| dbo:abstract
|
- Els bivalves (Bivalvia) són una classe de mol·luscs exclusivament aquàtics caracteritzats per tenir una conquilla formada per dues peces anomenades valves, l'absència de cap i la presència d'un peu excavador. Aquesta classe conté 9.742 espècies, de les quals 1.320 són d'aigua dolça i la resta marines. Alguns estan adaptades a viure a la zona intermareal, com els musclos, i poden sobreviure fora de l'aigua per a períodes curts de temps tancant les valves. Diverses espècies poden resistir períodes molt llargs de dessecació; alguns unionoides australians poden sobreviure cinc anys en el fang sec. Conté nombroses espècies ben conegudes popularment, i d'interès econòmic, com les ostres, vieires, cloïsses, petxines, escopinyes, musclos, etc. (ca)
- Mlži (Bivalvia) jsou vodní živočichové řazení do kmene měkkýšů (Mollusca). Je známo kolem 30 000 druhů mlžů. Patří k nim obecně známí obyvatelé mořského a sladkovodního prostředí, jako jsou ústřice, , , škeble a perlorodky. (cs)
- Τα Δίθυρα είναι ομοταξία μαλακίων, των οποίων το κύριο γνώρισμα είναι η παρουσία διπλού οστράκου. Ονομάστηκαν έτσι από τον Αριστοτέλη. Λέγονται επίσης και ακέφαλα ή πελεκύποδα, επειδή το πόδι τους έχει σχήμα τσεκουριού. Γνωστότεροι αντιπρόσωποι των δίθυρων είναι τα μύδια, τα στρείδια, τα χτένια, οι αχιβάδες, οι πίννες , τα κυδώνια, οι λιθοδόμοι και άλλα ζώα. Η εσωτερική τους επιφάνεια ονομάζεται μανδύας. Σε μερικά είδη σχηματίζονται μαργαριτάρια, εξ αιτίας της έκκρισης του , ουσίας που έχει σκοπό να απομονώσει ξένα σώματα που παρεισφρέουν ανάμεσα στο μανδύα. Τα φυσικά μαργαριτάρια δημιουργούνται λόγω ενός παράσιτου που εισέρχεται μεταξύ του όστρακου και του μανδύα. Τα είδη των Διθύρων φθάνουν τα 13.000 περίπου και πολλά από αυτά είναι χρήσιμα στον άνθρωπο, ως τροφή και ως βιομηχανική χρήση (όστρακο). Η ομοταξία τους παρουσιάζει μεγάλη ομοιογένεια, κάτι που διευκολύνει την ταξινόμησή τους. Απαντώνται σε όλο τον κόσμο σε πολυάριθμες κοινωνίες. (el)
- ذوات الصدفتين أو ذوات المصراعين أو ثنائيات الصدفة هي طائفة من رخويات البحر والماء العذب. كما هي الحال مع رأسيات الأرجل وبطنيات القدم فإن اسم ثنائيات الصدفة يُشير إلى الحيوان نفسه، حيث يَصف ببساطة صدفته. تحتوي هذه الطائفة ما يُقارب 30,000 نوع تتضمن المحار والملزمي وبلح البحر. تملك ثنائيات الصدفة أصدافاً تتألف من نصفين دائريّين متناظرين بحيث يُماثلان بعضهما بالشكل، يَجمعهما عند حافة واحدة رباط مرن يُسمى «المفصلة». الصدفة تكون متناظرة ثنائياً بشكل نموذجي، وتقع المفصلة على السهل الظهري-البطني. ثنائيات الصدفة فريدة بين الرخويات، فهي فقدت بعض أجزاء مُصفياتها التي تستخدمها لتنقية العوالق من ماء البحر. (ar)
- Die Muscheln (Bivalvia von dem lateinischen Wort bi-valvius „zwei-klappig“ abgeleitet) sind eine Klasse der Weichtiere (Mollusca). Merkmale der Klasse sind eine aus zwei kalkigen Klappen bestehende Schale und ein weitgehend reduzierter Kopf. Sie leben weltweit in Salzwasser (zu 80 Prozent), Brackwasser und Süßwasser und sind meist zwischen 0 und 100 m, selten bis 11.000 m Wassertiefe zu finden. Muscheln leben im Meeresgrund, sind an ihm festgewachsen oder liegen frei auf ihm. Die meisten Muschelarten ernähren sich von Plankton, das sie mit ihren Kiemen aus dem Wasser filtern. Die Lebenserwartung reicht von ca. 1 Jahr bis zu mehr als 500 Jahren. Der Mensch nutzt Muscheln als Nahrungsmittel und Muschelschalen als Ausgangsmaterial für Schmuck z. B. als Perlenlieferant, Souvenir und früher auch als Muschelgeld. Darüber hinaus werden Muscheln auch in Teichen zur Reinigung verwendet. Die Klasse enthält etwa 7500 bis 10.000 rezente und 20.000 fossile Arten, die in 106 Familien eingeteilt werden. Nach Huber (2010) ist heute von weltweit etwa 8000 marinen Arten in vier Unterklassen und 99 Familien mit 1100 Gattungen auszugehen. Die Familie der Venusmuscheln ist mit mehr als 680 Arten die größte marine Familie. Aus dem Süßwasser sind weitere etwa 1200 Arten in sieben zusätzlichen Familien bekannt. Die Fluss- und Teichmuscheln stellen hier mit etwa 700 Arten die artenreichste Familie. (de)
- Bivalvia (/baɪˈvælviə/), in previous centuries referred to as the Lamellibranchiata and Pelecypoda, is a class of marine and freshwater molluscs that have laterally compressed bodies enclosed by a shell consisting of two hinged parts. As a group, bivalves have no head and they lack some usual molluscan organs, like the radula and the odontophore. They include the clams, oysters, cockles, mussels, scallops, and numerous other families that live in saltwater, as well as a number of families that live in freshwater. The majority are filter feeders. The gills have evolved into ctenidia, specialised organs for feeding and breathing. Most bivalves bury themselves in sediment, where they are relatively safe from predation. Others lie on the sea floor or attach themselves to rocks or other hard surfaces. Some bivalves, such as the scallops and file shells, can swim. The shipworms bore into wood, clay, or stone and live inside these substances. The shell of a bivalve is composed of calcium carbonate, and consists of two, usually similar, parts called valves. These are joined together along one edge (the hinge line) by a flexible ligament that, usually in conjunction with interlocking "teeth" on each of the valves, forms the hinge. This arrangement allows the shell to be opened and closed without the two halves detaching. The shell is typically bilaterally symmetrical, with the hinge lying in the sagittal plane. Adult shell sizes of bivalves vary from fractions of a millimetre to over a metre in length, but the majority of species do not exceed 10 cm (4 in). Bivalves have long been a part of the diet of coastal and riparian human populations. Oysters were cultured in ponds by the Romans, and mariculture has more recently become an important source of bivalves for food. Modern knowledge of molluscan reproductive cycles has led to the development of hatcheries and new culture techniques. A better understanding of the potential hazards of eating raw or undercooked shellfish has led to improved storage and processing. Pearl oysters (the common name of two very different families in salt water and fresh water) are the most common source of natural pearls. The shells of bivalves are used in craftwork, and the manufacture of jewellery and buttons. Bivalves have also been used in the biocontrol of pollution. Bivalves appear in the fossil record first in the early Cambrian more than 500 million years ago. The total number of known living species is about 9,200. These species are placed within 1,260 genera and 106 families. Marine bivalves (including brackish water and estuarine species) represent about 8,000 species, combined in four subclasses and 99 families with 1,100 genera. The largest recent marine families are the Veneridae, with more than 680 species and the Tellinidae and Lucinidae, each with over 500 species. The freshwater bivalves include seven families, the largest of which are the Unionidae, with about 700 species. (en)
- Duvalvuloj (Bivalvia) estas klaso de moluskoj kiuj havas konkon konsistante el du ĉarnireblaj valvoj. Kelkaj specioj, kiel , havas krom la du valvoj ankoraŭ unu aŭ du akcesorajn konkerojn. Ili povas havi identajn valvojn (samvalva) aŭ neidentajn valvojn (malsamvalva). (eo)
- Bibalbioak (testu batzuetan, Kuskubikoak; izen zientifikoa, Bivalvia) molusku filumeko klase garrantzitsu bat dira. Behe-kanbriarretik gaur egun arte iraun dute, eta ugaria dute. Ur gezan nahiz gazian bizi daitezke, eta bentoniko zezilak dira; hots, estratu baten beharra dutela bizitzeko eta estratu horri atxikiak bizi direla. (eu)
- Pelecypoda, Lamellibranchia • Bivalves(
Pour les articles homonymes, voir Acephala. )(
« Bivalve » redirige ici. Pour la zone non incorporée américaine, voir Bivalve (Californie). ) BivalviaBivalves Coquilles de bivalves. Classe BivalviaLinnaeus, 1758 Classification phylogénétique Position :
* mollusques
* solénogastres
* caudofovéates
* eumollusques
* polyplacophores
* conchifères
* monoplacophores
* ganglioneures
* viscéroconques
* gastéropodes
* céphalopodes
* diasomes
*
* scaphopodes Les bivalves (Bivalvia) sont une classe de mollusques d'eau douce et d'eau de mer, nommée également Pelecypoda (les pélécypodes) ou Lamellibranchia (les lamellibranches). Cette classe comprend notamment les palourdes, les huîtres, les moules, les pétoncles et de nombreuses autres familles de coquillages. Leur corps aplati latéralement est recouvert d'une coquille constituée de deux parties distinctes et plus ou moins symétriques. Elles sont reliées l'une à l'autre et peuvent s'ouvrir ou se refermer. La majorité se nourrissent en filtrant l'eau, et n'ont pas de tête ou de radula. Les branchies, appelées cténidies, outre leur rôle dans la respiration, captent les substances nutritives contenues dans l'eau et ont ainsi un rôle important dans l'alimentation. La plupart des bivalves s'enfouissent dans les sédiments des fonds marins, où ils sont à l'abri des prédateurs. D'autres vivent sur le fond marin, ou se fixent sur des rochers ou autres surfaces dures. Quelques-uns peuvent percer des éléments en bois, en argile ou en pierre pour vivre à l'intérieur de ces matériaux. Enfin, certains bivalves comme les pétoncles peuvent nager. La coquille d'un bivalve est composée de carbonate de calcium, et comprend deux parties, généralement similaires (coquille équivalve), que l'on appelle valves. Celles-ci sont jointes le long d'un de leur bord par un ligament souple qui, en reliant ensemble solidement des « dents » placées sur chacune des valves, constitue la charnière. Cette disposition permet à la coquille de s'ouvrir et se fermer sans que les deux moitiés ne se désarticulent. La coquille présente généralement une symétrie bilatérale, la charnière se trouvant dans le plan sagittal. La coquille des adultes a une taille qui varie de quelques fractions de millimètre à plus d'un mètre de longueur, mais la plupart des espèces ne dépassent pas 10 cm. Les bivalves sont depuis longtemps un constituant de l'alimentation des populations humaines côtières. Les huîtres sont pêchées et consommées depuis l'Antiquité, et la mariculture est plus récemment devenue une source importante d'approvisionnement en bivalves pour l'alimentation humaine. La meilleure connaissance des cycles de reproduction des mollusques a conduit au développement d'écloseries et de nouvelles techniques d'élevage. Une meilleure compréhension des dangers potentiels de la consommation de fruits de mer crus ou pas assez cuits a permis d'améliorer le stockage et la transformation de ces animaux par l'industrie agroalimentaire. Outre leur utilisation comme nourriture, les huîtres sont la source la plus commune de perles naturelles. Les coquilles des bivalves sont utilisées dans l'artisanat pour la fabrication de bijoux et de boutons. Les bivalves sont également parfois utilisés pour contrôler les pollutions marines. Les plus anciens fossiles de bivalves jamais retrouvés datent du début du Cambrien, il y a plus de 500 millions d'années. Le nombre total d'espèces vivantes est d'environ 9 200 aujourd'hui. Ces espèces sont classées dans 1 260 genres et 106 familles. Les bivalves marins (y compris ceux des eaux saumâtres et les espèces estuariennes) représentent environ 8 000 espèces, incluses dans quatre sous-classes et 99 familles comprenant 1 100 genres. Les plus grandes familles de bivalves marins modernes sont les Veneridae, avec plus de 680 espèces, les Tellinidae et les Lucinidae, chacune de ces deux dernières familles comprenant plus de 500 espèces. Les bivalves d'eau douce comprennent sept familles, dont la plus importante est celle des Unionidae qui comprend environ 700 espèces. (fr)
- Los bivalvos (Bivalvia; bi: ‘dos’, valvia: ‘valva’ o ‘placa’), lamelibranquios (Lamellibranchia) o pelecípodos (Pelecypoda) son seres vivos clasificados biológicamente en el filo (tipo de organización) Mollusca (de molusco). Existen aproximadamente unas 13 000 especies de moluscos bivalvos, la mayoría marinas.[cita requerida] Presentan un caparazón con dos valvas laterales, que se cierran por acción de uno o dos músculos aductores. Estas son simétricas, generalmente, unidas por una bisagra y ligamentos. Se les encuentra enterrados en fondos blandos (infauna), como habitantes fijos de superficies y estructuras rígidas o libres sobre los fondos (epifauna). Algunas especies perforan el sustrato (roca o madera) y algunas más son comensales o parásitas.[cita requerida] (es)
- Moileasc uisciúil is ea an débhlaoscach, colainn aige atá comhbhrúite go cliathánach, imchlúdaithe i mblaosc le dhá chomhla atá ceangailte le ballnasc ar feadh líne an inse. Dúntar na comhlaí le matán aduchtaithe nó dhó agus osclaítear iad le ballnasc leaisteach. Níl aon cheann sainithe. De ghnáth itheann sé páirteagail bheaga a bhailíonn sé le geolbhaigh mhóra atá cumhdaithe le ribí bídeacha (fabhráin). Os cionn 20,000 speiceas le stíleanna beatha éagsúla, ina measc débhlaoscach tochailte, tollta, snáfa go saor agus buncheangailte (suiteach). Go minic, cuimsíonn an timthriall beatha staid larbhach phlanctónach. Tábhacht mhór thrádálach le cuid mhaith speiceas: oisrí, breallaigh is diúilicíní, mar shampla. (ga)
- Bivalvia (pelafalan Inggris: /baɪˈvælviə/) adalah kelas dalam moluska yang mencakup semua kerang-kerangan: memiliki sepasang cangkang (nama "bivalvia" berarti dua cangkang). Nama lainnya adalah Lamellibranchia, Pelecypoda, atau bivalva. Ke dalam kelompok ini termasuk berbagai kerang, kupang, remis, kijing, lokan, simping, tiram, serta kima; meskipun variasi di dalam bivalvia sebenarnya sangat luas. Kerang-kerangan banyak bermanfaat dalam kehidupan manusia sejak masa purba. Dagingnya dimakan sebagai sumber protein. Cangkangnya dimanfaatkan sebagai perhiasan, bahan kerajinan tangan, bekal kubur, serta alat pembayaran pada masa lampau. Mutiara dihasilkan oleh beberapa jenis tiram. Pemanfaatan modern juga menjadikan kerang-kerangan sebagai terhadap polutan. (in)
- 二枚貝（にまいがい、Bivalvia）は、軟体動物の一群である。分類階級としては二枚貝綱（にまいがいこう）。斧足類・斧足綱（ふそくるい/ふそくこう、Pelecypoda）、弁鰓類・弁鰓綱（べんさいるい/べんさいこう、Lamellibranchiata、Lamellibranchia）とも。 体の左右に1対2枚の貝殻をもつ。敵が来ると軟体部分を殻にひっこめ、閉殻筋（貝柱）で殻を閉じて身を守る。 (ja)
- I bivalvi (Bivalvia Linnaeus, 1758), detti anche lamellibranchi o pelecipodi, sono una classe del phylum dei Mollusca, e comprende 13 000 specie generalmente marine ma ne esistono anche di acqua dolce come la specie Anodonta anatina: tra i più noti ci sono le vongole e i mitili. (it)
- 이매패류(二枚貝類)는 이매패강에 속하는 연체동물의 총칭이다. 좌우대칭의 두 개의 껍데기를 가지고 있다. 머리 부분이 없기 때문에 촉각·치설은 없지만 일부는 외투안이라 불리는 눈 구조가 외투막 가장자리에 있다. 다리는 도끼 모양을 하고 있어 물 밑바닥이나 땅 속을 파고 들어가기에 알맞으며 두 쌍의 넓은 아가미가 있다. 조개·굴·대합·홍합·꼬막·재첩···가리비·말조개·· 등을 포함하여 약 30,000여 종이 있다. (ko)
- Tweekleppigen (Bivalvia) zijn een klasse van in water levende weekdieren (Mollusca). Tweekleppigen hebben een zijdelings afgeplat lichaam dat omgeven wordt door een harde schelp, bestaande uit twee helften die vaak grofweg elkaars spiegelbeeld zijn. Beide kleppen hebben vaak in elkaar grijpende slottanden en worden bijeen gehouden door sluitspieren. Bekende voorbeelden van tweekleppigen zijn mosselen, oesters, kokkels en mantels. Tweekleppigen komen voor in zowel zout als zoet water. Ze hebben geen radula (rasptong) om voedsel te vergaren, maar zijn volledig ingesteld op het filteren van water. Met behulp van kieuwen kunnen tweekleppigen voedseldeeltjes vangen en ademen. De meeste tweekleppigen hebben een gespierde voet waarmee ze zich in de bodem ingraven. Anderen hechten zich vast aan rotsen of andere harde oppervlakken. Enkele soorten, zoals de vijlschelpen, hebben een zwemmende levenswijze. Tweekleppigen zijn van oudsher een belangrijk onderdeel van het menselijk dieet. Oesters werden al in de Romeinse tijd gekweekt en sinds de uitvinding van maricultuur zijn tweekleppigen een belangrijke voedselbron geworden. Kennis van voortplantingscycli van weekdieren heeft bijgedragen aan de ontwikkeling van nieuwe kweektechnieken. Tweekleppigen zijn daarnaast de enige bron van natuurlijke parels. De schelpen worden gebruikt in kunst en bij de vervaardiging van sieraden en knopen. (nl)
- Małże (Bivalvia, z gr. bi ‘dwa’ + łac. valva ‘skrzydło drzwi’), dawniej również blaszkoskrzelne (Lamellibranchiata) – takson w randze gromady obejmujący około 8000 gatunków mało aktywnych lub osiadłych, wyłącznie wodnych, bentosowych mięczaków (Mollusca) o bocznie spłaszczonym ciele okrytym dwuklapową muszlą. Ciało małża składa się z tułowia (zwanego workiem trzewiowym) i nogi. Jest pozbawione głowy, szczęki i tarki. Małże pełzają, żyją w dnie, ryją, pływają lub przytwierdzają się bisiorem do podłoża. Liczne gatunki, np. ostrygi, i omułki, są jadalne. Z niektórych pozyskuje się cenne perły oraz masę perłową. Małże są znane od kambru. W wodach śródlądowych Polski stwierdzono występowanie 34 gatunków – m.in.: szczeżuja pospolita (Anodonta piscinalis), kilka gatunków skójek (Unio) i racicznica zmienna (Dreissena polymorpha) – a w Morzu Bałtyckim 9 gatunków. (pl)
- Musslor (Bivalvia) är en klass i djurstammen blötdjur och tillhör därmed också treskiktsdjuren. Musslor lever i vatten och de allra flesta livnär sig som filtrerare. Djurgruppen fanns redan för 560 miljoner år sedan. Musslor lever alltid i vatten och finns i både havs- och sötvattensmiljö. (sv)
- Двуство́рчатые, или пластинчатожа́берные (лат. Bivalvia) — класс морских и пресноводных малоподвижных моллюсков, тело которых уплощено с боков и заключено в раковину из двух створок. К ним относят таких известных моллюсков, как устрицы, мидии, морские гребешки. В отличие от всех других моллюсков Bivalvia лишены головы и радулы. Большинство представителей класса имеют сильно развитые пластинчатые жабры (видоизмененные ктенидии), выполняющие не только дыхательную функцию, но и роль фильтров для отцеживания пищевых частиц из воды, поэтому по типу питания двустворчатые — преимущественно фильтраторы. Большинство двустворчатых закапываются в донный ил, спасаясь таким образом от хищников, некоторые лежат на морском дне или облепляют скалы и другие поверхности. Немногие виды, например морские гребешки, способны к непродолжительному активному плаванию. В целом же особенности внешнего и внутреннего строения двустворчатых отражают их экологическую специализацию к малоподвижному или неподвижному образу жизни. Раковины двустворчатых моллюсков состоят из карбоната кальция и представляют собой две обычно равные по величине створки, скреплённые друг с другом с одного края, возле макушки, упругой белковой связкой — . Кроме того, их соединение обеспечивают чередующиеся выступы (зубы) и выемки, расположенные на каждой створке раковины и составляющие замок. Такое устройство раковины позволяет открывать створки для питания или передвижения и плотно закрывать их в случае опасности. Как правило, раковина двусторонне-симметричная. Её размер варьирует от нескольких миллиметров до метра и более, однако у большинства представителей он не превышает 10 см. Начиная с доисторического времени, двустворчатые моллюски составляли важную часть рациона жителей побережья. Ещё римляне разводили устриц в прудах, а ныне большинство употребляемых в пищу двустворчатых моллюсков выращивают в марикультуре. Изучение жизненных циклов съедобных двустворчатых сделало возможным разведение их в питомниках, а также разработку новых технологий их разведения. Помимо пищевого применения, Bivalvia являются производителями натурального жемчуга. Жемчужины используют в ювелирном деле, а перламутр из раковин двустворчатых — в изготовлении пуговиц или дешёвых украшений. Двустворчатые также могут служить биоиндикаторами загрязнения окружающей среды. Наконец, они представляют собой ценный корм для рыб и других животных. Находки древнейших ископаемых двустворчатых моллюсков датируются началом кембрийского периода, их возраст составляет более 500 млн лет. Общее число ныне живущих видов составляет приблизительно 9200 (по другим данным, более 20 тысяч). Их включают в 1260 родов и 106 семейств. В России встречается около 1000 видов двустворчатых. Морские пластинчатожаберные (включая виды, обитающие в солоноватых и эстуарных водах) представлены примерно 8000 видами, которые включают в 4 подкласса, 99 семейств и 1100 родов. Крупнейшие семейства пластинчатожаберных — венериды (Veneridae; более 680 видов), а также теллиниды (Tellinidae) и люциниды (Lucinidae), каждое из которых содержит более 500 видов. Пресноводные Bivalvia составляют 7 семейств, крупнейшее из которых — униониды (Unionidae) — включает около 700 видов. Хотя общим числом видов двустворчатые в несколько раз уступают брюхоногим, по численности и биомассе на единицу площади морского дна они значительно превосходят другие группы моллюсков. (ru)
- Em biologia, bivalvia (do latim bi, duplicado + valva, porta de duas folhas, valva) anteriormente Pelecypoda e Lamellibranchia, é a classe do filo Mollusca que inclui os animais aquáticos popularmente designados por bivalves. Estes organismos caracterizam-se pela presença de uma concha carbonatada formada por duas valvas. Esta concha protege o corpo do molusco, entre elas há o pé muscular e os sifões inalantes e exalantes para a entrada e saída da água, que traz oxigênio, depois absorvido por difusão direta pelas lâminas branquiais, assim como alimento e também aumenta o risco de intoxicações, pois este tipo de alimentação é comum em animais fixos representando um grande risco caso a ostra ou marisco entre em contato com poluição. O grupo surgiu no Câmbrico e é atualmente muito diversificado, com cerca de 15 000 espécies. A separação das diferentes subclasses faz-se pelo tipo e estrutura das brânquias nos organismos vivos, e pelas características das valvas nos bivalves fósseis. O mexilhão, a amêijoa e a conquilha são exemplos populares de bivalves que servem como alimento ao Homem. As ostras são também a origem das pérolas. (pt)
- Двостулкові, або Пластинчастозяброві (Bivalvia L, синоніми: Bivalva, Lamellibranchia, Pelecypoda та ін.) — клас молюсків. Найхарактерніші особливості будови — наявність мушлі (черепашки) з двох стулок, розташованих обабіч тіла, а також практично повна редукція голови і всіх пов'язаних з нею утворень, включно із радулою. Відомо від 7500 до 10 000 сучасних і близько 20 000 викопних видів. Двостулкові — виключно водна група, живуть як у солоних, так і в прісних водоймах, зустрічаються переважно на глибині до 100 метрів. Личинки планктонні або паразитичні, після метаморфози осідають на дно. Молоді молюски можуть після осідання прикріплюватися нерухомо до поверхні твердих предметів або ґрунту, або ритися у м'яких ґрунтах. Деякі види здатні швидко пересуватися, ляскаючи стулками мушлі (морський гребінець). Є лише два відділи тіла: тулуб та нога. Тіло вкрите двостулковою черепашкою. Дихають зябрами, споживаючи розчинений у воді кисень; живляться за допомогою фільтрації. Складки мантії утворюють на задньому кінці тіла ввідний та вивідний сифони, за допомогою яких двостулкові організовують циркуляцію води в мантійній порожнині. Органи виділення — нирки. Серце складається з двох передсердь та шлуночка. Нервова система розкидано-вузлового типу. Органи чуттів розвинені слабко. Переважна більшість двостулкових — роздільностатеві, проте відомі й гермафродити. Двостулкові молюски — природні фільтратори води. Молюсків деяких видів (мідії, устриці) людина споживає в їжу. З двостулкових добувають перлини, перламутр, бісус; черепашки деяких видів слугують сувенірами або навіть засобами оплати. Подеколи двостулкових застосовують для очищення води. Деякі двостулкові завдають шкоди господарству. Так, корабельний хробак пошкоджує дерев'яні днища кораблів, підводні споруди. Характерні представники класу: беззубка (Anodonta), перлівниця (Unio), морський гребінець (Pecten), устриці (Ostreidae), мідія (Mytilus), тередові (Teredinidae), річкова скойка, дрейсена, серцевидка, кулька. (uk)
- 双壳纲（學名：Bivalvia），又名斧足綱（Pelecypoda）或瓣鰓綱（Lamellibranchiata），俗稱兩扇貝，是软体动物门的一个纲，生于海洋及淡水地区因有两片贝壳而得名。 现存的雙殼綱有9200多种，體型大小差異極大，其中最大的硨磲可达135公分。本纲动物的头部已经退化，足部呈斧状，体躯两侧各有1对瓣状的鳃。壳侧生，开的过程是被动的，其关闭则需要相关肌肉的收缩完成。纤毛抖动在腮部扬起漩涡，使得水及其中的颗粒进入鰓部。口通过一条粘膜道以及触须吸取营养颗粒， 双壳类软体动物的许多种是重要的养殖和捕捞对象，如珍珠贝等。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Mlži (Bivalvia) jsou vodní živočichové řazení do kmene měkkýšů (Mollusca). Je známo kolem 30 000 druhů mlžů. Patří k nim obecně známí obyvatelé mořského a sladkovodního prostředí, jako jsou ústřice, , , škeble a perlorodky. (cs)
- Duvalvuloj (Bivalvia) estas klaso de moluskoj kiuj havas konkon konsistante el du ĉarnireblaj valvoj. Kelkaj specioj, kiel , havas krom la du valvoj ankoraŭ unu aŭ du akcesorajn konkerojn. Ili povas havi identajn valvojn (samvalva) aŭ neidentajn valvojn (malsamvalva). (eo)
- Bibalbioak (testu batzuetan, Kuskubikoak; izen zientifikoa, Bivalvia) molusku filumeko klase garrantzitsu bat dira. Behe-kanbriarretik gaur egun arte iraun dute, eta ugaria dute. Ur gezan nahiz gazian bizi daitezke, eta bentoniko zezilak dira; hots, estratu baten beharra dutela bizitzeko eta estratu horri atxikiak bizi direla. (eu)
- Moileasc uisciúil is ea an débhlaoscach, colainn aige atá comhbhrúite go cliathánach, imchlúdaithe i mblaosc le dhá chomhla atá ceangailte le ballnasc ar feadh líne an inse. Dúntar na comhlaí le matán aduchtaithe nó dhó agus osclaítear iad le ballnasc leaisteach. Níl aon cheann sainithe. De ghnáth itheann sé páirteagail bheaga a bhailíonn sé le geolbhaigh mhóra atá cumhdaithe le ribí bídeacha (fabhráin). Os cionn 20,000 speiceas le stíleanna beatha éagsúla, ina measc débhlaoscach tochailte, tollta, snáfa go saor agus buncheangailte (suiteach). Go minic, cuimsíonn an timthriall beatha staid larbhach phlanctónach. Tábhacht mhór thrádálach le cuid mhaith speiceas: oisrí, breallaigh is diúilicíní, mar shampla. (ga)
- 二枚貝（にまいがい、Bivalvia）は、軟体動物の一群である。分類階級としては二枚貝綱（にまいがいこう）。斧足類・斧足綱（ふそくるい/ふそくこう、Pelecypoda）、弁鰓類・弁鰓綱（べんさいるい/べんさいこう、Lamellibranchiata、Lamellibranchia）とも。 体の左右に1対2枚の貝殻をもつ。敵が来ると軟体部分を殻にひっこめ、閉殻筋（貝柱）で殻を閉じて身を守る。 (ja)
- I bivalvi (Bivalvia Linnaeus, 1758), detti anche lamellibranchi o pelecipodi, sono una classe del phylum dei Mollusca, e comprende 13 000 specie generalmente marine ma ne esistono anche di acqua dolce come la specie Anodonta anatina: tra i più noti ci sono le vongole e i mitili. (it)
- 이매패류(二枚貝類)는 이매패강에 속하는 연체동물의 총칭이다. 좌우대칭의 두 개의 껍데기를 가지고 있다. 머리 부분이 없기 때문에 촉각·치설은 없지만 일부는 외투안이라 불리는 눈 구조가 외투막 가장자리에 있다. 다리는 도끼 모양을 하고 있어 물 밑바닥이나 땅 속을 파고 들어가기에 알맞으며 두 쌍의 넓은 아가미가 있다. 조개·굴·대합·홍합·꼬막·재첩···가리비·말조개·· 등을 포함하여 약 30,000여 종이 있다. (ko)
- Musslor (Bivalvia) är en klass i djurstammen blötdjur och tillhör därmed också treskiktsdjuren. Musslor lever i vatten och de allra flesta livnär sig som filtrerare. Djurgruppen fanns redan för 560 miljoner år sedan. Musslor lever alltid i vatten och finns i både havs- och sötvattensmiljö. (sv)
- 双壳纲（學名：Bivalvia），又名斧足綱（Pelecypoda）或瓣鰓綱（Lamellibranchiata），俗稱兩扇貝，是软体动物门的一个纲，生于海洋及淡水地区因有两片贝壳而得名。 现存的雙殼綱有9200多种，體型大小差異極大，其中最大的硨磲可达135公分。本纲动物的头部已经退化，足部呈斧状，体躯两侧各有1对瓣状的鳃。壳侧生，开的过程是被动的，其关闭则需要相关肌肉的收缩完成。纤毛抖动在腮部扬起漩涡，使得水及其中的颗粒进入鰓部。口通过一条粘膜道以及触须吸取营养颗粒， 双壳类软体动物的许多种是重要的养殖和捕捞对象，如珍珠贝等。 (zh)
- ذوات الصدفتين أو ذوات المصراعين أو ثنائيات الصدفة هي طائفة من رخويات البحر والماء العذب. كما هي الحال مع رأسيات الأرجل وبطنيات القدم فإن اسم ثنائيات الصدفة يُشير إلى الحيوان نفسه، حيث يَصف ببساطة صدفته. تحتوي هذه الطائفة ما يُقارب 30,000 نوع تتضمن المحار والملزمي وبلح البحر. تملك ثنائيات الصدفة أصدافاً تتألف من نصفين دائريّين متناظرين بحيث يُماثلان بعضهما بالشكل، يَجمعهما عند حافة واحدة رباط مرن يُسمى «المفصلة». الصدفة تكون متناظرة ثنائياً بشكل نموذجي، وتقع المفصلة على السهل الظهري-البطني. (ar)
- Els bivalves (Bivalvia) són una classe de mol·luscs exclusivament aquàtics caracteritzats per tenir una conquilla formada per dues peces anomenades valves, l'absència de cap i la presència d'un peu excavador. Aquesta classe conté 9.742 espècies, de les quals 1.320 són d'aigua dolça i la resta marines. Alguns estan adaptades a viure a la zona intermareal, com els musclos, i poden sobreviure fora de l'aigua per a períodes curts de temps tancant les valves. Diverses espècies poden resistir períodes molt llargs de dessecació; alguns unionoides australians poden sobreviure cinc anys en el fang sec. (ca)
- Τα Δίθυρα είναι ομοταξία μαλακίων, των οποίων το κύριο γνώρισμα είναι η παρουσία διπλού οστράκου. Ονομάστηκαν έτσι από τον Αριστοτέλη. Λέγονται επίσης και ακέφαλα ή πελεκύποδα, επειδή το πόδι τους έχει σχήμα τσεκουριού. Γνωστότεροι αντιπρόσωποι των δίθυρων είναι τα μύδια, τα στρείδια, τα χτένια, οι αχιβάδες, οι πίννες , τα κυδώνια, οι λιθοδόμοι και άλλα ζώα. Η εσωτερική τους επιφάνεια ονομάζεται μανδύας. Σε μερικά είδη σχηματίζονται μαργαριτάρια, εξ αιτίας της έκκρισης του , ουσίας που έχει σκοπό να απομονώσει ξένα σώματα που παρεισφρέουν ανάμεσα στο μανδύα. Τα φυσικά μαργαριτάρια δημιουργούνται λόγω ενός παράσιτου που εισέρχεται μεταξύ του όστρακου και του μανδύα. Τα είδη των Διθύρων φθάνουν τα 13.000 περίπου και πολλά από αυτά είναι χρήσιμα στον άνθρωπο, ως τροφή και ως βιομηχανική χρήση (el)
- Bivalvia (/baɪˈvælviə/), in previous centuries referred to as the Lamellibranchiata and Pelecypoda, is a class of marine and freshwater molluscs that have laterally compressed bodies enclosed by a shell consisting of two hinged parts. As a group, bivalves have no head and they lack some usual molluscan organs, like the radula and the odontophore. They include the clams, oysters, cockles, mussels, scallops, and numerous other families that live in saltwater, as well as a number of families that live in freshwater. The majority are filter feeders. The gills have evolved into ctenidia, specialised organs for feeding and breathing. Most bivalves bury themselves in sediment, where they are relatively safe from predation. Others lie on the sea floor or attach themselves to rocks or other hard su (en)
- Los bivalvos (Bivalvia; bi: ‘dos’, valvia: ‘valva’ o ‘placa’), lamelibranquios (Lamellibranchia) o pelecípodos (Pelecypoda) son seres vivos clasificados biológicamente en el filo (tipo de organización) Mollusca (de molusco). Existen aproximadamente unas 13 000 especies de moluscos bivalvos, la mayoría marinas.[cita requerida] Presentan un caparazón con dos valvas laterales, que se cierran por acción de uno o dos músculos aductores. Estas son simétricas, generalmente, unidas por una bisagra y ligamentos. (es)
- Die Muscheln (Bivalvia von dem lateinischen Wort bi-valvius „zwei-klappig“ abgeleitet) sind eine Klasse der Weichtiere (Mollusca). Merkmale der Klasse sind eine aus zwei kalkigen Klappen bestehende Schale und ein weitgehend reduzierter Kopf. Sie leben weltweit in Salzwasser (zu 80 Prozent), Brackwasser und Süßwasser und sind meist zwischen 0 und 100 m, selten bis 11.000 m Wassertiefe zu finden. Muscheln leben im Meeresgrund, sind an ihm festgewachsen oder liegen frei auf ihm. Die meisten Muschelarten ernähren sich von Plankton, das sie mit ihren Kiemen aus dem Wasser filtern. Die Lebenserwartung reicht von ca. 1 Jahr bis zu mehr als 500 Jahren. (de)
- Pelecypoda, Lamellibranchia • Bivalves(
Pour les articles homonymes, voir Acephala. )(
« Bivalve » redirige ici. Pour la zone non incorporée américaine, voir Bivalve (Californie). ) BivalviaBivalves Coquilles de bivalves. Classe BivalviaLinnaeus, 1758 Classification phylogénétique Position :
* mollusques
* solénogastres
* caudofovéates
* eumollusques
* polyplacophores
* conchifères
* monoplacophores
* ganglioneures
* viscéroconques
* gastéropodes
* céphalopodes
* diasomes
*
* scaphopodes (fr)
- Bivalvia (pelafalan Inggris: /baɪˈvælviə/) adalah kelas dalam moluska yang mencakup semua kerang-kerangan: memiliki sepasang cangkang (nama "bivalvia" berarti dua cangkang). Nama lainnya adalah Lamellibranchia, Pelecypoda, atau bivalva. Ke dalam kelompok ini termasuk berbagai kerang, kupang, remis, kijing, lokan, simping, tiram, serta kima; meskipun variasi di dalam bivalvia sebenarnya sangat luas. (in)
- Tweekleppigen (Bivalvia) zijn een klasse van in water levende weekdieren (Mollusca). Tweekleppigen hebben een zijdelings afgeplat lichaam dat omgeven wordt door een harde schelp, bestaande uit twee helften die vaak grofweg elkaars spiegelbeeld zijn. Beide kleppen hebben vaak in elkaar grijpende slottanden en worden bijeen gehouden door sluitspieren. Bekende voorbeelden van tweekleppigen zijn mosselen, oesters, kokkels en mantels. (nl)
- Małże (Bivalvia, z gr. bi ‘dwa’ + łac. valva ‘skrzydło drzwi’), dawniej również blaszkoskrzelne (Lamellibranchiata) – takson w randze gromady obejmujący około 8000 gatunków mało aktywnych lub osiadłych, wyłącznie wodnych, bentosowych mięczaków (Mollusca) o bocznie spłaszczonym ciele okrytym dwuklapową muszlą. Ciało małża składa się z tułowia (zwanego workiem trzewiowym) i nogi. Jest pozbawione głowy, szczęki i tarki. Małże pełzają, żyją w dnie, ryją, pływają lub przytwierdzają się bisiorem do podłoża. Liczne gatunki, np. ostrygi, i omułki, są jadalne. Z niektórych pozyskuje się cenne perły oraz masę perłową. Małże są znane od kambru. W wodach śródlądowych Polski stwierdzono występowanie 34 gatunków – m.in.: szczeżuja pospolita (Anodonta piscinalis), kilka gatunków skójek (Unio) i raciczni (pl)
- Em biologia, bivalvia (do latim bi, duplicado + valva, porta de duas folhas, valva) anteriormente Pelecypoda e Lamellibranchia, é a classe do filo Mollusca que inclui os animais aquáticos popularmente designados por bivalves. Estes organismos caracterizam-se pela presença de uma concha carbonatada formada por duas valvas. Esta concha protege o corpo do molusco, entre elas há o pé muscular e os sifões inalantes e exalantes para a entrada e saída da água, que traz oxigênio, depois absorvido por difusão direta pelas lâminas branquiais, assim como alimento e também aumenta o risco de intoxicações, pois este tipo de alimentação é comum em animais fixos representando um grande risco caso a ostra ou marisco entre em contato com poluição. O grupo surgiu no Câmbrico e é atualmente muito diversifica (pt)
- Двуство́рчатые, или пластинчатожа́берные (лат. Bivalvia) — класс морских и пресноводных малоподвижных моллюсков, тело которых уплощено с боков и заключено в раковину из двух створок. К ним относят таких известных моллюсков, как устрицы, мидии, морские гребешки. В отличие от всех других моллюсков Bivalvia лишены головы и радулы. Большинство представителей класса имеют сильно развитые пластинчатые жабры (видоизмененные ктенидии), выполняющие не только дыхательную функцию, но и роль фильтров для отцеживания пищевых частиц из воды, поэтому по типу питания двустворчатые — преимущественно фильтраторы. Большинство двустворчатых закапываются в донный ил, спасаясь таким образом от хищников, некоторые лежат на морском дне или облепляют скалы и другие поверхности. Немногие виды, например морские греб (ru)
- Двостулкові, або Пластинчастозяброві (Bivalvia L, синоніми: Bivalva, Lamellibranchia, Pelecypoda та ін.) — клас молюсків. Найхарактерніші особливості будови — наявність мушлі (черепашки) з двох стулок, розташованих обабіч тіла, а також практично повна редукція голови і всіх пов'язаних з нею утворень, включно із радулою. Відомо від 7500 до 10 000 сучасних і близько 20 000 викопних видів. Характерні представники класу: беззубка (Anodonta), перлівниця (Unio), морський гребінець (Pecten), устриці (Ostreidae), мідія (Mytilus), тередові (Teredinidae), річкова скойка, дрейсена, серцевидка, кулька. (uk)
|
