| dbo:abstract
|
- سارت أبحاث المذاهب الفلسفية منذ سقراط وأفلاطون وأرسطو في اتجاهات ثلاثة: المنطق، الطبيعة، الأخلاق. وكانت المدارس الفلسفية الأولى في أثينا تعنى بالمنطق والطبيعة، أكثر من اهتمامها بالأخلاق. فلما امتزجت حضارة الرومان بحضارة الإغريق، وقامت مدارس الفلسفة في روما على غرار ما عرفته أثينا، ظهرت محاولات للتوفيق بين المذاهب الفلسفية اليونانية، فضلاً عن السعي للاختيار من كل مذهب، ما يتفق والبيئة الطبيعية والاجتماعية للرومان. ومع ذلك فلم يقدم الرومان من خلال هذه المحاولات ما يعد بجديد في المذاهب الفلسفية، بل بدا واضحاً للعيان التأثر أساساً بمذاهب ثلاثة رئيسية، وهي مذهب الشك، والإپيقوريين، والرواقيين. وهذه المذاهب الثلاثة اهتمت بالأخلاق، أكثر من اهتمامها بالمنطق والطبيعة. (ar)
- Ancient Roman philosophy was heavily influenced by the ancient Greeks and the schools of Hellenistic philosophy; however, unique developments in philosophical schools of thought occurred during the Roman period as well. Interest in philosophy was first excited at Rome in 155 BC, by an Athenian embassy consisting of the Academic skeptic Carneades, the Stoic Diogenes of Babylon, and the Peripatetic Critolaus. During this time Athens declined as an intellectual center of thought while new sites such as Alexandria and Rome hosted a variety of philosophical discussion. Both leading schools of law of the Roman period, the Sabinian and the Proculean Schools, drew their ethical views from readings on the Stoics and Epicureans respectively, allowing for the competition between thought to manifest in a new field in Rome's jurisprudence. It was during this period that a common tradition of the western philosophical literature was born in commenting on the works of Aristotle. (en)
- "Grekio, konkerita, konkeris la ferocan venkinton". (Kvinto Horacio Flako). Latina filozofio, karakterizita per malfido pri la pura spekulativeco kaj per prefero por la praktika aktiveco kaj por eklektikismo, efektivigas kunpenetradon de la greka filozofio kun la romia kulturo. La plej elstaraj epigonoj de la latina kulturo estas: Cicerono, Seneko, Epikteto kaj Marko Aŭrelio. (eo)
- La filosofía romana o latina es la filosofía desarrollada en la Antigua Roma, en textos de lengua latina y de lengua griega. El pensamiento romano o latino se caracterizó por evitar la especulación pura y la búsqueda del pragmatismo y el eclecticismo, priorizando la filosofía práctica (ética y filosofía política) frente a la filosofía teórica (metafísica, lógica y epistemología). Su identificación con una extensión de la filosofía griega (filosofía greco-romana, como el resto de los rasgos de la civilización greco-romana) es un tópico cultural, iniciado en su propia época. Los principales filósofos romanos de época clásica fueron Lucrecio, Cicerón, Séneca y Marco Aurelio. Mucho prestigio también tuvieron los filósofos griegos de época romana. En el periodo tardorromano lo fue Agustín de Hipona. El latín siguió empleándose como la lengua de la filosofía occidental hasta el siglo XVIII. (es)
- Il pensiero latino, caratterizzato dalla diffidenza per la speculazione pura e dalla predilezione per la vita pratica e dall'eclettismo, opera una compenetrazione del pensiero greco con la cultura romana. Rilievo sull'ara pacis con sacerdoti e dignitari imperiali romani. Esponenti maggiori della filosofia latina sono: Lucrezio, Cicerone, Seneca, Epitteto e Marco Aurelio. (it)
- ローマ哲学 (ローマてつがく、英: Roman philosophy) すなわち古代ローマにおける哲学は、ギリシア哲学・ヘレニズム哲学の諸派を継承または折衷する形でおこなわれた。 言い換えれば、ローマ哲学はギリシアからの「輸入学問」に過ぎず、「ローマ自家製の哲学」は無きに等しかった。また内容についても「独創性を欠いた折衷主義」などの低評価が与えられてきた。 しかし20世紀末から、ローマ哲学は徐々に再評価されている。例えばキケロ、ルクレティウス、セネカ、セクストス・エンペイリコス、プロティノスらの著作は、ルネサンス期に再発見され、近世哲学の発展を促した。ディオゲネス・ラエルティオス『ギリシア哲学者列伝』などの主要な学説誌や、最初のプラトン全集とアリストテレス全集、キリスト教哲学が生まれたのも、ローマ哲学においてだった。哲学用語のラテン語への翻訳は、元来ギリシアのローカルな学問に過ぎなかった哲学が、世界的な学問となる一つの契機になった。 (ja)
- Filozofia rzymska (filozofia starożytnego Rzymu) – filozofia uprawiana przez Rzymian. Włączana jest w okres filozofii starożytnej. Do filozofii rzymskiej zalicza się dzieła pisane przez Rzymian aż do VI w. n.e. Podstawowym językiem tej filozofii była łacina, choć wiele dzieł powstało również w języku greckim. Zalicza się do niej również piszących po łacinie wczesnochrześcijańskich filozofów patrystycznych. (pl)
- Древнеримская философия – это философия, находившаяся под сильным влиянием древних греков и школ эллинистической философии, однако уникальные разработки философских школ происходили и в римский период. Интерес к философии был впервые пробужден в Риме в 155 году до нашей эры афинским посольством, состоявшим из академического скептика Карнеада, стоика Диогена Вавилонского и перипатетика Критолая. В это время Афины пришли в упадок как интеллектуальный центр мысли, в то время как в новых местах, таких как Александрия и Рим, проводились различные философские дискуссии. Обе ведущие школы права римского периода, сабинианская и прокулианская, черпали свои этические взгляды из чтения стоиков и эпикурейцев соответственно, что позволило конкуренции между мыслями проявиться в новой области римской юриспруденции. Именно в этот период зародилась общая для западной философской литературы традиция комментирования трудов Аристотеля. (ru)
- Антична римська філософія перебувала під потужним впливом стародавньої Греції та шкіл елліністичної філософії; проте, за грецького періоду, у школах думки також виникли свої унікальні досягнення. Перше піднесення зацікавленості у філософії виникло у афінських послів та датується 155 р.до н. е., в склад посольства входили скептик Карнеад, стоїк Діоген, та перипатетик Крітолай. Тоді Афіни занепадали як інтелектуальний центр думки, тим часом як у місцях, таких як Олександріїя та Рим, проводилися різноманітні філософські дискусії. Як сабініанська, так і прокуліанська правничі школи, які були провідними за римського періоду, формували свої етичні погляди, спираючись на стоїків та епікурейців. Тим часом, саме в римський період академії Платона та Арістотеля завершили свою роботу. Хоча, саме в цей час виникла загальна традиція західної філософської літератури коментувати твори Арістотеля. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- سارت أبحاث المذاهب الفلسفية منذ سقراط وأفلاطون وأرسطو في اتجاهات ثلاثة: المنطق، الطبيعة، الأخلاق. وكانت المدارس الفلسفية الأولى في أثينا تعنى بالمنطق والطبيعة، أكثر من اهتمامها بالأخلاق. فلما امتزجت حضارة الرومان بحضارة الإغريق، وقامت مدارس الفلسفة في روما على غرار ما عرفته أثينا، ظهرت محاولات للتوفيق بين المذاهب الفلسفية اليونانية، فضلاً عن السعي للاختيار من كل مذهب، ما يتفق والبيئة الطبيعية والاجتماعية للرومان. ومع ذلك فلم يقدم الرومان من خلال هذه المحاولات ما يعد بجديد في المذاهب الفلسفية، بل بدا واضحاً للعيان التأثر أساساً بمذاهب ثلاثة رئيسية، وهي مذهب الشك، والإپيقوريين، والرواقيين. وهذه المذاهب الثلاثة اهتمت بالأخلاق، أكثر من اهتمامها بالمنطق والطبيعة. (ar)
- "Grekio, konkerita, konkeris la ferocan venkinton". (Kvinto Horacio Flako). Latina filozofio, karakterizita per malfido pri la pura spekulativeco kaj per prefero por la praktika aktiveco kaj por eklektikismo, efektivigas kunpenetradon de la greka filozofio kun la romia kulturo. La plej elstaraj epigonoj de la latina kulturo estas: Cicerono, Seneko, Epikteto kaj Marko Aŭrelio. (eo)
- Il pensiero latino, caratterizzato dalla diffidenza per la speculazione pura e dalla predilezione per la vita pratica e dall'eclettismo, opera una compenetrazione del pensiero greco con la cultura romana. Rilievo sull'ara pacis con sacerdoti e dignitari imperiali romani. Esponenti maggiori della filosofia latina sono: Lucrezio, Cicerone, Seneca, Epitteto e Marco Aurelio. (it)
- ローマ哲学 (ローマてつがく、英: Roman philosophy) すなわち古代ローマにおける哲学は、ギリシア哲学・ヘレニズム哲学の諸派を継承または折衷する形でおこなわれた。 言い換えれば、ローマ哲学はギリシアからの「輸入学問」に過ぎず、「ローマ自家製の哲学」は無きに等しかった。また内容についても「独創性を欠いた折衷主義」などの低評価が与えられてきた。 しかし20世紀末から、ローマ哲学は徐々に再評価されている。例えばキケロ、ルクレティウス、セネカ、セクストス・エンペイリコス、プロティノスらの著作は、ルネサンス期に再発見され、近世哲学の発展を促した。ディオゲネス・ラエルティオス『ギリシア哲学者列伝』などの主要な学説誌や、最初のプラトン全集とアリストテレス全集、キリスト教哲学が生まれたのも、ローマ哲学においてだった。哲学用語のラテン語への翻訳は、元来ギリシアのローカルな学問に過ぎなかった哲学が、世界的な学問となる一つの契機になった。 (ja)
- Filozofia rzymska (filozofia starożytnego Rzymu) – filozofia uprawiana przez Rzymian. Włączana jest w okres filozofii starożytnej. Do filozofii rzymskiej zalicza się dzieła pisane przez Rzymian aż do VI w. n.e. Podstawowym językiem tej filozofii była łacina, choć wiele dzieł powstało również w języku greckim. Zalicza się do niej również piszących po łacinie wczesnochrześcijańskich filozofów patrystycznych. (pl)
- Ancient Roman philosophy was heavily influenced by the ancient Greeks and the schools of Hellenistic philosophy; however, unique developments in philosophical schools of thought occurred during the Roman period as well. Interest in philosophy was first excited at Rome in 155 BC, by an Athenian embassy consisting of the Academic skeptic Carneades, the Stoic Diogenes of Babylon, and the Peripatetic Critolaus. During this time Athens declined as an intellectual center of thought while new sites such as Alexandria and Rome hosted a variety of philosophical discussion. (en)
- La filosofía romana o latina es la filosofía desarrollada en la Antigua Roma, en textos de lengua latina y de lengua griega. El pensamiento romano o latino se caracterizó por evitar la especulación pura y la búsqueda del pragmatismo y el eclecticismo, priorizando la filosofía práctica (ética y filosofía política) frente a la filosofía teórica (metafísica, lógica y epistemología). Su identificación con una extensión de la filosofía griega (filosofía greco-romana, como el resto de los rasgos de la civilización greco-romana) es un tópico cultural, iniciado en su propia época. (es)
- Древнеримская философия – это философия, находившаяся под сильным влиянием древних греков и школ эллинистической философии, однако уникальные разработки философских школ происходили и в римский период. Интерес к философии был впервые пробужден в Риме в 155 году до нашей эры афинским посольством, состоявшим из академического скептика Карнеада, стоика Диогена Вавилонского и перипатетика Критолая. В это время Афины пришли в упадок как интеллектуальный центр мысли, в то время как в новых местах, таких как Александрия и Рим, проводились различные философские дискуссии. (ru)
- Антична римська філософія перебувала під потужним впливом стародавньої Греції та шкіл елліністичної філософії; проте, за грецького періоду, у школах думки також виникли свої унікальні досягнення. Перше піднесення зацікавленості у філософії виникло у афінських послів та датується 155 р.до н. е., в склад посольства входили скептик Карнеад, стоїк Діоген, та перипатетик Крітолай. Тоді Афіни занепадали як інтелектуальний центр думки, тим часом як у місцях, таких як Олександріїя та Рим, проводилися різноманітні філософські дискусії. (uk)
|
-CNG.jpg){kind=link}
-CNG.jpg){kind=link}
