| dbo:abstract
|
- سكلافيني أو سكلابينوي هي إحدى قبائل السلاف الأوائل، شنت غارات على البلقان، ثم غزت المنطقة واستوطنتها في العصور الوسطى المبكرة، وأصبحت في نهاية المطاف التكوين الإثني لمجموعة السلاف الجنوبيين. وصف المؤرخون البيزنطيون الأوائل تلك القبائل بالهمج أو البرابرة، وهي القبائل التي ظهرت على الحدود البيزنطية إلى جانب شعب الآنتس (السلاف الشرقيون)، وهي مجموعة سلافية أخرى مختلفة. يختلف السكالفيني عن الآنتس والونديين، لكنهم وُصفوا بالأقارب. قبلت معظم القبائل السلافية الجنوبية في النهاية بالولاية البيزنطية، وخضعت للتأثير الثقافي البيزنطي. استُخدم المصطلح على نطاق واسع ليكون اسمًا شاملًا لتلك القبائل حتى القرن العاشر، حين برزت أسماء القبائل المنفصلة. (ar)
- Οι Σλαβήνοι ή Σκλαβήνοι ήταν Σλαβικές φυλές που επιτέθηκαν, λεηλάτησαν και εγκαταστάθηκαν στα Βαλκάνια τα πρώτα χρόνια χρόνια του Μεσαίωνα, ακολούθησε η εθνογένεση των Νοτίων Σλάβων. Οι Βυζαντινοί χρονικογράφοι τους αναφέρουν σαν "βάρβαρους", οι πρώτοι που εμφανίστηκαν ήταν οι Ανατολικοί Σλάβοι με το όνομα Άντες. Ακολούθησαν οι Δυτικοί Σλάβοι με το όνομα Βένδες αλλά οι Σλαβήνοι διαφοροποιήθηκαν μαζί τους. Οι Σλαβικές φυλές που εγκαταστάθηκαν τελικά στον Ελληνικό χώρο δέχτηκαν τη Βυζαντινή κυριαρχία, πολιτισμό και θρησκεία. Ο όρος "Σλάβοι" εμφανίστηκε τον 10ο αιώνα για να παρουσιάσει την ανάδειξη μιας νέας εθνοτικής φυλής στον Ελληνικό χώρο. (el)
- Οι Σκλαβηνοί ή Σκλαβινοί, αγγλ. Sclaveni, ήταν σλαβικός λαός που εμφανίστηκε στο προσκήνιο της ιστορίας κατά τον Πρώιμο Μεσαίωνα και συγκεκριμένα ως πολεμική απειλή το 517, ένα έτος πριν από το θάνατο του αυτοκράτορα του Βυζαντίου Αναστασίου Α΄ του Δίκορου, όταν επέδραμαν στο Ιλλυρικό εισβάλλοντας στα Βαλκάνια. (el)
- Sklavinen (von mittelgriechisch Σκλαβηνοί Sklavenoi, auch Σκλαβινοί Sklavinoi), veraltet auch teils als Slawinen bezeichnet, war die Bezeichnung für frühe Vorfahren der Slawen in byzantinischen Texten seit dem 6. Jahrhundert. Erstmals erschien die Bezeichnung Sklavenoi um 550 in den Historien des Prokopios von Caesarea. Sie bezeichnete eine Bevölkerungsgruppe, die nördlich der Donau an der Grenze des Byzantinischen Reiches siedelte. Ihre Herkunft ist unsicher und in der modernen Forschung umstritten. Die Sklavinen besiedelten Gebiete, die von Germanen im Zuge der Völkerwanderung weitgehend verlassen worden waren. Um 550 wurde erstmals ein Einfall von ihnen in das Byzantinische Reich erwähnt. In den folgenden Jahrzehnten kam es zu wiederholten Einfällen bis weit in das Reich hinein. Seit 612 gelang es ihnen, dort dauerhafte Siedlungen zu gründen (siehe Sklavinien). Seit dem 7. Jahrhundert wich die Bezeichnung den Namen einzelner kleinerer Gruppen, wie Beresiten und anderen. In lateinischen Texten blieb die Bezeichnung Sclaveni bis ins 14. Jahrhundert eine allgemeine Bezeichnung für Slawen. (de)
- El nombre esclavenos (en griego, Σκλαβηνοί, Σκλαυηνοί o Σκλαβινοί Sklabiní; en latín, Sclaueni, Sclaveni, Sclavi, Sclauini o Sthlaueni) designa a todos los pueblos eslavos que entraron en contacto con el Imperio bizantino a partir del siglo VI. (es)
- Sklavinies ou Sclavinies (grec : Σκλαβινίαι; en latin : Sclaviniae) est un terme grec désignant les communautés villageoises agropastorales regroupant plusieurs familles des premiers Slaves qui envahirent les Balkans et s’y établirent au début du Moyen-Âge, devenant les ancêtres des Slaves du Sud. Leurs peuples, ou Sclavènes, sont mentionnés par les premiers chroniqueurs byzantins comme étant apparus dans l’empire en même temps que les Antes (Slaves de l’Est) auxquels ils étaient apparentés. Au fil des décennies et des siècles la plupart des tribus slaves établies dans l’Empire byzantin acceptèrent sa suzeraineté politique et en assimilèrent la culture, celles de Bulgarie assimilant progressivement leurs conquérants bulgaro-macédoniens. Le terme sera ensuite utilisé de façon générique pour désigner l’ensemble de ces tribus jusqu’à ce que, au Xe siècle, s’affichent progressivement des identités distinctes et que cesse l’utilisation du nom générique. (fr)
- The Sclaveni (in Latin) or Sklabenoi (various forms in Greek, see below) were early Slavic tribes that raided, invaded and settled the Balkans in the Early Middle Ages and eventually became the progenitors of modern South Slavs. They were mentioned by early Byzantine chroniclers as barbarians having appeared at the Byzantine borders along with the Antes (East Slavs), another Slavic group. The Sclaveni were differentiated from the Antes and Wends (West Slavs); however, they were described as kin. Eventually, most South Slavic tribes accepted Byzantine or Frankish suzerainty, and came under their cultural influences and Chalcedonian Christianity. The term was widely used as general catch-all term until the emergence of separate tribal names by the 10th century. (en)
- Gli Sclaveni (in latino) o Sklavenoi (in greco) erano antiche tribù degli slavi meridionali che invasero, razziarono e si insediarono nei Balcani nell'Alto Medioevo. Sono stati menzionati dai primi cronisti bizantini come barbari essendo apparsi ai confini bizantini insieme agli Anti, un altro gruppo slavo. Gli Sclaveni si differenziavano dagli Anti (slavi dell'est) e dai Venedi (slavi dell'ovest), tuttavia vennero descritti come parenti. Alla fine, la maggior parte delle tribù slave del Sud accettarono la sovranità bizantina e passarono sotto la loro influenza culturale. Il termine, insieme con il termine Sklavinia ("terra slava") è stato ampiamente utilizzato fino all'emergere di nomi tribali separati, a partire dal X secolo. (it)
- Sklawinowie, Sklawini, Sklaweni, Sklawenowie (łac. Sclaveni, gr. Σκλαβηνοί Sklabēnoi) – dawna nazwa używana przez pisarzy bizantyjskich na określenie Słowian niezależnie od ich nazw plemiennych, z czasem (VI – VII wiek) zawężona do plemion słowiańskich żyjących pomiędzy Dniestrem a Dunajem i Cisą na terenach współczesnej Rumunii, Mołdawii oraz częściowo Ukrainy i Węgier w odróżnieniu od zamieszkujących dorzecze Dniepru Antów. Nazwa Sklawinów pojawiła się w VI w. n.e., w dziele teologicznym Pseudo-Cezariusza z Nazjanzu. Używali jej również Jordanes w swojej Kronice i Prokopiusz z Cezarei. Jordanes pisał, że ludy słowiańskie: pochodzą z jednej krwi i występują obecnie (VI w.) pod trzema nazwami: Wenedów, Antów i Sklawinów. Od początku VI wieku kronikarze greccy coraz częściej wspominają o Sklawinach ze względu na ich rosnący napór na Półwysep Bałkański. W VII w. o Sklawinach "zwanych Winedami" wspomina Fredegar opisując powstanie państwa Samona. (pl)
- Склавины (склавены, греч. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — общее название всех славянских племен у раннесредневековых и ранневизантийских авторов. (ru)
- O nome esclavenos (em grego: Σκλάβήνοι - Sklábēnoi, Σκλαύηνοι - Sklaúenoi ou Σκλάβίνοι - Sklabinoi; em latim: Sclaueni, Sclavi, Sclauini ou Sthlaueni - Sclaveni) é utilizado para descrever todos os povos eslavos que entraram em contato com o Império Bizantino. (pt)
- Склавини (склавини, склавени грец. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю на теренах України, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах VI століття. Склавини є видозміною імені «славіни» («словени») внаслідок вставки звуку «-к», тому що в грецькій і латинській мовах є прийнятим звукосполучення «-сл».У V ст. венеди стали спільною етнічною основою для формування південних і західних слов'ян — склавінів, які розселилися від Балкан до Вісли, та антів — предків українців, які заселили територію між Дністром та Сіверським Дінцем. Археологічним еквівалентом склавинів вважають пам'ятки празької культури. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- سكلافيني أو سكلابينوي هي إحدى قبائل السلاف الأوائل، شنت غارات على البلقان، ثم غزت المنطقة واستوطنتها في العصور الوسطى المبكرة، وأصبحت في نهاية المطاف التكوين الإثني لمجموعة السلاف الجنوبيين. وصف المؤرخون البيزنطيون الأوائل تلك القبائل بالهمج أو البرابرة، وهي القبائل التي ظهرت على الحدود البيزنطية إلى جانب شعب الآنتس (السلاف الشرقيون)، وهي مجموعة سلافية أخرى مختلفة. يختلف السكالفيني عن الآنتس والونديين، لكنهم وُصفوا بالأقارب. قبلت معظم القبائل السلافية الجنوبية في النهاية بالولاية البيزنطية، وخضعت للتأثير الثقافي البيزنطي. استُخدم المصطلح على نطاق واسع ليكون اسمًا شاملًا لتلك القبائل حتى القرن العاشر، حين برزت أسماء القبائل المنفصلة. (ar)
- Οι Σλαβήνοι ή Σκλαβήνοι ήταν Σλαβικές φυλές που επιτέθηκαν, λεηλάτησαν και εγκαταστάθηκαν στα Βαλκάνια τα πρώτα χρόνια χρόνια του Μεσαίωνα, ακολούθησε η εθνογένεση των Νοτίων Σλάβων. Οι Βυζαντινοί χρονικογράφοι τους αναφέρουν σαν "βάρβαρους", οι πρώτοι που εμφανίστηκαν ήταν οι Ανατολικοί Σλάβοι με το όνομα Άντες. Ακολούθησαν οι Δυτικοί Σλάβοι με το όνομα Βένδες αλλά οι Σλαβήνοι διαφοροποιήθηκαν μαζί τους. Οι Σλαβικές φυλές που εγκαταστάθηκαν τελικά στον Ελληνικό χώρο δέχτηκαν τη Βυζαντινή κυριαρχία, πολιτισμό και θρησκεία. Ο όρος "Σλάβοι" εμφανίστηκε τον 10ο αιώνα για να παρουσιάσει την ανάδειξη μιας νέας εθνοτικής φυλής στον Ελληνικό χώρο. (el)
- Οι Σκλαβηνοί ή Σκλαβινοί, αγγλ. Sclaveni, ήταν σλαβικός λαός που εμφανίστηκε στο προσκήνιο της ιστορίας κατά τον Πρώιμο Μεσαίωνα και συγκεκριμένα ως πολεμική απειλή το 517, ένα έτος πριν από το θάνατο του αυτοκράτορα του Βυζαντίου Αναστασίου Α΄ του Δίκορου, όταν επέδραμαν στο Ιλλυρικό εισβάλλοντας στα Βαλκάνια. (el)
- El nombre esclavenos (en griego, Σκλαβηνοί, Σκλαυηνοί o Σκλαβινοί Sklabiní; en latín, Sclaueni, Sclaveni, Sclavi, Sclauini o Sthlaueni) designa a todos los pueblos eslavos que entraron en contacto con el Imperio bizantino a partir del siglo VI. (es)
- The Sclaveni (in Latin) or Sklabenoi (various forms in Greek, see below) were early Slavic tribes that raided, invaded and settled the Balkans in the Early Middle Ages and eventually became the progenitors of modern South Slavs. They were mentioned by early Byzantine chroniclers as barbarians having appeared at the Byzantine borders along with the Antes (East Slavs), another Slavic group. The Sclaveni were differentiated from the Antes and Wends (West Slavs); however, they were described as kin. Eventually, most South Slavic tribes accepted Byzantine or Frankish suzerainty, and came under their cultural influences and Chalcedonian Christianity. The term was widely used as general catch-all term until the emergence of separate tribal names by the 10th century. (en)
- Gli Sclaveni (in latino) o Sklavenoi (in greco) erano antiche tribù degli slavi meridionali che invasero, razziarono e si insediarono nei Balcani nell'Alto Medioevo. Sono stati menzionati dai primi cronisti bizantini come barbari essendo apparsi ai confini bizantini insieme agli Anti, un altro gruppo slavo. Gli Sclaveni si differenziavano dagli Anti (slavi dell'est) e dai Venedi (slavi dell'ovest), tuttavia vennero descritti come parenti. Alla fine, la maggior parte delle tribù slave del Sud accettarono la sovranità bizantina e passarono sotto la loro influenza culturale. Il termine, insieme con il termine Sklavinia ("terra slava") è stato ampiamente utilizzato fino all'emergere di nomi tribali separati, a partire dal X secolo. (it)
- Склавины (склавены, греч. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — общее название всех славянских племен у раннесредневековых и ранневизантийских авторов. (ru)
- O nome esclavenos (em grego: Σκλάβήνοι - Sklábēnoi, Σκλαύηνοι - Sklaúenoi ou Σκλάβίνοι - Sklabinoi; em latim: Sclaueni, Sclavi, Sclauini ou Sthlaueni - Sclaveni) é utilizado para descrever todos os povos eslavos que entraram em contato com o Império Bizantino. (pt)
- Sklavinen (von mittelgriechisch Σκλαβηνοί Sklavenoi, auch Σκλαβινοί Sklavinoi), veraltet auch teils als Slawinen bezeichnet, war die Bezeichnung für frühe Vorfahren der Slawen in byzantinischen Texten seit dem 6. Jahrhundert. Um 550 wurde erstmals ein Einfall von ihnen in das Byzantinische Reich erwähnt. In den folgenden Jahrzehnten kam es zu wiederholten Einfällen bis weit in das Reich hinein. Seit 612 gelang es ihnen, dort dauerhafte Siedlungen zu gründen (siehe Sklavinien). (de)
- Sklavinies ou Sclavinies (grec : Σκλαβινίαι; en latin : Sclaviniae) est un terme grec désignant les communautés villageoises agropastorales regroupant plusieurs familles des premiers Slaves qui envahirent les Balkans et s’y établirent au début du Moyen-Âge, devenant les ancêtres des Slaves du Sud. Leurs peuples, ou Sclavènes, sont mentionnés par les premiers chroniqueurs byzantins comme étant apparus dans l’empire en même temps que les Antes (Slaves de l’Est) auxquels ils étaient apparentés. Au fil des décennies et des siècles la plupart des tribus slaves établies dans l’Empire byzantin acceptèrent sa suzeraineté politique et en assimilèrent la culture, celles de Bulgarie assimilant progressivement leurs conquérants bulgaro-macédoniens. Le terme sera ensuite utilisé de façon générique pour (fr)
- Sklawinowie, Sklawini, Sklaweni, Sklawenowie (łac. Sclaveni, gr. Σκλαβηνοί Sklabēnoi) – dawna nazwa używana przez pisarzy bizantyjskich na określenie Słowian niezależnie od ich nazw plemiennych, z czasem (VI – VII wiek) zawężona do plemion słowiańskich żyjących pomiędzy Dniestrem a Dunajem i Cisą na terenach współczesnej Rumunii, Mołdawii oraz częściowo Ukrainy i Węgier w odróżnieniu od zamieszkujących dorzecze Dniepru Antów. (pl)
- Склавини (склавини, склавени грец. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — назва слов'янських племен, розселених на північ від Дунаю на теренах України, у візантійських, греко- і латиномовних джерелах VI століття. Склавини є видозміною імені «славіни» («словени») внаслідок вставки звуку «-к», тому що в грецькій і латинській мовах є прийнятим звукосполучення «-сл».У V ст. венеди стали спільною етнічною основою для формування південних і західних слов'ян — склавінів, які розселилися від Балкан до Вісли, та антів — предків українців, які заселили територію між Дністром та Сіверським Дінцем. (uk)
|
