| dbo:abstract
|
- A la mitologia grega , Lisa (Λύσσα / Lyssa), anomenada Lita (Λύττα / Lytta) pels atenesos , era una la personificació de la ira frenètica, la fúria (sobretot en la guerra) i, en els animals, la bogeria produïda per la ràbia. (ca)
- Lyssa (altgriechisch Λύσσα Lýssa, im attischen Dialekt Lytta, Λύττα Lýtta) ist in der griechischen Mythologie die Verkörperung des Wahnsinns, insbesondere der wütenden Raserei. Ihr griechischer Name (wie auch die Namen ihrer römischen Version Ira, Furor und Rabies) bedeutet „Wut“, im Griechischen insbesondere „Tollwut“. Diese Krankheit wird im medizinischen Fachvokabular bis heute mit dem lateinischen oder griechischen Namen der Göttin bezeichnet. Als allegorische Gestalt tritt Lyssa in mehreren klassischen Dramen auf. Personifizierungen Lyssas auf Kratermalereien zeigen sie als Jägerin mit Tierfellen, auch mit Hundeattributen. Sie ähnelt den Erinnyen und Mänaden, ohne dass sie mit diesen enger assoziiert ist. Übertragen auf die Kampfeswut namentlich Hektors und Apollons erscheint das Wort bereits in der Ilias. Eine weitere Übertragung ist zuweilen in die Richtung auf die „rasende Liebe“ gerichtet, so wird von Sophokles „Lyssa“ sogar als Beiname der Kypris gebraucht. Lyssa erscheint in ihrer Eigenschaft als Überbringerin der „Hundswut“ im seit dem 6. Jahrhundert vielfach dargestellten Mythos vom Tod des Aktaion, den seine eigenen Hunde zerreißen. Als dramatis persona der Tragödiendichtung spielt Lyssa seit Anfang des 5. Jahrhunderts eine wichtige Rolle. In Aischylos' Xantriai (Die Wollkremplerinnen) hetzt sie die Mänaden auf, möglicherweise zur Tötung Pentheus’; in der Tragödie „Der rasende Herakles“ des Euripides tritt sie im Dialog mit Iris auf, Bedenken gegen den Befehl Heras äußernd. Der Dichter nennt sie eine Tochter der Nyx und des Blutes, das bei der Kastration des Uranos vergossen wurde. (de)
- En la mitología griega, Lisa (Λύσσα / Lýssā), llamada Lita (Λύττα / Lýttā) por los atenienses, era una la personificación de la ira frenética, la furia (sobre todo en la guerra) y, en los animales, la locura producida por la rabia. Nació de Nix engendrada por la sangre que vertió Urano al ser castrado, aunque Higino la cita entre los hijos de Éter y Gea. Eurípides la describe con serpientes en la cabeza y ojos centelleantes. En su Heracles, relata cómo la vengativa Hera ordenó a Lisa, a través de su mensajera Iris, que volviese loco al héroe, del que era enemiga acérrima. Intentó disuadir a Iris sin éxito alguno y, en contra de su voluntad, se introdujo en Heracles incitándole a que matara a su mujer y a sus propios hijos. Por sus atribuciones, estaba relacionada con , la diosa de la locura, y con las Manías. (es)
- In Greek mythology, Lyssa (/ˈlɪsə/; Ancient Greek: Λύσσα Lússā), called Lytta (/ˈlɪtə/; Λύττα Lúttā) by the Athenians, was the spirit of mad rage, frenzy, and rabies in animals. She was closely related to the Maniae, the spirits of madness and insanity. Her Roman equivalent was variously named Ira, Furor, or Rabies. Sometimes she was multiplied into a host of Irae and Furores. (en)
- Dans la mythologie grecque, Lyssa (en grec ancien : Λύσσα / Lússa), aussi nommée Lytta (Λύττα / Lútta) en attique, est la personnification de la folie furieuse, de la frénésie destructrice et de la rage des animaux. Elle était souvent apparentée aux Maniae, les déesses de la folie. Son équivalent romain était nommé Ira (la Colère), Furor (la Folie furieuse), ou Rabies (la Rage). (fr)
- Lissa (in greco antico: Λύσσα, Lýssa, in attico Λύττα, Lýtta) è, nella mitologia greca, la dea della rabbia ardente e del furore cieco. (it)
- 리사 혹은 릿사(Lyssa)는 명계의 여신이며 우라노스와 닉스의 딸이다. 우라노스의 정권이 크로노스에 의해서 막을 내렸을 당시에 우라노스가 고통으로 괴로워하고 있었는데 이곳 저곳에 양물의 흔적들이 튀어서 어둠속에서 살고 있던 닉스한테까지도 튀어서 그녀도 어머니였던 가이아처럼 우라노스의 아이를 임신하고 말았다. 닉스는 원하지 않았지만 우라노스의 아이를 낳았는데 그녀는 명계 뿐만이 아니라 광기의 여신이기도 한데, 자신의 개들을 끌고 다니면서 인간들한테 치명적인 광기를 선물하고 다닌다. 디오니소스를 모시는 인간들한테도 어김없이 광기를 선물하여 디오니소스를 곤란하게 만들었던적도 있었다고 한다. 우라노스의 광기가 그대로 느껴지는 여신으로써 아버지 우라노스를 많이 닮았고 외모는 어머니인 닉스를 닮았다고 한다. (ko)
- Lyssa (także Szał; gr. Λύσσα Lýssa, łac. Ira, Furor) – w mitologii greckiej bogini i uosobienie szału i szalonej wściekłości. Uchodziła za córkę Nyks i Uranosa (poczęta z jego krwi). Była służącą Hery, na jej polecenie zesłała na Heraklesa szał, w którym pozabijał swoje dzieci. Przedstawiano ją z wężami we włosach. (pl)
- Lyssa (grek. Λυσσα) var en gudinna i den grekiska mytologin. Hon var raseriets, ursinnets och vansinnets gudinna. Hon representerade framförallt äktenskapligt raseri och hos djuren var hon rabies personifierad. Lyssa var dotter till antingen Nyx (Natten) och blodet från Uranos (Himlen), eller till Aither (Luften) och Gaia (Jorden). Hon tjänade bland annat gudinnan Hera. Det var Lyssa som drev hjälten Herakles till vansinne så att han slog ihjäl sina egna barn. (sv)
- Na mitologia grega, Lissa ou Lýssa (em grego Λύσσα) era uma Deusa que personificava a ira, a raiva, a fúria desenfreada, nos animais, a loucura produzida pela raiva. Os atenienses escreviam seu nome como Lýtta (Λύττα). Nasceu de Nix fecundada pelo icor que verteu de Urano ao ser castrado por Cronos, ainda que Higino a coloque entre os filhos de Éter e Gaia. Lissa era uma figura da tragédia ateniense. Em Ésquilo, ela aparece como agente de Dioniso enviada para enlouquecer as Mênades e, Eurípides a descreve com serpentes na cabeça e olhos cintilantes. Em sua obra Héracles relata como a vingativa Hera ordenou a Lissa, através de sua mensageira Íris, que enlouquecesse ao herói, do qual era grande inimiga. A Daemon tentou dissuadir a Íris sem êxito algum, e contra sua vontade, se introduziu em Héracles incitando-lhe a matar sua mulher e a seus próprios filhos. Por seus atributos, estava relacionada com um grupo de Daemones: Mania, a loucura, Coalemos, a estupidez, e Anoia, a demência. Sua equivalente romana era denominada como Ira ou Furor. Às vezes, apareciam também em grupo, como as Irae e os Furores. (pt)
- Ли́сса (др.-греч. Λύσσα; λύσσᾰ — «ярость», «неистовство»; «исступление», «неукротимая страсть»; «собачье бешенство», восходит к λύκος, «волк») — в древнегреческой мифологии божество, персонификация бешенства и безумия. Порождена Нюктой и Ураном. Насылает безумие на Миниад из Орхомена, на собак Актеона, на Геракла, который убивает своих детей. Действующее лицо трагедии Еврипида «Геракл». В этой трагедии богиня Гера приказывает Лиссе лишить героя рассудка. В приступе безумия Геракл убивает жену и детей. Для того, чтобы прекратить приступ безумия, Афина ударом огромного камня повергает Геракла в тяжёлый сон. (ru)
- Лісса (дав.-гр. Λύσσα «сказ») від λύκος, «вовк», — в давньогрецькій міфології божество, персоніфікація сказу й божевілля. Народжена Ніксою й Ураном. Насилає безумство на Мініад з Орхомена, на псів Актеона, на Геракла, який вбиває своїх дітей. Дійова особа трагедії Евріпіда «Геракл». У цій трагедії богиня Гера наказує Ліссі позбавити героя розуму. У нападі божевілля Геракл вбиває дружину і дітей. Для того, щоб припинити напад безумства, Афіна ударом величезного каменю валить Геракла в глибокий сон (uk)
- 燕蛾属（学名：Lyssa）为燕蛾科的一个属。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- A la mitologia grega , Lisa (Λύσσα / Lyssa), anomenada Lita (Λύττα / Lytta) pels atenesos , era una la personificació de la ira frenètica, la fúria (sobretot en la guerra) i, en els animals, la bogeria produïda per la ràbia. (ca)
- In Greek mythology, Lyssa (/ˈlɪsə/; Ancient Greek: Λύσσα Lússā), called Lytta (/ˈlɪtə/; Λύττα Lúttā) by the Athenians, was the spirit of mad rage, frenzy, and rabies in animals. She was closely related to the Maniae, the spirits of madness and insanity. Her Roman equivalent was variously named Ira, Furor, or Rabies. Sometimes she was multiplied into a host of Irae and Furores. (en)
- Dans la mythologie grecque, Lyssa (en grec ancien : Λύσσα / Lússa), aussi nommée Lytta (Λύττα / Lútta) en attique, est la personnification de la folie furieuse, de la frénésie destructrice et de la rage des animaux. Elle était souvent apparentée aux Maniae, les déesses de la folie. Son équivalent romain était nommé Ira (la Colère), Furor (la Folie furieuse), ou Rabies (la Rage). (fr)
- Lissa (in greco antico: Λύσσα, Lýssa, in attico Λύττα, Lýtta) è, nella mitologia greca, la dea della rabbia ardente e del furore cieco. (it)
- 리사 혹은 릿사(Lyssa)는 명계의 여신이며 우라노스와 닉스의 딸이다. 우라노스의 정권이 크로노스에 의해서 막을 내렸을 당시에 우라노스가 고통으로 괴로워하고 있었는데 이곳 저곳에 양물의 흔적들이 튀어서 어둠속에서 살고 있던 닉스한테까지도 튀어서 그녀도 어머니였던 가이아처럼 우라노스의 아이를 임신하고 말았다. 닉스는 원하지 않았지만 우라노스의 아이를 낳았는데 그녀는 명계 뿐만이 아니라 광기의 여신이기도 한데, 자신의 개들을 끌고 다니면서 인간들한테 치명적인 광기를 선물하고 다닌다. 디오니소스를 모시는 인간들한테도 어김없이 광기를 선물하여 디오니소스를 곤란하게 만들었던적도 있었다고 한다. 우라노스의 광기가 그대로 느껴지는 여신으로써 아버지 우라노스를 많이 닮았고 외모는 어머니인 닉스를 닮았다고 한다. (ko)
- Lyssa (także Szał; gr. Λύσσα Lýssa, łac. Ira, Furor) – w mitologii greckiej bogini i uosobienie szału i szalonej wściekłości. Uchodziła za córkę Nyks i Uranosa (poczęta z jego krwi). Była służącą Hery, na jej polecenie zesłała na Heraklesa szał, w którym pozabijał swoje dzieci. Przedstawiano ją z wężami we włosach. (pl)
- Lyssa (grek. Λυσσα) var en gudinna i den grekiska mytologin. Hon var raseriets, ursinnets och vansinnets gudinna. Hon representerade framförallt äktenskapligt raseri och hos djuren var hon rabies personifierad. Lyssa var dotter till antingen Nyx (Natten) och blodet från Uranos (Himlen), eller till Aither (Luften) och Gaia (Jorden). Hon tjänade bland annat gudinnan Hera. Det var Lyssa som drev hjälten Herakles till vansinne så att han slog ihjäl sina egna barn. (sv)
- Ли́сса (др.-греч. Λύσσα; λύσσᾰ — «ярость», «неистовство»; «исступление», «неукротимая страсть»; «собачье бешенство», восходит к λύκος, «волк») — в древнегреческой мифологии божество, персонификация бешенства и безумия. Порождена Нюктой и Ураном. Насылает безумие на Миниад из Орхомена, на собак Актеона, на Геракла, который убивает своих детей. Действующее лицо трагедии Еврипида «Геракл». В этой трагедии богиня Гера приказывает Лиссе лишить героя рассудка. В приступе безумия Геракл убивает жену и детей. Для того, чтобы прекратить приступ безумия, Афина ударом огромного камня повергает Геракла в тяжёлый сон. (ru)
- Лісса (дав.-гр. Λύσσα «сказ») від λύκος, «вовк», — в давньогрецькій міфології божество, персоніфікація сказу й божевілля. Народжена Ніксою й Ураном. Насилає безумство на Мініад з Орхомена, на псів Актеона, на Геракла, який вбиває своїх дітей. Дійова особа трагедії Евріпіда «Геракл». У цій трагедії богиня Гера наказує Ліссі позбавити героя розуму. У нападі божевілля Геракл вбиває дружину і дітей. Для того, щоб припинити напад безумства, Афіна ударом величезного каменю валить Геракла в глибокий сон (uk)
- 燕蛾属（学名：Lyssa）为燕蛾科的一个属。 (zh)
- Lyssa (altgriechisch Λύσσα Lýssa, im attischen Dialekt Lytta, Λύττα Lýtta) ist in der griechischen Mythologie die Verkörperung des Wahnsinns, insbesondere der wütenden Raserei. Ihr griechischer Name (wie auch die Namen ihrer römischen Version Ira, Furor und Rabies) bedeutet „Wut“, im Griechischen insbesondere „Tollwut“. Diese Krankheit wird im medizinischen Fachvokabular bis heute mit dem lateinischen oder griechischen Namen der Göttin bezeichnet. Als allegorische Gestalt tritt Lyssa in mehreren klassischen Dramen auf. Personifizierungen Lyssas auf Kratermalereien zeigen sie als Jägerin mit Tierfellen, auch mit Hundeattributen. Sie ähnelt den Erinnyen und Mänaden, ohne dass sie mit diesen enger assoziiert ist. (de)
- En la mitología griega, Lisa (Λύσσα / Lýssā), llamada Lita (Λύττα / Lýttā) por los atenienses, era una la personificación de la ira frenética, la furia (sobre todo en la guerra) y, en los animales, la locura producida por la rabia. Nació de Nix engendrada por la sangre que vertió Urano al ser castrado, aunque Higino la cita entre los hijos de Éter y Gea. Por sus atribuciones, estaba relacionada con , la diosa de la locura, y con las Manías. (es)
- Na mitologia grega, Lissa ou Lýssa (em grego Λύσσα) era uma Deusa que personificava a ira, a raiva, a fúria desenfreada, nos animais, a loucura produzida pela raiva. Os atenienses escreviam seu nome como Lýtta (Λύττα). Nasceu de Nix fecundada pelo icor que verteu de Urano ao ser castrado por Cronos, ainda que Higino a coloque entre os filhos de Éter e Gaia. (pt)
|
