| dbo:abstract
|
- كان الإنذار الألماني لليتوانيا عام 1939 إنذارًا شفهيًا أعطاه وزير خارجية ألمانيا النازية يواخيم فون ريبنتروب لوزير خارجية ليتوانيا خوزاس أوربيسيس يوم 20 مارس من عام 1939. طالب الألمان ليتوانيا أن تتنازل عن منطقة كلابيدا (تُعرف أيضًا بأرض ميمل) والتي سُلخت عن ألمانيا إبان الحرب العالمية الأولى، وإلا سيغزو الفيرماخت ليتوانيا. كان الليتوانيون يتوقعون المطلبَ بعد سنوات من تصعيد التوتر بين ليتوانيا وألمانيا والزيادة في نشر الدعاية الموالية للنازية في المنطقة والتوسع الألماني المستمر. أُصدر الإنذار بعد خمسة أيام فقط من الاحتلال النازي لتشيكوسلوفاكيا. أمنت اتفاقية كلابيدا الواقعة عام 1924 حماية الوضع الراهن في المنطقة، لكن الأطراف الأربعة الموقعين على الاتفاقية لم يعرضوا أي مساعدة مادية. اتبعت المملكة المتحدة وفرنسا سياسة استرضاء، بينما دعمت إيطاليا واليابان ألمانيا علانية، وأُجبرت ليتوانيا على قبول الإنذار يوم 22 مارس. أُثبت أن هذا كان آخر اكتساب أراضٍ لألمانيا قبل الحرب العالمية الثانية، ونتج عنه كساد كبير في اقتصاد ليتوانيا وتصعيد لتوترات ما قبل الحرب في أوروبا كاملةً. (ar)
- The 1939 German ultimatum to Lithuania was an oral ultimatum which Joachim von Ribbentrop, Foreign Minister of Nazi Germany, presented to Juozas Urbšys, Foreign Minister of Lithuania on 20 March 1939. The Germans demanded that Lithuania give up the Klaipėda Region (also known as the Memel Territory) which had been detached from Germany after World War I, or the Wehrmacht would invade Lithuania and the de facto Lithuanian capital Kaunas would be bombed. The Lithuanians had been expecting the demand after years of rising tension between Lithuania and Germany, increasing pro-Nazi propaganda in the region, and continued German expansion. It was issued just five days after the Nazi occupation of Czechoslovakia. The 1924 Klaipėda Convention had guaranteed the protection of the status quo in the region, but the four signatories to that convention did not offer any material assistance. The United Kingdom and France followed a policy of appeasement, while Italy and Japan openly supported Germany, and Lithuania accepted the ultimatum on 23 March 1939. It proved to be the last territorial acquisition for Germany before World War II, producing a major downturn in Lithuania's economy and escalating pre-war tensions for Europe as a whole. (en)
- Το Γερμανικό τελεσίγραφο στη Λιθουανία το 1939 ήταν ένα προφορικό τελεσίγραφο το οποίο ο Γιοάχιμ φον Ρίμπεντροπ, της Ναζιστικής Γερμανίας, παρουσίασε στον Juozas Urbšys, Υπουργό Εξωτερικών της Λιθουανίας στις 20 Μαρτίου 1939. Οι Γερμανοί ζήτησαν από τη Λιθουανία να εγκαταλείψει την περιοχή Κλάιπεντα, Μέμελ, που είχε αποσπαστεί από τη Γερμανία μετά τον Α' Παγκόσμιο Πόλεμο, ειδάλλως η Βέρμαχτ θα εισέβαλε στη Λιθουανία. Οι Λιθουανοί το περίμεναν περίμεναν μετά από χρόνια αυξανόμενης έντασης μεταξύ Λιθουανίας και Γερμανίας, της αυξανόμενης φιλοναζιστικής προπαγάνδας στην περιοχή και συνεχιζόμενου γερμανικού αλυτρωτισμού. Η Σύμβαση της Κλάιπεντα του 1924 είχε εγγυηθεί την προστασία του status quo στην περιοχή, αλλά οι τέσσερεις υπογράφοντες τη σύμβαση δεν προσέφεραν καμμία υλική βοήθεια. Το Ηνωμένο Βασίλειο και η Γαλλία ακολούθησαν την πολιτική κατευνασμού, ενώ η Ιταλία και η Ιαπωνία υποστήριξαν ανοικτά τη Γερμανία με αποτέλεσμα η Λιθουανία να αποδεχθεί το τελεσίγραφο στις 22 Μαρτίου 1939. Ήταν η τελευταία εδαφική απόκτηση της Γερμανίας πριν από τον Β' Παγκόσμιο Πόλεμο, είχε προηγηθεί η κατάληψη της Τσεχοσλοβακίας πέντε ημέρες πριν, προκαλώντας σημαντική οικονομική κρίση στη Λιθουανία. Την άνοιξη του 1938 ο Αδόλφος Χίτλερ δήλωσε προσωπικά ότι η προσάρτηση της Κλαϊπέντα ήταν μία από τις υψηλότερες προτεραιότητές του, μετά την προσάρτηση της Σουδητίας. Η Γερμανία δήλωσε ανοικτά ότι σε περίπτωση στρατιωτικής σύγκρουσης μεταξύ Πολωνίας και Λιθουανίας, ο στρατός της θα εισέβαλε στη Λιθουανία για να καταλάβει την Κλαϊπέντα και ένα μεγάλο μέρος της δυτικής Λιθουανίας, έπειτα από την παρουσίαση αντίστοιχου τελεσιγράφου από την Πολωνία. Μια εβδομάδα αφότου η Λιθουανία αποδέχθηκε το πολωνικό τελεσίγραφο, η Γερμανία παρουσίασε ένα υπόμνημα έντεκα σημείων που απαιτούσε ελευθερία δράσης για τους φιλογερμανούς ακτιβιστές στην περιοχή και μείωση της λιθουανικής επιρροής εκεί. Τα σημεία της διατυπώθηκαν με σκόπιμα ασαφή τρόπο, που θα επέτρεπε στη Γερμανία να κατηγορήσει τη Λιθουανία για παραβιάσεις. Η Λιθουανία επέλεξε να μην ασχοληθεί με το ζήτημα με την ελπίδα ότι οι διεθνείς συγκυρίες θα έγερναν με τον καιρό υπέρ της αλλά φρόντισε να μη δίνει δικαιώματα στη Γερμανική ηγεσία. Αυτή η τακτική δεν αποδείχθηκε επιτυχής: η φιλοναζιστική προπαγάνδα και οι διαμαρτυρίες ήταν ανεξέλεγκτες, ακόμη και μεταξύ του λιθουανικού πληθυσμού, και η τοπική κυβέρνηση ήταν ανίκανη να τις αποτρέψει. Οι Ναζί παρενοχλούσαν σωματικά τις λιθουανικές αρχές. Την 1η Νοεμβρίου 1938 η Λιθουανία πιέστηκε να άρει τον στρατιωτικό νόμο και τη λογοκρισία. Κατά τις εκλογές του Δεκεμβρίου για το κοινοβούλιο της Κλάιπεντα, τα φιλογερμανικά κόμματα έλαβαν το 87% των ψήφων (25 έδρες από 29). Ο Δρ. Ernst Neumann, ο κύριος κατηγορούμενος στις δίκες του 1934, αποφυλακίστηκε τον Φεβρουάριο του 1938 και έγινε ηγέτης του φιλογερμανικού κινήματος της Κλάιπεντα. Τον Δεκέμβριο έγινε δεκτός από τον Αδόλφο Χίτλερ, ο οποίος τον διαβεβαίωσε ότι το ζήτημα της Κλαϊπέντα θα επιλυόταν μέχρι τον Μάρτιο ή τον Απρίλιο του 1939. Ο Neumann και άλλοι ναζί ακτιβιστές διεκδίκησαν το δικαίωμα αυτοδιάθεσης για την περιοχή και απαίτησαν από τη Λιθουανία να ξεκινήσει διαπραγματεύσεις για το πολιτικό καθεστώς της Κλάιπεντα. Το κοινοβούλιο αναμενόταν να ψηφίσει για επιστροφή στη Γερμανία στις 25 Μαρτίου 1939. (el)
- Das Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939 war ein mündliches Ultimatum des nationalsozialistischen Außenministers Joachim von Ribbentrop an den damaligen litauischen Außenminister , das am 20. März 1939 gestellt wurde. (de)
- Alemania le presentó en 1939 un ultimátum a Lituania. Este hecho se produjo en la reunión que mantuvieron el ministro de Exteriores lituano, , y su homólogo alemán, Joachim von Ribbentrop, el 20 de marzo de 1939. Los alemanes exigieron que Lituania les cediera la región de Klaipėda —también conocida, en alemán, como el Territorio de Memel—, que había sido ocupado por Lituania en 1923. Alemania amenazó con emprender acciones militares e invadir Lituania en caso de que no se produjese esta devolución. Tras años de crecientes tensiones entre Lituania y Alemania, el incremento de la propaganda filonazi en la región y la continua expansión alemana dejaban entrever unas exigencias de esas características. El ultimátum se lanzó tan solo cinco días después de la ocupación alemana de Checoslovaquia. Ninguno de los cuatro firmantes de la Convención de Klaipėda de 1924, que había asegurado el mantenimiento del statu quo en la región, le brindaron apoyo material a Lituania. Reino Unido y Francia se ciñeron a su política de apaciguamiento con Hitler, mientras que Italia y Japón apoyaron a Alemania. Lituania se vio forzada a aceptar el ultimátum el 22 de marzo. Para Alemania, supuso la última adquisición territorial antes del estallido de la Segunda Guerra Mundial; en el caso de Lituania, por el contrario, provocó la recesión de su economía y la desmoralización de su población; para Europa, una escalada de las tensiones previas a la guerra. (es)
- Le 20 mars 1939, l'Allemagne nazie, par l'intermédiaire de son ministre des affaires étrangères Joachim von Ribbentrop, adresse un ultimatum oral à , ministre des affaires étrangères de la Lituanie. Les Allemands exigent que la Lituanie leur donne le Territoire de Memel qui fut détaché du territoire allemand à l'issue de la Première Guerre mondiale, sans quoi la Wehrmacht envahirait la Lituanie. Cet ultimatum survient après plusieurs années de tension croissante entre ces deux pays, catalysée par la propagande nazie dans la région. Il est déposé cinq jours seulement après l'occupation allemande de la Tchécoslovaquie. Les quatre signataires de la convention de Klaipėda en 1924 - garantissant le statu quo dans la région - n'apportèrent aucune assistance. Le Royaume-Uni et la France suivent leur politique d'apaisement, tandis que l'Italie et le Japon soutiennent les demandes allemandes. La Lituanie est forcée d'accepter l'ultimatum le 22 mars. Pour l'Allemagne, il s'agit de la dernière acquisition de territoire avant le début de la Seconde Guerre mondiale ; pour la Lituanie cela engendre un ralentissement de l'économie et une baisse du moral. (fr)
- Ultimatum Jerman kepada Lituania 1939 adalah sebuah ultimatum lisan yang disampaikan oleh Menteri Luar Negeri Jerman Nazi Joachim von Ribbentrop kepada Menteri Luar Negeri Lituania, , pada tanggal 20 Maret 1939. Jerman meminta agar Lituania menyerahkan Wilayah Klaipėda (juga dikenal dengan nama Memelland), yang dilepas dari Jerman setelah berakhirnya Perang Dunia I. Apabila ultimatum ini tidak diterima, Wehrmacht akan menyerbu Lituania. Pemberian ultimatum ini tidak mengejutkan, karena Jerman terus memperluas wilayahnya dan ketegangan antara kedua negara semakin menguat. Ultimatum ini dikeluarkan lima hari setelah pendudukan Cekoslowakia oleh Jerman Nazi. Empat penandatangan Konvensi Klaipėda pada tahun 1924 yang menjamin perlindungan status quo di wilayah tersebut tidak memberi bantuan apapun kepada Lituania. Britania Raya dan Prancis mencoba memuaskan Hitler, sementara Italia dan Jepang mendukung Jerman. Lituania terpaksa menerima ultimatum ini pada tanggal 22 Maret. Bagi Jerman, wilayah Memelland menjadi wilayah terakhir yang diperoleh sebelum meletusnya Perang Dunia II; bagi Lituania, peristiwa ini merugikan negara tersebut secara ekonomi dan moral; bagi Eropa, peristiwa ini semakin memperparah ketegangan sebelum perang. (in)
- 1939년 독일의 리투아니아 최후 통첩은 1939년 3월 20일에 나치 독일이 리투아니아에게 클라이페다 지역을 할양할 것을 요구한 최후통첩이다. 나치 독일은 최후통첩에서 리투아니아가 클라이페다 지역을 할양하지 않을 경우 독일 국방군을 움직일 수 밖에 없다고 말했다. 이 최후통첩으로 나치 독일은 클레이페다 지역을 획득하게 되었고 독일-소련 불가침 조약에 따라 남은 리투아니아의 영토는 1940년에 이웃한 에스토니아, 라트비아와 함께 소련에 병합되었다 (ko)
- L'ultimatum tedesco del 1939 alla Lituania fu un ultimatum orale che Joachim von Ribbentrop, ministro degli Esteri della Germania nazista, presentò a , ministro degli Esteri della Lituania, il 20 marzo 1939. I tedeschi chiesero alla Lituania di rinunciare alla regione di Klaipėda (nota anche come Territorio di Memel), che era stata staccata dalla Germania dopo la prima guerra mondiale, o la Wehrmacht avrebbe invaso la Lituania e la capitale lituana Kaunas sarebbe stata bombardata. I lituani si aspettavano la richiesta, dopo anni di crescenti tensioni tra Lituania e Germania, la crescente propaganda filo-nazista nella regione e la continua espansione tedesca. L'ultimatum venne emesso appena cinque giorni dopo l'occupazione nazista della Cecoslovacchia. La Convenzione di Klaipėda del 1924 aveva garantito la protezione dello status quo nella regione, ma i quattro firmatari di tale convenzione non offrirono alcuna assistenza materiale. Il Regno Unito e la Francia seguivano una politica di pacificazione, mentre l'Italia e il Giappone sostenevano apertamente la Germania e la Lituania accettò l'ultimatum il 22 marzo. Per la Germania fu l'ultima acquisizione territoriale prima della seconda guerra mondiale, che produsse una grave flessione dell'economia della Lituania e aumentò complessivamente le tensioni prebelliche per l'Europa. (it)
- Niemieckie ultimatum wobec Litwy – ultimatum wysunięte przez III Rzeszę Republice Litewskiej 20 marca 1939 roku. Ultimatum zostało osobiście przekazane przez Joachima von Ribbentropa Juozasowi Urbšysowi, w czasie spotkania ministrów spraw zagranicznych obu państw w Berlinie. Dotyczyło ono między innymi przekazania Niemcom okręgu Kłajpedy, wbrew postanowieniom i paktowi niemiecko-litewskiemu z 1928 roku. W wypadku odrzucenia żądań przez Litwę, grożono interwencją Wehrmachtu. Żądanie zostało wysunięte w zaledwie cztery dni po utworzeniu Protektoratu Czech i Moraw, a zdobyte w jego wyniku tereny były ostatnim nabytkiem terytorialnym Niemiec przed II wojną światową. (pl)
- O ultimato alemão à Lituânia foi um ultimato verbal apresentado ao ministro das Relações Exteriores da Lituânia, , por Joachim von Ribbentrop, ministro das Relações Exteriores da Alemanha nazista, em 20 de março de 1939. Os alemães exigiram que a Lituânia abandonasse a Região de Klaipėda (também conhecida como Território de Memel), que havia sido separada da Alemanha após a Primeira Guerra Mundial, ou a Wehrmacht invadiria a Lituânia. Depois de anos de crescente tensão entre a Lituânia e Alemanha, do aumento da propaganda pró-nazista na região, e a continua a expansão alemã, a demanda era esperada. O ultimato foi emitido apenas cinco dias após a ocupação nazista da Checoslováquia. Os quatro signatários da de 1924, que havia garantido a proteção do status quo na região, não ofereceram qualquer assistência material. O Reino Unido e a França seguiram uma política de apaziguamento, enquanto a Itália e o Japão apoiaram abertamente a Alemanha. A Lituânia foi forçada a aceitar o ultimato em 22 de março. Para a Alemanha foi a última aquisição territorial antes da Segunda Guerra Mundial; para a Lituânia foi uma grande retração na economia e na moral; para a Europa seria uma nova escalada nas tensões pré-guerra. (pt)
- Німецький ультиматум Литві 1939 року (нім. Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939) — усний ультиматум, який пред'явив міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп міністру закордонних справ Литви Юозасу Урбшису 20 березня 1939. Німеччина вимагала, щоб Литва передала їй відокремлений від Німеччини після Першої світової війни Клайпедський край (Мемель), інакше Вермахт вторгнеться в Литву. Ця вимога не стала несподіваною після років зростання напруженості між обома державами, нарощування пронацистської пропаганди в регіоні та продовжуваної німецької експансії. Ультиматум висунуто всього через п'ять днів після нацистської окупації Чехословаччини. Чотири підписанти Клайпедської конвенції 1924 року, яка гарантувала збереження статусу-кво області, не запропонували ніякої істотної допомоги. Сполучене Королівство і Франція додержувались політики умиротворення, а Італія і Японія відкрито підтримували Німеччину. 22 березня Литва вимушено прийняла ультиматум. Для Німеччини це було останнє територіальне надбання перед Другою світовою війною; для Литви передача краю обернулася великим спадом в економіці і зламом морального духу; для Європи це означало подальше наростання довоєнної напруженості. (uk)
- Немецкий ультиматум Литве — устный ультиматум, предъявленный министру иностранных дел Литвы Юозасу Урбшису министром иностранных дел нацистской Германии Иоахимом фон Риббентропом 20 марта 1939 года. (ru)
- 1939年3月20日，纳粹德国外交部长约阿希姆·冯·里宾特洛甫向立陶宛外交部长发出口头最后通牒，要求立陶宛交还克莱佩达地区（亦称梅梅尔领地，第一次世界大战后脱离德国），否则德国国防军将对其发动入侵。立陶宛和德国关系長年紧张，克莱佩达地区亲纳粹宣传活动盛行，德国扩张势头亦日渐加剧，因此德国最后通牒并不出意外。五日之前，纳粹德国刚刚完成了对捷克斯洛伐克全境的占领。1924年《》的四个签约国理当维护克莱佩达地区的政治现状，但四国均未采取实质行动。英国与法国延续了对德的绥靖政策，意大利和日本则公开支持德方主张。3月22日，立陶宛被迫接受通牒，克莱佩达地区由此成为德国在第二次世界大战爆发前获得的最后一块领土。立陶宛在经济上和名誉上受到严重打击，欧洲战前局势进一步恶化。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Das Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939 war ein mündliches Ultimatum des nationalsozialistischen Außenministers Joachim von Ribbentrop an den damaligen litauischen Außenminister , das am 20. März 1939 gestellt wurde. (de)
- 1939년 독일의 리투아니아 최후 통첩은 1939년 3월 20일에 나치 독일이 리투아니아에게 클라이페다 지역을 할양할 것을 요구한 최후통첩이다. 나치 독일은 최후통첩에서 리투아니아가 클라이페다 지역을 할양하지 않을 경우 독일 국방군을 움직일 수 밖에 없다고 말했다. 이 최후통첩으로 나치 독일은 클레이페다 지역을 획득하게 되었고 독일-소련 불가침 조약에 따라 남은 리투아니아의 영토는 1940년에 이웃한 에스토니아, 라트비아와 함께 소련에 병합되었다 (ko)
- Niemieckie ultimatum wobec Litwy – ultimatum wysunięte przez III Rzeszę Republice Litewskiej 20 marca 1939 roku. Ultimatum zostało osobiście przekazane przez Joachima von Ribbentropa Juozasowi Urbšysowi, w czasie spotkania ministrów spraw zagranicznych obu państw w Berlinie. Dotyczyło ono między innymi przekazania Niemcom okręgu Kłajpedy, wbrew postanowieniom i paktowi niemiecko-litewskiemu z 1928 roku. W wypadku odrzucenia żądań przez Litwę, grożono interwencją Wehrmachtu. Żądanie zostało wysunięte w zaledwie cztery dni po utworzeniu Protektoratu Czech i Moraw, a zdobyte w jego wyniku tereny były ostatnim nabytkiem terytorialnym Niemiec przed II wojną światową. (pl)
- Немецкий ультиматум Литве — устный ультиматум, предъявленный министру иностранных дел Литвы Юозасу Урбшису министром иностранных дел нацистской Германии Иоахимом фон Риббентропом 20 марта 1939 года. (ru)
- 1939年3月20日，纳粹德国外交部长约阿希姆·冯·里宾特洛甫向立陶宛外交部长发出口头最后通牒，要求立陶宛交还克莱佩达地区（亦称梅梅尔领地，第一次世界大战后脱离德国），否则德国国防军将对其发动入侵。立陶宛和德国关系長年紧张，克莱佩达地区亲纳粹宣传活动盛行，德国扩张势头亦日渐加剧，因此德国最后通牒并不出意外。五日之前，纳粹德国刚刚完成了对捷克斯洛伐克全境的占领。1924年《》的四个签约国理当维护克莱佩达地区的政治现状，但四国均未采取实质行动。英国与法国延续了对德的绥靖政策，意大利和日本则公开支持德方主张。3月22日，立陶宛被迫接受通牒，克莱佩达地区由此成为德国在第二次世界大战爆发前获得的最后一块领土。立陶宛在经济上和名誉上受到严重打击，欧洲战前局势进一步恶化。 (zh)
- كان الإنذار الألماني لليتوانيا عام 1939 إنذارًا شفهيًا أعطاه وزير خارجية ألمانيا النازية يواخيم فون ريبنتروب لوزير خارجية ليتوانيا خوزاس أوربيسيس يوم 20 مارس من عام 1939. طالب الألمان ليتوانيا أن تتنازل عن منطقة كلابيدا (تُعرف أيضًا بأرض ميمل) والتي سُلخت عن ألمانيا إبان الحرب العالمية الأولى، وإلا سيغزو الفيرماخت ليتوانيا. كان الليتوانيون يتوقعون المطلبَ بعد سنوات من تصعيد التوتر بين ليتوانيا وألمانيا والزيادة في نشر الدعاية الموالية للنازية في المنطقة والتوسع الألماني المستمر. أُصدر الإنذار بعد خمسة أيام فقط من الاحتلال النازي لتشيكوسلوفاكيا. أمنت اتفاقية كلابيدا الواقعة عام 1924 حماية الوضع الراهن في المنطقة، لكن الأطراف الأربعة الموقعين على الاتفاقية لم يعرضوا أي مساعدة مادية. اتبعت المملكة المتحدة وفرنسا سياسة استرضاء، بينما دعمت إيطاليا واليابان ألمانيا علانية، وأُجبرت ليتوانيا على ق (ar)
- The 1939 German ultimatum to Lithuania was an oral ultimatum which Joachim von Ribbentrop, Foreign Minister of Nazi Germany, presented to Juozas Urbšys, Foreign Minister of Lithuania on 20 March 1939. The Germans demanded that Lithuania give up the Klaipėda Region (also known as the Memel Territory) which had been detached from Germany after World War I, or the Wehrmacht would invade Lithuania and the de facto Lithuanian capital Kaunas would be bombed. The Lithuanians had been expecting the demand after years of rising tension between Lithuania and Germany, increasing pro-Nazi propaganda in the region, and continued German expansion. It was issued just five days after the Nazi occupation of Czechoslovakia. The 1924 Klaipėda Convention had guaranteed the protection of the status quo in the (en)
- Το Γερμανικό τελεσίγραφο στη Λιθουανία το 1939 ήταν ένα προφορικό τελεσίγραφο το οποίο ο Γιοάχιμ φον Ρίμπεντροπ, της Ναζιστικής Γερμανίας, παρουσίασε στον Juozas Urbšys, Υπουργό Εξωτερικών της Λιθουανίας στις 20 Μαρτίου 1939. Οι Γερμανοί ζήτησαν από τη Λιθουανία να εγκαταλείψει την περιοχή Κλάιπεντα, Μέμελ, που είχε αποσπαστεί από τη Γερμανία μετά τον Α' Παγκόσμιο Πόλεμο, ειδάλλως η Βέρμαχτ θα εισέβαλε στη Λιθουανία. Οι Λιθουανοί το περίμεναν περίμεναν μετά από χρόνια αυξανόμενης έντασης μεταξύ Λιθουανίας και Γερμανίας, της αυξανόμενης φιλοναζιστικής προπαγάνδας στην περιοχή και συνεχιζόμενου γερμανικού αλυτρωτισμού. Η Σύμβαση της Κλάιπεντα του 1924 είχε εγγυηθεί την προστασία του status quo στην περιοχή, αλλά οι τέσσερεις υπογράφοντες τη σύμβαση δεν προσέφεραν καμμία υλική βοήθεια. Το Ην (el)
- Alemania le presentó en 1939 un ultimátum a Lituania. Este hecho se produjo en la reunión que mantuvieron el ministro de Exteriores lituano, , y su homólogo alemán, Joachim von Ribbentrop, el 20 de marzo de 1939. Los alemanes exigieron que Lituania les cediera la región de Klaipėda —también conocida, en alemán, como el Territorio de Memel—, que había sido ocupado por Lituania en 1923. Alemania amenazó con emprender acciones militares e invadir Lituania en caso de que no se produjese esta devolución. (es)
- Le 20 mars 1939, l'Allemagne nazie, par l'intermédiaire de son ministre des affaires étrangères Joachim von Ribbentrop, adresse un ultimatum oral à , ministre des affaires étrangères de la Lituanie. Les Allemands exigent que la Lituanie leur donne le Territoire de Memel qui fut détaché du territoire allemand à l'issue de la Première Guerre mondiale, sans quoi la Wehrmacht envahirait la Lituanie. (fr)
- Ultimatum Jerman kepada Lituania 1939 adalah sebuah ultimatum lisan yang disampaikan oleh Menteri Luar Negeri Jerman Nazi Joachim von Ribbentrop kepada Menteri Luar Negeri Lituania, , pada tanggal 20 Maret 1939. Jerman meminta agar Lituania menyerahkan Wilayah Klaipėda (juga dikenal dengan nama Memelland), yang dilepas dari Jerman setelah berakhirnya Perang Dunia I. Apabila ultimatum ini tidak diterima, Wehrmacht akan menyerbu Lituania. Pemberian ultimatum ini tidak mengejutkan, karena Jerman terus memperluas wilayahnya dan ketegangan antara kedua negara semakin menguat. Ultimatum ini dikeluarkan lima hari setelah pendudukan Cekoslowakia oleh Jerman Nazi. Empat penandatangan Konvensi Klaipėda pada tahun 1924 yang menjamin perlindungan status quo di wilayah tersebut tidak memberi bantuan ap (in)
- L'ultimatum tedesco del 1939 alla Lituania fu un ultimatum orale che Joachim von Ribbentrop, ministro degli Esteri della Germania nazista, presentò a , ministro degli Esteri della Lituania, il 20 marzo 1939. I tedeschi chiesero alla Lituania di rinunciare alla regione di Klaipėda (nota anche come Territorio di Memel), che era stata staccata dalla Germania dopo la prima guerra mondiale, o la Wehrmacht avrebbe invaso la Lituania e la capitale lituana Kaunas sarebbe stata bombardata. I lituani si aspettavano la richiesta, dopo anni di crescenti tensioni tra Lituania e Germania, la crescente propaganda filo-nazista nella regione e la continua espansione tedesca. (it)
- O ultimato alemão à Lituânia foi um ultimato verbal apresentado ao ministro das Relações Exteriores da Lituânia, , por Joachim von Ribbentrop, ministro das Relações Exteriores da Alemanha nazista, em 20 de março de 1939. Os alemães exigiram que a Lituânia abandonasse a Região de Klaipėda (também conhecida como Território de Memel), que havia sido separada da Alemanha após a Primeira Guerra Mundial, ou a Wehrmacht invadiria a Lituânia. Depois de anos de crescente tensão entre a Lituânia e Alemanha, do aumento da propaganda pró-nazista na região, e a continua a expansão alemã, a demanda era esperada. O ultimato foi emitido apenas cinco dias após a ocupação nazista da Checoslováquia. Os quatro signatários da de 1924, que havia garantido a proteção do status quo na região, não ofereceram qual (pt)
- Німецький ультиматум Литві 1939 року (нім. Deutsche Ultimatum an Litauen im Jahr 1939) — усний ультиматум, який пред'явив міністр закордонних справ нацистської Німеччини Йоахім фон Ріббентроп міністру закордонних справ Литви Юозасу Урбшису 20 березня 1939. Німеччина вимагала, щоб Литва передала їй відокремлений від Німеччини після Першої світової війни Клайпедський край (Мемель), інакше Вермахт вторгнеться в Литву. Ця вимога не стала несподіваною після років зростання напруженості між обома державами, нарощування пронацистської пропаганди в регіоні та продовжуваної німецької експансії. (uk)
|
