| dbo:abstract
|
- الزراعة والحراجة والصيد هو أحد أهم قطاعات الأقتصاد الياباني تاريخيا فخلال فترة مييجي عمل في هذه القطاعات مجتمعة أكثر من 80% من اليابانيين. غير إنه وبتطور الصناعة بعد الحرب العالمية الثانية تراجعت أهمية هذا القطاع حيث شكل حوالي 23.5% من إجمالي الناتج القومي الياباني في الستينات واستمرت هذه النسبة بالتراجع حتى أصبحت تشكل أقل من 1.3% من إجمالي الناتج الوطني الياباني. (ar)
- Agriculture, farming, and fishing (Japanese: 農林水産, nōrinsuisan) form the primary sector of industry of the Japanese economy together with the Japanese mining industry, but together they account for only 1.3% of gross national product. Only 20% of Japan's land is suitable for cultivation, and the agricultural economy is highly subsidized. Agriculture, forestry, and fishing dominated the Japanese economy until the 1940s, but thereafter declined into relative unimportance (see Agriculture in the Empire of Japan). In the late 19th century (Meiji period), these sectors had accounted for more than 80% of employment. Employment in agriculture declined in the prewar period, but the sector was still the largest employer (about 50% of the work force) by the end of World War II. It was further declined to 23.5% in 1965, 11.9% in 1977, and to 7.2% in 1988. The importance of agriculture in the national economy later continued its rapid decline, with the share of net agricultural production in GNP finally reduced between 1975 and 1989 from 4.1% to 3% In the late 1980s, 85.5% of Japan's farmers were also engaged in occupations outside farming, and most of these part-time farmers earned most of their income from nonfarming activities. Japan's economic boom that began in the 1950s left farmers far behind in both income and agricultural technology. They were attracted to the government's food control policy under which high rice prices were guaranteed and farmers were encouraged to increase the output of any crops of their own choice. Farmers became mass producers of rice, even turning their own vegetable gardens into rice fields. Their output swelled to over 14 million metric tons in the late 1960s, a direct result of greater cultivated area and increased yield per unit area, owing to improved cultivation techniques. Three types of farm households developed: those engaging exclusively in agriculture (14.5% of the 4.2 million farm households in 1988, down from 21.5% in 1965); those deriving more than half their income from the farm (14.2% down from 36.7% in 1965); and those mainly engaged in jobs other than farming (71.3% up from 41.8% in 1965). As more and more farm families turned to nonfarming activities, the farm population declined (down from 4.9 million in 1975 to 4.8 million in 1988). The rate of decrease slowed in the late 1970s and 1980s, but the average age of farmers rose to 51 years by 1980, twelve years older than the average industrial employee. Historically and today, women farmers outnumber male farmers. Government data from 2011 showed women heading more than three-quarters of new agribusiness ventures. (en)
- Pertanian, kehutanan, dan perikanan (bahasa Jepang: 農林水産, nōrinsuisan) membentuk sektor utama industri dari ekonomi Jepang bersama dengan industri pertambangan Jepang, tetapi semua itu hanya menyumbang 1,3% dari produk nasional bruto. Hanya 20% dari tanah Jepang yang cocok untuk budidaya, dan ekonomi pertanian disubsidi dengan tinggi. Pertanian, kehutanan, dan perikanan mendominasi ekonomi Jepang hingga tahun 1940-an, tetapi setelah itu menurun menjadi relatif tidak penting. Pada akhir abad ke-19 (Periode Meiji), sektor-sektor ini telah menyumbang lebih dari 80% lapangan kerja. Pekerjaan di bidang pertanian menurun pada periode sebelum perang, tetapi sektor ini masih menjadi pemberi kerja terbesar (sekitar 50% dari angkatan kerja) pada akhir Perang Dunia II. Selanjutnya menurun menjadi 23,5% pada tahun 1965, 11,9% pada tahun 1977, dan menjadi 7,2% pada tahun 1988. Pentingnya pertanian dalam perekonomian nasional kemudian terus menurun dengan cepat, dengan pangsa produksi pertanian bersih dalam GNP akhirnya berkurang antara tahun 1975 dan 1989 dari 4,1% menjadi 3% Pada akhir 1980-an, 85,5% petani Jepang juga terlibat dalam pekerjaan di luar pertanian, dan sebagian besar petani paruh waktu ini memperoleh sebagian besar pendapatan mereka dari kegiatan nonpertanian. Ledakan ekonomi Jepang yang dimulai pada 1950-an membuat para petani tertinggal jauh dalam hal pendapatan dan teknologi pertanian. Mereka tertarik pada kebijakan pengendalian pangan pemerintah yang menjamin harga beras yang tinggi dan para petani didorong untuk meningkatkan hasil panen apa pun yang mereka pilih sendiri. Petani menjadi produsen beras massal, bahkan mengubah kebun sayur sendiri menjadi sawah. Output mereka membengkak menjadi lebih dari 14 juta metrik ton pada akhir 1960-an, akibat langsung dari area budidaya yang lebih besar dan peningkatan hasil per unit area, karena teknik budidaya yang lebih baik. Tiga jenis rumah tangga petani berkembang: mereka yang secara eksklusif terlibat dalam pertanian (14,5% dari 4,2 juta rumah tangga pertanian pada tahun 1988, turun dari 21,5% pada tahun 1965); mereka yang memperoleh lebih dari setengah pendapatan mereka dari pertanian (14,2% turun dari 36,7% pada tahun 1965); dan mereka yang sebagian besar melakukan pekerjaan selain bertani (naik 71,3% dari 41,8% pada 1965). Karena semakin banyak keluarga petani beralih pada kegiatan nonpertanian, populasi petani menurun (turun dari 4,9 juta pada tahun 1975 menjadi 4,8 juta pada tahun 1988). Tingkat penurunan melambat pada akhir 1970-an dan 1980-an, tetapi usia rata-rata petani meningkat menjadi 51 tahun pada 1980, dua belas tahun lebih tua dari rata-rata karyawan industri. Secara historis dan hari ini, jumlah petani perempuan melebihi petani laki-laki. Data pemerintah dari tahun 2011 menunjukkan perempuan memimpin lebih dari tiga perempat usaha agribisnis baru. (in)
- 日本の農業、林業、漁業（にほんののうぎょう、りんぎょう、ぎょぎょう）は、日本の鉱業と一緒になって日本経済の主要産業にはなっているが、国民総生産の1.3％しか占めていない。 主な作物は米であるが他にビート、サトウキビ、ジャガイモ、サツマイモ、小麦も栽培されている。茶は南九州、四国、本州の各地で栽培されており、青森はりんごで有名。 林業では日本の領土の半分以上が森林で占められており、そこから十分な木材生産が得られていた。 家畜産業は何よりも牛、豚、カイコに注入されていた一方、漁業は水揚げ量では特にイワシ、サバ、そしてサケが、国家経済の中核をなすものとなっている。 (ja)
- Il settore primario in Giappone è costituito dalle attività economiche dell'agricoltura, della selvicoltura e della pesca, nonché dall'industria estrattiva dell'economia nazionale, ma insieme esse rappresentano soltanto l'1,3% del prodotto interno lordo. Solo il 12,4% del suolo del Giappone è adatto alla coltivazione, e l'economia agricola è fortemente sovvenzionata. La principale coltura è il riso, ma si coltivano anche barbabietole, canna da zucchero, patate, patate dolci e frumento. Il tè si coltiva nelle isole di Kyūshū, Shikoku e Honshū meridionale, mentre Aomori è rinomata per le mele. Più della metà del territorio giapponese è occupato da foreste, dalle quali si ricava una discreta produzione di legname. L'allevamento si concentra soprattutto su bovini, suini e bachi da seta, mentre la pesca rappresenta un fiore all'occhiello dell'economia nazionale per quantità di pesce sbarcato, in particolare sardine, sgombri e salmoni. (it)
- Сельское хозяйство, лесное хозяйство и рыболовство составляют основной сектор промышленности в экономике Японии, вместе с японской горной промышленностью, но вместе они составляют лишь 1,1 % от валового национального продукта страны. Из-за гористого ландшафта Японии (73 % территории занимают горы), леса покрывают 68,55 % территории Японии. Единственные другие развитые страны с таким высоким процентом лесного покрова — Финляндия (73,1%), Швеция (68,4%) и Южная Корея (63,7) Только 12 % территории Японии пригодно для сельского хозяйства. Больше половины этих угодий — заливные поля, которые используются для рисоводства. По состоянию на 2021 год в среднем одно фермерское хозяйство владеет 3,2 га пашни. Для Хоккайдо этот показатель составляет 30,8 га, а для остальных 46 префектур — 2,2 га. Японии присуще интенсивное сельское хозяйство, поскольку сельскохозяйственные угодья преимущественно малые. Они обрабатываются многими фермерами, как правило, без применения большой сельскохозяйственной техники, с использованием природных или химических удобрений. Поскольку в стране не хватает равнинной земли, много угодий расположены на террасах на склонах гор, что также затрудняет использование техники. С конца 20 века для Японии характерно быстрое сокращение пахотных площадей, особенно заливных полей. Причинами сокращения называют переход японцев от традиционного к западному образу жизни — уменьшение потребления риса и увеличение потребления пшеничных изделий, мяса, молочных продуктов и тому подобное. Другой причиной сокращения пахотных земель является урбанизация, а также развитие предприятий вторичного и третичного секторов экономики. Бывшие сельскохозяйственные угодья отводятся под строительство жилых помещений, заводов, офисов или дорог. (ru)
- Сільське господарство, лісове господарство і рибальство є важливими секторами в економіці Японії, проте разом з японською гірською промисловістю, вони складають лише 1,3 % від валового національного продукту країни. Тільки 20 % землі Японії підходять для вирощування, а також сільськогосподарська економіка сильно субсидується і є захищеною. Сільськогосподарські угіддя Японії складають близько 13 % її території. Більше половини цих угідь — заливні поля, які використовуються для рисівництва. У середньому, одне фермерське господарство володіє 1,8 га ріллі. Для Хоккайдо цей показник становить 1,8 га, а для решти 46 префектур — 1,3 га. Японії притаманне інтенсивне сільське господарство, оскільки сільськогосподарські угіддя переважно малі. Вони обробляються багатьма фермерами, як правило без застосування великої сільськогосподарської техніки, з використанням природних або хімічних добрив. Оскільки в країні не вистачає рівнинної землі, багато угідь розташовані на терасах та схилах гір, що також ускладнює використання техніки. З кінця 20 століття для Японії характерне швидке скорочення орних площ, особливо заливних полів. Причинами скорочення називають перехід японців від традиційного до західного способу життя — зменшення споживання рису і збільшення споживання пшеничних виробів, м'яса, молочних продуктів тощо. Іншою причиною скорочення орних земель є урбанізація, а також розвиток підприємств вторинного і третинного секторів економіки. Колишні сільськогосподарські угіддя відводяться під будівництво житлових приміщень, заводів, офісів або доріг. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- الزراعة والحراجة والصيد هو أحد أهم قطاعات الأقتصاد الياباني تاريخيا فخلال فترة مييجي عمل في هذه القطاعات مجتمعة أكثر من 80% من اليابانيين. غير إنه وبتطور الصناعة بعد الحرب العالمية الثانية تراجعت أهمية هذا القطاع حيث شكل حوالي 23.5% من إجمالي الناتج القومي الياباني في الستينات واستمرت هذه النسبة بالتراجع حتى أصبحت تشكل أقل من 1.3% من إجمالي الناتج الوطني الياباني. (ar)
- 日本の農業、林業、漁業（にほんののうぎょう、りんぎょう、ぎょぎょう）は、日本の鉱業と一緒になって日本経済の主要産業にはなっているが、国民総生産の1.3％しか占めていない。 主な作物は米であるが他にビート、サトウキビ、ジャガイモ、サツマイモ、小麦も栽培されている。茶は南九州、四国、本州の各地で栽培されており、青森はりんごで有名。 林業では日本の領土の半分以上が森林で占められており、そこから十分な木材生産が得られていた。 家畜産業は何よりも牛、豚、カイコに注入されていた一方、漁業は水揚げ量では特にイワシ、サバ、そしてサケが、国家経済の中核をなすものとなっている。 (ja)
- Agriculture, farming, and fishing (Japanese: 農林水産, nōrinsuisan) form the primary sector of industry of the Japanese economy together with the Japanese mining industry, but together they account for only 1.3% of gross national product. Only 20% of Japan's land is suitable for cultivation, and the agricultural economy is highly subsidized. (en)
- Pertanian, kehutanan, dan perikanan (bahasa Jepang: 農林水産, nōrinsuisan) membentuk sektor utama industri dari ekonomi Jepang bersama dengan industri pertambangan Jepang, tetapi semua itu hanya menyumbang 1,3% dari produk nasional bruto. Hanya 20% dari tanah Jepang yang cocok untuk budidaya, dan ekonomi pertanian disubsidi dengan tinggi. (in)
- Il settore primario in Giappone è costituito dalle attività economiche dell'agricoltura, della selvicoltura e della pesca, nonché dall'industria estrattiva dell'economia nazionale, ma insieme esse rappresentano soltanto l'1,3% del prodotto interno lordo. Solo il 12,4% del suolo del Giappone è adatto alla coltivazione, e l'economia agricola è fortemente sovvenzionata. L'allevamento si concentra soprattutto su bovini, suini e bachi da seta, mentre la pesca rappresenta un fiore all'occhiello dell'economia nazionale per quantità di pesce sbarcato, in particolare sardine, sgombri e salmoni. (it)
- Сельское хозяйство, лесное хозяйство и рыболовство составляют основной сектор промышленности в экономике Японии, вместе с японской горной промышленностью, но вместе они составляют лишь 1,1 % от валового национального продукта страны. Из-за гористого ландшафта Японии (73 % территории занимают горы), леса покрывают 68,55 % территории Японии. Единственные другие развитые страны с таким высоким процентом лесного покрова — Финляндия (73,1%), Швеция (68,4%) и Южная Корея (63,7) Только 12 % территории Японии пригодно для сельского хозяйства. Больше половины этих угодий — заливные поля, которые используются для рисоводства. По состоянию на 2021 год в среднем одно фермерское хозяйство владеет 3,2 га пашни. Для Хоккайдо этот показатель составляет 30,8 га, а для остальных 46 префектур — 2,2 га. Япони (ru)
- Сільське господарство, лісове господарство і рибальство є важливими секторами в економіці Японії, проте разом з японською гірською промисловістю, вони складають лише 1,3 % від валового національного продукту країни. Тільки 20 % землі Японії підходять для вирощування, а також сільськогосподарська економіка сильно субсидується і є захищеною. (uk)
|
