An Entity of Type: Explanation105793000, from Named Graph: http://dbpedia.org, within Data Space: dbpedia.org

Neoclassical economics is an approach to economics in which the production, consumption and valuation (pricing) of goods and services are driven by the supply and demand model. According to this line of thought, the value of a good or service is determined through a hypothetical maximization of utility by income-constrained individuals and of profits by firms facing production costs and employing available information and factors of production. This approach has often been justified by appealing to rational choice theory, a theory that has come under considerable question in recent years.

Property Value
dbo:abstract
  • El terme economia neoclàssica o escola neoclàssica és un concepte imprecís utilitzat en economia; ciència política, etc., per a referir-se en general a un enfocament econòmic basat en l'anàlisi marginalista que inclou la percepció de l'. Generalment s'empra en dues accepcions: per a referir-se als desenvolupaments en el pensament econòmic entre 1870 i 1920 i per a designar -més o menys críticament- el que es considera el pensament econòmic ortodox o dominant (mainstream en l'actualitat. L'economista neoclàssic en qüestionament és per Alfred Marshall de la següent manera: entre els neoclàssics moderns pot distingir-se, entre altres, als nous clàssics (molts dels quals són partidaris del i els adherents de la síntesi neoclàssica (ca)
  • الاقتصاديات التقليدية المحدثة هو مصطلح تم استخدامه بطرق مختلفة في مناهج الاقتصاديات التي تركز على تحديد الأسعار والمخرجات وتوزيع الدخل في الأسواق من خلال العرض والطلب، وغالبًا ما يتم إدخاله من خلال تحقيق الحد الأقصى الافتراضي للمنفعة التي يحصل عليها الأفراد محدودي الدخل و للأرباح التي تحصل عليها الشركات أصحاب التكلفة المحدودة، باستخدام المعلومات المتوفرة وعناصر الإنتاج طبقًا لنظرية الاختيار العقلاني. ويسيطر الاقتصاد التقليدي المحدث على الاقتصاد الجزئي وبالإضافة إلى اقتصاد كينزي يشكّل التركيبة التقليدية المحدثة والتي تسيطر على الاقتصاديات السائدة اليوم. وبالرغم أن الاقتصاد التقليدي المحدث قد حظي بقبول واسع من قبل الاقتصاديين المعاصرين، إلا أنه تعرض للعديد من الانتقادات وغالبًا ما تُدمج في الإصدارات الأحدث للنظرية التقليدية المحدثة بسبب الوعي بالتغييرات الطارئة على المعايير الاقتصادية. (ar)
  • Neoklasická ekonomie je přístup k ekonomii zaměřený na rozhodování o zboží, výstupech a rozdělení příjmů na trzích prostřednictvím nabídky a poptávky. Je jedním ze dvou směrů současné ekonomie hlavního proudu. Druhým směrem jsou školy soustředěné kolem keynesiánství, zejména neokeynesiánství a postkeynesiánství. Neoklasická ekonomie je takto nazývána proto, že některými předpoklady a východisky navazuje na původní klasickou ekonomii, ovšem zároveň ji překonává zapojením nových myšlenek a nástrojů ekonomické analýzy. (cs)
  • Ekde 1870, la burĝa ekonomika penso transiris nebulan periodon antaŭ marksismo. La klasika skolo, bazita sur Adam Smith, kaj fiziokratio ne proponis sufiĉajn respondojn al kritikoj de Karl Marx. Tiam aperis, sub influo de Pozitivismo, la Novklasika skolo, kiu modifis la metodojn de ekonomikaj studoj, ĉefe per la uzo de statistiko. Laŭ tiu teorio, homo estas racia, do ekvilibrigas siajn enspezojn kaj elspezojn. La novklasika skolo solidigis la liberalan penson. Ĝi postulas konkurencan ekonomian sistemon kiu emas, aŭtomate, al ekvilibro. (eo)
  • Ekonomia neoklasikoa, eskola neoklasiko ere deitzen dena, aldagai ekonomikoetako balioak eskaintza eta eskariaren bitartez zehazten dituena. XIX. mendean garatutako marjinalismo izeneko korronte ekonomikoan du jatorri. Alfred Marshall jotzen da korronte honen aitzindari eta sortzailetzat, bereziki 1890eko bere liburuaren bitartez. (eu)
  • L'école néoclassique est un terme générique qui désigne les différents courants rattachés à une école de pensée économique libérale moderne. L'école néoclassique est l'héritière de l'école classique. Résolument libérale, elle étudie la formation des prix, les causes de la production, les moyens de la distribution des revenus à travers le mécanisme d'offre et de demande sur un marché. Elle est l'héritière directe du marginalisme, né à la fin du XIXe siècle, et qui se basait sur l'hypothèse de maximisation de l'utilité par chaque agent économique. Des trois fondateurs du marginalisme à savoir Léon Walras, Carl Menger et William Stanley Jevons, le premier nommé est celui qui a la plus forte influence sur l'école néoclassique au début du XXIe siècle. (fr)
  • Teoría económica neoclásica, economía neoclásica o escuela neoclásica es un concepto utilizado en economía para referirse a un enfoque económico que intenta integrar el análisis marginalista algunas de las percepciones provenientes de la economía clásica.​​ Estas tentativas incluyen: la consideración tanto de la oferta como la demanda en la determinación de los precios, la importancia del dinero en asuntos económicos, los neoclásicos extendieron el análisis económico a otras situaciones consideradas tanto por los clásicos como los marginalistas, es decir, examinaron situaciones de competencia perfecta y competencia imperfecta (monopolio, duopolio). Se podría agregar que los neoclásicos reintroducen el estudio de los grupos o agregados.​ El término generalmente se emplea en dos acepciones: para referirse a los desarrollos en el pensamiento económico entre 1870 y 1920 y para referirse críticamente a lo que se considera el pensamiento económico ortodoxo o dominante (mainstream) en la actualidad.​ En las palabras de : "Todos somos neoclásicos ahora, incluso los keynesianos, porque lo que se enseña a los estudiantes, lo que es la economía principal (mainstream), es economía neoclásica".​ El economista neoclásico por excelencia es Alfred Marshall (fundador de la teoría del equilibrio parcial). Otra de las grandes figuras es Léon Walras, fundador de otra de las grandes aproximaciones (fundador de la teoría del equilibrio general). Otros neoclásicos de gran importancia incluyen a los monetaristas Knut Wicksell e Irving Fisher, y los economistas del bienestar Arthur Pigou y Vilfredo Pareto, entre otros. Como lo anterior sugiere, la escuela neoclásica ejerció gran influencia en los desarrollos posteriores del pensamiento económico durante el siglo XX, por ejemplo, a través de la conocida síntesis clásico-keynesiana o Neokeynesianismo,​ e incluso en el presente, a través de los nuevos clásicos.​ (es)
  • Unter neoklassischer Theorie oder Neoklassik wird eine wirtschaftswissenschaftliche Richtung verstanden, die in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts begründet wurde und die klassische Nationalökonomie ablöste. Charakterisiert wird die Neoklassik nicht durch bestimmte Lehrsätze, sondern durch ihre Methode, insbesondere das Marginalprinzip, das in Begriffen wie Grenzkosten oder Grenzerlös zum Ausdruck kommt. Wesentlich haben zu ihrer Entstehung die Ökonomen Alfred Marshall, William Stanley Jevons und Léon Walras beigetragen. Die Neoklassik beherrscht die Wirtschaftswissenschaft – mit Unterbrechung durch den Keynesianismus – bis heute. Kritisiert wird sie in Ansätzen aus der heterodoxen Ökonomie. (de)
  • Ekonomi neoklasik adalah istilah yang digunakan untuk mendefinisikan beberapa aliran pemikiran ilmu ekonomi yang mencoba menjabarkan pembentukan harga, produksi, dan distribusi pendapatan melalui mekanisme penawaran dan permintaan pada suatu pasar. Asumsi maksimalisasi utilitas mendekatkan teori ini pada aliran yang lahir pada akhir abad ke-19 Masehi. Tiga penggagas utama mazhab ini adalah Léon Walras, Carl Menger dan . Istilah neo-klasik sendiri diperkenalkan pertama kali oleh pada tahun 1900 untuk mengkategorikan segolongan ekonom yang mendukung yang digagas oleh William Stanley Jevons. Di antara ekonom tersebut terdapat Alfred Marshall dan para ekonom mazhab Austria. Sejak dekade 1930-an, diawali oleh pemikiran John Hicks, aliran ekonomi walrasian (yang dipelopori oleh Léon Walras) semakin mendapat tempat di antara kaum ekonom marjinalis. Aliran walrasian mengadopsi pemikiran Keynesianisme dalam sintesis ekonomi neo-klasik. Evolusi ini berakibat pada pemisahaan dari para ekonom mazhab Austria dari mazhab neoklasik. Aliran-aliran ekonomi di luar neo-klassik: ekonomi marxisan, ekonomi pasca-Keynesian, mazhab Austria dan beberapa aliran pemikiran baru ekonomi (ekonomi institusional). Menurut , keunggulan mazhab neo-klassik terletak pada kemampuannya untuk merepresentasikan ekonomi secara matematis dan ilmiah dan juga kemampuannya untuk memberikan indikasi-indikasi akan arah atau tindakan ekonomi yang harus diambil. (in)
  • De neoklassieke economie is een economische school met verschillende benaderingen die zich richten op het bepalen van prijzen, geleverde goederen en diensten en de inkomensverdeling in markten door middel van vraag en aanbod, vaak tot stand gebracht door middel van een hypothetische nutsmaximalisatie door particulieren, onder restrictie van een gegeven inkomen, en van winstmaximalisatie door bedrijven, onder de restrictie van gegeven , waar zowel particulieren en bedrijven de productiefactoren, waar zij over beschikken, op basis van de beschikbare informatie en in overeenstemming met de rationele-keuzetheorie inzetten. De neoklassieke economie domineert de micro-economie en vormt samen met de Keynesiaanse economie de neoklassieke synthese, die de economische wetenschap al decennialang domineert. Er bestaat al lang veel kritiek op de neoklassieke economie. Deze kritiek wordt vaak verpakt in nieuwere versies van de neoklassieke theorie, waar aanvullende aannames over het gedrag van particulieren en bedrijven zijn opgenomen. Ook worden soms bestaande aannames verworpen. De term neoklassieke theorie werd in 1900 geïntroduceerd door Thorstein Veblen (die zelf beschouwd wordt als grondlegger van het institutionalisme) in zijn Preconceptions of Economic Science om een onderscheid te maken tussen de marginalisten in de traditie van Alfred Marshall en de Oostenrijkse School. De term werd later gebruikt door John Hicks, George Stigler, en anderen die ten onrechte veronderstelden dat de belangrijke geschillen tussen de marginalistische scholen grotendeels waren opgelost om te verwijzen naar het werk van Carl Menger, William Stanley Jevons, John Bates Clark en vele anderen. Heden ten dage wordt de term meestal gebruikt om te verwijzen naar de hoofdstroom binnen de economische wetenschap, hoewel het ook wordt gebruikt als overkoepelende term voor een aantal vaak reeds ter ziele gegane scholen. De institutionele economie, verschillende historische scholen, de Marxistische economie en diverse andere heterodoxe benaderingen van de economische wetenschap maken geen deel uit van de neoklassieke economie. (nl)
  • In economia con la locuzione economia neoclassica ci si riferisce ad un approccio generale alla disciplina economica basato sulla determinazione di prezzi, produzione e reddito attraverso il modello matematico di domanda e offerta. La scuola di economia neoclassica è convenzionalmente fatta partire dagli anni 1871-1874, quando vennero pubblicate le prime opere sistematiche di William Stanley Jevons, Carl Menger e Léon Walras. Il nuovo modello, tendente a trasformare l'economia in una scienza esatta al pari della fisica, denominato marginalismo si contrappone sia allo sviluppo marxista del pensiero degli economisti classici sia alla scuola storica tedesca dell'economia. (it)
  • 新古典派経済学(しんこてんはけいざいがく、英: Neoclassical economics)とは、経済学における学派の一つ。もともとはイギリスの古典派経済学の伝統を重視したアルフレッド・マーシャルの経済学(ケンブリッジ学派)を指すとされたが、広義にはオーストリア学派(ウィーン学派)、ローザンヌ学派(数理学派)、ケンブリッジ学派の三学派を指す場合もあり、さらにイギリスのジェボンズ、フランシス・イシドロ・エッジワース、ジョン・ベイツ・クラークによるアメリカで隆盛したアメリカ経済学やクヌート・ヴィクセルのスウェーデン学派を含める場合もある。現在では一般に限界革命以降の限界理論と市場均衡分析をとりいれた経済学をさす。数理分析を発展させたのが特徴であり、代表的なものにレオン・ワルラスの一般均衡理論や新古典派成長理論などがある。 新古典派においては一般に、経済を経済主体の最適化行動と需給均衡の枠組みで捉え、パレートの意味での効率性によって規範的な評価を行う。 (ja)
  • Neoclassical economics is an approach to economics in which the production, consumption and valuation (pricing) of goods and services are driven by the supply and demand model. According to this line of thought, the value of a good or service is determined through a hypothetical maximization of utility by income-constrained individuals and of profits by firms facing production costs and employing available information and factors of production. This approach has often been justified by appealing to rational choice theory, a theory that has come under considerable question in recent years. Neoclassical economics dominated microeconomics and, together with Keynesian economics, formed the neoclassical synthesis which dominated mainstream economics as neo-Keynesian economics from the 1950s to the 1970s. It competed with new Keynesian economics as new classical macroeconomics in explaining macroeconomic phenomena from the 1970s until the 1990s, when it was identified as having become a part of the new neoclassical synthesis along with new Keynesianism. There have been many critiques of neoclassical economics, a number of which have been incorporated into newer versions of neoclassical theory, whilst some remain distinct fields. (en)
  • Ekonomia neoklasyczna – pojęcie, pod którym rozumie się całą grupę teorii ekonomicznych wywodzących się z drugiej połowy XIX wieku, opierających się na stworzonej przez Adama Smitha ekonomii klasycznej. Ekonomia neoklasyczna była dominującą teorią ekonomiczną aż do lat 30. XX wieku, kiedy to została wyparta przez keynesizm. (pl)
  • Economia neoclássica é uma expressão genérica utilizada para designar diversas correntes do pensamento econômico que estudam a formação dos preços, a produção e a distribuição da renda através do mecanismo de oferta e demanda dos mercados.Essas correntes surgem no fim do século XIX e século XX, com o austríaco Carl Menger (1840-1921, o inglês William Stanley Jevons (1835-1882, o suíço Léon Walras (1834-1910 dentre outros autores menos importantes. Posteriormente, destacaram-se o inglês Alfred Marshall (1842-1924, o sueco Knut Wicksell (1851-1926, o italiano Vilfredo Pareto (1848-1923 e o estadunidense Irving Fisher (1867-1947. A palavra neo-classical ('neoclássico' foi introduzida por Thorstein Veblen em 1900 para designar os autores que integraram a chamada revolução marginalista, iniciada por Stanley Jevons e a escola austríaca (Léon Walras não é citado. Veblen inclui nessa categoria Alfred Marshall e os austríacos, principalmente. (pt)
  • Неоклассическая экономическая теория возникла в 1870-е годы. Представители: У. С. Джевонс и Л. Вальрас (математическая школа), Дж. Б. Кларк (американская школа), Ирвинг Фишер, А. Маршалл и А. Пигу (кембриджская школа). Неоклассическое направление исследует поведение т. н. экономического человека (потребителя, предпринимателя, наёмного работника), который стремится максимизировать доход и минимизировать затраты. Основные категории анализа — предельные величины (см. Маржинализм). Экономисты неоклассического направления разработали теорию предельной производительности; теорию общего равновесия, согласно которой механизм свободной конкуренции и рыночного ценообразования обеспечивает справедливое распределение доходов и полное использование экономических ресурсов; экономическую теорию благосостояния, принципы которой положены в основу современной теории государственных финансов (П. Сэмуэльсон); теорию рациональных ожиданий и др. Во второй половине XIX века наряду с марксизмом возникает и развивается неоклассическая экономическая теория. Из всех её многочисленных представителей наибольшую известность приобрёл английский учёный Альфред Маршалл (1842—1924). Он был профессором, заведующим кафедрой политической экономии Кембриджского университета. А. Маршалл обобщил результаты новых экономических исследований в фундаментальном труде «Принципы экономической теории» (1890). В своих работах А. Маршалл опирался как на идеи классической теории, так и на идеи маржинализма. Маржинализм (от английского marginal — предельный, крайний) — это течение в экономической теории, возникшее во второй половине XIX века. Экономисты-маржиналисты в своих исследованиях использовали предельные величины, такие как предельная полезность (полезность последней, дополнительной единицы блага), предельная производительность (продукция, произведённая последним нанятым работником). Данные понятия использовались ими в теории цены, теории заработной платы и при объяснении многих других экономических процессов и явлений. В своей теории цены А. Маршалл опирается на концепции спроса и предложения. Цена блага определяется соотношением спроса и предложения. В основе спроса на благо лежат субъективные оценки предельной полезности блага потребителями (покупателями). В основе предложения блага лежат издержки производства. Производитель не может продавать по цене, не покрывающей его затраты на производство. Если классическая экономическая теория рассматривала формирование цен с позиций производителя, то неоклассическая теория рассматривает ценообразование и с позиций потребителя (спрос), и с позиций производителя (предложение). Неоклассическая экономическая теория так же, как и классическая политэкономия, исходит из принципа экономического либерализма, принципа свободной конкуренции. Но в своих исследованиях неоклассики больший акцент делают на исследовании прикладных практических проблем, в большей степени используют количественный анализ и математику, чем качественный (содержательный, причинно-следственный). Наибольшее внимание уделяется проблемам эффективного использования ограниченных ресурсов на микроэкономическом уровне, на уровне предприятия и домашнего хозяйства. Неоклассическая экономическая теория является одной из основ многих направлений современной экономической мысли. (ru)
  • Neoklassisk nationalekonomi är en teoribildning inom nationalekonomi vars genombrott traditionellt anges ha ägt rum runt 1870. Den kallas ibland även marginalism på grund av de marginalistiska resonemangens centrala betydelse. Med neoklassisk nationalekonomi åsyftas ett allmänt samhällsekonomiskt synsätt som fokuserar på fastställandet av priser, produktion och inkomster i marknader genom utbud och efterfrågan. Med andra ord: det som avgör vad som ska produceras är marginalintäkten, det som avgör vad konsumenten köper är marginalnyttan, det som avgör huruvida det enskilda företaget ska anställa är marginalprodukten och så vidare. Några av de mest framträdande pionjärerna inom den neoklassiska skolan var engelsmannen , österrikaren Carl Menger och fransmannen Léon Walras. Termen "neoklassisk" användes först av ekonomen Thorstein Veblen (1857-1929 i en artikel år 1900. Han använde termen för att betona likheten mellan de klassiska ekonomerna och den modernare Alfred Marshall (1842-1924. Veblen ansåg att de vilade på en gemensam utilitaristisk grund och att de båda utgick ifrån att människor agerar hedonistiskt, det vill säga söker efter största möjliga lusttillfredsställelse. Med tiden kom termen dock att användas synonymt med marginalistisk analys. De tidiga neoklassikerna övergav helt och hållet klassikernas arbetsvärdeteori, teorin om att varors bytesvärde (priset på marknaden avgörs av mängden arbete som nedlagts i dem. Istället betonade man efterfrågan på varorna som avgörande. Senare modifierades detta till en analys som tog hänsyn till både produktion och efterfråga. (sv)
  • 新古典經濟學派(英語:Neoclassical economics),又稱第一代新古典派经济学、新古典派經濟學,興起於二十世紀初期的經濟主義思潮。他們是個鬆散的團體,繼承了古典經濟學的立場,共同的主張是支持自由市場經濟,個人理性選擇,反對政府過度干預,反對凱恩斯主義經濟學。 新古典主義經濟學形成了個體經濟學的主要成份。 (zh)
  • Неокласична економічна теорія (англ. Neoclassical economics) — це підхід до економіки, згідно якого виробництво, споживання та оцінка (ціноутворення) товарів та послуг керуються відомою моделлю попиту та пропозиції. Відповідно до цього напряму думки, цінність товару (матеріального або послуги) визначається шляхом гіпотетичної максимізації корисності приватними особами з обмеженим доходом та прибутками фірм, які стикаються з виробничими витратами та використовують доступну інформацію та фактори виробництва, відповідно до теорії раціонального вибору. Неокласична економіка домінувала у мікроекономіці й разом з кейнсіанською економікою сформувала неокласичний синтез, який домінував у мейнстрімній економіці, як неокейнсіанська економіка, з 1950-х до 1970-х років. Вона конкурувала з новою кейнсіанською економікою як новою класичною макроекономікою в поясненні макроекономічних явищ з 1970-х до 1990-х років, коли було визнано, що вона стала частиною нового неокласичного синтезу поряд з новим кейнсіанством. Неокласична економіка отримала багато критики, зокрема зі сторони Австрійської школи економіки. Згідно з неокласичною економікою: * непередбачені зміни рівня цін здатні викликати макроекономічну нестабільність тільки в короткостроковому періоді; * у довгостроковому періоді економіка завжди зберігає стабільність при виробництві внутрішнього продукту, що забезпечує повну зайнятість ресурсів внаслідок гнучкості цін і заробітної плати. Теорія адаптивних очікувань (англ. Adaptive expectations theory) — неокласична теорія, згідно з якою, люди, в очікуванні майбутніх змін, керуються подіями минулого і сьогодення і змінюють свої очікування у міру того, як розгортаються фактичні події. Наприклад, якщо інфляція була високою, люди очікують, що вона буде високою і надалі. Теорія раціональних очікувань (англ. Rational expectations theory) — неокласична теорія Дж.Ф.Мута, згідно з якою фірми і домогосподарства чекають, що кредитно-грошова і фіскальна політика держави, зробить певний вплив на економіку, і, керуючись власною вигодою, роблять дії, що роблять цю політику неефективною. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 21634 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 52440 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 1041601704 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:isPartOf
dct:subject
gold:hypernym
rdf:type
rdfs:comment
  • الاقتصاديات التقليدية المحدثة هو مصطلح تم استخدامه بطرق مختلفة في مناهج الاقتصاديات التي تركز على تحديد الأسعار والمخرجات وتوزيع الدخل في الأسواق من خلال العرض والطلب، وغالبًا ما يتم إدخاله من خلال تحقيق الحد الأقصى الافتراضي للمنفعة التي يحصل عليها الأفراد محدودي الدخل و للأرباح التي تحصل عليها الشركات أصحاب التكلفة المحدودة، باستخدام المعلومات المتوفرة وعناصر الإنتاج طبقًا لنظرية الاختيار العقلاني. ويسيطر الاقتصاد التقليدي المحدث على الاقتصاد الجزئي وبالإضافة إلى اقتصاد كينزي يشكّل التركيبة التقليدية المحدثة والتي تسيطر على الاقتصاديات السائدة اليوم. وبالرغم أن الاقتصاد التقليدي المحدث قد حظي بقبول واسع من قبل الاقتصاديين المعاصرين، إلا أنه تعرض للعديد من الانتقادات وغالبًا ما تُدمج في الإصدارات الأحدث للنظرية التقليدية المحدثة بسبب الوعي بالتغييرات الطارئة على المعايير الاقتصادية. (ar)
  • Neoklasická ekonomie je přístup k ekonomii zaměřený na rozhodování o zboží, výstupech a rozdělení příjmů na trzích prostřednictvím nabídky a poptávky. Je jedním ze dvou směrů současné ekonomie hlavního proudu. Druhým směrem jsou školy soustředěné kolem keynesiánství, zejména neokeynesiánství a postkeynesiánství. Neoklasická ekonomie je takto nazývána proto, že některými předpoklady a východisky navazuje na původní klasickou ekonomii, ovšem zároveň ji překonává zapojením nových myšlenek a nástrojů ekonomické analýzy. (cs)
  • Ekde 1870, la burĝa ekonomika penso transiris nebulan periodon antaŭ marksismo. La klasika skolo, bazita sur Adam Smith, kaj fiziokratio ne proponis sufiĉajn respondojn al kritikoj de Karl Marx. Tiam aperis, sub influo de Pozitivismo, la Novklasika skolo, kiu modifis la metodojn de ekonomikaj studoj, ĉefe per la uzo de statistiko. Laŭ tiu teorio, homo estas racia, do ekvilibrigas siajn enspezojn kaj elspezojn. La novklasika skolo solidigis la liberalan penson. Ĝi postulas konkurencan ekonomian sistemon kiu emas, aŭtomate, al ekvilibro. (eo)
  • Ekonomia neoklasikoa, eskola neoklasiko ere deitzen dena, aldagai ekonomikoetako balioak eskaintza eta eskariaren bitartez zehazten dituena. XIX. mendean garatutako marjinalismo izeneko korronte ekonomikoan du jatorri. Alfred Marshall jotzen da korronte honen aitzindari eta sortzailetzat, bereziki 1890eko bere liburuaren bitartez. (eu)
  • L'école néoclassique est un terme générique qui désigne les différents courants rattachés à une école de pensée économique libérale moderne. L'école néoclassique est l'héritière de l'école classique. Résolument libérale, elle étudie la formation des prix, les causes de la production, les moyens de la distribution des revenus à travers le mécanisme d'offre et de demande sur un marché. Elle est l'héritière directe du marginalisme, né à la fin du XIXe siècle, et qui se basait sur l'hypothèse de maximisation de l'utilité par chaque agent économique. Des trois fondateurs du marginalisme à savoir Léon Walras, Carl Menger et William Stanley Jevons, le premier nommé est celui qui a la plus forte influence sur l'école néoclassique au début du XXIe siècle. (fr)
  • Unter neoklassischer Theorie oder Neoklassik wird eine wirtschaftswissenschaftliche Richtung verstanden, die in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts begründet wurde und die klassische Nationalökonomie ablöste. Charakterisiert wird die Neoklassik nicht durch bestimmte Lehrsätze, sondern durch ihre Methode, insbesondere das Marginalprinzip, das in Begriffen wie Grenzkosten oder Grenzerlös zum Ausdruck kommt. Wesentlich haben zu ihrer Entstehung die Ökonomen Alfred Marshall, William Stanley Jevons und Léon Walras beigetragen. Die Neoklassik beherrscht die Wirtschaftswissenschaft – mit Unterbrechung durch den Keynesianismus – bis heute. Kritisiert wird sie in Ansätzen aus der heterodoxen Ökonomie. (de)
  • 新古典派経済学(しんこてんはけいざいがく、英: Neoclassical economics)とは、経済学における学派の一つ。もともとはイギリスの古典派経済学の伝統を重視したアルフレッド・マーシャルの経済学(ケンブリッジ学派)を指すとされたが、広義にはオーストリア学派(ウィーン学派)、ローザンヌ学派(数理学派)、ケンブリッジ学派の三学派を指す場合もあり、さらにイギリスのジェボンズ、フランシス・イシドロ・エッジワース、ジョン・ベイツ・クラークによるアメリカで隆盛したアメリカ経済学やクヌート・ヴィクセルのスウェーデン学派を含める場合もある。現在では一般に限界革命以降の限界理論と市場均衡分析をとりいれた経済学をさす。数理分析を発展させたのが特徴であり、代表的なものにレオン・ワルラスの一般均衡理論や新古典派成長理論などがある。 新古典派においては一般に、経済を経済主体の最適化行動と需給均衡の枠組みで捉え、パレートの意味での効率性によって規範的な評価を行う。 (ja)
  • Ekonomia neoklasyczna – pojęcie, pod którym rozumie się całą grupę teorii ekonomicznych wywodzących się z drugiej połowy XIX wieku, opierających się na stworzonej przez Adama Smitha ekonomii klasycznej. Ekonomia neoklasyczna była dominującą teorią ekonomiczną aż do lat 30. XX wieku, kiedy to została wyparta przez keynesizm. (pl)
  • 新古典經濟學派(英語:Neoclassical economics),又稱第一代新古典派经济学、新古典派經濟學,興起於二十世紀初期的經濟主義思潮。他們是個鬆散的團體,繼承了古典經濟學的立場,共同的主張是支持自由市場經濟,個人理性選擇,反對政府過度干預,反對凱恩斯主義經濟學。 新古典主義經濟學形成了個體經濟學的主要成份。 (zh)
  • El terme economia neoclàssica o escola neoclàssica és un concepte imprecís utilitzat en economia; ciència política, etc., per a referir-se en general a un enfocament econòmic basat en l'anàlisi marginalista que inclou la percepció de l'. Generalment s'empra en dues accepcions: per a referir-se als desenvolupaments en el pensament econòmic entre 1870 i 1920 i per a designar -més o menys críticament- el que es considera el pensament econòmic ortodox o dominant (mainstream en l'actualitat. (ca)
  • Teoría económica neoclásica, economía neoclásica o escuela neoclásica es un concepto utilizado en economía para referirse a un enfoque económico que intenta integrar el análisis marginalista algunas de las percepciones provenientes de la economía clásica.​​ Como lo anterior sugiere, la escuela neoclásica ejerció gran influencia en los desarrollos posteriores del pensamiento económico durante el siglo XX, por ejemplo, a través de la conocida síntesis clásico-keynesiana o Neokeynesianismo,​ e incluso en el presente, a través de los nuevos clásicos.​ (es)
  • Ekonomi neoklasik adalah istilah yang digunakan untuk mendefinisikan beberapa aliran pemikiran ilmu ekonomi yang mencoba menjabarkan pembentukan harga, produksi, dan distribusi pendapatan melalui mekanisme penawaran dan permintaan pada suatu pasar. Asumsi maksimalisasi utilitas mendekatkan teori ini pada aliran yang lahir pada akhir abad ke-19 Masehi. Tiga penggagas utama mazhab ini adalah Léon Walras, Carl Menger dan . (in)
  • Neoclassical economics is an approach to economics in which the production, consumption and valuation (pricing) of goods and services are driven by the supply and demand model. According to this line of thought, the value of a good or service is determined through a hypothetical maximization of utility by income-constrained individuals and of profits by firms facing production costs and employing available information and factors of production. This approach has often been justified by appealing to rational choice theory, a theory that has come under considerable question in recent years. (en)
  • De neoklassieke economie is een economische school met verschillende benaderingen die zich richten op het bepalen van prijzen, geleverde goederen en diensten en de inkomensverdeling in markten door middel van vraag en aanbod, vaak tot stand gebracht door middel van een hypothetische nutsmaximalisatie door particulieren, onder restrictie van een gegeven inkomen, en van winstmaximalisatie door bedrijven, onder de restrictie van gegeven , waar zowel particulieren en bedrijven de productiefactoren, waar zij over beschikken, op basis van de beschikbare informatie en in overeenstemming met de rationele-keuzetheorie inzetten. De neoklassieke economie domineert de micro-economie en vormt samen met de Keynesiaanse economie de neoklassieke synthese, die de economische wetenschap al decennialang domi (nl)
  • In economia con la locuzione economia neoclassica ci si riferisce ad un approccio generale alla disciplina economica basato sulla determinazione di prezzi, produzione e reddito attraverso il modello matematico di domanda e offerta. (it)
  • Economia neoclássica é uma expressão genérica utilizada para designar diversas correntes do pensamento econômico que estudam a formação dos preços, a produção e a distribuição da renda através do mecanismo de oferta e demanda dos mercados.Essas correntes surgem no fim do século XIX e século XX, com o austríaco Carl Menger (1840-1921, o inglês William Stanley Jevons (1835-1882, o suíço Léon Walras (1834-1910 dentre outros autores menos importantes. Posteriormente, destacaram-se o inglês Alfred Marshall (1842-1924, o sueco Knut Wicksell (1851-1926, o italiano Vilfredo Pareto (1848-1923 e o estadunidense Irving Fisher (1867-1947. (pt)
  • Neoklassisk nationalekonomi är en teoribildning inom nationalekonomi vars genombrott traditionellt anges ha ägt rum runt 1870. Den kallas ibland även marginalism på grund av de marginalistiska resonemangens centrala betydelse. Med neoklassisk nationalekonomi åsyftas ett allmänt samhällsekonomiskt synsätt som fokuserar på fastställandet av priser, produktion och inkomster i marknader genom utbud och efterfrågan. Med andra ord: det som avgör vad som ska produceras är marginalintäkten, det som avgör vad konsumenten köper är marginalnyttan, det som avgör huruvida det enskilda företaget ska anställa är marginalprodukten och så vidare. Några av de mest framträdande pionjärerna inom den neoklassiska skolan var engelsmannen , österrikaren Carl Menger och fransmannen Léon Walras. (sv)
  • Неокласична економічна теорія (англ. Neoclassical economics) — це підхід до економіки, згідно якого виробництво, споживання та оцінка (ціноутворення) товарів та послуг керуються відомою моделлю попиту та пропозиції. Відповідно до цього напряму думки, цінність товару (матеріального або послуги) визначається шляхом гіпотетичної максимізації корисності приватними особами з обмеженим доходом та прибутками фірм, які стикаються з виробничими витратами та використовують доступну інформацію та фактори виробництва, відповідно до теорії раціонального вибору. Згідно з неокласичною економікою: (uk)
  • Неоклассическая экономическая теория возникла в 1870-е годы. Представители: У. С. Джевонс и Л. Вальрас (математическая школа), Дж. Б. Кларк (американская школа), Ирвинг Фишер, А. Маршалл и А. Пигу (кембриджская школа). Неоклассическое направление исследует поведение т. н. экономического человека (потребителя, предпринимателя, наёмного работника), который стремится максимизировать доход и минимизировать затраты. Основные категории анализа — предельные величины (см. Маржинализм). (ru)
rdfs:label
  • Neoclassical economics (en)
  • اقتصاديات تقليدية محدثة (ar)
  • Economia neoclàssica (ca)
  • Neoklasická ekonomie (cs)
  • Neoklassische Theorie (de)
  • Novklasika ekonomika skolo (eo)
  • Economía neoclásica (es)
  • Ekonomia neoklasiko (eu)
  • Ekonomi neoklasik (in)
  • École néoclassique (fr)
  • Economia neoclassica (it)
  • 新古典派経済学 (ja)
  • 신고전파 경제학 (ko)
  • Neoklassieke economie (nl)
  • Ekonomia neoklasyczna (pl)
  • Economia neoclássica (pt)
  • Неоклассическая экономическая теория (ru)
  • Neoklassisk nationalekonomi (sv)
  • Неокласична економіка (uk)
  • 新古典經濟學派 (zh)
owl:differentFrom
owl:sameAs
skos:closeMatch
prov:wasDerivedFrom
foaf:depiction
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:influenced of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbo:wikiPageWikiLink of
is dbp:schoolTradition of
is rdfs:seeAlso of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of
Powered by OpenLink Virtuoso    This material is Open Knowledge     W3C Semantic Web Technology     This material is Open Knowledge    Valid XHTML + RDFa
This content was extracted from Wikipedia and is licensed under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported License