| dbo:abstract
|
- L'economia de l'Iraq es caracteritza per una forta dependència de l'exportació de petroli i per accentuar un desenvolupament dirigit per organismes centrals. Abans de l'esclat de la guerra contra Iran al setembre de 1980, el futur de l'economia iraquiana era brillant. La producció de petroli havia aconseguit el nivell de 3,5 milions de barrils per dia i els ingressos del petroli sumaven 21.000 milions de dòlars en 1979 i 27.000 milions de dòlars en 1980. En començar la guerra, l'Iraq havia acumulat aproximadament 35.000 milions de dòlars en reserves de divises. (ca)
- يبلغ حجم الاقتصاد العراقي 223 مليار دولار لعام 2015 يعتمد الاقتصاد العراقي اعتماداً كلياً على القطاع النفطي حيث يكون 95% من إجمالي دخل العراق من العملة الصعبة. كلف حرب الخليج الأولى ما يُقدّر بحوالي 100 مليار دولار من الخسائر وكان العراق مُثقلا بالديون بعد انتهاء الحرب وكانت العوامل الإقتصادية لها الدور الأكبر في خوض العراق حرب الخليج الثانية بعد سنتين من انتهاء حرب الخليج الأولى وزادت الحرب الثانية من مشاكل العراق الإقتصادية حيث فرض حصار اقتصادي على العراق منذ 6 أغسطس 1990 حتى 21 أبريل 2003. اعتمد العراق أثناء فترة الحصار اعتمادا كبيرا على برنامج النفط مقابل الغذاء الذي بدأ تطبيقه في عام 1996 وساهمت برفع جزئي لمعاناة المواطن العراقي، استمر هذا البرنامج لسدة دورات فترة كل منها كانت 6 أشهر حيث سمح للعراق ببيع جزء من نفطه لشراء المواد الغذائية والمستلزمات الطبية ومواد يمكن استعمالها في إعادة بناء جزئي لمرافق الخدمات في العراق وقد اكتشف لاحقا أن هذا البرنامج عانى كثيرا من مشاكل الفساد الإداري حيث تورط موظفون كبار من الأمم المتحدة في قضايا رشوات واختلاس كانت نتيجتها وصول جزء بسيط من هذه الأموال إلى المواطن العراقي البسيط. في عام 2000 اتخذ العراق قرارا بالتعامل بعملة اليورو بدلا من الدولار الأمريكي في صفقات مبيعاتها من النفط. قبل غزو العراق 2003 وصل إنتاج العراق إلى 3/4 ما كان عليه قبل حرب الخليج الثانية وكانت الأمم المتحدة تستقطع 28% من أموال صادرات النفط العراقية لحساب موظفي الأمم المتحدة والعمليات الإدارية المتعلقة ببرنامج النفط مقابل الغذاء. عند مجيؤ بول بريمر وسلطة الائتلاف الموحدة اتخذت السلطة مجموعة من القرارات نحو تشجيع وتطبيق القطاع الخاص في العراق أو ما يسمى بالخصخصة وخاصة في قطاع النفط وسمح بول بريمر بالامتلاك الكامل لشركات غير عراقية لمصالح في العراق وفرض على هذه الشركات الأجنبية ضرائب نسبتها 15% ولكن هذه الخطط والقرارات الأقتصادية لم تطبق من قبل الحكومات التي أتت بعد سلطة الائتلاف الموحدة وهي على الترتيب مجلس الحكم في العراق والحكومة العراقية المؤقتة والحكومة العراقية الانتقالية ومن المقرر تطبيق قرارات الخصخصة هذه في عام 2006. أحد العقبات الرئيسية في استرداد اقتصاد العراق لعافيته هي الديون الضخمة التي يدين بها العراق نتيجة حرب الخليج الأولى وحرب الخليج الثانية وقد حاول بعض المسؤولين العراقيين إلغائها لأنها وحسب قولهم كانت نتيجة «تصرفات النظام السابق» إلا أن هذا الطرح لم تلقى آذان صاغية من الدول التي تطالب بديونها. في 20 نوفمبر 2005 وافق Paris Club of official creditors على مسح 80% من ديون العراق الخارجية أي مبلغ مقداره 100 مليار دولار على أن يطبق في فترة زمنية قدرها 3 سنوات وبحسب هذا الإتفاق تخلص العراق من 75 مليار دولار من ديونه بحلول 2006. (ar)
- The economy of Iraq is dominated by the oil sector, which has provided about 99.7% of foreign exchange earnings during its modern history. As of 2021, the oil sector provides about 92% of foreign exchange earnings. Iraq's hitherto agrarian economy underwent rapid development following the 14 July Revolution which overthrew the Hashemite Iraqi monarchy. It had become the third-largest economy in the Middle East by 1980. This occurred in part because of the Iraqi government's successful industrialization and infrastructure development initiatives in the 1970s, which included irrigation projects, railway and highway construction, and rural electrification. In the 1980s, financial problems caused by massive expenditures in the Iran-Iraq War and damage to oil export facilities by Iran led the Ba'athist government to implement austerity measures, to borrow heavily, and to later reschedule foreign debt payments. Iraq suffered economic losses of at least $80 billion from the war. In 1988, the hostilities ended. Oil exports gradually increased with the construction of new pipelines and restoration of damaged facilities, but again underwent a sharp decline after the Persian Gulf War. GDP dropped to one-fourth of the country's 1980 gross domestic product and continued to decline under postwar international sanctions, until receiving aid from the U.N. Oil-for-Food Programme in 1997. The Coalition Provisional Authority made efforts to modernize Iraq's economy after the 2003 U.S.-led invasion, through privatization and reducing the country's foreign debt. As a result Iraq's economy expanded rapidly during this time, though growth was stunted by the insurgency, economic mismanagement, and oil shortages caused by outdated technology. Since mid-2009, oil export earnings have returned to levels seen before Operation New Dawn. Government revenues have rebounded, along with global oil prices. In 2011, Baghdad probably would increase oil exports above their then-current level of 1,900,000 bbl (300,000 m3) per day as a result of new contracts with international oil companies. It was thought likely to fall short of the 2,400,000 barrels (380,000 m3) per day it was forecasting in its budget. Iraq's recent contracts with major oil companies have the potential to greatly expand oil revenues, but Iraq will need to upgrade its oil processing, pipeline, and export infrastructure to enable these deals to reach their potential. An improved security environment and an initial wave of foreign investment are helping to spur economic activity, particularly in the energy, construction, and retail sectors. Broader economic improvement, long-term fiscal health, and sustained increases in the standard of living still depend on the government passing major policy reforms and on the continued development of Iraq's massive oil reserves. Although foreign investors viewed Iraq with increasing interest in 2010, most are still hampered by difficulties acquiring land for projects and other regulatory impediments. (en)
- La Economía de Irak se caracteriza por una fuerte dependencia de la exportación de petróleo y por acentuar un desarrollo dirigido por organismos centrales. Antes del estallido de la guerra contra Irán en septiembre de 1980, el futuro de la economía iraquí era brillante. La producción de petróleo había alcanzado el nivel de 3,5 millones de barriles por día y los ingresos del petróleo sumaban 21.000 millones de dólares en 1979 y 27.000 millones de dólares en 1980. Al comenzar la guerra, Irak había acumulado aproximadamente 35.000 millones de dólares en reservas de divisas. (es)
- Les ressources naturelles de l'Irak sont abondantes, on y trouve des terres arables, des ressources en eau, ainsi que 10 % des réserves mondiales de pétrole. (fr)
- L'economia dell'Iraq si basa fortemente sull'esportazione di petrolio che comprende i 2/3 delle esportazioni; queste però non bastano a equilibrare la bilancia commerciale. (it)
- 이라크의 경제는 석유 부문이 지배하고 있는데, 석유 부문은 현대 역사에서 외환 수입의 약 99.7%를 제공해 왔다. 이라크의 지금까지 농경 경제는 7월 14일 하심가 왕정을 전복시킨 혁명 이후 빠른 발전을 겪었다. 중국은 1980년까지 중동에서 세 번째로 큰 경제 대국이 되었다. 이것은 부분적으로 관개 프로젝트, 철도 및 고속도로 건설, 시골의 전기화를 포함한 1970년대 이라크 정부의 성공적인 산업화와 인프라 개발 계획 때문에 일어났다. 1980년대에 이란-이라크 전쟁에서의 막대한 지출과 이란에 의한 석유 수출 시설의 피해로 인한 재정 문제는 바트주의 정부가 긴축 정책을 시행하고, 많은 돈을 빌리고, 나중에 외채 상환 일정을 재조정하도록 이끌었다. 이라크는 전쟁으로 적어도 800억 달러의 경제적 손실을 입었다. 1988년에 교전이 끝났다. 석유 수출은 새로운 송유관의 건설과 손상된 시설의 복구로 점차 증가했으나 걸프 전쟁 이후 다시 급격한 감소를 겪었다. 국내총생산(GDP)은 1980년 국내총생산의 4분의 1로 떨어졌고 전후 국제사회의 제재 아래 계속 감소하다가 1997년 으로부터 원조를 받았다. 연합군 임시 당국은 2003년 미국 주도의 침공 이후 민영화와 국가의 외채 축소를 통해 이라크 경제를 현대화하기 위한 노력을 기울였다. 그러나 이라크의 경제는 폭동, 경제 실정, 그리고 시대에 뒤떨어진 기술로 인한 석유 부족 때문에 계속해서 쇠퇴했다. 2009년 중반 이후 석유 수출 실적은 새벽 작전 이전 수준으로 돌아섰다. 국제 유가와 함께 정부 수입도 반등했다. 2011년에 바그다드는 국제 석유 회사들과의 새로운 계약으로 인해 석유 수출을 현재 수준인 하루에 190만 베블 (30만 평방미터) 이상으로 증가시킬 것이다. 예산 전망치인 하루 240만 배럴(38만 m3)에도 못 미칠 것으로 예상됐다. 이라크가 주요 석유 회사들과 맺은 최근 계약은 석유 수입을 크게 증가시킬 가능성이 있지만, 이라크는 이러한 거래가 그들의 잠재력에 도달할 수 있도록 석유 가공, 파이프라인, 그리고 수출 인프라를 개선할 필요가 있을 것이다. 개선된 안보 환경과 초기 외국인 투자의 물결은 특히 에너지, 건설 및 소매 부문에서 경제 활동을 촉진하는 데 도움이 되고 있다. 광범위한 경제 개선, 장기적인 재정 건전성, 그리고 지속적인 생활 수준 증가는 여전히 정부가 주요 정책 개혁을 통과시키고 이라크의 막대한 석유 비축량을 지속적으로 개발하는 것에 달려 있다. 비록 외국인 투자자들이 2010년에 점점 더 많은 관심을 가지고 이라크를 바라보았지만, 대부분은 여전히 프로젝트용 토지 취득과 기타 규제 장애로 인해 어려움을 겪고 있다. 인플레이션은 안보 상황이 개선되면서 2006년 이후 지속적으로 감소해왔다. 그러나 이라크 정치인들은 거시경제적 이득을 일반 이라크인들의 개선된 생활로 전환해야 한다는 압박을 받고 있다. 실업률이 전국적으로 여전히 문제가 되고 있다. (ko)
- Irak är ett gammalt jordbruksland, men i modern tid har dess ekonomi dominerats av oljesektorn, vilken traditionellt har gett 95 procent av intäkterna i utrikeshandeln. Landet var 1988 den näst efter Saudiarabien största producenten av olja i Mellanöstern, och under åren 1980-1987 svarade oljeexporten för mer än 98 procent av landets exportintäkter. På 1980-talet skapade kriget med Iran stora utgifter, vilket tvingade landet att låna pengar samt att minska återbetalningarna på tidigare utlandslån. Iraks ekonomiska förluster under detta krig beräknas till minst 100 miljarder amerikanska dollar. Efter krigets slut 1988 ökade oljeexporten gradvis i och med konstruktionen av nya oljeledningar och återuppbyggnaden av skadade. Den Irakiska ockupationen av Kuwait i augusti 1990 och Gulfkriget som inleddes i januari 1991 ledde till stor ekonomisk skada inte bara genom de direkta kostnaderna för dessa krig utan också p.g.a. de internationella sanktioner som följde. Oljeexporten ökade under slutet av 1990-talet, och år 2002 uppgick den till ca 75 procent av nivån för år 1988. Sysselsättningsmässigt dominerar idag servicesektorn. Sedan 2020 har Iraks ekonomi varit klatastrofal. Arbetslösheten särskilt bland unga är skyhög, landets administration lider av omfattande korruption och ineffektivitet och landet lider av coronaviruspandemin. Iraks bruttonationalprodukt bnp väntades minska med omkring 10 procent i år 2020 och låga oljepriser väntades förvärra det enorma budgetunderskottet ytterligare. Fattigdomen väntades öka betydelsefullt. (sv)
- Основу экономики Ирака составляет добыча и экспорт нефти. В экономике Ирака преобладает нефтяной сектор, который обеспечил около 99,7% валютных поступлений в наше время. До сих пор аграрная экономика Ирака быстро развивалась после революции 14 июля, свергнувшей иракскую монархию Хашимитов. К 1980 году Ирак стал третьей по величине экономикой на Ближнем Востоке. Это произошло отчасти благодаря успешным инициативам иракского правительства по индустриализации и развитию инфраструктуры в 1970-х годах, которые включали ирригационные проекты, строительство железных и автомобильных дорог, а также электрификацию сельских районов. В 1980-е годы финансовые проблемы, вызванные крупными расходами в ирано-иракской войне и повреждением Ираном мощностей по экспорту нефти, привели к тому, что правительство баасистов приняло меры жесткой экономии, заняло значительные заимствования, а затем перенесло выплаты по внешнему долгу; Ирак понес экономические потери в размере не менее 80 миллиардов долларов от войны. После окончания военных действий, в 1988 году, экспорт нефти постепенно увеличивался благодаря строительству новых трубопроводов и восстановлению поврежденных объектов, но после войны в Персидском заливе вновь резко сократился, сократившись до одной четвертой своего валового внутреннего продукта 1980 года и продолжая снижаться от международных послевоенных санкций пока не получила помощь от Программы ООН «Нефть в обмен на продовольствие» в 1997 году. Несмотря на усилия временной администрации коалиции по модернизации экономики Ирака после вторжения США в 2003 году путем приватизации и сокращения его внешнего долга, его экономика продолжала снижаться из-за продолжающегося насилия, неэффективного управления экономикой и нехватки нефти, вызванной устаревшей технологией. С середины 2009 года доходы от экспорта нефти вернулись к уровню, который наблюдался до операции «New dawn», а доходы правительства восстановились вместе с мировыми ценами на нефть. В 2011 году Багдад, вероятно, увеличит экспорт нефти выше текущего уровня в 1 900 000 баррелей (300 000 кубометров) в день в результате новых контрактов с международными нефтяными компаниями, но, вероятно, не достигнет 2 400 000 баррелей (380 000 кубометров) в день, это прогнозирование в своем бюджете. Недавние контракты Ирака с крупными нефтяными компаниями потенциально могут значительно увеличить доходы от нефти, но Ираку нужно будет модернизировать свою нефтеперерабатывающую, трубопроводную и экспортную инфраструктуру, чтобы эти сделки могли реализовать свой потенциал. Улучшение условий безопасности и начальная волна иностранных инвестиций помогают стимулировать экономическую активность, особенно в секторах энергетики, строительства и розничной торговли. Более широкое экономическое улучшение, долгосрочное финансовое состояние и устойчивое повышение уровня жизни по-прежнему зависят от того, как правительство проведет крупные политические реформы, и от продолжающегося освоения огромных запасов нефти в Ираке. Хотя иностранные инвесторы смотрели на Ирак с возрастающим интересом в 2010 году, большинству из них всё ещё мешают трудности с приобретением земли для проектов и другие нормативные препятствия. Инфляция последовательно снижалась с 2006 года, поскольку ситуация с безопасностью улучшилась. Тем не менее, иракским лидерам по-прежнему трудно трансформировать макроэкономические достижения в улучшение жизни простых иракцев. Безработица остается проблемой по всей стране. (ru)
- A economia do Iraque continua dependente do setor petrolífero, que é responsável por mais de 90% das receitas do governo e mais de 80% das exportações. Em 2012 as exportações diárias de petróleo cresceram de 2,2 milhões de barris-dia para 2,6 milhões de barris-dia. As receitas do governo cresceram à medida em que os preços internacionais do petróleo se mantiveram elevados durante aquele ano. Após a derrubada de Saddam Hussein em 2005 por países liderados pelos EUA, como a Inglaterra, Itália e Japão – o novo governo faz planos para reduzir a dependência de seu "ouro negro", atraindo investidores estrangeiros principalmente, num primeiro momento, para a reconstrução do Iraque. Nos últimos anos, a melhora das condições de segurança do país e o gradual retorno dos investimentos têm ajudado a dinamizar a economia, especialmente nos setores de energia, construção civil e comércio. Um crescimento econômico mais duradouro, uma saúde fiscal de longo prazo e uma melhora geral do padrão de vida dependerão da aprovação, pelo governo central, de importantes políticas de reformas. A economia do país se encontra em uma grave crise devido a abertura econômica do Irã e a guerra de preços do petróleo promovida pela Arábia Saudita. As cidades sob o jugo do EIIL receberam novos equipamentos agrícolas para colheita de trigo em 2014. (pt)
- Ірак — аграрно-індустріальна країна. На початку XXI ст. Ірак був країною з регульованою державою капіталістичною економікою, основа якої — видобуток нафти. Держ. сектор повністю контролював нафтову промисловість і енергетику. Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика, машинобудування та ін. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив, сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний заводи, фабрика з виробництва верхнього одягу, кустарні промисли. У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство. Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні ведуться роботи з іригації та механізації сільськогосподарського виробництва, а також створення великих агропромислових комплексів. Транспорт: автомобільний, морський, річковий, частково — залізничний, розвинений трубопровідний. Основні іракські порти в Перській затоці — Басра, Умм-Каср, Фао і Ез-Зубайр. Річковий порт — Багдад. У країні є два міжнародних аеропорти — в і і понад 100 місцевих летовищ (в Хадіті, Кіркуці, Мосулі та інш.). (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'economia de l'Iraq es caracteritza per una forta dependència de l'exportació de petroli i per accentuar un desenvolupament dirigit per organismes centrals. Abans de l'esclat de la guerra contra Iran al setembre de 1980, el futur de l'economia iraquiana era brillant. La producció de petroli havia aconseguit el nivell de 3,5 milions de barrils per dia i els ingressos del petroli sumaven 21.000 milions de dòlars en 1979 i 27.000 milions de dòlars en 1980. En començar la guerra, l'Iraq havia acumulat aproximadament 35.000 milions de dòlars en reserves de divises. (ca)
- La Economía de Irak se caracteriza por una fuerte dependencia de la exportación de petróleo y por acentuar un desarrollo dirigido por organismos centrales. Antes del estallido de la guerra contra Irán en septiembre de 1980, el futuro de la economía iraquí era brillante. La producción de petróleo había alcanzado el nivel de 3,5 millones de barriles por día y los ingresos del petróleo sumaban 21.000 millones de dólares en 1979 y 27.000 millones de dólares en 1980. Al comenzar la guerra, Irak había acumulado aproximadamente 35.000 millones de dólares en reservas de divisas. (es)
- Les ressources naturelles de l'Irak sont abondantes, on y trouve des terres arables, des ressources en eau, ainsi que 10 % des réserves mondiales de pétrole. (fr)
- L'economia dell'Iraq si basa fortemente sull'esportazione di petrolio che comprende i 2/3 delle esportazioni; queste però non bastano a equilibrare la bilancia commerciale. (it)
- يبلغ حجم الاقتصاد العراقي 223 مليار دولار لعام 2015 يعتمد الاقتصاد العراقي اعتماداً كلياً على القطاع النفطي حيث يكون 95% من إجمالي دخل العراق من العملة الصعبة. كلف حرب الخليج الأولى ما يُقدّر بحوالي 100 مليار دولار من الخسائر وكان العراق مُثقلا بالديون بعد انتهاء الحرب وكانت العوامل الإقتصادية لها الدور الأكبر في خوض العراق حرب الخليج الثانية بعد سنتين من انتهاء حرب الخليج الأولى وزادت الحرب الثانية من مشاكل العراق الإقتصادية حيث فرض حصار اقتصادي على العراق منذ 6 أغسطس 1990 حتى 21 أبريل 2003. (ar)
- The economy of Iraq is dominated by the oil sector, which has provided about 99.7% of foreign exchange earnings during its modern history. As of 2021, the oil sector provides about 92% of foreign exchange earnings. Iraq's hitherto agrarian economy underwent rapid development following the 14 July Revolution which overthrew the Hashemite Iraqi monarchy. It had become the third-largest economy in the Middle East by 1980. This occurred in part because of the Iraqi government's successful industrialization and infrastructure development initiatives in the 1970s, which included irrigation projects, railway and highway construction, and rural electrification. (en)
- 이라크의 경제는 석유 부문이 지배하고 있는데, 석유 부문은 현대 역사에서 외환 수입의 약 99.7%를 제공해 왔다. 이라크의 지금까지 농경 경제는 7월 14일 하심가 왕정을 전복시킨 혁명 이후 빠른 발전을 겪었다. 중국은 1980년까지 중동에서 세 번째로 큰 경제 대국이 되었다. 이것은 부분적으로 관개 프로젝트, 철도 및 고속도로 건설, 시골의 전기화를 포함한 1970년대 이라크 정부의 성공적인 산업화와 인프라 개발 계획 때문에 일어났다. 1980년대에 이란-이라크 전쟁에서의 막대한 지출과 이란에 의한 석유 수출 시설의 피해로 인한 재정 문제는 바트주의 정부가 긴축 정책을 시행하고, 많은 돈을 빌리고, 나중에 외채 상환 일정을 재조정하도록 이끌었다. 이라크는 전쟁으로 적어도 800억 달러의 경제적 손실을 입었다. 1988년에 교전이 끝났다. 석유 수출은 새로운 송유관의 건설과 손상된 시설의 복구로 점차 증가했으나 걸프 전쟁 이후 다시 급격한 감소를 겪었다. 국내총생산(GDP)은 1980년 국내총생산의 4분의 1로 떨어졌고 전후 국제사회의 제재 아래 계속 감소하다가 1997년 으로부터 원조를 받았다. (ko)
- A economia do Iraque continua dependente do setor petrolífero, que é responsável por mais de 90% das receitas do governo e mais de 80% das exportações. Em 2012 as exportações diárias de petróleo cresceram de 2,2 milhões de barris-dia para 2,6 milhões de barris-dia. As receitas do governo cresceram à medida em que os preços internacionais do petróleo se mantiveram elevados durante aquele ano. Após a derrubada de Saddam Hussein em 2005 por países liderados pelos EUA, como a Inglaterra, Itália e Japão – o novo governo faz planos para reduzir a dependência de seu "ouro negro", atraindo investidores estrangeiros principalmente, num primeiro momento, para a reconstrução do Iraque. (pt)
- Irak är ett gammalt jordbruksland, men i modern tid har dess ekonomi dominerats av oljesektorn, vilken traditionellt har gett 95 procent av intäkterna i utrikeshandeln. Landet var 1988 den näst efter Saudiarabien största producenten av olja i Mellanöstern, och under åren 1980-1987 svarade oljeexporten för mer än 98 procent av landets exportintäkter. På 1980-talet skapade kriget med Iran stora utgifter, vilket tvingade landet att låna pengar samt att minska återbetalningarna på tidigare utlandslån. Iraks ekonomiska förluster under detta krig beräknas till minst 100 miljarder amerikanska dollar. Efter krigets slut 1988 ökade oljeexporten gradvis i och med konstruktionen av nya oljeledningar och återuppbyggnaden av skadade. (sv)
- Основу экономики Ирака составляет добыча и экспорт нефти. В экономике Ирака преобладает нефтяной сектор, который обеспечил около 99,7% валютных поступлений в наше время. До сих пор аграрная экономика Ирака быстро развивалась после революции 14 июля, свергнувшей иракскую монархию Хашимитов. К 1980 году Ирак стал третьей по величине экономикой на Ближнем Востоке. Это произошло отчасти благодаря успешным инициативам иракского правительства по индустриализации и развитию инфраструктуры в 1970-х годах, которые включали ирригационные проекты, строительство железных и автомобильных дорог, а также электрификацию сельских районов. (ru)
- Ірак — аграрно-індустріальна країна. На початку XXI ст. Ірак був країною з регульованою державою капіталістичною економікою, основа якої — видобуток нафти. Держ. сектор повністю контролював нафтову промисловість і енергетику. Високорозвинуті такі галузі промисловості, як нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, цементна, металургійна, електроенергетика, машинобудування та ін. Є завод з виробництва двигунів, азотних добрив, сільськогосподарських машин, а також електротехнічний і металургійний заводи, фабрика з виробництва верхнього одягу, кустарні промисли. У сільському господарстві переважає екстенсивне землеробство. Головні продовольчі культури — пшениця, ячмінь, рис, овочі, цитрусові, тютюн, бавовна. Розводять велику рогату худобу, овець, кіз. У країні ведуться роботи з іригації та механі (uk)
|
._U.S._and_Coalition_forces_guard_the_Khawr_Al_Amaya_Oil_Platform.jpg?width=300)
.svg){kind=link}
---2017---US-EIA---Jo-Di-graphics.jpg){kind=link}
.svg){kind=link}
---2017---US-EIA---Jo-Di-graphics.jpg){kind=link}
._U.S._and_Coalition_forces_guard_the_Khawr_Al_Amaya_Oil_Platform.jpg){kind=link}