This HTML5 document contains 303 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

Prefix	IRI
dbpedia-el	http://el.dbpedia.org/resource/
dbpedia-da	http://da.dbpedia.org/resource/
dbt	http://dbpedia.org/resource/Template:
dbpedia-no	http://no.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sv	http://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-en	http://en.wikipedia.org/wiki/
dbpedia-bg	http://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fi	http://fi.dbpedia.org/resource/
n41	http://hy.dbpedia.org/resource/
dbr	http://dbpedia.org/resource/
dbpedia-sh	http://sh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ar	http://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-et	http://et.dbpedia.org/resource/
n15	http://www.ontologydesignpatterns.org/ont/dul/DUL.owl#
dbpedia-he	http://he.dbpedia.org/resource/
n11	http://viaf.org/viaf/
n6	http://ml.dbpedia.org/resource/
n47	http://warburg.sas.ac.uk/vpc/VPC_search/
dbpedia-fr	http://fr.dbpedia.org/resource/
n10	http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
dbpedia-mk	http://mk.dbpedia.org/resource/
dcterms	http://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cs	http://cs.dbpedia.org/resource/
rdfs	http://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-az	http://az.dbpedia.org/resource/
rdf	http://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n38	http://dbpedia.org/resource/File:
dbp	http://dbpedia.org/property/
dbpedia-eu	http://eu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-eo	http://eo.dbpedia.org/resource/
xsdh	http://www.w3.org/2001/XMLSchema#
dbpedia-uk	http://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-la	http://la.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sr	http://sr.dbpedia.org/resource/
dbo	http://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-vi	http://vi.dbpedia.org/resource/
n61	https://books.google.com/
dbpedia-pt	http://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hu	http://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ja	http://ja.dbpedia.org/resource/
n59	http://uz.dbpedia.org/resource/
dbc	http://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-de	http://de.dbpedia.org/resource/
dbpedia-pl	http://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-th	http://th.dbpedia.org/resource/
dbpedia-br	http://br.dbpedia.org/resource/
n17	http://mn.dbpedia.org/resource/
yago	http://dbpedia.org/class/yago/
dbpedia-ru	http://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ro	http://ro.dbpedia.org/resource/
wikidata	http://www.wikidata.org/entity/
gold	http://purl.org/linguistics/gold/
dbpedia-nl	http://nl.dbpedia.org/resource/
yago-res	http://yago-knowledge.org/resource/
n28	https://global.dbpedia.org/id/
dbpedia-it	http://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ca	http://ca.dbpedia.org/resource/
prov	http://www.w3.org/ns/prov#
foaf	http://xmlns.com/foaf/0.1/
dbpedia-nn	http://nn.dbpedia.org/resource/
dbpedia-simple	http://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zh	http://zh.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ko	http://ko.dbpedia.org/resource/
n5	http://lt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-be	http://be.dbpedia.org/resource/
dbpedia-tr	http://tr.dbpedia.org/resource/
dbpedia-gl	http://gl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fa	http://fa.dbpedia.org/resource/
freebase	http://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-es	http://es.dbpedia.org/resource/
owl	http://www.w3.org/2002/07/owl#
dbpedia-ka	http://ka.dbpedia.org/resource/

Statements

Subject Item

dbr:Bellona_(goddess)

rdf:type

yago:Deity109505418 dbo:Agent n15:Agent wikidata:Q178885 dbo:MythologicalFigure yago:PsychologicalFeature100023100 owl:Thing yago:Cognition100023271 yago:WikicatWarGoddesses yago:Belief105941423 dbo:Deity yago:Abstraction100002137 yago:SpiritualBeing109504135 wikidata:Q24229398 yago:WikicatRomanGoddesses yago:Content105809192 yago:Goddess109535622

rdfs:label

Bellona 貝羅那 (神祇) Bellona (mythologie) Belona بيلونا Bellona (mitologia) Беллона (мифология) 벨로나 Bellona (divinità) Μπελλόνα Bellona Belona Беллона Bellona (goddess) Bellona (gudinna) ベローナ Bellone Bel·lona Belona (diino) Belona

rdfs:comment

ベローナ(Bellona)は、ローマ神話における戦争の女神。ベッローナとも。ギリシア神話のエニューオーあるいは軍神マールスに同伴する戦女神ネリオーと同一視される。 軍神マールスの妻であるが、妹ともされている。手には松明と剣、槍を持ち、マールスの乗る戦車を御している。 بيلونا (باللاتينية: Bellona) هي إلهة الحرب الرومانية القديمة عرفت بشكل دائم بارتداء الخوذة الحربية وعادةً ما كان يكون شكل رأسها على مقابض السيوف ومقدمات السفن الحربية والتروس الرومانية. أصبحت بعد ذلك موضع عند فناني عصر النهضة في نحتها ورسمها. En la mitología romana, Belona era la diosa de la guerra (en latín, bellum), hija de Júpiter y Juno, hermana o esposa de Marte. Su equivalente griego sería Enio (horror) y se vuelve más popular que Marte (el equivalente de Ares) allí. Políticamente, todas las reuniones del Senado sobre la guerra exterior se celebraban en el templo de Belona (Templum Bellonae) del Monte Palatino (Collis Palatium), fuera del pomerio (pomerium). Este templo fue construido en el 296 a. C. e incendiado en el 48 d. C. La fiesta de Belona se celebraba el 3 de junio. Bellona è una dea che nella mitologia romana incarna la guerra, e la cui origine è coeva con la nascita della Città eterna.Possedeva un importante tempio ad Alatri. Si può identificare con la dea greca Enio. Bellone ou Bellona est une figure de la mythologie romaine, déesse de la Guerre aux origines incertaines, identifiée avec la déesse grecque Ényo. Elle est considérée tantôt comme l'épouse, tantôt comme la sœur de Mars, mais elle incarne davantage les horreurs de la guerre que ses aspects héroïques. Elle était parfois appelée également Duellona, bien qu'elles puissent avoir été deux déesses différentes à l'origine. En la mitologia romana, Bel·lona (llatí Bellona) és la deessa de la guerra, equivalent a la grega Enio. És filla de Forcis i Ceto i companya o esposa d'Ares. El seu nom deriva de la paraula llatina bellum ('guerra'), i està directament relacionada amb la paraula moderna "bel·ligerant" (literalment 'que està en guerra'). En l'art se la representa conduint un carro, amb casc i una torxa, una espasa o una llança a la mà. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. Se la representa conduint un carro, amb una torxa, una espasa o una llança a la mà, amb casc i cuirassa. Белло́на (лат. Bellona; bellum — війна) — італійська (сабінська) богиня війни, дружина (варіант: сестра) Марса, ототожнювана із сабінською богинею . Її культ був установлений у Римі сабінським родом Клавдіїв, які прибрали собі від неї прізвище . 296 р. до н. е. консул Аппій Клавдій Цек спорудив на честь Беллони — Храм Беллони із вдячності за перемогу над етрусками й самнітами (див. Самнітські війни). За побудовою храму наглядав еділ Публій Елій Пет. Святиня була за межами міста, на краю Марсового поля. Там приймали звитяжних полководців, іноземних послів, відбувалися церемонії оголошення війни: біля святині стояла колона, з якої жрець-феціал кидав списа (Гаста) на умовну ворожу землю. Б. зображувалася жінкою, озброєною списом, мечем, смолоскипом. Вона має чимало рис, спільних із грецькою б Bellona (von lateinisch bellum „Krieg“, alte Form Duellona von frühlateinisch duellum „Krieg“) war in der römischen Religion eine Kriegsgöttin. Sie wurde seit dem Ende der Republik mit der Kriegsgöttin Enyo aus der griechischen Mythologie und der anatolischen Kriegsgöttin Ma gleichgesetzt. Als solche erschien sie dem Sulla in einer Vision und forderte ihn zur rücksichtslosen Vernichtung seiner Feinde auf. In der Kaiserzeit zierte ihr Bild oft den Denarius. Nach ihr benannt ist der Asteroid (28) Bellona. Belona edo Bellona, erromatar mitologian, gerraren jainkosa zen (latinezko bellumetik, gerra), Fortzis eta Zetoren alaba, Marteren emazte edo laguna, bertsioen arabera, jainko honen arreba ere izan daitekeen arren. Greziar mitologiako Enioren jainkosa baliokidea da, eta, Marte bezala (Aresen baliokidea), Enio baino askoz ezagunagoa. Politikoki, kanpo gerrari buruzko Senatuaren biltzar guztiak, Belonaren tenpluan ospatzen ziren, Kapitolio muinoan, kanpo. Tenplu hau, K.a. 296an eraikia eta K.a. 48an su emana izan zen. Belonaren jaia, ekainak 3an ospatzen zen. Bellona was de Romeinse godin van de krijgskunst. Haar naam verwijst naar bellum (oorlog), maar haar oudste naam is Duelona, die teruggaat op duellum (oudere vorm voor het woord voor oorlog). Omdat Mars de god van de krijgskunst was, werd Bellona vaak gezien als zijn gezellin, dochter, zus of echtgenote. Ze werd geëerd met offers aan het begin en einde van elke oorlog. Bellona (latinsky Bellōna, z bellum „válka), původně Duellona, je římská bohyně války, pravděpodobně sabinského původu. Byla považována za sestru či manželku boha Marta, toho doprovázela do bitvy oblečená do pancíře a přilby, s pochodní, kopím či kyjem v ruce, a řídila Martův vůz. Byla ztotožňována s řeckou Enýó a ta zase s taktéž řeckou Eridou, od počátku 1. století byla ztotožňována s kappadockou bohyní , jejíž kult do Říma uvedl Lucius Cornelius Sulla a která nejspíše měla chrám na Kapitolu. Bellona (staroitalska Duellona) – rzymska bogini wojny, przypuszczalnie pochodzenia sabińskiego, żona bądź siostra Marsa. W jej świątyni na Polu Marsowym przyjmowano poselstwa krajów niezaprzyjaźnionych z Rzymem i wodzów ubiegających się o triumf. Przed świątynią, obok kolumny zwanej "wojenną", odbywało się wypowiadanie wojny państwom niegraniczącym z Rzymem. Tam też Senat przyjmował wodzów powracających z wypraw wojennych. W sztuce w czasach nowożytnych postać Bellony wykorzystywali m.in. Guercino, Charles Le Brun, Lucas van Leyden i Rembrandt. Belona (em latim: Bellona), na mitologia romana, é a deusa da guerra, de origem etrusca. Pode ter sido a deusa da guerra original dos romanos, anterior ao sincretismo com a cultura helênica, após o qual foi identificada com a deusa grega Ênio; é uma das poucas divindades apenas puramente romanas como Liber Pater (Baco) e Maia. Por maiores que sejam a analogia de Marte como deus romano da guerra, Belona era a fúria da guerra, ou seja a carnificina enquanto que Marte um deus também ligado aos armamentos, a virilidade e ao árduo trabalho, denotando portanto, este como um "deus soldado" (considerando que o homem da guerra era muitas vezes o homem do campo). Deu origem ao substantivo feminino belona, para designar guerra e a palavras como "bélico". Bellona, (Duellona), var krigets gudinna i romersk mytologi. Hon var romarnas version av grekernas Enyo. Bellona verkar inte ha dyrkats i någon stor omfattning, men uppträdde ofta tillsammans med krigsguden Mars och förekommer hos skalderna ibland som hans gemål ibland som hans syster. I hennes tempel utanför stadsområdet mellan Capitolium och Marsfältet sammanträdde senaten för att mottaga de främmande sändebud, som inte fick komma in i staden, och de hemvändande fältherrar, som gjorde anspråk på triumf. Framför templet låg ett som fientlig mark betraktat område över vars gränspelare (columna bellica) en vid krigsförklaring kastade ett spjut såsom in i fiendeland. Bellona (IPA: [bɛlˈloːna]) was an ancient Roman goddess of war. Her main attribute is the military helmet worn on her head; she often holds a sword, spear, or shield, and brandishes a torch or whip as she rides into battle in a four-horse chariot. She had many temples throughout the Roman Empire. She is known for her temple outside of Rome being the official decision making centre in regards to war and for her bloodlust and madness in battle. Her iconography was extended by painters and sculptors following the Renaissance. Белло́на (лат. Bellona) — древнеримская богиня войны, входила в свиту Марса, богиня защиты Родины, богиня подземного мира. Имеет древнесабинское происхождение. Её имя произошло от bellum или duellum — «война». Также считалась матерью (варианты: дочь, супруга, кормилица) Марса. Изображалась с мечом или бичом, с факелом, в длинном одеянии, часто в центре битвы, на колеснице. Атрибут: двойная секира. Беллона отождествлялась с греческой богиней Энио. В честь Беллоны назван астероид (28) Беллона, открытый 1 марта 1854 года. Название символизировало начало Крымской войны. ( 다른 뜻에 대해서는 벨로나 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 벨로나는 고대 로마의 전쟁의 여신이며 고대 그리스의 여신인 에뉘오에 해당한다. 벨로나의 상징물은 검이고 그녀는 투구와 창과 횃불로 무장한 모습으로 묘사된다. 정치적으로 로마 원로원들은 외국과 전쟁에 관련된 업무를 바깥 에 위치한 에서 하였다. 벨로나의 축제는 6월 3일에 열렸었다. Μπελλόνα (Bellona, στην παλαιά μορφή του ονόματος Duellona), η Ρωμαία θεά του πολέμου. μερικές φορές τη θεωρούσαν γυναίκα ή αδελφή του Άρη (του Mars των Ρωμαίων). Δεν είχε Flamen [ιερέα, θυσιαστή] ούτε γιορτή, και στην πραγματικότητα ούτε μυθολογία. Ο πρώτος της γνωστός ναός ήταν αυτός που της έταξε ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος όταν πολεμούσε τους Ετρούσκους το 296 π.Χ. και τον έχτισε στο Πεδίο Άρεως κοντά στο Φλαμίνιο Ιππόδρομο. Αφού ο ναός βρισκόταν έξω από το πομέριο (pomerium), ή από το όριο της πόλης της Ρώμης, τον χρησιμοποιούσε η σύγκλητος για να παραχωρεί ακρόαση σε ξένους πρεσβευτές και για στρατηγούς που επέστρεψαν από πόλεμο, τους οποίους δεν κρινόταν συνετό να τους υποδεχτούν μέσα στην πόλη. Εδώ ακόμα ορθωνόταν ο κίονας που συμβόλιζε τα σύνορα του εχθρού. πάνω από αυτόν τον κίονα ο 貝婁娜（又譯柏洛娜，英語：Bellona）古罗马神话职司战争的女性神祇。于每年6月3日作为庆祝日。其形象广泛反映于相关文学创作和绘画作品之中，具有重要地影响与积极意义。等同於希臘神話的厄倪俄。 Belona aŭ Bellona (derivita de "bellum" - "milito" en Latino) estis la milita diino en Roma mitologio kaj en la antikva etruska religio, antaŭ la trafo de la greka mitologio kaj la kulto de Areso (nomita Marso en roma mitologio). Poste, kun la komenco de la Marsa kulto, la romanoj kredis ke Belona estis edzino (aŭ fratino) de Marso , kiu eskortis lin en la bataloj. La ĉefa atributo de Belona estas ŝia milita kasko, kaj ŝi tenas ofte ankaŭ glavon, ŝildon, aŭ aliajn batalajn armilojn. La romanoj tenadis la senatkunvenojn rilatajn al la milito en Belona templo, kiu lokiĝis en la Kapitola monteto.

foaf:name

Bellona

dbp:name

Bellona

foaf:depiction

n10:N29Janus-u-Bellona.jpg n10:Bruxelles_Bellone_905.jpg n10:Mackennal_-_War.jpg n10:Musée_Rodin_-_Bellone.jpg n10:Galle_Bellona_artificer.jpg n10:Spranger_Bellona_against_the_Turks.jpg n10:Peter_Paul_Rubens_-_Marie_de_Medicis_as_Bellona2.jpg n10:VolunteerTrainingCorps_Proficiency.jpg n10:Bellona-Summer_Garden-Saint_Petersburg.jpg n10:Bellona_Georg_Kolbe.jpg n10:Bellona,_by_Rembrandt_van_Rijn.jpg n10:Flickr_-_USCapitol_-_Bellona,_Roman_Goddess_of_War.jpg n10:Bellona_Straub.jpg n10:Bellona_hands_Mars_his_reins_Lagrenée.jpg

dcterms:subject

dbc:War_goddesses dbc:Roman_goddesses

dbo:wikiPageID

1986729

dbo:wikiPageRevisionID

1120847476

dbo:wikiPageWikiLink

dbr:Kew_Gardens dbr:Georges-Jean_Pinault dbr:J._Paul_Getty_Museum dbr:Battle_of_Cape_St._Vincent_(1797) dbr:Ma_(goddess) dbr:Metropolitan_Museum_of_Art dbr:Quadriga dbr:Dramma_per_musica dbr:Giovanni_Ambrogio_Migliavacca dbr:Battle_of_Zenta dbr:Thebaid_(Latin_poem) dbr:Luxembourg_Palace dbr:Rembrandt dbr:Vulcan_(mythology) dbr:Henry_Percy_(Hotspur) dbr:Macbeth dbr:Juno_(mythology) dbr:Circus_Flaminius dbr:Enyo dbr:Pomerium dbr:Breastplate dbr:Jean-Léon_Gérôme dbr:Michiel_de_Vaan dbr:Old_Latin dbr:Juventas dbr:Pan_(god) dbr:Pyrrhus_of_Epirus dbr:Seven_Years'_War dbr:Statius dbr:Johann_Wilhelm_Beyer dbr:Trumpet dbr:Gaius_Valerius_Flaccus dbc:War_goddesses dbr:Appius_Claudius_Caecus dbr:Bialystok dbr:Scordisci dbr:Douglas_Tilden dbr:Extraterritoriality dbr:Helmet dbr:Laurel_crown dbr:England dbr:Rose_Beuret dbr:Janus dbr:Forum_of_Augustus dbr:Discordia dbr:Artillery dbr:Augustin_Pajou dbr:Ammianus_Marcellinus dbr:Roman_Empire dbr:Cupid dbr:Marie_de_Medici_Cycle dbr:Furies dbr:Cappadocia dbr:Jupiter_(mythology) dbr:Thirty_Years'_War dbr:World_War_I dbr:Claudian dbr:Adam_Lindsay_Gordon n38:Bellona_Straub.JPG dbr:Nerio n38:Musée_Rodin_-_Bellone.JPG n38:Spranger_Bellona_against_the_Turks.jpg dbr:Campus_Martius dbr:London_Waterloo_railway_station dbr:Cybele dbr:Classical_Latin dbr:Louis_Jean_François_Lagrenée dbr:Linguistic_reconstruction dbr:Quebec dbr:Rameau dbr:Polish–Soviet_War_in_1920 dbr:Brumidi_Corridors dbr:Human_sacrifice dbr:French_Third_Republic dbr:Algernon_Charles_Swinburne dbr:Volunteer_Training_Corps_(World_War_I) dbr:Rome dbr:Prometheus dbr:Asam_brothers dbr:Mars_(mythology) dbr:Sabines dbr:Jerome_Napoleon_Bonaparte_II dbr:Alvise_Tagliapietra dbr:Ancient_Rome dbr:Duenos_inscription dbr:Asia_Minor dbr:Samnite_Wars dbr:Renaissance dbr:Jan_van_Mieris dbr:Lorenzo_da_Ponte dbr:William_Chambers_(architect) dbr:York dbr:Bertram_Mackennal dbr:Francesco_Bianchi_(composer) dbr:Gorgon dbr:Shakespeare dbr:Virtus_(deity) dbr:Shrines dbr:Temples dbr:Auguste_Rodin dbr:Wuppertal dbr:Spanish–American_War dbr:Victory_(mythology) dbc:Roman_goddesses dbr:Temple_of_Bellona_(Rome) dbr:Roman_triumph dbr:Peter_Paul_Rubens dbr:Archduchess_Isabella_Clara_of_Austria dbr:Dutch_Republic dbr:Tönet,_ihr_Pauken!_Erschallet,_Trompeten!_BWV_214 dbr:Diminutive dbr:Fetial dbr:Walter_Pater dbr:Georg_Kolbe dbr:Long_Turkish_War dbr:Inscriptions dbr:Johann_Baptist_Straub dbr:Gallipoli_Campaign dbr:Les_Indes_Galantes dbr:Arthur_Graeme_West dbr:Maria_Josepha_of_Austria dbr:Lucina_(goddess)

dbo:wikiPageExternalLink

n47:subcats.php%3Fcat_1=5&cat_2=179 n61:books%3Fid=ecZ1DwAAQBAJ%7Ctitle=Etymological

owl:sameAs

n5:Belona n6:ബെലോന_(ദേവത) n11:70156495295017560143 dbpedia-fa:بلونا dbpedia-et:Bellona n17:Беллона dbpedia-ka:ბელონა wikidata:Q207234 dbpedia-he:בלונה dbpedia-simple:Bellona dbpedia-ro:Bellona dbpedia-es:Belona dbpedia-eo:Belona_(diino) n28:yDA5 dbpedia-tr:Bellona dbpedia-fi:Bellona dbpedia-no:Bellona_(gudinne) dbpedia-th:เบลโลนา_(เทพปกรณัม) dbpedia-zh:貝羅那_(神祇) dbpedia-nn:Gudinna_Bellona dbpedia-la:Bellona dbpedia-nl:Bellona_(mythologie) dbpedia-az:Bellona_(mifologiya) dbpedia-ja:ベローナ dbpedia-ar:بيلونا n41:Բելլոնա dbpedia-gl:Bellona_(deusa) dbpedia-cs:Bellona dbpedia-ru:Беллона_(мифология) dbpedia-pt:Belona n11:313152636194620051997 dbpedia-sv:Bellona_(gudinna) dbpedia-it:Bellona_(divinità) dbpedia-pl:Bellona_(mitologia) freebase:m.025s2fr dbpedia-ko:벨로나 n11:14156617166428592353 dbpedia-uk:Беллона dbpedia-sh:Belona_(boginja) dbpedia-bg:Белона dbpedia-el:Μπελλόνα dbpedia-sr:Белона dbpedia-hu:Bellona_(istennő) n59:Bellona dbpedia-be:Белона_(міфалогія) dbpedia-da:Bellona dbpedia-ca:Bel·lona dbpedia-mk:Белона_(божица) dbpedia-br:Bellona dbpedia-fr:Bellone dbpedia-vi:Bellona dbpedia-eu:Belona dbpedia-de:Bellona yago-res:Bellona_(goddess)

dbp:siblings

dbr:Juventas dbr:Vulcan_(mythology) dbr:Discordia dbr:Mars_(mythology) dbr:Lucina_(goddess)

dbp:wikiPageUsesTemplate

dbt:Infobox_deity dbt:Cite_book dbt:Other_uses dbt:Short_description dbt:Wiktionary dbt:Sfn dbt:Authority_control dbt:Roman_religion dbt:EB1911_Poster dbt:IPA-la dbt:Reflist

dbo:thumbnail

n10:Bruxelles_Bellone_905.jpg?width=300

dbp:caption

A bust of Bellona by Jean Cosyn, a 1697 victory celebration over a Brussels doorway

dbp:consort

dbr:Mars_(mythology)

dbp:parents

Jupiter and Juno

dbp:symbol

Military helmet and torch

dbp:type

Roman

dbo:abstract

Bellona was de Romeinse godin van de krijgskunst. Haar naam verwijst naar bellum (oorlog), maar haar oudste naam is Duelona, die teruggaat op duellum (oudere vorm voor het woord voor oorlog). Omdat Mars de god van de krijgskunst was, werd Bellona vaak gezien als zijn gezellin, dochter, zus of echtgenote. Ze werd geëerd met offers aan het begin en einde van elke oorlog. En la mitologia romana, Bel·lona (llatí Bellona) és la deessa de la guerra, equivalent a la grega Enio. És filla de Forcis i Ceto i companya o esposa d'Ares. El seu nom deriva de la paraula llatina bellum ('guerra'), i està directament relacionada amb la paraula moderna "bel·ligerant" (literalment 'que està en guerra'). En l'art se la representa conduint un carro, amb casc i una torxa, una espasa o una llança a la mà. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. Es creu que era un dels déus númens dels romans (sense una mitologia en particular i possiblement d'origen etrusc) o sabí i molts suposen que va ser la deïtat romana original de la guerra, abans que s'adoptes l'Ares grec (en la mitologia romana Mart). Políticament, totes les reunions del Senat sobre la guerra exterior se celebraven al Templum Bellonae (Temple de Bel·lona) en el Collis Capitolinus, fora del pomerium. Aquest temple va ser construït al 296 aC i incendiat al 48 dC. La festa de Bel·lona se celebrava el 3 de juny. Se la representa conduint un carro, amb una torxa, una espasa o una llança a la mà, amb casc i cuirassa. Bel·lona va ser retratada per pintors com Rembrandt o Rousseau i escultors com Rodin. Apareix en la coneguda escultura de La Marsellesa de François Rude. Belona edo Bellona, erromatar mitologian, gerraren jainkosa zen (latinezko bellumetik, gerra), Fortzis eta Zetoren alaba, Marteren emazte edo laguna, bertsioen arabera, jainko honen arreba ere izan daitekeen arren. Greziar mitologiako Enioren jainkosa baliokidea da, eta, Marte bezala (Aresen baliokidea), Enio baino askoz ezagunagoa. Uste zenez, erromatarren jainko numenetako bat zen (mitologia berezirik gabekoa eta, ziur asko, etruriar jatorrikoa), eta askok, erromatar mitologiako jatorrizko gerraren jainkosa zela uste dute, Marte eta Aresen arteko harremanaren aurretik. Artean, kaskoarekin, lantzarekin, ezpatarekin eta zuziarekin irudikatzen da. Politikoki, kanpo gerrari buruzko Senatuaren biltzar guztiak, Belonaren tenpluan ospatzen ziren, Kapitolio muinoan, kanpo. Tenplu hau, K.a. 296an eraikia eta K.a. 48an su emana izan zen. Belonaren jaia, ekainak 3an ospatzen zen. Gurdi bat gidatzen, eskuan lantza, zuzi edo ezpata bat duela, kaskoarekin eta halakretarekin irudikatzen da. Μπελλόνα (Bellona, στην παλαιά μορφή του ονόματος Duellona), η Ρωμαία θεά του πολέμου. μερικές φορές τη θεωρούσαν γυναίκα ή αδελφή του Άρη (του Mars των Ρωμαίων). Δεν είχε Flamen [ιερέα, θυσιαστή] ούτε γιορτή, και στην πραγματικότητα ούτε μυθολογία. Ο πρώτος της γνωστός ναός ήταν αυτός που της έταξε ο Άππιος Κλαύδιος Καίκος όταν πολεμούσε τους Ετρούσκους το 296 π.Χ. και τον έχτισε στο Πεδίο Άρεως κοντά στο Φλαμίνιο Ιππόδρομο. Αφού ο ναός βρισκόταν έξω από το πομέριο (pomerium), ή από το όριο της πόλης της Ρώμης, τον χρησιμοποιούσε η σύγκλητος για να παραχωρεί ακρόαση σε ξένους πρεσβευτές και για στρατηγούς που επέστρεψαν από πόλεμο, τους οποίους δεν κρινόταν συνετό να τους υποδεχτούν μέσα στην πόλη. Εδώ ακόμα ορθωνόταν ο κίονας που συμβόλιζε τα σύνορα του εχθρού. πάνω από αυτόν τον κίονα ο fatialis (ιερέας) έριχνε ένα ακόντιο όταν κηρυσσόταν πόλεμος. Η ισότιμη ελληνική της Μπελόνα αναγνωρίστηκε πως είναι η Ενυώ. Bellona (staroitalska Duellona) – rzymska bogini wojny, przypuszczalnie pochodzenia sabińskiego, żona bądź siostra Marsa. W jej świątyni na Polu Marsowym przyjmowano poselstwa krajów niezaprzyjaźnionych z Rzymem i wodzów ubiegających się o triumf. Przed świątynią, obok kolumny zwanej "wojenną", odbywało się wypowiadanie wojny państwom niegraniczącym z Rzymem. Tam też Senat przyjmował wodzów powracających z wypraw wojennych. Bellonę identyfikowano głównie z grecką boginią Enyo, a także (w połowie I wieku p.n.e.) z kapadocką Ma. Jej kapłani – bellonarii lub fanatici – przenieśli do Rzymu azjatyckie formy kultu bogini, co połączone było z piciem krwi zwierząt ofiarnych i smarowaniem nią całego ciała. Przedstawiano ją w hełmie i z dzidą w ręku, powożącą rydwanem Marsa. Kapłani Bellony charakteryzowali się ciemnym ubraniem i czarnym runem na głowie, natomiast ich boginię przedstawiano jako postać o odrażających rysach, zbliżonych do tradycyjnego wyobrażenia furii. W sztuce w czasach nowożytnych postać Bellony wykorzystywali m.in. Guercino, Charles Le Brun, Lucas van Leyden i Rembrandt. ( 다른 뜻에 대해서는 벨로나 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 벨로나는 고대 로마의 전쟁의 여신이며 고대 그리스의 여신인 에뉘오에 해당한다. 벨로나의 상징물은 검이고 그녀는 투구와 창과 횃불로 무장한 모습으로 묘사된다. 정치적으로 로마 원로원들은 외국과 전쟁에 관련된 업무를 바깥 에 위치한 에서 하였다. 벨로나의 축제는 6월 3일에 열렸었다. Belona (em latim: Bellona), na mitologia romana, é a deusa da guerra, de origem etrusca. Pode ter sido a deusa da guerra original dos romanos, anterior ao sincretismo com a cultura helênica, após o qual foi identificada com a deusa grega Ênio; é uma das poucas divindades apenas puramente romanas como Liber Pater (Baco) e Maia. Por maiores que sejam a analogia de Marte como deus romano da guerra, Belona era a fúria da guerra, ou seja a carnificina enquanto que Marte um deus também ligado aos armamentos, a virilidade e ao árduo trabalho, denotando portanto, este como um "deus soldado" (considerando que o homem da guerra era muitas vezes o homem do campo). Deu origem ao substantivo feminino belona, para designar guerra e a palavras como "bélico". Ela acompanhava Marte na batalha e foi considerada, por diferentes autores, sua irmã, esposa ou filha. Também foi (como no seu templo em Óstia) raramente sincretizada com Cibele (Magna Mater). Todas as sessões do senado romano relacionadas à guerra estrangeira eram conduzidas no Templo de Belona, fora do pomério, a antiga área murada de Roma. O poeta romano Tibulo descreveu como sua amante cultuava Belona: ela cortava seus braços, e cobria a estátua da deusa com seu sangue. Amiano Marcelino, ao descrever a derrota romana na Batalha de Adrianópolis, diz que "Belona, soprando sua triste trombeta, enfurecia-se mais ferozmente que de costume, para infligir o desastre aos romanos". O atributo de Belona é uma espada e ela é representada usando um elmo e armada com uma lança e uma tocha. Festivais em homenagem a Belona aconteciam nos dias 3 de Junho e 24 de Março Белло́на (лат. Bellona; bellum — війна) — італійська (сабінська) богиня війни, дружина (варіант: сестра) Марса, ототожнювана із сабінською богинею . Її культ був установлений у Римі сабінським родом Клавдіїв, які прибрали собі від неї прізвище . 296 р. до н. е. консул Аппій Клавдій Цек спорудив на честь Беллони — Храм Беллони із вдячності за перемогу над етрусками й самнітами (див. Самнітські війни). За побудовою храму наглядав еділ Публій Елій Пет. Святиня була за межами міста, на краю Марсового поля. Там приймали звитяжних полководців, іноземних послів, відбувалися церемонії оголошення війни: біля святині стояла колона, з якої жрець-феціал кидав списа (Гаста) на умовну ворожу землю. Б. зображувалася жінкою, озброєною списом, мечем, смолоскипом. Вона має чимало рис, спільних із грецькою богинею Еніо. Римляни називали Б. також великою богинею Місяця. Її культ був поширений у Малій Азії з головними осередками в Комані та Кападокії. Культ цей перенесено в Рим після воєн з Мітрідатом. Жерці Б., що вербувалися з іноземців і звалися , носили чорний одяг; їхніми атрибутами були подвійні сокири. Беллоні присвячена однойменна картина Рембрандта. Bellona, (Duellona), var krigets gudinna i romersk mytologi. Hon var romarnas version av grekernas Enyo. Bellona verkar inte ha dyrkats i någon stor omfattning, men uppträdde ofta tillsammans med krigsguden Mars och förekommer hos skalderna ibland som hans gemål ibland som hans syster. I hennes tempel utanför stadsområdet mellan Capitolium och Marsfältet sammanträdde senaten för att mottaga de främmande sändebud, som inte fick komma in i staden, och de hemvändande fältherrar, som gjorde anspråk på triumf. Framför templet låg ett som fientlig mark betraktat område över vars gränspelare (columna bellica) en vid krigsförklaring kastade ett spjut såsom in i fiendeland. Ett tempel till hennes dyrkan utlovades 296 f.Kr. och byggdes på Marsfältet i Rom. Det exakta läget är omdiskuterat. Ruinerna vid Via delle Botteghe Oscure har förmodats vara efter Bellonatemplet, men detta är troligen felaktigt. Templet var med all säkerhet beläget strax öster om Apollo Sosianus tempel. Söder om dessa två tempel byggdes senare Marcellusteatern. بيلونا (باللاتينية: Bellona) هي إلهة الحرب الرومانية القديمة عرفت بشكل دائم بارتداء الخوذة الحربية وعادةً ما كان يكون شكل رأسها على مقابض السيوف ومقدمات السفن الحربية والتروس الرومانية. أصبحت بعد ذلك موضع عند فناني عصر النهضة في نحتها ورسمها. Bellona (latinsky Bellōna, z bellum „válka), původně Duellona, je římská bohyně války, pravděpodobně sabinského původu. Byla považována za sestru či manželku boha Marta, toho doprovázela do bitvy oblečená do pancíře a přilby, s pochodní, kopím či kyjem v ruce, a řídila Martův vůz. Byla ztotožňována s řeckou Enýó a ta zase s taktéž řeckou Eridou, od počátku 1. století byla ztotožňována s kappadockou bohyní , jejíž kult do Říma uvedl Lucius Cornelius Sulla a která nejspíše měla chrám na Kapitolu. Původně neměla většího významu, nebyly jí zasvěceny žádné svátky, neměla svého flamena a ani o ní není znám prakticky žádný mýtus. Chrám jí nechal postavit až v roce 296 př. n. l. Appius Claudius Caecus po vítězství nad Etrusky a byl zasvěcen 2. června o tři roky později. Stál na Martově poli v blízkosti . Protože stál mimo pomerium, posvátnou vnitřní část Říma, byly zde přijímáni cizí vyslanci a vojevůdci vracející se z války. Nacházel se zde také columna bellica, sloup symbolizující nepřátelskou hranici na který vrhali kopí při vyhlášení války. Její kněží zvaní bellonarii či fanatici při slavnostech na její počest pochodovali městem v tmavém oblečení doprovázeni divokým křikem, trumpetami, cimbálů a bubnů. Poté v chrámu obětovali svou krev a zraňovali se noži na rukou, nohou a ramenou, což nejspíše souviselo s identifikací Bellony s Má. Belona aŭ Bellona (derivita de "bellum" - "milito" en Latino) estis la milita diino en Roma mitologio kaj en la antikva etruska religio, antaŭ la trafo de la greka mitologio kaj la kulto de Areso (nomita Marso en roma mitologio). Poste, kun la komenco de la Marsa kulto, la romanoj kredis ke Belona estis edzino (aŭ fratino) de Marso , kiu eskortis lin en la bataloj. La ĉefa atributo de Belona estas ŝia milita kasko, kaj ŝi tenas ofte ankaŭ glavon, ŝildon, aŭ aliajn batalajn armilojn. La romanoj tenadis la senatkunvenojn rilatajn al la milito en Belona templo, kiu lokiĝis en la Kapitola monteto. 貝婁娜（又譯柏洛娜，英語：Bellona）古罗马神话职司战争的女性神祇。于每年6月3日作为庆祝日。其形象广泛反映于相关文学创作和绘画作品之中，具有重要地影响与积极意义。等同於希臘神話的厄倪俄。 Bellona (von lateinisch bellum „Krieg“, alte Form Duellona von frühlateinisch duellum „Krieg“) war in der römischen Religion eine Kriegsgöttin. Sie wurde seit dem Ende der Republik mit der Kriegsgöttin Enyo aus der griechischen Mythologie und der anatolischen Kriegsgöttin Ma gleichgesetzt. Als solche erschien sie dem Sulla in einer Vision und forderte ihn zur rücksichtslosen Vernichtung seiner Feinde auf. In der späteren römischen Mythologie galt Bellona als Schwester, Tochter oder Ehefrau des Kriegsgottes Mars, manchmal auch als seine Wagenlenkerin oder Muse. Ihre Attribute sind Helm, Lanze, Schwert. Ihr Festtag war der 3. Juni. In der Kaiserzeit zierte ihr Bild oft den Denarius. In Rom, auf dem Marsfeld außerhalb der Stadt in der Nähe des Marsaltares, stand seit 296 v. Chr. ein Tempel der Bellona zu Ehren. Appius Claudius Caecus hatte ihn gelobt und errichtet. Seine gens, die Claudier, renovierten den Tempel später immer wieder und sorgten für seinen Erhalt. Innen war er mit Schlachtbildern geschmückt, die Appius Claudius Caecus als Feldherrn zeigten. Der römische Senat empfing hier fremde Gesandtschaften, Feldherren vor ihrem Triumphzug sowie Personen, welche die Stadt nicht betreten durften. Direkt vor dem Tempel stand die so genannte , die jeweils der symbolischen Kriegserklärung durch die Fetialen diente. Von ihr aus wurde eine in Blut getauchte Lanze in eine symbolisch zum Feindesland deklarierte Fläche beim Circus Flaminius geworfen. Erstmals erfolgte das beim Krieg gegen Pyrrhus. Der Kult der Bellona scheint durch die Raserei der Anhänger (fanatici), die sich mit Doppeläxten selbst Wunden zufügten, sowohl fasziniert als auch abgestoßen zu haben. Man sagte dem Kult sogar Menschenopfer nach, so soll man 48 v. Chr. bei der versehentlichen Zerstörung eines Schreins der Bellona Gefäße mit Menschenfleisch gefunden haben. Immerhin gab es innerhalb der Stadt mindestens einen Tempel mit einem Hain. Nach ihr benannt ist der Asteroid (28) Bellona. Bellone ou Bellona est une figure de la mythologie romaine, déesse de la Guerre aux origines incertaines, identifiée avec la déesse grecque Ényo. Elle est considérée tantôt comme l'épouse, tantôt comme la sœur de Mars, mais elle incarne davantage les horreurs de la guerre que ses aspects héroïques. Elle était parfois appelée également Duellona, bien qu'elles puissent avoir été deux déesses différentes à l'origine. Белло́на (лат. Bellona) — древнеримская богиня войны, входила в свиту Марса, богиня защиты Родины, богиня подземного мира. Имеет древнесабинское происхождение. Её имя произошло от bellum или duellum — «война». Также считалась матерью (варианты: дочь, супруга, кормилица) Марса. Изображалась с мечом или бичом, с факелом, в длинном одеянии, часто в центре битвы, на колеснице. Атрибут: двойная секира. В 458 г. до н. э. в Риме на Марсовом поле ей был посвящён храм, перед которым стояла «колонна войны» — символическая граница Рима, откуда в знак объявления войны в сторону врага бросали копье. Эту церемонию совершал фециал — жрец богини. У задней части храма сенат принимал иностранных послов, а также полководцев, которые возвращались из походов победителями и ожидали триумфа. В I в. до н. э. при Сулле из Каппадокии в Рим была привезена статуя каппадокийской (малоазийской) богини , культ Беллоны слился с её культом и стал в высшей степени оргиастическим и жестоким. В связи с этим римским гражданам участие в нём было запрещено. Служители Беллоны вербовались из чужеземцев. Особенно культ Беллоны-Ма одновременно с другими восточными культами распространился в Римской империи в III в. н. э. Жрецы богини (лат. Bellonarii — беллонарии) носили чёрное одеяние и колпаки, имели в качестве атрибутов двойные секиры, доводили себя до исступления в её честь, они наносили друг другу побои и раны, принося таким образом богине человеческую кровь, причём они предсказывали будущее. Их называли фанатиками (лат. fanatici — неистовые). Беллона отождествлялась с греческой богиней Энио. В честь Беллоны назван астероид (28) Беллона, открытый 1 марта 1854 года. Название символизировало начало Крымской войны. ベローナ(Bellona)は、ローマ神話における戦争の女神。ベッローナとも。ギリシア神話のエニューオーあるいは軍神マールスに同伴する戦女神ネリオーと同一視される。 軍神マールスの妻であるが、妹ともされている。手には松明と剣、槍を持ち、マールスの乗る戦車を御している。 Bellona è una dea che nella mitologia romana incarna la guerra, e la cui origine è coeva con la nascita della Città eterna.Possedeva un importante tempio ad Alatri. Si può identificare con la dea greca Enio. En la mitología romana, Belona era la diosa de la guerra (en latín, bellum), hija de Júpiter y Juno, hermana o esposa de Marte. Su equivalente griego sería Enio (horror) y se vuelve más popular que Marte (el equivalente de Ares) allí. Se creía que era una de las deidades númenes de los romanos (sin una mitología particular y posiblemente de origen etrusco) y muchos suponen que habría sido la deidad romana original de la guerra, predando la identificación de Marte con Ares. Su nombre está directamente relacionado con la palabra moderna «beligerante» (literalmente, ‘que está en guerra’). En el arte, se la representa con casco, coraza, espada, lanza y antorcha.​ Políticamente, todas las reuniones del Senado sobre la guerra exterior se celebraban en el templo de Belona (Templum Bellonae) del Monte Palatino (Collis Palatium), fuera del pomerio (pomerium). Este templo fue construido en el 296 a. C. e incendiado en el 48 d. C. La fiesta de Belona se celebraba el 3 de junio. Los sacerdotes de Belona eran conocidos como belonarios. Bellona (IPA: [bɛlˈloːna]) was an ancient Roman goddess of war. Her main attribute is the military helmet worn on her head; she often holds a sword, spear, or shield, and brandishes a torch or whip as she rides into battle in a four-horse chariot. She had many temples throughout the Roman Empire. She is known for her temple outside of Rome being the official decision making centre in regards to war and for her bloodlust and madness in battle. Her iconography was extended by painters and sculptors following the Renaissance.

dbp:godOf

Goddess of War, Destruction, Conquest, and Bloodlust

dbp:greekEquivalent

dbr:Enyo

gold:hypernym

dbr:Goddess

prov:wasDerivedFrom

wikipedia-en:Bellona_(goddess)?oldid=1120847476&ns=0

dbo:wikiPageLength

27361

foaf:isPrimaryTopicOf

wikipedia-en:Bellona_(goddess)