The labor theory of value (LTV) is a theory of value that argues that the economic value of a good or service is determined by the total amount of "socially necessary labor" required to produce it. The LTV is usually associated with Marxian economics, though it also appears in the theories of earlier classical liberal economists such as Adam Smith and David Ricardo and later also in anarchist economics. Smith saw the price of a commodity in terms of the labor that the purchaser must expend to buy it, which embodies the concept of how much labor a commodity, a tool for example, can save the purchaser. The LTV is central to Marxist theory, which holds that the working class is exploited under capitalism, and dissociates price and value. Marx did not refer to his own theory of value as a "lab

Property Value
dbo:abstract
  • نظريات قيمة العمل (LTV) هي نظريات قيمة اقتصادية ابتداعية، تقول إن قيمة سلعة ترتبط فقط بالعمل المطلوب لإنتاج هذه السلعة أو الحصول عليها، وليس بعناصر الإنتاج الأخرى (باستثناء إن أمكن اعتبار هذه العناصر كعمل متجسد). في الوقت الحاضر، غالبًا ما يرتبط هذا المفهوم بالاقتصاد السياسي الماركسي، على الرغم من أنه يبدو كأساس لواضعي نظريات الاقتصاد الكلاسيكي الأُول مثل آدم سميث ودافيد ريكاردو. (ar)
  • Pracovní teorie hodnoty je ekonomická teorie, která říká, že hodnota statku je určena celkovým množstvím práce potřebné k jeho vyprodukování, spíše než by byla určena užitím nebo potěšením, které z něho získává jeho vlastník. Nejčastěji je spojována s marxistickou ekonomií i když byla použita i ranými klasickými ekonomy jako byl Adam Smith a David Ricardo a později byla použita i anarchistickými ekonomiemi (např. mutualismem). Hodnota zboží a služeb je podle této teorie určena množstvím práce nezbytné k jejich vyprodukování. Princip teorie spočívá v myšlence, že v primitivních společnostech byla započata výroba komodit z volně dostupných surovin volně dostupnými prostředky – celá jejich hodnota tedy tkvěla v práci vynaložené na jejich výrobu. Výrobky, které nejsou spotřebovány, se stávají přebytkem – kapitálem, který je dále užíván k produkci dalších výrobků. Podle klasického přístupu teorie pracovní hodnoty je tento kapitál ztělesněním vykonané práce, kterou dále reprodukuje. Hodnotu zboží tedy určuje pouze objem práce, kterou toto zboží „ztělesňuje“, přičemž je započítána i práce vložená do kapitálu nutného k jeho produkci. Hodnota komodity je závislá na průměrném množství práce, která je vykonána k jejímu vytvoření a není tedy závislá na množství práce, která byla vynaložena k výrobě konkrétního výrobku. Odvíjí se ovšem od výkonnosti a schopností všech výrobců jako celku – ve chvíli, kdy klesá průměrná výkonnost výrobců v daném odvětví, stoupá cena výrobků jím produkovaných. Určování hodnoty zboží tedy není závislé na nabídce a poptávce či jeho užitné hodnotě, nýbrž na množství práce v něm obsažené – jeho tržní cena ale může být těmito faktory ovlivněna. Teorie pracovní hodnoty je tak diametrálně odlišná od jiných přístupů, které odvozují hodnotu od užitku ze zboží, práce ušetřenou jeho pořízením či zákonů nabídky a poptávky. (cs)
  • La teoria del valor-treball (TVL) és una teoria econòmica que considera que el valor d'un bé o servei depén de la quantitat de treball que porta incorporat. (ca)
  • Die Arbeitswerttheorie (Kurzform AWT, auch Arbeitswertlehre) ist ein Ansatz aus der klassischen Nationalökonomie. Danach wird der Wert einer Ware durch die Arbeitszeit bestimmt, die zu deren Produktion gesellschaftlich notwendig ist. Außerdem muss die Ware einen Gebrauchswert aufweisen. Ausgehend von diesen Voraussetzungen werden in einer arbeitsteiligen Warenwirtschaft sowohl die Austauschverhältnisse (Tauschwert) bestimmt als auch das Wirtschaftswachstum und die Verteilung des Einkommens, und zwar je nach dessen Entstehungsart auf die unterschiedlichen Klassen von Einkommensbeziehern.Die Arbeitswerttheorie gilt als wirtschaftspolitisch links und insofern als Gegensatz zur Grenznutzentheorie. Die AWT wird von Ökonomen unterschiedlich bewertet. Auf der einen Seite wird sie für „falsch“ oder „tot“ erklärt. Dahingegen verteidigen fast alle Marxisten die AWT in der marxschen Form, wenn doch ihre präzise Explikation auch hier äußerst umstritten ist. Einige Nicht-Marxisten leiten die Arbeitswertlehre in Wachstumsmodellen unter bestimmten Annahmen her, ohne dies als Bestätigung Marxscher Theorie anzusehen. 1927 hatte der spätere Träger des Preises der Schwedischen Reichsbank in Wirtschaftswissenschaft zur Erinnerung an Alfred Nobel Gunnar Myrdal mit seiner Kritik der AWT promoviert. Eberhard Feess-Dörr suchte 1988 in seiner Dissertation Ricardo gegenüber Marx wieder ins rechte Licht zu rücken sowie die Redundanz der AWT gegenüber dem neo-ricardianischen Ansatz nachzuweisen. Nils Fröhlich hat 2009 wieder die Aktualität der recht verstandenen AWT zu beweisen unternommen. Tatsächlich wird die AWT von Adam Smith ziemlich inkonsistent verwendet. Ob bzw. wie David Ricardo die AWT einsetzt, ist umstritten. Wie auch all die damit verbundenen Kontroversen ausgehen mögen, so wird die AWT nach wie vor ein wichtiger Bezugspunkt im Theorievergleich innerhalb der Politischen Ökonomie sowie den angrenzenden Wissenschaftsdisziplinen bleiben. (de)
  • Η υπεραξία (αγγλ. surplus value), είναι βασική έννοια της μαρξιστικής οικονομικής θεωρίας, σύμφωνα με την οποία υπεραξία (Mehrwert) είναι η διαφορά μεταξύ της αξίας που δημιουργούν οι εργαζόμενοι στην καπιταλιστική οικονομία και των μισθών με τους οποίους αμείβονται και οι οποίοι είναι πάντα χαμηλότεροι από αυτήν. (el)
  • The labor theory of value (LTV) is a theory of value that argues that the economic value of a good or service is determined by the total amount of "socially necessary labor" required to produce it. The LTV is usually associated with Marxian economics, though it also appears in the theories of earlier classical liberal economists such as Adam Smith and David Ricardo and later also in anarchist economics. Smith saw the price of a commodity in terms of the labor that the purchaser must expend to buy it, which embodies the concept of how much labor a commodity, a tool for example, can save the purchaser. The LTV is central to Marxist theory, which holds that the working class is exploited under capitalism, and dissociates price and value. Marx did not refer to his own theory of value as a "labour theory of value". Mainstream neoclassical economics tends to reject the need for an LTV, concentrating instead on the fluctuations of price according to supply and demand using a theory of value based on marginal utility. (en)
  • La teoría del valor-trabajo (TVT) es una teoría de economía heterodoxa que considera que el valor de un bien o servicio está determinado por la cantidad de trabajo socialmente necesario para producirlo, en lugar de por la utilidad que le encuentre el propietario. Es una de las teorías formuladas por los economistas clásicos ingleses como Adam Smith o David Ricardo, y posteriormente retomada en la economía anarquista, este concepto está generalmente asociado con la crítica a la economía política dada por Karl Marx. (es)
  • La valeur-travail est un concept théorique utilisé notamment par Adam Smith, David Ricardo puis Karl Marx, et avant Smith par William Petty, pour qui le travail est le père et la nature la mère de la richesse, John Locke, qui justifie la propriété individuelle par le travail, et David Hume selon qui toute chose s'achète avec du travail. Ces auteurs identifient le travail comme jouant un rôle essentiel dans la détermination de la valeur d'un bien. Pour les économistes classiques et marxistes, la valeur d'un bien peut être objectivement déterminée par le travail. Cette théorie de la valeur contraste avec celle défendue par l'école néoclassique reposant sur les préférences subjectives des agents économiques. (fr)
  • La teoria del lavoro socialmente necessario è la parte della teoria marxiana del valore che intende spiegare quel processo di livellamento dei valori delle merci dello stesso tipo. Questo processo di livellamento, inoltre, spinge i produttori di una stessa branca di produzione a uniformare le tecnologie e i metodi produttivi. Sulla base della teoria marxiana del , il meccanismo di distribuzione del lavoro sociale dell'economia mercantile agisce solo sulle merci - appiccicandogli un feticcio, il valore - e necessariamente devono essere tipizzate; dunque un valore unico di mercato per ogni tipo di merce: esso agisce come se tutti i produttori di una determinata merce impiegassero lo stesso tempo di lavoro. Tuttavia, nella realtà, Marx nota che non è così: vi sono lavoratori più o meno precisi, più o meno veloci, più o meno abili nella produzione della stessa merce. Nonostante ciò, però, il mercato attribuisce lo stesso valore ai prodotti di questi differenti quantità (e qualità) di lavoro concreto. Questo livellamento ha l'effetto di far realizzare ai produttori più produttivi (le cui merci avrebbero un valore singolo più ridotto di quello di mercato) un sovrapprofitto, mentre i produttori più pigri ricavano meno dell'equivalente che la società attribuisce alle ore di lavoro che hanno effettivamente svolto; questo nel capitalismo è l'incentivo maggiore al progresso tecnico, alla riduzione costante del valore delle merci sotto quello di mercato. Per Marx i valore di mercato si stabilisce come risultato della concorrenza di un gran numero di venditori che producono in condizioni tecniche differenti, determinato in ultima istanza dal livello di produttività più diffusa in un dato mercato, quello che apporta la maggior massa di merci . La coincidenza dei valori sociali delle merci di un determinato settore e i prezzi di mercato di quelle merci corrisponde alla situazione di equilibrio all'interno del ramo produttivo. Infine, guardando all'equilibrio complessivo della società, una variazione della forza produttiva media del lavoro in un dato settore, modificandone le condizioni di equilibrio rispetto agli altri a causa di sovrapprofitti/sottoprofitti, modifica insieme le dimensioni del lavoro socialmente necessario per la produzione di quelle merci e il relativo valore. Ad esempio, supponiamo la condizione di equilibrio fra le branche della produzione (dunque la vendita delle merci ai loro valori-lavoro) e che il settore tessile venda merci per un miliardo di sterline, corrispondenti ad un milione di ore-lavoro come tempo di lavoro socialmente necessario alla produzione tessile. Ammettiamo che si verifichi un raddoppio delle forze produttive del settore; si verificherà allora un aumento della produzione tale da continuare la stessa produzione di prima con la metà del lavoro (nuovo lavoro socialmente necessario, pari a mezzo milione di ore-lavoro), pur continuando a trarre dal mercato un miliardo di sterline. Questo extra-guadagno rispetto al lavoro effettivamente contenuto spingerà gli altri produttori a impiegare il loro lavoro nel settore tessile, fintanto che la concorrenza livellerà i prezzi al nuovo valore, in totale a mezzo miliardo di sterline, corrispondente al nuovo tempo di lavoro socialmente necessario: mezzo milione di ore-lavoro. (it)
  • 労働価値説(ろうどうかちせつ、labour theory of value)とは、人間の労働が価値を生み、労働が商品の価値を決めるという理論。アダム・スミス、デヴィッド・リカードを中心とする古典派経済学の基本理論として発展し、カール・マルクスに受け継がれた。 (ja)
  • 노동가치설(labor theory of value, LTV)은 가치에 관한 비주류 경제학 이론이다. 이 이론에서는 재화나 서비스의 경제적 가치는 생산하는 데에 드는 노동 총량에 의해서 결정된다고 주장한다. 비록 이 이론이 애덤 스미스나 데이비드 리카도 같은 초기 고전경제학자나 무정부주의경제학자들의 이론을 뒷받침 하는데 사용되었지만, 현재는 이 개념이 주로 마르크스 경제학과 연계되어 사용된다. (ko)
  • De arbeidswaardetheorie is een waardeleer die arbeid aanwijst als de bron en de natuurlijke maatstaf van economische waarde. Volgens de arbeidswaardetheorie bestaat de waarde van een goed uit de waarde van de materialen waaruit het is opgebouwd, vermeerderd met de arbeid die is verricht om uit die materialen het uiteindelijke goed te produceren. Voor de materialen geldt echter weer hetzelfde, zodat, terugredenerend, alle waarde door arbeid wordt bepaald: waarde begint op het moment dat mensenwerk grondstoffen uit de natuur haalt en ze in het economisch verkeer brengt. Waardetheorieën op basis van arbeid zijn te vinden bij de klassieke economen, die ze overigens alleen toepassen op goederen met een zekere vervangbaarheid, die in massa geproduceerd kunnen worden. Sinds de twintigste eeuw wordt het begrip arbeidswaardeleer meestal met de marxistische economie geassocieerd, terwijl de moderne hoofdstroom van de economie de arbeidswaardeleer heeft vervangen door de grensnutaanpak. (nl)
  • Laborystyczna teoria wartości jest teorią ekonomiczną, wedle której prawdziwa wartość towarów jest związana ze społecznie potrzebną pracą potrzebną do ich wyprodukowania. Według Marksa sposobem na mierzenie wartości, jest określenie ilości społecznie potrzebnej pracy zawartej w danym produkcie. Dzięki tej teorii możliwe jest według niego mierzenie wartości pracy, co w połączeniu z ceną pracy (minimum jakie pracodawcy wypłacają robotnikom) mogłoby posłużyć do mierzenia wyzysku robotników. Sposobem na zmierzenie wartości pracy wykwalifikowanej miałoby być porównanie wartości wymiennej dóbr wyprodukowanych przez wykwalifikowanych robotników z dobrami wyprodukowanymi przez niewykwalifikowanych robotników. Takie podejście zakłada jednak, że następuje wymiana po wartości czystej pracy zawartej w produkcie. Marks dopuszczał jednakże, żeby dobra były sprzedawane za wartości odchylające się od wartości wynikającej z pracy, jednak zakłada on występowanie mechanizmu zmieniającego ceny w kierunku ich prawdziwej wartości. W 3 tomie „Kapitału” Marks stwierdził, że odchylenia od wartości dóbr są to fluktuacje wokół prawdziwej wartości dobra.Marks wyjaśniał też inflację (deflację) jako wynikające ze wzrostu (spadku) wartości pracy dóbr lub spadku (wzrostu) wartości pracy złota.Problemem z laborystyczną teorią wartości jest dokładna definicja społecznie potrzebnej pracy, społeczna potrzeba będąc w generalnym sensie tego słowa potrzebą uzależnioną od subiektywnych wyborów konsumentów wyznacza wartość w zależności od decyzji konsumentów. Występuje wiele różnych sposobów obliczania wartości pracy, które posiadają jednak jeden wspólny element, mianowicie tezę, że „wartość” wymienianego dobra lub usługi jest, powinna być, ma skłonności by być lub może być rozpatrywana jako proporcjonalna do ilości pracy potrzebnej do jej wytworzenia (wliczając pracę potrzebną do wykonania lub wydobycia surowców i półproduktów oraz użytych narzędzi). Różnorakie laborystyczne teorie wartości dominowały wśród ekonomistów klasycznych do połowy dziewiętnastego wieku. Szczególnie związani z nimi byli Adam Smith i David Ricardo. Od tego czasu laborystyczna teoria wartości jest najczęściej utożsamiana z ekonomią marksistowską, gdyż leżała u jej podstaw, podczas gdy dzisiejsi ekonomiści głównego nurtu opowiadają się w większości za użytecznością krańcową. (pl)
  • Трудовая теория стоимости (ТТС), или трудовая теория ценности (англ. labor theory of value), — экономическая теория, в соответствии с которой товары обмениваются между собой в таких количествах, чтобы соблюдалось равенство количества общественно необходимого труда для их производства (или воспроизводства) в данных социально-экономических условиях. Эти пропорции обмена обусловливают стоимость товаров, которая проявляется в цене через сопоставление с товаром-эквивалентом. Одним из следствий ТТС является признание труда единственным источником богатства. (ru)
  • A teoria do valor-trabalho é uma teoria econômica associada principalmente a Adam Smith, David Ricardo e Karl Marx. A teoria do valor-trabalho parte da ideia de que a atividade econômica é essencialmente coletiva. Portanto, o valor econômico de uma mercadoria é determinado pela quantidade de trabalho que, em média, é necessário para a produzir, incluindo aí todo o trabalho anterior (para produzir suas as matérias primas, máquinas, etc). Em consequência, o preço de uma mercadoria deve reproduzir a quantidade de trabalho nela colocado, sendo o trabalho o único elemento que realmente gera valor. Num exemplo clássico entre os teóricos do valor-trabalho, a razão pela qual um diamante é mais valioso que um copo de água é porque é requerido, certamente, mais trabalho em encontrar e extrair um diamante do que um copo de água. Não pode-se confundir essa teoria com a lei da oferta e demanda. O valor-trabalho, por Karl Marx, é colocado tanto em seu aspecto quantitativo quanto qualitativo, sendo esse no capitalismo abandonado, devido à transformação de coisas em mercadoria. Desse modo, a humanidade acaba por estranhar sua própria criação. Assim sendo, há em Marx uma ampliação da categoria de valor, fazendo-se uma diferenciação substancial entre a categoria de preço e valor. A economia neoclássica faz grandes objeções às concepções em torno da teoria do valor-trabalho e considera a escola marxista como tributária de tais concepções. As teorias econômicas que dão suporte à organização econômica do mercado capitalista enfatizam que a competição ou a concorrência, tida como a base do modelo de concorrência perfeita, é a via que leva ao equilíbrio "espontâneo" de preços, ajustando-os automaticamente ou tendendo a estabilizá-los. Karl Marx, por outro lado, foi ao mesmo tempo um grande crítico da teoria clássica do valor-trabalho e um teórico que procurou compreendê-la por outras perspectivas, em relação a Smith e Ricardo. Marx encontra no fato da riqueza social ou, ainda, no fato dos valores dos produtos serem medidos com base no tempo de trabalho necessário para produzir mercadorias a grande limitação do modo de produção capitalista; enquanto que os economistas clássicos enxergavam como um fenômeno natural da humanidade, direcionado pela necessidade de cada época e até mesmo pelo desejo de cada indivíduo possuir determinado objeto ou desfrutar de sua utilidade. Ocorre que o desenvolvimento tecnológico faz com que cada vez menos trabalho direto seja necessário para a produção de mercadorias, ao mesmo tempo em que o trabalho continua a ser a principal referência para compor o valor das mercadorias. O valor está ligado aos fatores necessários para a sua produção (matérias primas, máquinas e trabalho). Marx utiliza, em sua teorização, as distinções de valor de uso e valor de troca inicialmente concebidas por Adam Smith. Enquanto o segundo estaria sujeito a flutuações geradas por fatores políticos (intervenção cambial, medidas protecionistas etc) e da demanda; o primeiro estaria ligado à utilidade da coisa ou ao atendimento de uma necessidade social em particular. Tal crítica, presente em O Capital (1867), provocou uma intensa movimentação entre os economistas de sua época levando vários teóricos a proporem abordagens alternativas à teoria tradicional do valor-trabalho, como as teses da Teoria do Valor Subjetivo e do valor marginal, desenvolvidas simultânea e separadamente por três pensadores: Leon Walras, Stanley Jevons e Carl Menger, na década de 1870. (pt)
  • Arbetsvärdeteorin är en heterodox nationalekonomisk värdelära som hävdar att en varas värde bestäms av det samhälligt nödvändiga arbete som krävts för att tillverka den. För att något skall ha ett värde behöver det även ha en nytta. Utifrån dessa förutsättningar kommer varans bytesförhållande (växel eller bytes - värde) bestämma hur ekonomisk tillväxt och fördelning av inkomster sker. (sv)
  • 劳动价值理论属于经济学中的商品经济理论范围,它起源于英国的亞當·斯密,中经英国的李嘉图及威廉·湯普遜的發展,终于德国的马克思。亞當·斯密之前的學者威廉·配第、約翰·洛克以及法國重農主義學者都提出過類似論點,建立初步的輪廓,但他們始終沒有深入構建整個勞動價值理論,而只滯留于肯定勞動有所貢獻的層面。這理論可以一句説話概括它的基本論點:人類勞動創造商品價值,商品價值由勞動所創造。勞動價值理論可説是經濟學其中一個最早出現的理論,早期的經濟學家認爲這理論不但能夠解釋“如何生產?”的生产問題,而且還可推導出“為誰生產?”等消費問題的答案。但是,隨著19世紀70年代邊際效用理論的興起,主流的經濟學家更加傾向于使用較爲注重人類心理變化的邊際效用去解釋商品價格的形成,而非抽象的勞動價值;他們還提出生產需依靠不同的生产要素,而非單一勞動,於是西方主流经济学家认为劳动价值理论是错误的,而马克思主义經濟學家则堅持勞動價值理論為正確的。 对它的基本理论构成,通常有如下三种不同的理解: 1. * 强调劳动是决定商品交换的因素; 2. * 指出耗费劳动是决定商品价值的唯一因素; 3. * 提出劳动是分配财富的唯一的正当伦理依据。 (zh)
  • Трудова́ тео́рія ва́ртості — економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами. За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості , затраченої на його виробництво. Підхід, за яким за основу вартості товару беруть кількість витраченої праці, дістав назву вартісного, а теорія, на якій він заснований — вартісної. Основи вчення трудової теорії вартості заклали англійські економісти Вільям Петті, Адам Сміт, Давид Рікардо. Але найбільш повно її розробив Карл Маркс. Розкриваючи еволюцію форми вартості, він довів, що форма вартості, хоча вона реально й існує, безпосередньо не сприймається, а виявляється лише у мінових відносинах. Товар набуває форми вартості лише при зіставленні з іншими товарами. Світовій економічній науці відомі й інші теорії вартості: ті, що в центр уваги ставили витрати, і ті, що перемістили його на кінцеві результати виробництва. Крім трудової вартості, до «витратних» концепцій належать також теорія витрат виробництва і теорія трьох факторів виробництва. Представники теорії витрат виробництва (Р.Торренс, Н.Сеніор, Дж. Мілль) розглядають витрати виробництва як основу мінової вартості і цін, вважаючи, що нова вартість створюється не лише живою, а й минулою, уречевленою працею. Французькі економісти першої половини XIX ст. Жан Батист Сей і Фредерік Бастіа трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох його основних факторів: праці, капіталу, землі. Всі вони беруть рівноправну участь у створенні вартості. Кожний з цих факторів «створює» відповідну частину вартості: праця — заробітну плату, капітал — відсоток, а земля — ренту. Трудова теорія вартості є однією з найпоширеніших, започаткована представниками класичної політичної економії Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, а пізніше завершена основоположником нового напряму в політичній економії Карлом Марксом. її прихильники стверджували, що вартість — це суспільна властивість речі. Визначити її безпосередньо в товарі за допомогою певних фізичних чи хімічних досліджень неможливо. Вона виявляється лише у відносинах між товаровиробниками. Основою трудової теорії вартості є визнання праці джерелом багатства, а економічний світ є величезною майстернею, де розгортається суперництво між різними видами праці задля створення суспільного багатства. Найважливішу роль у зростанні продуктивності праці та національного багатства відіграє розподіл праці, завдяки якому вдосконалюються навички кожного працівника, забезпечується економія часу за переходу від однієї операції до іншої, відбувається полегшення і скорочення процесу виробництва. Вартість, за А. Смітом, визначається затраченою працею не однієї конкретної людини, а середньою, необхідною для певного рівня розвитку продуктивних сил, працею, а створюється продуктивною працею. Розподіл праці — головна передумова підвищення її продуктивності. Вартість товару утворює не лише праця, затрачена безпосередньо на його виробництво, а й праця уречевлена.Уречевлена праця — суспільно необхідна (абстрактна) праця, втілена в життєвих благах, у товарі. Значний внесок у розробку трудової теорії вартості зробив К. Маркс, розробивши положення про двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Ще до нього економісти дійшли висновку, що товар має дві властивості: вартість і споживчу вартість, але вони не розуміли, що ця двоєдина властивість зумовлена двоїстим характером праці. Опоненти К. Маркса і сьогодні вважають це твердження абстрагованим, відірваним від практики. Трудова теорія вартості ввійшла в суперечність з прикладними дослідженнями, практичними реаліями. Наприклад, нерідко ціни не лише відхиляються від вартості, але і формуються навколо «контролюючого стрижня», який відрізняється від неї. Не завжди узгоджується з практикою і положення про єдиний вартісно-створюючий чинник. Згідно з трифакторною концепцією, основою вартості є такі фактори виробництва — земля, капітал, праця. Один із родоначальників трифакторної концепції французький економіст першої половини XIX ст. Жан-Батіст Сей (1767—1832) вважав, що у виробництві взаємодіють і доповнюють один одного підприємці, землевласники та робітники. Учасники виробничого процесу не суперечать, а навпаки, доповнюють один одного. Кожний фактор виробництва створює свою частину вартості: капітал — відсоток, праця — заробітну плату, а земля — ренту. Вагомий внесок у теорію витрат виробництва зробили Фредерік Бастіа (1801—1850, Франція), Джеймс Мілль (1773—1836, Англія), Джон Мак-Куллох (1789—1864, Англія), які намагалися синтезувати різні точки зору на цю проблему. Розглядаючи витрати виробництва як основу мінової вартості й цін, вони дійшли висновку, що нова вартість створюється не лише живою, а й уречевленою працею. Цінність блага залежить від кількості праці, необхідної для його виробництва, але на неї також можуть впливати інші чинники. Дж. Мілль ілюструє це так званим «парадоксом старого вина»: витрати на виробництво молодого і старого вина однакові, а ціни суттєво відрізняються. Звідси висновок — визначаючи цінності, необхідно враховувати не лише трудові витрати. Принципово нові підходи до визначення та аналізу вартості почали формуватися у 70-ті роки XIX ст. Якщо трудова теорія вартості та теорія витрат виробництва давали відповідь на питання — що є основою формування вартості в процесі виробництва, то представники нового напряму відповідали на питання — що є основою попиту на товар, як формується попит, від чого залежать поведінка, вибір покупців. Ці проблеми стали центральними в їхніх дослідженнях і започаткували розробку теорії граничної корисності, яка стала вихідним пунктом маржиналізму, тобто теорії граничних величин. Прихильниками цього напряму були економісти (1835—1882, Англія), Карл Менгер (1840—1921, Австрія), Фрідріх фон Візер (1851—1926, Австрія), Ейген фон Бем-Баверк (1851—1914, Австрія), Леон Вальрас (1834—1910, Швейцарія), Михайло Іванович Туган-Барановський (1865—1919, Росія) та інші. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink
dbo:wikiPageID
  • 17629 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength
  • 68068 (xsd:integer)
dbo:wikiPageRevisionID
  • 986049970 (xsd:integer)
dbp:wikiPageUsesTemplate
dct:subject
rdf:type
rdfs:comment
  • نظريات قيمة العمل (LTV) هي نظريات قيمة اقتصادية ابتداعية، تقول إن قيمة سلعة ترتبط فقط بالعمل المطلوب لإنتاج هذه السلعة أو الحصول عليها، وليس بعناصر الإنتاج الأخرى (باستثناء إن أمكن اعتبار هذه العناصر كعمل متجسد). في الوقت الحاضر، غالبًا ما يرتبط هذا المفهوم بالاقتصاد السياسي الماركسي، على الرغم من أنه يبدو كأساس لواضعي نظريات الاقتصاد الكلاسيكي الأُول مثل آدم سميث ودافيد ريكاردو. (ar)
  • La teoria del valor-treball (TVL) és una teoria econòmica que considera que el valor d'un bé o servei depén de la quantitat de treball que porta incorporat. (ca)
  • Η υπεραξία (αγγλ. surplus value), είναι βασική έννοια της μαρξιστικής οικονομικής θεωρίας, σύμφωνα με την οποία υπεραξία (Mehrwert) είναι η διαφορά μεταξύ της αξίας που δημιουργούν οι εργαζόμενοι στην καπιταλιστική οικονομία και των μισθών με τους οποίους αμείβονται και οι οποίοι είναι πάντα χαμηλότεροι από αυτήν. (el)
  • La teoría del valor-trabajo (TVT) es una teoría de economía heterodoxa que considera que el valor de un bien o servicio está determinado por la cantidad de trabajo socialmente necesario para producirlo, en lugar de por la utilidad que le encuentre el propietario. Es una de las teorías formuladas por los economistas clásicos ingleses como Adam Smith o David Ricardo, y posteriormente retomada en la economía anarquista, este concepto está generalmente asociado con la crítica a la economía política dada por Karl Marx. (es)
  • 労働価値説(ろうどうかちせつ、labour theory of value)とは、人間の労働が価値を生み、労働が商品の価値を決めるという理論。アダム・スミス、デヴィッド・リカードを中心とする古典派経済学の基本理論として発展し、カール・マルクスに受け継がれた。 (ja)
  • 노동가치설(labor theory of value, LTV)은 가치에 관한 비주류 경제학 이론이다. 이 이론에서는 재화나 서비스의 경제적 가치는 생산하는 데에 드는 노동 총량에 의해서 결정된다고 주장한다. 비록 이 이론이 애덤 스미스나 데이비드 리카도 같은 초기 고전경제학자나 무정부주의경제학자들의 이론을 뒷받침 하는데 사용되었지만, 현재는 이 개념이 주로 마르크스 경제학과 연계되어 사용된다. (ko)
  • Трудовая теория стоимости (ТТС), или трудовая теория ценности (англ. labor theory of value), — экономическая теория, в соответствии с которой товары обмениваются между собой в таких количествах, чтобы соблюдалось равенство количества общественно необходимого труда для их производства (или воспроизводства) в данных социально-экономических условиях. Эти пропорции обмена обусловливают стоимость товаров, которая проявляется в цене через сопоставление с товаром-эквивалентом. Одним из следствий ТТС является признание труда единственным источником богатства. (ru)
  • Arbetsvärdeteorin är en heterodox nationalekonomisk värdelära som hävdar att en varas värde bestäms av det samhälligt nödvändiga arbete som krävts för att tillverka den. För att något skall ha ett värde behöver det även ha en nytta. Utifrån dessa förutsättningar kommer varans bytesförhållande (växel eller bytes - värde) bestämma hur ekonomisk tillväxt och fördelning av inkomster sker. (sv)
  • 劳动价值理论属于经济学中的商品经济理论范围,它起源于英国的亞當·斯密,中经英国的李嘉图及威廉·湯普遜的發展,终于德国的马克思。亞當·斯密之前的學者威廉·配第、約翰·洛克以及法國重農主義學者都提出過類似論點,建立初步的輪廓,但他們始終沒有深入構建整個勞動價值理論,而只滯留于肯定勞動有所貢獻的層面。這理論可以一句説話概括它的基本論點:人類勞動創造商品價值,商品價值由勞動所創造。勞動價值理論可説是經濟學其中一個最早出現的理論,早期的經濟學家認爲這理論不但能夠解釋“如何生產?”的生产問題,而且還可推導出“為誰生產?”等消費問題的答案。但是,隨著19世紀70年代邊際效用理論的興起,主流的經濟學家更加傾向于使用較爲注重人類心理變化的邊際效用去解釋商品價格的形成,而非抽象的勞動價值;他們還提出生產需依靠不同的生产要素,而非單一勞動,於是西方主流经济学家认为劳动价值理论是错误的,而马克思主义經濟學家则堅持勞動價值理論為正確的。 对它的基本理论构成,通常有如下三种不同的理解: 1. * 强调劳动是决定商品交换的因素; 2. * 指出耗费劳动是决定商品价值的唯一因素; 3. * 提出劳动是分配财富的唯一的正当伦理依据。 (zh)
  • Pracovní teorie hodnoty je ekonomická teorie, která říká, že hodnota statku je určena celkovým množstvím práce potřebné k jeho vyprodukování, spíše než by byla určena užitím nebo potěšením, které z něho získává jeho vlastník. Nejčastěji je spojována s marxistickou ekonomií i když byla použita i ranými klasickými ekonomy jako byl Adam Smith a David Ricardo a později byla použita i anarchistickými ekonomiemi (např. mutualismem). Hodnota zboží a služeb je podle této teorie určena množstvím práce nezbytné k jejich vyprodukování. (cs)
  • Die Arbeitswerttheorie (Kurzform AWT, auch Arbeitswertlehre) ist ein Ansatz aus der klassischen Nationalökonomie. Danach wird der Wert einer Ware durch die Arbeitszeit bestimmt, die zu deren Produktion gesellschaftlich notwendig ist. Außerdem muss die Ware einen Gebrauchswert aufweisen. Ausgehend von diesen Voraussetzungen werden in einer arbeitsteiligen Warenwirtschaft sowohl die Austauschverhältnisse (Tauschwert) bestimmt als auch das Wirtschaftswachstum und die Verteilung des Einkommens, und zwar je nach dessen Entstehungsart auf die unterschiedlichen Klassen von Einkommensbeziehern.Die Arbeitswerttheorie gilt als wirtschaftspolitisch links und insofern als Gegensatz zur Grenznutzentheorie. Die AWT wird von Ökonomen unterschiedlich bewertet. Auf der einen Seite wird sie für „falsch“ ode (de)
  • The labor theory of value (LTV) is a theory of value that argues that the economic value of a good or service is determined by the total amount of "socially necessary labor" required to produce it. The LTV is usually associated with Marxian economics, though it also appears in the theories of earlier classical liberal economists such as Adam Smith and David Ricardo and later also in anarchist economics. Smith saw the price of a commodity in terms of the labor that the purchaser must expend to buy it, which embodies the concept of how much labor a commodity, a tool for example, can save the purchaser. The LTV is central to Marxist theory, which holds that the working class is exploited under capitalism, and dissociates price and value. Marx did not refer to his own theory of value as a "lab (en)
  • La valeur-travail est un concept théorique utilisé notamment par Adam Smith, David Ricardo puis Karl Marx, et avant Smith par William Petty, pour qui le travail est le père et la nature la mère de la richesse, John Locke, qui justifie la propriété individuelle par le travail, et David Hume selon qui toute chose s'achète avec du travail. Ces auteurs identifient le travail comme jouant un rôle essentiel dans la détermination de la valeur d'un bien. (fr)
  • La teoria del lavoro socialmente necessario è la parte della teoria marxiana del valore che intende spiegare quel processo di livellamento dei valori delle merci dello stesso tipo. Questo processo di livellamento, inoltre, spinge i produttori di una stessa branca di produzione a uniformare le tecnologie e i metodi produttivi. Sulla base della teoria marxiana del , il meccanismo di distribuzione del lavoro sociale dell'economia mercantile agisce solo sulle merci - appiccicandogli un feticcio, il valore - e necessariamente devono essere tipizzate; dunque un valore unico di mercato per ogni tipo di merce: esso agisce come se tutti i produttori di una determinata merce impiegassero lo stesso tempo di lavoro. Tuttavia, nella realtà, Marx nota che non è così: vi sono lavoratori più o meno precis (it)
  • De arbeidswaardetheorie is een waardeleer die arbeid aanwijst als de bron en de natuurlijke maatstaf van economische waarde. Volgens de arbeidswaardetheorie bestaat de waarde van een goed uit de waarde van de materialen waaruit het is opgebouwd, vermeerderd met de arbeid die is verricht om uit die materialen het uiteindelijke goed te produceren. Voor de materialen geldt echter weer hetzelfde, zodat, terugredenerend, alle waarde door arbeid wordt bepaald: waarde begint op het moment dat mensenwerk grondstoffen uit de natuur haalt en ze in het economisch verkeer brengt. (nl)
  • Laborystyczna teoria wartości jest teorią ekonomiczną, wedle której prawdziwa wartość towarów jest związana ze społecznie potrzebną pracą potrzebną do ich wyprodukowania. Według Marksa sposobem na mierzenie wartości, jest określenie ilości społecznie potrzebnej pracy zawartej w danym produkcie. Dzięki tej teorii możliwe jest według niego mierzenie wartości pracy, co w połączeniu z ceną pracy (minimum jakie pracodawcy wypłacają robotnikom) mogłoby posłużyć do mierzenia wyzysku robotników. Sposobem na zmierzenie wartości pracy wykwalifikowanej miałoby być porównanie wartości wymiennej dóbr wyprodukowanych przez wykwalifikowanych robotników z dobrami wyprodukowanymi przez niewykwalifikowanych robotników. Takie podejście zakłada jednak, że następuje wymiana po wartości czystej pracy zawartej w (pl)
  • A teoria do valor-trabalho é uma teoria econômica associada principalmente a Adam Smith, David Ricardo e Karl Marx. A teoria do valor-trabalho parte da ideia de que a atividade econômica é essencialmente coletiva. Portanto, o valor econômico de uma mercadoria é determinado pela quantidade de trabalho que, em média, é necessário para a produzir, incluindo aí todo o trabalho anterior (para produzir suas as matérias primas, máquinas, etc). Em consequência, o preço de uma mercadoria deve reproduzir a quantidade de trabalho nela colocado, sendo o trabalho o único elemento que realmente gera valor. Num exemplo clássico entre os teóricos do valor-trabalho, a razão pela qual um diamante é mais valioso que um copo de água é porque é requerido, certamente, mais trabalho em encontrar e extrair um dia (pt)
  • Трудова́ тео́рія ва́ртості — економічна концепція, розвинута Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, Карлом Марксом та іншими економістами. За цим підходом, кожен товар обмінюється на інший відповідно до кількості , затраченої на його виробництво. Трудова теорія вартості є однією з найпоширеніших, започаткована представниками класичної політичної економії Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, а пізніше завершена основоположником нового напряму в політичній економії Карлом Марксом. (uk)
rdfs:label
  • نظريات قيمة العمل (ar)
  • Teoria del valor treball (ca)
  • Pracovní teorie hodnoty (cs)
  • Arbeitswerttheorie (de)
  • Θεωρίες της υπεραξίας (el)
  • Labor theory of value (en)
  • Teoría del valor-trabajo (es)
  • Valeur-travail (économie) (fr)
  • Teoria del lavoro socialmente necessario (it)
  • 労働価値説 (ja)
  • 노동가치설 (ko)
  • Arbeidswaardetheorie (nl)
  • Laborystyczna teoria wartości (pl)
  • Teoria do valor-trabalho (pt)
  • Трудовая теория стоимости (ru)
  • Arbetsvärdeteorin (sv)
  • Трудова теорія вартості (uk)
  • 勞動價值理論 (zh)
rdfs:seeAlso
owl:sameAs
prov:wasDerivedFrom
foaf:isPrimaryTopicOf
is dbo:nonFictionSubject of
is dbo:wikiPageDisambiguates of
is dbo:wikiPageRedirects of
is dbp:subject of
is dbp:subjects of
is owl:differentFrom of
is foaf:primaryTopic of