| dbo:abstract
|
- Reflexe (z lat. reflexio, obrácení zpět, odraz) znamená ve filosofii obrácení pozornosti od vnějších předmětů ke vnímání, poznávání a myšlení samému. Umožňuje člověku zaujímat jistý odstup vůči vlastním myšlenkovým pochodům - proto se v běžné řeči reflexe často chápe jako jakékoli rozvažování vůbec - zároveň však znamená i ztrátu bezprostřednosti. Tato charakteristická schopnost člověka je ústředním tématem novověké filosofie, zejména kritické filosofie, epistemologie a fenomenologie. Pokud se tématem reflexe stává vlastní já, hovoří se o sebereflexi, hranice ovšem není nijak ostrá. (cs)
- التفكر الذاتي لدى البشر هي قدرة الإنسان على ممارسة مطالعة النفس واستعداده لتعلم المزيد عن الطبيعة الأساسية والغرض والجوهر. وتبين التسجيلات التاريخية الأولى مدى الاهتمام الشديد الذي أولته البشرية لذاتها. ويؤدي التفكر الذاتي للإنسان على اختلافه إلى البحث في ماهية العادة البشرية وجوهر الإنسانية بوجه عام. يرتبط التفكر الذاتي للإنسان بـ فلسفة الوعي وبموضوع الإدراك والوعي عموما وبـ فلسفة العقل. (ar)
- Selbstreflexion bezeichnet die Tätigkeit, über sich selbst nachzudenken. Das bedeutet, sein Denken, Fühlen und Handeln zu analysieren und zu hinterfragen mit dem Ziel, mehr über sich selbst herauszufinden. Dabei können wir uns nicht nur selbst als individuelle Person hinterfragen, sondern auch als Teil eines Systems, zum Beispiel als Teil einer Familie oder eines Teams. (de)
- La auto reflexión humana es la capacidad de los humanos para practicar la introspección y la motivación para aprender más sobre su naturaleza fundamental, motivo y esencia.Los registros históricos más antiguos demuestran el gran interés que la humanidad ha tenido en sí misma. El proceso de auto reflexión inevitablemente conlleva a cuestionar acerca de la condición humana y la esencia de humanidad como colectivo. La auto reflexión esta ligada a la filosofía de la consciencia, la percepción y la filosofía de la mente. (es)
- Self-reflection is the ability to witness and evaluate our own cognitive, emotional, and behavioural processes. In psychology, other terms used for this self-observation include 'reflective awareness', and 'reflective consciousness', which originate from the work of William James. Self-reflection depends upon a range of functions, including introspection and metacognition, which develop from infancy through adolescence, affecting how individuals interact with others, and make decisions. Self-reflection is related to the philosophy of consciousness, the topic of awareness, consciousness in general, and the philosophy of mind. The concept of self-reflection is ancient. For example, more than 3,000 years ago, "Know thyself", an ancient maxim by the Delphic oracle, Pythia, was inscribed on the forecourt of the Temple of Apollo when it was built over one of the oldest known religious sites in Ancient Greece. It is also considered a form of thought that generates new meaning and an opportunity to engage with what seemingly appears incongruous. (en)
- 内省（ないせい）（英: human self-reflection）とは、人間が内観を行使する能力と基本的なる自然な感情、目的および本質について深く鑑みてみるというその意欲のこと。 内省について最も古い歴史的記録は、3千年以上前、デルフィのアポロ神殿の前庭に「自分を知る」という言葉が刻まれており、人類が内省それ自体に抱いていた大きな関心を示していることがわかる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 반성 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 반성(反省; 영어: Self- Reflection)은 자신의 내면의 상태를 보거나(내성법)나 행동을 돌아보는 것을 말한다. 이 능력은 자기자신을 알고, 인식이나 감정적 기술인데 주로 청년때에 형성된다. 이것은 어떤 활동을 해야 하는가에 대한 판단에 영향을 주고, 다른 사람의 관계에도 영향을 준다. (ko)
- La riflessione, secondo Aristotele e gli aristotelici, si ha quando l'intelletto non solo conosce ma è consapevole, sa, di conoscere. (it)
- Рефле́ксия (тж. рефлекси́я; от позднелат. reflexio «обращение назад») — понятие, охватывающее широкий круг явлений и концепций, так или иначе относящихся к обращению разума, духа, души, мышления, сознания, человека (как родового существа или как индивидуума), коллективов на самого себя. Его содержание существенно менялось на протяжении истории европейской философии и науки. В то время, как связанные с рефлексией интуиции усматриваются уже в классической Греции, систематическое рассмотрение обращения ума (интеллекта) к своим собственным действиям началось у неоплатоников и получило свое развитие в схоластической философии в учении о «вторых интенциях». В Новое время научному рассмотрению рефлексии положил начало Дж. Локк, полемика которого с Г. В. Лейбницем стимулировала мысль И. Канта, придавшего этому понятию гносеологическую окраску. В XVIII—XIX вв. проблематика рефлексии привлекала в основном представителей немецкой классической философии и других мыслителей рационалистического направления. Эпистемологический разворот анализ рефлексии принял у И. Г. Фихте, а Ф. В. Г. Гегель положил его в основание своей концепции развития духа. Важным для философской критики знания и действия понятием рефлексия остается и для марксизма и постмарксистских направлений современной мысли. В XX в. наряду с продолжением философской разработки рефлексии названными школами философии, феноменологами, экзистенциалистами, к проблемам рефлексии и рефлексивности плодотворно обращаются представители многих областей знания: психологии, экономики, педагогики, филологии, герменевтики, политики и военного дела, естествознания и техники. (ru)
- Reflektion (mer sällan reflexion) betecknar inom filosofin tankens riktning på en viss sak, eftertanke, betraktelse, eftersinnande; i tysthet gjord anmärkning. Abstraktion kan ses som en form av reflektion. Det är också en metod som används inom determinismen. Inom psykologin har begreppet i huvudsak använts på två sätt: 1.
* Medvetandets riktande tillbaka på sig självt, varigenom det blir självmedvetet; i denna bemärkelse tar Locke termen, då han skiljer mellan sensationer av den yttre verkligheten och reflexioner av själens egna tillstånd och verksamheter. 2.
* En tanke av mera allmän karaktär, som man med en viss tänkandets självverksamhet utvecklar med anledning av en konkretare förnimmelse. Reflektionen i sistnämnda bemärkelse kan gälla såväl yttre som inre verklighet. Den utgör ett bearbetande av vårt själsinnehåll genom eftertanken, som bestämdare urskiljer momenten i den ursprungliga uppfattningen eller utdrar följderna av densamma. (sv)
- Normalmente as reflexões psicológicas são efectuadas pelas pessoas que "pensam", "questionam" o que as rodeia. A reflexão psicológica é muitas vezes utilizada na Filosofia. Refletir é pensar, abordar um tema, que nos intriga, por vezes. Compreensão: Como se pode observar na imagem da estátua "O pensador" de Auguste Rodinonde a posição corporal interpretada na estátua, é uma das posições usadas normalmente pelo ser humano quando esta em fase de reflexão. (pt)
- 自我反思（英语：Self-reflection）是一种观察和评估自我感知、情绪和行为的过程。在心理学中，归功于威廉·詹姆士的工作，有一些特定的术语被用于指代这一过程，例如“反思意识（reflective awareness）”和“反思认知（reflective consciousness）”。 自我反思依赖一系列认知功能，其中包括内省和后设认知，这些功能自婴儿到青少年时期一直持续发展，它们能够影响个体与他人的交互，以及所作出的抉择。 自我反思还与哲学上的意识研究相关，包括广泛意义上的感知和意识，以及心灵哲学。自我反思的概念非常久远，距今3000多年的德尔斐箴言就曾告诫人们“认识你自己”。 (zh)
- Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія). Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку). Процес самопізнання, за якого усвідомлюються й осмислюються власні думки та психічні переживання, називають саморефлексією. Інший погляд на рефлексію пропонує О.М.Пʼятигорський, який вважає рефлексію мисленням, що звернено на себе, тобто - на мислення. Мислення зʼявляється як рефлексія та «тримається» рефлексією, продовжується нею. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Reflexe (z lat. reflexio, obrácení zpět, odraz) znamená ve filosofii obrácení pozornosti od vnějších předmětů ke vnímání, poznávání a myšlení samému. Umožňuje člověku zaujímat jistý odstup vůči vlastním myšlenkovým pochodům - proto se v běžné řeči reflexe často chápe jako jakékoli rozvažování vůbec - zároveň však znamená i ztrátu bezprostřednosti. Tato charakteristická schopnost člověka je ústředním tématem novověké filosofie, zejména kritické filosofie, epistemologie a fenomenologie. Pokud se tématem reflexe stává vlastní já, hovoří se o sebereflexi, hranice ovšem není nijak ostrá. (cs)
- التفكر الذاتي لدى البشر هي قدرة الإنسان على ممارسة مطالعة النفس واستعداده لتعلم المزيد عن الطبيعة الأساسية والغرض والجوهر. وتبين التسجيلات التاريخية الأولى مدى الاهتمام الشديد الذي أولته البشرية لذاتها. ويؤدي التفكر الذاتي للإنسان على اختلافه إلى البحث في ماهية العادة البشرية وجوهر الإنسانية بوجه عام. يرتبط التفكر الذاتي للإنسان بـ فلسفة الوعي وبموضوع الإدراك والوعي عموما وبـ فلسفة العقل. (ar)
- Selbstreflexion bezeichnet die Tätigkeit, über sich selbst nachzudenken. Das bedeutet, sein Denken, Fühlen und Handeln zu analysieren und zu hinterfragen mit dem Ziel, mehr über sich selbst herauszufinden. Dabei können wir uns nicht nur selbst als individuelle Person hinterfragen, sondern auch als Teil eines Systems, zum Beispiel als Teil einer Familie oder eines Teams. (de)
- La auto reflexión humana es la capacidad de los humanos para practicar la introspección y la motivación para aprender más sobre su naturaleza fundamental, motivo y esencia.Los registros históricos más antiguos demuestran el gran interés que la humanidad ha tenido en sí misma. El proceso de auto reflexión inevitablemente conlleva a cuestionar acerca de la condición humana y la esencia de humanidad como colectivo. La auto reflexión esta ligada a la filosofía de la consciencia, la percepción y la filosofía de la mente. (es)
- 内省（ないせい）（英: human self-reflection）とは、人間が内観を行使する能力と基本的なる自然な感情、目的および本質について深く鑑みてみるというその意欲のこと。 内省について最も古い歴史的記録は、3千年以上前、デルフィのアポロ神殿の前庭に「自分を知る」という言葉が刻まれており、人類が内省それ自体に抱いていた大きな関心を示していることがわかる。 (ja)
- ( 다른 뜻에 대해서는 반성 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 반성(反省; 영어: Self- Reflection)은 자신의 내면의 상태를 보거나(내성법)나 행동을 돌아보는 것을 말한다. 이 능력은 자기자신을 알고, 인식이나 감정적 기술인데 주로 청년때에 형성된다. 이것은 어떤 활동을 해야 하는가에 대한 판단에 영향을 주고, 다른 사람의 관계에도 영향을 준다. (ko)
- La riflessione, secondo Aristotele e gli aristotelici, si ha quando l'intelletto non solo conosce ma è consapevole, sa, di conoscere. (it)
- Normalmente as reflexões psicológicas são efectuadas pelas pessoas que "pensam", "questionam" o que as rodeia. A reflexão psicológica é muitas vezes utilizada na Filosofia. Refletir é pensar, abordar um tema, que nos intriga, por vezes. Compreensão: Como se pode observar na imagem da estátua "O pensador" de Auguste Rodinonde a posição corporal interpretada na estátua, é uma das posições usadas normalmente pelo ser humano quando esta em fase de reflexão. (pt)
- 自我反思（英语：Self-reflection）是一种观察和评估自我感知、情绪和行为的过程。在心理学中，归功于威廉·詹姆士的工作，有一些特定的术语被用于指代这一过程，例如“反思意识（reflective awareness）”和“反思认知（reflective consciousness）”。 自我反思依赖一系列认知功能，其中包括内省和后设认知，这些功能自婴儿到青少年时期一直持续发展，它们能够影响个体与他人的交互，以及所作出的抉择。 自我反思还与哲学上的意识研究相关，包括广泛意义上的感知和意识，以及心灵哲学。自我反思的概念非常久远，距今3000多年的德尔斐箴言就曾告诫人们“认识你自己”。 (zh)
- Self-reflection is the ability to witness and evaluate our own cognitive, emotional, and behavioural processes. In psychology, other terms used for this self-observation include 'reflective awareness', and 'reflective consciousness', which originate from the work of William James. Self-reflection depends upon a range of functions, including introspection and metacognition, which develop from infancy through adolescence, affecting how individuals interact with others, and make decisions. (en)
- Reflektion (mer sällan reflexion) betecknar inom filosofin tankens riktning på en viss sak, eftertanke, betraktelse, eftersinnande; i tysthet gjord anmärkning. Abstraktion kan ses som en form av reflektion. Det är också en metod som används inom determinismen. Inom psykologin har begreppet i huvudsak använts på två sätt: Reflektionen i sistnämnda bemärkelse kan gälla såväl yttre som inre verklighet. Den utgör ett bearbetande av vårt själsinnehåll genom eftertanken, som bestämdare urskiljer momenten i den ursprungliga uppfattningen eller utdrar följderna av densamma. (sv)
- Рефле́ксия (тж. рефлекси́я; от позднелат. reflexio «обращение назад») — понятие, охватывающее широкий круг явлений и концепций, так или иначе относящихся к обращению разума, духа, души, мышления, сознания, человека (как родового существа или как индивидуума), коллективов на самого себя. (ru)
- Рефле́ксія (від лат. reflexio — «повертаюся назад») — філософський метод, за якого об'єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія). Рефлексія — унікальна здатність людської свідомості в процесі сприйняття діяльності сприймати й саму себе, внаслідок чого людська свідомість постає як самосвідомість (знання про знання або думка про думку). Процес самопізнання, за якого усвідомлюються й осмислюються власні думки та психічні переживання, називають саморефлексією. (uk)
|
