| dbo:abstract
|
- Jeruzalémské království (latinsky Regnum Hierosolimitanum, starofrancouzsky Roiaume de Jherusalem, arabsky القدس/مملكة بيت المقدس, italsky Regno di Gerusalemme, řecky Βασίλειον τῶν Ἰεροσολύμων, hebrejsky ממלכת ירושלים הלטינית), též Latinské království jeruzalémské, bylo křižáckým státem založeným ve Svaté zemi po první křížové výpravě roku 1099. Celá jeho historie byla ve znamení bojů proti muslimům – svou existenci proti nim uhájilo dvě stě let, než bylo mamlúky v roce 1291 dobyto poslední město Akkon (Acre). Nové křesťanské království bylo v porovnání se západoevropskými monarchiemi relativně malým a slabým státem, který musel být často ekonomicky a vojensky podporován z Evropy: v době svého vzniku nebylo o mnoho více než volným společenstvím měst dobytých v průběhu první křížové výpravy. Křižáci zpočátku využívali nejednotnosti muslimů k dalším územním ziskům, v průběhu 12. století se ale začaly tvořit protikřesťanské aliance. V důsledku drtivého vítězství sultána Saladina v bitvě u Hattínu byla z Evropy vypravena třetí křížová výprava, které se účastnil také anglický král Richard I. Lví srdce, francouzský král Filip II. August a římsko-německý císař Fridrich I. Barbarossa, ani tito vládci však již nedokázali muslimský postup zvrátit. Území Jeruzalémského království v pozdějších letech sestávalo pouze z úzkého pásu země při středomořském pobřeží, po dobytí Jeruzaléma v roce 1187 se novým hlavním městem stal Akkon (Acre). Roku 1291 bylo království definitivně vyvráceno mamlúckým sultánem Kálilem. Tomuto druhému období se někdy říká Druhé Jeruzalémské království nebo Akkonské království podle nového hlavního města, nicméně zdánlivě ztracený Jeruzalém byl ještě roku 1229 získán bez boje zpět díky vyjednání císaře Fridricha II., ne však na dlouho. V dobách největšího rozmachu zabíralo království území dnešního Izraele, Západního břehu Jordánu a Pásma Gazy. Náležela k němu také území dnešního Libanonu na severu, části dnešního Jordánska a Sýrie na východě a část sinajské pouště na jihu. Křižáci se rovněž pokusili rozšířit své državy o území fátimovského Egypta, ale neúspěšně. Palestinští křižáci byli silně vázáni na své nejbližší sousedy, především na Arménské království v Kilíkii a Byzantskou říši, díky nimž se částečně „orientalizovali“. (cs)
- El Regne de Jerusalem va ser un regne cristià que es va establir al Llevant el 1099 després de la conquesta de Jerusalem en la Primera Croada. Va ser destruït el 1291 amb la conquesta d'Acre. La capital era Jerusalem i el seu territori es troba actualment inclòs en els estats d'Israel i Jordània. (ca)
- مملكة بيت المقدس أو مملكة القدس اللاتينية (بالفرنسية: Royaume de Jérusalem؛ رويوم دو جيروساليم) (باللاتينية: Regnum Hierosolymitanum؛ رينيومي هيروساليميتانم) هي مملكة كاثوليكية أنشأت في بلاد الشام عام 1099 بعد الحملة الصليبية الأولى، وشكلّت أكبر ممالك الصليبيين في الشرق وقاعدة عملياتهم، واستمرت في الوجود زهاء قرنين من الزمن، حتى تمّ فتح جميع أراضيها في عثليث وعكا من قبل المماليك عام 1291. مع بدايتها، كانت المملكة مجموعة من البلدات والقرى التي تم الاستيلاء عليها خلال الحملة الصليبية الأولى، ثم توسع حجمها وبلغت ذروة نموها في منتصف القرن الثاني عشر؛ حدود المملكة شملت ما يقرب في العصر الحديث جميع أراضي فلسطين التاريخية، إضافة إلى لبنان وأجزاء من الأردن وسوريا وسيناء، فضلاً عن محاولات لتوسيع المملكة نحو مصر التي كانت حينذاك تحت قيادة الخلافة الفاطمية؛ كانت المملكة في حالة تحالف مع الممالك الصليبية الأخرى في المشرق أي إمارة الرها وإمارة أنطاكية وإمارة طرابلس وذلك بحكم الأمر الواقع. سُكنَت المملكة، وتأثرت عاداتها ومؤسساتها، بالوافدين من أوروبا الغربية، وكان هناك على الدوام اتصالات وثيقة، من الناحية العائلية والسياسية مع الغرب طوال عُمر المملكة؛ غير أنها وكمملكة صغيرة نسبيًا غالبًا ما افتقرت إلى الدعم المالي والعسكري المتواصل من أوروبا، وسعت المملكة في رأب ذلك لإقامة علاقات مع الممالك الشرقية المسيحية كالإمبراطورية البيزنطية وأرمينيا. وإلى جانب العادات والمؤسسات الغربيّة فقد تأثرت المملكة اجتماعيًا بالعادات والتقاليد الشرقية؛ سكان المملكة إلى جانب الوافدين الفرنجة كانوا بشكل أساسي من المسلمين والأرثوذكس الشرقيين واليهود، وعمومًا شكلت هذه العناصر طبقة سفلى مهمشة في الإدارة والحقوق العامة. تحالفت المملكة خلال بدايتها مع ، ومع القرن الثاني عشر برز نور الدين زنكي ثم صلاح الدين الأيوبي وأنشأ مملكة مترامية الأطراف تشمل بلاد الشام ومصر والحجاز مطبقين بذلك على المملكة من جميع حدودها، ومن ثم فقدت المملكة عاصمتها القدس ومدنًا أخرى عام 1187 خلال الفتوح التي قادها صلاح الدين الأيوبي ضدها. واستطاعت الحملة الصليبية الثالثة تحقيق القليل من الانتصارات من خلال استعادة الساحل الفلسطيني، لتصبح عكا بدلاً من القدس عاصمةً للمملكة. عانت المملكة من عدة مشاكل في وراثة العرش، وخلال تاريخها آل الحكم لأكثر من عائلة واحدة ولم تنحصر فقط في عائلة جودفري أول ملوكها، ولعلّ الخلاف الذي نشأ في أعقاب خسارة القدس هو أكبر السجالات حول طرق انتقال العرش. شهدت المملكة في طورها الثاني تعزيزًا للعلاقات مع سائر الممالك الصليبية في طرابلس وأنطاكية وكذلك أرمينيا والبندقية وجنوة، واطلعت المملكة بدور سياسي هام في المشرق خلال اقتتال ورثة صلاح الدين حول اقتسام أراضي وأملاك والدهم، فضلاً عن تحالف مع المغول أواخر أيامها؛ غير أنّ ذلك لم يمنع في نهاية المطاف سلاطين المماليك الظاهر بيبرس والأشرف خليل من استعادة جميع المعاقل الصليبية الباقية تحت سلطتها، وإزالة المملكة نهائيًا عام 1291. (ar)
- Το Βασίλειο της Ιερουσαλήμ ήταν ένα από τα κράτη που δημιούργησαν στη Μέση Ανατολή οι Σταυροφόροι. Ιδρύθηκε το 1099 μετά την κατάληψη της Ιερουσαλήμ από τους σταυροφόρους της Α΄ Σταυροφορίας, αλλά ο Γοδεφρείδος ντε Μπουιγιόν, που επέλεξαν για να διοικεί την περιοχή αρνήθηκε να πάρει τον τίτλο του βασιλιά, γιατί κάτι τέτοιο θεωρούσε ότι δεν μπορούσε να το κάνει στα μέρη που έζησε ο Χριστός, πρόσωπο μεγαλύτερο από κάθε βασιλιά. Πήρε όμως τον τίτλο Προστάτης του Πανάγιου Τάφου. Τον επόμενο χρόνο πέθανε και τη θέση του κατέλαβε ο αδελφός του, ο Βαλδουίνος της Βουλώνης, που έγινε ο πρώτος βασιλιάς της Ιερουσαλήμ. Ήταν το σημαντικότερο από όλα τα σταυροφορικά βασίλεια, καθώς η επικράτειά του εκτεινόταν στην περιοχή που έζησε ο Χριστός, και υπήρχαν πολλοί και παλαιοί προορισμοί προσκυνητών, όπως το σπήλαιο της γεννήσεως στη Βηθλεέμ και ο Πανάγιος Τάφος στην Ιερουσαλήμ. Αυτό το βασίλειο ήταν ένα κράτος διοικούμενο από καθολικούς χριστιανούς Ευρωπαίους σε μία περιοχή όπου οι περισσότεροι κάτοικοι ήταν μουσουλμάνοι και γι' αυτό το λόγο, εκτός από μερικά διαλείμματα ειρήνης, οι συγκρούσεις με τους γειτονικούς μουσουλμάνους ηγεμόνες ήταν κάτι το συνηθισμένο. Η Ιερουσαλήμ είναι και για το Ισλάμ ιερή πόλη και αυτό το γεγονός πείσμωνε ακόμη περισσότερο τους μουσουλμάνους. Το βασίλειο της Ιερουσαλήμ μέχρι το 1187 καταλάμβανε περίπου την ίδια έκταση που καλύπτει το σημερινό Ισραήλ, και οι περιοχές της Λωρίδας της Γάζας και της Δυτικής Όχθης, καθώς και κάποιες μικρές γειτονικές περιοχές. Οι μουσουλμάνοι της περιοχής με επικεφαλής τον Σαλαντίν κατάφεραν να το περιορίσουν και να ανακαταλάβουν το 1187 την Ιερουσαλήμ. Το βασίλειο της Ιερουσαλήμ επέζησε, αλλά καταλάμβανε μόνο μια στενή λωρίδα γης στις ακτές της Παλαιστίνης. Η Ιερουσαλήμ ανακτήθηκε από τον Φρειδερίκο Β΄ με συνθήκη το 1229, στη διάρκεια της ΣΤ΄ Σταυροφορίας, για να χαθεί οριστικά το 1244. Το βασίλειο της Ιερουσαλήμ καταλύθηκε από τους Μαμελούκους το 1291. (el)
- Das Königreich Jerusalem war einer von vier Kreuzfahrerstaaten im Heiligen Land. Es bestand von 1099 bis 1291. (de)
- Jerusalema reĝlando (malnovfrance Roiaume de Jherusalem, latine Regnum Hierosolimitanum) estis krucista ŝtato fondita en la Sankta Lando post la unua krucmilita ekspedicio en la jaro 1099. La nova kristana reĝlando havis fermitajn aliancojn kun okcidenteŭropaj monarkioj kaj kompare kun ili ĝi estis relative malgranda kaj malforta ŝtato, kiu devis esti ofte ekonomie kaj soldate subtenata el Eŭropo. Post la falo de graflando de Edessa en la manojn de Zengí, la mosula atabego, estis en la jaro 1146 proklamita de papo Eŭgeno la 2-a la dua krucmilito por defendi la sanktan tombon. Tiu ĉi ekspedicio eltiris kaj sieĝis Damaskon, sed ĝi finiĝis nefame. La 4-an de julio de la jaro 1187, okdek ok jaroj post la konkero de Jerusalemo fare de la krucistoj, sultano Saladin venkis la reĝon Guy de Lusignan en batalo apud Hattín kaj poste li komencis grandan ofenzivon kontraŭ krucistoj en Levantenio. Sekve estis el Eŭropo sendita la tria krucmilito, en kiu partoprenis interalie la angla reĝo Rikardo la 1-a Leona Koro, la reĝo de Francio Filipo Aŭgusto kaj la romia-germana imperiestro Frederiko Barbarosa. La krucmilito daŭris tri jarojn kaj eŭropanoj akiris reen per batalo la palestinan marbordon, sed al ceteraj antaŭaj krucistaj ŝtatoj en Cisjordanio kaj Jerusalemo mem ili jam armee ne havis fortojn. Jerusalema reĝlando estis reduktita al malgranda strio de lando apud la mediteranea marbordo, reganta nur kelkajn urbojn kaj kun nova ĉefurbo Akko, ĝis kiam ĝi estis en la jaro 1291 definitive neniigita fare de Ĥalil, la mameluka sultano. La reĝlando prenis la teritoriojn de hodiaŭa Israelo, Cisjordanio kaj Gaza Sektoro. Apartenis al ĝi ankaŭ teritoriojn de hodiaŭa Libano norde, Sinajo sude kaj parto de hodiaŭa Jordanio kaj Sirio. La krucistoj same provis disvastigi siajn teritoriojn je Fatima kaliflando, sed sensukcese. La palestinaj krucistoj estis forte ligitaj al siaj najbaroj, precipe al la Armena reĝlando en Kilikio kaj Bizanca Imperio, danke al kiuj la latinaj krucistoj parte "orientizis sin". (eo)
- Jerusalemgo Erresuma Latindarra 1099 eta 1291 bitartean Ekialde Hurbilan ezarria egon zen erresuma kristau bat izan zen. 1099. urtean Lehen Gurutzadan Jerusalem hiriaren konkistarekin ezarri eta 1291n musulmanek Akre hiria konkistatzearekin batera amaitu zen. (eu)
- El Reino de Jerusalén (en latín, Regnum Hierosolymitanum), a veces denominado el Reino Latino de Jerusalén o el Reino de Acre, fue un Estado católico latino que se fundó en el Levante mediterráneo en 1099 tras la conquista de Jerusalén en la Primera Cruzada. El reino tuvo una vigencia de doscientos años y ocupó partes de las actuales Israel, Palestina, Líbano y Jordania. Fue destruido en 1291 con la conquista de Acre por los mamelucos musulmanes. Su capital fue Jerusalén. (es)
- The Kingdom of Jerusalem (Latin: Regnum Hierosolymitanum; Old French: Roiaume de Jherusalem), officially known as the Latin Kingdom of Jerusalem or the Frankish Kingdom of Palestine, was a Crusader state that was established in the Levant immediately after the First Crusade. It lasted for almost two hundred years, from the accession of Godfrey of Bouillon in 1099 until the siege of Acre in 1291. Its history is divided into two periods with a brief interruption in its existence, beginning with its collapse after the siege of Jerusalem in 1187 and its restoration after the Third Crusade in 1192. The original Kingdom of Jerusalem lasted from 1099 to 1187 before being almost entirely overrun by the Ayyubid Sultanate under Saladin. Following the Third Crusade, it was re-established in Acre in 1192. The re-established state is commonly known as the "Second Kingdom of Jerusalem" or alternatively as the "Kingdom of Acre" after its new capital city. Acre remained the capital for the rest of its existence excluding the two decades that followed the Crusaders' establishment of partial control over Jerusalem during the Sixth Crusade, through the diplomacy of Frederick II of Hohenstaufen vis-à-vis the Ayyubids. The vast majority of the Crusaders who established and settled the Kingdom of Jerusalem were from the Kingdom of France, as were the knights and soldiers who made up the bulk of the steady flow of reinforcements throughout the two-hundred-year span of its existence; its rulers and elite were therefore predominantly French. French Crusaders also brought their language to the Levant, thus establishing Old French as the lingua franca of the Crusader states, in which Latin served as the official language. While the majority of the population in the countryside comprised Christians and Muslims from local Levantine ethnicities, many Europeans (primarily French and Italian) also arrived to settle in villages across the region. (en)
- Kerajaan Yerusalem adalah sebuah kerajaan Kristen yang didirikan tahun 1099 setelah terjadinya Perang Salib Pertama. Kerajaan ini terus bertahan selama 200 tahun sampai akhirnya pada tahun 1291 ketika pos terakhir, Akko dihancurkan oleh Mamluk. Kerajaan ini membuat terjadinya jihad dan persatuan di dunia Muslim dan mulai merebut kembali teritori yang telah hilang. Kota Yerusalem jatuh ketangan Salahuddin Ayyubi tahun 1187, dan pada abad ke-13, kerajaan ini mundur menjadi jalur kecil sepanjang pantai laut tengah, didominasi oleh beberapa kota. Pada periode ini, kadang-kadang kerajaan ini merujuk kepada "Kerajaan Akko", kerajaan ini didominasi oleh Dinasti dari Kerajaan Siprus. Kerajaan ini juga didominasi oleh dan Genoa. Sementara itu, teritori Muslim lainnya dipersatukan oleh Dinasti Ayyubiyyah dan nantinya oleh Dinasti Mamluk di Mesir. Sultan Mamluk dan Baibars menguasai kembali seluruh benteng tentara salib dan menghancurkan kerajaan ini tahun 1291. (in)
- Le royaume de Jérusalem, appelé aussi royaume franc de Jérusalem (en latin : Regnum Hierosolymitanum, en français de l'époque : Roiaume de Jherusalem), est un royaume chrétien fondé au Levant en 1099 au terme de la première croisade et disparu en 1291, avec la chute de Saint-Jean-d'Acre. Il s'agit de l’État latin d'Orient le plus méridional. Le royaume, à partir du règne de Baudouin Ier, s’étend sur la Palestine, dominant le littoral de Gaza jusqu'à Beyrouth. Vers l’intérieur, le royaume va jusqu’à la vallée du Jourdain. Plus tard, l’autre rive du Jourdain sera occupée jusqu’à la mer Rouge, formant la terre d’Outre-Jourdain. (fr)
- Il regno di Gerusalemme era uno degli Stati crociati costituiti nel Vicino Oriente in seguito alla prima crociata nel 1099. La caduta di San Giovanni d'Acri, nel 1291, ne decretò l'estinzione. (it)
- エルサレム王国（エルサレムおうこく、1099年 - 1291年）は、11世紀末に西欧の十字軍によって中東のパレスチナに樹立されたキリスト教王国で、十字軍国家の一つである。 (ja)
- 예루살렘 왕국(Kingdom of Jerusalem, 1099년 ~ 1291년)은 12세기 말 제1차 십자군의 서유럽 그리스도인들이 팔레스타인을 점령하고 세운 십자군의 왕국으로 거듭된 이슬람의 공격으로 실질적으로 영향력이 거의 없었으나 1291년까지 레반트의 기독교 왕국으로 존재했다. (ko)
- Het koninkrijk Jeruzalem was een kruisvaardersstaat, die van 1099 tot 1291 in Palestina bestond. Het groeide en kromp naargelang de krijgskansen, maar omvatte op zijn hoogtepunt het huidige Israël (zonder de Negev), een smalle corridor die van over de Jordaan naar de Rode Zee voerde, en het zuidelijke deel van Libanon met Beiroet. (nl)
- O Reino de Jerusalém ou Reino Latino de Jerusalém, como também era designado, foi um Estado cruzado criado no Levante em 1099 pela Primeira Cruzada. Teve a sua capital em Jerusalém e mais tarde em Acre. Foi extinto em 1291, com a queda desta última cidade. (pt)
- Kungariket Jerusalem var en korsfararstat som uppstod efter det första korståget år 1099. Dess förste konung var Gottfrid av Bouillon, som inte ville kallas kung av Jerusalem utan den "heliga gravens beskyddare". Riket skapades av de kristna korsfararna, och sträckte sig från Beirut i norr till Gaza i söder. (sv)
- Królestwo Jerozolimskie – państwo założone przez krzyżowców podczas I wyprawy krzyżowej (1096–1099) na terenie Syrii i Palestyny. Było ono lennem Stolicy Apostolskiej. Królestwo Jerozolimskie było realizacją klasycznego ustroju lennego o bardzo rozbudowanych zależnościach feudalnych. Było ono wewnętrznie i zewnętrznie (z przyległymi państwami utworzonymi przez przywódców krucjat) skłócone. (pl)
- 耶路撒冷王國（拉丁語：Regnum Hierosolimitanum；古法語：Roiaume de Jherusalem） ，又史称耶路撒冷法蘭克王国（法語：royaume franc de Jérusalem），是一个在第一次十字军东征以后于1099年建立在的天主教王国。该王国从1099年起持续了近两百年，直到1291年被马穆鲁克攻陷最后一块领土阿卡为止。它的历史被分为了两个明显不同的时期，第一王国从1099年持续到1187年被萨拉丁几乎完全侵占为止；在随后的第三次十字军东征中，该王国又于1192年在阿卡重建，并沿续到1291年该城的毁灭为止，因此第二王国有时又被称为阿克王国。 (zh)
- Иерусали́мское короле́вство (старофр. Roiaume de Jherusalem, лат. Regnum Hierosolimitanum), также известное как Латинское королевство Иерусалима — государство крестоносцев, возникшее в Леванте в 1099 году после завершения Первого крестового похода. Королевство просуществовало почти двести лет, с 1099 по 1291 год, когда его последняя оставшаяся территория с городом Акра была захвачена мамлюками. История королевства делится на два периода. Первое Иерусалимское королевство просуществовало с 1099 по 1187 год, прежде чем было почти полностью захвачено Саладином. После Третьего крестового похода королевство было восстановлено с центром в Акре в 1192 году и просуществовало до разрушения города в 1291 году. В этот период государство принято называть Вторым Иерусалимским королевством или Королевством Акра, от названия новой столицы королевства. Акра оставалась столицей, за исключением двух десятилетий, последовавших после того, как Фридрих II Штауфен дипломатическим путём вернул Иерусалим у Айюбидов в Шестом крестовом походе. Подавляющее большинство крестоносцев, основавших и заселивших Иерусалимское королевство, были выходцами из Французского королевства, как рыцари и солдаты, составлявшие основную часть постоянного потока подкреплений на протяжении всего двухсотлетнего периода его существования. Поэтому её правители и элита были французского происхождения. Французские крестоносцы и привезли французский язык в Левант, таким образом делая старофранцузский язык лингва франка в государствах крестоносцев. (ru)
- Єрусали́мське королі́вство (лат. Regnum Hierosolymitanum) — у 1099—1291 роках християнська монархічна держава у Святій Землі. Виникла завдяки перемозі хрестоносців у Першому хрестовому поході (1095–1099) і захопленню Єрусалима 11 липня 1099 року. Керувалось королями і королевами з Булонської (1099—1143), Анжуйської (1143—1205), (1205—1228), Гогенштауфенської (1228—1268) і Лузіньянської династій (1268—1291). Столицею був Єрусалим (1099—1187, 1229–1244); згодом — Тир (1187–1191) і Акра (1191—1229, 1244—1291). Панівною релігією було католицтво, офіційною мовою діловодства — латина. Населення держави складали «франки» (переважно французи і нормани), греки, сирійці, вірмени, євреї, араби. Гарантувалася свобода віросповідання православним, сирійським християнам, вірменам і юдеям. Управлінські посади в державі займали переважно католики-франки. В адміністративному плані поділялася на графства і сеньйорії, васальні до корони. Державні справи приймалися колегіально, на Вищій раді, до якої входила найвища шляхта і духовенство королівства. Нестачу постійних збройних сил і фінансів компенсували чернечо-лицарські ордени тамплієрів і госпітальєрів. Держава підтримувала тісні відносини зі Святим Престолом, Візантією, європейськими державами, включно з Руссю. Постійно ворогувала із сусідніми мусульманськими державами Єгипту, Сирії та Іраку. Внаслідок втрати Єрусалима 2 жовтня 1187 року терени королівства стали місцем численних хрестових походів за повернення Святого міста. Хрестоносці Шостого хрестового походу змогли ненадовго відвоювати Єрусалим (1229), але 15 липня 1244 року мусульмани-хорезмійці остаточно вибили хрестносців з міста і захопили його. Королівство було знищене силами Мамелюцького султанату, кульмінацією чого стало падіння Акри 18 травня 1291 року. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- El Regne de Jerusalem va ser un regne cristià que es va establir al Llevant el 1099 després de la conquesta de Jerusalem en la Primera Croada. Va ser destruït el 1291 amb la conquesta d'Acre. La capital era Jerusalem i el seu territori es troba actualment inclòs en els estats d'Israel i Jordània. (ca)
- Das Königreich Jerusalem war einer von vier Kreuzfahrerstaaten im Heiligen Land. Es bestand von 1099 bis 1291. (de)
- Jerusalemgo Erresuma Latindarra 1099 eta 1291 bitartean Ekialde Hurbilan ezarria egon zen erresuma kristau bat izan zen. 1099. urtean Lehen Gurutzadan Jerusalem hiriaren konkistarekin ezarri eta 1291n musulmanek Akre hiria konkistatzearekin batera amaitu zen. (eu)
- El Reino de Jerusalén (en latín, Regnum Hierosolymitanum), a veces denominado el Reino Latino de Jerusalén o el Reino de Acre, fue un Estado católico latino que se fundó en el Levante mediterráneo en 1099 tras la conquista de Jerusalén en la Primera Cruzada. El reino tuvo una vigencia de doscientos años y ocupó partes de las actuales Israel, Palestina, Líbano y Jordania. Fue destruido en 1291 con la conquista de Acre por los mamelucos musulmanes. Su capital fue Jerusalén. (es)
- Il regno di Gerusalemme era uno degli Stati crociati costituiti nel Vicino Oriente in seguito alla prima crociata nel 1099. La caduta di San Giovanni d'Acri, nel 1291, ne decretò l'estinzione. (it)
- エルサレム王国（エルサレムおうこく、1099年 - 1291年）は、11世紀末に西欧の十字軍によって中東のパレスチナに樹立されたキリスト教王国で、十字軍国家の一つである。 (ja)
- 예루살렘 왕국(Kingdom of Jerusalem, 1099년 ~ 1291년)은 12세기 말 제1차 십자군의 서유럽 그리스도인들이 팔레스타인을 점령하고 세운 십자군의 왕국으로 거듭된 이슬람의 공격으로 실질적으로 영향력이 거의 없었으나 1291년까지 레반트의 기독교 왕국으로 존재했다. (ko)
- Het koninkrijk Jeruzalem was een kruisvaardersstaat, die van 1099 tot 1291 in Palestina bestond. Het groeide en kromp naargelang de krijgskansen, maar omvatte op zijn hoogtepunt het huidige Israël (zonder de Negev), een smalle corridor die van over de Jordaan naar de Rode Zee voerde, en het zuidelijke deel van Libanon met Beiroet. (nl)
- O Reino de Jerusalém ou Reino Latino de Jerusalém, como também era designado, foi um Estado cruzado criado no Levante em 1099 pela Primeira Cruzada. Teve a sua capital em Jerusalém e mais tarde em Acre. Foi extinto em 1291, com a queda desta última cidade. (pt)
- Kungariket Jerusalem var en korsfararstat som uppstod efter det första korståget år 1099. Dess förste konung var Gottfrid av Bouillon, som inte ville kallas kung av Jerusalem utan den "heliga gravens beskyddare". Riket skapades av de kristna korsfararna, och sträckte sig från Beirut i norr till Gaza i söder. (sv)
- Królestwo Jerozolimskie – państwo założone przez krzyżowców podczas I wyprawy krzyżowej (1096–1099) na terenie Syrii i Palestyny. Było ono lennem Stolicy Apostolskiej. Królestwo Jerozolimskie było realizacją klasycznego ustroju lennego o bardzo rozbudowanych zależnościach feudalnych. Było ono wewnętrznie i zewnętrznie (z przyległymi państwami utworzonymi przez przywódców krucjat) skłócone. (pl)
- 耶路撒冷王國（拉丁語：Regnum Hierosolimitanum；古法語：Roiaume de Jherusalem） ，又史称耶路撒冷法蘭克王国（法語：royaume franc de Jérusalem），是一个在第一次十字军东征以后于1099年建立在的天主教王国。该王国从1099年起持续了近两百年，直到1291年被马穆鲁克攻陷最后一块领土阿卡为止。它的历史被分为了两个明显不同的时期，第一王国从1099年持续到1187年被萨拉丁几乎完全侵占为止；在随后的第三次十字军东征中，该王国又于1192年在阿卡重建，并沿续到1291年该城的毁灭为止，因此第二王国有时又被称为阿克王国。 (zh)
- مملكة بيت المقدس أو مملكة القدس اللاتينية (بالفرنسية: Royaume de Jérusalem؛ رويوم دو جيروساليم) (باللاتينية: Regnum Hierosolymitanum؛ رينيومي هيروساليميتانم) هي مملكة كاثوليكية أنشأت في بلاد الشام عام 1099 بعد الحملة الصليبية الأولى، وشكلّت أكبر ممالك الصليبيين في الشرق وقاعدة عملياتهم، واستمرت في الوجود زهاء قرنين من الزمن، حتى تمّ فتح جميع أراضيها في عثليث وعكا من قبل المماليك عام 1291. (ar)
- Jeruzalémské království (latinsky Regnum Hierosolimitanum, starofrancouzsky Roiaume de Jherusalem, arabsky القدس/مملكة بيت المقدس, italsky Regno di Gerusalemme, řecky Βασίλειον τῶν Ἰεροσολύμων, hebrejsky ממלכת ירושלים הלטינית), též Latinské království jeruzalémské, bylo křižáckým státem založeným ve Svaté zemi po první křížové výpravě roku 1099. Celá jeho historie byla ve znamení bojů proti muslimům – svou existenci proti nim uhájilo dvě stě let, než bylo mamlúky v roce 1291 dobyto poslední město Akkon (Acre). (cs)
- Το Βασίλειο της Ιερουσαλήμ ήταν ένα από τα κράτη που δημιούργησαν στη Μέση Ανατολή οι Σταυροφόροι. Ιδρύθηκε το 1099 μετά την κατάληψη της Ιερουσαλήμ από τους σταυροφόρους της Α΄ Σταυροφορίας, αλλά ο Γοδεφρείδος ντε Μπουιγιόν, που επέλεξαν για να διοικεί την περιοχή αρνήθηκε να πάρει τον τίτλο του βασιλιά, γιατί κάτι τέτοιο θεωρούσε ότι δεν μπορούσε να το κάνει στα μέρη που έζησε ο Χριστός, πρόσωπο μεγαλύτερο από κάθε βασιλιά. Πήρε όμως τον τίτλο Προστάτης του Πανάγιου Τάφου. Τον επόμενο χρόνο πέθανε και τη θέση του κατέλαβε ο αδελφός του, ο Βαλδουίνος της Βουλώνης, που έγινε ο πρώτος βασιλιάς της Ιερουσαλήμ. (el)
- Jerusalema reĝlando (malnovfrance Roiaume de Jherusalem, latine Regnum Hierosolimitanum) estis krucista ŝtato fondita en la Sankta Lando post la unua krucmilita ekspedicio en la jaro 1099. La nova kristana reĝlando havis fermitajn aliancojn kun okcidenteŭropaj monarkioj kaj kompare kun ili ĝi estis relative malgranda kaj malforta ŝtato, kiu devis esti ofte ekonomie kaj soldate subtenata el Eŭropo. Post la falo de graflando de Edessa en la manojn de Zengí, la mosula atabego, estis en la jaro 1146 proklamita de papo Eŭgeno la 2-a la dua krucmilito por defendi la sanktan tombon. Tiu ĉi ekspedicio eltiris kaj sieĝis Damaskon, sed ĝi finiĝis nefame. La 4-an de julio de la jaro 1187, okdek ok jaroj post la konkero de Jerusalemo fare de la krucistoj, sultano Saladin venkis la reĝon Guy de Lusigna (eo)
- The Kingdom of Jerusalem (Latin: Regnum Hierosolymitanum; Old French: Roiaume de Jherusalem), officially known as the Latin Kingdom of Jerusalem or the Frankish Kingdom of Palestine, was a Crusader state that was established in the Levant immediately after the First Crusade. It lasted for almost two hundred years, from the accession of Godfrey of Bouillon in 1099 until the siege of Acre in 1291. Its history is divided into two periods with a brief interruption in its existence, beginning with its collapse after the siege of Jerusalem in 1187 and its restoration after the Third Crusade in 1192. (en)
- Le royaume de Jérusalem, appelé aussi royaume franc de Jérusalem (en latin : Regnum Hierosolymitanum, en français de l'époque : Roiaume de Jherusalem), est un royaume chrétien fondé au Levant en 1099 au terme de la première croisade et disparu en 1291, avec la chute de Saint-Jean-d'Acre. (fr)
- Kerajaan Yerusalem adalah sebuah kerajaan Kristen yang didirikan tahun 1099 setelah terjadinya Perang Salib Pertama. Kerajaan ini terus bertahan selama 200 tahun sampai akhirnya pada tahun 1291 ketika pos terakhir, Akko dihancurkan oleh Mamluk. (in)
- Иерусали́мское короле́вство (старофр. Roiaume de Jherusalem, лат. Regnum Hierosolimitanum), также известное как Латинское королевство Иерусалима — государство крестоносцев, возникшее в Леванте в 1099 году после завершения Первого крестового похода. Королевство просуществовало почти двести лет, с 1099 по 1291 год, когда его последняя оставшаяся территория с городом Акра была захвачена мамлюками. (ru)
- Єрусали́мське королі́вство (лат. Regnum Hierosolymitanum) — у 1099—1291 роках християнська монархічна держава у Святій Землі. Виникла завдяки перемозі хрестоносців у Першому хрестовому поході (1095–1099) і захопленню Єрусалима 11 липня 1099 року. Керувалось королями і королевами з Булонської (1099—1143), Анжуйської (1143—1205), (1205—1228), Гогенштауфенської (1228—1268) і Лузіньянської династій (1268—1291). Столицею був Єрусалим (1099—1187, 1229–1244); згодом — Тир (1187–1191) і Акра (1191—1229, 1244—1291). Панівною релігією було католицтво, офіційною мовою діловодства — латина. Населення держави складали «франки» (переважно французи і нормани), греки, сирійці, вірмени, євреї, араби. Гарантувалася свобода віросповідання православним, сирійським християнам, вірменам і юдеям. Управлінські п (uk)
|
