghréig. Tá réigiún ar Europa atá ainmnithe as Conamara in Éirinn - Conamara Chaos. Is é is brí le chaos sa chomhthéacs seo ná réigiún a bhfuil cuma anordúil (chaotic) air. (ga)
- Europa (bahasa Yunani: Ευρώπη) adalah satelit keenam dari planet Jupiter. Europa ditemukan pada tahun 1610 oleh Galileo Galilei (dengan pembantahan dari Simon Marius, yang mengklaim bahwa ia telah menemukannya pada tahun 1609). Satelit ini dinamakan atas seorang wanita bangsawan Phoenicia yang bernama Europa, yang kemudian dinikahi oleh Zeus dan menjadi ratu dari Kreta. Satelit ini adalah satelit terkecil dari empat satelit Galileo. Pada diameter hanya sejauh 3,100 kilometer, Europa berbentuk lebih kecil dari Bulan milik Bumi, dan satelit terbesar keenam di Tata Surya. Meskipun dengan batasan-batasan yang lebar, massa Europa lebih kecil daripada satelit Galilea lainnya, massanya lebih besar dari seluruh satelit yang lebih kecil darinya jika disatukan. Satelit ini terbuat secara primer dari batuan silikat dan diperkirakan memiliki inti besi. Europa memiliki atmosfer yang terdiri atas oksigen. Permukaannya terdiri atas es dan diperkirakan yang paling rata di seluruh Tata Surya. Permukaannya telah dirusak banyak oleh retakan-retakan dan goresan-goresan, tetapi kawah akibat meteor amat sedikit terjadi di Europa. Kemudaan dan kerataan dari permukaan Europa telah membuat beberapa ilmuwan berspekulasi atas keberadaan samudra di bawahnya, yang bisa saja menyimpan kehidupan. Hipotesis ini berjalan atas dasar bahwa kehangatan dari inti menyebabkan samudera ini tetap dalam bentuk cair dan menyebabkan aktivitas geologis. Meskipun hanya proyek fly-by (atau terbang melewati objek alam semesta) yang telah menemui satelit ini, karakter yang menarik dari Europa menarik beberapa ilmuwan untuk mengeksplorasinya lebih jauh dengan mendaratkan sesuatu di atasnya. Misi Galileo mengumpulkan data yang amat banyak untuk satelit yang satu ini. Sebuah misi baru kepada satelit-satelit Jupiter, Europa Jupiter System Mission (EJSM), diperkirakan akan diluncurkan pada 2020. Berhubungan dengan hipotesis atas tingginya kemungkinan kehidupan di luar bumi di satelit ini telah membuat ilmuwan amat tertarik untuk mempelajari satelit ini dan banyak lobi telah diciptakan karenanya. Bersama Europa, Jupiter untuk saat ini diketahui memiliki 79 satelit. (in)
- Europe, ou Jupiter II, est un satellite naturel de Jupiter. Plus spécifiquement, il s'agit de la plus petite lune galiléenne et la sixième lune la plus proche de la planète parmi les 79 connues de Jupiter, possédant un demi-grand axe de 671 100 km et une période de révolution d'environ 85 heures. Par ailleurs, elle est la sixième plus grande lune du Système solaire avec un diamètre de 3 122 km. Légèrement plus petite que la Lune, Europe est principalement constituée de roche silicatée et d'une croûte de glace d'eau ainsi que probablement d'un noyau de fer et de nickel. Elle possède une très mince atmosphère, composée principalement d'oxygène. Sa surface présente notamment des stries glaciaires et des fissures appelées lineae, mais peu de cratères d'impact. Europe possède la surface la plus lisse de tous les objets célestes connus du Système solaire. Cette surface jeune — d'un âge estimé à 100 millions d'années — et sans relief associée à la présence d'un champ magnétique induit conduit à l'hypothèse que, malgré une température de surface moyenne de 90 K (−183 °C), elle posséderait un océan d'eau souterrain d'une profondeur de l'ordre de 100 km qui pourrait éventuellement abriter une vie extraterrestre. Le modèle prédominant suggère que le réchauffement par effet de marée dû à son orbite légèrement excentrique — maintenue par sa résonance orbitale avec Io et Ganymède — permet à l'océan de rester liquide et entraînerait un mouvement de glace similaire à la tectonique des plaques, la première activité de ce type constatée sur un autre objet que la Terre. Du sel observé sur certaines caractéristiques géologiques suggère que l'océan interagit avec la croûte, fournissant également une source d'indices pour déterminer si Europe pourrait être habitable. En outre, le télescope spatial Hubble détecte l'émission de panaches de vapeur d'eau similaires à ceux observés sur Encelade, une lune de Saturne, qui seraient causés par des geysers en éruption et qui permettraient éventuellement de détecter des traces de vie sans avoir à utiliser d'atterrisseur — aucune sonde n'ayant jamais atterri sur la lune. Observée pour la première fois en janvier 1610 par Galilée avec les autres satellites galiléens, elle est nommée ainsi par l'astronome Simon Marius — celui-ci affirmant par ailleurs avoir découvert l'astre en premier — d'après le personnage de la mythologie grecque Europe, mère phénicienne du roi Minos de Crète et amante de Zeus (Jupiter dans la mythologie romaine). En plus des observations télescopiques terrestres, la lune est étudiée à partir des années 1970 par une succession de survols de sondes spatiales, des programmes Pioneer puis Voyager jusqu'à la mission Galileo, lancée en 1989 et achevée en 2003, qui fournit l'essentiel des données actuelles sur Europe. Deux nouvelles missions sont prévues : Jupiter Icy Moons Explorer (JUICE) de l’Agence spatiale européenne destinée à l'étude de Ganymède et prévue pour être lancée en 2023, mais qui comprendra deux survols d'Europe, et une mission destinée à l'étude d'Europe, Europa Clipper, prévue par la NASA pour un lancement en 2025. (fr)
- Europa è il quarto satellite naturale del pianeta Giove per dimensioni e il sesto dell'intero sistema solare. È stato scoperto da Galileo Galilei il 7 gennaio 1610 assieme ad Io, Ganimede e Callisto, da allora comunemente noti con l'appellativo di satelliti galileiani. Leggermente più piccolo della Luna, Europa è composto principalmente da silicati con una crosta costituita da acqua ghiacciata, probabilmente al suo interno è presente un nucleo di ferro-nichel ed è circondato esternamente da una tenue atmosfera, composta principalmente da ossigeno. A differenza di Ganimede e Callisto, la sua superficie si presenta striata e poco craterizzata ed è la più liscia di quella di qualsiasi oggetto noto del sistema Solare. Nel 1997 il passaggio della sonda Galileo attraverso un pennacchio d’acqua fuoriuscente da un geyser superficiale ha dimostrato oltre ogni dubbio l'esistenza di un oceano d'acqua presente sotto la crosta, che potrebbe essere dimora per la vita extraterrestre. In questa ipotesi viene proposto che Europa, riscaldato internamente dalle forze mareali causate dalla sua vicinanza a Giove e dalla risonanza orbitale con i vicini Io e Ganimede, rilasci il calore necessario per mantenere un oceano liquido sotto la superficie e stimolando al tempo stesso un'attività geologica simile alla tettonica a placche. L'8 settembre 2014, la NASA riferì di aver trovato prove dell'esistenza di un'attività della tettonica a placche su Europa, la prima attività geologica di questo tipo su un mondo diverso dalla Terra. Nel dicembre del 2013 la NASA individuò sulla crosta di Europa alcuni minerali argillosi, più precisamente, fillosilicati, che spesso sono associati a materiale organico. La stessa NASA annunciò, sulla base di osservazioni effettuate con il Telescopio spaziale Hubble, che sono stati rilevati geyser di vapore acqueo simili a quelli di Encelado, il satellite di Saturno. La sonda Galileo, lanciata nel 1989, fornì la maggior parte delle informazioni note su Europa. Nessun veicolo spaziale è ancora atterrato sulla superficie, ma le sue caratteristiche hanno suggerito diverse proposte di esplorazione, anche molto ambiziose. La Jupiter Icy Moons Explorer dell'Agenzia spaziale europea è una missione per Europa (e per le vicine Ganimede e Callisto), il cui lancio è previsto per il 2023. La NASA invece sta programmando una missione robotica, che verrebbe lanciata a metà degli anni 2020. (it)
- Europa is de kleinste van de Galileïsche manen, de vier grote manen van Jupiter, en de op vijf na grootste maan van het zonnestelsel. Galileo Galilei ontdekte haar op 8 januari 1610. Simon Marius, die ook de ontdekking claimde omdat hij de vier satellieten onafhankelijk had ontdekt, noemde de maan naar Europa, de dochter van koning Agenor die een affaire had met Zeus (vereenzelvigd met Jupiter) en hem drie kinderen schonk. Europa bezit een ijle atmosfeer van zuurstof. Het oppervlak bestaat uit ijs en kent zeer weinig hoogteverschillen. Onder het ijs vermoedt men een vloeibare oceaan van water met daar weer onder silicaatrots en een kern van ijzer. Omdat er op Europa sprake is van tektoniek, staat vast dat deze maan geologisch actief is. Wellicht bevindt zich onder het bevroren oppervlak dus vloeibaar water, waarin eventueel buitenaards leven zou kunnen voorkomen. Twee missies gaan de maan nader onderzoeken om hierover meer te weten te komen: de missie van ESA die vertrekt in 2023, en de Europa missie van NASA die vertrekt in 2024. Beide zullen in een baan rond Jupiter blijven (op het einde van haar missie zal JUICE in een baan rond de maan Ganymedes gaan), van waaruit ze de galileïsche manen op afstand gaan bestuderen. De metingen en beelden worden verwacht vanaf 2030. (nl)
- 유로파(영어: Europa, i/jʊˈroʊpə/)는 목성의 위성 중 하나로, 갈릴레이 위성에 속하는 위성이며, 에우로파(그리스어: Ευρώπη) 또는 목성 II(영어: Jupiter II)라고도 불린다. 유로파는 목성의 위성 중 여섯 번째로 목성에 가까우며, 갈릴레이 위성 중 가장 작지만 태양계의 모든 위성 중에서는 여섯 번째로 크다. 유로파는 1610년 갈릴레오 갈릴레이가 발견하였다. 지구의 망원경을 이용해 유로파를 관측하거나, 1970년대에 시작된 우주 탐사선의 유로파 탐사와 같은 과정을 통해서 유로파는 지구의 과학자들에게 예전보다 많이 알려지게 되었다. 유로파의 크기는 달보다 약간 작다. 유로파는 주로 규산염으로 구성되어 있고, 중심부는 철로 이루어졌다고 추측되며, 산소로 이루어져 있는 옅은 대기권도 가지고 있다. 표면에는 충돌구가 드문 반면, 선 모양의 표면 균열이 많이 보인다. 유로파의 표면은 얼음으로 구성되어 있으며, 이 때문에 유로파는 태양계의 지구형 천체 중 가장 매끄러운 표면을 가지고 있다. 표면이 매우 젋고 매끄럽다는 점에서 볼 때, 유로파에 지하 바다가 존재하는 것으로 추측되고 있고, 바다가 존재한다면 이 바다에 외계 생물이 서식할 수도 있다. 조석 가속으로 인해 열이 발생하여 이 열로 인해 내부의 얼음이 녹으며 지하 바다를 만들고, 얼음이 판과 유사한 활동을 한다고도 예측되고 있다. 2014년 9월 8일, NASA는 지구가 아닌 다른 세계(유로파)에서 판 활동이 일어난다는 이전의 이론을 증명하는 첫 번째 증거를 찾아서 발표했다. 2015년 5월 12일, 과학자들은 지하 바다에서 올라오는 염류가 표면과 상호작용을 일으켜, 유로파의 표면에 영향을 줄 수도 있다고 발표했다. 이는 유로파에 생명체가 살고 있는지를 결정하는 데 중요한 요소로 작용할 수 있다. 2013년 12월, 미국 항공우주국은 허블 우주 망원경의 연구를 바탕으로, 토성의 위성인 엔셀라두스에서 발견된 것과 비슷한 수증기 기둥을 유로파에서 발견했다고 발표했다. 또한, 유로파의 표면에서 유기 물질과 관계가 있는 점토 광물(특히 층상 규산염)이 발견되었다고 발표했다. 1989년에 발사된 갈릴레오 탐사선은 유로파에 대한 많은 정보를 보내주었다. 어떤 탐사선도 아직 유로파에 착륙하지는 않았으나, 연구할 가치가 높은 곳이기 때문에 몇 가지 계획이 진행중에 있다. 유럽우주국은 2022년에 목성 얼음 위성 탐사선이라는 이름을 가진 유로파 탐사선을 발사하기로 계획하였다. 미국 항공우주국은 2020년대 중반 유로파 클리퍼 탐사선을 발사한다고 발표하였다. (ko)
- Europa (Jowisz II) – czwarty co do wielkości księżyc Jowisza z grupy księżyców galileuszowych i szósty co do wielkości satelita w Układzie Słonecznym. Pod jego lodową skorupą znajduje się prawdopodobnie ocean ciekłej wody. (pl)
- エウロパまたはユーロパ (Jupiter II 英語: Europa) は、木星の第2衛星である。ガリレオ衛星と呼ばれる木星の四大衛星の中では最も小さく、発見されている木星の衛星の中では内側から6番目を公転する。月よりわずかに小さく、太陽系内の衛星の中では6番目に大きい。1610年にガリレオ・ガリレイによって発見され、ギリシア神話のゼウスが恋に落ちたテュロスの王女エウローペーにちなんで名づけられた。比較的明るい衛星で、双眼鏡でも観察できる。 エウロパの主成分はケイ酸塩岩石で、水の氷からなる地殻を持ち、おそらくは鉄とニッケルからなる金属核を持つ。また、酸素を主成分とした極めて薄い大気を持つ。表面にはひび割れや筋状の構造が見られるが、クレーターは比較的少ない。 エウロパは既知の太陽系の天体の中で最も滑らかな表面を持っている。表面が若く滑らかであることから、地下には水の海 (内部海) が存在するという仮説が提唱されており、その海に地球外生命が存在する可能性についても議論されている。主要な理論モデルでは、潮汐力によるたわみに起因する加熱によって海が液体の状態に保たれ、プレートテクトニクスに似た氷の動きを駆動し、表面から下の海へ化学物質を吸収していることが示唆されている。内部海に起源を持つと思われる塩がエウロパ表面に見られるいくつかの地形を覆っており、このことから内部海は海底との相互作用を起こしていることが示唆されている。これはエウロパにおける生命の居住可能性を決める上で重要な要素である。さらにハッブル宇宙望遠鏡による観測では、土星の衛星エンケラドゥスで発見されているものと似た水蒸気の噴出が検出されている。これは氷火山の噴火現象に起因するものであると考えられている。2018年5月には、1995年から2003年まで木星を周回していた宇宙探査機ガリレオで得られたデータの厳密な分析に基づき、エウロパでの水の噴出活動の存在を支持するさらなる証拠が得られている。このような噴出活動の存在は、衛星表面に着陸すること無くエウロパの内部海における生命の探査を行うための手助けになるのではないかと科学者は考えている。 エウロパは地上望遠鏡による観測に加え、1970年代前半以降は宇宙探査機のフライバイによる探査も行われている。1989年に打ち上げられたガリレオ探査機のミッションでは、現在のエウロパの全体のデータが得られている。これまでにエウロパに着陸した探査機は存在しないが、周回機や着陸機などのミッションがいくつか提案されている。例えば欧州宇宙機関が2022年に打ち上げを予定しているガニメデを主目的とした探査計画である JUICE では、ミッション期間中に2回のエウロパのフライバイを予定している。またアメリカ航空宇宙局では2025年に、エウロパを集中的に観測するエウロパ・クリッパーの打ち上げを計画している。 (ja)
- Europa är Jupiters fjärde största måne. Den tycks vara täckt av is, vilket skulle förklara varför den nästan helt saknar kratrar. Under istäcket tror man att ett flytande hav av framför allt vatten skulle kunna finnas. Jupiters starka magnetfält och den vulkaniska aktiviteten under Europas yta skulle kunna ge värme till havet och man spekulerar därför i om det eventuellt skulle kunna finnas primitiva livsformer på Europa. Europa är en av de fyra av Jupiters månar som astronomen Galileo Galilei upptäckte i januari 1610. De övriga var Io, Callisto och Ganymedes. (sv)
- Europa é o nome dado a uma das 79 luas do planeta Júpiter. Está entre as quatro maiores, com um diâmetro de 3121,6 km, sendo um pouco menor que a Lua terrestre. Originalmente designada Júpiter II por Galileu (por ser o segundo satélite de Júpiter em distância; os outros quatro satélites descobertos receberiam numeração correspondente à sua distância do planeta), Europa era na mitologia grega a filha de Agenor. Raptada por Zeus, que havia tomado a forma de um touro branco, ela ficou tão encantada com o dócil animal, que o decorou com flores e o montou. Zeus aproveita a oportunidade e a leva até a ilha de Creta, onde se revela em sua forma verdadeira. A partir daí, Europa teria muitos filhos com Zeus. Ligeiramente menor do que a Lua, Europa é principalmente feita de rocha de silicato e tem uma crosta de água-gelo e provavelmente um núcleo de ferro-níquel. Tem uma atmosfera tênue composta principalmente de oxigênio. Sua superfície é estriada por rachaduras, enquanto as crateras são relativamente raras. Além das observações do telescópio terrestre, Europa foi examinada por uma sucessão de sondas espaciais, a primeira visitando-a no início da década de 1970. Europa tem a superfície mais lisa do que qualquer objeto sólido conhecido no Sistema Solar. A juventude aparente e a suavidade da superfície levaram à hipótese de que existe um oceano aquático abaixo dela, o qual poderia concebivelmente abrigar vida extraterrestre. O modelo predominante sugere que o calor da flexão das marés faz com que o oceano permaneça líquido e conduza o movimento do gelo similar à tectônica de placas, absorvendo produtos químicos da superfície, oceano abaixo. O sal do mar de um oceano subterrâneo pode revestir algumas características geológicas em Europa. Isso pode ser importante para determinar se a Europa pode ser habitável. Além disso, o Telescópio Espacial Hubble detectou plumas de vapor de água semelhantes àquelas observadas na lua Encélado de Saturno, que se pensa serem causadas por criogêiseres em erupção. A missão Galileo, lançada em 1989, fornece a maior parte dos dados atuais sobre a Europa. Nenhuma espaçonave ainda desembarcou no satélite, embora tenha havido várias missões de exploração propostas. A Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE) da Agência Espacial Europeia é uma missão planejada a Ganímedes que deve ser lançada em 2022 e incluirá dois estudos de Europa. A missão planejada pela NASA será lançada em meados da década de 2020. (pt)
- Євро́па (дав.-гр. Ευρώπη), або Юпітер II — супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників. Відкрита 1610 року Галілео Галілеєм і, можливо, незалежно від нього Симоном Маріусом. Протягом століть за Європою велися все більш різнобічні спостереження з допомогою телескопів, а починаючи із 1970-х років — і космічних апаратів, які пролітали поблизу. За розмірами Європа поступається Місяцеві. Вона складається переважно з силікатних порід, а в центрі має залізне ядро. Поверхня складається з льоду і є однією з найбільш гладких у Сонячній системі; на ній дуже мало кратерів, але багато тріщин. Молодість і гладкість поверхні стали причиною появи гіпотези, що під нею розташовується водяний океан, в якому не виключена наявність мікроскопічних живих організмів. Ймовірно, він не замерзає завдяки припливним силам, періодичні зміни яких викликають деформацію супутника і, як наслідок, нагрівання його надр. Це також є причиною ендогенної геологічної активності Європи, що нагадує тектоніку плит. Супутник має вкрай розріджену атмосферу, що складається переважно з кисню. Цікаві характеристики Європи, особливо можливість виявлення позаземного життя, призвели до цілого ряду пропозицій щодо досліджень супутника. Місія космічного апарата «Галілео», яка почалася 1989 року, надала більшу частину сучасних даних про Європу. В бюджеті NASA на 2016 рік виділені кошти на розробку автоматичної міжпланетної станції Europa Clipper, призначеної для вивчення Європи на предмет наявності життя на ній; запуск найімовірніший в середині 2020-х рр. Запуск апарата для вивчення крижаних супутників Юпітера, Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE), заплановано на 2022 рік. (uk)
- 木衛二又稱為「歐羅巴」（英語：Europa，IPA: /juˈroʊpə/；希臘語：Ευρώπη），木星的天然衛星之一，由伽利略於1610年發現（不久之後又由西門·馬里烏斯獨立發現），是四顆伽利略衛星中最小的一顆。在已知的79顆木星衛星中，木衛二是直徑和質量第四大，公轉軌道距離木星第六近的一顆。木卫二稍微比月球小，主要由硅酸盐岩石构成，并具有水-冰地壳，和可能是一个铁-镍核心；有稀薄的大气层，主要由氧气组成；表面有大量裂缝和条纹，而陨石坑比较罕见，有在太阳系任何已知的固体物体的最光滑表面。 (zh)
- Евро́па (др.-греч. Ἐυρώπη), или Юпитер II — шестой по отдалённости от планеты спутник Юпитера, наименьший из четырёх галилеевых спутников. Обнаружена в 1610 году Галилео Галилеем и, вероятно, Симоном Марием в то же самое время. На протяжении столетий за Европой велись всё более всесторонние наблюдения при помощи телескопов, а начиная с семидесятых годов двадцатого века — и пролетающих вблизи космических аппаратов. По размерам немного уступает Луне, средний радиус Европы составляет 9/10 лунного. Европа состоит в основном из силикатных пород, а в центре содержит железное ядро. Поверхность состоит изо льда и является одной из самых гладких в Солнечной системе; на ней очень мало кратеров, но много трещин. Легко заметная молодость и гладкость поверхности привели к гипотезе, что под ней находится водяной океан, в котором не исключено наличие микроскопической жизни. Вероятно, он не замерзает благодаря приливным силам, периодические изменения которых вызывают деформацию спутника и, как следствие, нагрев его недр. Это же служит причиной эндогенной геологической активности Европы, напоминающей тектонику плит. У спутника есть крайне разрежённая атмосфера, состоящая в основном из кислорода. Интересные характеристики Европы, особенно возможность обнаружения внеземной жизни, привели к целому ряду предложений по исследованиям спутника. Миссия космического аппарата «Галилео», начавшаяся в 1989 году, предоставила большую часть современных данных о Европе. В бюджете NASA на 2016 год выделены средства на разработку автоматической межпланетной станции Europa Clipper, предназначенной для изучения Европы на предмет её обитаемости, запуск наиболее вероятен в середине 2020-х гг. Запуск аппарата для изучения ледяных спутников Юпитера, Jupiter Icy Moon Explorer (JUICE), запланирован на апрель 2023 года. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- قمر أوروبا (بالإنجليزية: Europa) سادس أقرب قمر للمشتري، ورابع أقماره من حيث الحجم. اكتشفه غاليليو غاليلي في 7 يناير 1610، عندما كان غاليلو غير قادر على مراقبة القمر[؟] ليلا. يبلغ متوسط نصف قطرة 1560.8 كم ليحتل المرتبة السادسة في النظام الشمسي.ويتكون أوروبا في المقام الأول من صخور السيليكات، وله قشرة من الجليد ودرجة الحرارة ليست أكثر من -150 درجة مئوية (ar)
- Europa (auch Jupiter II) ist der zweitinnerste Mond des Planeten Jupiter. Sie ist mit einem Durchmesser von 3121 km der kleinste der vier großen Jupitermonde und der sechstgrößte Mond im Sonnensystem. Europa ist ein Eismond. Obwohl die Temperatur auf der Oberfläche von Europa maximal −130 °C erreicht, lassen Messungen des äußeren Gravitationsfeldes und der Nachweis eines induzierten Magnetfeldes in der Umgebung Europas mit Hilfe der Galileo-Sonde darauf schließen, dass sich unter der mehrere Kilometer mächtigen Wassereishülle ein etwa 100 km tiefer Ozean aus flüssigem Wasser befindet. (de)
- Eŭropo (J II Europa) estas la 6-a plej proksima satelito de Jupitero eltrovita ĝis nun. Ĝi estas la plej malgranda el la kvar Galilejaj satelitoj. Ĝia surfaco estas ege glata kaj konsistas el glacio. Oni kredas ke ekzistas oceano de akvo sub la glacio. (eo)
- Europa Jupiterren satelite bat da, berengandik 670.900 km-ra kokatua. Beti aurpegi bera erakusten dio Jupiterri, Ilargiak Lurrari bezala. Eguzki-sistemako 6. satelite handiena da. (eu)
- Europa (Jowisz II) – czwarty co do wielkości księżyc Jowisza z grupy księżyców galileuszowych i szósty co do wielkości satelita w Układzie Słonecznym. Pod jego lodową skorupą znajduje się prawdopodobnie ocean ciekłej wody. (pl)
- Europa är Jupiters fjärde största måne. Den tycks vara täckt av is, vilket skulle förklara varför den nästan helt saknar kratrar. Under istäcket tror man att ett flytande hav av framför allt vatten skulle kunna finnas. Jupiters starka magnetfält och den vulkaniska aktiviteten under Europas yta skulle kunna ge värme till havet och man spekulerar därför i om det eventuellt skulle kunna finnas primitiva livsformer på Europa. Europa är en av de fyra av Jupiters månar som astronomen Galileo Galilei upptäckte i januari 1610. De övriga var Io, Callisto och Ganymedes. (sv)
- 木衛二又稱為「歐羅巴」（英語：Europa，IPA: /juˈroʊpə/；希臘語：Ευρώπη），木星的天然衛星之一，由伽利略於1610年發現（不久之後又由西門·馬里烏斯獨立發現），是四顆伽利略衛星中最小的一顆。在已知的79顆木星衛星中，木衛二是直徑和質量第四大，公轉軌道距離木星第六近的一顆。木卫二稍微比月球小，主要由硅酸盐岩石构成，并具有水-冰地壳，和可能是一个铁-镍核心；有稀薄的大气层，主要由氧气组成；表面有大量裂缝和条纹，而陨石坑比较罕见，有在太阳系任何已知的固体物体的最光滑表面。 (zh)
- Europa (Júpiter II) és un satèl·lit de Júpiter, el sisè més pròxim al planeta i el més petit dels quatre satèl·lits galileans, però tot i això el quart més gran de Júpiter i el sisè de tot el sistema solar. Fou descobert l'any 1610 per Galileo Galilei i batejat en honor d'Europa, filla del rei de Tir que esdevengué una de les amants de Zeus. Progressivament les millors observacions d'Europa s'han produït al llarg dels segles pels telescopis terrestres, i per sobrevols de sondes espacials a partir de la dècada de 1970. (ca)
- Europa (též Jupiter II) je měsíc planety Jupiter, druhý nejbližší a současně nejmenší z Galileovských měsíců. Při zahrnutí malých měsíců je v pořadí od planety šestý. Objevili ji už v 17. století Galileo Galilei a nezávisle na něm i jeho současník Simon Marius. Byla pojmenována podle Európy, jedné z milenek boha Dia, dcery vládce Týru, právě na základě Mariova návrhu. (cs)
- Η Ευρώπη (αγγλικά: Europa) ή Δίας II είναι ο τέταρτος μεγαλύτερος φυσικός δορυφόρος του πλανήτη Δία. Η Ευρώπη, σχεδόν σφαιρικό σώμα, έχει διάμετρο 3.122 χιλιόμετρα, δηλαδή κατά 10% μικρότερη από τη διάμετρο της Σελήνης ή 4 φορές μικρότερη της γήινης. Ο όγκος όμως της Ευρώπης είναι μόλις το 1,5% του γήινου και η έκταση της επιφάνειας το 6% της γήινης. Η μέση απόστασή της από το κέντρο του Δία είναι 671.079 χιλιόμετρα. Ο δορυφόρος διαθέτει μια αραιότατη ατμόσφαιρα από οξυγόνο και μία από τις πλέον λείες επιφάνειες στο Ηλιακό σύστημα. (el)
- Europa es el sexto satélite natural de Júpiter en orden creciente de distancia y el más pequeño de los cuatro satélites galileanos. Fue descubierto en 1610 por Galileo y nombrado por Europa, la madre del rey Minos de Creta y amante de Zeus. Simon Marius sugirió el nombre tras su descubrimiento, pero este nombre, así como el nombre de los otros satélites galileanos, no fue de uso común hasta mediados del siglo XX. En gran parte de la literatura astronómica temprana aparece mencionado por su designación numeral romana, Júpiter II, o como el segundo satélite de Júpiter. Además de haber sido observado mediante telescopios terrestres, varias sondas espaciales (las primeras a principios de los años 1970) lo han examinado de cerca. Es el sexto satélite más grande del sistema solar. (es)
- Europa /jʊˈroʊpə/, or Jupiter II, is the smallest of the four Galilean moons orbiting Jupiter, and the sixth-closest to the planet of all the 80 known moons of Jupiter. It is also the sixth-largest moon in the Solar System. Europa was discovered in 1610 by Galileo Galilei and was named after Europa, the Phoenician mother of King Minos of Crete and lover of Zeus (the Greek equivalent of the Roman god Jupiter). (en)
- Gealach de chuid Iúpatair í Europa, agus í ar an seachtú is cóngaraí don phláinéad sin. Ceann de Ghealacha Galileo atá ann, is é sin, na gealacha a d'aithin Galileo Galilei roimh aon duine eile sa bhliain 1610. Is í Europa an ceann is lú den cheathrar seo. Tá Europa ainmnithe as "Europa", iníon i miotaseolaíocht na Gréige. B'é rí na Tíre é, mar Agenor. Seanchathair Fhéiníceach í an Tír atá suite i Liobáin an lae inniu. Deirfiúir le Cadmus ab ea Europa freisin - b'é Cadmus a bhunaigh an Téib sa Ghréig. (ga)
- Europa (bahasa Yunani: Ευρώπη) adalah satelit keenam dari planet Jupiter. Europa ditemukan pada tahun 1610 oleh Galileo Galilei (dengan pembantahan dari Simon Marius, yang mengklaim bahwa ia telah menemukannya pada tahun 1609). Satelit ini dinamakan atas seorang wanita bangsawan Phoenicia yang bernama Europa, yang kemudian dinikahi oleh Zeus dan menjadi ratu dari Kreta. Satelit ini adalah satelit terkecil dari empat satelit Galileo. Bersama Europa, Jupiter untuk saat ini diketahui memiliki 79 satelit. (in)
- Europe, ou Jupiter II, est un satellite naturel de Jupiter. Plus spécifiquement, il s'agit de la plus petite lune galiléenne et la sixième lune la plus proche de la planète parmi les 79 connues de Jupiter, possédant un demi-grand axe de 671 100 km et une période de révolution d'environ 85 heures. Par ailleurs, elle est la sixième plus grande lune du Système solaire avec un diamètre de 3 122 km. (fr)
- 유로파(영어: Europa, i/jʊˈroʊpə/)는 목성의 위성 중 하나로, 갈릴레이 위성에 속하는 위성이며, 에우로파(그리스어: Ευρώπη) 또는 목성 II(영어: Jupiter II)라고도 불린다. 유로파는 목성의 위성 중 여섯 번째로 목성에 가까우며, 갈릴레이 위성 중 가장 작지만 태양계의 모든 위성 중에서는 여섯 번째로 크다. 유로파는 1610년 갈릴레오 갈릴레이가 발견하였다. 지구의 망원경을 이용해 유로파를 관측하거나, 1970년대에 시작된 우주 탐사선의 유로파 탐사와 같은 과정을 통해서 유로파는 지구의 과학자들에게 예전보다 많이 알려지게 되었다. 2013년 12월, 미국 항공우주국은 허블 우주 망원경의 연구를 바탕으로, 토성의 위성인 엔셀라두스에서 발견된 것과 비슷한 수증기 기둥을 유로파에서 발견했다고 발표했다. 또한, 유로파의 표면에서 유기 물질과 관계가 있는 점토 광물(특히 층상 규산염)이 발견되었다고 발표했다. (ko)
- エウロパまたはユーロパ (Jupiter II 英語: Europa) は、木星の第2衛星である。ガリレオ衛星と呼ばれる木星の四大衛星の中では最も小さく、発見されている木星の衛星の中では内側から6番目を公転する。月よりわずかに小さく、太陽系内の衛星の中では6番目に大きい。1610年にガリレオ・ガリレイによって発見され、ギリシア神話のゼウスが恋に落ちたテュロスの王女エウローペーにちなんで名づけられた。比較的明るい衛星で、双眼鏡でも観察できる。 エウロパの主成分はケイ酸塩岩石で、水の氷からなる地殻を持ち、おそらくは鉄とニッケルからなる金属核を持つ。また、酸素を主成分とした極めて薄い大気を持つ。表面にはひび割れや筋状の構造が見られるが、クレーターは比較的少ない。 (ja)
- Europa è il quarto satellite naturale del pianeta Giove per dimensioni e il sesto dell'intero sistema solare. È stato scoperto da Galileo Galilei il 7 gennaio 1610 assieme ad Io, Ganimede e Callisto, da allora comunemente noti con l'appellativo di satelliti galileiani. (it)
- Europa is de kleinste van de Galileïsche manen, de vier grote manen van Jupiter, en de op vijf na grootste maan van het zonnestelsel. Galileo Galilei ontdekte haar op 8 januari 1610. Simon Marius, die ook de ontdekking claimde omdat hij de vier satellieten onafhankelijk had ontdekt, noemde de maan naar Europa, de dochter van koning Agenor die een affaire had met Zeus (vereenzelvigd met Jupiter) en hem drie kinderen schonk. (nl)
- Europa é o nome dado a uma das 79 luas do planeta Júpiter. Está entre as quatro maiores, com um diâmetro de 3121,6 km, sendo um pouco menor que a Lua terrestre. Originalmente designada Júpiter II por Galileu (por ser o segundo satélite de Júpiter em distância; os outros quatro satélites descobertos receberiam numeração correspondente à sua distância do planeta), Europa era na mitologia grega a filha de Agenor. Raptada por Zeus, que havia tomado a forma de um touro branco, ela ficou tão encantada com o dócil animal, que o decorou com flores e o montou. Zeus aproveita a oportunidade e a leva até a ilha de Creta, onde se revela em sua forma verdadeira. A partir daí, Europa teria muitos filhos com Zeus. (pt)
- Евро́па (др.-греч. Ἐυρώπη), или Юпитер II — шестой по отдалённости от планеты спутник Юпитера, наименьший из четырёх галилеевых спутников. Обнаружена в 1610 году Галилео Галилеем и, вероятно, Симоном Марием в то же самое время. На протяжении столетий за Европой велись всё более всесторонние наблюдения при помощи телескопов, а начиная с семидесятых годов двадцатого века — и пролетающих вблизи космических аппаратов. (ru)
- Євро́па (дав.-гр. Ευρώπη), або Юпітер II — супутник Юпітера, найменший з чотирьох галілеєвих супутників. Відкрита 1610 року Галілео Галілеєм і, можливо, незалежно від нього Симоном Маріусом. Протягом століть за Європою велися все більш різнобічні спостереження з допомогою телескопів, а починаючи із 1970-х років — і космічних апаратів, які пролітали поблизу. (uk)
|
.jpg){kind=link}
