This HTML5 document contains 405 embedded RDF statements represented using HTML+Microdata notation.

The embedded RDF content will be recognized by any processor of HTML5 Microdata.

Namespace Prefixes

PrefixIRI
n30https://archive.today/20130128125932/http:/www.mathpages.com/home/kmath252/
dbpedia-elhttp://el.dbpedia.org/resource/
dbthttp://dbpedia.org/resource/Template:
n75http://bn.dbpedia.org/resource/
n42http://dbpedia.org/resource/Wikiquote:
n53http://pa.dbpedia.org/resource/
dbpedia-svhttp://sv.dbpedia.org/resource/
wikipedia-enhttp://en.wikipedia.org/wiki/
n66http://sober.philosophy.wisc.edu/selected-papers/
dbpedia-bghttp://bg.dbpedia.org/resource/
dbpedia-fihttp://fi.dbpedia.org/resource/
n74http://hy.dbpedia.org/resource/
dbrhttp://dbpedia.org/resource/
dbpedia-arhttp://ar.dbpedia.org/resource/
dbpedia-ethttp://et.dbpedia.org/resource/
dbpedia-hehttp://he.dbpedia.org/resource/
n38http://dbpedia.org/resource/Wikt:
dbpedia-frhttp://fr.dbpedia.org/resource/
n36http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/
n77https://arxiv.org/find/astro-ph/1/OR+ti:+AND+anthropic+principle+abs:+AND+anthropic+principle/0/1/0/all/0/
dcthttp://purl.org/dc/terms/
dbpedia-cshttp://cs.dbpedia.org/resource/
rdfshttp://www.w3.org/2000/01/rdf-schema#
dbpedia-kkhttp://kk.dbpedia.org/resource/
n60http://www.bluffton.edu/~bergerd/essays/
n78http://lv.dbpedia.org/resource/
rdfhttp://www.w3.org/1999/02/22-rdf-syntax-ns#
n67http://d-nb.info/gnd/
n8https://web.archive.org/web/20070227160115/http:/www.ipod.org.uk/reality/
n49http://dbpedia.org/resource/File:
n65https://web.archive.org/web/20060826121429/http:/www.anthropic-principle.com/book/
dbphttp://dbpedia.org/property/
dbpedia-eohttp://eo.dbpedia.org/resource/
xsdhhttp://www.w3.org/2001/XMLSchema#
n11https://plato.stanford.edu/entries/fine-tuning/
dbpedia-ukhttp://uk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-idhttp://id.dbpedia.org/resource/
n70https://web.archive.org/web/20071030190754/http:/www.wpr.org/book/
dbohttp://dbpedia.org/ontology/
dbpedia-vihttp://vi.dbpedia.org/resource/
n25https://web.archive.org/web/20141102054638/http:/www.positiveatheism.org/faq/
dbpedia-pthttp://pt.dbpedia.org/resource/
dbpedia-sqhttp://sq.dbpedia.org/resource/
dbpedia-skhttp://sk.dbpedia.org/resource/
dbpedia-huhttp://hu.dbpedia.org/resource/
dbpedia-jahttp://ja.dbpedia.org/resource/
n6http://space.mit.edu/home/tegmark/
dbchttp://dbpedia.org/resource/Category:
dbpedia-plhttp://pl.dbpedia.org/resource/
dbpedia-dehttp://de.dbpedia.org/resource/
n39http://www.edge.org/3rd_culture/smolin_susskind04/
dbpedia-ruhttp://ru.dbpedia.org/resource/
dbpedia-rohttp://ro.dbpedia.org/resource/
yagohttp://dbpedia.org/class/yago/
wikidatahttp://www.wikidata.org/entity/
dbpedia-nlhttp://nl.dbpedia.org/resource/
goldhttp://purl.org/linguistics/gold/
n45https://global.dbpedia.org/id/
yago-reshttp://yago-knowledge.org/resource/
n4http://www.phys.cwru.edu/events/
dbpedia-slhttp://sl.dbpedia.org/resource/
n37http://www.anthropic-principle.com/book/
dbpedia-ithttp://it.dbpedia.org/resource/
dbpedia-cahttp://ca.dbpedia.org/resource/
n5http://www.idsia.ch/~juergen/
n23https://web.archive.org/web/20060502002523/http:/www.epicidiot.com/evo_cre/
provhttp://www.w3.org/ns/prov#
n56https://web.archive.org/web/20051223140116/http:/www.epicidiot.com/evo_cre/
foafhttp://xmlns.com/foaf/0.1/
n34http://www.anthropic-principle.com/
dbpedia-simplehttp://simple.dbpedia.org/resource/
dbpedia-zhhttp://zh.dbpedia.org/resource/
n68https://archive.org/details/briefhistoryofti00step_1/page/
n73http://www.starlarvae.org/
dbpedia-kohttp://ko.dbpedia.org/resource/
dbpedia-behttp://be.dbpedia.org/resource/
dbpedia-trhttp://tr.dbpedia.org/resource/
n55https://archive.org/details/
dbpedia-fahttp://fa.dbpedia.org/resource/
freebasehttp://rdf.freebase.com/ns/
dbpedia-eshttp://es.dbpedia.org/resource/
owlhttp://www.w3.org/2002/07/owl#

Statements

Subject Item
dbr:Anthropic_principle
rdf:type
yago:WikicatAstronomicalHypotheses yago:Communication100033020 yago:Hypothesis107162545 owl:Thing yago:PsychologicalFeature100023100 yago:Idea105833840 yago:Concept105835747 yago:Cognition100023271 yago:Abstraction100002137 yago:Content105809192 yago:WikicatPhilosophicalConcepts yago:WikicatPrinciples yago:Principle105913538 yago:Proposal107162194 yago:Generalization105913275 yago:Message106598915
rdfs:label
Ανθρωπική αρχή Anthropic principle Prinsip antropik Zasady antropiczne Antropický princip Principio antrópico Principe anthropique Antropisch principe Антропний принцип 人間原理 Principi antròpic 人择原理 مبدأ إنساني Antropiska principen Antropa principo Princípio antrópico Антропный принцип 인류 원리 Principio antropico Anthropisches Prinzip
rdfs:comment
Antropa principo (greke ἄνθρωπος, homo) estas grupo da postulatoj kaj hipotezoj en kosmologio kaj filozofio, emfazanta ke la bazaj ecoj kaj naturleĝoj de observebla Universo devas esti tiaj, ke en ĝi povu ekzisti viva observanto (t.e. homo). 물리학에서 인간 중심 원리(人間中心原理, 영어: anthropic principle) 또는 인류 원리(人類原理)는 다중 우주가 존재한다면 우리는 그 중 지적 생명체의 존재를 허용하는 우주에 존재한다는 원리다. 다중 우주들에서는 서로 다른 물리 상수들이 존재하는데, 대부분의 경우 이는 별다른 복잡한 구조가 발생하지 않는, 매우 단순한 우주를 발생시킨다. 이 원리를 사용하여, 우리가 관찰하는 우주의 물리 상수들이 왜 복잡한 구조를 허용하는 특별한 값들을 가지는지 설명할 수 있다. في الفيزياء وعلم الكون، يكون المبدأ الإنساني (بالإنجليزية: Anthropic principle)‏ -أو المبدأ الأنثروبي- عبارة عن أطروحة تقول بأن الكون حتمي حيث تكون معادلاته وقوانينه الطبيعية مناسبة لظهور أنواع حياة ذكية، حيث أنه لو كانت الجسيمات الأولية مثل الإلكترون والبروتون ليست بصفاتها الموجودة (مثل مقدار الشحنة ونوعها وكتلة كل منهما) والقوانين التي تحكمها، لكان من غير الممكن نشأة الحياة على الأرض بما فيها نشأة الإنسان نفسه. والإنسان هو المخلوق الوحيد الذي بمقدوره وصف الكون ومراقبته وتحليله فيزيائياً. Den antropiska principen är, inom kosmologi, fysik och filosofi, ett begrepp som sammanfattar den vetenskapliga insikten att universums grundläggande naturlagar måste ha en specifik utformning för att liv ska kunna uppstå. Till exempel skulle en obetydlig ökning av utgångshastigheten vid universums begynnelse ha omöjliggjort för tyngdkraften att dra samman lokala öar av materia för att bilda galaxer och stjärnor. Om den starka kärnkraften hade varit enbart en aning starkare än den är skulle det varken finnas vatten eller tillräckligt stabila stjärnor för att liv skulle kunna utvecklas på jorden. 人間原理(にんげんげんり、英語: anthropic principle)とは、物理学、特に宇宙論において、宇宙の構造の理由を人間の存在に求める考え方。「宇宙が人間に適しているのは、そうでなければ人間は宇宙を観測し得ないから」という論理を用いる。これをどの範囲まで適用するかによって、幾つかの種類がある。 人間原理を用いると、宇宙の構造が現在のようである理由の一部を解釈できるが、これを自然科学的な説明に用いることについては混乱と論争がある。 Zasady antropiczne (gr. ἄνθρωπος anthropos „człowiek”) – grupa postulatów i hipotez w kosmologii i w filozofii, wiążących globalne własności Wszechświata i jego praw z istnieniem w nim obserwatora. Termin jest używany przez różnych autorów w bardzo różnych znaczeniach – podobnie jak węższe terminy słaba zasada antropiczna i silna zasada antropiczna. En cosmologia el principi antròpic estableix que qualsevol teoria vàlida sobre l'univers ha de ser consistent amb l'existència de l'ésser humà com a éssers basats en el carboni, aquí i ara. A grans trets es pot resumir en l'afirmació que Le principe anthropique est un principe épistémologique selon lequel les observations de l'Univers doivent être compatibles avec la présence d'un observateur étant une entité biologique douée de conscience et dotée d'une culture. Cette contrainte pourrait permettre d'orienter l'heuristique de la recherche scientifique fondamentale. El principio antrópico (del griego ἄνθρωπος ánthrōpos, «humano») es un principio que se suele enunciar como sigue: En cosmología el principio antrópico establece que cualquier teoría válida sobre el universo tiene que ser consistente con la existencia del ser humano. En otras palabras: «Si en el Universo se deben verificar ciertas condiciones para nuestra existencia, dichas condiciones se verifican ya que nosotros existimos». Los diferentes intentos de aplicar este principio al desarrollo de explicaciones científicas sobre la cosmología del Universo han conducido a una elevada controversia. Στην αστροφυσική και την κοσμολογία, η ανθρωπική αρχή είναι η φιλοσοφική θεώρηση ότι οι παρατηρήσεις του φυσικού κόσμου πρέπει να είναι συμβατές με τη μορφή ζωής που μπορεί να τις παρατηρεί. Κατά τον Στήβεν Χώκινγκ, «βλέπουμε το Σύμπαν να είναι αυτό που είναι, γιατί αν ήταν διαφορετικό δεν θα βρισκόμασταν στη γη για να το παρατηρούμε» . Μερικοί υποστηρικτές της ανθρωπικής αρχής πιστεύουν ότι εξηγεί τους λόγους για τους οποίους το σύμπαν έχει την ηλικία και αυτές τις που είναι απαραίτητες για να φιλοξενήσει ζωή η οποία έχει συνείδηση της ύπαρξής της. Ως εκ τούτου, δεν θεωρούν αξιοσημείωτο το γεγονός ότι οι θεμελιώδεις σταθερές του σύμπαντος τυχαίνει να εμπίπτουν σε ένα στενό εύρος τιμών που είναι συμβατό με τη ζωή. Εκτός του στενού αυτού εύρους τιμών, η ζωή (κυρίως η ευφυής ζωή) θα ήταν αδ Антро́пний при́нцип (від грец. anthropos — людина), принцип антропності або принцип Зельманова—Картера — один з принципів сучасної космології, який стверджує, що люди спостерігають Всесвіт саме таким, а не інакшим, оскільки за інших умов людей у такому світі не існувало б. Принцип встановлює залежність появи та існування людини як складної системи та космічної істоти від фізичних параметрів Всесвіту (зокрема, від фундаментальних фізичних констант — сталої Планка, швидкості світла, маси протона й електрона тощо). Prinsip antropik adalah sekelompok prinsip yang mencoba menentukan seberapa besar kemungkinan pengamatan kita terhadap alam semesta, mengingat bahwa kita hanya bisa berada di jenis alam semesta tertentu untuk memulai pengamatan. Dengan kata lain, pengamatan ilmiah tentang alam semesta bahkan tidak akan mungkin terjadi jika hukum alam semesta tidak sesuai dengan perkembangan makhluk hidup. Para pendukung prinsip antropik berpendapat bahwa hal itu menjelaskan mengapa alam semesta ini memiliki usia dan konstanta fisik fundamental yang diperlukan untuk mengakomodasi kehidupan sadar, karena jika keduanya berbeda, kita tidak akan pernah ada untuk melakukan pengamatan. Penalaran antropik sering digunakan untuk menjelaskan gagasan bahwa alam semesta tampaknya disetel dengan baik. Het antropisch principe (Grieks ἄνθρωπος anthropos = mens) is het door Robert Dicke voorgestelde en door en Frank J. Tipler verder uitgewerkte idee dat er een nauw verband bestaat tussen ons mens-zijn en de eigenschappen van het heelal. Het bestaat in drie hoofdvarianten: het zwak antropisch principe, het sterk antropisch principe en het definitief antropisch principe. Em física e cosmologia, o princípio antrópico estabelece que qualquer teoria válida sobre o universo tem que ser consistente com a existência do ser humano. Em outras palavras, o único universo que podemos ver é o universo que possui seres humanos. Antropický princip (AP) je filosofický pokus o vysvětlení skutečnosti, že hodnoty základních fyzikálních konstant se nacházejí v takových rozmezích, které umožňují vznik inteligentního života. Kritici namítají, že neumožňuje falzifikaci a jde o tautologii (stejně jako ). Namítají, že jde o výběrové zkreslení stejně jako jiný antropocentrismus. Existují minimálně dvě verze AP – slabá a silná. 人择原理(英語:Anthropic principle;或人存定理),是一种认为物质宇宙必须与观测到它的存在意识的智慧生命相匹配的哲学理论。有些支持者提出人择原理解释了宇宙的年龄和为什么物理常数能够保证有意识生命的存活。所以他们也认为这个宇宙能给予智能生命(可观测者)存活的那么高的标准是一件正常的事情。约翰·D·巴罗和法蘭克·迪普勒给出的强人择原理(SAP)指出宇宙存在的某些机能的协调性最终会导致智慧生命的涌现。而有些以布兰登·卡特为首、对SAP持有批评态度的人给出了弱人择原理(WAP),指出表面上的微调的宇宙往往是所带来的(尤其是倖存者偏差)。比如,只有那些最终有能力為生命提供良好生存条件的宇宙中能有生命,且這些生命能观察宇宙并给出调和性的解释。多数情况,这个对多重宇宙論的争论,应该在统计出宇宙总体的数量以及从这些中找出有选择偏好(我们作为观察者所在的宇宙协调性)后才能给出结论。 Das anthropische Prinzip (von griechisch anthropos „Mensch“; kurz AP) besagt, dass das beobachtbare Universum nur deshalb beobachtbar ist, weil es alle Eigenschaften hat, die dem Beobachter ein Leben ermöglichen. Wäre es nicht für die Entwicklung bewusstseinsfähigen Lebens geeignet, so wäre auch niemand da, der es beschreiben könnte. Il principio antropico afferma, in ambito fisico e cosmologico, che le osservazioni scientifiche sono soggette ai vincoli dovuti alla nostra esistenza di osservatori, cercando di spiegare, sulla base di tale concetto, le attuali caratteristiche dell'Universo. Proposto inizialmente come metodo di ragionamento, il principio antropico è stato nel tempo variamente interpretato. The anthropic principle, also known as the "observation selection effect", is the hypothesis, first proposed in 1957 by Robert Dicke, that there is a restrictive lower bound on how statistically probable our observations of the universe are, because observations could only happen in a universe capable of developing intelligent life. Proponents of the anthropic principle argue that it explains why this universe has the age and the fundamental physical constants necessary to accommodate conscious life, since if either had been different, we would not have been around to make observations. Anthropic reasoning is often used to deal with the notion that the universe seems to be finely tuned for the existence of life. Антро́пный при́нцип — аргумент «Мы видим Вселенную такой, потому что только в такой Вселенной мог возникнуть наблюдатель, человек». Этот принцип был предложен для объяснения с научной точки зрения, почему в наблюдаемой Вселенной имеет место ряд необходимых для существования разумной жизни нетривиальных соотношений между фундаментальными физическими параметрами.
foaf:depiction
n36:Spacetime_dimensionality.svg
dct:subject
dbc:Anthropic_principle dbc:Concepts_in_epistemology dbc:Physical_cosmology dbc:Astronomical_hypotheses dbc:Principles dbc:Religion_and_science
dbo:wikiPageID
2792
dbo:wikiPageRevisionID
1122624514
dbo:wikiPageWikiLink
dbr:Discourse_on_Metaphysics dbr:Jürgen_Schmidhuber dbr:Supernova dbr:Hermann_Weyl dbr:Spacetime dbr:Physical_law dbr:Dineutron dbr:Law_of_universal_gravitation dbr:Omega_Point dbr:Sapience dbr:Mathematical_physicist dbr:Final_anthropic_principle dbr:Fichte dbr:Natural_selection dbr:Red_dwarf dbr:Age_of_the_universe dbr:Information dbr:Orbit dbr:Frank_J._Tipler dbr:Selection_effect dbr:Symposium dbr:Symmetry_breaking dbr:Cosmological dbr:Chemistry dbr:Alternative_biochemistry dbr:Pierre_Teilhard_de_Chardin dbc:Anthropic_principle dbr:Hegel dbr:Eugene_Wigner dbr:Spatial_dimension dbr:Alfred_Russel_Wallace dbr:Roger_Penrose dbr:Galaxy_formation dbr:John_Andrew_Leslie dbr:Martin_Gardner dbr:Nicolaus_Copernicus dbr:Argument_by_lack_of_imagination dbr:Steven_Weinberg dbc:Concepts_in_epistemology dbr:String_landscape dbr:Emergence dbr:String_theory_landscape dbr:Necessary_condition dbr:Fine-tuned_universe dbr:Mosterín,_Jesús dbr:Fine-structure_constant dbr:Big_Bang dbr:Argument dbr:Electromagnetism dbr:It_from_bit dbr:Black_hole dbr:Logical_form dbr:Milky_Way dbr:Electron dbr:Fred_Hoyle dbr:Lawrence_Krauss dbr:Perfect_Cosmological_Principle dbr:Survivorship_bias dbr:Fundamental_interaction dbr:Star dbr:Solar_System dbr:Universe dbr:Lee_Smolin dbc:Physical_cosmology dbr:Friedmann_equations dbr:Big_Crunch dbr:Solomonoff's_theory_of_inductive_inference dbr:Von_Neumann–Wigner_interpretation dbr:Planet dbr:Scientific_method n38:anthropic dbr:Frank_Tipler dbc:Astronomical_hypotheses dbr:Steady-state_theory dbr:White_dwarf dbr:Don_Page_(physicist) n42:Gottfried_Leibniz dbr:Copernican_Principle dbr:Prior_distribution dbr:Eutaxiology dbr:Martin_Rees dbr:Design_argument dbr:Virtual_reality_simulation dbr:Baryon dbr:John_Earman dbr:Falsifiability dbr:Astrophysics dbr:Albert_Einstein dbr:Cosmological_constant_problem dbr:Selection_bias dbr:Lubos_Motl dbr:Peter_Woit dbr:Inflation_theory dbr:Bit dbr:Dirac_large_numbers_hypothesis n38:sapient dbr:Statistical_population dbc:Principles dbr:Earth dbr:Philosopher dbr:Theory_of_Everything dbr:Alfred_North_Whitehead dbr:History_of_ideas dbr:Theory_of_everything dbr:Fecund_universes_theory dbr:List_of_laws_of_science dbr:Main_sequence dbr:Selection_effects dbr:Wave dbr:David_Gross dbr:Prior_probability dbr:Immanuel_Kant dbr:Evolutionary_biologist dbr:String_theory dbr:Partial_differential_equation n49:Spacetime_dimensionality.svg dbr:The_Emperor's_New_Mind dbr:Barnacle dbr:Orders_of_magnitude dbr:Descartes dbr:Carbon-based_life dbr:Paul_Ehrenfest dbr:Karl_W._Giberson dbc:Religion_and_science dbr:William_H._Jefferys dbr:John_Archibald_Wheeler dbr:Stephen_Hawking dbr:Many-worlds_interpretation dbr:Leonard_Susskind dbr:Cosmic_inflation dbr:Alexander_Vilenkin dbr:Cosmic_microwave_background_radiation dbr:Truism dbr:Expansion_of_the_universe dbr:Helge_Kragh dbr:Phase_transition dbr:Paul_Davies dbr:Astrophysical dbr:Arrow_of_time dbr:Kraków dbr:Metallicity dbr:Tautology_(logic) dbr:Diproton dbr:Homo_sapiens dbr:Stephen_Jay_Gould dbr:Extraterrestrial_intelligence dbr:Michael_Shermer dbr:Postmodern dbr:Self-sampling_assumption dbr:Brandon_Carter dbr:John_von_Neumann dbr:Quantum_physics dbr:The_Goldilocks_Enigma dbr:Nontheism dbr:William_Alfred_Fowler dbr:Ray_Solomonoff dbr:Monatomic_gas dbr:Conditional_probability dbr:Misnomer dbr:Atomic_orbital dbr:Deus_ex_machina dbr:Mario_Livio dbr:Fine_tuned_universe dbr:Dimensionless_physical_constant dbr:Dimensionality dbr:Information_processing dbr:James_Clerk_Maxwell dbr:Earth_science dbr:Gravitational_constant dbr:Ludwig_Boltzmann dbr:Dark_matter dbr:Victor_J._Stenger dbr:Cosmologist dbr:Cosmology dbr:Triple-alpha_process dbr:Cosmological_constant dbr:Max_Tegmark dbr:Measure_theory dbr:Nucleosynthesis dbr:Robert_Dicke dbr:Weakless_Universe dbr:Quantum_mechanics dbr:John_D._Barrow dbr:Multiverse dbr:Ernan_McMullin dbr:Elliott_Sober dbr:Proton dbr:Bergson dbr:Deductive_reasoning dbr:Nick_Bostrom dbr:Jesús_Mosterín dbr:Evolution dbr:Electronvolt dbr:Galaxy dbr:Carbon-12 dbr:Weak_nuclear_force dbr:Carbon_chauvinism dbr:Teleology dbr:Galaxies dbr:Carbon dbr:Main-sequence dbr:Entropy dbr:Atomic_nucleus dbr:Gottfried_Wilhelm_Leibniz dbr:Temporal_dimension dbr:Copernican_principle dbr:Nerve dbr:Michael_Frayn dbr:Teilhard_de_Chardin dbr:Know dbr:Helium dbr:Strong_interaction dbr:Weak_interaction dbr:A_priori_and_a_posteriori dbr:Human dbr:Hydrogen dbr:Particle_physics dbr:Resonance dbr:Intelligent_design dbr:Dark_energy
dbo:wikiPageExternalLink
n4:cerca_video_archive.php n5:computeruniverse.html n6:toe_frames.html n8:reality_anthropic_principle.asp n11: n6:dimensions.html n23:13cards.htm n25:anthropic.htm n30:kmath252.htm n34: n37: n39:smolin_susskind.html n55:manyworldsinoneo00vile n56:vr_privileged_planet.htm n60:impert.html n65: n66:PS-2009-AbsenseOfEvidenceAndEvidenceOfAbsence.pdf n55:briefhistoryofti00step_1 n68:174 n55:lifessolutionine01conw n70:070415a.html n73:Star_Larvae_Anthropic_Coincidence.html n77:1
owl:sameAs
dbpedia-ja:人間原理 dbpedia-he:העיקרון_האנתרופי dbpedia-tr:Antropik_ilke dbpedia-es:Principio_antrópico dbpedia-fa:اصل_انسان‌نگر dbpedia-bg:Антропен_принцип dbpedia-sl:Antropično_načelo dbpedia-id:Prinsip_antropik dbpedia-kk:Антропологиялық_принцип dbpedia-simple:Anthropic_principle dbpedia-ko:인류_원리 dbpedia-pt:Princípio_antrópico dbpedia-el:Ανθρωπική_αρχή dbpedia-cs:Antropický_princip wikidata:Q240581 dbpedia-ru:Антропный_принцип n45:2GUoP dbpedia-et:Antroopsusprintsiip dbpedia-ca:Principi_antròpic dbpedia-uk:Антропний_принцип dbpedia-fi:Antrooppinen_periaate dbpedia-fr:Principe_anthropique dbpedia-ro:Principiul_antropic n53:ਐਂਥ੍ਰੌਪਿਕ_ਪ੍ਰਿੰਸੀਪਲ dbpedia-pl:Zasady_antropiczne dbpedia-hu:Antropikus_elv dbpedia-it:Principio_antropico dbpedia-sq:Parimi_njerëzor dbpedia-vi:Nguyên_lý_vị_nhân dbpedia-be:Антропны_прынцып freebase:m.0118c dbpedia-eo:Antropa_principo n67:4235980-6 dbpedia-zh:人择原理 dbpedia-sk:Antropický_princíp dbpedia-nl:Antropisch_principe n74:Մարդաբանական_սկզբունք n75:মানবীয়_তত্ত্ব dbpedia-de:Anthropisches_Prinzip n78:Antropais_princips yago-res:Anthropic_principle dbpedia-ar:مبدأ_إنساني dbpedia-sv:Antropiska_principen
dbp:wikiPageUsesTemplate
dbt:Creationism_topics dbt:Redirect dbt:Refbegin dbt:Anchor dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Annotated_link dbt:Colend dbt:Short_description dbt:Cite_journal dbt:Cite_book dbt:Authority_control dbt:Webarchive dbt:Citation_needed dbt:Citation dbt:Portal_bar dbt:ISBN dbt:Intelligent_Design dbt:Blockquote dbt:Physical_cosmology dbt:BarrowTipler1986 dbt:Main dbt:Page_needed dbt:Cols
dbo:thumbnail
n36:Spacetime_dimensionality.svg?width=300
dbp:date
2006-08-26
dbp:sign
dbr:Karl_W._Giberson
dbp:text
What emerges is the suggestion that cosmology may at last be in possession of some raw material for a postmodern creation myth.
dbp:url
n65:
dbo:abstract
Антро́пный при́нцип — аргумент «Мы видим Вселенную такой, потому что только в такой Вселенной мог возникнуть наблюдатель, человек». Этот принцип был предложен для объяснения с научной точки зрения, почему в наблюдаемой Вселенной имеет место ряд необходимых для существования разумной жизни нетривиальных соотношений между фундаментальными физическими параметрами. Het antropisch principe (Grieks ἄνθρωπος anthropos = mens) is het door Robert Dicke voorgestelde en door en Frank J. Tipler verder uitgewerkte idee dat er een nauw verband bestaat tussen ons mens-zijn en de eigenschappen van het heelal. Het bestaat in drie hoofdvarianten: het zwak antropisch principe, het sterk antropisch principe en het definitief antropisch principe. 물리학에서 인간 중심 원리(人間中心原理, 영어: anthropic principle) 또는 인류 원리(人類原理)는 다중 우주가 존재한다면 우리는 그 중 지적 생명체의 존재를 허용하는 우주에 존재한다는 원리다. 다중 우주들에서는 서로 다른 물리 상수들이 존재하는데, 대부분의 경우 이는 별다른 복잡한 구조가 발생하지 않는, 매우 단순한 우주를 발생시킨다. 이 원리를 사용하여, 우리가 관찰하는 우주의 물리 상수들이 왜 복잡한 구조를 허용하는 특별한 값들을 가지는지 설명할 수 있다. Das anthropische Prinzip (von griechisch anthropos „Mensch“; kurz AP) besagt, dass das beobachtbare Universum nur deshalb beobachtbar ist, weil es alle Eigenschaften hat, die dem Beobachter ein Leben ermöglichen. Wäre es nicht für die Entwicklung bewusstseinsfähigen Lebens geeignet, so wäre auch niemand da, der es beschreiben könnte. Il principio antropico afferma, in ambito fisico e cosmologico, che le osservazioni scientifiche sono soggette ai vincoli dovuti alla nostra esistenza di osservatori, cercando di spiegare, sulla base di tale concetto, le attuali caratteristiche dell'Universo. Il termine «principio antropico» fu coniato nel 1973 da Brandon Carter durante il simposio Confronto delle teorie cosmologiche con i dati delle osservazioni tenutosi a Cracovia nel quadro delle celebrazioni per il cinquecentesimo anniversario della nascita di Niccolò Copernico. Nel suo intervento (Large Number Coincidences and the Anthropic Principle in Cosmology) Carter notava che «…anche se la nostra situazione non è "centrale", è inevitabilmente per certi versi privilegiata». Con tale affermazione intendeva mettere in guardia dall'uso eccessivo del principio copernicano e si proponeva di riportare all'attenzione degli scienziati un'apparente ovvietà: l'universo e le sue leggi non possono essere incompatibili con l'esistenza umana. Proposto inizialmente come metodo di ragionamento, il principio antropico è stato nel tempo variamente interpretato. Антро́пний при́нцип (від грец. anthropos — людина), принцип антропності або принцип Зельманова—Картера — один з принципів сучасної космології, який стверджує, що люди спостерігають Всесвіт саме таким, а не інакшим, оскільки за інших умов людей у такому світі не існувало б. Принцип встановлює залежність появи та існування людини як складної системи та космічної істоти від фізичних параметрів Всесвіту (зокрема, від фундаментальних фізичних констант — сталої Планка, швидкості світла, маси протона й електрона тощо). Фізичні розрахунки показують, що якби змінилася хоча б одна з фундаментальних констант (при незмінності інших параметрів і збереженні всіх фізичних законів), то стало б неможливим існування тих чи інших фізичних об'єктів — ядер, атомів та ін. Наприклад, якби маса протона була б меншою на 30 %, то в нашому фізичному світі були б відсутні будь-які атоми, крім атомів водню, і життя стало б неможливим. Осмислення цих залежностей і призвело до висування в науці та філософії антропного принципу. У світоглядному плані антропний принцип втілює у собі філософську ідею космізму — взаємозв'язку людини й Всесвіту, висунуту ще в античності і розвинуту плеядою філософів і натуралістів (Протагор, Анаксагор, Бруно, Ціолковський, Вернадський, Чижевський, Тейяр де Шарден, Ф. Крік, Фрімен Дайсон, Ф. Хойл та ін.). Antropa principo (greke ἄνθρωπος, homo) estas grupo da postulatoj kaj hipotezoj en kosmologio kaj filozofio, emfazanta ke la bazaj ecoj kaj naturleĝoj de observebla Universo devas esti tiaj, ke en ĝi povu ekzisti viva observanto (t.e. homo). Prinsip antropik adalah sekelompok prinsip yang mencoba menentukan seberapa besar kemungkinan pengamatan kita terhadap alam semesta, mengingat bahwa kita hanya bisa berada di jenis alam semesta tertentu untuk memulai pengamatan. Dengan kata lain, pengamatan ilmiah tentang alam semesta bahkan tidak akan mungkin terjadi jika hukum alam semesta tidak sesuai dengan perkembangan makhluk hidup. Para pendukung prinsip antropik berpendapat bahwa hal itu menjelaskan mengapa alam semesta ini memiliki usia dan konstanta fisik fundamental yang diperlukan untuk mengakomodasi kehidupan sadar, karena jika keduanya berbeda, kita tidak akan pernah ada untuk melakukan pengamatan. Penalaran antropik sering digunakan untuk menjelaskan gagasan bahwa alam semesta tampaknya disetel dengan baik. Ada banyak rumusan berbeda tentang prinsip antropik. Filsuf berpendapat bahwa terdapat tiga puluh rumusan berbeda, tetapi prinsip-prinsip itu dapat dibagi menjadi bentuk "lemah" dan "kuat", bergantung pada jenis klaim kosmologis yang dimilikinya. Prinsip antropik lemah (WAP) seperti yang didefinisikan oleh , menyatakan bahwa alam semesta yang teratur adalah hasil dari bias seleksi (khususnya bias survivorship). Seringkali argumen semacam itu didasarkan pada beberapa gagasan tentang alam semesta paralel agar terdapat populasi statistik alam semesta untuk dipilih. Namun demikian, satu alam semesta yang luas cukup untuk sebagian besar bentuk WAP yang tidak secara khusus menangani penyetelan halus. Prinsip antropik yang kuat (SAP), seperti yang dikemukakan oleh John D. Barrow dan , menyatakan bahwa alam semesta dalam keadaan tertentu pada akhirnya memiliki kesadaran, dan kehidupan manusia muncul sekonyong-konyong di dalamnya. Le principe anthropique est un principe épistémologique selon lequel les observations de l'Univers doivent être compatibles avec la présence d'un observateur étant une entité biologique douée de conscience et dotée d'une culture. Cette contrainte pourrait permettre d'orienter l'heuristique de la recherche scientifique fondamentale. Ce principe, proposé par l'astrophysicien Brandon Carter en 1974, se décline en deux versions principales. Le principe anthropique faible dit que ce que nous pouvons nous attendre à observer doit être compatible avec les conditions nécessaires à notre présence en tant qu’observateurs, sinon nous ne serions pas là pour l'observer. Le principe anthropique fort postule que les paramètres fondamentaux dont l'Univers dépend sont réglés pour que celui-ci permette la naissance et le développement d’observateurs en son sein à un certain stade de son développement. En d'autres termes les observations de l'Univers seraient contingentes dans la version « faible » alors qu'elles seraient au contraire nécessaires dans la version « forte ». La première variété ressemble à une simple tautologie, la seconde à une prise de position métaphysique. Cependant, l'une comme l'autre relèvent d'observations de physique et en particulier en cosmologie, où il semble que les lois de la physique comportent un grand nombre d'ajustements fins sans lesquels l'Univers n'aurait pas eu une stabilité suffisante pour que la vie puisse avoir le temps d'y apparaître, ou bien pour que les étoiles puissent s'allumer ou former d'éléments lourds (niveaux énergétiques permettant à l'hélium de fusionner en fer). Antropický princip (AP) je filosofický pokus o vysvětlení skutečnosti, že hodnoty základních fyzikálních konstant se nacházejí v takových rozmezích, které umožňují vznik inteligentního života. Kritici namítají, že neumožňuje falzifikaci a jde o tautologii (stejně jako ). Namítají, že jde o výběrové zkreslení stejně jako jiný antropocentrismus. Existují minimálně dvě verze AP – slabá a silná. The anthropic principle, also known as the "observation selection effect", is the hypothesis, first proposed in 1957 by Robert Dicke, that there is a restrictive lower bound on how statistically probable our observations of the universe are, because observations could only happen in a universe capable of developing intelligent life. Proponents of the anthropic principle argue that it explains why this universe has the age and the fundamental physical constants necessary to accommodate conscious life, since if either had been different, we would not have been around to make observations. Anthropic reasoning is often used to deal with the notion that the universe seems to be finely tuned for the existence of life. There are many different formulations of the anthropic principle. Philosopher Nick Bostrom counts them at thirty, but the underlying principles can be divided into "weak" and "strong" forms, depending on the types of cosmological claims they entail. The weak anthropic principle (WAP), as defined by Brandon Carter, states that the universe's ostensible fine tuning is the result of selection bias (specifically survivorship bias). Most such arguments draw upon some notion of the multiverse for there to be a statistical population of universes to select from. However, a single vast universe is sufficient for most forms of the WAP that do not specifically deal with fine tuning. Carter distinguished the WAP from the strong anthropic principle (SAP), which considers the universe in some sense compelled to eventually have conscious and sapient life emerge within it. A form of the latter known as the participatory anthropic principle, articulated by John Archibald Wheeler, suggests on the basis of quantum mechanics that the universe, as a condition of its existence, must be observed, so implying one or more observers. Stronger yet is the final anthropic principle, proposed by John D. Barrow and Frank Tipler, which views the universe's structure as expressible by bits of information in such a way that information processing is inevitable and eternal. 人間原理(にんげんげんり、英語: anthropic principle)とは、物理学、特に宇宙論において、宇宙の構造の理由を人間の存在に求める考え方。「宇宙が人間に適しているのは、そうでなければ人間は宇宙を観測し得ないから」という論理を用いる。これをどの範囲まで適用するかによって、幾つかの種類がある。 人間原理を用いると、宇宙の構造が現在のようである理由の一部を解釈できるが、これを自然科学的な説明に用いることについては混乱と論争がある。 En cosmologia el principi antròpic estableix que qualsevol teoria vàlida sobre l'univers ha de ser consistent amb l'existència de l'ésser humà com a éssers basats en el carboni, aquí i ara. A grans trets es pot resumir en l'afirmació que O, expressat en altres paraules, si en l'univers s'han de verificar certes condicions per a la nostra existència, aquestes condicions es verifiquen, ja que nosaltres existim. El primer ús del terme «principi antròpic» s'atribuïx al físic teòric Brandon Carter qui en 1973, durant un simposi celebrant el 500 aniversari del naixement de Copèrnic i que va tractar sobre «La confrontació de les teories cosmològiques amb les dades experimentals», el va encunyar per argumentar que, després de tot, la humanitat sí que té un lloc especial en l'univers. Malgrat tot, la idea ja s'havia expressat anteriorment i es pot remuntar a Arthur Schopenhauer. El principi antròpic s'origina a partir de la constatació que la nostra pròpia existència depèn d'uns valors molt precisos de diverses constants fonamentals de l'univers (com la constant d'estructura fina, la constant cosmològica o el nombre de dimensions de l'univers); si qualsevol d'aquestes constants fos lleugerament diferent la vida, tal com la coneixem, no s'hagués format mai. Això planteja la sorpresa per l'extraordinària improbabilitat de la nostra existència, sobretot si considerem que a priori l'univers podria tenir qualsevol conjunt de constants diferents. Davant d'això el principi antròpic considera que de fet, la qüestió està mal plantejada. El principi antròpic no es planteja la qüestió de saber si la nostra presència és resultat d'un atzar especialment improbable o si és el resultat d'un procés determinista. Expressa que, si l'univers hagués evolucionat de forma que no permetés l'aparició d'entitats conscients, no n'hi hauria cap per a adonar-se'n i, per tant, no hi hauria coneixement d'aquest univers; altrament dit, un univers així no existiria. Així, des del nostre punt de vista (d'entitat conscient dins l'univers), fins i tot si el nostre univers no és més que un dels múltiples universos possibles, la nostra existència no té res d'improbable a posteriori. A l'afirmació que les probabilitats de la nostra aparició són, a priori, tan extraordinàriament minses que cal preguntar-se com és que l'univers és com és i hem d'exclamar «quina sort!», el principi antròpic respon que, en cas contrari, nosaltres no existiríem per lamentar-nos de la nostra mala sort! Em física e cosmologia, o princípio antrópico estabelece que qualquer teoria válida sobre o universo tem que ser consistente com a existência do ser humano. Em outras palavras, o único universo que podemos ver é o universo que possui seres humanos. Zasady antropiczne (gr. ἄνθρωπος anthropos „człowiek”) – grupa postulatów i hipotez w kosmologii i w filozofii, wiążących globalne własności Wszechświata i jego praw z istnieniem w nim obserwatora. Termin jest używany przez różnych autorów w bardzo różnych znaczeniach – podobnie jak węższe terminy słaba zasada antropiczna i silna zasada antropiczna. Znane prawa fizyki, fundamentalne stałe fizyczne (stała Plancka, prędkość światła w próżni, stała grawitacji itp.) oraz warunki brzegowe i początkowe Wszechświata wykazują tzw. (ang. fine tuning). Według niektórych szacunków prawdopodobieństwo przypadkowego ułożenia się stałych fizycznych takich jak w naszym Wszechświecie jest niewiarygodnie małe (1:10229). Mają dokładnie takie wartości, aby umożliwić powstanie życia, a w szczególności umożliwić pojawienie się istoty myślącej, np. człowieka na Ziemi. Minimalne zmiany stałych fizycznych, np. stałej Plancka, uniemożliwiłyby istnienie wszechświata w obecnej formie. Jedna z wersji zasady antropicznej jest próbą odpowiedzi na pytanie, dlaczego prawa fizyki są takie, jakie są. Sugeruje ona, że gdyby prawa fizyki były inne, nikt nie mógłby ich poznać, ponieważ pojawienie się inteligentnego obserwatora nie byłoby możliwe. El principio antrópico (del griego ἄνθρωπος ánthrōpos, «humano») es un principio que se suele enunciar como sigue: En cosmología el principio antrópico establece que cualquier teoría válida sobre el universo tiene que ser consistente con la existencia del ser humano. En otras palabras: «Si en el Universo se deben verificar ciertas condiciones para nuestra existencia, dichas condiciones se verifican ya que nosotros existimos». Los diferentes intentos de aplicar este principio al desarrollo de explicaciones científicas sobre la cosmología del Universo han conducido a una elevada controversia. Stephen W. Hawking, en su libro Historia del tiempo, habla del principio antrópico aplicado al tema del origen y formación del universo. Hawking dice: «vemos el universo en la forma que es porque nosotros existimos». Expone que hay dos versiones del principio antrópico: la débil y la fuerte. Sobre el tema de la formación del universo, concluye diciendo que si no fuese como es (o que si no hubiese evolucionado como evolucionó) nosotros no existiríamos y que, por lo tanto, preguntarse cómo es que existimos (o por qué no, "no existimos") no tiene sentido. El Principio antrópico cosmológico también es el título de un controvertido libro de John D. Barrow y Frank J. Tipler publicado en el año 1986 en el que se expone la versión más fuerte del principio antrópico, la cual implicaría la aparición forzosa de vida inteligente como consecuencia cosmológica de la evolución del Universo. El razonamiento de Barrow y Tipler es, para muchos científicos, sin embargo, un razonamiento puramente tautológico. En efecto, el principio antrópico en su forma más básica se puede considerar casi un lugar común, ya que indica que cualquier teoría sobre la naturaleza del universo debe permitir nuestra existencia como seres humanos y entes biológicos basados en el carbono en este momento y lugar concretos del universo. Στην αστροφυσική και την κοσμολογία, η ανθρωπική αρχή είναι η φιλοσοφική θεώρηση ότι οι παρατηρήσεις του φυσικού κόσμου πρέπει να είναι συμβατές με τη μορφή ζωής που μπορεί να τις παρατηρεί. Κατά τον Στήβεν Χώκινγκ, «βλέπουμε το Σύμπαν να είναι αυτό που είναι, γιατί αν ήταν διαφορετικό δεν θα βρισκόμασταν στη γη για να το παρατηρούμε» . Μερικοί υποστηρικτές της ανθρωπικής αρχής πιστεύουν ότι εξηγεί τους λόγους για τους οποίους το σύμπαν έχει την ηλικία και αυτές τις που είναι απαραίτητες για να φιλοξενήσει ζωή η οποία έχει συνείδηση της ύπαρξής της. Ως εκ τούτου, δεν θεωρούν αξιοσημείωτο το γεγονός ότι οι θεμελιώδεις σταθερές του σύμπαντος τυχαίνει να εμπίπτουν σε ένα στενό εύρος τιμών που είναι συμβατό με τη ζωή. Εκτός του στενού αυτού εύρους τιμών, η ζωή (κυρίως η ευφυής ζωή) θα ήταν αδύνατη . 人择原理(英語:Anthropic principle;或人存定理),是一种认为物质宇宙必须与观测到它的存在意识的智慧生命相匹配的哲学理论。有些支持者提出人择原理解释了宇宙的年龄和为什么物理常数能够保证有意识生命的存活。所以他们也认为这个宇宙能给予智能生命(可观测者)存活的那么高的标准是一件正常的事情。约翰·D·巴罗和法蘭克·迪普勒给出的强人择原理(SAP)指出宇宙存在的某些机能的协调性最终会导致智慧生命的涌现。而有些以布兰登·卡特为首、对SAP持有批评态度的人给出了弱人择原理(WAP),指出表面上的微调的宇宙往往是所带来的(尤其是倖存者偏差)。比如,只有那些最终有能力為生命提供良好生存条件的宇宙中能有生命,且這些生命能观察宇宙并给出调和性的解释。多数情况,这个对多重宇宙論的争论,应该在统计出宇宙总体的数量以及从这些中找出有选择偏好(我们作为观察者所在的宇宙协调性)后才能给出结论。 في الفيزياء وعلم الكون، يكون المبدأ الإنساني (بالإنجليزية: Anthropic principle)‏ -أو المبدأ الأنثروبي- عبارة عن أطروحة تقول بأن الكون حتمي حيث تكون معادلاته وقوانينه الطبيعية مناسبة لظهور أنواع حياة ذكية، حيث أنه لو كانت الجسيمات الأولية مثل الإلكترون والبروتون ليست بصفاتها الموجودة (مثل مقدار الشحنة ونوعها وكتلة كل منهما) والقوانين التي تحكمها، لكان من غير الممكن نشأة الحياة على الأرض بما فيها نشأة الإنسان نفسه. والإنسان هو المخلوق الوحيد الذي بمقدوره وصف الكون ومراقبته وتحليله فيزيائياً. تم إدخال هذا المصطلح في المنظومة العلمية من قبل الفلكي براندون كارتر في عام 1973 بمناسبة الاحتفال بعيد ميلاد كوبرنيكوس الـ500 رغم أن المبدأ تم صياغته بطرق مختلفة من العديد من الأشخاص قبله. ونظرا لاختلاف الصياغات فإن بعضها يتم مناقشته من الناحية العلمية والفلسفية في حين يتم تصنيف بعض الصياغات الأخرى في خانة العلوم الكاذبة. العديد من هذه النظريات تقوم بمحاولة لشرح ظهور الإنسان بإدخال فكرة الأكوان المتعددة أو فكرة المصمم الذكي، لكن هذه النظريات -التي دعمت إحدى هاتين الفكرتين- تعرضت لنقد وجدل كبير لكونها غير قابلة للاختبار وبالتالي يعتبرون النقاد هذه النظرية كمفهوم فلسفي لا أكثر، وليس بمفهوم علمي. إحدى طرق الابتعاد عن هذا الجدل هو المبدأ الإنساني الضعيف weak anthropic principle وهذا المبدأ يقول بأنه: «... إذا كان هناك ظروف أو حوادث يمكن مراقبتها في الكون، فإنها تستوجب وجود مراقب يقوم بمشاهدتها والتعلم منها.». في الرياضيات والفلسفة، تكون الصيغة الضعيفة للمبدأ الإنساني هو «الأسهل» دعماً لها، وذلك لأنها تحتوي على القليل من الإدعاءات. إلا أن النقاد استمروا ينتقدون المبدأ قائلين بأنه مبدأ طوطولوجي Truism, - التي تقول بأن عبارتها دائماً صحيحة، وإن كانت عبارتها «صحيحة فقط بشكل سطحي». على أية حال، المبدأ الذي ينبني على الحجج الطوطولوجية الأخرى سيحتوي على العديد من الإشكاليات. ومن جهة أخرى، الصيغ الأخرى القوية للمبدأ الإنساني لاتعتبر طوطولوجية، كما أنها تقوم بإدعاءات موضوعية يعتبرها العديد من الناس قابلة للنقاش. Den antropiska principen är, inom kosmologi, fysik och filosofi, ett begrepp som sammanfattar den vetenskapliga insikten att universums grundläggande naturlagar måste ha en specifik utformning för att liv ska kunna uppstå. Till exempel skulle en obetydlig ökning av utgångshastigheten vid universums begynnelse ha omöjliggjort för tyngdkraften att dra samman lokala öar av materia för att bilda galaxer och stjärnor. Om den starka kärnkraften hade varit enbart en aning starkare än den är skulle det varken finnas vatten eller tillräckligt stabila stjärnor för att liv skulle kunna utvecklas på jorden. Den förste som använde begreppet antropiska principen var i en artikel 1973 där han formulerade två varianter – en svag och en stark.
gold:hypernym
dbr:Consideration
prov:wasDerivedFrom
wikipedia-en:Anthropic_principle?oldid=1122624514&ns=0
dbo:wikiPageLength
76842
foaf:isPrimaryTopicOf
wikipedia-en:Anthropic_principle