| dbo:abstract
|
- L'economia del Líban, bé així la seva qualitat de vida, ja va ser de les més pròsperes de tot l'Orient Mitjà. No obstant això amb la Guerra Civil Libanesa entre 1975 i 1990, tota l'economia del país va ser afectada, la producció nacional va ser tallada per la meitat i el país va deixar de figurar com a centre financer regional. Amb el terme del conflicte intern i la recuperació de l'estabilitat política, el país es va mobilitzar en la reconstrucció. Per realitzar-la, Líban va rebre fons de l'Aràbia Saudita, la Unió Europea i altres països del Golf Pèrsic. Amb la infraestructura reconstruïda, l'economia va tornar a créixer amb una de les més altes taxes del món, fent-se un pol de creixement a la regió. La capital, Beirut (anomenada el "París de l'Orient") va tornar a guanyar destaqui en l'escenari regional, acollint diversos esdeveniments. El país va tornar a ser anomenat la "Suïssa d'Orient" a causa de les activitats financeres allí realitzades. La reconstrucció de monuments i infraestructura ha atret el turisme que creix cada any. La seva economia està basada en el lliure mercat i no hi ha restriccions del govern a les inversions estrangeres. No obstant això, el clima de les inversions sofreix amb suborns, corrupció, decisions arbitràries de concessions de llicències, alts impostos i taxes, legislació ultrapassada i poca protecció als drets de propietat intel·lectual. Els serveis, principalment els bancs i el turisme, són importants fonts de riquesa. (ca)
- يُصنف اقتصاد لبنان على أنه اقتصاد نامٍ ذو دخل متوسط أعلى. يقدر الناتج المحلي الإجمالي الاسمي بـ 54.1 مليار دولار في عام 2018، حيث يبلغ نصيب الفرد من الناتج المحلي الإجمالي 12،000 دولار. بلغ الإنفاق الحكومي 15.9 مليار دولار في عام 2018، أو %23 من الناتج المحلي الإجمالي. ويستحوذ القطاع الخاص على أكثر من 75% من اجمالي الاقتصاد. توسع الاقتصاد اللبناني بشكل ملحوظ بعد حرب 2006، حيث بلغ معدل النمو 9.1٪ بين عامي 2007 و 2010. بعد عام 2011، تأثر الاقتصاد المحلي بالحرب الأهلية السورية، حيث نما بمعدل سنوي بلغ 1.7٪ في الفترة 2011-2016 وبنسبة 1.5٪ في عام 2017. في عام 2018، قدر حجم الناتج المحلي الإجمالي بنحو 54.1 مليار دولار. لبنان هو ثالث أعلى بلد مثقل بالديون في العالم من حيث نسبة الدين العام إلى الناتج المحلي الإجمالي. ونتيجة لذلك استهلكت مدفوعات الفائدة 48٪ من إيرادات الحكومة المحلية في عام 2016، مما حد من قدرة الحكومة على القيام بالاستثمارات اللازمة في البنية التحتية والسلع العامة الأخرى. لدى لبنان تقليد ثابت في مبدأ عدم التدخل، حيث ينص دستور البلاد على أن «النظام الاقتصادي حر يكفل المبادرة الفردية والملكية الخاصة». تشمل القطاعات الاقتصادية الرئيسية: المنتجات المعدنية والخدمات المصرفية والزراعة والكيماويات ومعدات النقل. (ar)
- Η οικονομία του Λιβάνου ταξινομείται ως αναπτυσσόμενη οικονομία ανώτερου μεσαίου εισοδήματος. Το ονομαστικό ΑΕΠ του Λιβάνου για το 2018 εκτιμάται στα 54.8 δισεκατομμύρια δολάρια, με κατά κεφαλήν ΑΕΠ ύψους 12.000 δολαρίων. Τα κυβερνητικά έξοδα για το 2018 ανέρχονται στα 15.9 δισεκατομμύρια δολάρια, αποτελώντας το 23% του ΑΕΠ. Η λιβανέζικη οικονομία αναπτύχθηκε σημαντικά μετά τον πόλεμο του Λιβάνου το 2006, με το μέσο ποσοστό ετήσιας ανάπτυξης να φτάνει το 9.1% την τετραετία 2007 με 2010. Μετά το 2011 η οικονομία επηρεάστηκε από τον Συριακό Εμφύλιο Πόλεμο, καταγράφοντας μέσο ετήσιο ρυθμό ανάπτυξης ύψους 1.7% την περίοδο 2011-2016 και ανάπτυξη ύψους 1.5% το 2017. Το 2018 εκτιμήθηκε ότι το ύψος του ΑΕΠ της χώρας φτάνει τα 54.1 δισεκατομμύρια δολάρια. Ο Λίβανος έχει τη τρίτη μεγαλύτερη στον κόσμο. Κατά συνέπεια, οι πληρωμές τόκων αποτελούν το 48% των εγχώριων κυβερνητικών εσόδων το 2016, περιορίζοντας τη δυνατότητα της κυβέρνησης να κάνει αναγκαίες επενδύσεις στις υποδομές και άλλα δημόσια αγαθά. Η λιβανέζικη οικονομία είναι προσανατολισμένη προς τον τομέα των υπηρεσιών. Ο Λίβανος έχει μια ισχυρή παράδοση στο λεσέ φερ, με το σύνταγμα της χώρας να τονίζει ότι "το οικονομικό σύστημα είναι ελεύθερο και εγγυάται την ιδιωτική πρωτοβουλία και το δικαίωμα της ιδιωτικής ιδιοκτησίας". Οι κύριοι οικονομικοί τομείς συμπεριλαμβάνουν την βιομηχανία μετάλλων, τον τραπεζικό τομέα, την γεωργία, την παραγωγή χημικών και την παραγωγή εξοπλισμού μεταφορών. Οι κύριοι αναπτυσσόμενοι τομείς της οικονομίας μεταξύ άλλων είναι ο τραπεζικός τομέας και ο τουρισμός. Δεν υπάρχουν περιορισμοί στο ξένο συνάλλαγμα ή στη μεταφορά κεφαλαίων. (el)
- La economía de Líbano, bien así su calidad de vida, ya fue de las más prósperas de todo el Oriente Medio. Sin embargo con la guerra civil libanesa entre 1975 y 1990, toda la economía del país fue afectada, la producción nacional fue cortada por la mitad y el país dejó de figurar como centro financiero regional. Con el término del conflicto interno y la recuperación de la estabilidad política, el país se movilizó en la reconstrucción. Para realizarla, Líbano recibió de inmediato cerca de US$ 15 mil millones de países como Francia y Alemania y, actualmente, también de los Estados Unidos. Con la infraestructura reconstruida, la economía volvió a crecer con una de las más altas tasas del mundo, haciéndose un polo de crecimiento en la región. La capital, Beirut (llamada de "París del Oriente") volvió a ganar destaque en el escenario regional, acogiendo varios eventos. El país volvió a ser llamado de "Suiza del Oriente" debido a las actividades financieras allí realizadas. La reconstrucción de monumentos e infraestructura ha atraído al turismo que crece cada año. Actualmente, Líbano volvió a tener uno de los más elevados patrones de vida de Oriente Medio. (es)
- The economy of Lebanon has been experiencing, as of late 2019, a large-scale, multi-dimensional crisis, including a banking collapse, a liquidity crisis and a sovereign default. It is classified as a developing, lower-middle-income economy. The nominal GDP was estimated at $19 billion in 2020, with a per capita GDP amounting to $2,500. In 2018 government spending amounted to $15.9 billion, or 23% of GDP. The economy significantly expanded after the 2006 Lebanon War, with growth averaging 9.1% between 2007 and 2010. After 2011, the local economy was affected by the Syrian civil war, growing by a yearly average of 1.7% on the 2011–2016 period and by 1.5% in 2017. In 2018, the size of the GDP was estimated to be $54.1 billion. Lebanon is the third-highest indebted country in the world in terms of debt-to-GDP ratio. As a consequence, interest payments consumed 48% of domestic government revenues in 2016, thus limiting the government's ability to make needed investments in infrastructure and other public goods. The Lebanese economy is service-oriented. Lebanon has a strong tradition of laissez-faire, with the country's constitution stating that "the economic system is free and ensures private initiative and the right to private property". The major economic sectors include metal products, banking, agriculture, chemicals, and transport equipment. The main growth sectors include banking and tourism. There are no restrictions on foreign exchange or capital movement. (en)
- La population urbaine libanaise, soit 80 % de la population du pays, est connue pour son esprit commercial et son entrepreneuriat. À travers les époques, l'émigration libanaise a permis de créer un réseau mondial d'entreprises "libanaises" implantées partout où se sont implantés les Libanais. Le Liban dispose d'une proportion de main d'œuvre qualifiée comparable à la plupart des pays d'Europe, et la plus qualifiée des pays arabes. Le pays est très inégalitaire : 7 milliardaires possèdent 13,3 milliards de dollars, soit dix fois plus que 50 % de la population à revenu modeste. Les 1 % les plus riches, soit 42 000 personnes, possèdent 58 % de la richesse de l’ensemble de la population. La population, en particulier les classes modestes, est exposée aux pénuries d’eau potable et d’électricité, ainsi qu'au chômage et à la hausse des prix, la corruption est endémique et les infrastructures publiques en déliquescence. L'économie libanaise est aussi fragilisée par les sanctions américaines visant le Hezbollah. (fr)
- 레바논의 경제는 개발도상국의 중상위 소득 경제로 분류된다. 명목 GDP는 2020년에 190억 달러로 추정되었고 1인당 GDP는 2,500 달러에 달했다. 2018년 정부 지출은 GDP의 23%인 159억 달러에 달했다. 레바논 경제는 2006년 전쟁 이후 2007년과 2010년 사이에 평균 9.1%의 성장률을 보이며 크게 성장했다. 2011년 이후, 지역 경제는 시리아 내전의 영향을 받아 2011년~2016년 연평균 1.7%, 2017년 1.5% 성장했다. 2018년 GDP 규모는 541억 달러로 추정되었다. 레바논은 부채 대 GDP 비율 면에서 세계에서 세 번째로 높은 부채 국가이다. 그 결과, 이자 지불은 2016년 국내 정부 수입의 48%를 소비했고, 따라서 사회 기반 시설과 기타 공공재에 필요한 투자를 할 수 있는 정부의 능력을 제한했다. 레바논 경제는 서비스 지향적이다. 레바논은 자유방임주의의 강한 전통을 가지고 있는데, 레바논 헌법은 "경제체제는 자유롭고 사적 주도권과 사유재산에 대한 권리를 보장한다"고 명시하고 있다. 주요 경제 부문은 금속 제품, 은행, 농업, 화학, 그리고 운송 장비를 포함한다. 주요 성장 부문은 은행과 관광업이다. 외환이나 자본 이동에는 제한이 없다. (ko)
- Экономика Ливана является развивающейся, с частным сектором, который удовлетворяет 75 % совокупного спроса и большим банковским сектором, который поддерживает этот спрос. МВФ прогнозировал рост реального ВВП Ливана на уровне 7 % в 2010 и 2011 после 9 % роста в 2009 году и 8,5 % в 2008 году, что выводито Ливан на уровень 54-й страны мира по ВВП на душу населения, и прогнозируется, что ливанский ВВП на душу населения составит 19 100 $ к 2015 году, в результате чего он станет одним из самых высоких в регионе. Ливан имеет коммерческие традиции свободного рынка и невмешательства в рынок.Ливанская экономика сервис-ориентированная; основными секторами роста являются банковское дело и туризм. Там нет ограничения на валютные операции или движение капитала, банковская тайна строго соблюдается. .В Ливане практически нет ограничений на иностранные инвестиции.Ливан недавно[когда?] принял закон о борьбе с отмыванием денег.Также у США отсутствуют конкретные торговые санкции против Ливана (США сняли свои финансовые ограничения). Основными отраслями экономики являются: сельское хозяйство, банковское дело, промышленность (включая: обработка металла и производство металлических изделий, химическая промышленность и производство транспортного оборудования). (ru)
- Ліван відноситься до нечисленної групи держав світу, в яких у сфері обслуговування і торгівлі створюється більше половини річного національного доходу. Бейрут історично розвивався як міжнародний фінансовий центр, куди стікалися кошти, виручені від експорту нафти зі всього Близького Сходу. Тривалі торгові і культурні зв'язки як з європейськими, так і з арабськими державами дозволили Лівану перетворити торгівлю на один з найважливіших секторів економіки. З 1950 по 1975 національний дохід Лівану збільшувався в середньому більш, чим на 8 % в рік. Після 1975 цей показник знизився приблизно до 4 %. У 1993 валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислювався в 7,6 млрд дол., а в 1995 досяг 11,7 млрд дол. Середньорічне зростання ВВП на душу населення з 1986 по 1995 становив 8,4 %. ВВП на 1998 — 17,2 млрд дол., реальне зростання ВВП в 1990–1998: 7,7 %. Зростання інфляції в 1990–1998 склало 24 % (у 1998 — 3 %). Зовнішній борг в 1998 — 6,7 млрд дол. країни, включаючи золотий запас, в 1996 оцінювалися в 8,1 млрд дол. Загальний зовнішній борг Лівану в 1996 приблизно дорівнював 1,4 млрд дол., а внутрішній борг — 5,8 млрд дол. Проте до 2003 приріст ВВП склав 2 %, таким чином ВВП оцінювався в 17,61 млрд дол. США, а на душу населення — 4800 дол. США. ВВП за секторами розділяється на: сільське господарство — 12 %, індустрію — 21 %, сферу послуг — 67 %. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- يُصنف اقتصاد لبنان على أنه اقتصاد نامٍ ذو دخل متوسط أعلى. يقدر الناتج المحلي الإجمالي الاسمي بـ 54.1 مليار دولار في عام 2018، حيث يبلغ نصيب الفرد من الناتج المحلي الإجمالي 12،000 دولار. بلغ الإنفاق الحكومي 15.9 مليار دولار في عام 2018، أو %23 من الناتج المحلي الإجمالي. ويستحوذ القطاع الخاص على أكثر من 75% من اجمالي الاقتصاد. لدى لبنان تقليد ثابت في مبدأ عدم التدخل، حيث ينص دستور البلاد على أن «النظام الاقتصادي حر يكفل المبادرة الفردية والملكية الخاصة». تشمل القطاعات الاقتصادية الرئيسية: المنتجات المعدنية والخدمات المصرفية والزراعة والكيماويات ومعدات النقل. (ar)
- L'economia del Líban, bé així la seva qualitat de vida, ja va ser de les més pròsperes de tot l'Orient Mitjà. No obstant això amb la Guerra Civil Libanesa entre 1975 i 1990, tota l'economia del país va ser afectada, la producció nacional va ser tallada per la meitat i el país va deixar de figurar com a centre financer regional. El país va tornar a ser anomenat la "Suïssa d'Orient" a causa de les activitats financeres allí realitzades. La reconstrucció de monuments i infraestructura ha atret el turisme que creix cada any. (ca)
- Η οικονομία του Λιβάνου ταξινομείται ως αναπτυσσόμενη οικονομία ανώτερου μεσαίου εισοδήματος. Το ονομαστικό ΑΕΠ του Λιβάνου για το 2018 εκτιμάται στα 54.8 δισεκατομμύρια δολάρια, με κατά κεφαλήν ΑΕΠ ύψους 12.000 δολαρίων. Τα κυβερνητικά έξοδα για το 2018 ανέρχονται στα 15.9 δισεκατομμύρια δολάρια, αποτελώντας το 23% του ΑΕΠ. (el)
- The economy of Lebanon has been experiencing, as of late 2019, a large-scale, multi-dimensional crisis, including a banking collapse, a liquidity crisis and a sovereign default. It is classified as a developing, lower-middle-income economy. The nominal GDP was estimated at $19 billion in 2020, with a per capita GDP amounting to $2,500. In 2018 government spending amounted to $15.9 billion, or 23% of GDP. (en)
- La economía de Líbano, bien así su calidad de vida, ya fue de las más prósperas de todo el Oriente Medio. Sin embargo con la guerra civil libanesa entre 1975 y 1990, toda la economía del país fue afectada, la producción nacional fue cortada por la mitad y el país dejó de figurar como centro financiero regional. (es)
- La population urbaine libanaise, soit 80 % de la population du pays, est connue pour son esprit commercial et son entrepreneuriat. À travers les époques, l'émigration libanaise a permis de créer un réseau mondial d'entreprises "libanaises" implantées partout où se sont implantés les Libanais. Le Liban dispose d'une proportion de main d'œuvre qualifiée comparable à la plupart des pays d'Europe, et la plus qualifiée des pays arabes. (fr)
- 레바논의 경제는 개발도상국의 중상위 소득 경제로 분류된다. 명목 GDP는 2020년에 190억 달러로 추정되었고 1인당 GDP는 2,500 달러에 달했다. 2018년 정부 지출은 GDP의 23%인 159억 달러에 달했다. 레바논 경제는 2006년 전쟁 이후 2007년과 2010년 사이에 평균 9.1%의 성장률을 보이며 크게 성장했다. 2011년 이후, 지역 경제는 시리아 내전의 영향을 받아 2011년~2016년 연평균 1.7%, 2017년 1.5% 성장했다. 2018년 GDP 규모는 541억 달러로 추정되었다. 레바논은 부채 대 GDP 비율 면에서 세계에서 세 번째로 높은 부채 국가이다. 그 결과, 이자 지불은 2016년 국내 정부 수입의 48%를 소비했고, 따라서 사회 기반 시설과 기타 공공재에 필요한 투자를 할 수 있는 정부의 능력을 제한했다. (ko)
- Экономика Ливана является развивающейся, с частным сектором, который удовлетворяет 75 % совокупного спроса и большим банковским сектором, который поддерживает этот спрос. МВФ прогнозировал рост реального ВВП Ливана на уровне 7 % в 2010 и 2011 после 9 % роста в 2009 году и 8,5 % в 2008 году, что выводито Ливан на уровень 54-й страны мира по ВВП на душу населения, и прогнозируется, что ливанский ВВП на душу населения составит 19 100 $ к 2015 году, в результате чего он станет одним из самых высоких в регионе. (ru)
- Ліван відноситься до нечисленної групи держав світу, в яких у сфері обслуговування і торгівлі створюється більше половини річного національного доходу. Бейрут історично розвивався як міжнародний фінансовий центр, куди стікалися кошти, виручені від експорту нафти зі всього Близького Сходу. Тривалі торгові і культурні зв'язки як з європейськими, так і з арабськими державами дозволили Лівану перетворити торгівлю на один з найважливіших секторів економіки. (uk)
|
