| dbo:abstract
|
- ظهرت الطباعة بطبع الكلمات والصور والتصميمات فوق الورق أو النسيج أو المعادن أو أي مواد أخرى ملائمة للطبع فوقها، وتتم بنسخ صور بطريقة ميكانيكية من خلال الطبع من سطح بارز، فكان يتم قديما الختم بالحجر وهذا يعدّ أقدم طرق الطباعة التي عرفت لدى البابليين والسومريين والإيبلاويين والأوغارتيين والأكاديين والحضارات في سوريا القديمة وبلاد ما بين النهرين، وكان يستعمل للاستغناء عن التوقيع على المستندات والوثائق والمعاهدات أو كرمز ديني، وكانت الوسيلة الأولى أختام يبصم بها فوق الطين أو حجر يخدش أو ينقش سطحه كذلك كان حجرة دائرية تغمس في الصبغة السائلة أو الطين ليطبع بها فوق سطح ناعم ومستو، لطبع ما كتب عليها كصورة متطابقة عكسيا ومقابلة كما في حضارات الجزيرة السورية، وتم استعمال الأختام الطينية المنقوشة بتصميم بسيط، منذ سنة 5000 ق م، وكانت تطبع على الأبواب المخصصة لحيازة وحفظ السلع، واختلفت أشكالها كتلك التي وجدت مغطاة بنقوش الحيوانات أو بأشكال أو أسماء ملكية. وبين سنتي 2000 و1800 ق م ازدهرت التجارة بين بلاد الرافدين والهند عبر الخليج، وكان من بين أهم التجارات أختام العلامات الدائرية التي عرفت بالأختام الفارسية الممهرة بالحيوانات، وكانت مصنوعة من الحجر الناعم، وكان لها نتوء مثقوب لتعليقها. والطباعة هي طبع الكلمات والصور التصميمات فوق الورق أو النسيج أو المعادن أو أي مواد أخرى ملائمة للطبع فوقها. وهذا يطلق عليه فن جرافيك graphic arts(فنون تخطيطية أو تصويرية كاتصوير والرسم والكتابة). وتتم بنسخ صور من الأصل بطريقة ميكانيكية. وتاريخ الطباعة هو أكثر الوثائق وأعرقها. ويتم من خلال الطبع من سطح بارز. فكان يجري قديما الختم بالحجر وهذا يعدّ أقدم طرق الطباعة التي عرفت لدي البابليين وغيرهم وكان يستعمل للاستغناء عن التوقيع علي المستندات والوثائق والمعاهدات أو كرمز ديني. وكانت الوسيلة أختام أو طباعة ليبصم بها فوق الطين أو من الحجر بخدش أو نقش سطحه. وكان حجرة دائرية تغمس في الصبغة السائلة أو الطين وكلن يطبع فوق سطح ناعم ومستو لطبع ماكتب عليه كصورة متطابقة عكسيا ومقابلة. أختام كرمة يرجع تاريخها للأسرالمصرية 12-15. ومن بينها أختام محلية الصنع مصنوعة من العاج، أوالعظم أو الصلصال مسطحة أو جعرانية الشكل أو محفورة بأنماط زخارف هندسية شبكية قائمة على المثلثات المحفورة.ووجدت أختام المكاتب الإدارية في القصر وبالقرب من بوابات المدينة. وأختام مصرية الصنع، متماثلة مع تلك التي تمَّ الكشف عنها في المواقع النوبية، والتي ترجع للنصف الثاني من المملكة الوسطى تصاميم زهرية أو لوالبية أو ألقاب أو أسماء لبعض صغار الموظفين أو من ذوى المناصب العليا في الحكومة مثل نائب الحاكم أو المبعوث الملكى. كما وجدت أختام مغطاة بنقوش حيوانات أو بأشكال أو أسماء ملكية يرجع تاريخها للأسرة المصرية 15م. وفي كرمة اكتشفت اختام تسلط ضوءاً على العلاقات كانت متطورة بين كرمة ومصر. ومعظم هذه الأختام اكتشفت بالمخازن والهياكل في المنطقة المحيطة بالدفوفة الغربية، أو في الجبانات المجاورة للهيكل. ويرجع تاريخها للأسرالمصرية 12-15. ومن بينها أختام محلية الصنع مصنوعة من العاج، أوالعظم أو الصلصال مسطحة أو جعرانية الشكل أو محفورة بأنماط زخارف هندسية شبكية قائمة على المثلثات المحفورة.ووجدت أختام المكاتب الإدارية في القصر وبالقرب من بوابات المدينة. وأختام مصرية الصنع، متماثلة مع تلك التي تمَّ الكشف عنها في المواقع النوبية، والتي ترجع للنصف الثاني من المملكة الوسطى تصاميم زهرية أو لوالبية أ وألقاب أو أسماء لبعض صغار الموظفين أو من ذوى المناصب العليا في الحكومة مثل نائب الحاكم أو المبعوث الملكى. كما وجدت أختام مغطاة بنقوش حيوانات أو بأشكال أو أسماء ملكية يرجع تاريخها للأسرة المصرية الخامسة عشر، وهناك اختام من دلمون في شرق الجزيرة العربية ترجع للقرن 18 قبل الميلاد. وهناك خلاف تاريخي حول من استعمل الطباعة لأول مرة بشكل واسع هل هم العرب أم الصينيين، وترجع بعض الوثائق المطبوعة المكتشفة في «جنيزة القاهرة» إلى القرن الثامن الميلادي نفس القرن الذي ظهرت به الطباعة في الصين، واستمرت الطباعة في الدولة الفاطمية خصوصا لطباعة الأحراز وألأأذكار، ثم منعت السلطات العثمانية الطباعة بالحروف العربية لاعتبارها حروفا مقدسة، ولكنها في بدايات القرن السابع عشر سمحت بها مرة أخرى، هذا ويذكر المؤرخون بأن أول مطبعة عربية أنشئت في التاريخ الحديث قد أنشئت على يد الموارنة في لبنان سنة 1610 ميلادية وهي مطبعة دير قزحيا جموب مدينة طرابلس وكانت تستعمل الحروف السريانية والعربية بينما استعملت مطبعة دير مار يوحنا الصايغ التي أنشئت في في لبنان عام 1733 ميلادية الروف العلابية وكان مؤسسها هو عبد الله زاخر أصله من حماة بسوريا. (ar)
- La tipografia és una tècnica (industrial o artística) de reproduir texts de forma impresa mitjançant tipus mòbils i gravats que són entitats, la forma dels quals es transfereixen al suport per pressió directa. A Europa, la transició del manuscrit únic cap al document reproductible és el resultat de dos avenços tecnològics: el paper i la impremta. La tipografia és el resultat de l'evolució de l'ofici de gravació de pàgines sinceres per fer incunables, la invenció dels tipus reutilitzables. La tipografia, com a tècnica, per definició s'encarrega de distribuir els caràcters (lletres) per l'espai, utilitzant el tipus adient per a cada moment, amb la màxima d'aconseguir la millor comprensió del text pel seu lector. (ca)
- Typografie je umělecko-technický obor, který se zabývá tiskovým písmem. Dělí se na mikrotypografii a makrotypografii. Mikrotypografie se zabývá uměleckou tvorbou písma. Makrotypografie se zabývá umístěním písma na stránku, proporcemi titulků, textů a ilustrací, v češtině se tradičně nazývá grafická úprava. (cs)
- Tisk je způsob rozmnožování předlohy, při kterém se tisková barva z tiskové formy přenáší tlakem stroje na papír nebo jiný potiskovaný materiál. Rozlišuje se tisk z výšky, z plochy, z hloubky a průtlačný tisk. Nejčastěji používané tiskové techniky jsou flexotisk, ofset a hlubotisk. Tiskem se v novější době rozumí i grafický výstup z počítače na papír nebo jiná média, kde se používají jiné techniky. Viz Počítačová tiskárna. V přeneseném významu je tisk souhrnné označení pro periodické tiskoviny, zejména pro noviny a časopisy. (cs)
- La impressió és l'acció i efecte de deixar una marca o empremta sobre alguna cosa. El suport de la impressió és habitualment el paper però també poden ser impresos altres materials com plàstics, teixits (estampat), etc. La impressió és l'art de reproduir sobre paper, pergamí, etc., la marca en tinta d'un escrit, un dibuix, etc., gravat sobre una planxa metàl·lica o compost ajuntant peces de metall o fusta cadascuna de les quals té gravada una lletra, una figura, etc. Al llarg de la història hi ha hagut diferents sistemes d'impressió, alguns com la serigrafia o la litografia s'han anat adaptant a l'evolució de la tècnica i encara perduren, d'altres com la xilografia que havien estat àmpliament utilitzats han perdut vigència i avui només s'utilitza per a la reproducció d'obres d'art. Fins a l'aparició de la impressió digital tots els mètodes han tingut com a característica comuna la utilització d'una matriu que un cop entintada permetia transferir-la sobre el paper. Les tècniques d'impressió van evolucionar amb rapidesa, i aparegueren nous procediments que satisfeien noves necessitats o responien a noves possibilitats tècniques. Cal destacar-ne l'aiguafort, la litografia, el fotogravat (que va aparèixer a partir de la fotografia), l'òfset o el rotogravat. Les tècniques modernes de la xerografia i la injecció de tinta estan estretament relacionades amb el tractament informàtic de les dades a imprimir que són enviades directament a la màquina impressora i que han generat l'aparició de programari específic de publicació assistida per ordinador. (ca)
- التيبوغرافية أي فن صياغة الحروف (بالفرنسية القديمة: typographie) هو فن وأسلوب ترتيب اللغة المكتوبة لجعلها مرئية وساهلة قراءة وجاذبة. ترتيب الحروف يشمل كل من اختيار عائلة الخط وحجم وطول الخط والمسافة بين السطور وبين الحروف وحتى تعديل المسافة بين زوجين من الحروف والوصلات الأبجدية. وتصميم الخطوط فن وثيق الصلة، حتى يعتبر جزءا من فن صياغة الحروف. وفن صياغة الحروف قد يستعمل في الزخرفة، بدون علاقة ببلاغ المعلومات. يختصر في كونه وسيلة تبين مدى الحس الفني لدى المصمم. ويعتمد فيه على استخدام الحروف غالبا، ليخرج المصمم لوحه فنية معبرة تتكون من حروف وجمل مرتبطة بالشكل المرسوم. وإن كانت الحروف أصعبها نظرا لوجود النقط على الحروف. يعتمد لذلك على تكرار الحروف والجمل بشكل جمالي بسيط، واستخدام أحجام مختلفة من الحروف والكلمات. (ar)
- Der Buchdruck ist ein mechanischer Prozess, bei dem Schriften und Bilder in großer Anzahl auf ebenen Flächen, meist aus Papier, reproduziert werden. Bis zu seiner Erfindung war die Erschaffung und handschriftliche Vervielfältigung von Dokumenten und Büchern (Manuskripten) das Metier einer kleinen Zahl von Spezialisten, in Europa insbesondere der gebildeten Mönche und Nonnen in den Skriptorien der Klöster. In Ostasien gab es bereits im 8. Jahrhundert gedruckte Werke. Der moderne Buchdruck mit den auswechselbaren Lettern einer Satzschrift in einer Druckerpresse (Typendruck), der die flexible, relativ kostengünstige und schnelle Erstellung größerer Auflagen ermöglichte, wurde um 1440 von Johannes Gutenberg erfunden. Er leitete eine Demokratisierung der Schaffung und Verbreitung von Informationen ein – schuf aber auch die Grundlagen für einen massiven Ausbau tendenziell freiheitsfeindlicher staatlicher und kirchlicher Bürokratie. Der Buchdruck ermöglichte erstmals die massenhafte Verbreitung von Wissen, Nachrichten und Meinungen frei von Kontrolle durch Kirche und Obrigkeit, was langfristig große gesellschaftliche Umwälzungen beförderte – so war er eine der Triebkräfte für die Epoche der Renaissance sowie für das Zeitalter der Aufklärung, und spielte eine wichtige Rolle beim Aufstieg des Bürgertums. Die Sichtweise, wonach die Buchdrucktechnik revolutionär gewirkt habe, wird von der jüngeren Forschung in Frage gestellt. Als Kontrollmechanismus für die gewonnene Freiheit wurde bald die staatliche Zensur von Druckerzeugnissen und die staatliche Verfolgung unbequemer Publizisten und Drucker eingeführt, deren Überwindung sich heute in modernen Demokratien als Grundsatz der Pressefreiheit manifestiert. (Das Wort Presse ist seit der Mitte des 18. Jahrhunderts besonders für „Gesamtheit der Zeitungen und Zeitschriften“ gebräuchlich, nachdem es vorher „Gesamtheit der Druckerzeugnisse“ bedeutete. Ab der zweiten Hälfte des 18. Jahrhunderts gibt es dann den Begriff der Pressefreiheit.) (de)
- Τυπογραφία είναι μια τέχνη της αποτύπωσης γραπτού λόγου και εικόνων σε χαρτί, ύφασμα, μέταλλο ή άλλο υλικό με τη βοήθεια τεχνικών μέσων και συνήθως σε μαζική κλίμακα. Η τυπογραφία ξεκίνησε ουσιαστικά τον 15ο αι. με την εφεύρεση του επίπεδου πιεστηρίου από τον Γουτεμβέργιο. Μέχρι τα τέλη του 20ού αι., η παραδοσιακή τυπογραφία χρησιμοποιούσε κινητά στοιχεία σε διάφορα μεγέθη και οικογένειες (γραμματοσειρές) φτιαγμένες από μέταλλο και σπανιότερα από ξύλο. Τα στοιχεία αυτά έμπαιναν σε ειδικές θήκες, τους σελιδοθέτες, και κατόπιν στο πιεστήριο για την εκτύπωση. Στη σύγχρονη στοιχειοθεσία, οι φωτογραφικές διαφάνειες και η λιθογραφία σε μεταλλικά φύλλα (όφσετ) αντικατέστησαν τους σελιδοθέτες, ενώ τα κινητά στοιχεία αντικαταστάθηκαν από ηλεκτρονικές γραμματοσειρές με μεγάλη ποικιλία χαρακτήρων και απεριόριστα μεγέθη. Πάντως κύριο μηχάνημα της τυπογραφίας — παραδοσιακής και σύγχρονης — παραμένει το πιεστήριο, που επιτρέπει τη γρήγορη αναπαραγωγή πολλών αντιγράφων. (el)
- Typografie (vom Duden und der schweizerischen Bundeskanzlei empfohlene Schreibweise) oder Typographie (von griechisch τύπος týpos „Schlag, Abdruck, Figur, Typ“, und -graphie bzw. -grafie, „schreiben, zeichnen“) ist eine mehrdeutige Bezeichnung: Im traditionellen Sinne bezieht sie sich auf die Gestaltung von Druckwerken mit beweglichen Lettern (Typen). In der Medientheorie steht Typografie für gedruckte Schrift in Abgrenzung zu Handschrift (Chirografie) und elektronischen sowie nicht literalen Texten. Ein Buchdrucker der Frühen Neuzeit wurde als typographus bezeichnet, womit im 16. und 17. Jahrhundert auch als Verleger tätige Drucker (Drucker-Verleger) gemeint sein konnten. Heute bezeichnet Typografie meist den medienunabhängigen Gestaltungsprozess, der mittels Schrift, Bildern, Linien, Flächen und Leerräumen alle Arten von Kommunikationsmedien gestaltet. Typografie ist in Abgrenzung zu Kalligrafie, Schreiben oder Schriftentwurf das Gestalten mit vorgefundenem Material. Die Typografie wird unterteilt in und . Die Arbeit des Typografen besteht darin, beide Gestaltungsmerkmale in geeigneter Weise zu kombinieren. (de)
- Tipografio (greke τυπογραφία, tipografía, de τύπος, típos „bato, premo, figuro, tipo“ kaj γράφειν, gráfein „pentri, skribi, ĉizi“) unuavice estas la kreo de komunikaĵo per reproduktebla skribo, sed duavice ankaŭ la dezajno de tia skriba komunikaĵo per linioj, areoj kaj la specifa aranĝo de literoj. Tipografo nomiĝas tiu laboristo, kiu laboras en tradicia presejo; plivastige, tiu kiu okupiĝas pri tipografio. (eo)
- La presarto estas tuto de procedoj por maŝine fari multajn ekzemplerojn de teksto aŭ bildo sur surfacon, plej ofte per inko sur papero. Eblas konsideri ĝin laŭ teknika aŭ arta vidpunktoj. Eblas presi sur granda diverseco de materialoj, kaj tiel necesas uzi diferencajn pressistemojn por la diversaj okazoj. Presadon eblas realigi hejme, artmetie komerce kaj industrie grandskale, kaj ĝi esas esenca parto de la eldonado de libroj kaj de ajna tipo de prespublikaĵoj (gazetoj, broŝuroj, propagandaĵoj ktp.). La novaj teknikoj de tridimensia presado ebligas novajn aplikaĵojn diversfake. La plej fruaj nepaperaj produktoj pri presado estis cilindrosigeloj kaj objektoj kiel la Ciro-cilindro kaj la Nabonido-cilindroj. La plej konata formo de presado aplikita al papero estis lignobloka presado, kiu aperis en Ĉinio antaŭ 220 n.e. por tolpresado. Tamen, ĝi ne estis aplikita sur papero ĝis la 7-a jarcento. Postaj disvolvigoj en presteknikoj estis la movebla tipo inventita de Bi Ŝeng ĉirkaŭ la jaro 1040 n.e. kaj la presmaŝino inventita de Johannes Gutenberg en la 15-a jarcento. La prestekniko ludis gravan rolon en la disvolvigo de la Renesanco kaj la Scienca Revolucio kaj havigis materialan bazon por la moderna scibazita ekonomio kaj la etendo de lernado al la homamasoj. Laŭlonge de la historio estis diversaj pres-sistemoj, kelkaj el kiuj, kiel la serigrafio kaj la litografio, estis adaptitaj al la evoluo de la tekniko kaj ankoraŭ estas uzataj, dum aliaj kiel ksilografio, kiuj estis amplekse uzitaj, iom perdis validecon kaj nuntempe estas uzataj nur por la reproduktado de artaĵoj. Ĝis la apero de la cifereca presado ĉiuj metodoj havis kiel komuna karaktero la uzadon de matrico kiun inkenhava frapo transigis sur paperon. La presteknikoj rapide evoluis, kaj aperis novaj procedoj kiuj kontentigis novajn necesojn aŭ respondis al novaj teknikaj ebloj. Elstaris la akvaforto, la litografio, la fotogravuraĵo (kiu aperis evidente post la fotografio), la platpreso aŭ la kavo-gravuro. La modernaj teknikoj de la kserografio kaj la inkŝpruciga presilo estas tre ligitaj kun la informadika traktado de datumoj presotaj kiuj estas senditaj rekte al la presmaŝino kaj kiuj estis generinta la aperon de specifa programaro de perkomputila publikigo. (eo)
- La tipografía (del griego τύπος [típos], ‘golpe’ o ‘huella’, y γράφω [gráfο], ‘escribir’) es el arte y la técnica en el manejo y en la selección de tipos para crear trabajos de impresión. El tipógrafo Stanley Morison la definió como: Arte de disponer correctamente el material de imprimir, de acuerdo con un propósito específico: el de colocar las letras, repartir el espacio y organizar los tipos con vistas a prestar al lector la máxima ayuda para la comprensión del texto escrito verbalmente. Al método de impresión que hace uso de tipos también se le denomina «tipografía» o «impresión tipográfica» (letterpress) en contraposición a otros métodos existentes, tales como impresión ófset, impresión digital, etc. (es)
- Tipografia (grezieratik typos, forma, eta graphein, idatzi) idatzitakoa letra-tipo, letra-tamaina, lerro-altuera, eta lerroen eta letren arteko tarteen bitartez definitzen duen artea eta teknika da. Esan daiteke tipografia sortu zela letra-tipo mugikor eta behin baino gehiagotan erabiltzekoak eta prentsa erabiltzen hasi zirenean, eta, inprimatzearen historian garrantzi handia izan badu ere, gaur egun baztertua gelditu da offset, litografia, eta konputagailuek eskaintzen dituzten abantailak direla eta. Tipografiaren zeregin nagusiak irarketarako letrak diseinatu eta aukeratzea eta testu eta irudiak antolatzea da, baina tipografiako prozesu osoan sei pauso nagusi bereizten dira: lehenik inprimatu nahi diren letrei dagozkien moldeak, estilo eta neurri jakinekoak, aukeratzen eta antolatzen dira, eskuz edo mekanikoki; ondoren, froga bat egiten da eta oker agertzen diren hitzak eta lerroak zuzentzen dira; gero, irudien fotograbatua egiten da; testua eta irudiak prest daudenean, orria moldatzen da testu, irudi eta espazio zuriak (tintak papera uki ez dezan inprimatu nahi diren moldeak baino garaiera txikiagoko berunezko piezak ezarriz) konbinatuz; orriak antolatu ondoren, hurrenkeran jartzen dira, orri-sortaka antolaturik eta orrien artean behar diren tarte zuriak uzten direla, eta burdinazko egitura batean finkatzen dira; eta azkenik, inprimatu egiten da, zilindro batzuen bidez moldeak tintaz bustiz eta ondoren paperaren kontra zapalduz. (eu)
- Inprimatzea testu eta irudiak txantiloi bat erabiliz erreproduzitzen duen prozesua da. Paperan inprimatu aurretik erabilitako inprimatze prozesuek zigilu zilindrikoak erabiltzen zituzten, adibidez eta . Paperaren gaineko lehen inprimatzeak izan zen, Txinan K. a. 220a baino lehen agertu zena. Beranduago asmatu zuen Bi Shengek 1040. urtean, eta Johannes Gutenbergek inprenta asmatu zuen XV. mendean. Inprimatzearen teknologiak paper garrantzitsua izan zuen Berpizkundean eta Zientzia Iraultzan, eta gaur egungo hezkuntza eta ezagutzan oinarritutako gizartearen oinarria da. (eu)
- La impresión es el proceso y resultado de reproducir textos e imágenes, generalmente con tinta sobre papel. Es posible imprimir sobre gran diversidad de materiales, siendo necesario utilizar diferentes sistemas de impresión en cada caso. Se puede realizar de forma doméstica, artesanal, comercial o industrial a gran escala, y es una parte esencial de la edición de libros y toda clase de publicaciones impresas. Las nuevas técnicas de impresión en 3D ofrecen nuevas aplicaciones en diversos campos. A lo largo de la historia ha habido diferentes sistemas de impresión, algunos como la serigrafía o la litografía se han ido adaptando a la evolución de la técnica y todavía perduran, otros como la xilografía que habían sido ampliamente utilizados han perdido vigencia y hoy sólo se utiliza para la reproducción de obras de arte. Hasta la aparición de la impresión digital todos los métodos han tenido como característica común la utilización de una matriz que un golpe entintada permitía transferirla sobre el papel. Las técnicas de impresión evolucionaron con rapidez, y aparecieron nuevos procedimientos que satisfacían nuevas necesidades o respondían a nuevas posibilidades técnicas. Hay que destacar el aguafuerte, la litografía, el fotograbado (que apareció a partir de la fotografía), la ófset o lo rotograbado. Las técnicas modernas de la xerografía y la inyección de tinta están estrechamente relacionadas con el tratamiento informático de los datos a imprimir que son enviados directamente a la máquina impresora y que han generado la aparición de software específico de publicación asistida por ordenador. (es)
- La typographie (souvent abrégée en « typo ») désigne les différents procédés de composition et d’impression utilisant des caractères et des formes en relief, ainsi que l’art d’utiliser les différents types de caractères dans un but esthétique et pratique. (fr)
- Is éard atá i gceist le clódóireacht ná teicníochtaí chun íomhá (le focail, léaráidí is/nó íomhá theibí le dathanna éagsúla inti) a leagan ar bhun éigin i sraith cóipeanna comhionanna. De ghnáth, is páipéar an bun agus is dúch an t-ábhar daite. Is iad na príomhtheicníochtaí ná rilíf (litirphreas is fleisceagrafaíocht), plánagrafaíocht (liotagrafaíocht), agus inghearradh nó intaglio (greanphriontáil, greanadóireacht, turbhior, meisitint, eitseáil). Is é litirphreas an fhoirm is seanda, agus cuid mhaith de stair na clódóireachta, is í stair an litirphreasa í. Braitheann an teicníocht seo ar chló is bloic inaistrithe adhmaid agus brú sa phreas chun an dúch a aistriú go sásúil ón gcló don pháipéar. Is dócha gur thosaigh an chlódóireacht sa tSín sa 6ú céad, chun téacsleabhair i gcomhair scrúduithe is téacsanna Búdacha a chur ar fáil. Bhí nuachtáin sa tSín timpeall 860 AD. Is iad na leabhair clóbhuailte is seanda an Vajracchedikā Prajñāpāramitā Sūtra (Sútra Diamantach, 868) a rinne Wang Jie, agus 120 imleabhar de chlasaicí Confúicis (932-953). Saothraíodh plátaí miotalacha san 11ú céad, agus cló inghluaiste miotalach timpeall 1050. Is dócha gur fhoghlaim an Eoraip mar gheall ar chlódóireacht ó na hArabaigh, nó b'fhéidir ó bhloc-chlódóireacht na hÉigipte a bhí ar siúl faoi 1300. Tá samplaí de bhloc-chlódóireacht Eorpach ó 1375 ar fáil fós. Thosaigh Gutenberg ag clódóireacht i 1436, agus Caxton i 1475. Feabhsaíodh an preas adhmaid leis an bpreas Ollannach a tugadh isteach i Meiriceá i 1639. Tháinig an chéad phreas iomlán miotalach, an Stanhope, in ionad an phreasa Ollannaigh i 1795. Rinneadh feabhsuithe forchéimnitheacha ar an bpreas sa 19ú-20ú céad, chun priontáil ar dhá thaobh an pháipéir, le dhá dhath, ar luas níos mó (i meaisíní le pláta cuartha), agus eile. Ag tús an 20ú céad tháinig seachliteagreafaíocht ar an bhfód, ag éirí an-choitianta. Géaraíodh na modhanna clóchuradóireachta: saothraíodh modhanna a bhí bunaithe ar scannáin, agus ansin ar ríomhairí, ionas go bhfuil ceird na clóchuradóireachta imithe i léig ach ar éigin. Déantar an páipéar a láimhseáil ar bhealaí éagsúla freisin, ina leathanaigh nó ó rollaí leanúnacha, agus is féidir an ceangal is an bearradh a dhéanamh go huathoibríoch faoi rialú ríomhaire den chuid is mó. (ga)
- Dearadh foirmeacha na litreacha le húsáid mar chló-aghaidheanna, agus roghnú na gcló-aghaidheanna i gcomhair cáipéisí clóchurtha. Bíonn an-chuid feidhmeanna i gceist (leabhair, nuachtáin, stáiseanóireacht, fógraí, billí láimhe is eile), an-chuid innealra clóchuir, agus cuid mhaith meán (clóbhualadh, scannáin, teilifís, ríomhairí). Ainmnítear cuid de na cló-aghaidheanna as a gceapadóirí, cosúil le Baskerville is Franklin. Dhear Stanley Morison an chló-aghaidh choitianta Times New Roman i 1932 i gcomhair athdhearadh nuachtán an Times. Is clóghrafadóir cáiliúil é Hermann Zapf a dhear na cló-aghaidheanna Palatino, Optima is eile. Dearadh Helvetica, cló-aghaidh choitianta gan trasnáin, do chomhlacht Haas san Eilvéis. Nuair a bhíonn cló-aghaidh á roghnú le húsáid bíonn a galántacht, a hoiriúnacht is a soléiteacht san úsáid sin le measúnú. Roinntear cló-aghaidheanna ina dhá roinn: iad sin le trasnáin (stríoca gearra trasna ag barr is bun na litreacha), agus iad sin gan trasnáin. Taobh istigh de na ranna seo bíonn difríochtaí maidir le hairde, stíl an trasnáin, meáchan (nó duibhe), agus uillinneacha na gcuar. Cuireann gach ceann acu seo isteach ar chuma na litreach, cuma an leathanaigh, agus fad na cáipéise clóbhuailte. (ga)
- L'imprimerie est un ensemble de techniques permettant la reproduction en grande quantité, sur support matériel, d'écrits et d'illustrations, cela afin d'en permettre une distribution de masse. Généralement, on utilise des supports plans et la matière la plus utilisée est le papier ou le textile. Ces techniques forment ce que l'on appelle communément la chaîne graphique. Elles vont de la composition des textes au façonnage (reliure, pliure, brochure…) en passant par le traitement des illustrations (photogravure), la relecture puis l’impression. L'expression « industries graphiques » est apparue après la Seconde Guerre mondiale pour remplacer le terme « imprimerie », trop général. (fr)
- Tipografi, seni cetak atau tata huruf adalah suatu kesenian dan teknik memilih dan menata huruf dengan pengaturan penyebarannya pada ruang yang tersedia, untuk menciptakan kesan tertentu, guna kenyamanan membaca semaksimal mungkin. Dikenal pula seni rupa huruf (type design), yaitu karya atau desain yang menggunakan pengaturan huruf sebagai elemen utama. Dalam seni rupa huruf, pengertian huruf sebagai lambang bunyi bisa diabaikan. (in)
- Percetakan adalah sebuah proses industri untuk memproduksi secara massal tulisan dan gambar, terutama dengan tinta di atas kertas menggunakan sebuah mesin cetak. Percetakan merupakan sebuah bagian penting dalam penerbitan dan . Percetakan digambarkan sebagai proses mentransfer tinta ke atas kertas (atau substrat lain) melalui pelat cetak. Banyak buku, koran, brosur, flyer, dan majalah sekarang ini biasanya dicetak menggunakan teknik percetakan offset. Image yang akan dicetak di print di atas film lalu di transfer ke plat cetak. Warna-warna bisa didapatkan dengan menimpakan beberapa pola warna dari setiap pelat offset sekaligus. Teknik percetakan umum lainnya adalah cetak relief, sablon (cetak saring), rotogravure, dan percetakan berbasis digital yakni pita jarum, inkjet, dan laser. Dikenal pula teknik cetak poly untuk pemberian kesan emas dan perak ke atas permukaan dan cetak emboss untuk memberikan kesan menonjol kepada kertas. (in)
- タイポグラフィ（英: typography）は、活字（あるいは一定の文字の形状を複製し反復使用して印刷するための媒体）を用い、それを適切に配列することで、印刷物における文字の体裁を整える技芸である。タイポグラフィの領域はその周縁においては、木版を用いて文字を印刷する整版、見出し用途のための木活字の使用、やはり木活字を使用する古活字版、さらにはレタリングやカリグラフィ、東アジアの書芸術と、技術的内容においても審美的様式においても、深く連関する。 (ja)
- Typography is the art and technique of arranging type to make written language legible, readable and appealing when displayed. The arrangement of type involves selecting typefaces, point sizes, line lengths, line-spacing (leading), and letter-spacing (tracking), as well as adjusting the space between pairs of letters (kerning). The term typography is also applied to the style, arrangement, and appearance of the letters, numbers, and symbols created by the process. Type design is a closely related craft, sometimes considered part of typography; most typographers do not design typefaces, and some type designers do not consider themselves typographers. Typography also may be used as an ornamental and decorative device, unrelated to the communication of information. Typography is the work of typesetters (also known as compositors), typographers, graphic designers, art directors, manga artists, comic book artists, and, now, anyone who arranges words, letters, numbers, and symbols for publication, display, or distribution, from clerical workers and newsletter writers to anyone self-publishing materials. Until the Digital Age, typography was a specialized occupation. Digitization opened up typography to new generations of previously unrelated designers and lay users. As the capability to create typography has become ubiquitous, the application of principles and best practices developed over generations of skilled workers and professionals has diminished. Thus, at a time when scientific techniques can provide evidence that supports established practice (legibility or brand recognition achieved through the appropriate use of serifs, letter case, letter forms, contrast, spacing, etc.) through understanding the limitations of human vision, typography may be encountered that fails to achieve its principal objective: effective communication. (en)
- Si definisce tipografia (dal greco τύπος, «impronta» e γράφειν, «scrivere») l'insieme dei processi di composizione e stampa effettuati mediante l'uso di matrici in rilievo composte di caratteri mobili o di cliché inchiostrati. Per estensione, il termine indica anche l'officina in cui tale attività viene esplicata, e l'attività artigianale o industriale connessa. (it)
- La stampa è un processo per la produzione di testi e immagini che avviene mediante l'impiego dell'inchiostro su carta e di una pressa da stampa. Parte essenziale dell'editoria, oggi viene svolto come processo industriale su larga scala. (it)
- 인쇄(印刷)는 글과 그림을 찍어내는 과정이며, 대개 프레스기를 이용하여 잉크를 사용해서 종이에 찍는 것을 이야기한다. 큰 산업 과정으로 생각할 수도 있으며 출판업에서 가장 중요하다. (ko)
- ( 타이포그래퍼는 여기로 연결됩니다. 타자기에 대해서는 타이포그래퍼 (타자기) 문서를 참고하십시오.) 타이포그래피(Typography)는 활자 서체의 배열을 말하는데, 특히 문자 또는 활판적 기호를 중심으로 한 2차원적 표현을 가리킨다. 활판으로 하는 인쇄술을 가리키는 용어이기도 하다. 오늘날에는 뜻이 바뀌어 사진까지도 첨가하여 구성적인 그래픽 디자인 전체를 가리키고 일반의 디자인과 동의어 같이 쓰이는 일도 있다. 즉, 편집 디자인 분야에서는 활자의 서체나 글자 배치 따위를 구성하고 표현하는 일을 가리키는 용어이다. 서양의 활판술 발명 이전의 양식을 지금도 계승하고 있으나 바우하우스를 중심으로 하는 근대 타이포그래피는 구성주의적인 창작에 의하여 옛 형태를 타파하고, 점차 기능적인 표현을 행하여 디자인의 한 분야가 되었다. 한편 조본(造本)을 중심으로 하는 고전적인 기법과 유기적·유동적인 아메리칸 타이포그래피 등도 있다. 타이포그래피는 문자 배열, 문자 디자인과 문자 상형을 수정하는 기술과 예술이다. 상형문자는 창조되고 다양한 일러스트레이션 기법으로 수정된다. 글자의 정돈은 서체의 선택, 포인트 사이즈, 선 길이, 선 간격, 문장 사이의 간격 맞춤과 단어 사이의 간격 맞춤을 포함한다. 타이포그래피는 도판공 타입세터, 컴포지터, 타이포그래퍼, 그래픽 디자이너, 아트 디렉터, 코믹 북 아티스트, 그래피티 아티스트와 서기관에 의해 표현된다. (ko)
- Boekdrukkunst is een mechanisch proces om geschriften te vermenigvuldigen door middel van een drukpers. Meer in het bijzonder door middel van het combineren van verschillende (herbruikbare) delen een gedrukte tekst (en/of afbeelding) in oplage produceren. (nl)
- Typografie (Oudgriekse τύπος, tupos: slag, vorm, afdruk en γράφειν graphein: schrijven) is de kunst van het vormgeven, zetten en drukken van tekst, zowel voor functionele als esthetische doeleinden. Daarbij speelt de opmaak van tekstblokken, de bladspiegel alsook de keuze van lettertypen, vette en cursieve varianten, witruimte en interpunctie een belangrijke rol. Oorspronkelijk was het belangrijkste medium voor de typografie het boek. Bij formulieren, webpagina's, interactieve cd-roms, reclame-uitingen of waarschuwingsborden is typografie echter ook niet meer weg te denken. Typografie dient rekening te houden met het medium en doel van de geschreven teksten. Deze stellen verschillende eisen voor leesbaarheid en opvallendheid. (nl)
- Druk (niem. Druck ‘nacisk’) – wielokrotne odbicie obrazu z formy drukowej na podłoże drukowe (np. na papier). Potocznie nazywana drukiem jest również każda kopia, czyli drukowa. Za druk uważa się również rozmaite techniki powielania tekstu i grafiki zarówno metodami tradycyjnymi, z użyciem maszyn drukarskich, jak i nowoczesnymi metodami komputerowymi z użyciem komputerowych urządzeń peryferyjnych, jak drukarki, plotery itp. – choć poprawnie tego rodzaju odbitki powinno nazywać się wydrukami. Wprowadzenie do drukarń technik komputerowych i druku cyfrowego, sprawiły, że coraz częściej przez druk rozumie się również wydruk dokonywany na skalę przemysłową za pomocą przystosowanych do tego maszyn drukarskich. (pl)
- 印刷（いんさつ、英: printing）とは、インキにより、紙などの媒体に文字や絵、写真などの画像を再現することを指し、印刷された物を印刷物という。 現代では2次元の媒体に限らず、車体など3次元の曲面に直接印刷する技術も多数開発されている。印刷がカバーする範囲は極めて広く、気体以外の全ての物体に対して可能であるとされている（ゲル状の物体にすら印刷が可能な技術がある）。 (ja)
- Impressão é a tarefa ou atividade de transferir para um suporte material qualquer (papel, tecido, plástico, acetato, madeira, etc.) um determinado conteúdo ou conjunto de signos (letras, palavras, textos, figuras) armazenados em um formato digital para fins de comunicação. A partir da impressão podem vir a público: fotografias, jornais, revistas, livros, cartas, documentos, fôlderes, entre outras peças gráficas. Para executar uma impressão é necessário o uso de algum tipo de impressora, um aparelho eletrônico que transfere as informações binárias para uma superfície física através de variados recursos como laser e tinta. Os objetos virtuais também podem ser impressos em três dimensões, processo que se chama prototipagem rápida. (pt)
- Книгопечатание — процесс создания печатной продукции (книг). Термин обычно употребляют в историческом контексте. (ru)
- Typografia (z gr. týpos „odbicie, forma”, gráphō „piszę”) – termin funkcjonujący w kilku różnych znaczeniach. Pierwszym zastosowaniem terminu „typografia” jest historyczne określenie drukarni. Mianem tym określa się również technikę druku wypukłego, zwanego inaczej typograficznym. W trzecim, najszerszym ujęciu, typografia jest dziedziną koncentrującą się na kształtowaniu struktur i aranżacji języka w jego wizualnym wymiarze. Zajmuje się ona doborem pisma, jego użyciem i składem, a także ustalaniem optymalnych norm pisarskich. O typografii można mówić również w kontekście:
* poligrafii, drukarstwa, raczej w znaczeniu tradycyjnym, związanym ze stosowaniem czcionek;
* ogółu zagadnień dotyczących projektowania drukowanych liter i innych znaków pisarskich (zarówno czcionek, jak i fontów) oraz wzajemnych relacji pomiędzy tymi znakami i grupami znaków;
* układu graficznego drukowanej strony;
* sztuki użytkowej zajmującej się estetyką szaty graficznej publikacji;
* układu graficznego strony w witrynie WWW. (pl)
- A tipografia é a arte e o processo de criação na composição e impressão de um texto, física ou digitalmente. Assim como no design gráfico em geral, o objetivo principal da tipografia é dar ordem estrutural e forma à comunicação escrita. A tipografia tem sua origem principal nas primeiras impressões com tipos gráficos (letras em relevos confeccionadas em madeira, barro ou ferro) passou também a ser um modo de se referir à gráfica que usa uma prensa de tipos móveis. (pt)
- Типогра́фика — искусство оформления печатного текста, базирующееся на определённых, присущих конкретному языку правилах, посредством набора и вёрстки. Типографика, с одной стороны, представляет собой одну из отраслей графического дизайна, с другой – свод строгих правил, определяющих использование шрифтов в целях создания наиболее понятного для восприятия читателя текста.Задачей типографики, наиболее творческого этапа оформления текста, является определение параметров для последующих процессов набора, вёрстки и допечатной подготовки. Дисциплина в области дизайна. Типографический процесс включает выбор , гарнитуры, и кегля шрифта, выключки и длины строк, межбуквенных, и междустрочных пробелов, а также взаимного расположения текста и иллюстраций на запечатываемом материале.
* Трактовка слова «Типографика» написана здесь условно и представляет собой видоизмененную трактовку Б. Кричевского, которая была приведена в издании Джеймса Феличи, изданным в РФ в 2007 г. (с. 2, С. Пономаренко). Перевод издания делало БХВ СПб в 2004 г. Впервые издание было издано Adobe Press, Pearsons Education, Inc, в 2003 г. В русском переводе это издание имеет название, как «Типографика: шрифт, верстка, дизайн». Реальное же название этого издания звучит так: «The Complete Manual of Typography (a guide to setting perfect type)», что в переводе означает как «Полное руководство по ручному созданию красивых (идеальных) печатных изданий». Иначе говоря, это издание представляет собой такое же «Руководство по наборному делу» и оформлению («акцидентный набор») печатных изданий, какие издавали ранее в России (см. словолитни) и СССР. — В предисловии к изданию написано следующее: «Книга посвящена типографике — искусству оформления произведений печати посредством набора и верстки, которое имеет и художественное, и технический аспекты». Как вы сами видите, в предисловии указываются слова не «оформление текста», а слова «оформление произведений печати». Трактовка же Б. Кричевского в этом издании написана так: «Типографика — графическое оформление печатного текста средством набора и верстки (монтажа), проектирование или непосредственное моделирование облика произведения печати». Далее написано (С. Пономаренко): «Таким образом, типографика связана с такими понятиями как: „шрифтовая графика“, „шрифтовое оформление“, „искусство шрифта“, „композиция печатного произведения“ и т. д.». — Также указывается, что самое общее определение этой области полиграфии (типографике), принадлежит Стенли Морисону, которое было опубликовано в Британской энциклопедии: «Искусство подобающего расположения наборного материала сообразно конкретному назначению». — Чтобы читатели издания Д. Феличи лучше понимали, что такое «Типографика», в нем приводятся дополнительные шесть трактовок слова «Типографика»:
* 1. «Типографика — система оформления набора и верстки печатного издания в целом или его элементов...».
* 2. «Типографика — круг видовых особенностей наборного оформления разных печатных форм (например: типографика газеты, типографика плаката...)».
* 3. «Типографика — совокупность художественных особенностей наборного оформления серии, цикла или группы изданий или их элементов...».
* 4. «Типографика — художественное произведение, продукт творческого труда художника — оформителя изданий или серий (например: иллюстрации Иванова)».
* 5. «Типографика — вид художественного творчества...».
* 6. «Типографика — воплощение художественного стиля определенной школы, направление в искусстве печати...». — В полиграфическом типографском (издательском) наборном деле России (см. словолитни) и СССР слово «Типографика» не использовалось. Вместо него использовалась такое понятие, как «Художественное редактирование», которое тесно переплетается с «Техническим редактирование», т. к. в них используются одинаковые методы и принципы работы. Только в техническом редактировании используются в основном математические наборные расчеты (различные инженерный наборные формулы), т. к. наборное дело «наборщиков вручную» основано все на математике. В СССР художественное редактирование осуществляли «Художественные редакторы», которые имели, как правило, высшее полиграфическое образование (ХТОПП). В МГУП им. И. Федорова оформление печатных изданий до сих пор изучают художники, факультет которых называется, как ХТОПП — художественно техническое оформление печатных продукции. Эти лица также изучают (но начальные) сведения по типографским правилам набора и верстки «наборщиков вручную» (кегль, интерлиньяж, шрифт, формат полос, формат изданий, титульные эл., виды переплетов, виды скрепления изданий и т. п.). Самым известным художественным редакторов в СССР был известный В. В. Пахомов. На практике в типографиях замысел художественного оформления печатных изданий выполняли всегда «наборщики вручную» (их называли «Акцидентные наборщики»), которые на профессиональном уровне изучали все правила набора, верстки и акцидентный набор, о чем указывалось практически во всех учебниках по наборному делу для наборщиков вручную. Например, в изданиях Л. Е. Каплан (1941 г.) есть четкое описание, как «Акцидентный наборщик» («Наборщик вручную»— акцидентция это специализация) выполняет в типографии замысел художника оформителя, который художественно оформил печатное издание, т. к. сами художники не стояли с верстаткой в руке в типографиях (они работали, как правило в издательствах). «Наборщики вручную» наборному делу обучались по изданиям, которые исторически имели схожие между собой названия (слова) — «Руководство для наборщиков», «Типографское наборное дело», «Наборное дело», «Ручной набор», современное название «Типографский компьютерный набор». Например, в словолитнях это были издания: немца Ф. Бауэр «Руководство для наборщиков» (1910 и 911 гг., в СССР 1930 г.), П. Коломнин «Кратки сведения по типографскому делу» (1899 и 1929 гг.), И. Богданов «Наборно-типографское дело» (1904, 1909 и 1912 гг.). СССР — А. Осецский, И. Михайлов «Элементарный курс техники наборного дела» (1920 г.), Л. Гессен «Верстка иллюстраций в книге» (1932 г.), И. Галактионов (обычно был составителем таким изданий) «Краткие сведения по наборному делу» (1929), С. Решетов «Наборное дело...» (1939, 1953, 1954 гг.), Л. Каплан «Технология наборного дела» (1941, 1947 гг.), Н. Спиров «Акцидентный набор» (1950 г.) и «Технология наборных процессов» (1970 г.), М. Шульмейстер «Ручной набор» (1967 г.), Л. Волкова (МГУП им. И. Федорова) «Технология наборного производства» (1979 и до 2000 гг.), В. Вигдорчик «Ручной набор» (1985 г.), и издания после 2000 г. по типографскому компьютерному набору. Сегодня эта специальность называется, как «Оператор электронного набора и верстки». (ru)
- Typografi är en bred term för konsten och hantverket att utforma texter – i tryck eller på skärm – så att textens budskap förmedlas på bästa möjliga sätt, och samtidigt är estetiskt tilltalande för läsaren. (sv)
- Типогра́фія (грец. τύπογραφία, рос. типографика) — мистецтво оздоблення друкарського тексту.Охоплює мистецтва:
* шрифтового дизайну, тобто створення символів літер та цілих шрифтів;
* шрифтового оздоблення, тобто модифікації та декорування малюнків літер;
* верстки, тобто вибору шрифту, параметрів набору, способів розміщення на площині та компонування з іншими елементами. Належить до фахової сфери відповідно шрифтових дизайнерів, графіків, типографів та верстальників. Цифрові технології зробили це мистецтво доступним широкому загалу. До питань типографії відносять також прийняті для певної мови традиції використання розділових та службових знаків, розмір проміжку, прийнятну частоту переносів тощо. (uk)
- Tryck är ett sätt att applicera ett mönster på ett vanligtvis plant underlag, vanligen papper eller textil. (sv)
- 字体排印学（typography）或字体排印，又称为排版设计、文字设计，是通过排版使得文字易认、可读和优美的技艺。排印，是排列活字并且付印；而排版，是安排活字的方式，包括字体与字号的选取、栏宽与行高的设定以及字距的调整等。在西方设计领域，这项技艺常常被喻为“二维的建筑”。 字体排印侧重于对不同样式与大小的活字进行安排；与之相近的设计门类字体设计（type design），则是对字体本身形状的描绘。尽管字体设计有时也被视为字体排印的一部分，然而不同分工的设计师对“字体排印师（typographer）”和“字体设计师（type designer）”并没有相互认同。 印刷技术的演进对字体排印的传统与发展有着重要影响。排版的对象是活字。桌面出版技术引入的数字字体，又可以视作是数码活字。在桌面出版时代和计算机普及之前，印刷文字的排版一直由专门人员完成，如排字工人、字体排印师、平面设计师、漫画家等等。现代的文字编码与字体技术使得排版作为一项技艺的门槛降低。正如英国平面设计院院长，David Jury所言：“字体排印现已成为每个人都在做的事情。” (zh)
- 印刷是指将影像或文字原稿迅速大量复制的一种技术。一般使用印刷机将油墨印在纸张上，它是出版的基本组成部分。印刷机是能够在承印物上印刷的机械。活字印刷术被称为中国古代四大发明之一，可以说造纸术与印刷术这两项伟大的发明对人类文化知识的传播起到了决定性的作用。 今天的书籍通常采用胶印的技术来印刷，有时也采用凸版印刷（主要用于报纸或的印刷，但比較少有）。 (zh)
- Друка́рство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення. Отримані таким чином роботи можна використовувати у великих кількостях — що і стало суттю друкарства. До цього винаходу, на створення та відтворенням рукописних документів і книг мали монополію лише невелика кількість фахівців (особливо освічені ченці монастирях). Здійснюється при контакті друкарської форми із задруковуваною поверхнею за рахунок перенесення барвника (фарби) з першої на другу. Застосовується як для , так і для отримання одиничних художніх творів. Друкарня і саме друкарство дали змогу вперше масово поширювати знання та інформацію, новини та думки, вільні від контролю з боку церкви і держави. Згодом саме інформація, почерпнута із видрукованих засобів супроводжувала чи спричиняла масові соціальні потрясіння — тобто ставала однією з рушійних сил людства (епохи Відродження і епохи Просвітництва, і відігравала важливу роль у становленні середнього класу. Відтак друкарство розглядається як головний чинник соціального та культурного впливу на історичні процеси людства. Друк може здійснюватися практично на будь-які тверді поверхні. Поширеними матеріалами для друку є папір, картон, тканина, метал, скло, пластмаси та полімери, камінь. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Typografie je umělecko-technický obor, který se zabývá tiskovým písmem. Dělí se na mikrotypografii a makrotypografii. Mikrotypografie se zabývá uměleckou tvorbou písma. Makrotypografie se zabývá umístěním písma na stránku, proporcemi titulků, textů a ilustrací, v češtině se tradičně nazývá grafická úprava. (cs)
- Tisk je způsob rozmnožování předlohy, při kterém se tisková barva z tiskové formy přenáší tlakem stroje na papír nebo jiný potiskovaný materiál. Rozlišuje se tisk z výšky, z plochy, z hloubky a průtlačný tisk. Nejčastěji používané tiskové techniky jsou flexotisk, ofset a hlubotisk. Tiskem se v novější době rozumí i grafický výstup z počítače na papír nebo jiná média, kde se používají jiné techniky. Viz Počítačová tiskárna. V přeneseném významu je tisk souhrnné označení pro periodické tiskoviny, zejména pro noviny a časopisy. (cs)
- Tipografio (greke τυπογραφία, tipografía, de τύπος, típos „bato, premo, figuro, tipo“ kaj γράφειν, gráfein „pentri, skribi, ĉizi“) unuavice estas la kreo de komunikaĵo per reproduktebla skribo, sed duavice ankaŭ la dezajno de tia skriba komunikaĵo per linioj, areoj kaj la specifa aranĝo de literoj. Tipografo nomiĝas tiu laboristo, kiu laboras en tradicia presejo; plivastige, tiu kiu okupiĝas pri tipografio. (eo)
- Inprimatzea testu eta irudiak txantiloi bat erabiliz erreproduzitzen duen prozesua da. Paperan inprimatu aurretik erabilitako inprimatze prozesuek zigilu zilindrikoak erabiltzen zituzten, adibidez eta . Paperaren gaineko lehen inprimatzeak izan zen, Txinan K. a. 220a baino lehen agertu zena. Beranduago asmatu zuen Bi Shengek 1040. urtean, eta Johannes Gutenbergek inprenta asmatu zuen XV. mendean. Inprimatzearen teknologiak paper garrantzitsua izan zuen Berpizkundean eta Zientzia Iraultzan, eta gaur egungo hezkuntza eta ezagutzan oinarritutako gizartearen oinarria da. (eu)
- La typographie (souvent abrégée en « typo ») désigne les différents procédés de composition et d’impression utilisant des caractères et des formes en relief, ainsi que l’art d’utiliser les différents types de caractères dans un but esthétique et pratique. (fr)
- Tipografi, seni cetak atau tata huruf adalah suatu kesenian dan teknik memilih dan menata huruf dengan pengaturan penyebarannya pada ruang yang tersedia, untuk menciptakan kesan tertentu, guna kenyamanan membaca semaksimal mungkin. Dikenal pula seni rupa huruf (type design), yaitu karya atau desain yang menggunakan pengaturan huruf sebagai elemen utama. Dalam seni rupa huruf, pengertian huruf sebagai lambang bunyi bisa diabaikan. (in)
- タイポグラフィ（英: typography）は、活字（あるいは一定の文字の形状を複製し反復使用して印刷するための媒体）を用い、それを適切に配列することで、印刷物における文字の体裁を整える技芸である。タイポグラフィの領域はその周縁においては、木版を用いて文字を印刷する整版、見出し用途のための木活字の使用、やはり木活字を使用する古活字版、さらにはレタリングやカリグラフィ、東アジアの書芸術と、技術的内容においても審美的様式においても、深く連関する。 (ja)
- Si definisce tipografia (dal greco τύπος, «impronta» e γράφειν, «scrivere») l'insieme dei processi di composizione e stampa effettuati mediante l'uso di matrici in rilievo composte di caratteri mobili o di cliché inchiostrati. Per estensione, il termine indica anche l'officina in cui tale attività viene esplicata, e l'attività artigianale o industriale connessa. (it)
- La stampa è un processo per la produzione di testi e immagini che avviene mediante l'impiego dell'inchiostro su carta e di una pressa da stampa. Parte essenziale dell'editoria, oggi viene svolto come processo industriale su larga scala. (it)
- 인쇄(印刷)는 글과 그림을 찍어내는 과정이며, 대개 프레스기를 이용하여 잉크를 사용해서 종이에 찍는 것을 이야기한다. 큰 산업 과정으로 생각할 수도 있으며 출판업에서 가장 중요하다. (ko)
- Boekdrukkunst is een mechanisch proces om geschriften te vermenigvuldigen door middel van een drukpers. Meer in het bijzonder door middel van het combineren van verschillende (herbruikbare) delen een gedrukte tekst (en/of afbeelding) in oplage produceren. (nl)
- 印刷（いんさつ、英: printing）とは、インキにより、紙などの媒体に文字や絵、写真などの画像を再現することを指し、印刷された物を印刷物という。 現代では2次元の媒体に限らず、車体など3次元の曲面に直接印刷する技術も多数開発されている。印刷がカバーする範囲は極めて広く、気体以外の全ての物体に対して可能であるとされている（ゲル状の物体にすら印刷が可能な技術がある）。 (ja)
- Книгопечатание — процесс создания печатной продукции (книг). Термин обычно употребляют в историческом контексте. (ru)
- A tipografia é a arte e o processo de criação na composição e impressão de um texto, física ou digitalmente. Assim como no design gráfico em geral, o objetivo principal da tipografia é dar ordem estrutural e forma à comunicação escrita. A tipografia tem sua origem principal nas primeiras impressões com tipos gráficos (letras em relevos confeccionadas em madeira, barro ou ferro) passou também a ser um modo de se referir à gráfica que usa uma prensa de tipos móveis. (pt)
- Typografi är en bred term för konsten och hantverket att utforma texter – i tryck eller på skärm – så att textens budskap förmedlas på bästa möjliga sätt, och samtidigt är estetiskt tilltalande för läsaren. (sv)
- Tryck är ett sätt att applicera ett mönster på ett vanligtvis plant underlag, vanligen papper eller textil. (sv)
- 字体排印学（typography）或字体排印，又称为排版设计、文字设计，是通过排版使得文字易认、可读和优美的技艺。排印，是排列活字并且付印；而排版，是安排活字的方式，包括字体与字号的选取、栏宽与行高的设定以及字距的调整等。在西方设计领域，这项技艺常常被喻为“二维的建筑”。 字体排印侧重于对不同样式与大小的活字进行安排；与之相近的设计门类字体设计（type design），则是对字体本身形状的描绘。尽管字体设计有时也被视为字体排印的一部分，然而不同分工的设计师对“字体排印师（typographer）”和“字体设计师（type designer）”并没有相互认同。 印刷技术的演进对字体排印的传统与发展有着重要影响。排版的对象是活字。桌面出版技术引入的数字字体，又可以视作是数码活字。在桌面出版时代和计算机普及之前，印刷文字的排版一直由专门人员完成，如排字工人、字体排印师、平面设计师、漫画家等等。现代的文字编码与字体技术使得排版作为一项技艺的门槛降低。正如英国平面设计院院长，David Jury所言：“字体排印现已成为每个人都在做的事情。” (zh)
- 印刷是指将影像或文字原稿迅速大量复制的一种技术。一般使用印刷机将油墨印在纸张上，它是出版的基本组成部分。印刷机是能够在承印物上印刷的机械。活字印刷术被称为中国古代四大发明之一，可以说造纸术与印刷术这两项伟大的发明对人类文化知识的传播起到了决定性的作用。 今天的书籍通常采用胶印的技术来印刷，有时也采用凸版印刷（主要用于报纸或的印刷，但比較少有）。 (zh)
- التيبوغرافية أي فن صياغة الحروف (بالفرنسية القديمة: typographie) هو فن وأسلوب ترتيب اللغة المكتوبة لجعلها مرئية وساهلة قراءة وجاذبة. ترتيب الحروف يشمل كل من اختيار عائلة الخط وحجم وطول الخط والمسافة بين السطور وبين الحروف وحتى تعديل المسافة بين زوجين من الحروف والوصلات الأبجدية. وتصميم الخطوط فن وثيق الصلة، حتى يعتبر جزءا من فن صياغة الحروف. وفن صياغة الحروف قد يستعمل في الزخرفة، بدون علاقة ببلاغ المعلومات. (ar)
- ظهرت الطباعة بطبع الكلمات والصور والتصميمات فوق الورق أو النسيج أو المعادن أو أي مواد أخرى ملائمة للطبع فوقها، وتتم بنسخ صور بطريقة ميكانيكية من خلال الطبع من سطح بارز، فكان يتم قديما الختم بالحجر وهذا يعدّ أقدم طرق الطباعة التي عرفت لدى البابليين والسومريين والإيبلاويين والأوغارتيين والأكاديين والحضارات في سوريا القديمة وبلاد ما بين النهرين، وكان يستعمل للاستغناء عن التوقيع على المستندات والوثائق والمعاهدات أو كرمز ديني، وكانت الوسيلة الأولى أختام يبصم بها فوق الطين أو حجر يخدش أو ينقش سطحه كذلك كان حجرة دائرية تغمس في الصبغة السائلة أو الطين ليطبع بها فوق سطح ناعم ومستو، لطبع ما كتب عليها كصورة متطابقة عكسيا ومقابلة كما في حضارات الجزيرة السورية، وتم استعمال الأختام الطينية المنقوشة بتصميم بسيط، منذ سنة 5000 ق م، وكانت تطبع على الأبواب المخصصة لحيازة وحفظ السلع، واختلفت أشكالها كتلك التي (ar)
- La impressió és l'acció i efecte de deixar una marca o empremta sobre alguna cosa. El suport de la impressió és habitualment el paper però també poden ser impresos altres materials com plàstics, teixits (estampat), etc. La impressió és l'art de reproduir sobre paper, pergamí, etc., la marca en tinta d'un escrit, un dibuix, etc., gravat sobre una planxa metàl·lica o compost ajuntant peces de metall o fusta cadascuna de les quals té gravada una lletra, una figura, etc. (ca)
- La tipografia és una tècnica (industrial o artística) de reproduir texts de forma impresa mitjançant tipus mòbils i gravats que són entitats, la forma dels quals es transfereixen al suport per pressió directa. (ca)
- Der Buchdruck ist ein mechanischer Prozess, bei dem Schriften und Bilder in großer Anzahl auf ebenen Flächen, meist aus Papier, reproduziert werden. Bis zu seiner Erfindung war die Erschaffung und handschriftliche Vervielfältigung von Dokumenten und Büchern (Manuskripten) das Metier einer kleinen Zahl von Spezialisten, in Europa insbesondere der gebildeten Mönche und Nonnen in den Skriptorien der Klöster. In Ostasien gab es bereits im 8. Jahrhundert gedruckte Werke. (de)
- Τυπογραφία είναι μια τέχνη της αποτύπωσης γραπτού λόγου και εικόνων σε χαρτί, ύφασμα, μέταλλο ή άλλο υλικό με τη βοήθεια τεχνικών μέσων και συνήθως σε μαζική κλίμακα. Η τυπογραφία ξεκίνησε ουσιαστικά τον 15ο αι. με την εφεύρεση του επίπεδου πιεστηρίου από τον Γουτεμβέργιο. Μέχρι τα τέλη του 20ού αι., η παραδοσιακή τυπογραφία χρησιμοποιούσε κινητά στοιχεία σε διάφορα μεγέθη και οικογένειες (γραμματοσειρές) φτιαγμένες από μέταλλο και σπανιότερα από ξύλο. Τα στοιχεία αυτά έμπαιναν σε ειδικές θήκες, τους σελιδοθέτες, και κατόπιν στο πιεστήριο για την εκτύπωση. (el)
- Typografie (vom Duden und der schweizerischen Bundeskanzlei empfohlene Schreibweise) oder Typographie (von griechisch τύπος týpos „Schlag, Abdruck, Figur, Typ“, und -graphie bzw. -grafie, „schreiben, zeichnen“) ist eine mehrdeutige Bezeichnung: Im traditionellen Sinne bezieht sie sich auf die Gestaltung von Druckwerken mit beweglichen Lettern (Typen). In der Medientheorie steht Typografie für gedruckte Schrift in Abgrenzung zu Handschrift (Chirografie) und elektronischen sowie nicht literalen Texten. (de)
- La presarto estas tuto de procedoj por maŝine fari multajn ekzemplerojn de teksto aŭ bildo sur surfacon, plej ofte per inko sur papero. Eblas konsideri ĝin laŭ teknika aŭ arta vidpunktoj. Eblas presi sur granda diverseco de materialoj, kaj tiel necesas uzi diferencajn pressistemojn por la diversaj okazoj. Presadon eblas realigi hejme, artmetie komerce kaj industrie grandskale, kaj ĝi esas esenca parto de la eldonado de libroj kaj de ajna tipo de prespublikaĵoj (gazetoj, broŝuroj, propagandaĵoj ktp.). La novaj teknikoj de tridimensia presado ebligas novajn aplikaĵojn diversfake. (eo)
- La impresión es el proceso y resultado de reproducir textos e imágenes, generalmente con tinta sobre papel. Es posible imprimir sobre gran diversidad de materiales, siendo necesario utilizar diferentes sistemas de impresión en cada caso. Se puede realizar de forma doméstica, artesanal, comercial o industrial a gran escala, y es una parte esencial de la edición de libros y toda clase de publicaciones impresas. Las nuevas técnicas de impresión en 3D ofrecen nuevas aplicaciones en diversos campos. (es)
- La tipografía (del griego τύπος [típos], ‘golpe’ o ‘huella’, y γράφω [gráfο], ‘escribir’) es el arte y la técnica en el manejo y en la selección de tipos para crear trabajos de impresión. El tipógrafo Stanley Morison la definió como: Arte de disponer correctamente el material de imprimir, de acuerdo con un propósito específico: el de colocar las letras, repartir el espacio y organizar los tipos con vistas a prestar al lector la máxima ayuda para la comprensión del texto escrito verbalmente. (es)
- Tipografia (grezieratik typos, forma, eta graphein, idatzi) idatzitakoa letra-tipo, letra-tamaina, lerro-altuera, eta lerroen eta letren arteko tarteen bitartez definitzen duen artea eta teknika da. Esan daiteke tipografia sortu zela letra-tipo mugikor eta behin baino gehiagotan erabiltzekoak eta prentsa erabiltzen hasi zirenean, eta, inprimatzearen historian garrantzi handia izan badu ere, gaur egun baztertua gelditu da offset, litografia, eta konputagailuek eskaintzen dituzten abantailak direla eta. Tipografiaren zeregin nagusiak irarketarako letrak diseinatu eta aukeratzea eta testu eta irudiak antolatzea da, baina tipografiako prozesu osoan sei pauso nagusi bereizten dira: lehenik inprimatu nahi diren letrei dagozkien moldeak, estilo eta neurri jakinekoak, aukeratzen eta antolatzen di (eu)
- Is éard atá i gceist le clódóireacht ná teicníochtaí chun íomhá (le focail, léaráidí is/nó íomhá theibí le dathanna éagsúla inti) a leagan ar bhun éigin i sraith cóipeanna comhionanna. De ghnáth, is páipéar an bun agus is dúch an t-ábhar daite. Is iad na príomhtheicníochtaí ná rilíf (litirphreas is fleisceagrafaíocht), plánagrafaíocht (liotagrafaíocht), agus inghearradh nó intaglio (greanphriontáil, greanadóireacht, turbhior, meisitint, eitseáil). Is é litirphreas an fhoirm is seanda, agus cuid mhaith de stair na clódóireachta, is í stair an litirphreasa í. Braitheann an teicníocht seo ar chló is bloic inaistrithe adhmaid agus brú sa phreas chun an dúch a aistriú go sásúil ón gcló don pháipéar. Is dócha gur thosaigh an chlódóireacht sa tSín sa 6ú céad, chun téacsleabhair i gcomhair scrúdui (ga)
- L'imprimerie est un ensemble de techniques permettant la reproduction en grande quantité, sur support matériel, d'écrits et d'illustrations, cela afin d'en permettre une distribution de masse. Généralement, on utilise des supports plans et la matière la plus utilisée est le papier ou le textile. (fr)
- Dearadh foirmeacha na litreacha le húsáid mar chló-aghaidheanna, agus roghnú na gcló-aghaidheanna i gcomhair cáipéisí clóchurtha. Bíonn an-chuid feidhmeanna i gceist (leabhair, nuachtáin, stáiseanóireacht, fógraí, billí láimhe is eile), an-chuid innealra clóchuir, agus cuid mhaith meán (clóbhualadh, scannáin, teilifís, ríomhairí). Ainmnítear cuid de na cló-aghaidheanna as a gceapadóirí, cosúil le Baskerville is Franklin. Dhear Stanley Morison an chló-aghaidh choitianta Times New Roman i 1932 i gcomhair athdhearadh nuachtán an Times. Is clóghrafadóir cáiliúil é Hermann Zapf a dhear na cló-aghaidheanna Palatino, Optima is eile. Dearadh Helvetica, cló-aghaidh choitianta gan trasnáin, do chomhlacht Haas san Eilvéis. Nuair a bhíonn cló-aghaidh á roghnú le húsáid bíonn a galántacht, a hoiriúnach (ga)
- Percetakan adalah sebuah proses industri untuk memproduksi secara massal tulisan dan gambar, terutama dengan tinta di atas kertas menggunakan sebuah mesin cetak. Percetakan merupakan sebuah bagian penting dalam penerbitan dan . Percetakan digambarkan sebagai proses mentransfer tinta ke atas kertas (atau substrat lain) melalui pelat cetak. Teknik percetakan umum lainnya adalah cetak relief, sablon (cetak saring), rotogravure, dan percetakan berbasis digital yakni pita jarum, inkjet, dan laser. (in)
- Typography is the art and technique of arranging type to make written language legible, readable and appealing when displayed. The arrangement of type involves selecting typefaces, point sizes, line lengths, line-spacing (leading), and letter-spacing (tracking), as well as adjusting the space between pairs of letters (kerning). The term typography is also applied to the style, arrangement, and appearance of the letters, numbers, and symbols created by the process. Type design is a closely related craft, sometimes considered part of typography; most typographers do not design typefaces, and some type designers do not consider themselves typographers. Typography also may be used as an ornamental and decorative device, unrelated to the communication of information. (en)
- ( 타이포그래퍼는 여기로 연결됩니다. 타자기에 대해서는 타이포그래퍼 (타자기) 문서를 참고하십시오.) 타이포그래피(Typography)는 활자 서체의 배열을 말하는데, 특히 문자 또는 활판적 기호를 중심으로 한 2차원적 표현을 가리킨다. 활판으로 하는 인쇄술을 가리키는 용어이기도 하다. 오늘날에는 뜻이 바뀌어 사진까지도 첨가하여 구성적인 그래픽 디자인 전체를 가리키고 일반의 디자인과 동의어 같이 쓰이는 일도 있다. 즉, 편집 디자인 분야에서는 활자의 서체나 글자 배치 따위를 구성하고 표현하는 일을 가리키는 용어이다. 서양의 활판술 발명 이전의 양식을 지금도 계승하고 있으나 바우하우스를 중심으로 하는 근대 타이포그래피는 구성주의적인 창작에 의하여 옛 형태를 타파하고, 점차 기능적인 표현을 행하여 디자인의 한 분야가 되었다. 한편 조본(造本)을 중심으로 하는 고전적인 기법과 유기적·유동적인 아메리칸 타이포그래피 등도 있다. 타이포그래피는 도판공 타입세터, 컴포지터, 타이포그래퍼, 그래픽 디자이너, 아트 디렉터, 코믹 북 아티스트, 그래피티 아티스트와 서기관에 의해 표현된다. (ko)
- Typografie (Oudgriekse τύπος, tupos: slag, vorm, afdruk en γράφειν graphein: schrijven) is de kunst van het vormgeven, zetten en drukken van tekst, zowel voor functionele als esthetische doeleinden. Daarbij speelt de opmaak van tekstblokken, de bladspiegel alsook de keuze van lettertypen, vette en cursieve varianten, witruimte en interpunctie een belangrijke rol. (nl)
- Druk (niem. Druck ‘nacisk’) – wielokrotne odbicie obrazu z formy drukowej na podłoże drukowe (np. na papier). Potocznie nazywana drukiem jest również każda kopia, czyli drukowa. Za druk uważa się również rozmaite techniki powielania tekstu i grafiki zarówno metodami tradycyjnymi, z użyciem maszyn drukarskich, jak i nowoczesnymi metodami komputerowymi z użyciem komputerowych urządzeń peryferyjnych, jak drukarki, plotery itp. – choć poprawnie tego rodzaju odbitki powinno nazywać się wydrukami. (pl)
- Typografia (z gr. týpos „odbicie, forma”, gráphō „piszę”) – termin funkcjonujący w kilku różnych znaczeniach. Pierwszym zastosowaniem terminu „typografia” jest historyczne określenie drukarni. Mianem tym określa się również technikę druku wypukłego, zwanego inaczej typograficznym. W trzecim, najszerszym ujęciu, typografia jest dziedziną koncentrującą się na kształtowaniu struktur i aranżacji języka w jego wizualnym wymiarze. Zajmuje się ona doborem pisma, jego użyciem i składem, a także ustalaniem optymalnych norm pisarskich. O typografii można mówić również w kontekście: (pl)
- Impressão é a tarefa ou atividade de transferir para um suporte material qualquer (papel, tecido, plástico, acetato, madeira, etc.) um determinado conteúdo ou conjunto de signos (letras, palavras, textos, figuras) armazenados em um formato digital para fins de comunicação. A partir da impressão podem vir a público: fotografias, jornais, revistas, livros, cartas, documentos, fôlderes, entre outras peças gráficas. (pt)
- Типогра́фія (грец. τύπογραφία, рос. типографика) — мистецтво оздоблення друкарського тексту.Охоплює мистецтва:
* шрифтового дизайну, тобто створення символів літер та цілих шрифтів;
* шрифтового оздоблення, тобто модифікації та декорування малюнків літер;
* верстки, тобто вибору шрифту, параметрів набору, способів розміщення на площині та компонування з іншими елементами. Належить до фахової сфери відповідно шрифтових дизайнерів, графіків, типографів та верстальників. Цифрові технології зробили це мистецтво доступним широкому загалу. (uk)
- Типогра́фика — искусство оформления печатного текста, базирующееся на определённых, присущих конкретному языку правилах, посредством набора и вёрстки. Типографика, с одной стороны, представляет собой одну из отраслей графического дизайна, с другой – свод строгих правил, определяющих использование шрифтов в целях создания наиболее понятного для восприятия читателя текста.Задачей типографики, наиболее творческого этапа оформления текста, является определение параметров для последующих процессов набора, вёрстки и допечатной подготовки. Дисциплина в области дизайна. (ru)
- Друка́рство — принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення. Отримані таким чином роботи можна використовувати у великих кількостях — що і стало суттю друкарства. До цього винаходу, на створення та відтворенням рукописних документів і книг мали монополію лише невелика кількість фахівців (особливо освічені ченці монастирях). Здійснюється при контакті друкарської форми із задруковуваною поверхнею за рахунок перенесення барвника (фарби) з першої на другу. Застосовується як для , так і для отримання одиничних художніх творів. (uk)
|
