| dbo:abstract
|
- Vilfredo Pareto (París, 15 de juliol de 1848 - Céligny, 19 d'agost de 1923) fou un economista i polític italià, sobretot conegut per la teoria de l'òptim de Pareto. Fill d'un genovès (exiliat voluntari a París per motius polítics) i d'una francesa, quan els seus pares van retornar al Piemont va fer els estudis secundaris a l'Istituto Leardi de Casale Monferrato, on va ser deixeble destacat del matemàtic Ferdinando Pio Rosellini. Després d'estudiar enginyeria a la Universitat de Torí (1870), va treballar als ferrocarrils i en la siderúrgia, es va dedicar a la política, va viatjar i assolir una àmplia cultura, fou lector d'economia a la Universitat de Florència (1886) i succeí Léon Walras a la càtedra d'economia política de la Universitat de Lausana (1893). Ha destacat per ser un dels primers científics a aplicar el mètode matemàtic a la teoria econòmica i a la sociologia. El seu ideari polític exigia el govern d'una elit, cosa que va propiciar que acabés a les files feixistes de Benito Mussolini, qui el nomenà senador vitalici, tot i que sempre mantingué la seva posició crítica i independent. És molt coneguda la seva llei sobre la distribució estadística de les rendes, coneguda com a òptim de Pareto, definit com a aquella situació en què hom no pot millorar la seva situació sense empitjorar la d'altri. Teòricament, tot sistema liberal ha de tendir de manera natural a la Pareto-eficiència i, per tant, a un aprofitament òptim dels recursos. Una altra de les seves aportacions va ser el desenvolupament del Diagrama de Pareto. Així mateix, la seva posició respecte a la intercomparabilitat de les satisfaccions entre diferents individus va ser una de les causes principals de l'escissió del liberalisme entre les escoles austríaca i americana. El 1906 va fer la famosa observació que a Itàlia el 80% de la propietat estava en mans del 20% de la població. Més tard aquesta relació va ser generalitzada pel Dr. Joseph Juran i altres, que varen crear el que avui es coneix com a principi de Pareto. (ca)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (15. července 1848 Paříž – 19. srpna 1923 ) byl italský ekonom, matematik, statistik, sociolog a politolog, profesor na univerzitě v Lausanne. Kromě toho byl i průkopníkem ekonometrie (vědecká disciplína nacházející se na pomezí matematiky, statistiky a ekonomie). (cs)
- اسمه الكامل هو ولفريد فريتز باريتو، وهو من علماء الاقتصاد المشهورين، ولد في مدينة باريس الفرنسية يوم 15 يوليو 1848م وتوفي في مدينة جنيف السويسرية في 19 أغسطس 1923م، وهو عالِمٌ اقتصادي واجتماعي شهير وصاحب مبدأ باريتو المعروف بقاعدة 80-20 في علم الإدارة، وهو أيضا صاحب النظريتين الاقتصاديتين أمثلية باريتو وأفضلية باريتو وله مدرج إحصائي عرف باسم مخطط باريتووكذلك توزيع باريتو الاحتمالي وهو صاحب المقولة الشهيرة التاريخ هو مقبرة من الطبقات الأرستقراطية. قدم مفهوم «كفاءة باريتو» وساعد في تطوير مجال الاقتصاد الجزئي. كان أيضًا أول من اكتشف أن الدخل يتبع توزيعًا أسماه «توزيع باريتو»، وهو توزيع احتمالي يخضع لقانون أسي. سُمّي «مبدأ باريتو» على اسمه، بعد أن بُني على ملاحظاته مثل أن 80% من الأراضي في إيطاليا كانت مملوكة من قبل 20% من السكان. ساهم في مجالات علم الاجتماع والرياضيات، وبحسب عالم الرياضيات بونوا ماندلبرو وريتشارد ل. هدسون: كان إرثه كخبير اقتصادي عميقًا. إذ يعود الفضل جزئيًا له في تطوير المجال من فرع من الفلسفة الأخلاقية كما مارسه آدم سميث إلى حقل غزير البيانات من البحث العلمي والمعادلات الرياضية. تبدو كتبه مثل كتب الاقتصاد الحديث أكثر من معظم النصوص الأخرى في ذلك الوقت: جداول إحصاءات من جميع أنحاء العالم وكل الأعمار، وصفوف من إشارات التكامل والمعادلات، ومخططات ورسوم بيانية معقدة. (ar)
- Ο Βιλφρέντο Παρέτο (πλήρες όνομα στα ιταλικά: Vilfredo Federico Damaso Pareto· Παρίσι, 15 Ιουλίου 1848 – Σελινύ Ελβετίας, 19 Αυγούστου 1923) ήταν Ιταλός μηχανικός, οικονομολόγος και κοινωνιολόγος. Απέκτησε φήμη ως ακαδημαϊκός καθηγητής χάρη στις καινοτόμες αντιλήψεις του στα οικονομικά και στην οικονομετρία, ενώ άφησε πίσω του και σημαντικό κοινωνιολογικό έργο. Ιδιαίτερα γνωστός είναι για την αρχή του Παρέτο, που ονομάζεται και «κανόνας 80-20». (el)
- Vilfredo Federico Pareto (gebürtig Wilfried Fritz Pareto; * 15. Juli 1848 in Paris; † 19. August 1923 in Céligny, Kanton Genf) war ein italienischer Ingenieur, Ökonom und Soziologe. Er gilt als Vertreter der Lausanner Schule der volkswirtschaftlichen Neoklassik und machte sich als Begründer der Wohlfahrtsökonomik einen Namen. Die Pareto-Verteilung, das Paretodiagramm, das Pareto-Optimum und das Paretoprinzip (80-zu-20-Regel) sind nach ihm benannt. Er wandte sich der Soziologie zu und arbeitete zu den Themen Ideologiekritik, politischer Systemwechsel (Revolution, Evolution) und Elitenkreislauf. (de)
- Vilfredo PARETO (naskiĝis la 15-an de julio 1848 en Parizo, mortis la 19-an de aŭgusto 1923 en Céligny) estis itala ekonomikisto, inĝeniero kaj sociologo. Li kontribuis kelkajn gravajn ideojn al la ekonomiko, precipe en la studado pri distribuo de enspezo kaj la analizo de la elektoj de individuoj. Li enkondukis la koncepton de Pareto efikeco kaj helpis evoluigi la kampon de mikroekonomiko per ideoj kiel . Li estas bone konata por la observo, ke 20 procentoj el la popolo posedis 80 procentojn de la posedaĵoj en Italio, malfrue ĝeneraligita (de kaj aliaj) kiel la principo de Pareto, kaj plue ĝeneraligita al la koncepto de . La estas mezuro de la malegaleco de distribuo de enspezoj. (eo)
- Vilfredo Frederigo Samaso Pareto (Paris, 1848ko uztailaren 15a - Celigny, Suitza, 1923ko abuztuaren 19a) italiar ekonomialari eta soziologoa izan zen, jatorriz frantsesa. Zientzia zehatzak ikasten hasi bazen ere, ekonomiari heldu zion azkenik, eta Walrasen ondorengoa izan zen Lausanako Unibertsitateko ekonomia-politikako katedran. Walrasen arazoetatik gertu, Paretok oreka ekonomikoaren eredua hobetu zuen, ekonomia optimoa deritzon nozioa gehituta: halako ekonomia-egoera jakin bat, non banako baten baliagarritasuna ezin baita handitu besteren bati kalte egin gabe, produktuak edo faktoreak beste ezein modutan banatuta ere. Azken buruan, halako egoera batean, ezin da gizaki baten egoera hobetu beste batenari kalte egin gabe. Optimoa lortzeko bide bakarra lehia garbi eta perfektuaren eredua da. Lehia garbi eta perfektuaren ereduak adieraziko digu nolakoa izan behar duen ekonomia-munduak eredu neoklasikoaren arabera. Merkatu-ekonomia hobekien biltzen duen eredu arauemaile gisa agertzen da, eta honako bost baldintzok bete beharko dira hori lortzeko: • Merkatuen atomizatzea: eskaintzaileek eta eskatzaileek ugari izan behar dute, haietako inork eraginik izan ez dezan ondasunen prezioak zehazten. Ekonomia-agente bakoitzak mugarik gabe zehaztu behar ditu bere eskaintza- eta eskari-mailak. • Merkatuko sartu-irtenek mugarik ez: merkatuak bizia behar du izan, sartzeko eta irteteko oztoporik gabekoa, merkatuan esku hartu nahi duen edonork eta hartatik kanpo gelditu nahi duen agenteak hala egin ahal izateko modukoa. • Produktuen homogeneotasuna: enpresaren mota bereko ekonomia-agenteek kontsumitzaileek baliokidetzat jotzeko moduan sortuko dituzte ondasunak, lehiatzaile baten ala bestearen ekoizkinak nahiago izan ez ditzaten. • Merkatuak gardenak izatea: parte-hartzaile guztiek badakite zerk izan dezakeen eragina erabakimenean, hau da, informazioa osoa eta doakoa izango da parte-hartzaile guztientzat, mugarik gabe joka dezaten. • Ekoizpen-faktoreak noiznahi oztoporik gabe higitu ahal izatea: ekoizpen-faktoreak (kapitala eta lana) ekonomiaren sortzaile diren merkatutik merkatura ibil daitezke. Neoklasikoak, klasikoek plazaraturiko arrazoibidearen guztiz aurkako batetik abiaturik, ondorio berberera helduko dira: ekonomia-liberalismoan oinarritutako ordenamenduaren defentsa. Bestalde, soziologian, positibismo logiko klasikoaren kontzeptuei eduki berriak ematen saiatu zen. Paretoren teoria eta ideietan oinarritu zen ideologia faxista. Haren lan nagusiak: Cours d´économie politique eta Trattato di sociologia generale. (eu)
- Vilfredo Federico Pareto, nacido Wilfried Fritz Pareto (París, 15 de julio de 1848 - Céligny, 19 de agosto de 1923), fue un ingeniero, sociólogo, economista y filósofo. (es)
- Vilfredo Pareto, né le 15 juillet 1848 à Paris et mort le 19 août 1923 à Céligny (Suisse), est un sociologue et économiste italien. Il a apporté de nombreuses contributions importantes dans ces deux matières. En économie, il a particulièrement contribué à l'étude de la distribution du revenu et de l'analyse des choix individuels. Il introduit le concept d'efficacité et aide le développement du champ de la microéconomie avec des idées telles que la courbe d'indifférence. Il succède à Léon Walras à la chaire d'économie politique de l'Université de Lausanne. En sociologie, il étudie les actions logiques et non-logiques et invente le concept de circulation des élites. Il est un des membres de l'école italienne de sociologie des élites avec Gaetano Mosca et Robert Michels. Il a donné son nom au principe de Pareto. (fr)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto ( Bahasa Italia: [vilˈfreːdo paˈreːto]; Nama lahir: Wilfried Fritz Pareto, 15 Juli 1848 – 19 August 1923), merupakan ahli ekonomi, insinyur, ahli sosiologi, pengamat politik, sekaligus seorang filsuf kebangsaan Italia. Dalam bidang sosiologi Pareto dikenal karena teorinya tentang interaksi elit dalam masyarakat. Sementara pada bidang ekonomi, Pareto menekankan analisis ekonomi melalui pendekatan matematis. Pendekatannya ini menghasilkan banyak teori atau prinsip yang bahkan tidak hanya dipakai dibidang ekonomi namun juga bidang keteknikan atau aplikasi lainnya. (in)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (UK: /pæˈreɪtoʊ, -ˈriːt-/ pa-RAY-toh, -EE-, US: /pəˈreɪtoʊ/ pə-RAY-toh, Italian: [vilˈfreːdo paˈreːto], Ligurian: [paˈɾeːtu]; born Wilfried Fritz Pareto; 15 July 1848 – 19 August 1923) was an Italian civil engineer, sociologist, economist, political scientist, and philosopher. He made several important contributions to economics, particularly in the study of income distribution and in the analysis of individuals' choices. He was also responsible for popularising the use of the term "elite" in social analysis. He introduced the concept of Pareto efficiency and helped develop the field of microeconomics. He was also the first to discover that income follows a Pareto distribution, which is a power law probability distribution. The Pareto principle was named after him, and it was built on his observations that 80% of the wealth in Italy belonged to about 20% of the population. He also contributed to the fields of sociology and mathematics. According to the mathematician Benoit Mandelbrot and Richard L. Hudson: His legacy as an economist was profound. Partly because of him, the field evolved from a branch of moral philosophy as practised by Adam Smith into a data intensive field of scientific research and mathematical equations. His books look more like modern economics than most other texts of that day: tables of statistics from across the world and ages, rows of integral signs and equations, intricate charts and graphs. (en)
- 빌프레도 페데리코 다마조 파레토(Vilfredo Federico Damaso Pareto, 1848년 7월 15일 - 1923년 8월 19일)은 이탈리아 출신의 정치학자, 사회학자, 경제학자, 정치학자이자 철학자이다. 경제학에 있어 그의 중요한 기여 중에는 부의 분배에 대한 그의 이론과 개인 차원에서 이뤄지는 선택에 관한 분석이 있다. 또한 사회학에 있어 '엘리트'란 개념을 널리 쓰이게 한 당사자이기도 하다. 그는 이탈리아의 상위 20%의 인구가 80%의 부를 소유한다는 사실을 관찰해 낸 것으로 유명하다. 관련한 그의 선구적 연구결과는 후일 루마니아 태생으로 미국의 엔지니어이자 품질연구가였던 조지프 엠 주란(Joseph M. Juran)에 의해 파레토 법칙, 파레토 분포라는 이름을 얻게 된다. 또한 이 통계적 법칙은 물리학자이자 과학사학자인 데릭 존 데 솔라 프라이스(Derek J. de Solla Price)에 의해 프라이스의 법칙(Price's Law)으로 발전하기도 했다. 한국어 번역서로는 2022년 말 현재『파레토의 엘리트 순환론』(간디서원, 2018), 『민주주의의 변환』(퍼플, 2022) 등이 있다. 역사가 진보하지 않고 반복된다는 사관을 견지한 그는 이 책에서 인류 역사를 소수 엘리트가 다수의 대중을 지배하는 가운데 그저 그 엘리트 계층이 교체되는 틀로 서술하고 있다. 또한 당시 부흥하고 있던 사회주의 운동을 일종의 종교적 정서에 휩싸인, 소수의 사회주의 운동가들(산업 발달과 함께 노동자층이 증가하는 가운데 새로이 엘리트 층으로 진입하려는 세력)이 견인하는 가운데 다수 노동자 대중이 끌려오는 그러한 현상으로 보아 비판하는 동시에 이에의 부르주아의 무능한 대응 또한 지적한다. 이탈리아 파시즘과 관련하여 그에게 흔히 던져지는 비난에 관하여는 학자들의 여러 입장들이 서로 갈린다. 한 예로 칼 포퍼(Karl Popper)는 "전체주의 이론가(theoretician of totalitarianism)"로 그를 비난하나, 레나토 치릴로(Renato Cirillo)는 이를 두고 포퍼가 당시 반파시스트들 사이에서 흔히들 떠도는 낭설쯤에 불과했던 그러한 표현들을 파레토에게 씌우기 전에 그의 글을 본인이 직접 제대로 읽기나 했었는지 이를 뒷받침할 증거조차 존재하지 않는다고 꼬집었다. (ko)
- Vilfredo Pareto (Parijs, 15 juli 1848 – Genève, 19 augustus 1923) was een Italiaans econoom. Hij introduceerde het Pareto-optimum voor nutscurves in de micro-economie. Tevens is hij bekend vanwege het Paretoprincipe: hij constateerde dat 20% van de bevolking 80% van het vermogen in Italië bezat. Deze 80-20-regel is later op veel andere zaken toegepast. Dit principe is gebaseerd op de Zipfdistributie. Ook was hij een van de opstellers van de elitetheorie die stelt dat in de staat de sleutelposities worden ingenomen door een machtselite en dat dit ook het geval is binnen een parlementaire democratie. Pareto is een van de grondleggers van de moderne welvaartstheorie. Deze theorie maakt inzichtelijk onder welke voorwaarden een optimale verdeling van productiemiddelen ontstaat en hoe de welvaartsverdeling over de huishoudens plaatsvindt. Van belang hierbij is het zogenoemde pareto-compensatiebeginsel. Dit beginsel betekent het volgende:
* bij een verandering in de verdeling van de welvaart treden er verliezers en winnaars op;
* kunnen de verliezers uit de winst van de winnaars worden gecompenseerd dan is de verandering pareto-optimaal. Kortom, een pareto-optimale verandering in verdeling van de welvaart is als alle verliezers voor het verlies uit de winst van de winnaars kunnen worden gecompenseerd. (nl)
- ヴィルフレド・フレデリコ・ダマソ・パレート（Vilfredo Frederico Damaso Pareto、1848年7月15日 - 1923年8月19日）は、イタリアの技師、経済学者、社会学者、哲学者。 (ja)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (Parigi, 15 luglio 1848 – Céligny, 19 agosto 1923) è stato un economista, sociologo e ingegnere italiano. Con Gaetano Mosca fu tra i teorici della corrente politica dell'elitismo. Di grande versatilità mentale, Pareto è stato tra le menti più eclettiche vissute nella seconda metà dell'Ottocento e all'inizio Novecento. Le sue capacità spaziavano dall'economia politica alla teoria dei giochi, all'ingegneria, alla matematica, alla statistica e alla filosofia. Pareto ha assunto un ruolo determinante nel rafforzare con rigore scientifico e analitico i concetti cardine della teoria neoclassica elaborata da Léon Walras, Carl Menger e William Stanley Jevons nell'ambito delle scienze economiche, facendo sì che si affermasse rispetto alle altre in sviluppo o precedenti, e che dominasse come scuola incontrastata fino alla metà del '900. Ancora oggi, i contributi di Pareto sono centrali e largamente discussi a livello internazionale in economia e in quasi tutti i campi applicativi di essa, come la matematica, la statistica e la teoria dei giochi. (it)
- Markiz Vilfredo Federico Damaso Pareto (ur. 15 lipca 1848 w Paryżu, Francja, zm. 19 sierpnia 1923 w Céligny, Szwajcaria) – włoski ekonomista i socjolog. Był współtwórcą tzw. „lozańskiej szkoły w ekonomii”. Od 1893 roku był profesorem Uniwersytetu w Lozannie. W zakresie ekonomii jego najważniejsza praca to Wykłady z ekonomii politycznej (1896), a w socjologii Traktat o socjologii ogólnej (1916). Pareto rozszerzył zastosowania metod matematycznych w ekonomii oraz rozwinął pojęcie ogólnej równowagi ekonomicznej. Zajmował się też badaniami podziału dobrobytu. Z równowagą ogólną wiąże się pojęcie tzw. optymalności Pareta (lub inaczej – optimum w sensie Pareta), oznaczające sytuację gdy nie jest możliwa realokacja zasobów, powiększająca dobrobyt którejkolwiek jednostki bez jednoczesnego zmniejszenia dobrobytu innej jednostki. W socjologii jego osiągnięciem było sformułowanie teorii krążenia elit, a także teorii rezyduów i derywacji. (pl)
- Vilfredo Federino Damaso Pareto, född 15 juli 1848 i Paris, död 19 augusti 1923 i Céligny i kantonen Genève, var en italiensk sociolog, nationalekonom och moralfilosof. Han var en av de som grundade ekonometrin, men är mer känd för sina bidrag till sociologin och samhällsvetenskapen. Mest känd är Pareto för sin elitteori och för paretoprincipen. (sv)
- Vilfredo Pareto (Paris, 15 de julho de 1848 – Céligny, 19 de agosto de 1923) foi um cientista político, sociólogo e economista italiano. (pt)
- Вильфредо Федерико Дамасо Парето (итал. Vilfredo Federico Damaso Pareto итал: [vilˈfreːdo paˈreːto]; при рождении Вильфрид Фриц Парето, нем. Wilfried Fritz Pareto; 15 июля 1848, Париж — 19 августа 1923, , кантон Женева, Швейцария) — итальянский инженер, экономист и социолог. Один из основоположников теории элит. Он разработал теории, названные впоследствии его именем: статистическое Парето-распределение и Парето-оптимум, широко используемые в экономической теории и иных научных дисциплинах. (ru)
- 维尔弗雷多·帕累托（義大利語：Vilfredo Federico Damaso Pareto，義大利語發音：[vilˈfreːdo paˈreːto]；1848年7月15日－1923年8月19日），意大利经济学家、社会学家，对经济学、社会学和伦理学做出了很多重要的贡献，特别是在收入分配的研究和个人选择的分析中。曾任職於洛桑大學。 (zh)
- Вільфре́до Паре́то (італ. Vilfredo Pareto; *15 липня 1848, Франція—† 19 серпня 1923, Лозанна, Швейцарія) — італійський економіст і соціолог, зробив важливий внесок в економіку, соціологію і моральну філософію. Він ввів поняття ефективності Парето і допоміг розвитку галузі мікроекономіки. Його теорії вплинули на Беніто Муссоліні і розвиток Італійського фашизму. Один з основоположників теорії еліт. Він розробив теорії, названі згодом його ім'ям: статистичний розподіл Парето і оптимум Парето, широко використовувані в економічній теорії та інших наукових дисциплінах. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (15. července 1848 Paříž – 19. srpna 1923 ) byl italský ekonom, matematik, statistik, sociolog a politolog, profesor na univerzitě v Lausanne. Kromě toho byl i průkopníkem ekonometrie (vědecká disciplína nacházející se na pomezí matematiky, statistiky a ekonomie). (cs)
- Ο Βιλφρέντο Παρέτο (πλήρες όνομα στα ιταλικά: Vilfredo Federico Damaso Pareto· Παρίσι, 15 Ιουλίου 1848 – Σελινύ Ελβετίας, 19 Αυγούστου 1923) ήταν Ιταλός μηχανικός, οικονομολόγος και κοινωνιολόγος. Απέκτησε φήμη ως ακαδημαϊκός καθηγητής χάρη στις καινοτόμες αντιλήψεις του στα οικονομικά και στην οικονομετρία, ενώ άφησε πίσω του και σημαντικό κοινωνιολογικό έργο. Ιδιαίτερα γνωστός είναι για την αρχή του Παρέτο, που ονομάζεται και «κανόνας 80-20». (el)
- Vilfredo Federico Pareto (gebürtig Wilfried Fritz Pareto; * 15. Juli 1848 in Paris; † 19. August 1923 in Céligny, Kanton Genf) war ein italienischer Ingenieur, Ökonom und Soziologe. Er gilt als Vertreter der Lausanner Schule der volkswirtschaftlichen Neoklassik und machte sich als Begründer der Wohlfahrtsökonomik einen Namen. Die Pareto-Verteilung, das Paretodiagramm, das Pareto-Optimum und das Paretoprinzip (80-zu-20-Regel) sind nach ihm benannt. Er wandte sich der Soziologie zu und arbeitete zu den Themen Ideologiekritik, politischer Systemwechsel (Revolution, Evolution) und Elitenkreislauf. (de)
- Vilfredo Federico Pareto, nacido Wilfried Fritz Pareto (París, 15 de julio de 1848 - Céligny, 19 de agosto de 1923), fue un ingeniero, sociólogo, economista y filósofo. (es)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto ( Bahasa Italia: [vilˈfreːdo paˈreːto]; Nama lahir: Wilfried Fritz Pareto, 15 Juli 1848 – 19 August 1923), merupakan ahli ekonomi, insinyur, ahli sosiologi, pengamat politik, sekaligus seorang filsuf kebangsaan Italia. Dalam bidang sosiologi Pareto dikenal karena teorinya tentang interaksi elit dalam masyarakat. Sementara pada bidang ekonomi, Pareto menekankan analisis ekonomi melalui pendekatan matematis. Pendekatannya ini menghasilkan banyak teori atau prinsip yang bahkan tidak hanya dipakai dibidang ekonomi namun juga bidang keteknikan atau aplikasi lainnya. (in)
- ヴィルフレド・フレデリコ・ダマソ・パレート（Vilfredo Frederico Damaso Pareto、1848年7月15日 - 1923年8月19日）は、イタリアの技師、経済学者、社会学者、哲学者。 (ja)
- Vilfredo Federino Damaso Pareto, född 15 juli 1848 i Paris, död 19 augusti 1923 i Céligny i kantonen Genève, var en italiensk sociolog, nationalekonom och moralfilosof. Han var en av de som grundade ekonometrin, men är mer känd för sina bidrag till sociologin och samhällsvetenskapen. Mest känd är Pareto för sin elitteori och för paretoprincipen. (sv)
- Vilfredo Pareto (Paris, 15 de julho de 1848 – Céligny, 19 de agosto de 1923) foi um cientista político, sociólogo e economista italiano. (pt)
- Вильфредо Федерико Дамасо Парето (итал. Vilfredo Federico Damaso Pareto итал: [vilˈfreːdo paˈreːto]; при рождении Вильфрид Фриц Парето, нем. Wilfried Fritz Pareto; 15 июля 1848, Париж — 19 августа 1923, , кантон Женева, Швейцария) — итальянский инженер, экономист и социолог. Один из основоположников теории элит. Он разработал теории, названные впоследствии его именем: статистическое Парето-распределение и Парето-оптимум, широко используемые в экономической теории и иных научных дисциплинах. (ru)
- 维尔弗雷多·帕累托（義大利語：Vilfredo Federico Damaso Pareto，義大利語發音：[vilˈfreːdo paˈreːto]；1848年7月15日－1923年8月19日），意大利经济学家、社会学家，对经济学、社会学和伦理学做出了很多重要的贡献，特别是在收入分配的研究和个人选择的分析中。曾任職於洛桑大學。 (zh)
- Вільфре́до Паре́то (італ. Vilfredo Pareto; *15 липня 1848, Франція—† 19 серпня 1923, Лозанна, Швейцарія) — італійський економіст і соціолог, зробив важливий внесок в економіку, соціологію і моральну філософію. Він ввів поняття ефективності Парето і допоміг розвитку галузі мікроекономіки. Його теорії вплинули на Беніто Муссоліні і розвиток Італійського фашизму. Один з основоположників теорії еліт. Він розробив теорії, названі згодом його ім'ям: статистичний розподіл Парето і оптимум Парето, широко використовувані в економічній теорії та інших наукових дисциплінах. (uk)
- اسمه الكامل هو ولفريد فريتز باريتو، وهو من علماء الاقتصاد المشهورين، ولد في مدينة باريس الفرنسية يوم 15 يوليو 1848م وتوفي في مدينة جنيف السويسرية في 19 أغسطس 1923م، وهو عالِمٌ اقتصادي واجتماعي شهير وصاحب مبدأ باريتو المعروف بقاعدة 80-20 في علم الإدارة، وهو أيضا صاحب النظريتين الاقتصاديتين أمثلية باريتو وأفضلية باريتو وله مدرج إحصائي عرف باسم مخطط باريتووكذلك توزيع باريتو الاحتمالي وهو صاحب المقولة الشهيرة التاريخ هو مقبرة من الطبقات الأرستقراطية. (ar)
- Vilfredo Pareto (París, 15 de juliol de 1848 - Céligny, 19 d'agost de 1923) fou un economista i polític italià, sobretot conegut per la teoria de l'òptim de Pareto. Fill d'un genovès (exiliat voluntari a París per motius polítics) i d'una francesa, quan els seus pares van retornar al Piemont va fer els estudis secundaris a l'Istituto Leardi de Casale Monferrato, on va ser deixeble destacat del matemàtic Ferdinando Pio Rosellini. (ca)
- Vilfredo PARETO (naskiĝis la 15-an de julio 1848 en Parizo, mortis la 19-an de aŭgusto 1923 en Céligny) estis itala ekonomikisto, inĝeniero kaj sociologo. Li kontribuis kelkajn gravajn ideojn al la ekonomiko, precipe en la studado pri distribuo de enspezo kaj la analizo de la elektoj de individuoj. Li enkondukis la koncepton de Pareto efikeco kaj helpis evoluigi la kampon de mikroekonomiko per ideoj kiel . La estas mezuro de la malegaleco de distribuo de enspezoj. (eo)
- Vilfredo Frederigo Samaso Pareto (Paris, 1848ko uztailaren 15a - Celigny, Suitza, 1923ko abuztuaren 19a) italiar ekonomialari eta soziologoa izan zen, jatorriz frantsesa. Zientzia zehatzak ikasten hasi bazen ere, ekonomiari heldu zion azkenik, eta Walrasen ondorengoa izan zen Lausanako Unibertsitateko ekonomia-politikako katedran. Walrasen arazoetatik gertu, Paretok oreka ekonomikoaren eredua hobetu zuen, ekonomia optimoa deritzon nozioa gehituta: halako ekonomia-egoera jakin bat, non banako baten baliagarritasuna ezin baita handitu besteren bati kalte egin gabe, produktuak edo faktoreak beste ezein modutan banatuta ere. Azken buruan, halako egoera batean, ezin da gizaki baten egoera hobetu beste batenari kalte egin gabe. Optimoa lortzeko bide bakarra lehia garbi eta perfektuaren eredua da. (eu)
- Vilfredo Pareto, né le 15 juillet 1848 à Paris et mort le 19 août 1923 à Céligny (Suisse), est un sociologue et économiste italien. Il a apporté de nombreuses contributions importantes dans ces deux matières. En économie, il a particulièrement contribué à l'étude de la distribution du revenu et de l'analyse des choix individuels. Il introduit le concept d'efficacité et aide le développement du champ de la microéconomie avec des idées telles que la courbe d'indifférence. Il succède à Léon Walras à la chaire d'économie politique de l'Université de Lausanne. En sociologie, il étudie les actions logiques et non-logiques et invente le concept de circulation des élites. Il est un des membres de l'école italienne de sociologie des élites avec Gaetano Mosca et Robert Michels. (fr)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (UK: /pæˈreɪtoʊ, -ˈriːt-/ pa-RAY-toh, -EE-, US: /pəˈreɪtoʊ/ pə-RAY-toh, Italian: [vilˈfreːdo paˈreːto], Ligurian: [paˈɾeːtu]; born Wilfried Fritz Pareto; 15 July 1848 – 19 August 1923) was an Italian civil engineer, sociologist, economist, political scientist, and philosopher. He made several important contributions to economics, particularly in the study of income distribution and in the analysis of individuals' choices. He was also responsible for popularising the use of the term "elite" in social analysis. (en)
- Vilfredo Federico Damaso Pareto (Parigi, 15 luglio 1848 – Céligny, 19 agosto 1923) è stato un economista, sociologo e ingegnere italiano. Con Gaetano Mosca fu tra i teorici della corrente politica dell'elitismo. Di grande versatilità mentale, Pareto è stato tra le menti più eclettiche vissute nella seconda metà dell'Ottocento e all'inizio Novecento. Le sue capacità spaziavano dall'economia politica alla teoria dei giochi, all'ingegneria, alla matematica, alla statistica e alla filosofia. (it)
- 빌프레도 페데리코 다마조 파레토(Vilfredo Federico Damaso Pareto, 1848년 7월 15일 - 1923년 8월 19일)은 이탈리아 출신의 정치학자, 사회학자, 경제학자, 정치학자이자 철학자이다. 경제학에 있어 그의 중요한 기여 중에는 부의 분배에 대한 그의 이론과 개인 차원에서 이뤄지는 선택에 관한 분석이 있다. 또한 사회학에 있어 '엘리트'란 개념을 널리 쓰이게 한 당사자이기도 하다. 그는 이탈리아의 상위 20%의 인구가 80%의 부를 소유한다는 사실을 관찰해 낸 것으로 유명하다. 관련한 그의 선구적 연구결과는 후일 루마니아 태생으로 미국의 엔지니어이자 품질연구가였던 조지프 엠 주란(Joseph M. Juran)에 의해 파레토 법칙, 파레토 분포라는 이름을 얻게 된다. 또한 이 통계적 법칙은 물리학자이자 과학사학자인 데릭 존 데 솔라 프라이스(Derek J. de Solla Price)에 의해 프라이스의 법칙(Price's Law)으로 발전하기도 했다. (ko)
- Vilfredo Pareto (Parijs, 15 juli 1848 – Genève, 19 augustus 1923) was een Italiaans econoom. Hij introduceerde het Pareto-optimum voor nutscurves in de micro-economie. Tevens is hij bekend vanwege het Paretoprincipe: hij constateerde dat 20% van de bevolking 80% van het vermogen in Italië bezat. Deze 80-20-regel is later op veel andere zaken toegepast. Dit principe is gebaseerd op de Zipfdistributie. Kortom, een pareto-optimale verandering in verdeling van de welvaart is als alle verliezers voor het verlies uit de winst van de winnaars kunnen worden gecompenseerd. (nl)
- Markiz Vilfredo Federico Damaso Pareto (ur. 15 lipca 1848 w Paryżu, Francja, zm. 19 sierpnia 1923 w Céligny, Szwajcaria) – włoski ekonomista i socjolog. Był współtwórcą tzw. „lozańskiej szkoły w ekonomii”. Od 1893 roku był profesorem Uniwersytetu w Lozannie. W zakresie ekonomii jego najważniejsza praca to Wykłady z ekonomii politycznej (1896), a w socjologii Traktat o socjologii ogólnej (1916). Pareto rozszerzył zastosowania metod matematycznych w ekonomii oraz rozwinął pojęcie ogólnej równowagi ekonomicznej. Zajmował się też badaniami podziału dobrobytu. (pl)
|
