| dbo:abstract
|
- Bylina (rusky были́на, mn. č. byliny, také bylyny nebo stariny) je žánr ruských epických hrdinských básní, které obvykle popisují hrdinské činy bohatýrů (například Ilja Muromec, Dobryňa Nikitič, Aljoša Popovič, , , či ). (cs)
- بيلينا (بالروسية: были́на، جمعها: были́ны، byliny) هي قصيدة أسطورية فلكلورية محكية باللغة السلافية الشرقية. تُبنى أغاني البيلينا مجازيًا على حقائق تاريخية، لكن تُنمق بالكثير من الخيال والمغالاة أثناء تأليفها. كلمة بيلينا مُشتقةٌ من صيغة الماضي لفعل «الكون» (بالروسية: быть، بنسخ الروسية: byt) وتنطوي على معنى «شيئًا قد كان». تُرجح نشأة المصطلح إلى الباحثين في التراث الشعبي الروسي؛ عام 1839، نشر إيفان زاخاروف، وهو أحد الباحثين في هذا المجال، مجموعة مُختاراتٍ من التراث الشعبي الروسي، عَنونَ أحد أقسامه «بيلينات الشعب الروسي»، الأمر الذي سبب رواج المصطلح. يعتقد العلماء اللاحقون أن زاخاروف أخطأ فهم كلمة بيلينا في افتتاحية حكاية إيغور وفهمها على أنها «قصيدة عتيقة». أطلق مغنو البيلينات الشعبية على هذه الأغاني مصطلح ستاريني (بالروسية: ста́рины، مفردها: ста́рина ، starina) أو ستارينكي (بالروسية: старинки) وتعني «قصص الأولين» (بالروسية: старый ، بنسخ الروسية: staryj). (ar)
- Una bilina (mot rus: былина; plural bilini, былины) és un poema èpic tradicional, un tipus de poesia heroica dels eslaus orientals de Kíev, que donaven continuïtat a la tradició de Rússia i Ucraïna. Bilina prové de la paraula russa bil (быль), que es pot traduir com 'va ser', el passat del verb ser o estar, denotant que es tracta d'esdeveniments històrics reals, en contraposició amb la ficció. Les bilini són una mena de poemes de versos blancs sense rima, però amb un ritme característic, una mena de versos lliures, recitats pels skazíteli (сказители), que eren els qui declamaven o cantaven les bilini i que les transmetien per tradició oral (els primers cants escrits daten del segle xvii). Foren skazíteli coneguts, entre d'altres, Trofim Riabinin, Maria Krivopolènova i Vasili Xtxególenok. Els recitadors d'aquests poemes les anomenaven també starini (старины) o starinki (старинки), en el sentit d'«històries de l'antigor». La majoria de les bilini s'han conservat al nord de Rússia, i el seu estil ha estat imitat per nombrosos poetes russos famosos. Les bilini es poden classificar en els següents cicles:
* dels antics herois (Volgà Sviatoslàvitx, Mikula Selianínovitx, );
* de Vladímir, príncep de Kíev, que fou qui va introduir el cristianisme a Rússia, amb històries que es remunten a l'edat d'or de Kíev i de l'antiga Rus de Kíev. A aquesta categoria pertany el cicle d', i , que són els més populars;
* de Nóvgorod , que rememora les llibertats civils de les ciutats;
* de Moscou (Iermak, Ivan el Terrible);
* de la història dels cosacs ucraïnesos (en ucraïnès), sobre les invasions turques i tàrtares i les revoltes dels ;
* dels cosacs revoltats (Stenka Razin);
* de Pere el Gran. (ca)
- Το μπιλίνα (ρωσικά: были́на; πληθυντικός: были́ны byliny) είναι ένα παλαιό προφορικό ρωσικό επικό ποίημα. Οι αφηγήσεις των μπιλίνι βασίζονται χαλαρά σε ιστορικά γεγονότα, αλλά διανθίζονται πολύ με τη φαντασία ή την υπερβολή. Η λέξη μπιλίνα προέρχεται από τον αόριστο χρόνο του ρήματος "είμαι" (ρωσικά: был ) και υπονοεί "κάτι που ήταν". Ο όρος πιθανότατα προήλθε από μελετητές της ρωσικής λαογραφίας. Το 1839, ο Ιβάν Ζαχάρωφ, ένας Ρώσος λαογράφος, δημοσίευσε μια ανθολογία ρωσικής λαογραφίας, ένα τμήμα του οποίου είχε τον τίτλο "Μπιλίνι των Ρώσων ανθρώπων", προκαλώντας τη διάδοση του όρου. Αργότερα μελετητές πιστεύουν ότι ο Ζαχάρωφ παρανόησε τη λέξη μπιλίνα στον πρόλογο της ιστορίας Ιγκόρ ως "αρχαίο ποίημα". Οι λαϊκοί τραγουδιστές των μπιλίνι ονόμασαν τα τραγούδια τους στάρινι (ρωσικά: ста́рины, αστερίες; sg. ста́рина, starina) ή σταρίνκι (ρωσικά: старинки), που σημαίνει "ιστορίες παλαιών" (ρωσικά: старый). (el)
- Eine Bylina oder Byline (russisch Былина) bezeichnet ein mittelalterliches russisches Heldenlied, Volkslied oder eine Volkserzählung mit mythologischen Elementen (Epos). Die Lieder haben stets einen historischen Hintergrund. Der Begriff wurde von dem Ethnographen Iwan Sacharow in den 1840er-Jahren geprägt. Die ersten Bylinen entstanden vermutlich im 11. Jahrhundert. Sie wurden von wandernden Sängern vorgetragen, jahrhundertelang mündlich tradiert und im erst 18. und 19. Jahrhundert aufgezeichnet. Zu den wichtigsten Bylinen zählen Sadko, Ilja Muromez, Fürst Roman, Chan Otrok und der Drachenwald sowie Die Geschichte vom Leben und Mut des frommen und großen Fürsten Alexander (gemeint ist Alexander Newski). (de)
- A bylina (Russian: были́на, IPA: [bɨˈlʲinə]; pl. были́ны byliny) is an Old Russian oral epic poem. Byliny narratives are loosely based on historical fact, but greatly embellished with fantasy or hyperbole. The word bylina derives from the past tense of the verb to be (Russian: был, tr. byl) and implies 'something that was'. The term most likely originated from scholars of Russian folklore (folklorists); in 1839, Ivan Sakharov, a Russian folklorist, published an anthology of Russian folklore, a section of which he titled "Byliny of the Russian People", causing the popularization of the term. Later scholars believe that Sakharov misunderstood the word bylina in the opening of the Igor Tale as "an ancient poem." The folk singers of byliny called their songs stariny (Russian: ста́рины, IPA: [ˈstarʲɪnɨ], starines; sg. ста́рина starina) or starinki (Russian: старинки), meaning 'stories of old' (Russian: старый, tr. staryj). (en)
- Bylina (en ruso: былина, también Byliny, Bylyny y Stariny) son poemas épicos y heroicos tradicionales de los eslavos orientales de la Rus de Kiev, aunque la tradición continúa en Rusia y Ucrania. La bylina proviene de la palabra rusa "byl'" (быль), que se traduce como "fue", pasado del verbo ser/estar, denotando que se trata de eventos históricos reales, en contraposición con la ficción. Las bylinas son una especie de poesía de versos blancos sin rima, pero con un ritmo característico, una especie de versos libres. La mayoría de las bylinas se han conservado en el norte de Rusia, y su estilo ha sido imitado por numerosos poetas rusos famosos. Hay algunos ciclos de bylinas. Las bylinas pueden ser clasificadas en las siguientes series:
* De héroes antiguos (Volga Vseslávich, Mikula Selianínovich, Sviatogor)
* De Vladímir, príncipe de Kiev, cuentos de la Edad de Oro de Kiev, de la Rus de Kiev. A estas pertenece el ciclo de Ilyá Múromets, y , que son los más populares.
* De Nóvgorod
* De Moscú (Yermak Timoféyevich, Iván el Terrible)
* De la historia de los cosacos ucranianos (en ucraniano), sobre las invasiones turcas y tártaras, de los levantamientos Jaidamakas.
* Levantamientos cosacos (Stenka Razin)
* De Pedro I El Grande (es)
- Bilina Errusiako epika-kontakizuna da, Erdi Aroaz geroztik ahoz aho gure egunetaraino heldu dena. Kieveko bilinetan laguntzaile izan ziren gudari bulartsuen ekintzak kantatzen dira bertan. Novgorodekoetan, berriz, protagonistak aberastu eta ahaltsu izatera iristen dira. Kontakizun horiek gorteetan ondu ziren. Doinu soil batez abestu ohi ziren, musika-tresnarik gabe. (eu)
- La byline (en russe : были́на) est un chant épique de nature orale qui narre les aventures et hauts faits d'un héros donné. Ce chant a été relevé par des collecteurs auprès de bardes paysans entre le XIXe siècle et la première moitié du XXe siècle dans des régions périphériques de Russie, essentiellement la Russie du Nord et, moins fréquemment l'Oural. Il est psalmodié sur des airs simples et répétitifs. Il traite d'évènements censés avoir existé, ce qui est parfois vrai. Il peut intégrer des thèmes mythologiques ou issus de contes ou légendes. Il se différencie de l'épopée en ce qu'il ne se rapporte pas à un seul héros à qui est attribué l'ensemble des évènements (comme dans l'Odyssée), mais à des héros divers. En effet, les bylines ont été composées à des périodes différentes par des auteurs différents (mais avant le XVIIIe siècle et chacune traite d'un sujet se rapportant à un héros donné. Certains de ces héros (appelés bogatyrs, mot d'origine turque), sont célèbres, incarnant la force, le courage, l'abnégation, le sens patriotique du peuple russe (tel Ilia de Mourome), d'autres le sont moins. Les types féminins sont variés, allant de la mère-veuve respectée ou de la (plus ou moins) fidèle épouse à la forte guerrière ou à la sorcière. Les histoires contées sont traitées sur le mode noble et tragique ou au contraire plaisant et comique (voir les skomorochiny ou bylines plaisantes) (fr)
- ブィリーナ（露: были́на)は、ロシアに伝わる口承叙事詩。代表的なブィリーナとして、イリヤー・ムーロメツの物語がある。なお、日本語ではヴィリーナとも表記される。 現存する叙事詩のほとんどすべてが古ロシア語で書かれており、古ロシア文学の記念碑の1つである。 (ja)
- La bylina (in russo: были́на?, plurale Byliny e, anche conosciute come Stariny) è una narrativa poetica epica ed eroica tradizionale degli antichi slavi della Rus' di Kiev. Tale tradizione sarebbe continuata in seguito in Russia e in Ucraina. (it)
- Een Bylina (Russisch: былина; meervoud: byliny) is een Russische heldensaga of epos, al dan niet in versvorm. De term bylina is afgeleid van het woord byl (быль), dat "iets dat was" betekent. De oudste bylinen, mythologische bylinen genoemd, ontstonden vóór de stichting van Kiev, waren gezangen over het bovennatuurlijke en werden 'bevolkt' door mythologische wezens. De wezens zijn de mensen goed gezind: zij helpen de mensen en geven goede raad.Een tweede categorie bylinen wordt aangeduid als Kievcyclus. De meeste bylinen ontstonden tussen de 10e en 14e eeuw in Kiev en omgeving. Een beroemde bylinacyclus is die van Vladimir de Grote uit he begin van de 11e eeuw, bekend als Krasno Solnysjko (ru: Красно Солнышко), d.i. de Mooie Zon. Hierin treden helden (Bogatyrs) (personages die het midden houden tussen ridders en helden met soms bovenmenselijke eigenschappen) en edellieden (Bojaren) op. Bekende bogatyrs zijn: Ilja van Moerom, Aljosja Popovitsj (de priesterszoon) en Dobrynja Nikititsj. De eerste bylina gaat over Svjatogor (heilige berg), de oer-bogatyr.De derde categorie wordt aangeduid als de Novgorodcyclus. Deze stroming kent 2 hoofdpersonen: -speler en koopman Sadko en rebel , die onrust en geweld veroorzaakt. De byliny zijn te vergelijken met West-Europese ridderromans als Karel ende Elegast of de romans van Chrétien de Troyes. Bylinen werden eeuwenlang door de boerenbevolking in het noorden van Rusland gezongen; deze zeer oude traditie is tot in de jaren zestig van de 20ste eeuw behouden gebleven.De liederen werden vaak door één persoon gezongen soms zonder instrumentale begeleiding, maar ook konden ze zichzelf begeleiden op de , een instrument dat doet denken aan de citer. Deze zangers, die zich hierin hadden gespecialiseerd, waren de skomorokhi (ru: скоморохи) vergelijkbaar met troubadours. Kenmerkend voor de bylina was een heldere verhaallijn met veel herhalingen, zodat de luisteraar het verhaal goed kon volgen. In de 19e eeuw, toen men op zoek ging naar de oorspronkelijke verteltraditie en de eigen cultuur, werden de liederen op het Russische platteland 'ontdekt' door P.N. Rybnikov, die tussen 1861 en 1867 honderden bylinen verzamelde en publiceerde. (nl)
- Bylina ou bilina (em russo: былина, também no plural byliny (были́ны) e stariny) são poemas épicos tradicionais, poesia heroica dos eslavos orientais da Rússia de Quieve, cuja tradição foi continuada na Rússia, Ucrânia e Bielorrússia. O nome "bylina" provém da forma verbal russa byl' (быль), que se traduz como "foi" (passado do verbo ser), denotando que se trata de eventos históricos reais. Na prática, as histórias eram apenas levemente baseadas em fatos históricos. As bylinas são uma espécie de poesia escrita com versos brancos sem rima, mas com um ritmo característico semelhante a versos livres. A maioria das bylinas se conservaram no norte da Rússia, e seu estilo foi imitado por numerosos poetas russos. (pt)
- Bylina, starina (ros. былина, старина) – tradycyjna ruska pieśń, opiewająca czyny bohaterów epoki średniowiecza i kilku wieków późniejszych. Byliny to najdawniejsze zapisy epickich pieśni, które powstały w XVII wieku. Słowo bylina pochodzi od rosyjskiego słowa byl (быль) oznaczającego historię prawdziwą, w przeciwieństwie do fikcyjnych. Byliny były tworzone w formie wiersza białego, posiadały jednak charakterystyczny rytm. Większość z zachowanych bylin pochodzi z północnych regionów Rosji. Ich styl był naśladowany przez wielu późniejszych pisarzy i poetów, m.in. przez Aleksandra Puszkina. Najświetniejszą grupą są byliny cyklu kijowskiego, opowiadające o legendarnych bohaterach związanych z dworem i osobą kniazia Włodzimierza – „krasnego sołnyszka”. (pl)
- En bylina (på ryska былина) är ett medeltida ryskt hjälteepos med mytologiska element. Bylinor är orimmade men har en karakteristisk rytm som formar ett slags fri vers. En av de mest berömda bylinorna är Igorkvädet. Flest bylinor överlevde som allmogetradition i de norra delarna av Ryssland, och de har imiterats av många sentida ryska poeter. (sv)
- Были́на (народное название стáрина) — древнерусская, позже русская народная эпическая песня о героических событиях или примечательных эпизодах национальной истории XI—XVI веков. Былины, как правило, написаны тоническим стихом с двумя-четырьмя ударениями. Впервые термин «былины» был введён Иваном Сахаровым в сборнике «Песни русского народа» в 1839 году. Иван Сахаров предложил его, исходя из выражения «по былинам» в «Слове о полку Игореве», что значило «согласно фактам». Певец, рассказчик былин — Сказитель. (ru)
- Били́ни (стари́ни, ста́ринки) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром. Головні центри билинного епосу — Київ, Чернігів, Галич (давній) і Новгород Великий. Билини мають реальну історичну основу, прототипами героїв могли бути реальні історичні особистості, сюжети із життя яких протягом тривалого часу обросли надзвичайними дивними рисами. Найбільш популярними є билини про Іллю Муромця, Добриню Микитича та Олексія Поповича. Більшість билин була записана наприкінці 18-19 ст. на півночі Російської імперії, в Україні билинні сюжети збереглися в інших фольклорних жанрах. Зокрема, відомі українські народні казки про Іллю Муромця, думи про Олексія Поповича, пісні про Джурила. Події, описані в билинах київського циклу, окрім російського фольлору, знайшли своє відображення в народному епосі карелів, скандинавських сагах, в давньобулгарськогому епосі, зокрема у «Легенді про доньку Шана». (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Bylina (rusky были́на, mn. č. byliny, také bylyny nebo stariny) je žánr ruských epických hrdinských básní, které obvykle popisují hrdinské činy bohatýrů (například Ilja Muromec, Dobryňa Nikitič, Aljoša Popovič, , , či ). (cs)
- Bilina Errusiako epika-kontakizuna da, Erdi Aroaz geroztik ahoz aho gure egunetaraino heldu dena. Kieveko bilinetan laguntzaile izan ziren gudari bulartsuen ekintzak kantatzen dira bertan. Novgorodekoetan, berriz, protagonistak aberastu eta ahaltsu izatera iristen dira. Kontakizun horiek gorteetan ondu ziren. Doinu soil batez abestu ohi ziren, musika-tresnarik gabe. (eu)
- ブィリーナ（露: были́на)は、ロシアに伝わる口承叙事詩。代表的なブィリーナとして、イリヤー・ムーロメツの物語がある。なお、日本語ではヴィリーナとも表記される。 現存する叙事詩のほとんどすべてが古ロシア語で書かれており、古ロシア文学の記念碑の1つである。 (ja)
- La bylina (in russo: были́на?, plurale Byliny e, anche conosciute come Stariny) è una narrativa poetica epica ed eroica tradizionale degli antichi slavi della Rus' di Kiev. Tale tradizione sarebbe continuata in seguito in Russia e in Ucraina. (it)
- En bylina (på ryska былина) är ett medeltida ryskt hjälteepos med mytologiska element. Bylinor är orimmade men har en karakteristisk rytm som formar ett slags fri vers. En av de mest berömda bylinorna är Igorkvädet. Flest bylinor överlevde som allmogetradition i de norra delarna av Ryssland, och de har imiterats av många sentida ryska poeter. (sv)
- Были́на (народное название стáрина) — древнерусская, позже русская народная эпическая песня о героических событиях или примечательных эпизодах национальной истории XI—XVI веков. Былины, как правило, написаны тоническим стихом с двумя-четырьмя ударениями. Впервые термин «былины» был введён Иваном Сахаровым в сборнике «Песни русского народа» в 1839 году. Иван Сахаров предложил его, исходя из выражения «по былинам» в «Слове о полку Игореве», что значило «согласно фактам». Певец, рассказчик былин — Сказитель. (ru)
- بيلينا (بالروسية: были́на، جمعها: были́ны، byliny) هي قصيدة أسطورية فلكلورية محكية باللغة السلافية الشرقية. تُبنى أغاني البيلينا مجازيًا على حقائق تاريخية، لكن تُنمق بالكثير من الخيال والمغالاة أثناء تأليفها. كلمة بيلينا مُشتقةٌ من صيغة الماضي لفعل «الكون» (بالروسية: быть، بنسخ الروسية: byt) وتنطوي على معنى «شيئًا قد كان». تُرجح نشأة المصطلح إلى الباحثين في التراث الشعبي الروسي؛ عام 1839، نشر إيفان زاخاروف، وهو أحد الباحثين في هذا المجال، مجموعة مُختاراتٍ من التراث الشعبي الروسي، عَنونَ أحد أقسامه «بيلينات الشعب الروسي»، الأمر الذي سبب رواج المصطلح. يعتقد العلماء اللاحقون أن زاخاروف أخطأ فهم كلمة بيلينا في افتتاحية حكاية إيغور وفهمها على أنها «قصيدة عتيقة». أطلق مغنو البيلينات الشعبية على هذه الأغاني مصطلح ستاريني (بالروسية: ста́рины، مفردها: ста́рина ، starina) أو ستارينكي (بالروسية: стар (ar)
- Una bilina (mot rus: былина; plural bilini, былины) és un poema èpic tradicional, un tipus de poesia heroica dels eslaus orientals de Kíev, que donaven continuïtat a la tradició de Rússia i Ucraïna. Bilina prové de la paraula russa bil (быль), que es pot traduir com 'va ser', el passat del verb ser o estar, denotant que es tracta d'esdeveniments històrics reals, en contraposició amb la ficció. Les bilini són una mena de poemes de versos blancs sense rima, però amb un ritme característic, una mena de versos lliures, recitats pels skazíteli (сказители), que eren els qui declamaven o cantaven les bilini i que les transmetien per tradició oral (els primers cants escrits daten del segle xvii). Foren skazíteli coneguts, entre d'altres, Trofim Riabinin, Maria Krivopolènova i Vasili Xtxególenok. E (ca)
- Το μπιλίνα (ρωσικά: были́на; πληθυντικός: были́ны byliny) είναι ένα παλαιό προφορικό ρωσικό επικό ποίημα. Οι αφηγήσεις των μπιλίνι βασίζονται χαλαρά σε ιστορικά γεγονότα, αλλά διανθίζονται πολύ με τη φαντασία ή την υπερβολή. Η λέξη μπιλίνα προέρχεται από τον αόριστο χρόνο του ρήματος "είμαι" (ρωσικά: был ) και υπονοεί "κάτι που ήταν". Ο όρος πιθανότατα προήλθε από μελετητές της ρωσικής λαογραφίας. Το 1839, ο Ιβάν Ζαχάρωφ, ένας Ρώσος λαογράφος, δημοσίευσε μια ανθολογία ρωσικής λαογραφίας, ένα τμήμα του οποίου είχε τον τίτλο "Μπιλίνι των Ρώσων ανθρώπων", προκαλώντας τη διάδοση του όρου. Αργότερα μελετητές πιστεύουν ότι ο Ζαχάρωφ παρανόησε τη λέξη μπιλίνα στον πρόλογο της ιστορίας Ιγκόρ ως "αρχαίο ποίημα". Οι λαϊκοί τραγουδιστές των μπιλίνι ονόμασαν τα τραγούδια τους στάρινι (ρωσικά: ста́р (el)
- Eine Bylina oder Byline (russisch Былина) bezeichnet ein mittelalterliches russisches Heldenlied, Volkslied oder eine Volkserzählung mit mythologischen Elementen (Epos). Die Lieder haben stets einen historischen Hintergrund. (de)
- A bylina (Russian: были́на, IPA: [bɨˈlʲinə]; pl. были́ны byliny) is an Old Russian oral epic poem. Byliny narratives are loosely based on historical fact, but greatly embellished with fantasy or hyperbole. The word bylina derives from the past tense of the verb to be (Russian: был, tr. byl) and implies 'something that was'. The term most likely originated from scholars of Russian folklore (folklorists); in 1839, Ivan Sakharov, a Russian folklorist, published an anthology of Russian folklore, a section of which he titled "Byliny of the Russian People", causing the popularization of the term. Later scholars believe that Sakharov misunderstood the word bylina in the opening of the Igor Tale as "an ancient poem." The folk singers of byliny called their songs stariny (Russian: ста́рины, IPA: [ˈ (en)
- Bylina (en ruso: былина, también Byliny, Bylyny y Stariny) son poemas épicos y heroicos tradicionales de los eslavos orientales de la Rus de Kiev, aunque la tradición continúa en Rusia y Ucrania. La bylina proviene de la palabra rusa "byl'" (быль), que se traduce como "fue", pasado del verbo ser/estar, denotando que se trata de eventos históricos reales, en contraposición con la ficción. Hay algunos ciclos de bylinas. Las bylinas pueden ser clasificadas en las siguientes series: (es)
- La byline (en russe : были́на) est un chant épique de nature orale qui narre les aventures et hauts faits d'un héros donné. Ce chant a été relevé par des collecteurs auprès de bardes paysans entre le XIXe siècle et la première moitié du XXe siècle dans des régions périphériques de Russie, essentiellement la Russie du Nord et, moins fréquemment l'Oural. Il est psalmodié sur des airs simples et répétitifs. Il traite d'évènements censés avoir existé, ce qui est parfois vrai. Il peut intégrer des thèmes mythologiques ou issus de contes ou légendes. Il se différencie de l'épopée en ce qu'il ne se rapporte pas à un seul héros à qui est attribué l'ensemble des évènements (comme dans l'Odyssée), mais à des héros divers. En effet, les bylines ont été composées à des périodes différentes par des aut (fr)
- Bylina, starina (ros. былина, старина) – tradycyjna ruska pieśń, opiewająca czyny bohaterów epoki średniowiecza i kilku wieków późniejszych. Byliny to najdawniejsze zapisy epickich pieśni, które powstały w XVII wieku. Słowo bylina pochodzi od rosyjskiego słowa byl (быль) oznaczającego historię prawdziwą, w przeciwieństwie do fikcyjnych. (pl)
- Een Bylina (Russisch: былина; meervoud: byliny) is een Russische heldensaga of epos, al dan niet in versvorm. De term bylina is afgeleid van het woord byl (быль), dat "iets dat was" betekent. De oudste bylinen, mythologische bylinen genoemd, ontstonden vóór de stichting van Kiev, waren gezangen over het bovennatuurlijke en werden 'bevolkt' door mythologische wezens. De wezens zijn de mensen goed gezind: zij helpen de mensen en geven goede raad.Een tweede categorie bylinen wordt aangeduid als Kievcyclus. De meeste bylinen ontstonden tussen de 10e en 14e eeuw in Kiev en omgeving. Een beroemde bylinacyclus is die van Vladimir de Grote uit he begin van de 11e eeuw, bekend als Krasno Solnysjko (ru: Красно Солнышко), d.i. de Mooie Zon. Hierin treden helden (Bogatyrs) (personages die het midden h (nl)
- Bylina ou bilina (em russo: былина, também no plural byliny (были́ны) e stariny) são poemas épicos tradicionais, poesia heroica dos eslavos orientais da Rússia de Quieve, cuja tradição foi continuada na Rússia, Ucrânia e Bielorrússia. O nome "bylina" provém da forma verbal russa byl' (быль), que se traduz como "foi" (passado do verbo ser), denotando que se trata de eventos históricos reais. Na prática, as histórias eram apenas levemente baseadas em fatos históricos. (pt)
- Били́ни (стари́ни, ста́ринки) — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром. Головні центри билинного епосу — Київ, Чернігів, Галич (давній) і Новгород Великий. Билини мають реальну історичну основу, прототипами героїв могли бути реальні історичні особистості, сюжети із життя яких протягом тривалого часу обросли надзвичайними дивними рисами. (uk)
|
