| dbo:abstract
|
- Els sàrmates foren un poble iranià oriental integrat per gran nombre de pobles acollits sota aquesta denominació que els escites donaven als pobles "no escites" sobre els que governaven. Cal entendre per sàrmates els pobles que vivien a Sarmàtia del que els pobles germànics que van emigrar a orient i van restar amb els pobles de Sarmàtia, en foren un element ètnic més. Els vàndals tenien un important component sàrmata. Els sàrmates (sarmatae o Sauromates, la segona forma utilitzada sobretot pels antics escriptors grecs, la primera pels romans) van ser un poble al que Heròdot (4.21-117) situa en el segle V aC a la frontera oriental d'Escítia, més enllà de Tanais (actual riu Don). En el segle III aC, els sàrmates van avançar des del Caucas envaint gran part del territori que fins llavors ocupaven els escites; al segle ii aC, es troba els sàrmatas fortament instal·lats a les estepes que envolten la mar Negra, principalment en territoris que actualment corresponen a Ucraïna i Polònia; és per això que, en geografia, s'anomena les planes d'Europa oriental a l'est dels Carpats amb el nom de plana Sarmàtica; després, van aconseguir la seva màxima expansió cap al segle i aC, quan s'estenien des del Mar Negre fins al mar Bàltic i des del Volga fins al Vístula i la vall mitjana del Danubi, tal territori va ser anomenat pels romans Sarmatia (Sarmàcia). El seu final com a potència bèl·lica es produeix cap al segle III, quan s'estén l'«imperi» dels gots fins a Crimea i després han d'afrontar l'atac dels vàndals i dels huns. Els sàrmates van ser finalment assimilats de manera decisiva i absorbits per la població protoeslava d'Europa de l'Est. (ca)
- السارماتيون (باللغة الإغريقية:Σαρμάται) هم مجموعة من القبائل الإيرانية من العصور الكلاسيكية القديمة ازدهر في الفترة بين القرنين الخامس قبل الميلاد والرابع الميلادي. نشأ السارماتيون في الأجزاء الوسطى من السهوب الأوراسية، وكانوا جزءًا من الثقافات السكيثية الأوسع. بدؤوا في الهجرة غربًا في القرنين الرابع والثالث قبل الميلاد تقريبًا، وحاولوا السيطرة على السكوثيين القريبين منهم بحلول عام 200 قبل الميلاد. في أقصى اتساع عُرف أنهم وصلوا له نحو القرن الأول الميلادي، توزّعت هذه القبائل من نهر فيستولا إلى مصب نهر الدانوب وشرقًا حتى نهر الفولغا، وعلى حدود شواطئ البحر الأسود وبحر قزوين والقوقاز إلى الجنوب. كانت تُعرف أراضيهم باسم سامارتيا بالنسبة للجغرافيين اليونانيين الرومان، قابل الجزء الغربي من منطقة سيثيا (أو سكيثيا) الكبرى (التي شملت عندها وسط أوكرانيا اليوم، وجنوب شرق أوكرانيا، وجنوب روسيا، ومنطقة الفولغا الروسية وجنوب الأورال، وامتداد أصغر في شمال شرق البلقان وحول مولدوفا). في القرن الأول الميلادي، بدأ الساراماتيون في التعدي على الإمبراطورية الرومانية بعد تحالفهم مع القبائل الجرمانية. في القرن الثالث بعد الميلاد، انتهت سيطرتهم على السهوب البنطية من قبل القوط الجرمان. مع غزوات الهون في القرن الرابع للميلاد، انضم العديد من السارماتيين إلى القوط والقبائل الجرمانية الأخرى (الوندال، أو الفندال) في مستوطنة الإمبراطورية الرومانية الغربية. نظرًا إلى أن أجزاء كبيرة من روسيا اليوم، وتحديدًا المنطقة الواقعة بين جبال الأورال ونهر الدون، سيطر عليها السارماتيون في القرن الخامس قبل الميلاد، فإن سهول الفولغا دون، والسهول الأورالية تسمى أحيانًا «الوطن الأم للسارماتيين». في نهاية المطاف استوعب السارماتيون بشكل كامل (على سبيل المثال السلافية) من قبل السكان السلافيين الأوائل في أوروبا الشرقية. (ar)
- Sarmati (latinsky Sarmatae, Sauromatae, starořecky Σαρμάται, Σαυρομάται) byl původem íránský kočovný a pastevecký lid, příbuzný se Skyty, Médy a Peršany. Jejich kultura vzkvétala od asi 5. století př. n. l. do 4. století našeho letopočtu. První zmínky o Sarmatech pocházejí ze spisů Herodota, Hippokrata a Strabóna. Ve starořeckých dílech je uvedeno, že obývali území na východ od Visly. Sarmati pocházeli ze středních částí eurasijské stepi a byli součástí širších . Kolem 4. a 3. století před naším letopočtem se začali přesouvat západním směrem a kolem roku 200 před naším letopočtem začali dominovat blízce příbuzným Skytům. V největším rozsahu, kolem 1. století našeho letopočtu, tyto kmeny pokrývaly území od řeky Visly po ústí Dunaje, na východě k Volze až po břehy Černého a Kaspického moře a na jihu po Kavkaz. Jejich území bylo řecko-římským etnografům známé jako Sarmatia (Sarmátie) a odpovídalo západní části velké Skýtie. Zahrnovala dnešní střední a jihovýchodní Ukrajinu, jižní Rusko, ruskou Volhu a jižní Ural), také v menší míře severovýchodní Balkán a okolí Moldavska). V 1. století našeho letopočtu začali Sarmati ve spojení s germánskými kmeny narušovat území římské říše. Ve 3. století našeho letopočtu bylo jejich dominantní postavení v pontské stepi zlomeno germánskými Góty. V souvislosti s vpády Hunů ve 4. století se mnoho Sarmatů připojilo ke Gótům a jiným germánským kmenům (Vandalům) a usadili se na území západořímské říše. Protože velké části dnešního Ruska, konkrétně území mezi pohořím Ural a řekou Don, byly v 5. století před naším letopočtem ovládány Sarmaty, jsou tyto stepi nazývány také „vlastí Sarmatů“. Sarmati byl nakonec rázně asimilováni (např. slavizováni) a absorbováni proto-slovanskou populací východní Evropy (cs)
- Οι Σαρμάτες, λεγόμενοι και Σαυρομάτες (*),, ήταν αρχαίος νομαδικός πολεμικός λαός ιρανικής καταγωγής που κατά τον 6ο - 4ο αιώνα π.Χ. είχαν εγκατασταθεί στα Ουράλια και αργότερα πέρασαν στο μεγαλύτερο μέρος της νότιας Ευρωπαϊκής Ρωσίας, της Πολωνίας και σημερινής Ρουμανίας. Σύγχρονοι απόγονοι των Σαρματών είναι οι κάτοικοι της Οσσετίας. (el)
- Die Sarmaten, auch Sauromaten genannt, waren eine Stammeskonföderation mehrerer Stämme iranischer Reitervölker, die von antiken Schriftquellen erstmals für das Jahr 513 v. Chr. erwähnt werden. Die mit den Skythen verwandten Sarmaten kamen ursprünglich aus Mittelasien und siedelten zwischen dem 6. Jahrhundert v. Chr. und dem 4. Jahrhundert n. Chr. am südlichen Ural. Schließlich erreichten sie die Steppengebiete des südlichen europäischen Teils des heutigen Russlands und der Ukraine, die zunächst von den antiken Griechen, später auch von den Römern als Sarmatien bezeichnet wurden. Hier verdrängten oder ersetzten die Sarmaten ab dem 3. Jahrhundert v. Chr. die Skythen, was zahlreiche Grabfunde belegen. Die Sprache der Sarmaten gehörte zur nordost-iranischen Gruppe der indogermanischen Sprachfamilie (mitteliranische Periode) und lebt noch heute in der Sprache der Osseten im Kaukasus fort. Ab 370 n. Chr. zerfiel das lockere Bündnis der sarmatischen Teilstämme beim Vordringen der Hunnen aus dem Osten und der dadurch ausgelösten Völkerwanderung nach Westen. (de)
- Sarmatoj estis irandevena nomada popolo, kiuj migris en la 6-4 jc. A.K. el Mez-Azio ĉirkaŭe de la Uralo, poste ili setlis en la terenoj de suda Rusio ĝis Pollando kaj orienta parto de la Balkano. Unu tribo de la Sarmatoj estis la Jazigoj, kiuj vivis en la 1-5-a jc. Inter la riveroj danubo kaj Tiso. Multfoje ili estas kunigataj kun kelkaj Slavoj kiel Poloj kaj Ukrainoj, en kiuj tomboj oni trovis elementojn de entombigo de Sarmatoj. La "Sarmatoj" nomiĝis malnovaj Poloj (plejmulte la nobelaro) dum Staropolska (Pola-Litova Unio, Respubliko de Ambaŭ Nacioj) kiu fariĝis unu el unuaj vastaj, en historio de la mondo kaj la propra megalomanio de Poloj. (eo)
- Sarmaziar (latinez: Sarmatæ edo Sauromatæ; sanskritoz: Sakas; antzinako grezieraz: Σαρμάται, Σαυρομάται) turkiar jatorriko herri nomada bateko kidea izan zen, eszitekin lotura omen zuena. K.a. III. mendean sarmaziarrak Kaukasoraino heldu ziren, esziten lurrak inbadituz. K.a. II. mendean Itsaso Beltzaren inguruko estepetan bizi ziren, egungo Ukrainan eta Polonian. Hori zela eta, Karpatoen ekialdean dagoen Ekialdeko Europako ordokiak "sarmaziar ordokia" du izena. K.a. I. mendean Itsaso Beltzetik Baltikoraino eta Volgatik Vistula eta Danubioraino zabaldu ziren, bere une gorena izanik. Ez zuten inoiz estatu batua izan eta III. mendean godoek Krimea konkistatu zutenean eta bandaloen eta hunoen erasoak jasan ostean desagertu ziren. (eu)
- Los sármatas fueron un grupo de pueblos nómadas que hablaban lenguas iranias vinculados con los escitas. Dominaron la llanura póntica durante el siglo III y IV d.C., correspondientes al área de las actuales Ucrania, Rumanía y sur de Rusia. Los sármatas (en latín sarmatæ o sauromatæ —la segunda forma utilizada sobre todo por los antiguos escritores griegos y la primera por los romanos—) fueron un pueblo iranio al que Heródoto (Historias 4.21-117) ubica en el siglo V a. C. en la frontera occidental de Escitia, más allá del Tanais (actual río Don). En el siglo III a. C. los sármatas avanzaron desde el Cáucaso invadiendo gran parte del territorio que hasta entonces ocupaban los escitas. En el siglo II a. C. se encuentra a los sármatas fuertemente instalados en las estepas que rodean al mar Negro, principalmente en territorios que en la actualidad corresponden a Ucrania y Polonia. De ahí que en geografía se nombre a las llanuras de la Europa Oriental al este de los Cárpatos con el nombre de Llanura Sarmática. Luego alcanzaron su máxima expansión hacia el siglo I a. C., cuando se extendían desde el mar Negro hasta el mar Báltico y desde el Volga hasta el Vístula y el valle medio del Danubio. Tal territorio fue llamado por los romanos Sarmatia (Sarmacia). Su final como potencia bélica se produce hacia el siglo III, cuando se extiende el «imperio» de los godos hasta Crimea y luego deben afrontar el ataque de los vándalos y los hunos. Como pueblo iranio, los sármatas estaban relacionados con los escitas por el idioma y la mayor parte de su cultura. Los sármatas nunca llegaron a constituir un Estado unificado, ya que se encontraban divididos en varias «tribus» o parcialidades. Algunas de ellas han persistido hasta tiempos contemporáneos y otras se han unido con otros pueblos (los sármatas son uno de los principales linajes de los actuales eslavos). Entre las parcialidades más destacadas figuran las de los alanos, roxolanos, yázigas, y algunos creen que los del noroeste del mar Caspio formaron parte de estos sármatas-eslavos al emigrar, conocidos por los romanos y judíos como ros. (es)
- Les Sarmates (Sauromates pour les Sarmates protohistoriques) sont un ancien peuple cavalier scythique iranien de nomades de la steppe pontique, appartenant sur le plan ethno-linguistique au rameau iranien oriental septentrional du grand ensemble indo-européen. Ils sont signalés à l'origine entre les fleuves Tanaïs et Daïkos (actuellement le Don et l'Oural). (fr)
- Bangsa Sarmatia (Bahasa Latin Sarmatæ atau Sauromtæ, bahasa Sansakerta Saka bahasa Yunani Σαρμάται, Σαυρομάται) Zaman Besi adalah salah satu suku bangsa pada masa Antikuitas Klasik. Mereka berkembang sekitar abad ke-5 SM sampai abad ke-4 M. Bangsa Sarmatia menempati wilayah yang oleh para disebut Sarmatia. Wilayah ini merupakan bagian barat dari daerah Skithia besar (Rusia Selatan, Ukraina, dan Balkan utara). Pada puncak kejayaan mereka, sekitar tahun 100 SM, mereka menguasai daerah yang terbentang mulai dari Sungai Vistula sampai mulut sungai Danube dan ke arah timur sampai Volga, berbatasan dengan pesisir Laut Hitam dan Laut Kaspia selain juga Kaukasus di sebelas selatan. Bangsa Sarmatia mengalami kemunduran pada abad ke-4 SM dengan adanya serangan-serangan akibat kedatangan bangsa Goth dan Hun. Keturunan bangsa Sarmatia kemudian dikenal sebagai Suku Alan selama Abad Pertengahan Awal, dan pada akhirnya menjadi kelompok etnis modern. (in)
- The Sarmatians (/sɑːrˈmeɪʃiənz/; Ancient Greek: Σαρμαται, romanized: Sarmatai; Latin: Sarmatae [ˈsarmatae̯]) were a large confederation of ancient Eastern Iranian equestrian nomadic peoples of classical antiquity who dominated the Pontic steppe from about the 3rd century BC to the 4th century AD. Originating in the central parts of the Eurasian Steppe, the Sarmatians were part of the wider Scythian cultures. They started migrating westward around the fourth and third centuries BC, coming to dominate the closely related Scythians by 200 BC. At their greatest reported extent, around 100 BC, these tribes ranged from the Vistula River to the mouth of the Danube and eastward to the Volga, bordering the shores of the Black and Caspian seas as well as the Caucasus to the south. In the first century AD, the Sarmatians began encroaching upon the Roman Empire in alliance with Germanic tribes. In the third century AD, their dominance of the Pontic Steppe was broken by the Germanic Goths. With the Hunnic invasions of the fourth century, many Sarmatians joined the Goths and other Germanic tribes (Vandals) in the settlement of the Western Roman Empire. Since large parts of today's Russia, specifically the land between the Ural Mountains and the Don River, were controlled in the fifth century BC by the Sarmatians, the Volga–Don and Ural steppes sometimes are called "Sarmatian Motherland." The Sarmatians in the Bosporan Kingdom assimilated into the Greek civilization, while others were absorbed by the proto-Circassian Meot people, the Alans and the Goths. Other Sarmatians were assimilated and absorbed by the Early Slavs. A people related to the Sarmatians, known as the Alans, survived in the North Caucasus into the Early Middle Ages, ultimately giving rise to the modern Ossetic ethnic group. (en)
- I Sàrmati (singolare: sàrmata; dal greco antico Σαρμάται) furono un popolo iranico e quindi, come gli Sciti, facevano parte della famiglia linguistica iranica (una famiglia linguistica indoeuropea). Aperti alla cultura e alla religione persiana, si dividevano probabilmente in quattro tribù: Iazigi, Roxolani (o Rossolani), Aorsi e Alani. Essi in origine abitavano le steppe lungo il Volga, le regioni pedemontane degli Urali meridionali e la steppa del Kazakistan occidentale. Nei loro territori d'origine essi si scontrarono con i Battriani, i Parti e i Sogdiani. In diversi periodi e a diverse ondate essi si spinsero verso occidente. Le popolazioni sarmatiche erano a loro volta suddivise in:
* Roxolani, i quali si insediarono nei territori occupati dagli Sciti a nord e a nord ovest del Mar Nero (tra il III secolo a.C. e il II d.C.) e con essi, in un primo momento, stabilirono un rapporto di alleanza. Quando questo rapporto venne meno i Sarmati conquistarono i territori degli Sciti assoggettando la popolazione al loro potere.
* Iazigi, i quali si insediarono nei territori a ovest dei Daci, a sud dei Germani e sia a est sia a nord del Danubio tra il III secolo a.C. e il II d.C.
* Aorsi, dei quali si sa poco: è probabile che si fossero stanziati nei pressi del regno del Bosforo a sud-est degli Alani.
* Alani, i quali si insediarono ad est del Mar Nero a nord del Caucaso e degli Aorsi e qui ci vengono descritti dai Romani come allevatori di cavalli. Furono la popolazione Sarmatica di più lunga durata, in parte si convertirono al cristianesimo ariano nel IX secolo, combatterono contro i Mongoli prima, e accanto ad essi poi (una serie di tombe, forse di guerrieri Alani cristiani è stata rinvenuta in una necropoli mongola in Corea); gli Alani rimasti si stabilirono sul Caucaso occidentale, dove subirono una più o meno forte influenza turca ed islamica nel XIV-XVII secolo, e poi un processo di parziale russificazione tra il tardo Settecento e i giorni nostri. Attualmente sono noti come Osseti. (it)
- サルマタイ（ギリシア語：Sarmatai、ラテン語：Sarmatae、英語：Sarmatians）は、紀元前4世紀から紀元後4世紀にかけて、ウラル南部から黒海北岸にかけて活動したイラン系遊牧民集団。紀元前7世紀末からウラル南部にいたサウロマタイに紀元前4世紀頃東方から移動してきた遊牧民が加わって形成されたとされる。サルマタイはギリシア語であり、ラテン語ではサルマタエとなる。また、彼らのいた黒海北岸地域をその名にちなんでサルマティアと呼ぶため、サルマティア人とも呼ばれる。 (ja)
- ( 비슷한 이름의 사마리아인에 관해서는 해당 문서를 참조하십시오.) 사르마티아인(라틴어: Sarmatæ, Sauromatæ, 고대 그리스어: Σαρμάται, Σαυρομάται)들은 고전 고대 시대의 이란족 계열 유목민들로, 기원전 5세기에서 기원후 4세기까지 번성하였다. 그들은 동부 이란어군의 분파에서 갈라져 나온 인도유럽어족의 일종인 스키타이어로 소통했다. 들이 사르마티아라고 알고있던 영역은 대스키타이(대부분은 오늘날의 우크라이나, 남부 러시아이며, 또한 몰도바 인근에 발칸반도 북동부 소규모의 영역까지)의 서부 지역과 일치하며, 대략 1,022,128 km2 정도이다. 그들의 전성기 시절은 기원전 100여 년 쯤으로 조사됐으며, 이 종족들은 비스와강에서 다뉴브강 하구, 볼가 강의 동쪽까지 이르렀고, 흑해, 카스피해 해안가 에다가 캅카스 남쪽과 경계를 이루었다. 사르마티아인들은 민족 대이동(훈족, 고트족) 시기에 급습을 받아 기원후 4세기에 쇠퇴했다. 사르마티아인들의 후예는 초기 중세시대에 알라니라는 이름으로 알려졌으며, 궁극적으로 현대의 오세트인들이 생겨나게 됐다. (ko)
- De Sarmaten waren een perzischstalig nomadenvolk, dat tussen ca. 300 v.Chr. en ca. 270 n.Chr. de steppen ten noorden van de Zwarte Zee beheerste. Oorspronkelijk hadden ze meer naar het oosten gewoond, maar tegen 300 v.Chr. verdreven of onderwierpen zij de Scythen en vestigden zij zich in hun gebied.Op de Krim dreven de Sarmaten handel met de Grieken en Romeinen. Enkele Sarmatische stammen, zoals de Jazygen, trokken aan het begin van onze jaartelling nog verder naar het westen, naar de Hongaarse laagvlakte. Deze stammen vochten tijdens de oorlog van 165 - 180 samen met de Marcomannen en Quaden tegen de Romeinse legioenen van keizer Marcus Aurelius. De Sarmaten in de steppen tussen Dnjestr en Don hebben waarschijnlijk lange tijd geheerst over de ten noorden van hen wonende voorouders van de Slaven, hetgeen het vrij grote aantal Iraanse leenwoorden in de Slavische talen zou verklaren.Zij werden omstreeks 270 onderworpen door de vanuit het latere Pommerellen, West-Pruisen en Danzig naar het zuiden trekkende Goten. De Sarmaten werden toen een soort vazallen van de Ostrogoten.Toen de Hunnen in 376 het Ostrogotische rijk vernietigden, werden de Sarmaten hun vazallen. Een groep Sarmaten, Alanen genaamd, trok toen naar het westen en belandde uiteindelijk in Noordwest-Spanje, waar ze onderhorig werden aan de Visigoten. De andere Sarmaten zijn waarschijnlijk opgegaan in de Turkstalige steppenvolkeren die sinds 376 de Zuid-Russische steppen bewoonden. (nl)
- Sármatas (em latim: sarmatae) ou sauromatas (em latim: sauromatae) eram um povo a quem Heródoto no século V a.C. localizou na fronteira oriental da Cítia além do rio Tánais (Don). Eles eram povos iranianos relacionados com os citas e os Sacas. Os numerosos nomes pessoais iranianos nas inscrições gregas da costa do Mar Negro indicam que os sármatas falavam um dialeto iraniano norte-oriental relacionado com o sogudiano e com o osseto. (pt)
- Sarmaterna var en samling folkslag med huvudsakligen iranskt ursprung, som talade ett iranskt språk besläktat med ossetiska. Sarmatien eller Sarmatia är det mytiska namnet på sarmaternas land, vilket haft en central roll i Polens historieskrivning. (sv)
- Sarmaci lub Sauromaci (łac. Sarmatae, Sauromatae; gr. Σαρμάται, Σαυρομάται) – nazwa irańskich ludów koczowniczo-pasterskich. Sarmaci byli spokrewnieni ze Scytami. (pl)
- Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана). По мнению исследователей, сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов». По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы. Античными авторами к сарматам причислялись: аорсы, языги, сираки, аланы, роксоланы, саки. (ru)
- Сарма́ти (грец. Σαρμάται) — кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів. Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був частково витіснений готами, та частково ними ж підкорений, які зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я. Їхнє остаточне зникнення на цих територіях пов'язане з експансією гунів після 370 року.н.е.. Про сарматів епізодично згадується в працях античних істориків, де їх нерідко ототожнюють із савроматами. У ранньому новому часі під впливом ідей сарматизму нащадками сарматів вважали себе шляхта і українські козаки. За давньою традицією Речі Посполитої, в українській публіцистиці й романтичній історіографії 18 — 19 століття нащадками сарматського народу зображалися русини-українці. На сьогодні наука має обмаль аргументованих доказів про сарматів як єдиних предків українців (тобто, про етногенез без участі конфедерацій різних племен і народів іншого культурного, мовного походження в інших, суміжних регіонах етнічного ареалу українців на корінних землях тощо).. Тарас Марусик, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка вважає, що до іранських мовних запозичень в українській мові належать такі слова, як пан, терези, джура, шаровари. Це пізні запозичення. А Костянтин Тищенко, професор кафедри Близького Сходу при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, зазначає, що є і прадавні запозичення. Наприклад: “дбати – дбайливий”, “бачити – обачний”, “тривати – тривалий”, “жвавий – жвавішати”, “почвара – потвора”, “кат – катувати” - ось такі запозичення в давні часи, які спільні з білоруською і польською мовою передусім. (uk)
- 萨马提亚人（Sarmatians）是上古时期位于斯基泰西部的一个游牧部落联盟，它第一次被提及是在公元前512年。 老普林尼在作品中认为拉丁语中的“Sarmatae”与希腊语中的“Sauromatae”的意思是相同的。在萨尔马提亚人鼎盛时期，其部落分布在西到维斯瓦河和多瑙河、东到伏尔加河、北到神秘而寒冷的许珀耳玻瑞亚、南到黑海和里海的区域内。有关萨尔马提亚人的最重要的考古发现发生在俄罗斯克拉斯诺达尔边疆区境内。他們是欽察人其中一族源，奄蔡即是奧塞梯人是他們後裔。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Οι Σαρμάτες, λεγόμενοι και Σαυρομάτες (*),, ήταν αρχαίος νομαδικός πολεμικός λαός ιρανικής καταγωγής που κατά τον 6ο - 4ο αιώνα π.Χ. είχαν εγκατασταθεί στα Ουράλια και αργότερα πέρασαν στο μεγαλύτερο μέρος της νότιας Ευρωπαϊκής Ρωσίας, της Πολωνίας και σημερινής Ρουμανίας. Σύγχρονοι απόγονοι των Σαρματών είναι οι κάτοικοι της Οσσετίας. (el)
- Sarmatoj estis irandevena nomada popolo, kiuj migris en la 6-4 jc. A.K. el Mez-Azio ĉirkaŭe de la Uralo, poste ili setlis en la terenoj de suda Rusio ĝis Pollando kaj orienta parto de la Balkano. Unu tribo de la Sarmatoj estis la Jazigoj, kiuj vivis en la 1-5-a jc. Inter la riveroj danubo kaj Tiso. Multfoje ili estas kunigataj kun kelkaj Slavoj kiel Poloj kaj Ukrainoj, en kiuj tomboj oni trovis elementojn de entombigo de Sarmatoj. La "Sarmatoj" nomiĝis malnovaj Poloj (plejmulte la nobelaro) dum Staropolska (Pola-Litova Unio, Respubliko de Ambaŭ Nacioj) kiu fariĝis unu el unuaj vastaj, en historio de la mondo kaj la propra megalomanio de Poloj. (eo)
- Sarmaziar (latinez: Sarmatæ edo Sauromatæ; sanskritoz: Sakas; antzinako grezieraz: Σαρμάται, Σαυρομάται) turkiar jatorriko herri nomada bateko kidea izan zen, eszitekin lotura omen zuena. K.a. III. mendean sarmaziarrak Kaukasoraino heldu ziren, esziten lurrak inbadituz. K.a. II. mendean Itsaso Beltzaren inguruko estepetan bizi ziren, egungo Ukrainan eta Polonian. Hori zela eta, Karpatoen ekialdean dagoen Ekialdeko Europako ordokiak "sarmaziar ordokia" du izena. K.a. I. mendean Itsaso Beltzetik Baltikoraino eta Volgatik Vistula eta Danubioraino zabaldu ziren, bere une gorena izanik. Ez zuten inoiz estatu batua izan eta III. mendean godoek Krimea konkistatu zutenean eta bandaloen eta hunoen erasoak jasan ostean desagertu ziren. (eu)
- Les Sarmates (Sauromates pour les Sarmates protohistoriques) sont un ancien peuple cavalier scythique iranien de nomades de la steppe pontique, appartenant sur le plan ethno-linguistique au rameau iranien oriental septentrional du grand ensemble indo-européen. Ils sont signalés à l'origine entre les fleuves Tanaïs et Daïkos (actuellement le Don et l'Oural). (fr)
- サルマタイ（ギリシア語：Sarmatai、ラテン語：Sarmatae、英語：Sarmatians）は、紀元前4世紀から紀元後4世紀にかけて、ウラル南部から黒海北岸にかけて活動したイラン系遊牧民集団。紀元前7世紀末からウラル南部にいたサウロマタイに紀元前4世紀頃東方から移動してきた遊牧民が加わって形成されたとされる。サルマタイはギリシア語であり、ラテン語ではサルマタエとなる。また、彼らのいた黒海北岸地域をその名にちなんでサルマティアと呼ぶため、サルマティア人とも呼ばれる。 (ja)
- ( 비슷한 이름의 사마리아인에 관해서는 해당 문서를 참조하십시오.) 사르마티아인(라틴어: Sarmatæ, Sauromatæ, 고대 그리스어: Σαρμάται, Σαυρομάται)들은 고전 고대 시대의 이란족 계열 유목민들로, 기원전 5세기에서 기원후 4세기까지 번성하였다. 그들은 동부 이란어군의 분파에서 갈라져 나온 인도유럽어족의 일종인 스키타이어로 소통했다. 들이 사르마티아라고 알고있던 영역은 대스키타이(대부분은 오늘날의 우크라이나, 남부 러시아이며, 또한 몰도바 인근에 발칸반도 북동부 소규모의 영역까지)의 서부 지역과 일치하며, 대략 1,022,128 km2 정도이다. 그들의 전성기 시절은 기원전 100여 년 쯤으로 조사됐으며, 이 종족들은 비스와강에서 다뉴브강 하구, 볼가 강의 동쪽까지 이르렀고, 흑해, 카스피해 해안가 에다가 캅카스 남쪽과 경계를 이루었다. 사르마티아인들은 민족 대이동(훈족, 고트족) 시기에 급습을 받아 기원후 4세기에 쇠퇴했다. 사르마티아인들의 후예는 초기 중세시대에 알라니라는 이름으로 알려졌으며, 궁극적으로 현대의 오세트인들이 생겨나게 됐다. (ko)
- Sármatas (em latim: sarmatae) ou sauromatas (em latim: sauromatae) eram um povo a quem Heródoto no século V a.C. localizou na fronteira oriental da Cítia além do rio Tánais (Don). Eles eram povos iranianos relacionados com os citas e os Sacas. Os numerosos nomes pessoais iranianos nas inscrições gregas da costa do Mar Negro indicam que os sármatas falavam um dialeto iraniano norte-oriental relacionado com o sogudiano e com o osseto. (pt)
- Sarmaterna var en samling folkslag med huvudsakligen iranskt ursprung, som talade ett iranskt språk besläktat med ossetiska. Sarmatien eller Sarmatia är det mytiska namnet på sarmaternas land, vilket haft en central roll i Polens historieskrivning. (sv)
- Sarmaci lub Sauromaci (łac. Sarmatae, Sauromatae; gr. Σαρμάται, Σαυρομάται) – nazwa irańskich ludów koczowniczo-pasterskich. Sarmaci byli spokrewnieni ze Scytami. (pl)
- 萨马提亚人（Sarmatians）是上古时期位于斯基泰西部的一个游牧部落联盟，它第一次被提及是在公元前512年。 老普林尼在作品中认为拉丁语中的“Sarmatae”与希腊语中的“Sauromatae”的意思是相同的。在萨尔马提亚人鼎盛时期，其部落分布在西到维斯瓦河和多瑙河、东到伏尔加河、北到神秘而寒冷的许珀耳玻瑞亚、南到黑海和里海的区域内。有关萨尔马提亚人的最重要的考古发现发生在俄罗斯克拉斯诺达尔边疆区境内。他們是欽察人其中一族源，奄蔡即是奧塞梯人是他們後裔。 (zh)
- السارماتيون (باللغة الإغريقية:Σαρμάται) هم مجموعة من القبائل الإيرانية من العصور الكلاسيكية القديمة ازدهر في الفترة بين القرنين الخامس قبل الميلاد والرابع الميلادي. نشأ السارماتيون في الأجزاء الوسطى من السهوب الأوراسية، وكانوا جزءًا من الثقافات السكيثية الأوسع. بدؤوا في الهجرة غربًا في القرنين الرابع والثالث قبل الميلاد تقريبًا، وحاولوا السيطرة على السكوثيين القريبين منهم بحلول عام 200 قبل الميلاد. في أقصى اتساع عُرف أنهم وصلوا له نحو القرن الأول الميلادي، توزّعت هذه القبائل من نهر فيستولا إلى مصب نهر الدانوب وشرقًا حتى نهر الفولغا، وعلى حدود شواطئ البحر الأسود وبحر قزوين والقوقاز إلى الجنوب. (ar)
- Els sàrmates foren un poble iranià oriental integrat per gran nombre de pobles acollits sota aquesta denominació que els escites donaven als pobles "no escites" sobre els que governaven. Cal entendre per sàrmates els pobles que vivien a Sarmàtia del que els pobles germànics que van emigrar a orient i van restar amb els pobles de Sarmàtia, en foren un element ètnic més. Els vàndals tenien un important component sàrmata. Els sàrmates (sarmatae o Sauromates, la segona forma utilitzada sobretot pels antics escriptors grecs, la primera pels romans) van ser un poble al que Heròdot (4.21-117) situa en el segle V aC a la frontera oriental d'Escítia, més enllà de Tanais (actual riu Don). (ca)
- Sarmati (latinsky Sarmatae, Sauromatae, starořecky Σαρμάται, Σαυρομάται) byl původem íránský kočovný a pastevecký lid, příbuzný se Skyty, Médy a Peršany. Jejich kultura vzkvétala od asi 5. století př. n. l. do 4. století našeho letopočtu. První zmínky o Sarmatech pocházejí ze spisů Herodota, Hippokrata a Strabóna. Ve starořeckých dílech je uvedeno, že obývali území na východ od Visly. Sarmati byl nakonec rázně asimilováni (např. slavizováni) a absorbováni proto-slovanskou populací východní Evropy (cs)
- Die Sarmaten, auch Sauromaten genannt, waren eine Stammeskonföderation mehrerer Stämme iranischer Reitervölker, die von antiken Schriftquellen erstmals für das Jahr 513 v. Chr. erwähnt werden. Die mit den Skythen verwandten Sarmaten kamen ursprünglich aus Mittelasien und siedelten zwischen dem 6. Jahrhundert v. Chr. und dem 4. Jahrhundert n. Chr. am südlichen Ural. Schließlich erreichten sie die Steppengebiete des südlichen europäischen Teils des heutigen Russlands und der Ukraine, die zunächst von den antiken Griechen, später auch von den Römern als Sarmatien bezeichnet wurden. Hier verdrängten oder ersetzten die Sarmaten ab dem 3. Jahrhundert v. Chr. die Skythen, was zahlreiche Grabfunde belegen. (de)
- Los sármatas fueron un grupo de pueblos nómadas que hablaban lenguas iranias vinculados con los escitas. Dominaron la llanura póntica durante el siglo III y IV d.C., correspondientes al área de las actuales Ucrania, Rumanía y sur de Rusia. Los sármatas (en latín sarmatæ o sauromatæ —la segunda forma utilizada sobre todo por los antiguos escritores griegos y la primera por los romanos—) fueron un pueblo iranio al que Heródoto (Historias 4.21-117) ubica en el siglo V a. C. en la frontera occidental de Escitia, más allá del Tanais (actual río Don). (es)
- Bangsa Sarmatia (Bahasa Latin Sarmatæ atau Sauromtæ, bahasa Sansakerta Saka bahasa Yunani Σαρμάται, Σαυρομάται) Zaman Besi adalah salah satu suku bangsa pada masa Antikuitas Klasik. Mereka berkembang sekitar abad ke-5 SM sampai abad ke-4 M. Bangsa Sarmatia mengalami kemunduran pada abad ke-4 SM dengan adanya serangan-serangan akibat kedatangan bangsa Goth dan Hun. Keturunan bangsa Sarmatia kemudian dikenal sebagai Suku Alan selama Abad Pertengahan Awal, dan pada akhirnya menjadi kelompok etnis modern. (in)
- The Sarmatians (/sɑːrˈmeɪʃiənz/; Ancient Greek: Σαρμαται, romanized: Sarmatai; Latin: Sarmatae [ˈsarmatae̯]) were a large confederation of ancient Eastern Iranian equestrian nomadic peoples of classical antiquity who dominated the Pontic steppe from about the 3rd century BC to the 4th century AD. (en)
- I Sàrmati (singolare: sàrmata; dal greco antico Σαρμάται) furono un popolo iranico e quindi, come gli Sciti, facevano parte della famiglia linguistica iranica (una famiglia linguistica indoeuropea). Aperti alla cultura e alla religione persiana, si dividevano probabilmente in quattro tribù: Iazigi, Roxolani (o Rossolani), Aorsi e Alani. Le popolazioni sarmatiche erano a loro volta suddivise in: (it)
- De Sarmaten waren een perzischstalig nomadenvolk, dat tussen ca. 300 v.Chr. en ca. 270 n.Chr. de steppen ten noorden van de Zwarte Zee beheerste. Oorspronkelijk hadden ze meer naar het oosten gewoond, maar tegen 300 v.Chr. verdreven of onderwierpen zij de Scythen en vestigden zij zich in hun gebied.Op de Krim dreven de Sarmaten handel met de Grieken en Romeinen. (nl)
- Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана). Античными авторами к сарматам причислялись: аорсы, языги, сираки, аланы, роксоланы, саки. (ru)
- Сарма́ти (грец. Σαρμάται) — кочовий іраномовний народ, який належав до іранської групи народів. Сармати мешкали на межі нашої ери у Сарматії, що нині займає територію сучасної України та прилеглі до неї землі. Оволодівши землями скіфів, сарматський народ зі степів Причорномор'я в III ст. н. е. був частково витіснений готами, та частково ними ж підкорений, які зруйнувавши сарматські торгові центри, розсіяли кочів'я. Їхнє остаточне зникнення на цих територіях пов'язане з експансією гунів після 370 року.н.е.. Про сарматів епізодично згадується в працях античних істориків, де їх нерідко ототожнюють із савроматами. У ранньому новому часі під впливом ідей сарматизму нащадками сарматів вважали себе шляхта і українські козаки. За давньою традицією Речі Посполитої, в українській публіцистиці й рома (uk)
|
_(cropped).jpg?width=300)
_(cropped).JPG){kind=link}
.jpg){kind=link}
.jpg){kind=link}
_(cropped).jpg){kind=link}
