| dbo:abstract
|
- Anna Nikolàievna Iéssipova (en rus: А́нна Никола́евна Е́сипова, també escrit com a Anna i Annette Essipova; Anna, Annette o Annetta Essipoff; Annette von Essipow; Anna Jessipowa ) (Sant Petersburg, 31 de gener de 1851 - Sant Petersburg, 18 d'agost de 1914 o 5 d'agost en el calendari antic) fou una pianista i pedagoga russa que va estudiar i més tard impartir classes al . Va ser una pianista molt important tant per la carrera pròpia com a intèrpret com per la seva gran labor pedagògica, essent la professora de grans intèrprets i compositors. (ca)
- Anna Nikolajewna Jessipowa (russisch Анна Николаевна Есипова, in Deutschland auch bekannt als Anetta Essipoff oder Annette von Essipow und nach ihrer Heirat als Annette Essipow-Leschetizky; * 31. Januarjul. / 12. Februar 1851greg. in Sankt Petersburg; † 5. Augustjul. / 18. August 1914greg. ebenda) war eine russische Pianistin. (de)
- Anna Yesipova (born Anna Nikolayevna Yesipova [Russian: Анна Николаевна Есипова], 12 February [O.S. 31 January] 1851 — 18 August [O.S. 5 August] 1914) was a prominent Russian pianist. Her name is cited variously as Anna Esipova; Anna or Annette Essipova; Anna, Annette or Annetta Essipoff; Annette von Essipow; Anna Jessipowa. (en)
- Anna Nikoláyevna Yésipova conocida como Annette Essipoff, (San Petersburgo, Imperio ruso, 31 de enerojul./ 12 de febrero de 1851greg.-ib., 5 de agostojul./ 18 de agosto de 1914greg.) fue una pianista virtuosa, compositora y profesora rusa. Fue una de las más destacadas discípulas de Theodor Leschetizki en Rusia. Realizó varias giras de conciertos de gran éxito por Europa y Estados Unidos, siendo reconocida por Piotr Chaikovski y Franz Liszt por su virtuosismo particular y agradable sonido, y también como una de las mayores representantes del arte pianístico de finales del siglo XIX y principios del XX. Durante veinte años de enseñanza se convirtió en una de las figuras más importantes de la escuela de piano de San Petersburgo, creando una de las escuelas de pianismo más grandes de Rusia, enfatizando en su metodología el desarrollo de las técnicas con los dedos. Entre sus estudiantes destacaron Simon Barere, Alexander Borovsky, Thomas de Hartmann, Leonid Kreutzer, Lev Pyshnov (Pouischnov), Joseph Schwarz, Serguéi Tarnovsky, Anastasia Virsaladze, Ignace Hilsberg, Isabelle Venguérova o Serguéi Prokófiev, entre otros. (es)
- Anna Esipova (en russe : Анна Николаевна Есипова ; Saint-Pétersbourg, 31 janvier 1851 (12 février 1851 dans le calendrier grégorien) — Saint-Pétersbourg, 5 août 1914 (18 août 1914 dans le calendrier grégorien)) est une éminente pianiste russe. Son nom est très diversement orthographié : Anna ou Annette Essipova; Anna, Annette ou Annetta Essipoff ; Annette von Essipow ; Anna Jessipowa. (fr)
- アンナ・ニコライェヴナ・エシポヴァ（ロシア語: А́нна Никола́евна Е́сипова, 英語: Anna Yesipova, 1851年2月12日 – 1914年8月18日）は、ロシア帝国のピアニスト・音楽教師。 (ja)
- Anna Nikołajewna Jesipowa (ros. Анна Николаевна Есипова, także Anette Essipowa, Essipoff; ur. 31 stycznia?/ 12 lutego 1851 w Petersburgu, zm. 5 sierpnia?/ 18 sierpnia 1914 tamże) – rosyjska pianistka i pedagożka muzyczna. (pl)
- Anna Nikolajevna Jesipova (ryska: Анна Николаевна Есипова), född 12 februari (gamla stilen: 31 januari) 1851 i Sankt Petersburg, död där 18 augusti (gamla stilen: 4 augusti) 1914, var en rysk pianist. Jesipova var lärjunge till Theodor Leschetizky vid Sankt Petersburgs musikkonservatorium. År 1878 överflyttade de båda till Wien och 1880–92 var de gifta med varandra. Hon väckte uppseende först i Ryssland, sedermera i bland annat London, Paris och USA. I Sverige gav hon konserter 1881 och 1892. (sv)
- А́нна Никола́евна Е́сипова (31 января [12 февраля] 1851, Санкт-Петербург — 5 [18] августа 1914, там же) — российская пианистка и музыкальный педагог. B 1871—1892 годах жила за границей, часто выступала c концертами в России. C триумфом гастролировала во многих странах Европы и в США. (ru)
- Анна Миколаївна Єсипова (А́нна Никола́евна Е́сипова, 31 січня (12 лютого) 1851, Санкт-Петербург — 5 (18) серпня 1914, там само) — російська піаністка і музичний педагог. Навчалася в Санкт-Петербурзькій консерваторії у Теодора Лешетицького (в 1880 стала його другою дружиною). З 1871 року жила в Європі, її дебют в Лондоні в 1874 мав великий успіх — критики відзначили легкість і витонченість виконання, співуче звучання інструменту. Через рік піаністка виступила в Парижі, ще через рік — в США, де провела більше сотні концертів, після чого почалася її активна концертна кар'єра. Грала в 4 руки з Антоном Рубінштейном. Після розлучення з Лешетицьким в 1892 повернулася до Росії, де отримала місце професора у Санкт-Петербурзькій консерваторії. Прихильниця активної пальцевої техніки. Серед її учнів були Сергій Прокоф'єв, , Олександр Боровський, , Ольга Калантарова, Наталія Позняківська, Анастасія Абдушелі-Вірсаладзе, Анна Ель-Тур, Ізабелла Венгерова, Марія Рибицька. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Anna Nikolàievna Iéssipova (en rus: А́нна Никола́евна Е́сипова, també escrit com a Anna i Annette Essipova; Anna, Annette o Annetta Essipoff; Annette von Essipow; Anna Jessipowa ) (Sant Petersburg, 31 de gener de 1851 - Sant Petersburg, 18 d'agost de 1914 o 5 d'agost en el calendari antic) fou una pianista i pedagoga russa que va estudiar i més tard impartir classes al . Va ser una pianista molt important tant per la carrera pròpia com a intèrpret com per la seva gran labor pedagògica, essent la professora de grans intèrprets i compositors. (ca)
- Anna Nikolajewna Jessipowa (russisch Анна Николаевна Есипова, in Deutschland auch bekannt als Anetta Essipoff oder Annette von Essipow und nach ihrer Heirat als Annette Essipow-Leschetizky; * 31. Januarjul. / 12. Februar 1851greg. in Sankt Petersburg; † 5. Augustjul. / 18. August 1914greg. ebenda) war eine russische Pianistin. (de)
- Anna Yesipova (born Anna Nikolayevna Yesipova [Russian: Анна Николаевна Есипова], 12 February [O.S. 31 January] 1851 — 18 August [O.S. 5 August] 1914) was a prominent Russian pianist. Her name is cited variously as Anna Esipova; Anna or Annette Essipova; Anna, Annette or Annetta Essipoff; Annette von Essipow; Anna Jessipowa. (en)
- Anna Esipova (en russe : Анна Николаевна Есипова ; Saint-Pétersbourg, 31 janvier 1851 (12 février 1851 dans le calendrier grégorien) — Saint-Pétersbourg, 5 août 1914 (18 août 1914 dans le calendrier grégorien)) est une éminente pianiste russe. Son nom est très diversement orthographié : Anna ou Annette Essipova; Anna, Annette ou Annetta Essipoff ; Annette von Essipow ; Anna Jessipowa. (fr)
- アンナ・ニコライェヴナ・エシポヴァ（ロシア語: А́нна Никола́евна Е́сипова, 英語: Anna Yesipova, 1851年2月12日 – 1914年8月18日）は、ロシア帝国のピアニスト・音楽教師。 (ja)
- Anna Nikołajewna Jesipowa (ros. Анна Николаевна Есипова, także Anette Essipowa, Essipoff; ur. 31 stycznia?/ 12 lutego 1851 w Petersburgu, zm. 5 sierpnia?/ 18 sierpnia 1914 tamże) – rosyjska pianistka i pedagożka muzyczna. (pl)
- Anna Nikolajevna Jesipova (ryska: Анна Николаевна Есипова), född 12 februari (gamla stilen: 31 januari) 1851 i Sankt Petersburg, död där 18 augusti (gamla stilen: 4 augusti) 1914, var en rysk pianist. Jesipova var lärjunge till Theodor Leschetizky vid Sankt Petersburgs musikkonservatorium. År 1878 överflyttade de båda till Wien och 1880–92 var de gifta med varandra. Hon väckte uppseende först i Ryssland, sedermera i bland annat London, Paris och USA. I Sverige gav hon konserter 1881 och 1892. (sv)
- А́нна Никола́евна Е́сипова (31 января [12 февраля] 1851, Санкт-Петербург — 5 [18] августа 1914, там же) — российская пианистка и музыкальный педагог. B 1871—1892 годах жила за границей, часто выступала c концертами в России. C триумфом гастролировала во многих странах Европы и в США. (ru)
- Anna Nikoláyevna Yésipova conocida como Annette Essipoff, (San Petersburgo, Imperio ruso, 31 de enerojul./ 12 de febrero de 1851greg.-ib., 5 de agostojul./ 18 de agosto de 1914greg.) fue una pianista virtuosa, compositora y profesora rusa. (es)
- Анна Миколаївна Єсипова (А́нна Никола́евна Е́сипова, 31 січня (12 лютого) 1851, Санкт-Петербург — 5 (18) серпня 1914, там само) — російська піаністка і музичний педагог. Навчалася в Санкт-Петербурзькій консерваторії у Теодора Лешетицького (в 1880 стала його другою дружиною). З 1871 року жила в Європі, її дебют в Лондоні в 1874 мав великий успіх — критики відзначили легкість і витонченість виконання, співуче звучання інструменту. Через рік піаністка виступила в Парижі, ще через рік — в США, де провела більше сотні концертів, після чого почалася її активна концертна кар'єра. Грала в 4 руки з Антоном Рубінштейном. Після розлучення з Лешетицьким в 1892 повернулася до Росії, де отримала місце професора у Санкт-Петербурзькій консерваторії. Прихильниця активної пальцевої техніки. Серед її учнів б (uk)
|
