| dbo:abstract
|
- Anna de Kíiv o Anna Iaroslavna (1024 - 1075 ), princesa de Kíiv, reina consort de França (1051-1060) i regent de França (1060-1061). És la filla del príncep Iaroslav I de Kíiv i la seva esposa Ingegarde de Suècia. Després de la mort de Matilde de Frísia, que en fou la primera esposa, Enric I buscà una nova candidata, i assegurar-se així descendents. Trià llavors la princesa Anna de Kíiv, amb la qual no tenia cap mena de parentesc. Per aconseguir la seva mà envià una ambaixada a Kíiv i conegué la seva futura esposa el mateix dia del seu casament. Es va casar novament el 1062 amb Raül III de Valois. D'aquest matrimoni no hi hagué fills. A la mort del seu espòs el 1060 actuà de regent, al costat de Balduí V de Flandes, durant un any, ja que el seu fill tenia tan sols set anys a la mort del pare. Fou la primera reina consort en esdevenir regent del país. Un any després de morir el rei, i amb Anna de regent, va enamorar-se bojament de Raül III de Valois, un home de gran ambició política que repudià la seva esposa legal per casar-se amb Anna de Kíev. Acusada d'adulteri, l'esposa legal de Raül III aconseguí que el papa Alexandre II excomuniqués els dos esposos. El rei Felip I de França va perdonar la seva mare per aquest conflicte amb la Santa Seu i a la mort de Raül III el 1074 permeté el retorn d'Anna a la Cort francesa. Anna morí el 5 de setembre de 1076 i fou enterrada a l'abadia de Villiers, prop de París. (ca)
- آن الكييفية. (حوالي.1030 - 5 سبتمبر 1075)؛ أصبحت ملكة الفرنجة القرينة بزواجها من هنري الأول، هي ابنة ياروسلاف الحكيم، من زوجته الثانية ، أصبحت الوصية على ابنها في 1060 حتى زواجها المثير للجدل من الكونت رالف الرابع من فالوا. (ar)
- Anna Kyjevská (rusky Анна Ярославна, francouzsky Anne de Kiev, 1024 ?– 1075/1089) byla francouzská královna, dcera kyjevského knížete Jaroslava I. a Ingegerdy Švédské. (cs)
- Η Άννα του Κιέβου ή Άννα Γιαροσλάβνα (Анна Ярославна, 1024 - 1079) από τον Οίκο των Ρουρικιδών ήταν κόρη του Γιαροσλάβ Α΄ του Σοφού, ηγεμόνα των Ρως. Μητέρα της ήταν η Σουηδή πριγκίπισσα Ίνγκεγκερντ. Το 1051 η Άννα παντρεύτηκε το Γάλλο βασιλιά Ερρίκο Α΄. Ο Ερρίκος είχε χηρεύσει επτά χρόνια νωρίτερα και αναζητούσε νέα γαλαζοαίματη σύζυγο, αλλά το κράτος του βρισκόταν σε δεινή κατάσταση και καμία δυτικοευρωπαϊκή αυλή δεν ανταποκρινόταν. Σε μία απέλπιδα προσπάθεια έστειλε έναν απεσταλμένο στο Κίεβο. Ο Γιάροσλαβ είδε την πρόταση ως ευκαιρία να συνδέσει τη δυναστεία των Ρουρικίδων με ένα βασιλικό οίκο της Δυτικής Ευρώπης και απάντησε θετικά. Ο γάμος έγινε το Μάιο του 1051 στον Καθεδρικό ναό της Ρενς. Το βασιλικό ζεύγος απέκτησε τέσσερα τέκνα:
* Φίλιππος Α΄ (1052 - 1108): έγινε βασιλιάς στα επτά του χρόνια, όταν πέθανε ο Ερρίκος. Για έξι έτη (μέχρι τον αφορισμό της) η Άννα εκτελούσε χρέη αντιβασιλέως - ήταν η πρώτη βασίλισσα στη γαλλική ιστορία που ανέλαβε τέτοιο ρόλο. Μολονότι διέθετε εξαιρετική μόρφωση, πράγμα σπάνιο για γυναίκα εκείνης της εποχής, υπήρξαν αντιδράσεις με το αιτιολογικό ότι δεν είχε καλή γνώση της γαλλικής γλώσσας.
* Ροβέρτος (Robert, 1054 – 1063): Πέθανε σε παιδική ηλικία.
* Έμμα (Emma, 1055 - 1109).
* Ούγος (Hugues, 1057 - 1102): Συμμετείχε στην Α΄ Σταυροφορία και έχει μείνει στην ιστορία για μία απίστευτα υπεροπτική επιστολή του προς τον βυζαντινό αυτοκράτορα Αλέξιο Α΄. Τραυματίσθηκε βαριά σε μάχη με τους Σελτζούκους στην Ταρσό της Κιλικίας και πέθανε μετά από λίγες ημέρες. Μετά το θάνατο του Ερρίκου (1560) και ενώ εκτελούσε χρέη αντιβασιλέως, η Άννα έζησε έναν παράφορο έρωτα με τον παντρεμένο κόμη Ραλφ Γ΄ του Βαλουά. Το 1062 ο Ραλφ, πιθανότατα παρακινημένος και από πολιτική φιλοδοξία, χώρισε τη γυναίκα του και παντρεύτηκε την Άννα. Το σκάνδαλο επέσυρε αφορισμό από τον Πάπα Αλέξανδρο Β΄. Η Άννα επέστρεψε στην αυλή μόνο μετά μετά το θάνατο του Ραλφ (1074), αν και ο γιος της Φίλιππος δεν κατέκρινε την πράξη της - μάλιστα κατά ειρωνεία της τύχης ο Φίλιππος αφορίστηκε για παρόμοιο λόγο το 1094. Το ακριβές έτος του θανάτου της είναι άγνωστο. Τοποθετείται ανάμεσα στο 1076 και το 1089, με πιθανότερη εκδοχή το 1079. Το ταφικό μνημείο της στο Αβαείο του Βιγιέ (Σερνί, στα περίχωρα του Παρισιού), το οποίο θα μας έδινε αυτήν την πληροφορία, ξηλώθηκε και χρησιμοποιήθηκε ως οικοδομικό υλικό μετά τη Γαλλική Επανάσταση. (el)
- Anna von Kiew (französisch Anne de Kiev, früher französisch Anne de Russie), auch Anna Jaroslawna und zum Teil Agnes genannt, (* 1024–1032 wahrscheinlich in Kiew; † 5. September 1075–1078/79) war als zweite Ehefrau Heinrichs I. von Frankreich von 1051 bis 1060 Königin von Frankreich. Aus der Dynastie der Rurikiden stammend, war Anna eine prestigeträchtige Braut für den französischen König. Nach dessen Tod übernahm sie gemeinsam mit dem flandrischen Grafen Balduin V. die Regentschaft für ihren noch unmündigen Sohn Philipp I. Als sie 1061 eine zweite Ehe mit Rudolf III., Graf von Valois, einging, kam es zum Bruch mit ihrem Sohn und dem Königshof. Einige Jahre später gab es jedoch eine Versöhnung von Mutter und Sohn, und Anna nahm ab 1065 wieder am Hofleben teil, ehe sie zwischen 1075 und 1079 starb. (de)
- Anne of Kiev or Anna Yaroslavna (c. 1030 – 1075) was a Rus' princess who became Queen of France in 1051 upon marrying King Henry I. She ruled the kingdom as regent during the minority of their son Philip I from Henry's death in 1060 until her controversial marriage to Count Ralph IV of Valois. Anne founded the Abbey of St. Vincent at Senlis. (en)
- Ana de Kiev o Ana Yaroslavna (entre 1024 y 1032 – 1075), conocida como Ana de Rus, (o Agnés en Francia) como Ana de Rusia, y como Ana de Rutenia a lo largo de los siglos y como Ana de Kiev desde finales del siglo XX. Hija del Gran príncipe de la Rus de Kiev Yaroslav I el Sabio y de su esposa, la princesa sueca Ingegerd Olofsdotter, hija de Olaf Skötkonung, fue reina de Francia por su matrimonio con Enrique I y fue regente de su hijo Felipe I. Después de la muerte de Matilde de Frisia, su segunda esposa, el rey Enrique buscó una nueva esposa, pues Francia necesitaba de una reina. Su embajada recorrió las cortes europeas en busca de una candidata, y fue en la lejana corte de la Rus de Kiev de donde retornaron con Ana, a veces llamada Inés, con la que contrajo matrimonio en la Catedral de Reims el 19 de mayo de 1051. La reina y su esposo tuvieron tres hijos y una hija:
* Felipe (1052-1108), quien sería rey de Francia como Felipe I de Francia
* Roberto (1055-1060)
* Hugo (1057-1102), el Grande o Magnus, conde de Crépi, en 1080 (?) se casó con heredera de Vermandois, Adelaida, muerto en las Cruzadas en Tarso, Cilicia.
* Emma (1054/1055 - c.1109). En 1054 se produjo el Cisma de Oriente, evento de mutua excomunión que separó al papa y a la cristiandad de Occidente, de los patriarcas y cristiandad de Oriente, especialmente del principal de ellos, el Patriarca Ecuménico de Constantinopla. Ana pertenecía a esta última comunidad, pero siguió a su esposo, que apoyó, como todos los príncipes europeos occidentales, al papa. De este modo Ana perdió todo contacto con su familia. Se cree que fue la reina Ana de Kiev quien importó el nombre Felipe a Occidente, ya que es el nombre que puso a su primer hijo. Podría haber importado este nombre griego (Philippos, de Philos y hippos, que significa «el que ama a los caballos») de su cultura ortodoxa. Ana edificó el monasterio de San Vicente en Senlis (St. Vincent à Senlis) en 1060. Ana trajo de Rus de Kiev a Francia el Evangelario de Reims, famoso por ser el de la consagración de los Reyes de Francia. Ana fue la primera reina de Francia alfabetizada; conocía la lengua griega y latín. Aparece su rúbrica en alfabeto cirílico en un documento de 1063 como ANA REINA, que es francés de la época, pero que probablemente no es manuscrita suya, sino plasmada por un asistente rus. La muerte de su esposo en 1060 y que su hijo Felipe apenas contara con 7 años llevó a Ana a la regencia, siendo ella la primera mujer en ejercer este cargo en la corte francesa, su corregente fue el conde Balduino V de Flandes. En 1063 se casó con el conde Raúl III de Valois (Crépy-en-Valois) (1010/1015 - 1074), uno de los Capetos, conde de Crépy, Vexin y Amiens. Raúl la raptó en 1062 del monasterio de San Vicente, donde ella quería tomar los hábitos después la muerte de su marido. Su segundas nupcias encolerizaron la sociedad porque Raúl era un vasallo, pero el matrimonio fue feliz. Cuando Raúl murió en 1074, Ana volvió a la corte a título de la reina madre. Después de 1075 no se sabe nada de Ana. Según algunas fuentes, Ana murió alejada del poder el 5 de septiembre de 1075 y fue enterrada en la abadía de Villers, La Ferté-Alais, Essonne. Según otras fuentes, Ana volvió con su padre, quien murió en 1054, en Kiev, donde ella vivió entre 7 u 8 años más y murió en 1089. (es)
- Ana Kievekoa edo Ana Jaroslavna (Kiev, 1025-1036 - 1075-1079) Frantziako erregina ezkontidea izan zen 1051tik 1060ra. Jaroslav I.a Kievekoa eta alaba izan zen. 1051ko maiatzaren 19an Henrike I.a Frantziakoa erregearekin ezkondu zen eta Reimseko Katedraleko erregina koroatu zuten. Ezkondu ziren bederatzi urteetan hiru seme izan zituzten (Filipe I.a Frantziakoa, Roberto eta ). 1060an Henrike erregea hil zen eta Ana erregeorde bihurtu zen bere seme adingabearen izenean. Ondoren, ezkondu zen.
* Datuak: Q230073
* Multimedia: Anne of Kiev (eu)
- Anne de Kiev ou Anne de Russie (russe : Анна Ярославна, Anna Iaroslavna), également appelée Agnès, est une princesse kievienne, fille de Iaroslav le Sage, grand-prince de Kiev, prince de Novgorod et prince de Rostov, et de sa seconde épouse, Ingigerd de Suède. Elle serait née à Kiev, selon certaines sources vers 1024, 1032 ou en 1036, et morte entre 1075 et 1089. Épouse de Henri Ier, elle fut reine des Francs de 1051 à 1060 et mère du roi Philippe Ier. La reine est diversement appelée Anne de Ruthénie, Anne de Russie, Anne d'Ukraine ou Anne d'Esclavénie. La Russie, la Biélorussie et l'Ukraine se disputent la postérité d'Anne, reflétant les divergences historiographiques et mémorielles relatives à la Rus' de Kiev. (fr)
- Anne dari Kiev (atau Anna Yaroslavna) (antara tahun 1024 dan 1032 – 1075), putri dengan istrinya , merupakan permaisuri Prancis sebagai istri , dan wali raja untuk putranya . (in)
- アンナ・ヤロスラヴナ（ウクライナ語：Анна Ярославна）またはキエフのアンヌ（フランス語：Anne de Kiev, 1024/32年 - 1075年）は、フランス王アンリ1世の2度目の王妃。キエフ大公ヤロスラフ1世と妻インゲゲルド（スウェーデン王オーロフの娘）の娘。 (ja)
- Anna di Kiev o Anna Jaroslavna oppure Agnese (1024/1032 – settembre 1075) fu, come seconda moglie del re di Francia, Enrico I, regina consorte dal 1051 al 1060, e poi reggente, per conto del figlio, Filippo, sino al 1061 circa. (it)
- Anna van Kiev (Oekraïens: Анна Ярославна, Anna Jaroslavna) (Kiev, 1036 - 5 september 1075/1078) was een dochter van de vorst van Kiev, Jaroslav de Wijze, en . Na de dood van zijn eerste echtgenote Mathilde van Friesland in 1044, zocht Hendrik I van Frankrijk in de Europese vorstenhuizen een nieuwe echtgenote, maar hij vond niemand die niet nauw met hem verwant was. Ten slotte vond hij een nieuwe echtgenote in het afgelegen Kiev en huwde met Anna in 1051 in Reims.Zij werd de moeder van: 1.
* Filips I van Frankrijk (23 mei 1052 - 30 juli 1108) 2.
* Hugo I van Vermandois (1057 - 1102) 3.
* Robert (ca. 1055 - ca. 1060) 4.
* Emma. Anna introduceerde de Griekse naam Filips (philippos, 'paardenliefhebber') in West-Europa. Zij bracht een missaal mee naar Frankrijk dat sindsdien in de kathedraal van Reims werd gebruikt om nieuwe koningen en koninginnen in te zweren. Het missaal was in Oudkerkslavisch en kon in 1771 nog door Peter de Grote worden gelezen. Na de dood van Hendrik in 1060, was Anna (samen met Boudewijn V van Vlaanderen) regentes over haar zoon Filips I. Anna was een geletterde vrouw - hoogst uitzonderlijk voor die tijd - maar toch riep zij enige tegenstand op wegens haar onvoldoende kennis van het Frans. In 1062 hertrouwde zij met Rudolf van Valois, die voor Anna zijn vrouw Eleonora verstootte. Rudolf werd daarop door paus Alexander II geëxcommuniceerd wegens overspel. Anna moest daardoor haar positie aan het hof opgeven. In 1065 stichtte ze een kerk en abdij te Senlis (Oise). Haar zoon Filips I huwde in 1071 met Bertha van Holland. Na het overlijden van Rudolf in 1074 keerde ze terug aan het hof. Ze is begraven in de abdij van La Ferté-Alais. (nl)
- Ana de Quieve (em ucraniano: Анна Ярославна; em russo: Анна Ярославна; romaniz.: Ana Yaroslavna, Quieve, entre 1024, 1032 ou 1036 — 1075), foi rainha consorte de França, casada com Henrique I de França, e regente durante os primeiros anos do reinado do seu filho Filipe I de França. Era filha do Grão-Príncipe de Quieve Jaroslau I, o Sábio, e da princesa Ingegerda da Suécia. (pt)
- Anna Jaroslavna av Kiev, född omkring 1030 i Kiev i Kievriket, död innan 1089, var drottning av Frankrike som kung Henrik I:s tredje maka. Hon regerande det franska kungariket som förmyndare för sin son kung Filip I från Henriks död fram tills hennes kontroversiella giftermål med greve . (sv)
- Anna Jarosławówna (ur. ok. 1035, zm. 5 września między 1075 a 1078) – księżniczka kijowska, królowa Francji z dynastii Rurykowiczów, córka Jarosława I Mądrego i jego prawdopodobnie drugiej żony, Ingegerdy szwedzkiej. (pl)
- А́нна Яросла́вна (родилась, по разным источникам, между 1025 и 1036 гг., умерла между 1075 и 1079 гг.) — младшая из трёх дочерей киевского князя Ярослава Мудрого от брака с Ингегердой Шведской; супруга французского короля Генриха I и королева Франции. Известна в западноевропейской историографии также как Анна Ру́сская (фр. Anne de Russie) и ошибочно, Агнесса Ру́сская (фр. Agnès de Russie), а также (более поздние варианты) как Анна Ки́евская (фр. Anne de Kiev). (ru)
- А́нна Яросла́вна (близько 1032 — між 1075 і 1089) — руська князівна, королева Франції (1051—1060). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, дочки короля Улофа III. Онука київського князя Володимира Святославича. Друга дружина французького короля Генріха I (1051—1060). Мати французького короля Філіппа І та вермандуанського графа Гуго, що був одним із керівників Першого Хрестового походу. Згадується переважно в іноземних джерелах, а також документах Київського Печерського монастиря XVII ст. Привезла до Королівства Франція великий посаг, що познайомив французів з культурою Київської Русі (за легендою з княжною пов'язують Реймське Євангеліє, на якому присягали королі Франції). Після смерті чоловіка-короля вдруге вийшла заміж за лідера опозиції Рауля IV, графа Валуа (1062), що вже мав законну дружину. Була змушена покинути двір через політичну кризу, спричинену її одруженням. Залишила малолітнього сина Філіппа на регента Балдуїна V Фландрського, свояка покійного короля. Після смерті графа Валуа повернулася до двору (1074). Впливала на внутрішню і зовнішню політику королівства, спільно з сином підписувала державні акти (на одному з них є кириличний підпис: «Анна Ръина», тобто «Анна королева»). Листувалася зі Святим Престолом (відомий лист Папи Римського Миколая II (1059), в якому він наголошує на її благочесті й щедрості до Католицької церкви). Заснувала монастир святого Вікентія в Санлісі (1065), на північ від Парижа, що був її резиденцією. Востаннє згадується на документі під 1075 роком. Подальша доля невідома. Окрім материнської шведської мови, знала давньоруську, латину, грецьку й французьку. (uk)
- 基輔的安娜，是10世纪基辅罗斯公主，基辅大公智者雅罗斯拉夫之女，1051年嫁给法兰西国王亨利一世，成为法兰西王后，1060年亨利一世死后，安娜在儿子腓力一世年幼时担任摄政。后来安娜改嫁。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- آن الكييفية. (حوالي.1030 - 5 سبتمبر 1075)؛ أصبحت ملكة الفرنجة القرينة بزواجها من هنري الأول، هي ابنة ياروسلاف الحكيم، من زوجته الثانية ، أصبحت الوصية على ابنها في 1060 حتى زواجها المثير للجدل من الكونت رالف الرابع من فالوا. (ar)
- Anna Kyjevská (rusky Анна Ярославна, francouzsky Anne de Kiev, 1024 ?– 1075/1089) byla francouzská královna, dcera kyjevského knížete Jaroslava I. a Ingegerdy Švédské. (cs)
- Anne of Kiev or Anna Yaroslavna (c. 1030 – 1075) was a Rus' princess who became Queen of France in 1051 upon marrying King Henry I. She ruled the kingdom as regent during the minority of their son Philip I from Henry's death in 1060 until her controversial marriage to Count Ralph IV of Valois. Anne founded the Abbey of St. Vincent at Senlis. (en)
- Ana Kievekoa edo Ana Jaroslavna (Kiev, 1025-1036 - 1075-1079) Frantziako erregina ezkontidea izan zen 1051tik 1060ra. Jaroslav I.a Kievekoa eta alaba izan zen. 1051ko maiatzaren 19an Henrike I.a Frantziakoa erregearekin ezkondu zen eta Reimseko Katedraleko erregina koroatu zuten. Ezkondu ziren bederatzi urteetan hiru seme izan zituzten (Filipe I.a Frantziakoa, Roberto eta ). 1060an Henrike erregea hil zen eta Ana erregeorde bihurtu zen bere seme adingabearen izenean. Ondoren, ezkondu zen.
* Datuak: Q230073
* Multimedia: Anne of Kiev (eu)
- Anne dari Kiev (atau Anna Yaroslavna) (antara tahun 1024 dan 1032 – 1075), putri dengan istrinya , merupakan permaisuri Prancis sebagai istri , dan wali raja untuk putranya . (in)
- アンナ・ヤロスラヴナ（ウクライナ語：Анна Ярославна）またはキエフのアンヌ（フランス語：Anne de Kiev, 1024/32年 - 1075年）は、フランス王アンリ1世の2度目の王妃。キエフ大公ヤロスラフ1世と妻インゲゲルド（スウェーデン王オーロフの娘）の娘。 (ja)
- Anna di Kiev o Anna Jaroslavna oppure Agnese (1024/1032 – settembre 1075) fu, come seconda moglie del re di Francia, Enrico I, regina consorte dal 1051 al 1060, e poi reggente, per conto del figlio, Filippo, sino al 1061 circa. (it)
- Ana de Quieve (em ucraniano: Анна Ярославна; em russo: Анна Ярославна; romaniz.: Ana Yaroslavna, Quieve, entre 1024, 1032 ou 1036 — 1075), foi rainha consorte de França, casada com Henrique I de França, e regente durante os primeiros anos do reinado do seu filho Filipe I de França. Era filha do Grão-Príncipe de Quieve Jaroslau I, o Sábio, e da princesa Ingegerda da Suécia. (pt)
- Anna Jaroslavna av Kiev, född omkring 1030 i Kiev i Kievriket, död innan 1089, var drottning av Frankrike som kung Henrik I:s tredje maka. Hon regerande det franska kungariket som förmyndare för sin son kung Filip I från Henriks död fram tills hennes kontroversiella giftermål med greve . (sv)
- Anna Jarosławówna (ur. ok. 1035, zm. 5 września między 1075 a 1078) – księżniczka kijowska, królowa Francji z dynastii Rurykowiczów, córka Jarosława I Mądrego i jego prawdopodobnie drugiej żony, Ingegerdy szwedzkiej. (pl)
- А́нна Яросла́вна (родилась, по разным источникам, между 1025 и 1036 гг., умерла между 1075 и 1079 гг.) — младшая из трёх дочерей киевского князя Ярослава Мудрого от брака с Ингегердой Шведской; супруга французского короля Генриха I и королева Франции. Известна в западноевропейской историографии также как Анна Ру́сская (фр. Anne de Russie) и ошибочно, Агнесса Ру́сская (фр. Agnès de Russie), а также (более поздние варианты) как Анна Ки́евская (фр. Anne de Kiev). (ru)
- 基輔的安娜，是10世纪基辅罗斯公主，基辅大公智者雅罗斯拉夫之女，1051年嫁给法兰西国王亨利一世，成为法兰西王后，1060年亨利一世死后，安娜在儿子腓力一世年幼时担任摄政。后来安娜改嫁。 (zh)
- Anna de Kíiv o Anna Iaroslavna (1024 - 1075 ), princesa de Kíiv, reina consort de França (1051-1060) i regent de França (1060-1061). És la filla del príncep Iaroslav I de Kíiv i la seva esposa Ingegarde de Suècia. Anna morí el 5 de setembre de 1076 i fou enterrada a l'abadia de Villiers, prop de París. (ca)
- Η Άννα του Κιέβου ή Άννα Γιαροσλάβνα (Анна Ярославна, 1024 - 1079) από τον Οίκο των Ρουρικιδών ήταν κόρη του Γιαροσλάβ Α΄ του Σοφού, ηγεμόνα των Ρως. Μητέρα της ήταν η Σουηδή πριγκίπισσα Ίνγκεγκερντ. Το 1051 η Άννα παντρεύτηκε το Γάλλο βασιλιά Ερρίκο Α΄. Ο Ερρίκος είχε χηρεύσει επτά χρόνια νωρίτερα και αναζητούσε νέα γαλαζοαίματη σύζυγο, αλλά το κράτος του βρισκόταν σε δεινή κατάσταση και καμία δυτικοευρωπαϊκή αυλή δεν ανταποκρινόταν. Σε μία απέλπιδα προσπάθεια έστειλε έναν απεσταλμένο στο Κίεβο. Ο Γιάροσλαβ είδε την πρόταση ως ευκαιρία να συνδέσει τη δυναστεία των Ρουρικίδων με ένα βασιλικό οίκο της Δυτικής Ευρώπης και απάντησε θετικά. Ο γάμος έγινε το Μάιο του 1051 στον Καθεδρικό ναό της Ρενς. Το βασιλικό ζεύγος απέκτησε τέσσερα τέκνα: (el)
- Anna von Kiew (französisch Anne de Kiev, früher französisch Anne de Russie), auch Anna Jaroslawna und zum Teil Agnes genannt, (* 1024–1032 wahrscheinlich in Kiew; † 5. September 1075–1078/79) war als zweite Ehefrau Heinrichs I. von Frankreich von 1051 bis 1060 Königin von Frankreich. (de)
- Ana de Kiev o Ana Yaroslavna (entre 1024 y 1032 – 1075), conocida como Ana de Rus, (o Agnés en Francia) como Ana de Rusia, y como Ana de Rutenia a lo largo de los siglos y como Ana de Kiev desde finales del siglo XX. Hija del Gran príncipe de la Rus de Kiev Yaroslav I el Sabio y de su esposa, la princesa sueca Ingegerd Olofsdotter, hija de Olaf Skötkonung, fue reina de Francia por su matrimonio con Enrique I y fue regente de su hijo Felipe I. (es)
- Anne de Kiev ou Anne de Russie (russe : Анна Ярославна, Anna Iaroslavna), également appelée Agnès, est une princesse kievienne, fille de Iaroslav le Sage, grand-prince de Kiev, prince de Novgorod et prince de Rostov, et de sa seconde épouse, Ingigerd de Suède. Elle serait née à Kiev, selon certaines sources vers 1024, 1032 ou en 1036, et morte entre 1075 et 1089. Épouse de Henri Ier, elle fut reine des Francs de 1051 à 1060 et mère du roi Philippe Ier. (fr)
- Anna van Kiev (Oekraïens: Анна Ярославна, Anna Jaroslavna) (Kiev, 1036 - 5 september 1075/1078) was een dochter van de vorst van Kiev, Jaroslav de Wijze, en . Na de dood van zijn eerste echtgenote Mathilde van Friesland in 1044, zocht Hendrik I van Frankrijk in de Europese vorstenhuizen een nieuwe echtgenote, maar hij vond niemand die niet nauw met hem verwant was. Ten slotte vond hij een nieuwe echtgenote in het afgelegen Kiev en huwde met Anna in 1051 in Reims.Zij werd de moeder van: (nl)
- А́нна Яросла́вна (близько 1032 — між 1075 і 1089) — руська князівна, королева Франції (1051—1060). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, дочки короля Улофа III. Онука київського князя Володимира Святославича. Друга дружина французького короля Генріха I (1051—1060). Мати французького короля Філіппа І та вермандуанського графа Гуго, що був одним із керівників Першого Хрестового походу. (uk)
|
,_ancienne_abbaye_Saint-Vincent,_statue_d'Anne_de_Kiev,_à_gauche_du_portail.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
,_ancienne_abbaye_Saint-Vincent,_statue_d'Anne_de_Kiev,_à_gauche_du_portail.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
