| dbo:abstract
|
- L'heroi byronià és el tipus de personatge literari popularitzat per Lord Byron a les seves obres, considerat un precedent dels antiherois moderns i dels estereotipi masculí de la femme fatale perillosa. Aquest heroi és un home segur d'ell mateix, amb una aura de misteri, que sedueix pel seu cinisme i el seu costat fosc, sovint fruit de secrets del passat o d'un estatus marginal a la societat (mig buscat mig imposat). Mostra una gran passió en moments clau de la trama però la resta es manté distant, ferit per la massa, respecte a la qual es considera superior. (ca)
- Byronský hrdina je idealizovaná, ale často i zkažená osoba znázorněná v životě a díle lorda Byrona. Byronova bývalá milenka Caroline Lambová ji charakterizovala jako "šílenou, zlou osobnost a je nebezpečné ji znát". Byronský hrdina se poprvé objevil v Byronově autografickém díle, lyrycko-epické skladbě Childe Haroldova pouť (1812 – 1818). (cs)
- Der Byronic Hero (deutsche Übersetzung oft: Byron'scher Held) ist ein literarischer Archetyp, der auf den männlichen Protagonisten der Werke des britischen Dichters Lord Byron (1788–1824) basiert. (de)
- Bajrona heroo estas tipa rolulo en la literaturo, karakteriza por la protagonistoj de George Byron (Bajrono) kaj iugrade eĉ li mem. Bajrona heroo estas speco de kontraŭheroo, romantikisma artista personeco kaj ribelulo kiu ne luktas por bonaj moralaj celoj sed egoisme por sia propra kontentigo. Kiel ekzemploj povas servi Satano en Paradise Lost kaj Dr. House. (eo)
- The Byronic hero is a variant of the Romantic hero as a type of character, named after the English Romantic poet Lord Byron. Both Byron's own persona as well as characters from his writings are considered to provide defining features to the character type. The Byronic hero first reached a very wide public in Byron's semi-autobiographical epic narrative poem Childe Harold's Pilgrimage (1812–1818). Historian and critic Lord Macaulay described the character as "a man proud, moody, cynical, with defiance on his brow, and misery in his heart, a scorner of his kind, implacable in revenge, yet capable of deep and strong affection". Byron's poems with Oriental settings show more "swashbuckling" and decisive versions of the type. Later works show Byron progressively distancing himself from the figure by providing alternative hero types, like Sardanapalus (Sardanapalus), Juan (Don Juan) or Torquil ("The Island"), or, when the figure is present, by presenting him as less sympathetic (Alp in "The Siege of Corinth") or criticising him through the narrator or other characters. Byron would later attempt such a turn in his own life when he joined the Greek War of Independence, with fatal results, though recent studies show him acting with greater political acumen and less idealism than previously thought. The actual circumstances of his death from disease in Greece were unglamorous in the extreme, but back in England these details were ignored in the many works promoting his myth. The Byronic hero had a significant influence on later literature, in English and other languages. (en)
- El héroe byroniano es una variante del héroe romántico como un tipo de personaje, llamado así en honor al poeta romántico inglés Lord Byron. Se considera que tanto la personalidad misma de Byron como los personajes de sus escritos brindan las características definitorias de este tipo de personaje. El héroe byroniano alcanzó por primera vez a un público muy amplio en el poema narrativo épico semiautobiográfico de Byron, Las peregrinaciones de Childe Harold (Childe Harold’s Pilgrimage; 1812-1818). El historiador y crítico Lord Macaulay describió al personaje como "un hombre orgulloso, temperamental, cínico, con resistencia en la frente y miseria en el corazón, alguien muestra desdén hacia su clase, implacable en la venganza, pero capaz de un afecto profundo y fuerte". Los poemas de Byron ambientados en temas orientales muestran versiones más decisivas y "de héroes de capa y espada" de este tipo de personaje. En obras posteriores se aprecia a Byron distanciándose progresivamente de la figura creando tipos de héroes alternativos, como Sardanápalo (Sardanápalo), Juan (Don Juan) o Torquil (La isla), o, cuando la figura aparece, presentándolo como menos simpático (Alp en "El sitio de Corinto") o criticándolo a través del narrador u otros personajes. Byron intentaría más tarde ese giro en su propia vida al unirse a la Guerra de Independencia griega, con resultados fatales, si bien estudios recientes lo muestran actuando con mayor perspicacia política y menos idealismo de lo que se pensaba anteriormente. Las circunstancias reales de su muerte por enfermedad en Grecia fueron extremadamente poco glamorosas, pero en Inglaterra estos detalles fueron ignorados en las muchas obras que promueven su mito. El héroe byroniano tuvo una influencia significativa en la literatura posterior, tanto en inglés como en otros idiomas. (es)
- Le héros byronien (Byronic Hero en anglais) est l'archétype du héros romantique créé par Lord Byron, dont Childe Harold est le premier exemple, et que l'on retrouve dans d'autres poèmes tel Le Corsaire, Lara ou Manfred. (fr)
- 바이런적 영웅은 영국 낭만주의 시인 조지 고든 바이런의 이름을 딴 으로 낭만적 영웅을 일컫는 다른 명칭이다. 바이런 자신의 성격과 그의 작품속 인물들은 이러한 을 정의하는 특징을 보여준다고 사료된다. 바이런적 영웅은 바이런의 서사시 (1812-1818)에서 처음으로 대중적 유명세를 탄다. 역사가이자 비평가 은 이 인간상을 “자존심 있는, 침울한, 냉소적인, 표정에는 반항심이 마음에는 고통이 가득 차있는 인간, 자신같은 종속들을 멸시하며 복수에 불탔으나 깊고 강한 연정이 있는 이”로 설명한다. (ko)
- Bohater bajroniczny to wielki indywidualista, buntownik, osoba niezwykle tajemnicza, która często występuje przeciw powszechnie przyjętym prawom i normom społecznym. Bohater wykreowany przez Byrona pozostaje w konflikcie ze światem, ulega wielkim namiętnościom, jego życie naznaczone jest ogromną miłością, zbrodnią, występkiem, które wywarły wpływ na jego dalsze losy. Bohater cierpi z powodu przeszłości (wyrzuty sumienia z powodu popełnionego zła); nieufność wobec społeczeństwa sprawia, że nie może zaznać spokoju i odnaleźć ukojenia. Bohaterem bajronicznym jest tytułowy bohater powieści poetyckiej zatytułowanej Giaur. Bohater taki, pomimo tkwiących w nim sprzeczności, potrafi docenić przyjaźń. Nie potrzebuje aprobaty Boga z powodu jego wyższości, dlatego musi odnieść się do człowieka. Często stawiany jako przeciwieństwo bohatera werterycznego, pomimo tkwiącej w nich jednakowej istoty – wielkiego, dławiącego cierpienia, które jednak potrafi przezwyciężyć, we własny, indywidualny sposób. (pl)
- Een byroniaanse held (of byronic hero) is een geïdealiseerd maar met gebreken behept literair personage, dat gemodelleerd is naar het leven en het werk van de Engelse romantische dichter Lord Byron. Het is een eenzame, trotse figuur die gedreven wordt door hartstocht, melancholie en wraakgevoelens. De byronic hero komt voor het eerst voor in Byrons semiautobiografisch verhalend gedicht Childe Harold's Pilgrimage (1812–1818). (nl)
- Байронический герой — тип романтического героя, который покорил воображение европейской публики после выхода поэмы лорда Байрона «Паломничество Чайльд-Гарольда» (1812—1818), насыщенной автобиографическими мотивами. На рубеже 1820-х годов получил дальнейшее развитие в рассказе Джона Полидори «Вампир», романе Чарльза Матюрина «Мельмот Скиталец», байроновских поэмах вроде «Корсара». Александр Сергеевич Пушкин в романе «Евгений Онегин» иронизировал по поводу популярности таких сочинений: Британской музы небылицыТревожат сон отроковицы,И стал теперь её кумирИли задумчивый Вампир,Или Мельмот, бродяга мрачный,Иль Вечный Жид, или Корсар,Или таинственный .Лорд Байрон прихотью удачнойОблёк в унылый романтизмИ безнадежный эгоизм. Герои перечисленных Пушкиным произведений превосходят окружающих умом и образованностью, они загадочны и харизматичны, неодолимо влекут к себе противоположный пол. Они ставят себя вне общества и закона, взирают на общественные установления с высокомерием, доходящим подчас до цинизма. Презрение к правилам общежития иногда доводит их до преступления. Присутствие тёмной стороны (неблаговидное прошлое) сближает такого героя с антигероем. Этот полудобровольный отшельник упивается своим скитальчеством или изгнанничеством (см. мировая скорбь); по словам В. В. Набокова, он «не в ладах и с раем, и с адом, и с богами, и с людьми». Как отмечал литературовед Б. А. Кузьмин, «потенциальным героем Байрона был революционер, реальным — разочарованный одинокий мститель. Первого можно было трактовать в духе античных идеалов революционного классицизма, к которому Байрон всё время стремился. Второй сохранял своё величие только благодаря романтической идеализации». Пушкин утверждал, что в романе «» 1816 года французский писатель «Констан первый вывел на сцену сей характер, впоследствии обнародованный гением лорда Байрона». На самом деле дебютом разочарованного в себе и в мире скитальца стала полуавтобиографическая повесть Шатобриана «» (1802), которая, в свою очередь, продолжает сентименталистскую традицию смакования собственных горестей, идущую от гётевских «Страданий юного Вертера» (1774). Примерами байронических героев в позднейшей литературе викторианского периода могут служить Хитклифф и Рочестер из романов сестёр Бронте. Чертами байронизма наделены также главные герои многих приключенческих романов XIX и XX веков (например, граф Монте-Кристо, капитан Немо). Для байронического героя, пересаженного на русскую почву, характерна рефлексия: это Гамлет и Дон Жуан в одном лице. Свойственный героям этого типа демонизм в полной мере воплотился в лермонтовском «Демоне». В качестве байронического героя русскими поэтами был переосмыслен и изгнанный на далёкий остров Наполеон. Евгений Онегин и Печорин представляют собой дальнейшее развитие типа в условиях русского общества — это т. н. лишние люди. (ru)
- O herói byroniano é um arquétipo ou personagem modelo que se desvia dos padrões morais de sua sociedade, mas ao mesmo tempo é capaz de grande afeição por uma pessoa. Um herói byroniano típico possui nível alto de inteligência, introspecção, tendências sedutoras e, muitas vezes, origem aristocrática ou nobre (que pode ser identificada pelo nome da personagem ou seu estilo de vida). Ele é exemplificado na vida e nas obras de Lord Byron, caracterizado por sua ex-amante Lady Caroline Lamb (que disse tal frase antes de ter um relacionamento com ele) como sendo "maluco, mau e perigoso de se conhecer". O herói byroniano apareceu primeiro no poema épico (1812-18). Ele foi extremamente popular na literatura do século XIX e é o precursor do anti-herói. (pt)
- Den byronske hjälten är en typ av litterär karaktär som utgör en variant på den romantiska hjälten, uppkallad efter den engelske romantiske poeten Lord Byron. Även om det finns särdrag och egenskaper som präglar typen, anses såväl karaktärerna i Byrons verk som hans egen persona utgöra tydliga exempel på den. (sv)
- 拜倫式英雄（英語：Byronic hero）是介於和反英雄之間的人格典型，具理想性但有缺陷。其特徵包括：才華橫溢、熱情、對所處社會體制的不滿、缺乏對階級和特權的尊重、因社會限制或死亡而受挫的愛情、叛亂或流亡、不愉快的秘密過往、傲慢，過度自信或缺乏遠見，最終自我毀滅。以英國浪漫時期的詩人拜倫勳爵的名字命名。他書如其人，其作品、性格、經歷同時都被認為是拜倫式英雄最精確的輪廓。 (zh)
- Байроні́чний геро́й — тип літературного героя, створений Дж. Байроном: самотня розчарована людина (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться до інших й мститься суспільству, що відштовхнуло її, але при цьому й сама страждає — у нього страдницька душа, сильний характер і бунтівлива вдача, вільнолюбний бунтар з вразливою душею. Типовий байронічний герой — титаноборець, бунтар, одержимий «світовою скорботою», мрійник, ідеаліст, що пережив тяжке розчарування, крах своїх ідеалів — це самотній мандрівник, вигнанець. Зазвичай це винятковий характер, що діє за виняткових обставин: для нього характерні глибокі та інтенсивні почуття, туга, меланхолія, душевні поривання, палкі пристрасті, він відкидає закони, яким підкоряються інші. Тому такий герой завжди вивищується над оточенням. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'heroi byronià és el tipus de personatge literari popularitzat per Lord Byron a les seves obres, considerat un precedent dels antiherois moderns i dels estereotipi masculí de la femme fatale perillosa. Aquest heroi és un home segur d'ell mateix, amb una aura de misteri, que sedueix pel seu cinisme i el seu costat fosc, sovint fruit de secrets del passat o d'un estatus marginal a la societat (mig buscat mig imposat). Mostra una gran passió en moments clau de la trama però la resta es manté distant, ferit per la massa, respecte a la qual es considera superior. (ca)
- Byronský hrdina je idealizovaná, ale často i zkažená osoba znázorněná v životě a díle lorda Byrona. Byronova bývalá milenka Caroline Lambová ji charakterizovala jako "šílenou, zlou osobnost a je nebezpečné ji znát". Byronský hrdina se poprvé objevil v Byronově autografickém díle, lyrycko-epické skladbě Childe Haroldova pouť (1812 – 1818). (cs)
- Der Byronic Hero (deutsche Übersetzung oft: Byron'scher Held) ist ein literarischer Archetyp, der auf den männlichen Protagonisten der Werke des britischen Dichters Lord Byron (1788–1824) basiert. (de)
- Bajrona heroo estas tipa rolulo en la literaturo, karakteriza por la protagonistoj de George Byron (Bajrono) kaj iugrade eĉ li mem. Bajrona heroo estas speco de kontraŭheroo, romantikisma artista personeco kaj ribelulo kiu ne luktas por bonaj moralaj celoj sed egoisme por sia propra kontentigo. Kiel ekzemploj povas servi Satano en Paradise Lost kaj Dr. House. (eo)
- Le héros byronien (Byronic Hero en anglais) est l'archétype du héros romantique créé par Lord Byron, dont Childe Harold est le premier exemple, et que l'on retrouve dans d'autres poèmes tel Le Corsaire, Lara ou Manfred. (fr)
- 바이런적 영웅은 영국 낭만주의 시인 조지 고든 바이런의 이름을 딴 으로 낭만적 영웅을 일컫는 다른 명칭이다. 바이런 자신의 성격과 그의 작품속 인물들은 이러한 을 정의하는 특징을 보여준다고 사료된다. 바이런적 영웅은 바이런의 서사시 (1812-1818)에서 처음으로 대중적 유명세를 탄다. 역사가이자 비평가 은 이 인간상을 “자존심 있는, 침울한, 냉소적인, 표정에는 반항심이 마음에는 고통이 가득 차있는 인간, 자신같은 종속들을 멸시하며 복수에 불탔으나 깊고 강한 연정이 있는 이”로 설명한다. (ko)
- Een byroniaanse held (of byronic hero) is een geïdealiseerd maar met gebreken behept literair personage, dat gemodelleerd is naar het leven en het werk van de Engelse romantische dichter Lord Byron. Het is een eenzame, trotse figuur die gedreven wordt door hartstocht, melancholie en wraakgevoelens. De byronic hero komt voor het eerst voor in Byrons semiautobiografisch verhalend gedicht Childe Harold's Pilgrimage (1812–1818). (nl)
- O herói byroniano é um arquétipo ou personagem modelo que se desvia dos padrões morais de sua sociedade, mas ao mesmo tempo é capaz de grande afeição por uma pessoa. Um herói byroniano típico possui nível alto de inteligência, introspecção, tendências sedutoras e, muitas vezes, origem aristocrática ou nobre (que pode ser identificada pelo nome da personagem ou seu estilo de vida). Ele é exemplificado na vida e nas obras de Lord Byron, caracterizado por sua ex-amante Lady Caroline Lamb (que disse tal frase antes de ter um relacionamento com ele) como sendo "maluco, mau e perigoso de se conhecer". O herói byroniano apareceu primeiro no poema épico (1812-18). Ele foi extremamente popular na literatura do século XIX e é o precursor do anti-herói. (pt)
- Den byronske hjälten är en typ av litterär karaktär som utgör en variant på den romantiska hjälten, uppkallad efter den engelske romantiske poeten Lord Byron. Även om det finns särdrag och egenskaper som präglar typen, anses såväl karaktärerna i Byrons verk som hans egen persona utgöra tydliga exempel på den. (sv)
- 拜倫式英雄（英語：Byronic hero）是介於和反英雄之間的人格典型，具理想性但有缺陷。其特徵包括：才華橫溢、熱情、對所處社會體制的不滿、缺乏對階級和特權的尊重、因社會限制或死亡而受挫的愛情、叛亂或流亡、不愉快的秘密過往、傲慢，過度自信或缺乏遠見，最終自我毀滅。以英國浪漫時期的詩人拜倫勳爵的名字命名。他書如其人，其作品、性格、經歷同時都被認為是拜倫式英雄最精確的輪廓。 (zh)
- The Byronic hero is a variant of the Romantic hero as a type of character, named after the English Romantic poet Lord Byron. Both Byron's own persona as well as characters from his writings are considered to provide defining features to the character type. The Byronic hero had a significant influence on later literature, in English and other languages. (en)
- El héroe byroniano es una variante del héroe romántico como un tipo de personaje, llamado así en honor al poeta romántico inglés Lord Byron. Se considera que tanto la personalidad misma de Byron como los personajes de sus escritos brindan las características definitorias de este tipo de personaje. El héroe byroniano tuvo una influencia significativa en la literatura posterior, tanto en inglés como en otros idiomas. (es)
- Bohater bajroniczny to wielki indywidualista, buntownik, osoba niezwykle tajemnicza, która często występuje przeciw powszechnie przyjętym prawom i normom społecznym. Bohater wykreowany przez Byrona pozostaje w konflikcie ze światem, ulega wielkim namiętnościom, jego życie naznaczone jest ogromną miłością, zbrodnią, występkiem, które wywarły wpływ na jego dalsze losy. Bohater cierpi z powodu przeszłości (wyrzuty sumienia z powodu popełnionego zła); nieufność wobec społeczeństwa sprawia, że nie może zaznać spokoju i odnaleźć ukojenia. Bohaterem bajronicznym jest tytułowy bohater powieści poetyckiej zatytułowanej Giaur. (pl)
- Байронический герой — тип романтического героя, который покорил воображение европейской публики после выхода поэмы лорда Байрона «Паломничество Чайльд-Гарольда» (1812—1818), насыщенной автобиографическими мотивами. На рубеже 1820-х годов получил дальнейшее развитие в рассказе Джона Полидори «Вампир», романе Чарльза Матюрина «Мельмот Скиталец», байроновских поэмах вроде «Корсара». Александр Сергеевич Пушкин в романе «Евгений Онегин» иронизировал по поводу популярности таких сочинений: (ru)
- Байроні́чний геро́й — тип літературного героя, створений Дж. Байроном: самотня розчарована людина (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться до інших й мститься суспільству, що відштовхнуло її, але при цьому й сама страждає — у нього страдницька душа, сильний характер і бунтівлива вдача, вільнолюбний бунтар з вразливою душею. (uk)
|
