dbo:abstract
|
- Biologická nomenklatura, tedy vědecké názvosloví jednotlivých biologických taxonů, umožňuje jednoduché a přitom jednoznačné dorozumívání mezi odborníky hovořícími různými jazyky. Vychází z binominálního pojmenování druhů (latinské binomen = dvě jména) a stanoví zásady pro pojmenování ostatních nižších i vyšších taxonů. (cs)
- En biologia, la nomenclatura binomial és una convenció estandarditzada per anomenar les diferents espècies, el vuitè rang principal emprat en taxonomia. Tal com la paraula binomial suggereix, el nom científic d'una espècie és un nom compost format per la combinació de dos mots: el gènere i l'epítet de l'espècie, així dins un mateix gènere poden existir diferents espècies que mantenen el primer terme i canvien el segon mot. Un nom en la nomenclatura binomial es diu «binomen». Aquest binomen és de base llatina, en el benentès que fa servir la gramàtica llatina per a la creació d'aquests noms i usualment incorpora termes provinents d'aquesta llengua, tot i que tot sovint s'incorporen del grec clàssic o altres llengües. No es tracta de noms llatins. El mot genèric sempre s'escriu amb majúscula (demarcativa) mentre que l'epítet sempre ho fa en minúscula; ambdós termes s'escriuen en cursiva, per exemple: Homo sapiens, substituïble pel subratllat quan no cal la cursiva emfàtica o quan s'inclouen en llistes. En publicacions formals s'acostuma a afegir tot seguit el nom de l'autoritat i la data de publicació de la descripció de l'espècie de manera que la forma més formal i extensa per exemple si hom vol anomenar l'espècie a la que pertanyen les merles emprant la nomenclatura binomial seria de la següent forma: Turdus merula (Linnaeus, 1758) Un cop escrit en cas que el nom torni aparèixer en el text es pot elidir el nom de l'autor i la data i abreujar el nom genèric. El nom de gènere pot abreujar-se, però mai ometre's, si ja ha estat anomenat abans o pot deduir-se pel context en què es troba (com ara H. sapiens). En alguns casos l'ús d'aquestes abreviacions és tan comú que acaben fent-se servir de manera general, un exemple d'aquest fenomen és el bacteri Escherichia coli, que sovint s'anomena simplement E. coli. Tot i que el més usual és fer aquestes abreviacions només emprant la primer lletra del gènere, és acceptat amb certa laxitud incloure altres lletres per a estretament emparentats. P. ex. en culícids es relativament habitual abreujar els gèneres Aedes, Anopheles, Culex i Culiseta; respectivament com Ae., An., Cx. i Cs.. Per tal d'indicar l'abreviació sempre s'acompanya d'un punt. Tenint en compte que aquests noms tenen bases llatina, es pronuncien seguint les regles fonètiques d'aquesta llengua i no segons les de la llengua materna del parlant. (ca)
- Στη βιολογία, η διωνυμική ονοματολογία (Λατινικά: binominal = bis (δις) + nomen (όνομα)) είναι η επίσημη μέθοδος ονοματοδοσίας των ειδών. Αφού προτάθηκε η λογική του «διώνυμου», οι επιστημονικές ονομασίες των ειδών σχηματίζονται από το συνδυασμό δύο όρων: το όνομα του γένους (γενικό, generic) και το όνομα του είδους (ειδικό, specific). Στην περίπτωση που υπάρχει και τρίτη λέξη αυτή αποτελεί διευκρίνηση του υποείδους ή της . Παρόλο που οι τελικές λεπτομέρειες μπορεί να διαφέρουν, υπάρχουν αδιαφιλονίκητες απόψεις που έχουν υιοθετηθεί διεθνώς:
* Η επιστημονική ονομασία γράφεται πάντα με πλάγια γράμματα, π.χ. Homo sapiens (Άνθρωπος ο σοφός). Όταν είναι χειρόγραφη πρέπει να είναι υπογραμμισμένη.
* Το πρώτο γράμμα του πρώτου όρου, δηλαδή του ονόματος του γένους, είναι κεφαλαίο ενώ ο δεύτερος όρος, το όνομα του είδους δηλαδή, γράφεται με πεζά. Παραδείγματα: Canis lupus - Κύων ο λύκος (λύκος), Felis silvestris - Αίλουρος ο άγριος (αγριόγατα).
* Το επιστημονικό όνομα πρέπει να γράφεται ολοκληρωμένο όταν αναφέρεται για πρώτη φορά. Στη συνέχεια μπορεί να γράφεται μόνον το αρχικό του γενικού ονόματος, για παράδειγμα το Canis lupus θα γίνει C. lupus. Σε σπάνιες περιπτώσεις γίνεται κοινή χρήση αυτής της μορφής συντομογραφίας, για παράδειγμα το βακτήριο Escherichia coli συχνά αναφέρεται απλώς ως E. coli.
* Η συντομογραφία sp. (ή spec.) χρησιμοποιείται όταν το πραγματικό όνομα του είδους είναι άγνωστο: για παράδειγμα το Canis sp. δηλώνει "ένα είδος του γένους Canis". Η συντομογραφία "spp." (πληθυντικός) υποδηλώνει "αρκετά άγνωστα είδη" (ή μπορεί να εννοεί πολλά είδη του συγκεκριμένου γένους, χωρίς να χρειάζεται να αναφερθούν αναλυτικά στη συγκεκριμένη αναφορά).
* Δίπλα από την ονομασία μετά από κόμμα γράφεται το όνομα του ερευνητή που περιέγραψε και κατέγραψε πρώτος το είδος ή το υποείδος και αμέσως μετά η χρονολογία καταγραφής: Canis lupus, Linnaeus, 1758
* Η γραφή του ονόματος του ερευνητή μέσα σε παρένθεση υποδηλώνει ότι το παρόν γένος του είδους είναι διαφορετικό από το αρχικό: Canis lupus filchneri (Matschie, 1907)
* Όταν η χρονολογία περιγραφής βρίσκεται μέσα σε αγκύλες υποδηλώνεται αβεβαιότητα γι' αυτήν: Pelophylax kurtmuelleri [Gayda, 1940] (el)
- التسمية الثنائية أو الاسم العلمي (بالإنجليزية: binomial nomenclature) في علم الأحياء هي اسم الطريقة الرسمية لتسمية الأنواع الحية. وضع هذا النظام العالم السويدي كارولوس لينيوس. كما تشير الكلمة فإن التسمية الثنائيّة تشير إلى أن الاسم يتألف من تركيب مصطلحين:
* الاسم الأساسي الجنس
* الاسم الثانوي النوع. مع أن تفاصيل التسمية تختلف من حالة إلى أخرى، إلا أن هناك نواح معينة تطبق عالمياً على جميع الحالات مثل:
* الأسماء العلميّة تختلف حسب اللغة، وتتم كتابتها في اللغات التي تستعمل الأبجدية اللاتينية بأحرف مائلة لتمييزها عن باقي النص، فمثلا في اللغة الإنجليزيّة فيكتب Homo sapiens، أمّا في اللغة العربيّة فمن خلال التعريب يتم كتابته على الشكل التالي إنسان عاقل بدون ال التعريف.
* يبدأ الاسم الأول بالاسم الأساسي (اسم الجنس) (بالإنجليزية: genus name) بحرف استهلالي كبير بينما يكتب اسم النوع بأحرف صغيرة دائماً، وتكتب الكلمتان بطريقة مائلة. على سبيل المثال، تنتمي القطة المنزلية إلى جنس القط (باللاتينية: Felis) والنوع المستأنس (باللاتينية: domestica) ولذلك فإن الاسم العلمي للقط هو قط مستأنس (باللاتينية: Felis domestica). (ar)
- En vivoscienco, dunoma nomsistemo estas la formala metodo de nomado de la specioj. Specia nomo estas dunomo: ĝin formas kunmeto de du vortoj: la genra kaj la specia nompartoj. Precizigita de Karolo Lineo dum la 18a jarcento, ĝi nomiĝas ankaŭ linea sistemo. Ekzemple, Canis lupus aŭ Anthus hodgsoni estas dunomoj. (eo)
- In taxonomy, binomial nomenclature ("two-term naming system"), also called binominal nomenclature ("two-name naming system") or binary nomenclature, is a formal system of naming species of living things by giving each a name composed of two parts, both of which use Latin grammatical forms, although they can be based on words from other languages. Such a name is called a binomial name (which may be shortened to just "binomial"), a binomen, binominal name or a scientific name; more informally it is also historically called a Latin name. The first part of the name – the generic name – identifies the genus to which the species belongs, whereas the second part – the specific name or specific epithet – distinguishes the species within the genus. For example, modern humans belong to the genus Homo and within this genus to the species Homo sapiens. Tyrannosaurus rex is likely the most widely known binomial. The formal introduction of this system of naming species is credited to Carl Linnaeus, effectively beginning with his work Species Plantarum in 1753. But as early as 1622, Gaspard Bauhin introduced in his book Pinax theatri botanici (English, Illustrated exposition of plants) containing many names of genera that were later adopted by Linnaeus. The application of binomial nomenclature is now governed by various internationally agreed codes of rules, of which the two most important are the International Code of Zoological Nomenclature (ICZN) for animals and the International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICNafp). Although the general principles underlying binomial nomenclature are common to these two codes, there are some differences, both in terminology they use and in their particular rules. In modern usage, the first letter of the generic name is always capitalized in writing, while that of the specific epithet is not, even when derived from a proper noun such as the name of a person or place. Similarly, both parts are italicized in normal text (or underlined in handwriting). Thus the binomial name of the annual phlox (named after botanist Thomas Drummond) is now written as Phlox drummondii. Often, after a species name is introduced in a text, the generic name is abbreviated to the first letter in subsequent mentions (e.g., P. drummondii). In scientific works, the authority for a binomial name is usually given, at least when it is first mentioned, and the year of publication may be specified.
* In zoology
* "Patella vulgata Linnaeus, 1758". The name "Linnaeus" tells the reader who published the name and description for this species; 1758 is the year the name and original description was published (in this case, in the 10th edition of the book Systema Naturae).
* "Passer domesticus (Linnaeus, 1758)". The original name given by Linnaeus was Fringilla domestica; the parentheses indicate that the species is now placed in a different genus. The ICZN does not require that the name of the person who changed the genus be given, nor the date on which the change was made, although nomenclatorial catalogs usually include such information.
* In botany
* "Amaranthus retroflexus L." – "L." is the standard abbreviation used for "Linnaeus".
* "Hyacinthoides italica (L.) Rothm." – Linnaeus first named this bluebell species Scilla italica; Rothmaler transferred it to the genus Hyacinthoides; the ICNafp does not require that the dates of either publication be specified. (en)
- Nomenklatur (von lateinisch nomenclatura‚ Namenverzeichnis) bezeichnet in der Biologie die Disziplin der wissenschaftlichen Benennung von Lebewesen. Sie stellt innerhalb der Wissenschaften die Grundlage für eine international verständliche und nachprüfbare Kommunikation über Organismen dar. Dabei legen die Regeln der Nomenklatur nur die Benennung fest. Die Abgrenzung und Erkennung der systematischen Einheiten selbst (Taxonomie) und ihrer Hierarchie und Verwandtschaft (Systematik) sind davon unabhängig. Aufgrund ihrer Bedeutung ist sie in strenge Regelwerke gefasst, sogenannten Codes. Für die verschiedenen Organismengruppen (Pflanzen einschließlich Algen und Pilze, Tiere, Prokaryoten – Bakterien und Archaeen, sowie Viren und sogar Spurenfossilien) existieren jeweils eigene, voneinander unabhängige Nomenklatur-Regelwerke oder Konventionen. (de)
- Nomenklatura binominala (zoologoen artean erabilia), binarioa (botanikoen artean erabilia) edo sailkatze sistema binomiala espezieak izendatzeko sistema formala da. Nomenklatura binomialaz eratutako espezie izenari izen zientifikoa deritzo; nomenklatura binomialeko bi osagaiak batzeko latinezko gramatika erabiltzen denez —eta osagai horiek maiz latinetik hartuak direnez—, latinezko izena ere deitu izan zaio, baina hori ez da zehatza (adibidez, otsoaren latinezko izena lupus da, eta izen zientifikoa, berriz, Canis lupus). (eu)
- En biologie, la nomenclature est la discipline « juridique » de différentes sciences du vivant relevant de la taxinomie et de la systématique (bactériologie, botanique, mycologie, virologie, zoologie...), qui a pour objet de définir et d'édicter les règles d'attribution et de priorité des noms scientifiques internationaux des organismes vivants (ou ayant vécu, par exemple, les fossiles), appelés taxons. Cette classification hiérarchique est basée sur la nomenclature binomiale linnéenne. (fr)
- En biología, la nomenclatura binominal (también llamada nomenclatura binomial, nomenclatura binaria o nombre binario) es un convenio estándar utilizado para denominar las diferentes especies de organismos (vivos o extintos). A veces se hace referencia a la nomenclatura binominal como sistema de clasificación binominal. Como sugiere la palabra «binominal», el nombre científico otorgado a una especie está formado por la combinación de dos palabras («nombres» en latín, de raíz grecolatina o latinizados): el nombre del género y el epíteto o nombre específico. El conjunto de ambos es el nombre científico que permite identificar a cada especie como si tuviera «nombre y apellido». La nomenclatura binominal es la norma puntual que se aplica a la denominación de los taxones específicos, pero representa solo uno de los estándares de la nomenclatura biológica, que se ocupa también de la denominación formal (científica) de taxones de otras categorías. La formación de estos nombres y su uso están regulados por los distintos códigos de nomenclatura: zoológico, botánico, de bacterias y de virus. (es)
- An córas nua-aoiseach tacsanomaíoch chun orgánaigh a ainmniú is a rangú a bhunaigh an nádúraí Sualannach Carl Linnaeus (1707-1778) i lár an 18ú céad. Tá ainm uathúil eolaíoch Laidineach ag gach speiceas ina bhfuil dhá fhocal (déthéarma): ainm gnéitheach le ceannlitir, agus ainm speiceasach. Mar shampla, dhá speiceas de ghné na cruithneachta is ea Triticum aestivum (gnáthchruithneacht aráin) agus Triticum durum (cruithneacht dúraim). (ga)
- En taxinomie (botanique, zoologie, mycologie, etc.), le nom binominal, nom binomial, binom ou binôme est une combinaison de deux mots servant à désigner une espèce. Le premier mot, le nom générique, circonscrit un genre ; le second, l'épithète spécifique, indissociable du nom générique, sert à désigner l'espèce au sein de ce genre. Utilisé pour la première fois par Guillaume Rondelet et Pierre Belon au XVIe siècle, son usage est systématisé par Carl von Linné au XVIIIe siècle. La nomenclature binominale, ainsi que d’autres aspects formels de la nomenclature biologique, constituent le « système linnéen ». Le nom binominal est « réputé latin » et doit être composé en italique si le texte de la publication est en typographie romaine, et inversement : par exemple, « Homo sapiens pour l'espèce humaine » (ou bien « Homo sapiens, pour l'espèce humaine » ). Dans les ouvrages de vulgarisation en langue française, le nom binominal est souvent remplacé ou doublé d'un nom vulgaire (traduction du nom savant), parfois un nom normalisé, appellation standardisée en langue véhiculaire, par opposition aux divers noms vernaculaires utilisés localement dans le langage courant, et les langues régionales (catalan, provençal, picard, breton, etc.) (fr)
- Tata nama biologi adalah kegiatan pemberian nama pada makhluk hidup di dalam taksonomi. Metode penamaan menggunakan Binomial Nomenklatur yang diciptakan oleh Carolus Linnaeus. Pemberian nama harus ditentukan dengan benar bagi takson yang telah atau harus diketahui. Tata nama biologi telah mengalami perubahan berkali-kali semenjak manusia mencatat berbagai jenis organisme. Plinius dari masa Kekaisaran Romawi telah menulis sejumlah nama tumbuhan dan hewan dalam ensiklopedia yang dibuatnya dalam bahasa Latin. Sistem penamaan organisme selanjutnya selalu menggunakan bahasa Latin dalam tradisi pencatatan Eropa. Hingga sekarang sukar dijumpai sistem penulisan nama organisme yang dipakai dalam tradisi Arab atau Tiongkok. Kemungkinan dalam tradisi ini penulisan nama menggunakan nama setempat (nama lokal). Keadaan berubah setelah cara penamaan yang lebih sistematik diperkenalkan oleh Carolus Linnaeus atau Carl von Linne yang disebut "Bapak Taksonomi" dalam buku yang ditulisnya, Systema Naturae (Sistematika Alamiah). (in)
- In biologia, la nomenclatura è la sottodisciplina della tassonomia che si occupa di regolare i nomi dei taxa. La nomenclatura si realizza una volta che si è deciso quali taxa avrà e in quali categorie tassonomiche. Per denominarli ci si deve attenere alle regole scritte nei Codici Internazionali di Nomenclatura, e ce n'è uno per ogni disciplina (di zoologia, di botanica, di batteri e di virus). I codici vengono aggiornati regolarmente tramite i risultati ottenuti nei congressi internazionali, dove i tassonomi si riuniscono proprio per tale proposito. I nomi dei taxa sono soggetti a certe regole. Affinché i nomi siano validamente pubblicati, devono osservare le regole ed essere pubblicati in una rivista scientifica, oltre che essere vagliati da periti esperti dell'argomento che ne riesaminano le pubblicazioni per accettarle, correggerle o scartarle. Esistono alcuni principi di nomenclatura che sono contemplati per tutti i codici, che stabiliscono quale è il nome corretto per ogni taxon. (it)
- De binomiale nomenclatuur voor levende wezens is gangbaar gemaakt door Carl Linnaeus. De eigenlijke term (bi-nomiaal - twee termen) heeft betrekking op namen voor soorten: elke soort heeft een tweedelige naam: de genusnaam (van: genus, mv. genera) of geslachtsnaam en een aanduiding voor de soort: bijvoorbeeld Linnaea borealis voor het linnaeusklokje. Linnaeus kende zulke tweedelige namen toe aan stenen, planten en dieren. Voor die tijd had elke soort een lange naam die tegelijkertijd een beschrijving was. Door de naam te reduceren tot twee delen werd de naam enkel een handvat, een etiket. Zo werd correcte nomenclatuur grotendeels onafhankelijk van taxonomie: dit is de grote verdienste van Linnaeus. (nl)
- La nomenclatura binomiale o nomenclatura binomia è una convenzione standard utilizzata in nomenclatura per conferire il nome a una specie. Come suggerisce lʼaggettivo binomio, il nome scientifico di una specie viene formato combinando due nomi:
* il nome del genere a cui appartiene la specie;
* un epiteto che caratterizzi e distingua quella specie dalle altre appartenenti allo stesso genere. Il primo termine (nome generico) porta sempre l'iniziale maiuscola, mentre il secondo termine (epiteto specifico) viene scritto in minuscolo; entrambi i nomi vanno inoltre scritti in corsivo (per es. Homo sapiens). Quando il genere è stato precedentemente trattato nel testo, o quando sono già state elencate delle specie di quel genere, il nome generico può essere abbreviato con la sua lettera iniziale (H. sapiens) ma non deve mai essere omesso. Solo di rado questa abbreviazione è comunemente usata in luogo del nome completo: per esempio, il nome del batterio Escherichia coli è spesso scritto nella forma E. coli. (it)
- Binominalne nazewnictwo gatunków, nazewnictwo binominalne, nazewnictwo dwuimienne – zasada naukowego oznaczania nazwy gatunku biologicznego z wykorzystaniem dwu członów – pierwszym członem nazwy jest nazwa rodzajowa w formie rzeczownika, a drugim tzw. epitet gatunkowy, najczęściej w formie przymiotnikowej. Nazewnictwo binominalne zostało pierwszy raz zastosowane w 1623 przez braci Gasparda i Jeana Bauhin w dziele Pinax Theatri Botanici. Do powszechnej akceptacji tej zasady konstruowania nazw gatunków przyczynił się Karol Linneusz za sprawą publikacji Species Plantarum w 1753. W tamtym czasie stosowano nazwy gatunków składające się z nazwy rodzajowej i frazy opisowej liczącej do 12 słów (nazwy polinominalne). Pierwotnie jednowyrazowe epitety gatunkowe służyły tylko do celów indeksowych, ponieważ zajmowały mniej miejsca. Z czasem wygoda ich używania spowodowała, że rozbudowane frazy opisowe zostały zastąpione przez epitet jednowyrazowy. Naukowe nazwy gatunków, powszechnie nazywane nazwami łacińskimi, pochodzą z greki, łaciny lub są tworzone ze zlatynizowanych słów pochodzących z innych języków. Zgodnie z zasadami Międzynarodowego Kodeksu Nomenklatury Botanicznej (ICBN) i Zoologicznej (ICZN) nazwy binominalne (inaczej binomy, z łac. binomen) należy pisać krojem pisma wyróżniającym je na tle pozostałego tekstu (np. kursywa w tekście prostym). Pierwszy człon nazwy zawsze zapisywany jest wielką literą. Zasada ta nie dotyczy nazw wernakularnych (rodzimych, zwyczajowych), które w języku polskim zapisywane są małą literą. Pełna nazwa gatunku zawiera jeszcze tzw. cytat – nazwisko autora pierwszego naukowego opisu danego gatunku (diagnozy taksonomicznej) oraz, po przecinku, rok publikacji tego opisu, a w postaci rozwiniętej także miejsce opublikowania diagnozy, np.: Branta albifrons Scopoli, 1769, Annus I Hist.-Nat. 69. Znakiem † przed nazwą naukową oznaczane są taksony wymarłe. W przypadku, gdy zmieniono oryginalną kombinację nazw rodzajowej i gatunkowej, tj. gdy przeniesiono gatunek do innego rodzaju, jej autor podawany jest w nawiasie. W nomenklaturze botanicznej w takiej sytuacji autor nowej kombinacji podawany jest za nawiasem, np. Picea abies (L.) H.Karst., co oznacza, że epitet gatunkowy abies nadał Linneusz (opisując gatunek Pinus abies), a do rodzaju Picea (z rodzaju Pinus) przeniósł go Gustav Hermann Karsten. W nomenklaturze zoologicznej zostawia się tylko nazwisko autora epitetu gatunkowego, bez autora nowej kombinacji. W nomenklaturze botanicznej zwykle ustala się standaryzacja nazwisk autorów, tak aby forma występująca w nazwie binominalnej była jednoznaczna. Często jest to skrót nazwiska, czasem pełne nazwisko, czasem dodawany jest inicjał imienia. Przykładowo autorstwo Linneusza może być oznaczone jako Linnaeus lub Linn., ale najczęściej stosowany jest skrót L. Nazwy gatunkowe pochodzące od nazwisk lub nazw geograficznych mogą być zarówno przymiotnikami i rzeczownikami w drugim przypadku. O ile kodeks botaniczny nie dopuszcza tworzenia nazw, w których nazwa rodzajowa przypomina epitet gatunkowy lub pochodzi od niego, Kodeks Nomenklatury Zoologicznej zezwala na tworzenie tautonimów, czyli takich nazw (np. Cardinalis cardinalis). Zalecane jest unikanie epitetów gatunkowych, które były zastosowane wcześniej w jakimś blisko spokrewnionym rodzaju, a także epitetów podobnych brzmieniowo. Zgodnie z Kodeksem musi być zachowana oryginalna pisownia nazw rodzajowych lub epitetów wywodzących się od nazwisk lub nazw geograficznych. Charakterystyczne końcówki epitetów gatunkowych pochodzących od nazwisk to: -i, -ii, -eri, -ae, -e dla formy rzeczownikowej oraz -ianus, -anus – formy przymiotnikowej. Nazwy pochodzące od nazw geograficznych to toponimy, pełniące funkcję epitetów gatunkowych (rzadziej nazw rodzajowych). Określają one miejsce, gdzie dany gatunek zaobserwowano po raz pierwszy. Dając w nazwie wyraz swojemu zdaniu na temat pospolitości występowania osobników opisywanych gatunków autorzy nazw naukowych używają określeń: liczny (multus, polus), nieliczny (oligos, paucos). Inne określenia o charakterze opisowym:
* balsamea – balsamiczny
* oxys – ostry
* gracilis – wdzięczny
* nigrostoma – czarnousta
* albiceps – białogłowy Typowe końcówki epitetów określających podobieństwo gatunku do czegoś innego to: -forma, -oides, -opsis. (pl)
- Binomial nomenklatur är det formella system inom systematiken som används för att ge vetenskapliga namn åt levande organismer inom botanik och zoologi. Systemet utvecklades och gjordes känt av Carl von Linné men hade tidigare skapats av Gaspard Bauhin. Regelverket för namngivning av djur och växter sköts idag av International Code of Zoological Nomenclature (ICZN) och International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICN). Även för bakterier används samma system för namngivning. (sv)
- Nomenclatura binomial ou nomenclatura binária designa o conjunto de normas que regulam a atribuição de nomes científicos às espécies de seres vivos. Chama-se binominal porque o nome de cada espécie é formado por duas palavras: o nome do gênero e o epíteto específico, normalmente um adjetivo que qualifica género. A utilização do sistema de nomenclatura binomial é um dos pilares da classificação científica dos seres vivos sendo regulada pelos códigos específicos da nomenclatura botânica, zoológica e bacteriológica. Foi primeiramente proposta pelo naturalista suíço Gaspard Bauhin, no século XVII e formalizada por Carl Von Linné no século seguinte. Os nomes utilizados são em latim, ou numa versão latinizada da palavra ou das palavras que se pretende utilizar. O nome genérico e o epíteto específico devem sempre ser escritos em tipo itálico, ou, na sua indisponibilidade, ser sublinhados, sendo, sempre que possível, seguidos pelo autor ou autores da descrição (em geral, referido como a "autoridade"). Embora no âmbito do esforço de unificação da nomenclatura biológica os conceitos tenham sido fundidos, tendo hoje o mesmo significado, tradicionalmente, no campo da zoologia, o conceito é referido como "nomenclatura binominal", enquanto que, no campo da botânica, da micologia e da bacteriologia, o conceito é, geralmente, apelidado "nomenclatura binária" ou, por vezes, "nomenclatura binomial". (pt)
- Биномина́льная, или бина́рная, или биномиа́льная номенклату́ра — принятый в биологической систематике способ обозначения видов при помощи двухсловного названия (биномена) на латыни, состоящего из сочетания двух названий (имён): имени рода и имени вида (согласно терминологии, принятой в зоологической номенклатуре) или имени рода и видового эпитета (согласно ботанической терминологии). Имя рода всегда пишется с большой буквы, имя вида (видовой эпитет) — всегда с маленькой (даже если происходит от имени собственного). В тексте биномен, как правило, пишется курсивом. Имя вида (видовой эпитет) не следует приводить отдельно от имени рода, поскольку без имени рода оно лишено смысла. В некоторых случаях допускается сокращение имени рода до одной буквы или стандартного сокращения. По установившейся в России традиции, в зоологической литературе получило распространение словосочетание биномиальная номенклатура (от англ. binomial), а в ботанической — бинарная, или биноминальная номенклатура (от лат. binominalis). (ru)
- 二名法(英語:Binomial Nomenclature,Binominal Nomenclature 或 Binary Nomenclature),又稱双名法,依照生物学上对生物種類的命名規則,所給定的學名之形式,在林奈的《植物種誌》(1753年, Species Plantarum)中正式引入了物种命名系统。正如“二名”字面的意涵,每個物種學名的由兩個部分構成:属名和種小名。属名由拉丁語法化的名詞形成,但是它的字源可以是來自拉丁词或希腊词或拉丁化的其他文字构成,首字母須大寫;种加词是拉丁文中的形容词,首字母不大写。通常在种加词的後面加上命名人及命名时间,如果学名经过改动,则既要保留最初命名人,并加上改名人及改名时间。命名人、命名时间一般可省略。習慣上,在科學文獻的印刷出版時,學名之引用常以斜體表示,或是於正排体學名下加底線表示。 例如: Homo sapiens(即智人)。簡示如後: Homo sapiens(種的學名) = Homo(屬名) + sapiens(种加词) Trifolium repens L. (白三葉草的學名二名法表示) = Trifolium (屬名,名詞) + repens (種小名, 形容詞) + L. (命名者,林奈名字的通用縮寫) (zh)
- Біноміа́льна (біноміна́льна) номенклату́ра (також біноміна́льна на́зва, лат. bi- — «двічі» лат. nōmina — «назви») — формальний метод іменування видів живих істот, що полягає у присвоєнні кожному виду двокомпонентного імені. Як передбачає слово «біноміальний», наукова назва (ім'я) видів складається з двох частин, для кожної з яких використовують латинську граматичну форму, хоча вони можуть базуватися й на словах з інших мов. Такі імена називаються «біномен», або «наукова назва», а помилково їх кваліфікують як «латинська назва». Перша частина імені ідентифікує рід (тобто є назвою, ім'ям роду), до якого належить вид, а друга частина ідентифікує види в межах роду. Отже, наукова назва утворюється комбінацією двох частин: назви роду і дескриптора виду. Тому біномінальна номенклатура — це систематизована назва таксонів біологічного виду за родом і видом. (uk)
- Біологі́чна номенклату́ра (лат. Nomenclatura — список імен, назв) — система наукових назв видів та інших таксонів біоти: рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, яка використовується у біологічної класифікації та сприяє уніфікації назв організмів. Карл Лінней, шведський лікар і ботанік, засновник сучасної систематики. Він придумав систему під назвою біноміальна номенклатура, яка використовується для іменування живих істот і групування подібних організмів у категорії. Сьогодні біологи все ще використовують систему класифікації Ліннея, але досягнення в галузі генетики та еволюційна теорія призвела до того, що деякі початкові категорії Ліннея були змінені, щоб краще відображати взаємозв’язки між організмами. Величезна різноманітність видів рослин (близько 600 тис.) і тварин (близько 1,5 млн), що існують на Землі, і ще більша — тих, що існували в минулі геологічні епохи, вимагає чіткого встановлення їхніх наукових назв. З цією метою, на відміну від різноманітних народних назв, що вживались і в науці, в 17-18 століттях почали застосовувати міжнародну біологічну номенклатуру на основі латинської мови. Велике значення для вироблення її мало запровадження біноміальної номенклатури. Відповідно до міжнародних латинських назв видів рослин, тварин, грибів, бактерій та архей, встановлюють біноміальні назви мовами окремих народів, як і назви . Номенклатура в біологічній класифікації - це система найменування організмів. Вид, до якого належить організм, позначається двома словами, назвами роду та виду, які є латинізованими словами, отриманими з різних джерел. Цю систему, яку називають системою біноміальної номенклатури Ліннея, встановив у 1750-х роках Карл Лінней. Після роботи Ліннея відбулося поширення біноміальних назв, оскільки були створені нові види та сформувалися вищі таксономічні категорії, в результаті чого до кінця 19 століття в номенклатурі багатьох груп організмів було багато плутанини. У 20 столітті встановлення правил міжнародними комітетами в галузях зоології, ботаніки, бактеріології та вірусології багато зробило для прояснення ситуації. Всупереч поширеній думці про те, що наукові назви, один раз присвоєні, є фіксованими та універсальними у використанні, постійні дослідження взаємозв’язків організмів та вивчення історії назв у поєднанні з розбіжностями між вченими щодо достовірності певних назв призводять до до деяких добре відомих видів застосовуються кілька назв. Однак міжнародні правила поступово вносять стабільність у таксономію багатьох груп за рахунок мінімізації змін назв, використання стандартних методів встановлення нових назв і функціонування шанованих комітетів для вирішення спорів. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Biologická nomenklatura, tedy vědecké názvosloví jednotlivých biologických taxonů, umožňuje jednoduché a přitom jednoznačné dorozumívání mezi odborníky hovořícími různými jazyky. Vychází z binominálního pojmenování druhů (latinské binomen = dvě jména) a stanoví zásady pro pojmenování ostatních nižších i vyšších taxonů. (cs)
- En vivoscienco, dunoma nomsistemo estas la formala metodo de nomado de la specioj. Specia nomo estas dunomo: ĝin formas kunmeto de du vortoj: la genra kaj la specia nompartoj. Precizigita de Karolo Lineo dum la 18a jarcento, ĝi nomiĝas ankaŭ linea sistemo. Ekzemple, Canis lupus aŭ Anthus hodgsoni estas dunomoj. (eo)
- Nomenklatura binominala (zoologoen artean erabilia), binarioa (botanikoen artean erabilia) edo sailkatze sistema binomiala espezieak izendatzeko sistema formala da. Nomenklatura binomialaz eratutako espezie izenari izen zientifikoa deritzo; nomenklatura binomialeko bi osagaiak batzeko latinezko gramatika erabiltzen denez —eta osagai horiek maiz latinetik hartuak direnez—, latinezko izena ere deitu izan zaio, baina hori ez da zehatza (adibidez, otsoaren latinezko izena lupus da, eta izen zientifikoa, berriz, Canis lupus). (eu)
- En biologie, la nomenclature est la discipline « juridique » de différentes sciences du vivant relevant de la taxinomie et de la systématique (bactériologie, botanique, mycologie, virologie, zoologie...), qui a pour objet de définir et d'édicter les règles d'attribution et de priorité des noms scientifiques internationaux des organismes vivants (ou ayant vécu, par exemple, les fossiles), appelés taxons. Cette classification hiérarchique est basée sur la nomenclature binomiale linnéenne. (fr)
- An córas nua-aoiseach tacsanomaíoch chun orgánaigh a ainmniú is a rangú a bhunaigh an nádúraí Sualannach Carl Linnaeus (1707-1778) i lár an 18ú céad. Tá ainm uathúil eolaíoch Laidineach ag gach speiceas ina bhfuil dhá fhocal (déthéarma): ainm gnéitheach le ceannlitir, agus ainm speiceasach. Mar shampla, dhá speiceas de ghné na cruithneachta is ea Triticum aestivum (gnáthchruithneacht aráin) agus Triticum durum (cruithneacht dúraim). (ga)
- Binomial nomenklatur är det formella system inom systematiken som används för att ge vetenskapliga namn åt levande organismer inom botanik och zoologi. Systemet utvecklades och gjordes känt av Carl von Linné men hade tidigare skapats av Gaspard Bauhin. Regelverket för namngivning av djur och växter sköts idag av International Code of Zoological Nomenclature (ICZN) och International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICN). Även för bakterier används samma system för namngivning. (sv)
- 二名法(英語:Binomial Nomenclature,Binominal Nomenclature 或 Binary Nomenclature),又稱双名法,依照生物学上对生物種類的命名規則,所給定的學名之形式,在林奈的《植物種誌》(1753年, Species Plantarum)中正式引入了物种命名系统。正如“二名”字面的意涵,每個物種學名的由兩個部分構成:属名和種小名。属名由拉丁語法化的名詞形成,但是它的字源可以是來自拉丁词或希腊词或拉丁化的其他文字构成,首字母須大寫;种加词是拉丁文中的形容词,首字母不大写。通常在种加词的後面加上命名人及命名时间,如果学名经过改动,则既要保留最初命名人,并加上改名人及改名时间。命名人、命名时间一般可省略。習慣上,在科學文獻的印刷出版時,學名之引用常以斜體表示,或是於正排体學名下加底線表示。 例如: Homo sapiens(即智人)。簡示如後: Homo sapiens(種的學名) = Homo(屬名) + sapiens(种加词) Trifolium repens L. (白三葉草的學名二名法表示) = Trifolium (屬名,名詞) + repens (種小名, 形容詞) + L. (命名者,林奈名字的通用縮寫) (zh)
- التسمية الثنائية أو الاسم العلمي (بالإنجليزية: binomial nomenclature) في علم الأحياء هي اسم الطريقة الرسمية لتسمية الأنواع الحية. وضع هذا النظام العالم السويدي كارولوس لينيوس. كما تشير الكلمة فإن التسمية الثنائيّة تشير إلى أن الاسم يتألف من تركيب مصطلحين: على سبيل المثال، تنتمي القطة المنزلية إلى جنس القط (باللاتينية: Felis) والنوع المستأنس (باللاتينية: domestica) ولذلك فإن الاسم العلمي للقط هو قط مستأنس (باللاتينية: Felis domestica). (ar)
- En biologia, la nomenclatura binomial és una convenció estandarditzada per anomenar les diferents espècies, el vuitè rang principal emprat en taxonomia. Tal com la paraula binomial suggereix, el nom científic d'una espècie és un nom compost format per la combinació de dos mots: el gènere i l'epítet de l'espècie, així dins un mateix gènere poden existir diferents espècies que mantenen el primer terme i canvien el segon mot. Un nom en la nomenclatura binomial es diu «binomen». Aquest binomen és de base llatina, en el benentès que fa servir la gramàtica llatina per a la creació d'aquests noms i usualment incorpora termes provinents d'aquesta llengua, tot i que tot sovint s'incorporen del grec clàssic o altres llengües. No es tracta de noms llatins. (ca)
- Nomenklatur (von lateinisch nomenclatura‚ Namenverzeichnis) bezeichnet in der Biologie die Disziplin der wissenschaftlichen Benennung von Lebewesen. Sie stellt innerhalb der Wissenschaften die Grundlage für eine international verständliche und nachprüfbare Kommunikation über Organismen dar. Dabei legen die Regeln der Nomenklatur nur die Benennung fest. Die Abgrenzung und Erkennung der systematischen Einheiten selbst (Taxonomie) und ihrer Hierarchie und Verwandtschaft (Systematik) sind davon unabhängig. (de)
- Στη βιολογία, η διωνυμική ονοματολογία (Λατινικά: binominal = bis (δις) + nomen (όνομα)) είναι η επίσημη μέθοδος ονοματοδοσίας των ειδών. Αφού προτάθηκε η λογική του «διώνυμου», οι επιστημονικές ονομασίες των ειδών σχηματίζονται από το συνδυασμό δύο όρων: το όνομα του γένους (γενικό, generic) και το όνομα του είδους (ειδικό, specific). Στην περίπτωση που υπάρχει και τρίτη λέξη αυτή αποτελεί διευκρίνηση του υποείδους ή της . Παρόλο που οι τελικές λεπτομέρειες μπορεί να διαφέρουν, υπάρχουν αδιαφιλονίκητες απόψεις που έχουν υιοθετηθεί διεθνώς: (el)
- In taxonomy, binomial nomenclature ("two-term naming system"), also called binominal nomenclature ("two-name naming system") or binary nomenclature, is a formal system of naming species of living things by giving each a name composed of two parts, both of which use Latin grammatical forms, although they can be based on words from other languages. Such a name is called a binomial name (which may be shortened to just "binomial"), a binomen, binominal name or a scientific name; more informally it is also historically called a Latin name. (en)
- En biología, la nomenclatura binominal (también llamada nomenclatura binomial, nomenclatura binaria o nombre binario) es un convenio estándar utilizado para denominar las diferentes especies de organismos (vivos o extintos). A veces se hace referencia a la nomenclatura binominal como sistema de clasificación binominal. (es)
- Tata nama biologi adalah kegiatan pemberian nama pada makhluk hidup di dalam taksonomi. Metode penamaan menggunakan Binomial Nomenklatur yang diciptakan oleh Carolus Linnaeus. Pemberian nama harus ditentukan dengan benar bagi takson yang telah atau harus diketahui. Tata nama biologi telah mengalami perubahan berkali-kali semenjak manusia mencatat berbagai jenis organisme. Plinius dari masa Kekaisaran Romawi telah menulis sejumlah nama tumbuhan dan hewan dalam ensiklopedia yang dibuatnya dalam bahasa Latin. Sistem penamaan organisme selanjutnya selalu menggunakan bahasa Latin dalam tradisi pencatatan Eropa. Hingga sekarang sukar dijumpai sistem penulisan nama organisme yang dipakai dalam tradisi Arab atau Tiongkok. Kemungkinan dalam tradisi ini penulisan nama menggunakan nama setempat (nama (in)
- En taxinomie (botanique, zoologie, mycologie, etc.), le nom binominal, nom binomial, binom ou binôme est une combinaison de deux mots servant à désigner une espèce. Le premier mot, le nom générique, circonscrit un genre ; le second, l'épithète spécifique, indissociable du nom générique, sert à désigner l'espèce au sein de ce genre. (fr)
- In biologia, la nomenclatura è la sottodisciplina della tassonomia che si occupa di regolare i nomi dei taxa. La nomenclatura si realizza una volta che si è deciso quali taxa avrà e in quali categorie tassonomiche. Per denominarli ci si deve attenere alle regole scritte nei Codici Internazionali di Nomenclatura, e ce n'è uno per ogni disciplina (di zoologia, di botanica, di batteri e di virus). I codici vengono aggiornati regolarmente tramite i risultati ottenuti nei congressi internazionali, dove i tassonomi si riuniscono proprio per tale proposito. I nomi dei taxa sono soggetti a certe regole. Affinché i nomi siano validamente pubblicati, devono osservare le regole ed essere pubblicati in una rivista scientifica, oltre che essere vagliati da periti esperti dell'argomento che ne riesamina (it)
- La nomenclatura binomiale o nomenclatura binomia è una convenzione standard utilizzata in nomenclatura per conferire il nome a una specie. Come suggerisce lʼaggettivo binomio, il nome scientifico di una specie viene formato combinando due nomi:
* il nome del genere a cui appartiene la specie;
* un epiteto che caratterizzi e distingua quella specie dalle altre appartenenti allo stesso genere. (it)
- De binomiale nomenclatuur voor levende wezens is gangbaar gemaakt door Carl Linnaeus. De eigenlijke term (bi-nomiaal - twee termen) heeft betrekking op namen voor soorten: elke soort heeft een tweedelige naam: de genusnaam (van: genus, mv. genera) of geslachtsnaam en een aanduiding voor de soort: bijvoorbeeld Linnaea borealis voor het linnaeusklokje. Linnaeus kende zulke tweedelige namen toe aan stenen, planten en dieren. (nl)
- Binominalne nazewnictwo gatunków, nazewnictwo binominalne, nazewnictwo dwuimienne – zasada naukowego oznaczania nazwy gatunku biologicznego z wykorzystaniem dwu członów – pierwszym członem nazwy jest nazwa rodzajowa w formie rzeczownika, a drugim tzw. epitet gatunkowy, najczęściej w formie przymiotnikowej. Pełna nazwa gatunku zawiera jeszcze tzw. cytat – nazwisko autora pierwszego naukowego opisu danego gatunku (diagnozy taksonomicznej) oraz, po przecinku, rok publikacji tego opisu, a w postaci rozwiniętej także miejsce opublikowania diagnozy, np.: (pl)
- Nomenclatura binomial ou nomenclatura binária designa o conjunto de normas que regulam a atribuição de nomes científicos às espécies de seres vivos. Chama-se binominal porque o nome de cada espécie é formado por duas palavras: o nome do gênero e o epíteto específico, normalmente um adjetivo que qualifica género. (pt)
- Біологі́чна номенклату́ра (лат. Nomenclatura — список імен, назв) — система наукових назв видів та інших таксонів біоти: рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, яка використовується у біологічної класифікації та сприяє уніфікації назв організмів. (uk)
- Биномина́льная, или бина́рная, или биномиа́льная номенклату́ра — принятый в биологической систематике способ обозначения видов при помощи двухсловного названия (биномена) на латыни, состоящего из сочетания двух названий (имён): имени рода и имени вида (согласно терминологии, принятой в зоологической номенклатуре) или имени рода и видового эпитета (согласно ботанической терминологии). (ru)
- Біноміа́льна (біноміна́льна) номенклату́ра (також біноміна́льна на́зва, лат. bi- — «двічі» лат. nōmina — «назви») — формальний метод іменування видів живих істот, що полягає у присвоєнні кожному виду двокомпонентного імені. Як передбачає слово «біноміальний», наукова назва (ім'я) видів складається з двох частин, для кожної з яких використовують латинську граматичну форму, хоча вони можуть базуватися й на словах з інших мов. Такі імена називаються «біномен», або «наукова назва», а помилково їх кваліфікують як «латинська назва». Перша частина імені ідентифікує рід (тобто є назвою, ім'ям роду), до якого належить вид, а друга частина ідентифікує види в межах роду. Отже, наукова назва утворюється комбінацією двох частин: назви роду і дескриптора виду. Тому біномінальна номенклатура — це система (uk)
|